Маамар

Маамар хасидуту (його також називають ДАХ, абревіатура слів «Діврей Елокім Хаїм») — так у хасидизмі Хабаду називають слово Тори, присвячене роз'ясненням вчення хасидуту, виголошене або написане Адмором. Від хасида рабі Гілеля з Паричів передається, що коли Ребе виголошує маамар хасидуту, «Шхіна говорить його вустами[1]».
Як правило, перш ніж Адмор починає виголошувати маамар, хасиди співають особливий нігун, який називають нігуном-підготовкою до маамару. Під час маамару хасиди стоять на своїх місцях. Траплялися випадки, коли Ребе виголошував маамар без нігуну-підготовки.
Стилі маамарів різних Адморів
Кожен із наших Ребе, провідників поколінь, мав характерну рису в маамарах:
- Алтер Ребе: на початку його проводу його маамари були короткими і називалися «драхім», потім вони стали довшими і називалися «ігрот», потім стали ще довшими і називалися «торот», а на четвертому й останньому етапі називалися «маамарім». Інші зміни були між періодом до арешту в Петербурзі в 5559 році (1798/1799) і після нього: маамари стали довшими в роз'ясненні предметів[2].
- Мітлер Ребе: його маамари були ще розлогішими, з докладними роз'ясненнями. У плані внутрішнього змісту пояснюється, що Алтер Ребе був в аспекті Хохми, і тому його маамари були коротшими, а Мітлер Ребе був аспектом Біни, і тому його маамари були розлогими й розгорнутими.
- Ребе Цемах Цедек: його маамари рясніли висловами мудреців і цитатами з різних книг і були пронизані Писанням, Мішною, Гемарою, Мідрашем і Зогаром[3]. Це часом ускладнювало розуміння для того, хто не був до цього звичний.
- Ребе Магараш: у Ребе Магараша ми вперше знаходимо «гемшех» — серію маамарів, виголошених протягом тривалого часу і присвячених спільній темі.
- Ребе Рашаб: у своїх маамарах роз'яснював предмети хасидуту розлого і доступно, і його називали «Рамбамом вчення хасидуту».
- Ребе Раяц: уперше надрукував маамари також у перекладі на ідиш[4] і мовою, зрозумілою навіть тим, кому бракує знань і базової підготовки в розумінні хасидуту.
- Ребе: його маамари, як правило, ґрунтуються на маамарах попередніх Адморів. Водночас його маамари містять нові ідеї та глибокі тонкощі щодо змісту, роз'яснюваного в маамарах попередніх Адморів.
Усі наші Ребе, провідники поколінь, записали значну частину своїх маамарів самі, до їх виголошення або після. Окрім Алтер Ребе і Ребе, абсолютну більшість маамарів яких записано маніхім.
Види маамарів
Маамари служіння і осягнення
«Маамарім гаскала» — це маамари, зосереджені на абстрактних і глибоких предметах, наприклад — розуміння відмінностей між волею і насолодою[5], причому практична вказівка, що випливає з усього сказаного, наводиться і пов'язується зі змістом лише в кінці, тоді як у «маамарім авода» йдеться головним чином про різні щаблі любові до Б-жественності, про спрощення понять хасидуту та їх зіставлення протягом усього маамару зі служінням людини[6], хоча обидва жанри включають одне одного: не існує маамару служіння, який не ґрунтувався б на осягненні, і маамару осягнення, в якому не з'явилися б вказівки в служінні Всевишньому, як одного разу висловився Ребе: «З кожної літери можна зробити „бехен“!»[7], а також що особливий маамар — це маамар, який «говорить мовою» тваринної душі і ясно та просто пояснює закладений у ньому аспект служіння[8]
Відмінність між маамарами випливала — серед іншого — з періоду, коли їх було виголошено, та їхньої цільової аудиторії: як можна помітити, більшість маамарім гаскала було виголошено тоді, коли слухачі були здатні вмістити і зрозуміти їх, — наприклад, глибокі «гемшехи» Ребе Рашаба для учнів єшиви «Томхей Тмімім», — на відміну від коротких маамарім авода, які Ребе Раяц зазвичай повторював, прибувши до Сполучених Штатів, для євреїв Сполучених Штатів, яким було важко зрозуміти глибокі маамари і які до того ж не знали святої мови, і тому ці маамари Ребе Раяц написав на ідиші[9]. Ребе Раяц вказав вивчати маамарім авода[10].
«Маамарей друш»
«Маамарей друш» — вид маамарів, присвячених роз'ясненню віршів, висловів мудреців, мідрашів і різних понять юдаїзму згідно з хасидутом.
Маамари дляочищення атмосфери світу
Кожен із наших Ребе, провідників поколінь, мав постійний маамар, який він час від часу повторював, щоб очистити атмосферу світу, і раз на два-три роки їх повторювали публічно. Один із маамарів Алтер Ребе — маамар, що починається словами «Гехалцу», надрукований у «Лікутей Тора» без приміток. Один із маамарів Мітлер Ребе — маамар, що починається словами «Яфе шаа ахат», і його зміст — перші десять розділів маамару «Іне коль ехад ве-ехад омер Елокай нешама», що в його книзі «Дерех хаїм». Один із маамарів Цемах Цедека — маамар, що починається словами «Ма тову», наведений у «Лікутей Тора». Один із маамарів Ребе Магараша — маамар, що починається словами «Мі хамоха ба-елім». Один із маамарів Ребе Рашаба — маамар, що починається словами «Ве-ядата га-йом»[11]. Один із маамарів Ребе Раяца — «Ейн га-Кадош, барух Гу, ба бе-трунья» 5685.
Повторення маамару
За часів Мітлер Ребе серед хасидів виник звичай повторювати маамари хасидуту в містечках, які траплялися їм на шляху від Ребе до місця їхнього проживання. Цей звичай називали «повторенням хасидуту».
І сьогодні виголошення маамару хасидуту напам'ять або за записами називають «повторенням хасидуту», і звичай дотримується головним чином під час «Раава де-раавін» кожного Шабату, за звичаєм хасидів, і на особливих фарбрейнгенах, наприклад у день народження.
Хозер
Основна стаття – Хозер
Публічне повторення маамару
Основна стаття – Публічне повторення хасидуту
Серед хасидів Хабаду заведено публічно повторювати маамари хасидуту наших Ребе, провідників поколінь, головним чином під час «Раава де-раавін» опівдні Шабату.
У самому повторенні хасидуту є перевага, з одного боку, у збереженні точності слів Ребе, а з іншого боку, слід намагатися повторювати так, щоб слова було зрозуміло.
У багатьох громадах Хабаду заведено черговість повторення хасидуту членами громади.
Маамари Ребе

Ребе зазвичай тримає хустинку (обмотуючи її навколо долоні, а також навколо пальців) або якийсь матеріальний предмет під час виголошення маамару. Хасиди пояснювали, що причина цього в тому, що Ребе хотів триматися за щось «матеріальне» під час виголошення слів Б-га живого.
Є два види маамарів: маамар із наспівом маамару або маамар на зразок сіхи (тобто під час виголошення такого маамару Ребе не заплющував очей, і наспів був наспівом звичайної сіхи, а не традиційним наспівом маамару, і хустинку Ребе обмотував лише навколо долоні, а не між пальцями). Більшість маамарів, виголошених Ребе, були другого виду.
У пізніші роки Ребе рідше виголошував маамари з наспівом маамару, і останній маамар такого роду був напередодні свята Шавуот 5749 року (8 червня 1989) — маамар, що починається словами «Анохі Гашем Елокеха». Маамар було виголошено несподівано і без нігуну-підготовки (як і попередній, напередодні свята Песах, — що починається словами «Маца зу»[12]). Останній маамар[13] (на зразок сіхи), виголошений на цей час, було виголошено в Шабат тижневої глави «Хаєй Сара» 5751 року (1990/1991)[14].
У перші роки Ребе рідко редагував маамари, і їх записували як ганахот, причому іноді Ребе переглядав їх і робив зауваження, але не як відредагований маамар. Винятком були деякі з маамарів «Баті ле-гані», які Ребе редагував у 5711 — 5713 роках (1950–1953). Коли рав Нісан Неменов попросив Ребе на єхідуті, щоб той випускав маамари, Ребе висловився, що в нього немає часу[15].
Починаючи з 5746 року (1985/1986) Ребе почав редагувати маамари раніших років, і так вони виходили друком у кунтресах, що мають дату випуску. Ці кунтреси надруковано в серії «Сефер га-маамарім — Мелукат». Останній кунтрес, надрукований у цій серії, — маамар «Ве-ата тецаве», що вийшов до Пуриму катан 5752 року (1991/1992), і він був останнім кунтресом, розданим Ребе, на цей час[16].
У 5753 році (1992/1993) (до Сімхат Тора і до Рош ходеш кислева) вийшли друком два маамари, які були перед святими очима Ребе (за висловом «Птах давар»), і Ребе дозволив надрукувати їх як відредагований «кунтрес». Також до свята Шавуот 5753 року (26 травня 1993), коли в бібліотеці було виявлено примірник маамару, який Ребе відредагував і який ніколи не публікувався, Ребе дозволив, щоб він вийшов як відредагований маамар.
Підготовку маамарів до редагування виконував колектив «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш». Відповідальність за друк Ребе передав «Ваад ле-гафацат сіхот», який випустив усі маамари в шести томах у серії «Сефер га-маамарім (Мелукат)». У 5765 році (2004/2005) «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» випустив серію маамарів у чотирьох томах у порядку дат року[17].
Маамари хасидуту, виголошені хасидами
Серед хасидів Алтер Ребе, Мітлер Ребе і Цемах Цедека були хасиди, які самі виголошували маамари хасидуту або записували для себе роз'яснення предметів учення хасидуту, окрім Адморів, а саме: р. Агарон зі Староселья. р. Гілель з Паричів, р. Йосеф Ешбаль з Любавичів, р. Іцхак-Айзік з Гомеля, р. Шломо Фрейдес, його зять р. Нохум-Товья з Пирятина, р. Хаїм-Еліезер Биховський.
Друкування вчення хасидів
Р. Агарон зі Староселья сам надрукував своє вчення. Також через кілька років після відходу з життя р. Гілеля з Паричів було надруковано дві книги з його вчення, а в 5670-ті роки р. Хаїм-Еліезер Биховський надрукував додаткові книги з учення своїх учителів — Адморів з Ляд, Кописи та Бобруйська, а також р. Гілеля з Паричів і р. Іцхака-Айзіка з Гомеля. Після нього більше не з'явилося друкаря вчення хасидів, за винятком друку двох частин «Пелах га-рімон», а також маамарів гіштатхут р. Гілеля, здійсненого Ребе в 5710-ті роки. У книзі «Га-Мелех бі-мсібо» кілька разів наводиться, що Ребе сказав, що бажає видати твори р. Агарона зі Староселья і Рашана з Бобруйська, а також великих хасидів, але остерігається хасидів. Повторний друк творів р. Агарона зрештою здійснили хасиди «Толдот Агарон» в Єрусалимі, друк маамарів Рашана здійснили хасиди в Тель-Авіві[18] під назвою «Шемен ла-маор», а твори решти хасидів відтоді не друкувалися протягом багатьох років.
У 5741 році (1980/1981) Ребе вказав р. Шаломові-Дов-Беру Левіну видати твори р. Хаїма-Еліезера Биховського. Коли Рашдаб сказав Ребе, що книга готова, але коректура затримається через його роботу над серією «Толдот Хабад», Ребе вказав йому затримати друк, наскільки знадобиться, і фактично книга вийшла в 5750 році (1989/1990)[19]. Мабуть, за вказівкою Ребе, щоб не було написано «Кегот», на титульному аркуші написали, що книгу випускає комітет із друку творів га-Раха Биховського..
Видавництво «Кегот» протягом років надрукувало додаткові частини маамарів р. Гілеля і більшу частину творів р. Айзіка з Гомеля[20],.
Останніми роками р. Аківа Шаврік друкує численні маамари р. Гілеля, р. Нахума-Товії та ін. Рав Іцхак Гінзбург багато роз'яснює ці маамари (р. Гілеля). Також у збірниках «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов» публікуються маамари онуків Цемах Цедека і хасида р. Йосефа Ешбаля. Більшість маамарів — з рукописів, що зберігаються в Бібліотеці «Агудат хасідей Хабад».
Додаткова література
- «Безперечно, додає мужності», святий рукопис відповідей Ребе про публічне повторення хасидуту, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1892, с. 16
- Рав Ісраель Ельфенбейн, «Лешон га-загав ве-Реховот га-Нагар», огляд стилів маамарів наших Ребе, провідників поколінь, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2111, с. 58.
- «Ігрот кодеш», частина 2, с. 397, про дію маамару Ребе.
Див. також
- Ростовський нігун — нігун-підготовка до маамару
- Хозер — прізвисько талановитих хасидів із доброю пам'яттю і розумінням, здатних запам'ятовувати довгі маамари хасидуту
- Нігун «Валах» реб Агарона, шойхета — нігун, який заведено співати після повторення маамару
- Маамар дарування Тори
- «Маамарім мевоарім» — від Центрального «Ігуд талмідей га-єшивот» 770.
- «Беурім бе-маамарей Рабейну» — рав Менахем-Мендл Ашкеназі.
Зовнішні посилання
- Усі маамари Ребе в текстовому вигляді, на сайті Інституту поширення вчення про Мошіаха.
- Покажчик — «Маамарім мевоарім» — файл у форматі Excel із переліком назв і дат маамарів, надрукованих із роз'ясненням у щотижневому навчальному збірнику («Двар малхут»), і посиланням на сам збірник.
- Надихаюча сіха: Ти з запалом займаєшся вивченням маамарів хасидуту? Ребе посилає таємних розвідників стежити і перевіряти, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

- Бенці Авцон, Does One Transcribe The Rebbe’s Maamar? with Rabbi Dovid Olidort, подкаст Among Chassidim, епізод 41 на сайті AhBlickLive.com (англійською)
- Шмуель Вагнер, Без цього неможливо жити: сила маамарів Ребе, інтерв'ю для подкасту «Сіхот бе-хасидут»
(англійською) (відео)
Примітки
- ^ Джерело вислову — Шмот раба, глава 3; Ваїкра раба, глава 2; Мехільта, Шмот 18, 19
- ^ «Спочатку наш великий учитель виголошував дуже короткі друшім, що вражали серце і дуже надихали, і їх називали „драхім“, потім їх називали „ігрот“, і вони довші. Потім розвинулося так, що їх називали „торот“, і це корені друшім, що в „Тора ор“ і „Лікутей Тора“, потім трохи довші, і називалися „ктавім“, і вони — в роз'ясненні з широким осягненням, відповідно» календар «Гайом йом», 15 сівана
- ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот», частина 58, с. 232, примітка 125.
- ^ Окрім кунтресу «Покеах іврім» і маамару про молитву Мітлер Ребе, які було написано також на ідиші.
- ^ Див., наприклад, «Гемшех 5666».
- ^ Див. слова рава Шломо-Йосефа Зевіна про це в його книзі «Софрім у-сфарім», частина 3, с. 242
- ^ Хабадський вислів для практичної вказівки в служінні Всевишньому. На єхідуті рава Давида Раскіна, який записав ці слова і подав Ребе на редагування. Див. тут розшифровку і фотокопію
- ^ Тижневик «Кфар-Хабад» № 1756, с. 16
- ^ Ці маамари надруковано в «Сефер га-маамарім — Ідиш»
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца т. 12, с. 255
- ^ «Ігрот кодеш» (Ребе Раяц), частина 6, с. 267, календар «Гайом йом», 28 тамуза
- ^ Слід зазначити, що це останній маамар, виголошений Ребе на цей час із попереднім виконанням особливого нігуну «Нігун-підготовка до маамару», на відміну від переддня Шавуот, коли маамар було виголошено несподівано і, отже, без попереднього нігуну.
- ^ Слід зазначити, що 15 швата 5752 року (20 січня 1992) Ребе виголосив сіху, яку було сприйнято як маамар. Див. у щоденнику «Бейт хаєйну». Але її відредаговано як сіху.
- ^ Цей маамар Ребе відредагував, і його надруковано в «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 5.
- ^ Зі слів рава Йоеля Кагана, панель хозрім, частина 4, хвилина: 11:39. Наведено у збірнику «Гаарот у-біурім бе-торат кавод кдушат Адмор шліта», випуск 119, с. 15.
- ^ Цей маамар є основоположним у питанні гіткашрут із провідником покоління.
- ^ Але рабини, серед них члени рабинського суду Краун-Гайтс та інші рабини — серед них рав Гендель з Монреаля і рав Певзнер, — випустили лист за своїми підписами про те, що не можна купувати ці книги, оскільки їх надруковано без дозволу.
- ^ У статті «Шемен ла-маор» зазначено, що її надруковано в Кфар-Хабаді.
- ^ Книга Рашдаба «Аводат га-кодеш ецель га-Ребі мі-Любавіч».
- ^ Твори р. Айзіка вже було надруковано за вказівкою Ребе під емблемою «Кегот».