Перейти до вмісту

Маамар

Матеріал з Хабадпедії
Запит «ДАХ» перенаправляється сюди. Про статтю, присвячену вченню хасидуту загалом, див. Вчення хасидуту.
Маамари наших Ребе
«Га-амнам»  •  «Дер фрумер Вора»  •  «Аль тецар ет Моав»  •  «Іта бе-Мідраш Тегілім»  •  «Ве-гадарта пней закен»  •  Старий рукопис хасидуту невідомого автора  •  «Баті ле-гані»  •  «У-шеавтем маїм бе-сасон»  •  «Ве-ядата» 5657 — Москва  •  «Гехалцу» 5659  •  «Ахат шаальті»  •  «Ве-кібель га-єгудім»  •  «Решит гоїм Амалек»
Маамари Ребе
«Ашрей тівхар»  •  «Ба-йом аштей асар»  •  «Гадоль їге»  •  «Ве-хазакта ве-гаїта ле-іш»  •  «Ве-шавті бе-шалом»  •  «Кі їшальха вінха»  •  «Ло тіге мешакела»  •  «Ве-ата тецаве ет бней Ісраель»  •  «Аль кен кару га-ямім га-еле Пурим»  •  «Боре нів сфатаїм» 5748  •  «Анохі Гашем Елокеха» 5749  •  «Ва-їгію хаєй Сара» 5751  •  «Маргела бе-фумей де-Рава» 5746
Гемшехи
Гемшех «Маїм рабім» 5636  •  Гемшех «Ве-ехерім»  •  Гемшех «Ве-каха» 5637  •  Гемшех «Самеах тесамах» 5657  •  Гемшех 5659  •  Гемшех 5666  •  Гемшех 5672 Гемшех Тішрей 5723
Поняття
Нігун підготовки до маамару  •  Дібур га-матхіль  •  «Яїр натів»  •  Біхлах  •  Невідредагований  •  Відредагований  •  Гемшех
Ребе під час виголошення маамару. За Ребе видно найстаріших хасидів: рав Ісраель Лейбов, рав Шнеур-Залман Гурарі, рав Ісраель-Шимон Калменсон, рав Яаков-Йосеф Раскін, рав Шломо-Агарон Казарновський, рав Яаков-Менахем-Мендл Шперлін

Маамар хасидуту (його також називають ДАХ, абревіатура слів «Діврей Елокім Хаїм») — так у хасидизмі Хабаду називають слово Тори, присвячене роз'ясненням вчення хасидуту, виголошене або написане Адмором. Від хасида рабі Гілеля з Паричів передається, що коли Ребе виголошує маамар хасидуту, «Шхіна говорить його вустами[1]».

Як правило, перш ніж Адмор починає виголошувати маамар, хасиди співають особливий нігун, який називають нігуном-підготовкою до маамару. Під час маамару хасиди стоять на своїх місцях. Траплялися випадки, коли Ребе виголошував маамар без нігуну-підготовки.

Стилі маамарів різних Адморів

Кожен із наших Ребе, провідників поколінь, мав характерну рису в маамарах:

  • Алтер Ребе: на початку його проводу його маамари були короткими і називалися «драхім», потім вони стали довшими і називалися «ігрот», потім стали ще довшими і називалися «торот», а на четвертому й останньому етапі називалися «маамарім». Інші зміни були між періодом до арешту в Петербурзі в 5559 році (1798/1799) і після нього: маамари стали довшими в роз'ясненні предметів[2].
  • Мітлер Ребе: його маамари були ще розлогішими, з докладними роз'ясненнями. У плані внутрішнього змісту пояснюється, що Алтер Ребе був в аспекті Хохми, і тому його маамари були коротшими, а Мітлер Ребе був аспектом Біни, і тому його маамари були розлогими й розгорнутими.
  • Ребе Цемах Цедек: його маамари рясніли висловами мудреців і цитатами з різних книг і були пронизані Писанням, Мішною, Гемарою, Мідрашем і Зогаром[3]. Це часом ускладнювало розуміння для того, хто не був до цього звичний.
  • Ребе Магараш: у Ребе Магараша ми вперше знаходимо «гемшех» — серію маамарів, виголошених протягом тривалого часу і присвячених спільній темі.
  • Ребе Рашаб: у своїх маамарах роз'яснював предмети хасидуту розлого і доступно, і його називали «Рамбамом вчення хасидуту».
  • Ребе Раяц: уперше надрукував маамари також у перекладі на ідиш[4] і мовою, зрозумілою навіть тим, кому бракує знань і базової підготовки в розумінні хасидуту.
  • Ребе: його маамари, як правило, ґрунтуються на маамарах попередніх Адморів. Водночас його маамари містять нові ідеї та глибокі тонкощі щодо змісту, роз'яснюваного в маамарах попередніх Адморів.

Усі наші Ребе, провідники поколінь, записали значну частину своїх маамарів самі, до їх виголошення або після. Окрім Алтер Ребе і Ребе, абсолютну більшість маамарів яких записано маніхім.

Види маамарів

Маамари служіння і осягнення

«Маамарім гаскала» — це маамари, зосереджені на абстрактних і глибоких предметах, наприклад — розуміння відмінностей між волею і насолодою[5], причому практична вказівка, що випливає з усього сказаного, наводиться і пов'язується зі змістом лише в кінці, тоді як у «маамарім авода» йдеться головним чином про різні щаблі любові до Б-жественності, про спрощення понять хасидуту та їх зіставлення протягом усього маамару зі служінням людини[6], хоча обидва жанри включають одне одного: не існує маамару служіння, який не ґрунтувався б на осягненні, і маамару осягнення, в якому не з'явилися б вказівки в служінні Всевишньому, як одного разу висловився Ребе: «З кожної літери можна зробити „бехен“!»[7], а також що особливий маамар — це маамар, який «говорить мовою» тваринної душі і ясно та просто пояснює закладений у ньому аспект служіння[8]

Відмінність між маамарами випливала — серед іншого — з періоду, коли їх було виголошено, та їхньої цільової аудиторії: як можна помітити, більшість маамарім гаскала було виголошено тоді, коли слухачі були здатні вмістити і зрозуміти їх, — наприклад, глибокі «гемшехи» Ребе Рашаба для учнів єшиви «Томхей Тмімім», — на відміну від коротких маамарім авода, які Ребе Раяц зазвичай повторював, прибувши до Сполучених Штатів, для євреїв Сполучених Штатів, яким було важко зрозуміти глибокі маамари і які до того ж не знали святої мови, і тому ці маамари Ребе Раяц написав на ідиші[9]. Ребе Раяц вказав вивчати маамарім авода[10].

«Маамарей друш»

«Маамарей друш» — вид маамарів, присвячених роз'ясненню віршів, висловів мудреців, мідрашів і різних понять юдаїзму згідно з хасидутом.

Кожен із наших Ребе, провідників поколінь, мав постійний маамар, який він час від часу повторював, щоб очистити атмосферу світу, і раз на два-три роки їх повторювали публічно. Один із маамарів Алтер Ребе — маамар, що починається словами «Гехалцу», надрукований у «Лікутей Тора» без приміток. Один із маамарів Мітлер Ребе — маамар, що починається словами «Яфе шаа ахат», і його зміст — перші десять розділів маамару «Іне коль ехад ве-ехад омер Елокай нешама», що в його книзі «Дерех хаїм». Один із маамарів Цемах Цедека — маамар, що починається словами «Ма тову», наведений у «Лікутей Тора». Один із маамарів Ребе Магараша — маамар, що починається словами «Мі хамоха ба-елім». Один із маамарів Ребе Рашаба — маамар, що починається словами «Ве-ядата га-йом»[11]. Один із маамарів Ребе Раяца — «Ейн га-Кадош, барух Гу, ба бе-трунья» 5685.

Повторення маамару

За часів Мітлер Ребе серед хасидів виник звичай повторювати маамари хасидуту в містечках, які траплялися їм на шляху від Ребе до місця їхнього проживання. Цей звичай називали «повторенням хасидуту».

І сьогодні виголошення маамару хасидуту напам'ять або за записами називають «повторенням хасидуту», і звичай дотримується головним чином під час «Раава де-раавін» кожного Шабату, за звичаєм хасидів, і на особливих фарбрейнгенах, наприклад у день народження.

Хозер

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Основна стаття – Хозер

Публічне повторення маамару

Основна стаття – Публічне повторення хасидуту

Серед хасидів Хабаду заведено публічно повторювати маамари хасидуту наших Ребе, провідників поколінь, головним чином під час «Раава де-раавін» опівдні Шабату.

У самому повторенні хасидуту є перевага, з одного боку, у збереженні точності слів Ребе, а з іншого боку, слід намагатися повторювати так, щоб слова було зрозуміло.

У багатьох громадах Хабаду заведено черговість повторення хасидуту членами громади.

Маамари Ребе

Ребе під час виголошення маамару хасидуту. За Ребе видно найстаріших хасидів, що стоять.

Ребе зазвичай тримає хустинку (обмотуючи її навколо долоні, а також навколо пальців) або якийсь матеріальний предмет під час виголошення маамару. Хасиди пояснювали, що причина цього в тому, що Ребе хотів триматися за щось «матеріальне» під час виголошення слів Б-га живого.

Є два види маамарів: маамар із наспівом маамару або маамар на зразок сіхи (тобто під час виголошення такого маамару Ребе не заплющував очей, і наспів був наспівом звичайної сіхи, а не традиційним наспівом маамару, і хустинку Ребе обмотував лише навколо долоні, а не між пальцями). Більшість маамарів, виголошених Ребе, були другого виду.

У пізніші роки Ребе рідше виголошував маамари з наспівом маамару, і останній маамар такого роду був напередодні свята Шавуот 5749 року (8 червня 1989) — маамар, що починається словами «Анохі Гашем Елокеха». Маамар було виголошено несподівано і без нігуну-підготовки (як і попередній, напередодні свята Песах, — що починається словами «Маца зу»[12]). Останній маамар[13] (на зразок сіхи), виголошений на цей час, було виголошено в Шабат тижневої глави «Хаєй Сара» 5751 року (1990/1991)[14].

У перші роки Ребе рідко редагував маамари, і їх записували як ганахот, причому іноді Ребе переглядав їх і робив зауваження, але не як відредагований маамар. Винятком були деякі з маамарів «Баті ле-гані», які Ребе редагував у 5711 — 5713 роках (1950–1953). Коли рав Нісан Неменов попросив Ребе на єхідуті, щоб той випускав маамари, Ребе висловився, що в нього немає часу[15].

Починаючи з 5746 року (1985/1986) Ребе почав редагувати маамари раніших років, і так вони виходили друком у кунтресах, що мають дату випуску. Ці кунтреси надруковано в серії «Сефер га-маамарім — Мелукат». Останній кунтрес, надрукований у цій серії, — маамар «Ве-ата тецаве», що вийшов до Пуриму катан 5752 року (1991/1992), і він був останнім кунтресом, розданим Ребе, на цей час[16].

У 5753 році (1992/1993) (до Сімхат Тора і до Рош ходеш кислева) вийшли друком два маамари, які були перед святими очима Ребе (за висловом «Птах давар»), і Ребе дозволив надрукувати їх як відредагований «кунтрес». Також до свята Шавуот 5753 року (26 травня 1993), коли в бібліотеці було виявлено примірник маамару, який Ребе відредагував і який ніколи не публікувався, Ребе дозволив, щоб він вийшов як відредагований маамар.

Підготовку маамарів до редагування виконував колектив «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш». Відповідальність за друк Ребе передав «Ваад ле-гафацат сіхот», який випустив усі маамари в шести томах у серії «Сефер га-маамарім (Мелукат)». У 5765 році (2004/2005) «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» випустив серію маамарів у чотирьох томах у порядку дат року[17].

Маамари хасидуту, виголошені хасидами

Серед хасидів Алтер Ребе, Мітлер Ребе і Цемах Цедека були хасиди, які самі виголошували маамари хасидуту або записували для себе роз'яснення предметів учення хасидуту, окрім Адморів, а саме: р. Агарон зі Староселья. р. Гілель з Паричів, р. Йосеф Ешбаль з Любавичів, р. Іцхак-Айзік з Гомеля, р. Шломо Фрейдес, його зять р. Нохум-Товья з Пирятина, р. Хаїм-Еліезер Биховський.

Друкування вчення хасидів

Р. Агарон зі Староселья сам надрукував своє вчення. Також через кілька років після відходу з життя р. Гілеля з Паричів було надруковано дві книги з його вчення, а в 5670-ті роки р. Хаїм-Еліезер Биховський надрукував додаткові книги з учення своїх учителів — Адморів з Ляд, Кописи та Бобруйська, а також р. Гілеля з Паричів і р. Іцхака-Айзіка з Гомеля. Після нього більше не з'явилося друкаря вчення хасидів, за винятком друку двох частин «Пелах га-рімон», а також маамарів гіштатхут р. Гілеля, здійсненого Ребе в 5710-ті роки. У книзі «Га-Мелех бі-мсібо» кілька разів наводиться, що Ребе сказав, що бажає видати твори р. Агарона зі Староселья і Рашана з Бобруйська, а також великих хасидів, але остерігається хасидів. Повторний друк творів р. Агарона зрештою здійснили хасиди «Толдот Агарон» в Єрусалимі, друк маамарів Рашана здійснили хасиди в Тель-Авіві[18] під назвою «Шемен ла-маор», а твори решти хасидів відтоді не друкувалися протягом багатьох років.

У 5741 році (1980/1981) Ребе вказав р. Шаломові-Дов-Беру Левіну видати твори р. Хаїма-Еліезера Биховського. Коли Рашдаб сказав Ребе, що книга готова, але коректура затримається через його роботу над серією «Толдот Хабад», Ребе вказав йому затримати друк, наскільки знадобиться, і фактично книга вийшла в 5750 році (1989/1990)[19]. Мабуть, за вказівкою Ребе, щоб не було написано «Кегот», на титульному аркуші написали, що книгу випускає комітет із друку творів га-Раха Биховського..

Видавництво «Кегот» протягом років надрукувало додаткові частини маамарів р. Гілеля і більшу частину творів р. Айзіка з Гомеля[20],.

Останніми роками р. Аківа Шаврік друкує численні маамари р. Гілеля, р. Нахума-Товії та ін. Рав Іцхак Гінзбург багато роз'яснює ці маамари (р. Гілеля). Також у збірниках «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов» публікуються маамари онуків Цемах Цедека і хасида р. Йосефа Ешбаля. Більшість маамарів — з рукописів, що зберігаються в Бібліотеці «Агудат хасідей Хабад».

Додаткова література

  • «Безперечно, додає мужності», святий рукопис відповідей Ребе про публічне повторення хасидуту, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1892, с. 16
  • Рав Ісраель Ельфенбейн, «Лешон га-загав ве-Реховот га-Нагар», огляд стилів маамарів наших Ребе, провідників поколінь, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2111, с. 58.
  • «Ігрот кодеш», частина 2, с. 397, про дію маамару Ребе.

Див. також

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Джерело вислову — Шмот раба, глава 3; Ваїкра раба, глава 2; Мехільта, Шмот 18, 19
  2. ^ «Спочатку наш великий учитель виголошував дуже короткі друшім, що вражали серце і дуже надихали, і їх називали „драхім“, потім їх називали „ігрот“, і вони довші. Потім розвинулося так, що їх називали „торот“, і це корені друшім, що в „Тора ор“ і „Лікутей Тора“, потім трохи довші, і називалися „ктавім“, і вони — в роз'ясненні з широким осягненням, відповідно» календар «Гайом йом», 15 сівана
  3. ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот», частина 58, с. 232, примітка 125.
  4. ^ Окрім кунтресу «Покеах іврім» і маамару про молитву Мітлер Ребе, які було написано також на ідиші.
  5. ^ Див., наприклад, «Гемшех 5666».
  6. ^ Див. слова рава Шломо-Йосефа Зевіна про це в його книзі «Софрім у-сфарім», частина 3, с. 242
  7. ^ Хабадський вислів для практичної вказівки в служінні Всевишньому. На єхідуті рава Давида Раскіна, який записав ці слова і подав Ребе на редагування. Див. тут розшифровку і фотокопію
  8. ^ Тижневик «Кфар-Хабад» № 1756, с. 16
  9. ^ Ці маамари надруковано в «Сефер га-маамарім — Ідиш»
  10. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца т. 12, с. 255
  11. ^ «Ігрот кодеш» (Ребе Раяц), частина 6, с. 267, календар «Гайом йом», 28 тамуза
  12. ^ Слід зазначити, що це останній маамар, виголошений Ребе на цей час із попереднім виконанням особливого нігуну «Нігун-підготовка до маамару», на відміну від переддня Шавуот, коли маамар було виголошено несподівано і, отже, без попереднього нігуну.
  13. ^ Слід зазначити, що 15 швата 5752 року (20 січня 1992) Ребе виголосив сіху, яку було сприйнято як маамар. Див. у щоденнику «Бейт хаєйну». Але її відредаговано як сіху.
  14. ^ Цей маамар Ребе відредагував, і його надруковано в «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 5.
  15. ^ Зі слів рава Йоеля Кагана, панель хозрім, частина 4, хвилина: 11:39. Наведено у збірнику «Гаарот у-біурім бе-торат кавод кдушат Адмор шліта», випуск 119, с. 15.
  16. ^ Цей маамар є основоположним у питанні гіткашрут із провідником покоління.
  17. ^ Але рабини, серед них члени рабинського суду Краун-Гайтс та інші рабини — серед них рав Гендель з Монреаля і рав Певзнер, — випустили лист за своїми підписами про те, що не можна купувати ці книги, оскільки їх надруковано без дозволу.
  18. ^ У статті «Шемен ла-маор» зазначено, що її надруковано в Кфар-Хабаді.
  19. ^ Книга Рашдаба «Аводат га-кодеш ецель га-Ребі мі-Любавіч».
  20. ^ Твори р. Айзіка вже було надруковано за вказівкою Ребе під емблемою «Кегот».

Повідомити про помилку на цій сторінці