Леві-Іцхак з Бердичева
| Леві-Іцхак з Бердичева | |
|---|---|
Один з учнів Магіда з Межиріча | |
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | לוי יצחק בערדיטשעווער[В] |
| Дата народження | 5500 |
| Дата смерті | 25 тішрея 5570 (5 жовтня 1809) |
| Місце поховання | Бердичів |
| Країна | Російська імперія[В] |
| Місце проживання | Любартув, Ричвал, Желехув, Пінськ, Бердичів |
| Рід діяльності | рабин, музикант[В] |
| Посада | рабин Ричвала, рабин Желехува, рабин Пінська, рабин Бердичева |
| Учителі | Магід з Межиріча |
| Сім'я | |
| Батько | Меїр Дербарімдікер |
| Дружина | дочка р. Ісраеля Переца |
| Діти | Меїр з Бердичева, та інші |
| Родовід | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Святий рав рабі Леві-Іцхак Дербарімдікер (Дербармдігер) з Бердичева (5500 — 25 тішрея 5570 (5 жовтня 1809)) — один з учнів Магіда з Межиріча, друг і сват Алтер Ребе, рабин громади й адмор у Бердичеві. Відомий під прізвиськом «Захисник Ізраїлю» — за свій звичай знаходити виправдання кожному єврею.
Біографія
Народився в 5500 році (1739/1740) у містечку Гусаків (Галичина) в батька, р. Меїра Дербарімдікера, що походив з розгалуженої рабинської родини.
У годину його народження Бааль-Шем-Тов сказав своїм учням, що з небес зійшла велика душа, яка заступатиметься за Ізраїль. У юності він був відомий під прізвиськом «ілуй з Ярослава» — за місцем свого навчання. Досягнувши зрілості, він одружився з дочкою багатія р. Ісраеля Переца і деякий час жив у Любартові в домі тестя і займався Торою у святості й чистоті.
Р. Шмелке, який був рабином Ричвала (і був прийнятий у 5523 році (1762/1763) рабином Сеняви, а в 5533 році (1772/1773) — рабином Нікольсбурга), спонукав його поїхати до Магіда з Межиріча, і він став одним із найвидатніших учнів Магіда і записував учення рава Магіда[потрібне джерело]
У 5523 році (1762/1763) він посів місце р. Шмелке на посаді рабина Ричвала, а в 5525 році (1764/1765) був прийнятий рабином у Желехові. У 5531 році (1770/1771) був призначений рабином Пінська. Міснагдім боролися проти нього (а одного разу навіть напали на його дім і пограбували його).
У тамузі 5545 року (1784/1785) він перейшов служити рабином до Бердичева (Україна), прославився як людина служіння й милосердя, як той, хто любить Ізраїль, як захисник народу та його великий заступник, і тисячі учнів зібралися навколо нього — Бердичів став великим хасидським центром. Було відомо, що читання «Кетер» рабі Леві-Іцхаком з Бердичева в Грізні дні мало силу дарувати потомство безплідним жінкам, які його чули. Рабі Хаїм із Бриська навіть довів це за Галахою в нігле, і старі хасиди були дуже захоплені цим.
Його сповнені почуття нігуни співають маси хасидів, а також він склав особливу молитву на їдиші для виходу Шабату.
СватАлтер Ребе
Докладніше – Велике весілля в Жлобині
Він був сватом Алтер Ребе двічі: перший раз — оскільки ребецн Сара, дочка Мітлер Ребе, вийшла заміж за рава Еліезера Дербарімдікера, сина рабі Меїра з Бердичева (автора «Кетер Тора»), який був сином святого рава р. Леві-Іцхака з Бердичева.
Улітку 5564 року (1803/1804) відбулося укладення умов заручин, а в переддень Шабату тижневої глави «Насо» в 5567 році (1806/1807) відбулося весілля в Жлобині. На весіллі були присутні і Алтер Ребе, і р. Леві-Іцхак з Бердичева, і воно стало відоме як Велике весілля в Жлобині. Це було перше весілля між онуком Бааль га-Танія та онуком рабі Леві-Іцхака з Бердичева. Багато написано й розказано про це весілля.
Другим весіллям між онукою Алтер Ребе та онуком рабі Леві-Іцхака було весілля р. Єкутіеля-Залмана, сина (зятя святого рава р. Леві-Іцхака) рава Йосефа-Бунима Волеса, з ребецн Бейлою, дочкою Мітлер Ребе, яке відбулося в Лядах у переддень Шабату тижневої глави «Бешалах» 5568 року (1807/1808).
Рабі Леві-Іцхак був також близьким другом Алтер Ребе. Серед іншого розповідають, що, коли він закінчував благословення «Аль га-міхья» словами «ве-аль га-калкала», він казав: «А „ве-аль га-калкала“ сват не каже» (їдиш). Коли Алтер Ребе було заарештовано, він хотів послати рабі Яакова Смілянера до рабі Леві-Іцхака з Бердичева, щоб той молився за нього, але рабі Яаков забув з'ясувати ім'я матері Алтер Ребе. Коли він прибув до Бердичева і рабі Леві-Іцхак почув звістку і прохання Алтер Ребе, а також те, що рабі Яаков не з'ясував імені матері Алтер Ребе, він сказав: що за хасид із Росії — йому добрий і Ребе без матері. Рабі Леві-Іцхак розгорнув Хумаш, і він розгорнувся на вірші «І побачив Яаков, що є хліб у Єгипті». Рабі Леві-Іцхак сказав: «שבר» — перші літери слів: Шнеур бен Рівка, ув'язнений у руках Єгипту. Рабі Яаков спитав його: це може означати і Шнеур бен Рахель — звідки нам знати, що мається на увазі Шнеур бен Рівка? Відповів йому рабі Леві-Іцхак: у слові שבר є літери ר і ב, як у слові רבקה, тому більше підходить Шнеур бен Рівка[1].
У 5570 році (1809/1810), після його відходу, рабі Нахман із Брацлава сказав, що той, у кого відкриті очі, бачить, що згасло світло світу.
Через велике благоговіння перед своїм ребе громада Бердичева більше не призначала рабина йому на зміну, і всі великі знавці Тори, що прийшли після нього, називалися титулом «даян і море гораа».
Могила рабі Леві-Іцхака
Після відходу рабі Леві-Іцхака його було поховано в місті Бердичеві, і над ним було збудовано особливу «усипальницю»; під час Голокосту «усипальницю» було засипано, і її виявили лише під час епідемії коронавірусу в 5780 році (2019/2020).
У 5778 році (2017/2018) шаліах у Бердичеві рав Талер заявив, що могила рабі Леві-Іцхака з Бердичева розташована за кілька метрів від місця, яке вважали його могилою, і поставив на новому місці надгробок р. Леві-Іцхакові та його синам. А влітку 5780 року (2019/2020) він розкрив справжню могилу р. Леві-Іцхака, за кілька сантиметрів від спочатку прийнятої могили[2].
У 5782 році (2021/2022) з ініціативи шлухім Ребе в місті розпочався ремонт синагоги рабі Леві-Іцхака з Бердичева[3].
З його вчення
- Ребе Цемах Цедек чув з його вуст, що якби Тора не згадувала гріх гордині в багатьох місцях (наприклад, «Тому намистом стала їм гординя» в Тегілім), він не повірив би, що у світі існує така дивна якість, адже чим людині пишатися, якщо сьогодні вона тут, а завтра в могилі[4].
- «Яви нам, Гаває, милість Твою, і спасіння Твоє дай нам»: Ізраїль просить Святого, благословенний Він, — і безсумнівно Святий, благословенний Він, виконує їхнє прохання, — «Яви нам, Гаває, милість Твою», тобто щоб милість Святого, благословенний Він, була притягнута і розкрилася «одразу на початку діяння»[5].
- «Екев» — «п'ята і кінець (мета) справи» — це «якщо слухатимете», виконання волі свого Творця (можливість почути заповідь і виконати її), бо «те, що Святий, благословенний Він, дає винагороду за заповідь», — Ган Еден і світ прийдешній, 310 світів тощо, — «це найменша з насолод», тоді як «головна насолода» і винагорода — це «сама заповідь, те, що людина виконує волю Творця», «як сказав танна (Авот, гл. 4, мішна 2): винагорода за заповідь — заповідь, бо сама суть заповіді і є насолода й винагорода за заповідь»[6].
Учення рабі Леві-Іцхака сповнене притч, деякі з них наводяться в хасидуті Хабаду.
- «Шабат Хазон» — також від слова «видіння», оскільки в цей Шабат кожному євреєві показують Третій Храм, щоб спонукати його поліпшити свої вчинки і удостоїтися будівництва Храму. Як цар, який пошив одяг своєму синові, але той його порвав; після того як син порвав і другий одяг, цар пошив третій одяг і показував його синові зрідка, щоб пробудити в ньому прагнення і любов до одягу, і щоб він поліпшив свої вчинки так, що вони стануть у нього немовби природою, і більше не порве одягу[7].
- Дитина хотіла яблуко, а батько не хотів давати їй — дитина поспішила і проказала благословення, і тоді батько був змушений дати їй яблуко[8]. Так і коли сини Ізраїлю проказують благословення «Що чує звук сурмління народу Свого Ізраїлю в милосерді»... якщо мудреці постановили, що слід проказувати це благословення, тим самим вони постановили, що Святий, благословенний Він, приймає «сурмління народу Свого в Ізраїлі» — крик синів Ізраїлю, який і є суттю сурмлінь, — у милосерді[9].
- Цареві з плоті й крові, який поїхав до великого лісу і заблукав так, що втратив дорогу додому, трапився мудрий чоловік, який упізнав у ньому царя і привів його до палацу. І цей чоловік знайшов милість в очах царя, і той підніс його і вдягнув у дорогий одяг, а його колишній одяг сховав. З часом цей чоловік завинив перед царем і був засуджений, і попросив, щоб обидва вони вдягли той одяг, який був на них тоді, коли він вивів його з лісу. Коли вони вдягли той одяг, цар згадав милість, яку той йому зробив, пробудилося в ньому милосердя, і він простив йому його провину. Так і сурмлінням у шофар ми нагадуємо про час, коли Ізраїль стояв перед Святим, благословенний Він, і прийняв ярмо Його царства, і завдяки цьому нагадуванню пробуджується Його милосердя до них[10].
Зі слів наших Ребе, провідників поколінь
Алтер Ребе сказав: виправдання, яке знаходить ангел Міхаель, ніяк не сягає виправдання мого свата, рава рабі Леві-Іцхака з Бердичева. Однак немає нічого нового в тому, що виправдання свата вище за ту заслугу, яку вміє знайти ангел Міхаель, адже сват — душа, а Міхаель — ангел, а душа ж піднесеніша й мудріша за ангела. З виправдання свата Святий, благословенний Він, збудував нагорі новий Чертог заслуги. Кожен єврей, який знаходить виправдання для єврейської душі, в якому б тілі вона не була, і каже за неї главу Тегілім так, як треба казати главу Тегілім, удостоюється ввійти до цього чертогу, і обидва рятуються, кожен у тому, чого він потребує[11].
Бердичівський рав, гаон і праведник рабі Леві-Іцхак, чув від нашого вчителя Бааль-Шем-Това три вчення. Одне вчення наш учитель Бешт сказав про вислів мудреців «Будь-яка Тора, при якій немає праці, — врешті-решт припиниться» [Авот 2, 2]: «праця» означає заняття. Будь-яка Тора, при якій немає праці — заняття агават Ісраель, — врешті-решт припиниться. Будь-який уривок Тори, який вивчають і який не приводить до праці, тобто до агават Ісраель, ця Тора не є Торою. Той, хто має чуття, може зрозуміти й уявити собі агават Ісраель нашого вчителя Бешта. Наш учитель Бешт молився і здійснював «підйон нефеш», коли хтось перебував у горі, і не лише за знайомого, а чув і відчував єврейське зітхання, навіть коли той, хто зітхав, був на краю світу. Наш учитель Бешт віддавав душу за агават Ісраель, навіть заради того, хто його зовсім не знав.
Учення, які Бердичівський рав чув від нашого вчителя Бешта, пробудили розкриття суті його святої душі, так що своїм святим служінням [рабі Леві-Іцхака] із самопожертвою заступатися на благо за кожного сина й дочку Ізраїлю він удостоївся звести новий Чертог заслуги.
Алтер Ребе дуже хвалив Бердичівського рава за його служіння із самопожертвою в пошуку заслуги для кожного сина й дочки Ізраїлю, і Ребе [Алтер Ребе] сказав: коли єврей каже Тегілім і згадує Бердичівського рава, літери сягають Чертогу заслуги і пробуджують милосердя до нього та до його домочадців.[12]
Його книги
- «Кдушат Леві» на Тору.
- Близько 5760 року (1999/2000) було виявлено рукописи його новел до Шасу, записані його учнями (близько 200 сторінок); зразок новел (близько 10 сторінок) було видано в 5762 році (2001/2002), решту новел ще не надруковано.
Його нігуни
- Нігун кадиша р. Леві-Іцхака з Бердичева
- Нігун р. Леві-Іцхака з Бердичева
- Нігун «Ана емцаеха»
- «А шейгец»
- Нігун «Меїрке майн зун»
- Нігун «Ум ані хома»
- Нігун до нетилат лулав
- Нігун «Ве-гу рахум»
Додаткова література
- «Цадікім ве-єдідім» — про його зв'язки з Алтер Ребе, автор — рав Еліягу-Йоханан Гурарі, інститут «Огалей Шем»
- «Велике весілля в Жлобині» — про шлюбні узи, укладені між їхніми нащадками, він же, там же.
- «Поїздка до Бердичева» — про поїздку Алтер Ребе до великих адморів у 5570 році (1809/1810), рав Єгошуа Мондшайн.
- «Огев Ісраель», уривки з історій і бесід наших Ребе про рабі Леві-Іцхака,
у тижневику «Бейт Мошіах», випуск 713 - «Рабі Леві-Іцхак з Бердичева: історія, думка, література і нігун», редактори Цві Марк і Рої Горн, видавництво «Єдіот сфарім» і Кафедра дослідження хасидизму імені р. Леві-Іцхака з Бердичева, за підтримки Леві-Іцхака та Юдіт Рахмані, Університет Бар-Ілан, 5777. 581 сторінка. Автори статей: Аврагам-Авіш Шор; Моше Ідель; Аврагам-Іцхак Грін; Авішар Гар-Шефі; Матан Вігода; Натанель Ледерберг; Міхаель Лукін; Цві Марк; Йоханан Петровський-Штерн; Леві Купер; Зеєв Кіцис; Ор Роз; і Шахар Рахмані.
Зовнішні посилання
- Лист від Алтер Ребе рабі Леві-Іцхакові з утішенням з приводу відходу з життя його сина рабі Меїра
- «Рабі Леві-Іцхак з Бердичева в традиції Хабаду», тшура 5758 року (1997/1998)
- «Незер га-Бардичевер»
- Мордехай-Менаше Лауфер, «Рабі Леві-Іцхак з Бердичева» у тижневику «Гіткашрут» № 638, на сайті
, «Шляхом рабі Леві-Іцхака з Бердичева», випуск 1276 - Рав Еліягу Матусов, Примітки до книги «Кдушат Леві», «Гаарот у-біурім Огалей Тора» 1297 Рош га-Шана 5787 (12 вересня 2026), с. 88
- «Той, хто любить Ізраїль: історія життя рабі Леві-Іцхака з Бердичева»

- Вражаюча зйомка з дрона на кладовищі Бердичева

- Розділ третій: посох рабі Леві-Іцхака з Бердичева і таємнича книга

- [amimagazine.org/2017/08/09/mystery-berditchev-ohel-berditchev-built-wrong-kever/ Таємниця в Бердичеві], журнал Ami
Примітки
- ^ «Сефер га-цеецаїм»
- ^ «Посеред розкопок ми зрозуміли, що там щось є»: рав Моше Талер розгортає історію виявлення надгробка в Бердичеві на сайті «Гідбарут».
- ^ Вартістю в мільйон доларів і з ініціативи шлухім Ребе: розширення усипальниці в Бердичеві
- ^ «Сіах сарфей кодеш», стаття «Гординя», пункт 8
- ^ «Кдушат Леві», тижнева глава «Ваетханан» (84б). «Гітваадуйот» 5746, т. 3, с. 219.
- ^ «Кдушат Леві», тижнева глава «Екев». «Торат Менахем — Гітваадуйот», т. 23, с. 259.
- ^ «Пелах га-рімон» р. Гілеля з Паричів від імені рабі Леві-Іцхака. «Лікутей сіхот», т. 9, с. 24; т. 29, с. 18; т. 39, с. 8.
- ^ В інших місцях розповідав, що це була історія з рабі Ісраелем з Ружина, коли той був дитиною.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 2, с. 405.
- ^ «Кдушат Леві» — проповідь на Рош га-Шана (маамар, що починається словами «Ба-хацоцрот»). Роз'яснюється в «Лікутей сіхот», т. 34, с. 184 і далі.
- ^ «Ігрот кодеш» — Адмор Магаріяц, частина 5, с. 88. Переклад з їдишу.
- ^ Із сіхи його святості Адмора Раяца. «Сефер га-сіхот 5700» [видання на лашон га-кодеш], с. 118.
Код особи: № 5400585700