Перейти до вмісту

Хасидизм Хабад

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Хабад» перенаправляється сюди. Про статтю, присвячену сфірот Хохма, Біна і Даат, див. Сфірот.
Рабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе), засновник хасидизму Хабад
Малюнок мапи містечка Любавичі — місця проживання чотирьох провідників Хабаду протягом близько ста десяти років, за назвою якого хасидизм називається донині
Малюнок, що зображує провідників і старійшин Хабаду біля 770

Хасидизм Хабад-Любавич (абревіатура «Хохма, Біна і Даат») — хасидський двір, заснований близько двохсот п'ятдесяти років тому рабі Шнеур-Залманом з Лядів у 5532 році (1771)[1]. У 5573 році (1812) син рабі Шнеур-Залмана, рабі Дов-Бер Шнеурі, переніс своє місце проживання до містечка Любавичі (у сучасному івритському написанні: לובביץ'), де жили чотири провідники хасидизму протягом близько ста десяти років, і за його назвою хасидизм і далі називається донині. Хасидизм Хабад відрізняється своїм шляхом та ідейним методом від інших хасидських дворів тим, що ґрунтує віру єврея у Творця і бажання служити Йому на розумовому усвідомленні Його величі та піднесеності. Звідси походить і його назва — абревіатура слів Хохма, Біна і Даат, які, згідно з каббалою і хасидутом, є трьома складниками людського розуму.

Хасидизм Хабад налічує десятки тисяч хасидів, більшість яких зосереджена в десятках громад в Ізраїлі та у світі, і понад п'ять тисяч шлухім Ребе, що діють по всьому світу.

Нинішній провідник хасидизму — рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон, сьомий у династії провідників Хабаду.

Заснування хасидизму Хабад

Засновник методу Хабад рабі Шнеур-Залман з Лядів народився 18 елула 5505 (1745) у містечку Ліозно в Білій Русі в батька рабі Баруха, який належав до «табору прихованих праведників» і був одним із хасидів Бааль-Шем-Това.

До світу хасидизму він прийшов у віці 20 - 18; тоді він вирушив до містечка Межиріч, де хасидизмом керував учень Бешта і його наступник — рабі Дов-Бер, якого називають «Магід з Межиріча», і невдовзі став одним з його учнів.

Після відходу з життя Магіда з Межиріча, у 5533 (1773) році, рабі Шнеур-Залмана було призначено відповідальним за форму служіння та мережу діяльності хасидів. Ще через три роки, на загальних зборах учнів Магіда з Межиріча, було вирішено призначити рабі Шнеур - Залмана провідником хасидизму в Литві, оскільки протидія хасидизму була там сильнішою, ніж будь-де, і учні Магіда вважали його найпридатнішим, також через його раціоналістичний метод, що відповідав вченому характеру Литви. Рабі Шнеур-Залман справді досяг у своїй праці великого успіху, і чимало видатних знавців Тори в цьому краї приєдналися до хасидського руху.

Цей рік — 5536 (1776) — є, очевидно, також роком, коли провід рабі Шнеур-Залмана почав дедалі більше набувати хабадського відтінку. У наступні роки цей напрям виявився єдиним у своєму роді, і невдовзі стало відомо, що в хасидському вченні народилася нова течія — течія Хабад.

Відтоді хасидизм Хабад став головною мішенню, на яку були спрямовані напади міснагдім, а згодом — маскілім. Рабі Шнеур-Залман багато постраждав через це, і в 5559 році (1799) був навіть заарештований царською владою внаслідок доносу міснагдім і маскілім. Він провів в ув'язненні 53 дні, коли над ним нависала смертна кара, призначена для бунтівників проти влади. Проте зрештою йому вдалося довести свою невинуватість, і він вийшов з честю та з великою перемогою. День його виходу на волю, 19 кислева, відтоді став «Святом Геули» серед хасидів Хабаду і близьких до них.

Суть методу Хабаду

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Віраі « Хохма, Біна іДаат»

Основна стаття – Вчення хасидуту Хабаду

Метод хасидизму Хабад встановлює, що хоча віра у Святого, благословенний Він, є основою в житті єврея, необхідно ґрунтувати віру на розумовому осягненні[2]. Крім того, неможливо будувати життя в юдаїзмі на спонтанних почуттях, які можуть минути й зникнути так само, як прийшли. Такі почуття можуть навіть виявитися «марними фантазіями»[3], і все, що буде на них збудовано, розвіється й зникне. З цієї причини справжньою основою повноцінного єврейського життя, згідно з методом Хабаду, є глибоке розумове осягнення через вивчення вчення хасидуту. Згідно з методом Хабаду, і почуття (любов до Творця і трепет перед Ним) будуть стійкими й тривалими, якщо ґрунтуватимуться на розумовому спогляданні та засвоєнні, що відбуваються переважно під час молитви. Мета цього процесу — привести людину до повного панування людини над своїми думками, словами і вчинками, так щоб вони були спрямовані лише в ім'я Небес.

Хабад наголошує на потребі «споглядання», яке приходить лише після вивчення і глибокого дослідження. Це техніка, мета якої — засвоїти сказане, а на другому етапі — зробити так, щоб воно пробудило належні почуття. Наприклад, споглядання величі Всевишнього має породжувати в серці людини почуття любові до Всевишнього і трепету перед Ним. Споглядання цінності кожного єврея має розвивати почуття любові до кожного єврея, хоч би ким він був. Споглядання особистого провидіння Всевишнього над кожною дрібницею має пробуджувати в серці почуття радості.

Вчення хасидуту Хабаду вирізняється своєю глибиною і прагненням збагнути глибину питань, роз'яснених у вченні каббали, щодо шляху служіння Всевишньому. Цей метод у своєму корені ґрунтується на вченнях і шляху Бааль-Шем-Това, але продовжує переважно шлях Магіда з Межиріча, з певним розширенням. З цієї причини дехто визначав Бааль-Шем-Това, Магіда з Межиріча та Алтер Ребе, засновника хасидизму Хабад, як три вищі сфіри, що називаються хохма, біна і даат, і перші літери їхніх назв утворюють слово «Хабад».

Вчення хасидуту

Основна стаття – Вчення хасидуту

Вчення хасидуту — це метод служіння Всевишньому, започаткований Бааль-Шем-Товом, що продовжувався як загальний хасидизм, доки не був сприйнятий внутрішнім чином вченням хасидуту наших Ребе, провідників поколінь — провідників Хабаду. Суть вчення хасидуту — нове сяйво Б-жественності, що освітлює новим світлом усі шари (ПАРДЕС) Тори: від найглибших тем частин таємниці в Торі й до тем, що стосуються простого смислу Тори та її практичних заповідей.

Одна з основ вчення хасидуту — агават Ісраель і усвідомлення того, що в кожному єврейові є Б-жественна душа, єдина зі Святим, благословенний Він. Завдяки цьому зв'язку кожен єврей має змогу досягти найвищих ступенів служіння Всевишньому. Крім того, вчення хасидуту є підготовкою до приходу Мошіаха, як відомо з відповіді Мошіаха на запитання Бааль-Шем-Това: «Коли прийде пан? — «Коли поширяться твої джерела назовні».

Книга «Танія» — це аспект Письмової Тори вчення хасидуту, а інші книги хасидуту наших Ребе — Усна Тора.

Відкрита частина Тори

Основна стаття – Портал:Тора нігле

У вченні хасидуту загалом і в хасидизмі Хабад зокрема особливий наголос робиться на вивченні Тори нігле, яка є мудрістю Святого, благословенний Він, а вивчення сенсу законів, як вони викладені в нігле, — це особливе наближення до Святого, благословенний Він, що виникає завдяки тому, що людина пов'язує свою думку зі Святим, благословенний Він, тим, що вона роздумує і заглиблюється в мудрість Святого, благословенний Він, а вона — Його мудрість — і Святий, благословенний Він, — є одне. Хоча в книгах учителів хасидизму наголошується обов'язок вивчати «лішма», заради Творця, щоб прилучитися до Святого, благословенний Він, — вивчення у святості та з поважністю, і зі скромності та бітулю.

Кожен єврей, хоч би в якому становищі він був, зобов'язаний вивчати Тору. Це ґрунтується на сказаному в Торі: «І роздумуй про неї вдень і вночі». Заповідь вивчення Тори рівноцінна всім іншим заповідям Тори.

Місце Ребе в хасидизмі

Основні статті – Ребе, Провідник покоління

На відміну від більшості хасидських дворів тих днів, рух Хабад не прийняв уявлення про те, що головний тягар служіння Всевишньому лежить на Адморі або цадикові, а на хасидах лежить лише обов'язок прилучитися до нього і пов'язати себе з ним[4][5]. Цей крок спершу викликав суперечку з боку інших учнів Магіда з Межиріча, які стверджували, що в цьому є відхід від шляху хасидизму, прокладеного Магідом і Бааль-Шем-Товом; їх очолював рабі Аврагам з Калиська, який різко виступив проти цього методу, але рабі Шнеур-Залман відповів, що його шлях поєднує метод Бааль-Шем-Това і Магіда з обов'язком, покладеним на людину, служити Всевишньому самій[6][7]. Розповідають також, що рабі Шломо з Карліна просив в Алтер Ребе дозволу оселитися в окрузі діяльності Алтер Ребе[8], і рабі Шнеур-Залман погодився на це за трьох умов. Рабі Шломо з Карліна погодився прийняти перші дві умови, але на третю умову — «щоб він не казав, що цадик мусить нести паству» — не погодився[9].

Ці розбіжності здебільшого не призвели до розколу між хасидизмом Хабад та іншими хасидськими течіями, і тому навіть цадики, чий шлях у хасидизмі дуже відрізнявся від шляху Хабаду, як-от рабі Леві-Іцхак з Бердичева і рабі Мордехай з Чорнобиля (який навіть висловлював свою думку, відмінну від шляху провідників Хабаду), поріднилися з провідниками Хабаду.

Водночас і згідно з методом хасидизму Хабад цадики — це голова і мозок загалу, і загал черпає від них свою духовну і навіть матеріальну силу та прилучається і зв'язується через них з Б-жественністю, як каже рабі Шнеур-Залман:

«У кожному поколінні є голови тисяч Ізраїлю, чиї душі щодо душ загалу та простих людей є як голова і мозок... живлення і життєва сила нефеш, руах і нешама простих людей походять від нефеш, руах і нешама праведників і мудреців, голів синів Ізраїлю їхнього покоління... через прилучення до мудреців Тори нефеш, руах і нешама простих людей зв'язуються та єднаються зі своєю первісною суттю і своїм коренем у Вищій Мудрості»

— Книга «Танія», розділ 2

Унаслідок цієї ідеї Ребе посідає центральне місце в громаді хасидизму Хабад[10], і кожен хасид прагне бути «зв'язаним» з ним, що називається гіткашрут, суть якого — вивчення вчення Ребе і виконання його вказівок. Так само багато хасидів мали звичай не робити значущого кроку в житті, не запитавши поради й не отримавши благословення Ребе свого покоління.

Шляхи служіння Всевишньому

Основні статті – Служіння Всевишньому, «Авода ве-гаскала», «Розум панує над серцем», Бітуль, Іткафья, Ітгапха, Пнімі, Хіцон, Зусилля

Згідно з методом Хабаду, у служінні Всевишньому слід придушувати всякий смуток, навіть той, що походить зі смутку через гріхи й духовні справи[11]. Також робиться наголос на глибокому спогляданні в молитві, щоб протягом дня поєднувати розумове осягнення з внутрішнім засвоєнням у почутті серця.

Серед важливих основ служіння Всевишньому у вченні хасидизму Хабад — «розум панує над серцем», що означає стан, за якого розум панує над почуттями в серці, тобто стан, за якого розум, що перебуває в мозку, є силою, яка веде і спрямовує людину, адже мозок — місце й осідок Б-жественної душі[12].

Крім того, існують два головні шляхи служіння:

  • Авода — назва служіння молитви та споглядання під час молитви єдності Всевишнього і його деталей згідно з вивченим хасидутом. Хасидів, які заглиблені у втілення цього в життя, роблячи на цьому наголос у молитві та працюючи над своїми душевними якостями, називають «овдім».
  • Гаскала — вивчення і заглиблення у вчення хасидуту та Б-жественне дослідження в маамарім і драшот хасидуту Хабаду, а також розуміння тем таємного вчення Тори, що в них трапляються. Хасидів, які на цьому зосереджені, називають «маскілім».

Справжній і правильний шлях — це авода, і хоча вона здійснюється лише за попередньої гаскали, гаскала сама по собі й сама в собі метою не є.

Література Хабаду

Основна стаття – Портал: Література Хабаду

Для пояснення методу Хабаду засновник Хабаду, Алтер Ребе, написав книгу «Танія»[13], яка вважається Письмовою Торою вчення хасидуту, і на її основі Адмори Хабаду виголошували й писали маамарім хасидуту, присвячені поясненню методу і докладному розгляду тем, що стосуються Творця: що Він таке, сенс того, що Він «Безмежний», розуміння мети творіння, обговорення стосунків між Святим, благословенний Він, і людиною, чому Святий, благословенний Він, цікавиться справами людини, суть Тори, суть заповідей, що таке душа, чому вона зійшла у світ, що таке єврей, та інше. Література Хабаду охоплює багато сотень книг, що розглядають ці питання на глибокому рівні.

Адмори Хабаду

Основна стаття – Портал: Провідники Хабаду

Алтер Ребе

Основна стаття – Алтер Ребе

Рабі Шнеур-Залман Борухович[14] з Лядів — Алтер Ребе (в оригіналі на їдиші: дер Алтер Ребе). Його називають також «га-Рав»[15] або автором «Танії» і «Шулхан аруху»[16]) — засновник методу хасидизму Хабад і перший Адмор із семи Адморів Хабаду. Автор книг «Танія» і «Шулхан арух». Народився 18 елула 5505 (15 вересня 1745) у містечку Ліозно Могильовської губернії в Білорусі, у р. Баруха (з нащадків Магараля з Праги[17]) і Рівки. Місцем його перебування було спершу місто Ліозно, а потім місто Ляди. Відійшов зі світу на виході Шабату тижневого розділу «Шмот», 24 тевета 5573 (27 грудня 1812), і похований у місті Гадячі.

Мітлер Ребе

Основна стаття – Мітлер Ребе

Рабі Дов-Бер Шнеурі — Мітлер Ребе[18] (а на їдиші його називають дер Мітлер Ребе) — другий Адмор у династії Адморів Хабаду і продовжувач шляху свого батька, Алтер Ребе. Народився 9 кислева 5534 (24 листопада 1773) в Алтер Ребе і Стерни. Встановив осідок хасидизму в містечку Любавичі і відійшов зі світу 9 кислева 5588 (28 листопада 1827) іспочиває в Огелі Мітлер Ребе у місті Ніжині.

Мітлер Ребе заснував хабадську громаду в Хевроні у 5605 році (1845) на чолі зі своїм зятем р. Яаковом Слонімом і донькою Менухою-Рахель, яка утримувалася на пожертви хасидів у Росії.

Ребе Цемах Цедек

Портрет Ребе Цемах Цедека
Основна стаття – Ребе Цемах Цедек

Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон — Адмор Цемах Цедек — третій провідник у династії Адморів Хабаду. Народився в неділю, 29 елула 5549 (20 вересня 1789)[19] у місті Ліозно, у Шалома-Шахни і Двойри-Леї Альтшулер. Він онук Алтер Ребе і зять Мітлер Ребе. Відійшов зі світу 13 нісана 5626 (29 березня 1866) і спочиває в Любавичах в Огелі Ребе Цемах Цедека і Магараша.

Протягом багатьох років Цемах Цедек діяв задля порятунку дітей від указу про кантоністів, боровся за чисте виховання єврейських дітей[20], заснував містечко Щедрин і оселив у ньому близько трьохсот хасидів, а також був відомий як той, хто звільняє агун, яких направляли до нього в Любавичі, щоб він звільнив їх від стану агуни[21]. Його відомий вислів — «Думай добре — і буде добре», що виражає великий вплив думки навіть на дію[22].

Ребе Магараш

Основна стаття – Ребе Магараш

Рабі Шмуель Шнеєрсон (שניאורסאהן) — Ребе Магараш — четвертий Адмор у династії Адморів Хабаду. Народився 2 іяра 5594 (11 травня 1834) у містечку Любавичі в рабі Менахем-Мендла (Ребе Цемах Цедека) і Хаї-Мушки Шнеєрсон. Відійшов зі світу 13 тішрея 5643 (26 вересня 1882), після того як страждав від тяжкої хвороби, іспочиває в Любавичах поруч зі своїм батьком Цемах Цедеком в Огелі Ребе Цемах Цедека і Магараша.

Ребе Магараш Сформулював вислів-метод «Лехатхіла арібер» (= від самого початку перестрибувати через перешкоди).

Ребе Рашаб

Відома світлина Ребе Рашаба
Основна стаття – Ребе Рашаб

Рабі Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон — Ребе Рашаб — п'ятий Адмор у династії Адморів Хабаду. Народився 20 хешвана 5621 (5 листопада 1860) у містечку Любавичі в рабі Шмуеля (Ребе Магараша) і Рівки Шнеєрсон. Відійшов зі світу 2 нісана 5680 (21 березня 1920) іспочиває у місті Ростові-на-Дону.

Ребе Рашаб заснував єшиву «Томхей Тмімім Любавич», матір єшив Хабаду в усьому світі, запровадив хабадський метод будівництва мікви — «бор аль габей бор» — і енергійно діяв у багатьох інших сферах, як-от заснування «Агудат Ісраель» (з якої зрештою вийшов ще до її створення), та інше.

Ребе Раяц

Відома світлина Ребе Раяца
Основна стаття – Ребе Раяц

Рабі Йосеф-Іцхак Шнеєрсон — Ребе Раяц (на жаргоні хасидів Хабаду — Попередній Ребе, а в оригіналі на їдиші — дер Фрідікер Ребе) — шостий Адмор у династії Адморів Хабаду і тесть Любавицького Ребе. Народився 12 тамуза 5640 (21 червня 1880) в рабі Шолом-Дов-Бера (Ребе Рашаба) і Стерни-Сари Шнеєрсон. З Радянського Союзу Ребе Раяц переїхав до Латвії, а потім переїхав до Польщі, а з початком Другої світової війни залишив Польщу і повернувся до Латвії, звідки вирушив до США і заснував центр хасидизму в будівлі 770 у кварталі Краун-Гайтс у районі Бруклін у місті Нью-Йорку.

У США Ребе Раяц діяв задля нової розбудови юдаїзму загалом і хасидизму Хабад зокрема, борючись із відходом від релігії та асиміляцією серед євреїв, що емігрували з Європи до США. Для цього Ребе Раяц заснував у той період багато установ, серед них численні єшиви «Томхей Тмімім», зокрема Центральну «Томхей Тмімім», «Мерказ ле-іньоней хінух», видавництво «Кегот», «Махане Ісраель» та інші.

Відійшов зі світу 10 швата 5710 (28 січня 1950) (що припало на Шабат) і спочиває в Огелі на кладовищі «Монтефіоре» в районі Квінс у Нью-Йорку.

Ребе шліта (Адмор шліта) Мелех га-Мошіах

Ребе на єхідуті для заможних жертводавців, які підтримують справу шліхуту та установи, що належать до хасидизму Хабад по всьому світу, у рамках Фонду розвитку «Махане Ісраель»
Основна стаття – Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (Адмор шліта)

Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (його називають «Любавицький Ребе» або скорочено «Ребе») — сьомий провідник у русі Хабад і центральний духовний лідер у всьому світі, а для євреїв особливо. Народився в Миколаєві 11 нісана 5662 (18 квітня 1902) у свого батька, каббаліста р. Леві-Іцхака Шнеєрсона, і своєї матері, пані Хани.

Із вступом Ребе на посаду провідника Ребе почав вести мівцоїм для поширення заповідей юдаїзму та вчення хасидуту під гаслом «У-фарацта», взятим з вірша «І поширишся ти на захід і на схід, і на північ, і на південь»[23]. У їхніх рамках Ребе закликає своїх хасидів впливати в кожному можливому місці на кожного єврея[24], щоб він виконував заповіді Тори і вивчав її, зокрема виходячи в громадські місця і даючи людям змогу виконати ці заповіді. Його постанови й вказівки в цих сферах перетворилися на справжні «мівцоїм», що дало десяти головним мівцоїм, які він проголосив, назву «Десять мівцоїм»[25], поряд з багатьма іншими постановами[26], на чолі яких — постанова про вивчення Рамбама, яка поширилася в наші дні й поза хасидизмом Хабад, в інших течіях і колах.

3 тамуза 5754 (12 червня 1994) він сховався від наших очей, і серед хасидів Хабаду помножилися думки щодо визначення цього дня, і більшість хасидів Хабаду вірять, що становище, яке склалося, — це ще один етап у процесі повного розкриття Мелех га-Мошіаха. Це також згідно зі словами Раші наприкінці книги Даниїла до вірша, що говорить про Мелех га-Мошіаха[27], «Щасливий, хто чекає і досягне» і далі: «.. що Мошіахові нашому належить сховатися після того, як він розкрився, і знову розкритися», тобто що Мелех га-Мошіах ховається і знову розкривається.

Родовідне дерево Адморів Хабаду


Портал «Бейт Рабі»
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Стерна
 
 
 
Шнеур-Залман — Алтер Ребе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Шейна
 
Дов-Бер — Мітлер Ребе
 
Хаїм-Аврагам
 
Моше
 
Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Рахель
 
Аврагам Шейнес
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
?
 
Шифра
 
Еліягу
 
Шолом-Шахна Альтшулер
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Нахум
 
Барух
 
Сара
 
Бейла
 
 
Двойра-Лея
 
Браха
 
Менуха-Рахель
 
Хая-Сара
 
Естер-Міріам
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Хая-Мушка
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Ребе Цемах Цедек
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Барух-Шолом
 
Єгуда-Лейб
 
Хаїм-Шнеур-Залман
 
Ісраель-Ноах
 
Йосеф-Іцхак
 
Яаков
 
 
Раде-Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Леві-Іцхак Залмансон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Штерна
 
 
 
Шмуель — Ребе Магараш
 
 
 
Ребецн Рівка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леві-Іцхак
 
Мордехай Шнеєрсон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шнеур-Залман-Агарон
 
 
Аврагам-Сендер
 
Менахем-Мендл
 
Двойра-Лея
 
Хая-Мушка
 
Барух-Шнеур-Залман
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шолом-Дов-Бер — Ребе Рашаб
 
 
 
Ребецн Штерна-Сара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рабі Леві-Іцхак
 
Ребецн Хана
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосеф-Іцхак — Ребе Раяц
 
 
 
Ребецн Нехама-Діна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дов-Бер
 
Ісраель-Ар'є-Лейб
 
 
 
 
 
 
Хана
 
 
 
 
Шейна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Адмор шліта
 
 
Хая-Мушка
 
 
 

Особливості хасидизму Хабад

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Шлухім і Бейт Хабади

Основні статті – Шлухім Ребе, Бейт Хабад
Шлухім Ребе на традиційній світлині (5785 / 2024)

У сьомому поколінні, під проводом Ребе, поняття шліхуту стало центральною вимогою Ребе — від хасидів Хабаду зокрема і від кожного єврея загалом — залишити своє місце і присвятити себе поширенню юдаїзму та хасидуту в далеких місцях, які цього потребують. У межах цієї вимоги Ребе створив справу шліхуту, призначаючи своїх хасидів шлухім у кожне місце і створюючи Бейт Хабади по всьому світу, які надають матеріальну й духовну допомогу кожному євреєві, керуючи школами, що дають єврейську освіту, синагогами, уроками Тори і хасидуту, міквами та іншими матеріальними й духовними громадськими службами. З роками справа шліхуту розширилася, і сьогодні вона охоплює майже кожне місто й населений пункт у світі, де є євреї, і налічує близько 6000 шлухім.

Центр руху

Основні статті – Любавичі, 770 - Всесвітній центр Хабаду
Фасад будівлі «Всесвітній центр Хабаду - 770»

У містечку Любавичі містився центр руху Хабад з часів Мітлер Ребе, який встановив у ньому свій осідок; згодом у містечку жили: Ребе Цемах Цедек; Ребе Магараш; і Ребе Рашаб.

За часів Першої світової війни, на початку 5676 року (1915), коли німецька армія наблизилася до околиць Любавичів, Ребе Рашаб вирішив залишити Любавичі; загальна кількість років, протягом яких Любавичі були столицею руху, — 102 роки.

Сьогодні центр хасидизму Хабад — це 770 («Севен севенті») - Всесвітній центр Хабаду (більш відомий як «770»), бейт-мідраш Ребе. Центр розташований за адресою Істерн-Парквей, 770, у кварталі Краун-Гайтс у Брукліні, Нью-Йорк.

Установи хасидизму

Хасидизм Хабад має тисячі установ по всьому світу. Головна організація — Всесвітня «Агудат хасидей Хабад». «Мерказ ле-іньоней хінух» — найвищий орган, що відає шлухім. Видавництво «Кегот» — офіційне видавництво хасидизму (існує також багато інших приватних видавництв). Мережа єшив Хабаду називається «Томхей Тмімім Любавич». Хасидизм Хабад має молодіжний рух під назвою «Цівос Гашем», організацію «Махане Ісраель», «Неший у-бнот Хабад» і заклад «Бейт Рівка» — мережу шкіл для дівчат.

Головні установи в Ізраїлі — Рабинський суд Хабаду - найвища рабинська та авторитетна установа, «Агудат хасидей Хабад» в Ізраїлі - головна організація і головна надорганізація установ, «Цеірей Агудат Хабад» - виконавча рука руху, що відає також шлухім в Ізраїлі, Колель Хабад - благодійна організація, мережа «Огалей Йосеф-Іцхак» - мережа дитячих садків і талмуд-тор, «Томхей Тмімім» - мережа єшив, організація «Неший у-бнот Хабад», початкові школи «Бейт Рівка», коледж «Бейт Рівка» в Кфар-Хабаді Бет, центральне відділення «Цівос Гашем», а також центральне відділення видавництва «Кегот».

Геула і Мошіах

Основна стаття – Портал: Геула і Мошіах

З розкриттям вчення хасидуту в усіх темах, пов'язаних з Геулою, додалася нова ясність. Причина цього в тому, що розкриття хасидуту саме є частиною розкриття світла Геули, і тому у вченні провідників хасидизму наголошувалося на зв'язку Тори і заповідей з Геулою загалом, а також з постійним очікуванням і прагненням до Геули.

Ця теологія знайшла вираження в провідників хасидизму, у яких прагнення до Геули проникло в усю їхню істоту і виразно проявлялося в їхньому проводі; але особливо в останніх поколіннях — починаючи з Ребе Рашаба, який заснував єшиву «Томхей Тмімім» і наголошував у своїх сіхот, що учні єшиви — «воїнами дому Давида», що борються проти тих, хто ганить сліди Мошіаха. Це пробудження посилилося завдяки Ребе Раяцу, особливо в період Голокосту, який був – за його словами – «родовими муками Мошіаха». Ребе, провідник нашого покоління, сьомий у династії провідників Хабаду, оголосив із прийняттям проводу, що наше покоління — останнє покоління вигнання і перше покоління Геули, і зробив із цього висновок, що Геула — не додаткова тема до реальності покоління та його проводу, а вплетена червоною ниткою в кожну їхню деталь.

В останні роки він говорив на цю тему безупинно і оголосив, що служіння вигнання завершилося і залишилося лише зустріти Мошіаха на ділі, насправді. Крім того, Ребе сотні разів заохочував проголошення і спів хасидами «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед», зміст якого — розкриття існування Мелех га-Мошіаха.

Маамар хасидуту

Основна стаття – Маамар
Ребе під час виголошення маамару

Маамар хасидуту — це слова Тори, що називаються ДАХ (Діврей Елокім Хаїм), - виголошені або написані Ребе, що пояснюють тему в хасидуті та у внутрішній частині Тори, основа якої в каббалі, з виведенням уроків у служінні Всевишньому. Переказують зі слів хасида рабі Гілеля з Паричів, що коли Ребе виголошує маамар хасидуту, Шхіна говорить з його горла. Перш ніж Ребе починає виголошувати маамар, хасиди співають особливий нігун, що називається нігуном-підготовкою. Під час маамару хасиди стоять на своїх місцях.

Хасидський фарбрейнген

Основні статті – Хасидський фарбрейнген, Машпіа

Гітваадут (або фарбрейнген на їдиші) — прийнята на жаргоні хасидів Хабаду назва зібрання хасидів, на якому прийнято піднімати чарку «лехаїм», співати хасидські нігуни, розповідати хасидські історії, щоб завдяки ним пробуджуватися і зміцнюватися у справах служіння Всевишньому. Здебільшого фарбрейнген проводиться з машпіа, який пробуджує і зміцнює учасників, щоб вони покращили свою поведінку.

Діячі Хабаду

Основна стаття – Портал: Діячі Хабаду

У хасидизмі Хабад в усіх поколіннях почесне місце посідали постаті хасидів, великих у Торі та в служінні Всевишньому; їхні імена не сходять з уст хасидів наступних поколінь, і про них з покоління в покоління ходять оповіді. Також вислови, сказані з хасидською кмітливістю, і навіть нігуни, складені хасидами — знавцями нігунів, співаються на фарбрейнгенах хасидів і пробуджують до служіння Всевишньому.

Велика увага приділяється оповідям про хасидів: про їхню велич у Торі та в трепеті перед Всевишнім, про шлях, яким вони наблизилися до хасидизму Хабад, про ставлення, яке вони отримували від Ребе, і про їхній шлях у служінні Всевишньому згідно зі шляхом хасидизму.

Нігуни Хабаду

Основні статті – Нігуни Хабаду, Портал: Нігуни Хабаду

Спів має велике значення у вченні хасидизму. Ребе Раяц навіть навів вислів від імені рабі Шнеур-Залмана з Лядів, що «мова — перо серця, а нігун — перо душі»[28], а також від імені Цемах Цедека на основі вислову Гемари, що «кожен, хто переказує вислів, — наче автор вислову стоїть перед ним»[29], але той, хто співає нігун, — перед ним справді стоїть сам автор вислову[30].

Існують сотні нігунів, які вважаються хабадськими і приписуються хасидизму Хабад, що поділяються на три види: спрямований нігун — нігун, складений Ребе або Адмором, кожна «тнуа» якого натякає на високу й піднесену тему, а його мотиви спрямовані до вищих світів; приписуваний нігун — нігун, яким молилися великі хасиди, і тому він «наповнений» змістом і зберігає в собі внутрішню суть, виражаючи піднесене душевне почуття; і нігун «шоте» — нігун, подібний до «гадас шоте», який нічого не виражає і ні на що не натякає; це різні нігуни, що додалися в хасидів з плином часу, з яких можна вивести вказівки в служінні Всевишньому тощо. Нігуни призначені для співу переважно під час фарбрейнгенів (у товаристві) і під час тривалої молитви (що називається «бе-авода», тим, хто молиться, тихим голосом), і в обох випадках сприяють духовному піднесенню, причому кожен нігун відповідає душевному прагненню того, хто співає: двейкут, піднесенню і роботі над собою.

Постанови й уроки навчання

Постанови Ребе
Постанови про вивчення Тори
Вивчення Рамбама · Вивчення розділу «Танії» перед молитвою · Вивчення тем Храму в дні Бейн га-мецарім · Вивчення тем Геули і Мошіаха · Вивчення хасидського тижневого розділу · Вивчення вчення наших Ребе в місяці кислев · Сіюми трактатів у Дев'ять днів · Запис хідушів Тори · Хода
Основні статті – Хітас, Щоденні уроки, Постанова про вивчення Рамбама

Хасиди Хабаду мають постійні щоденні порядки навчання. Ребе Раяц запровадив постанову Хітас - щоденне вивчення уроку Хумаша в тижневому розділі відповідно до дня тижня[31], Тегілім за розподілом на дні місяця, і уроку «Танії» за розподілом усіх її частин на рік.

У 5703 році (1942/1943) Ребе за вказівкою Ребе Раяца зібрав різні вислови та історії із сіхот Ребе Раяца і різні звичаї Хабаду в книгу під назвою «Гайом йом» із зазначенням уроків Хітасу на кожен день, щоб за нею навчалися щодня в 5703 році (1942/1943). Серед хасидів Хабаду донині прийнято читати перед молитвою уривок, що відповідає даті, як записано в «Гайом йом».

Крім того, є уроки відповідно до пори року: вивчення аркуша з трактату Сота в кожен із днів відліку Омера, вивчення тем Храму в дні Бейн га-мецарім, вивчення щотижня маамарім з «Лікутей Тора» і «Тора ор», що стосуються цього тижня, вивчення вчення наших Ребе в місяці кислев, проведення сіюмів трактатів у Дев'ять днів, та інше.

Характерні звичаї

Основні статті – Звичаї Хабаду, Тривала молитва

Хасидизм Хабад має низку особливих звичаїв, і в нашому поколінні їх було зібрано за вказівкою Ребе і надруковано в «Сефер га-мінгагім». Ось кілька прикладів:

  • Хасидизм Хабад робить наголос на тривалій молитві з глибоким спогляданням безмежної величі Творця і нікчемності людини. Молитву інколи супроводжує тихий спів хабадського нігуну, щоб пробудити серце. Водночас, на відміну від інших течій хасидизму, вони суворо стежать за тим, щоб не виставляти це напоказ зовнішніми рухами, і дуже цього уникають[32]. Тривала молитва називається на хабадському жаргоні «молитвою бе-авода», а хасида, відомого цим, називають «овед», оскільки це більш практичний бік вчення Хабаду. Заняття осягненням Хабаду самим по собі, без наголосу на «аводі», вважається провиною.
  • Хасиди Хабаду не мають звичаю спати в суці під час свята Сукот.
  • Хасиди Хабаду, як правило, споживають третю трапезу в Шабат без хліба. Цей час, ближче до кінця Шабату, називається «Раава де-раавін». У цей час прийнято співати хасидські нігуни і навіть публічно повторювати «маамар хасидуту» (прийнято повторювати саме напам'ять).

Див. також

Додаткова література

Історія Хабаду
Вчення хасидуту Хабаду
  • Рав Йоель Каган, «Махшевет га-хасидут» - теми у вченні хасидуту, Бібліотека «Ешель», Кфар-Хабад, том 1[37] 2001, том 2 2004
  • Рав Йоель Каган, «Шіурім бе-торат Хабад», томи 1 - 2, «Торат Хабад лі-вней га-єшивот», Кфар-Хабад: 5768

Серія «Адмурей Хабад ве-Ягадут га-олам»

  • Зуша Вольф, «Дєдушка» - Ребе і єврейство Росії, Комітет шлухім у країнах СНД, 5766
  • Він же, «Адмурей Хабад ве-Ягадут Германія», «Гейхал Менахем», 5768
  • Він же, «Адмурей Хабад ве-Ягадут Романія», 5773
  • Він же «Адмурей Хабад ве-Ягадут Острія», Центр Хабад Любавич Австрія, 5774
  • Він же, «Адмурей Хабад ве-Ягадут Царфат», «Бейт Любавич» Париж, 5776
  • Він же, «Адмурей Хабад ве-Ягадут Грузія», «Махон га-сефер» - «Тіферет Рафаель», 5776
  • Він же, «Адмурей Хабад ве-Ягадут Бухара», Всесвітній конгрес бухарського єврейства, 5776
  • Хабадське населення

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Згідно з «Шалшелет га-яхас»
  2. ^ 5 адара 5720 (4 березня 1960), «Запитання і відповіді з Любавицьким Ребе», на запитання студентів: «Недостатньо самого лише почуття, ні віри самої по собі, ні самого лише розуміння, бо тоді бракує повноти. Має бути поєднання всього разом»
  3. ^ «Танія», розділ 3
  4. ^ «А тепер слухайте, євреї! Взагалі в Хабаді була вимога, щоб служіння кожного було його власним і щоб не покладатися на Ребе. У цьому різниця між польським методом і методом Хабаду: польський метод — це «а праведник вірою своєю житиме», не читай «їхьє» (з шва під літерою хет), а «єхайє» (з патахом під літерою хет), але ми, Хабад, мусимо всі служити самі, 248 органами і 365 жилами тіла та 248 органами і 365 жилами душі. «Усе в руках Небес, окрім страху Небес». Я не відмовляюся («іх зог зіх ніт оп»), Б-же борони, допомагати — допомагати в міру можливості, але оскільки все в руках Небес, окрім страху Небес, то якщо не буде власного служіння, яка користь з того, що подають «записки», співають нігуни і кажуть лехаїм... Треба самим перетворити дурість протилежного боку і кипіння («дер кох») тваринної душі – на святість»», із сіхи Ребе одразу після того, як він виголосив свій перший маамар хасидуту - «Баті ле-гані» 5711, виголошенням якого офіційно прийняв на себе провід Хабаду. «Торат Менахем» 5711, с. 212, сіха 12.
  5. ^ «Лікутей дібурім», частина 1, 141б. «Сефер га-сіхот» 5704, с. 133, та ін.
  6. ^ Див. також статтю рава Шломо-Йосефа Зевіна, - 1.htm Дивовижний образ автора «Танії», на сайті «Даат» – з «Шана бе-шана» 5724
  7. ^ Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Ерец га-Кодеш», с. 24 на сайті HebrewBooks
  8. ^ Яке було йому дане іншими учнями Магіда з Межиріча на чолі з рабі Менахем-Мендлом з Вітебська[потрібне джерело]
  9. ^ «Бейт рабі», частина 1, розділ 25, с. 128. І див. лист рабі Шнеур-Залмана з Лядів до рабі Аврагама з Калиська на цю тему в «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, лист 55
  10. ^ «Ребе — центральна вісь хасидизму»
  11. ^ Див. «Танія», розділ 26 і далі
  12. ^ «Танія», розділ 11.
  13. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 4, с. 261
  14. ^ Називався так на ім'я свого батька «Барух», як було прийнято в той час, — додавати до особового імені ім'я батька як «прізвище»
  15. ^ Унаслідок слів Магіда з Межиріча, сказаних своїм учням про Алтер Ребе: «литовський гаон»
  16. ^ Це прізвисько закріпилося за ним унаслідок поширення його головних книг — «Танії» і «Шулхан аруху». Ребе часто вживає це прізвисько і одного разу навіть пояснив його сенс: «автор „Танії“» — той, хто виносить рішення у внутрішній частині Тори, а «автор „Шулхан аруху“» — той, хто виносить рішення у відкритій частині Тори. Крім того, між двома книгами є ще один зв'язок: чотири частини «Танії» відповідають чотирьом частинам «Шулхан арух га-Рав».
  17. ^ Див. у «Шалшелет га-яхас»
  18. ^ Прізвисько «Мітлер Ребе» закріпилося за ним після його відходу зі світу і вступу Ребе Цемах Цедека як його наступника. Порівняно короткий провід рабі Дов-Бера створив становище, за якого багато хасидів знали всіх трьох Адморів (Алтер Ребе, рабі Дов-Бера і Ребе Цемах Цедека), і рабі Дов-Бер, який був середнім, дістав прізвисько «Мітлер Ребе»
  19. ^ Інші версії: у 5548 або 5550 році (1789/1790).
  20. ^ Див. про це докладно в «Ребе Цемах Цедек і рух Гаскала»
  21. ^ Див. оповіді про це у випусках «Га-Ах», випуск 31 і далі, «Решимот», брошура 187
  22. ^ «Сефер га-маамарім 5687», сторінка 236, та інші
  23. ^ Берешит 28, 14
  24. ^ А також на тих, хто не є євреями, у рамках мівцоїм «Сім заповідей нащадків Ноя», «День освіти в США», «Хвилина мовчання» та інших
  25. ^ Мівцо «Тфілін», мівцо «Тора», мівцо «Мезуза», мівцо «Цдака», мівцо «Дім, повний книг», мівцо «Свічки святого Шабату», мівцо «Кашрут їжі й пиття», мівцо «Чистота сімейного життя», мівцо «Хінух» і мівцо «Агават Ісраель»
  26. ^ Суботні зібрання • мівцо «Шофар», мівцо «Лулав», мівцо «Ханука», мівцо «Пурим», мівцо «Маца», хода Лаг ба-Омеру, мівцо «Десять заповідей», мівцо «Літера в сувої Тори», «Сувій Тори для солдатів ЦАХАЛу», мівцо «Гакгель», зустріч нашого праведного Мошіаха, мівцо «День народження», мівцо «Гакгалат кегілот» і мівцо друкування «Танії». Див. численні постанови й вказівки тут
  27. ^ Розділ 12, вірш 12.
  28. ^ «Сефер га-сіхот» 5709, с. 278
  29. ^ Шкалім, 7, 2
  30. ^ «Ле-шема озен», розділ Ребе Раяца, п. 26.
  31. ^ Наприклад: у неділю того тижня, в який читають тижневий розділ «Берешит», вивчають алію «Рішон» тижневого розділу «Берешит».
  32. ^ Див. у статті «Старосельський хасидизм» абзац «Метод».
  33. ^ «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт» קובץ PDF
  34. ^ «Толдот Хабад бе-Ерец га-Кодеш» קובץ PDF
  35. ^ «Толдот Хабад бе-Арцот га-Бріт» קובץ PDF
  36. ^ «Толдот Хабад бе-Русія га-царит»
  37. ^ «Махшевет га-хасидут» קובץ PDF.

Повідомити про помилку на цій сторінці