Хеврон


Хеврон — одне з чотирьох святих міст, у ньому розташована Печера Махпела. Місто лежить приблизно за 30 км на південь від Єрусалима, на висоті близько 927 метрів над рівнем моря, в центрі району Хевронського нагір'я, що є частиною Юдейських гір. На дуже невеликій частині території міста живуть близько 1800 євреїв, у кількох закритих кварталах (єврейське поселення в Хевроні), що перебувають під контролем ЦАХАЛу, поруч із Печерою Махпела. Крім того, неподалік розташоване також єврейське поселення Кір'ят-Арба, назване давнім ім'ям міста.
У місті була громада Хабаду від часів Мітлер Ребе до погромів 5689 року (1928/1929). Відродження громади Хабаду почалося після Шестиденної війни, коли там оселився художник рав Барух Нахшон. Сьогодні в Хевроні та Кір'ят-Арбі живуть хасиди Хабаду і діють дев'ять Бейт Хабадів.
Печера Махпела

Основна стаття – Печера Махпела
У Печері Махпела в місті поховані праотці єврейського народу, і тому в єврейській традиції Хеврон називають «містом праотців».
Поселення Хабаду в Хевроні
Основна стаття – Громада Хабаду в Хевроні
У 5581 році (1820/1821) було вирішено перенести поселення Хабаду з Цфата й заснувати його в Хевроні. До того, від часу великої алії хасидів до Святої Землі з равом Менахемом-Мендлом із Вітебська в місяці адар 5537 року, велика громада Хабаду жила в місті Цфат. У 5540 році (1779/1780) почалося велике переселення до Тверії на березі Кінерету. Одиниці, і серед них кілька хасидів Хабаду, залишилися в Цфаті. У 5540 році (1779/1780) хасиди Хабаду, які переселилися до Тверії, повернулися й об'єдналися зі своїми братами в Цфаті — до 5581 року (1820/1821), коли відбулося велике переселення, що привело до створення поселення Хабаду в Хевроні.
Можна сказати, що в 5581–5583 роках (1820–1823) поселення Хабаду почало зміцнюватися в Хевроні. У ці роки було послано двох шадарів із жителів Хеврона, щоб зібрати гроші для поселення. Один із шадарів, рав Шимон Шмерлінг, застосовував цікавий метод збирання коштів: він об'їжджав єврейські поселення за кордоном і оголошував, що той, хто хоче купити чотири ами земельного володіння в Хевроні, нехай пожертвує солідну суму. Його метод мав успіх і досяг своєї вершини, коли Мітлер Ребе порадив хасидам Хабаду купити володіння в Хевроні й пообіцяв, що той, хто купить чотири ами в Хевроні, буде позбавлений хібут га-кевер.
Ці слова було написано в спеціальному листку, надрукованому рабином ашкеназької громади в Хевроні равом Шимоном-Менаше Хайкіним у 5648 році (1887/1888):
Свідчу про те, що бачив на власні очі святий рукописний лист, який написав Мітлер Ребе, хай перебуває душа його у вищих скарбницях, анашу тут, у святому місті, в 5583 році (1822/1823), коли було засновано поселення анашу в Хевроні, хай буде воно відбудоване й утверджене. І написав так: «Я знайшов написаним від імені Радбаза, що кожен, хто має земельне володіння у святому місті Хевроні, хай буде воно відбудоване й утверджене, буде позбавлений хібут га-кевер», і сам Адмор купив тут, у святому місті, малу синагогу (яку всі називають синагогою праотця Аврагама, як наводиться історія про це в книжці «Емек га-мелех», у передмові, розд. 10, див. там чудеса) на своє ім'я, щоб мати земельне володіння у святому місті Хевроні, хай буде воно відбудоване й утверджене.
Синагога Мітлер Ребе

Основна стаття — Синагога Мітлера Ребе в Хевроні
Синагога Мітлер Ребе в Хевроні — найстаріша синагога Хабаду у Святій Землі, а можливо, і в усьому світі. Її було куплено на гроші Мітлер Ребе.
Бейт Романо
Основна стаття – Бейт Романо

Бейт Романо збудував багатій р. Аврагам Романо, і в перші роки він слугував готелем і розкішною синагогою. У 5668 році (1907/1908) двір купив Ребе Рашаб. Двір слугував будівлею єшиви «Торат емет». У 5689 році (1928/1929) під час погромів араби захопили двір. Ребе Раяц намагався запобігти захопленню, але марно.
Після захоплення будівля слугувала великою арабською школою, центральною автостанцією, а в частині двору розташовувалися кілька крамниць.
У 5741 році (1980/1981) за вказівкою Ребе рав Моше Левінгер діяв, щоб викупити двір з рук арабів. Після викупу двору там було засновано єшиву «Шавей Хеврон».
Квартал Хізкіягу — Нахалат Хабад
Основна стаття – Квартал Хізкіягу — Нахалат Хабад
Після десятиліть замороження будівництва й утисків єврейського поселення в Хевроні влітку 5784 року (2023/2024) почався продаж елітного проєкту нерухомості на землях Нахалат Хабад біля Бейт Романо в єврейському поселенні в Хевроні. Проєкт охоплюватиме 31 елітну простору квартиру в чотирьох будинках.
Новий квартал має підземний паркінг і громадські приміщення, розташовані на першому поверсі будинків, і носить подвійну назву: Нахалат Хабад — за ділянкою наших Ребе, провідників поколінь, на якій будується квартал, і на честь рава Хізкіягу Медіні — «Сдей Хемеда», який жив і діяв у цьому місці впродовж кількох років.
Єшива Хабаду в Хевроні
Основна стаття – «Торат емет» Хеврон
У 5672 році (1911/1912) було вирішено відкрити в Хевроні нову єшиву під назвою «Торат емет Хеврон» — після того як Ребе Рашаб був невдоволений попередньою єшивою «Маген Авот» (Хеврон), — яка розміститься в «Бейт Романо».
Для цього Ребе Рашаб направив машпіа рава Шломо-Залмана Гавліна разом із кількома учнями, щоб вони стали засновниками єшиви. Так керувалося це володіння в 5672–5674 роках (1911–1914), упродовж існування єшиви «Торат емет» у Хевроні.
Улітку 5674 року (1913/1914), коли вибухнула Перша світова війна, усіх підданих Росії було вигнано з Хеврона та з усієї Землі Ізраїлю. Серед вигнаних були також машпіа і учні, які приїхали вчитися в єшиві «Торат емет». Так спорожніла частина «Бейт Романо». Згодом усю будівлю захопила англійська влада, і вона слугувала в'язницею, судом і міською поліцією.
Після відходу з життя Ребе Рашаба в 5680 році (1919/1920) право власності на двір перейшло до його сина Ребе Раяца, і він зі свого боку призначив на нього рава Шломо-Єгуду-Лейба Еліезерова і попросив його «керувати ним, ремонтувати його, стягнути орендну плату за будинки донині, стягнути витрати на ремонт і вимагати відшкодування збитків — усе за законом, виселити й видалити сусідів, які проживають у ньому тепер, чи то приватні особи, чи установи, які б то не були, а також урядові установи, якого б то не було уряду».
Через кілька років, у 5682 році (1921/1922), рава Шломо-Залмана Гавліна було призначено офіційним представником і довіреною особою щодо володінь, і відтоді він відповідав за володіння, і до нього звертався Ребе Раяц у зв'язку з ними.
Бейт Шнеєрсон
Основна стаття – Бейт Шнеєрсон у Хевроні

Бейт Шнеєрсон розташований приблизно за 10 метрів на південь від Бейт Гадаса. Будівлю було зведено в 91 столітті хасидами Хабаду, і вона слугувала домом зібрань, бейт-мідрашем, готелем для приїжджих і житлом.
Бейт Шнеєрсон був місцем проживання ребецн Менухи-Рахелі Слонім, уродженої Шнеєрсон (онуки Алтер Ребе — рабі Шнеура-Залмана з Лядів — і дочки Мітлер Ребе — рабі Дов-Бера), яка була матір'ю поселення Хабаду в Хевроні, славилася своєю праведністю й чеснотами та шанувалася всіма жителями Хеврона.
Звільнення будинку
Після погрому 5689 року (1928/1929) араби захопили будівлю. У 5738 році (1977/1978) рав Моше Левінгер звернувся до Ребе з проханням вказати Колелю Хабад, якому офіційно належала будівля, надати йому довіреність на Бейт Шнеєрсон. Після неодноразових звернень рава Левінгера Ребе в телефонному повідомленні від 19 кислева 5738 року (29 листопада 1977) вказав керівникам Колелю Хабад звернутися з цього питання до рава, море гораа з анашу.
Унаслідок цього відбулася зустріч у домі рабина міста Бней-Брак рава Яакова Ландау. Рав Ландау висловив думку, що варто надати раву Левінгеру довіреність на викуп Бейт Шнеєрсона. Відразу після отримання довіреності рав Левінгер почав швидко діяти. Він звернувся до арабських власників будинку, і після переговорів будинок було викуплено.
Будинок сьогодні
Сьогодні до Бейт Шнеєрсона додано ще два поверхи, а до північного фасаду будівлі прибудовано нову будівлю, що називається «Бейт га-шиша». З тильного боку Бейт Шнеєрсона збудовано ще одну будівлю, що називається «Бейт Фінк» на ім'я жертводавців.
У Бейт Шнеєрсоні сьогодні живуть шість великих родин, а на вхідному поверсі відкрито ясла.
Хевронський ваад
Основна стаття – Хевронський ваад
Хевронський ваад заснував Ребе Рашаб у 5665 році (1904/1905), щоб надавати підтримку хасидам Хабаду, жителям Хеврона, замість Колелю Хабад.
До його заснування пожертви приймали представники Колелю Хабад.
Зрештою ваад розділився на дві організації, одна з яких — Колель Хабад (Любавич), що існує донині.
Візит Ребе Раяца до міста
У місяці менахем-ав 5689 року (серпень–вересень 1929), після того як Ребе Раяц виїхав з-за залізної завіси, він прибув із візитом до Хеврона. Після прибуття його зустріли єврейські жителі, і він зупинився в готелі за містом. Коли він вийшов із готелю, жителі супроводжували його колоною зовнішньою дорогою до Печери Махпела. За допомогою хасида рава Еліезера-Дана Слоніма, який був директором Англо-Палестинського банку й мав зв'язки з арабською владою в Хевроні, було отримано спеціальний дозвіл на вхід для Ребе Раяца і трьох супровідників. Коли колона підійшла до «Воріт Яакова» (далі яких вхід євреям був заборонений), їх зустріла делегація арабської знаті й дала тим, хто мав право входу, шкіряні підошви та шнурки, щоб їм не довелося знімати взуття при вході, як у них заведено. При вході до печери Ребе Раяц ішов попереду, а його супровідники, євреї та араби, — позаду. Арабська знать пояснювала Ребе Раяцу про місце й могили. Візит був особливо зворушливим і спокійним. Коли дійшли до «Воріт Аврагама», спустилися сходами до сьомої сходинки (яка була дозволена євреям) і вийшли. Потім Ребе Раяц відвідав також громаду Хабаду в Хевроні.
Хеврон належить євреям
Так пише у своєму щоденнику рав Сімха Ельберг, голова Союзу рабинів США, який чув від Ребе, на виході Ахарон шель Песах 5738 року (29 квітня 1978):
Розповів, що коли в нього був посол в ООН пан Герцог на Сімхат Тора, він говорив із ним про слова наших мудреців, благословенної пам'яті, що Хеврон — одне з місць, щодо яких народи світу не можуть обдурити Ізраїль тощо, і попросив його оголосити на Генеральній Асамблеї, що Хеврон належить народові Ізраїлю, і особливо коліну Леві, оскільки він із коліна Леві, і той справді так зробив, і це принесло задоволення, бо, безсумнівно, його слова справили свою дію, і хоча вже вирішили й твердо постановили повернути Хеврон, усе ж ця привселюдна заява перед усіма народами, а також гакафот, проведені в Хевроні, суть усього яких — привселюдна заява перед усіма ангелами-покровителями сімдесяти народів нагорі про належність Хеврона нашому народові, — можливо, відкладуть указ на десять, двадцять, тридцять років, а тим часом прийде Мошіах, і в наших руках будуть також частини Землі Ізраїлю, що лежать за Йорданом.
Кладовище в місті

Основна стаття – Старе кладовище в Хевроні
На кладовищі в місті є «ділянка Хабаду». У рамках угоди «Осло-2» наприкінці 5755 року (1994/1995), яку підписали Іцхак Рабін і Шимон Перес, на місце прибули генерали, які вирішили передати всю територію кладовища Хабаду в руки арабів. Вони зовсім не усвідомлювали величі святості цього місця та найвищого значення, якого Хабад надає цьому місцю, оскільки місце було дуже занедбане.
До справи залучили р. Баруха Марзеля, і він відразу ж зателефонував пані Сарі Нахшон, яку Ребе назвав «дочками Цлофхада» в період, коли вони замкнулися в «Бейт Гадаса»; в їхньому домі в Кір'ят-Арбі було створено передовий командний пункт для порятунку місця. Уночі телефонували раву Єгуді-Лейбу Гронеру, секретареві Ребе, який є також онуком ребецн, і всім рабинам Хабаду. Рав Іцхак-Єгуда Ярославський не спав усю ту ніч і телефонував по всьому світу, щоб спонукати євреїв утрутитися й урятувати святе місце. Канцелярію прем'єр-міністра Рабіна почали засипати телефонними дзвінками й телеграмами, що надходили з усього світу.
Після тиску Рабін вирішив прибути на місце й облетіти його гелікоптером разом із генералом Узі Даяном, щоб особисто оглянути територію. І після дуже сильного тиску погодилися змінити карти й залишити кладовище в єврейських руках. Частина кладовища залишилася в палестинських руках, і паркан розділяє обидві половини. У другій частині похований рав Шимон-Менаше Хайкін, посланий Мітлер Ребе до Хеврона служити там рабином, та інші великі хасиди Хабаду. Це святе місце перетворилося на футбольне поле арабів. В іншій половині, серед інших, похована ребецн Менуха-Рахель Слонім.
У 5757 році (1996/1997), коли Біньямін Нетаньягу передав частини Хеврона, було звільнено всі навколишні пагорби, і так могила ребецн перетворилася на єврейський анклав, причому з трьох боків місце перебуває під палестинським контролем. Армія майже не дозволяла дістатися до місця, і осквернення кладовища посилювалося з кожним днем.
Р. Барух Марзель вирішив діяти й переселився жити на це місце; через півтора місяця ЦАХАЛ виселив його звідти. У відповідь Марзель відкрив на місці «колель» для аврехів у будівлі для обмивання померлих, що прилягає до кладовища. Армія зі свого боку заборонила користуватися будівлею, і всі спроби ввійти до будівлі не увінчалися успіхом. Араби, помітивши, що місце починає набувати вигляду, не гребували й далі оскверняти його. Тричі підпалювали будівлю, а саму могилу осквернили 17 разів!
У той період жителі сусідньої Тель-Румейди щошабату приходили молитися Кабалат Шабат біля могили ребецн. Через деякий час рав Меїр Родс із Краун-Гайтс привіз до Хеврона групу дівчат із Хабаду, і вони взяли на себе догляд за всією територією кладовища. В останній день їхнього перебування там по них відкрили вогонь, і одну з дівчат було легко поранено. У місяці елул 5762 року (серпень–вересень 2002), наприкінці терміну перебування на посаді міністра оборони Біньяміна Бен-Еліезера, він несподівано вирішив дозволити використання будівлі для відкриття колелю.
Бейт Хабад у місті

Основна стаття – Синагога «Менуха-Рахель»
У Хевроні діють шлухім Ребе на чолі з равом Віктором Атією, равом Дані Когеном, равом Йосі Нахшоном і равом Рафаелем Бродом.
Бейт Хабад працює переважно із солдатами ЦАХАЛу, які служать у цьому районі. Крім того, Бейт Хабад створив і утримує організацію «Ггахнасат орхім» і мікву біля Печери Махпела.
У місті діє особливий «колель» з хасидуту, заснований останніми роками. Колель розташований у синагозі «Менуха-Рахель», купленій Мітлер Ребе. Синагогу «Менуха-Рахель» названо на честь ребецн за вказівкою Ребе раву Іцхаку Гінзбургу.
У 5768 році (2007/2008) р. Саадья Гершкоп, р. Елі Інхблат і рав Іцик Неймарк заснували проєкт «Рац Хабад Хеврон» під керівництвом рава Іцика, а в 5773 році (2012/2013) він разом із дружиною приєднався до шліхуту в Бейт Хабаді Хеврона.
Крім того, рав Іцик Неймарк заснував і очолював інститут сміхи при колелі, що прилягає до Печери Махпела.
2 нісана 5771 року (6 квітня 2011) рав Віктор Атія відкрив у центрі Кір'ят-Арби розкішну триповерхову будівлю Бейт Хабаду із синагогою та навчальними кімнатами, на пам'ять про свою дочку Хаю-Мушку, в якої цього дня припадала бат-міцва.
Через рік він запросив рава Рафаеля-Нахмана Брода керувати будівлею та великою синагогою Хабаду й будувати громаду Бейт Хабаду Кір'ят-Арба — Хеврон.
У 5778 році (2017/2018) рав Брод відкрив школу Хабаду для дівчаток, у якій сьогодні навчаються 140 дівчаток із Кір'ят-Арби та Хеврона.
Школа й дитячі садки Хабаду розташовуються в будівлі Бейт Хабаду та навколо неї, поруч із синагогою Хабаду й колелем для аврехів.
Крім того, рав Єгонатан Атія відкрив Бейт Хабад біля входу до Печери Махпела.
Сьогодні в межах Кір'ят-Арби, Хеврона та їхніх кварталів дев'ять шлухім утримують Бейт Хабади, що вирують діяльністю.
Див. також
- Рав Шломо-Єгуда-Лейб Еліезеров.
- Рав Менахем-Мендл Нае.
- Рав Аврагам-Хаїм Нае.
- Місце піднесення молитов — через Стіну чи через Хеврон.
- Теракт у Бейт Гадаса.
Додаткова література
- «Хеврон — святе місто», рав Аврагам-Шмуель Букієт, 5758
- «Толдот Хабад бе-Ерец га-Кодеш», Шалом-Дов-Бер Левін, «Кегот», 5748
- «Мігдаль оз» — книжка пам'яті рава Азріеля-Зеліга Слоніма, Єгошуа Мондшайн, 5740
- «Га-Машпіа» (Гавлін)
- «Подорож Ребе до Святої Землі», Давид-Зеев Ротенберг, 5757
- Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 148, с. 31–35, і випуск 151, с. 24–29
- «Евед мелех» — біографія р. Азріеля-Зеліга Слоніма, Шалом-Дов-Бер Вольпо, 5768
- «Нода ба-шіурім» — біографія рава Хаїма Нае, Шнеур-Залман Бергер, видавництво «Хазак», 5771
- Йосеф Ашкеназі, «Торат емет — сто років Любавича у Святій Землі», видавництво «Хазак», 5772
- «Освітили обличчя сходу аж до Хеврона», рав Леві-Іцхак Гольцман, випуск «Кі каров» № 82, с. 4–9
- Шнеур-Залман Бергер, «Хабадське життя в Хевроні», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 634, с. 40 — 50 (25 швата 5768 (1 лютого 2008))

Зовнішні посилання
- Сіхот Ребе про місто Хеврон: «Лікутей сіхот», ч. 25, сіха «Хаєй Сара» 1 • Єхідут 24 хешвана 5745 (19 листопада 1984) — з рабинами, синами Адмора з Лелова
- Сайт Хабад Хеврон — Кір'ят-Арба.
- Галерея з міста Хеврона (хешван 5772 (жовтень–листопад 2011))

- Шломо Різель, Третій за величиною Бейт Хабад у світі
- Шнеур-Залман Бергер, Громада Хабаду в Хевроні розпадається
тижневик «Бейт Мошіах», випуск 945, с. 44 - Документи розкривають: Ребе хотів заснувати хабадську єшиву в Хевроні?

- Дивіться: Аврагам Фрід у захопливій і зворушливій історичній подорожі Хабаду в Хевроні

| Чотири святі міста | |
|---|---|
|
|
| Округ Юдея і Самарія | ||
|---|---|---|
| Округи | Субокруг Юдея і Самарія збігається з територією округу | |
| Міста | Аріель • Бейтар-Іліт • Модіїн-Іліт • Маале-Адумім • Хеврон | |
| Місцеві ради | Ораніт • Альфей-Менаше • Елкана • Ефрат • Бейт-Ель • Бейт-Ар'є-Офарім • Гіват-Зеев • Гар-Адар • Маале-Ефраїм • Іммануель • Кдумім • Кір'ят-Арба • Карней-Шомрон • Шаар-га-Шомрон | |
| Регіональні ради | Гуш-Еціон • Гар-Хеврон • Мегілот • Мате-Біньямін • Арвот-га-Ярден • Шомрон | |
