Б-жественна душа

Б-жественна душа — загальна назва духовної і Б-жественної частини єврея, що включає нефеш, руах і нешаму. Душа єврея називається «Адам», і вона створена подібно до «Вищого Адама». Тому вона складається з десяти сил і одягнена в три одяги.
Причина її сходження в тіло — у тому, щоб вона займалася «тваринною душею», очищала її і перетворювала її на святість.
Її корінь
Основна стаття – Душі Ізраїлю
Корінь цієї душі — «воістину частка Б-га згори»[1]. Тобто джерело цієї душі — не ще один високий ступінь, а вона походить від Самого Святого, благословенний Він. Алтер Ребе пояснює це трьома способами: 1. Усі створіння створені за реченням Святого, благословенний Він, а людина створена через вдихання. І різниця між ними така: мовлення — річ зовнішня, і тому можна багато говорити, не втомлюючись від цього, але при вдиханні людина видихає з глибини своєї душі, і тому швидко втомлюється. Так і душа походить із внутрішньої суті Святого, благословенний Він. 2. Усі створіння створені мовленням, але сини Ізраїлю «постали в думці». А думка більше пов'язана з внутрішньою суттю людини, ніж мовлення. 3. Сини Ізраїлю — «діти Всевишнього», і подібно до того як син походить (не з думки батька, яка не є ним самим, а) з самої сутності мозку батька, тобто батько передає синові воістину частку своєї сутності, — так і сини Ізраїлю отримали в себе воістину частку Святого, благословенний Він («частка Б-га»)[2].
Джерело душі поділяється двояко: загалом усі душі походять від Самого Святого, благословенний Він. Однак у частковому існує «скарбниця душ», що називається «Гуф», і з неї душі сходять униз[3].
Загалом корінь Б-жественної душі дуже високий і передує всім найпіднесенішим вищим ступеням; а саме: оскільки в мідраші сказано, що «Святий, благословенний Він, радився з душами праведників», і сенс цього в тому, що Святий, благословенний Він, споглядав служіння Ізраїлю з перетворення світу на оселю для Нього, благословенного, і насолода, що пробудилася в Ньому через це, «спонукала» Його створити світ. І ця «порада» передувала і світлу Ейн Соф, і самій суті світла, оскільки мета їхнього притягнення — щоб після цімцумів тощо було створено світ, а вони передували бажанню створити світ[4]. Але цей корінь душі зовсім не називається жодною назвою, оскільки існування душі як окремої і такої, що вважається існуючою, починається лише після цімцуму, разом із розкриттям світів.
Згідно з цим, відомі слова святого Зогару, що «Святий, благословенний Він, Тора та Ізраїль — єдині», слід розуміти воістину буквально, але людині не дано осягнути це, бо це з речей, про які сказано «що попереду і що позаду», у які заборонено вникати; і розкриття цього — зі світу, що називається Ріша де-ла ітьяда, де не пізнається відмінність і різниця між тим, хто дає, і тим, хто отримує, і це осягається лише простою вірою.
Однак усе це — лише в частині єхіда і хая душі, а частина нешама коріниться в сфірі Біна світу Ацилут, і звідти є такі, що залишаються на цьому ступені, а решта сходять у світ Брія; але немає жодного з Ізраїлю, чия душа нижча за світ Брія, (а звідти і далі — в Єціра та Асія — корінь руах і нефеш). Про це сходження наводиться притча[5] про немовля, що народжується: через зачаття крапля сім'я батька, джерело якої — сама сутність його мозку, сходить і перетворюється на кожну з білих частин тіла (жили, кістки і нігті). І оскільки нігті теж походять від неї, виходить, що вона сама сходить до найнижчого місця в людині; однак, попри це, вони досі пов'язані одне з одним міцним і тривким зв'язком, бо духовний порядок сходження — це існуюча реальність, що оновлюється щомиті, і немає існування жодної частини порядку сходження без постійного оновлення попередньої їй духовної частини; і щомиті існує те, що існування всіх світів оновлюється через Ізраїль, і, відповідно, управління всіма світами здійснюється через праведників, які є коренем творіння.
Її складники
Ця душа наділена внутрішніми й оточувальними силами та одягами. Крім того, загалом вона поділяється на п'ять частин.

Внутрішні сили
Внутрішніх сил, що одягаються в різні органи тіла, — десять, і вони поділяються на дві категорії: розум і мідот[6].
Розум
Розум у людині складається з трьох частин: Хохма, Біна і Даат. І через них народжуються його мідот.
- Хохма — сила Хохма — це сила, що отримує «спалахи світла» від сили того, хто осягає в душі, але розуміння предмета ще бракує. Тому вона називається «коах ма» — про неї питають «що?», щоб показати, що предмет ще не зрозумілий належною мірою.
- Біна — сила Біна — це сила, яку людина використовує, щоб розвинути точку осягнення в довжину, ширину і глибину, і так дійти до максимального розуміння предмета.
- Даат — сила Даат — це сила поєднувати й пов'язувати. Іноді вона вважається частиною Біни, оскільки і її застосування називають «спогляданням». Вона слугує і для поєднання Хохми та Біни, і для зв'язку Біни з мідот. Спосіб зв'язку — через споглядання того, що предмет стосується самої людини[7], і так дійти до точки «Бехен», яка приведе до народження мідот.
Мідот
Мідот у людині поділяються на сім, і це сім якостей ставлення людини до свого оточення. Головне з мідот — Хесед, оскільки суть мідот — дія щодо іншого, а суть Хеседу — надання місця іншому; тому і в дії ненависті є домішка Хеседу (оскільки якби тут не було домішки Хеседу, він би взагалі не звертав на нього уваги, і ненависть би не розвинулася).
- Хесед — якість Хесед — це якість давання іншому, з неї також походить любов до Всевишнього, і за нею кажуть про праотця Аврагама: «Згадай праотця, що йшов за Тобою, як вода».
- Гвура — якість Гвура — це рух віддалення від іншого, і тому з неї походять трепет і страх перед Всевишнім. Крім того, з неї походить і вогонь любові до Всевишнього.
- Тіферет — якість Тіферет називається також якістю милосердя, і з неї походить співчуття до іншої людини; ця якість включає і Гвуру, яка каже, що він цього не заслуговує, і Хесед, який каже, що попри це я жалію його і даю йому. З цієї якості походить також властивість славити Всевишнього за Його велич.
Ці три якості — головні з мідот, які називаються також якостями душі, і внаслідок них приходять і наступні якості, які називаються також якостями тіла[8]:
- Нецах — якість Нецах — це те, що переможно бореться з противниками в людині (з якістю Гвура) і поза нею — тими, хто протидіє впливу, і вона тіснить їх і впливає. Ця якість коріниться в сутності душі, і тому вона змушує людину залишити все, що в неї є, заради того, щоб перемогти[9].
- Год — якість Год — це якість визнання, яка складається з двох частин — визнання і самоскасування (як під час суперечки, коли один визнає правоту іншого), а також від значення «подяка». Крім того, є просте тлумачення слова — «год» у значенні краси («краса і велич»).
- Єсод — якість Єсод — це сила зв'язку з іншим заради того, щоб давати йому. Тобто: як є різниця між тим, хто говорить сам із собою, і тим, хто говорить, щоб передати іншому, — адже саме тут він має намір дати йому, і тому той це отримає. І цей зв'язок зумовлений силою бажання і насолоди давати.
- Малхут — якість Малхут — це засіб спілкування з іншими; ця якість визначає, у який спосіб інший може отримати (на відміну від Єсоду, суть якого — давання того, хто дає, суть Малхут — отримання того, хто отримує). Крім того, ця якість слугує для влади і командування над іншими (і виявляється переважно в того, хто фактично царює).
Оточувальні сили
Оточувальні сили душі — це ті, що не одягаються в певний орган, а перебувають навколо й оточують усе тіло. Ці сили належать до сфіри Кетер. До цієї категорії зараховують дві сили:
- Воля — сила волі — це сила, що приводить у дію різні сили тіла; і як каже Гемара, що «людина повинна завжди вчитися там, де бажає її серце», оскільки коли вона хоче, її розум розуміє краще. Але вона не одягається в певний орган, і тому може одягатися в усі органи (і тому в ту мить, коли йому спадає на думку поворухнути ногою, вона відразу ж рухається, оскільки воля перебуває там).
- Насолода — сила насолоди в людині — це внутрішня суть волі, і вона виражає піднесення душі та її зосередження в собі самій. Піднесеність душі в її сходженні вгору в себе є переважно в царя, але і в будь-якої людини, коли вона насолоджується чимось, це тому, що душа «заспокоюється» завдяки виконанню цього бажання.
Одяги
Ці десять сил — «тіло» Б-жественної душі, але функціонування цього тіла здійснюється через три одяги, які дають йому змогу здійснювати свої дії. Причина, з якої вони називаються одягами, у тому, що вони непостійні і їх можна змінити за бажанням людини, на відміну від розуму і мідот, які не так легко змінити, а також тому, що вони — зовнішні вияви душі.
- Думка — одяг думки — найбільш «внутрішній» одяг, оскільки його використання не пов'язане і не стосується іншого поза самою людиною. Тому цей одяг називається також «особливим одягом». Думку неможливо повністю вимкнути, але її можна змінити іншими думками, і тому вона теж називається одягом.
- Мовлення — одяг мовлення — «середній» одяг; у мовленні виявляється душа людини, оскільки мовлення людини — це саме «душевне» мовлення, на відміну від тварин, чиє мовлення походить лише з «органів мовлення», а не з їхньої душі. Мовлення — головний засіб спілкування людини з оточенням, і тому головна суть мовлення — розкриття іншому.
- Дія — одяг дії — це сила фактично здійснювати всі бажання людини; цей одяг найбільш зовнішній, оскільки він найменше виражає суть людини.
Частини душі
Б-жественна душа поділяється на п'ять частин, як написано в мідраші[10], що «п'ятьма іменами вона називається». Кожна з цих п'яти сама по собі — цілісна душа (повна структура з усіма десятьма силами). Їхній поділ — за видами сил, що є в людини (як зазначено вище), і тому три нижні частини одягаються в тіло, а дві інші оточують його.
Внутрішні
Три частини, що входять у тіло, входять не разом, а спочатку входить «нефеш», і якщо людина удостоюється цієї нефеш, вона отримує вищу частину, що називається «руах». І як написано[11]: «доки не виллється на нас дух згори». А якщо після цього людина пробуджується іншим, вищим пробудженням, то вона удостоюється найвищої частини, що називається «нешама», — це найпіднесеніша з трьох, і вона називається «душею Б-га»[12].
- Нефеш — нижня частина — «нефеш»; ця частина входить у кожного єврея, хоч би ким він був, і виражає сили душі, що належать до фактичного виконання і дотримання заповідей (а не до емоційної частини); щоправда, вона включає і розум, щоб знати, як виконувати, а також систему почуттів, але головне — дія.
- Руах — піднесеніша частина — «руах»; ця частина входить після завершення частини «нефеш», і її суть — головним чином мідот; тобто, хоча він і виконує на ділі, і вчиться, головне в нього — мідот.
- Нешама — вища частина — «нешама»; ця частина — найвища з частин душі, що одягаються в тіло, і її суть — головним чином мохін, споглядання величі Святого, благословенний Він; і хоча в неї є також мідот і дія, головне в неї — розум.
Оточувальні
- Хая — «хая» — макіф, ближчий до людини; її називають також «мазаль», оскільки вона «витікає» і притягує пробудження до душі, що перебуває в тілі. Ця частина чує вищі звіщення і «повідомляє» про них душу в тілі. І вона відповідає також силі волі.
- Єхіда — «єхіда» — найвища частина душі, і вона так називається тому, що отримує від Святого, благословенний Він, Який — «Єдиний світу». Єхіда живе з постійним розкриттям Б-жественності, але не розкриває його постійно. Її вияв у тілі — в особливі часи, як у Йом Кіпур, і саме вона спонукає його до самопожертви.
Сутність
- Сутність душі — загалом сутність душі — одне ціле з єхідою; але в більш конкретному сенсі мідраш каже, що «п'ятьма іменами вона називається», тобто існує сутність душі, частини якої називаються цими іменами. Сутність — це сутнісний зв'язок єврея зі Святим, благословенний Він, зв'язок, за розкриття якого неможливо, щоб єврей учинив усупереч Вищій волі. І саме вона змушує єврея страждати у вигнанні через відсутність розкриття Шхіни у світі[13].
Її місце і входження
Оселя Б-жественної душі — переважно в мозку, у голові. Причина цього в тому, що подібно до того як «порядок сходження» починається зі сфіри Хохма, так і розкриття Б-жественної душі в тілі починається з Хохми — з розуму, що в голові.
Крім того, оселя мідот Б-жественної душі — у серці, у його правій порожнині, у якій немає крові. Про це каже вірш: «Серце мудрого — праворуч від нього»[14].
Від моменту народження єврея душа покриває його ззовні як макіф. А коли йому роблять брит мілу, вона починає входити в нього. А під час бар-міцви відбувається «завершення й основне входження святої душі в людину»[15].
Її призначення
Основна стаття – Сходження душі в тіло

Сходження душі в тіло — не заради самої душі, оскільки, коли вона була нагорі, їй було добре, а в цьому світі немає такого розкриття Б-жественності, яке було нагорі, у Ган Едені; це сходження — для того, щоб очистити й облагородити тіло і тваринну душу, які походять від кліпат нога, і піднести їх до святості.
І справді, коли душа виконує своє завдання, вона підноситься й сама. Як написано: «І рясність урожаю — силою бика»[16], — що силою тварини (тваринної душі) людина (Б-жественна душа) отримує більше врожаю.
Спосіб дії
Спосіб дії Б-жественної душі такий: Б-жественна душа наповнює три частини розуму Торою і наповнює серце любов'ю і трепетом перед Всевишнім; і тоді велика любов, яка «як вогонь, що палає в його серці, подібно до полум'яних іскор, так що прагне і навіть знемагає його душа», проривається і в ліву порожнину серця, де перебуває оселя тваринної душі, і підкоряє її, і обертає її, щоб і вона любила Всевишнього цією великою любов'ю. І тоді і його одяги думки й мовлення будуть зайняті тільки вивченням Тори, а одяг дії — тільки виконанням практичних заповідей[17].
Це споглядання, що приводить до такої любові, може бути двох видів: перший — людина споглядає дуже високі й піднесені предмети, і завдяки цьому душа скасовується в бутті. А другий — споглядає прості речі: що Святий, благословенний Він, постійно дає світові існування і дає життя тощо, і це пробуджує тваринну душу теж любити Всевишнього.
Додаткова література
- «Танія» — розділ 2, 3 і 4
- «Ігерет га-кодеш» — розділ 15
- Ізраїль і Святий, благословенний Він, — єдині: воістину, «Гейхал Любавич», випуск 9, 11 нісана 5786 (29 березня 2026), єшива гдола Любавич Бейт-Шемеш, сторінка 45
Зовнішні посилання
- Поняття хасидуту — сутність людини на сайті «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі
- Аспекти Б-жественної душі (нешама, хая, єхід) і доброго потягу (руах), збірник «Шалем бе-Талмудо», випуск 22, 11 нісана 5784 (19 квітня 2024), сторінка 239
| Людина | ||
|---|---|---|
| Найменування | Адам · Іш · Гевер · Енош | |
| Органи | Мозок · Обличчя · Око · Ніс · Вухо · Рот · Зуби · Волосся · Борода · Стегна · Потилиця · Плоть · Сухожилля · Кістки · Шкіра · Серце · Печінка · Нога · Нігті · Органи тіла людини (шаблон) | |
| Почуття | Зір · Слух · Нюх · Смак · Дотик | |
| Частини душі | Нефеш · Руах · Нешама · Хая · Єхіда · Див. також: Суть душі | |
| Душі | Добре начало · Лихе начало · Б-жественна душа · Тваринна душа · Розумна душа | |
| Додаткові відомості | Вища Людина · Лик людини · Сходження душі в тіло · Не людина · Малий світ | |
| Види душ | Сім'я людини · Сім'я тварини | |
Примітки
- ^ Джерело цього — книга Йова (31, 2). Алтер Ребе додає до цього в «Танії» — розділ 2 слово «воістину», що вказує на дві крайності цієї частки: з одного боку, вона воістину Б-жественність, тобто сама Вища Б-жественність, частка Його, благословенного, Ацмуту і Мегуту, а водночас вона одягається в матеріальність до такої міри, що перебуває в аспекті «відчутності», так що її можна матеріально схопити і обмацати.
- ^ «Танія» — розділ 2. І див. коментар «Хасидут мевоерет».
- ^ Авода зара, 5а, і в Раші.
- ^ Гемшех «Йом тов шель Рош га-Шана» 5703. І ще.
- ^ «Танія», там само.
- ^ Про подальше див. «Танія» — розділ 3 і розділ 4. І в «Ігерет га-кодеш» — розділ 15.
- ^ Ребе наводить притчу, яку розповідали хасиди, про людину, яка отримала листа, але не вміла читати, і звернулася до свого друга, що вмів читати, щоб той прочитав їй. Коли той прочитав, що батько цієї людини помер, вона знепритомніла. І причина того, що знепритомніла саме вона, а не обізнаний друг, у тому, що це стосується і пов'язане з нею (10 швата 5725 (13 січня 1965)).
- ^ «Біур есер сфірот» рабі Азріеля бен Менахема, частина 10, 2.
- ^ Маамар, що починається словами «Баті ле-гані», 5710, розділ 11 і далі, роз'яснено в маамарі, що починається цими словами, 5728 року (1967/1968).
- ^ Берешит раба, розділ 14, 9.
- ^ Єшаягу 32, 15.
- ^ Текст «Маане лашон». Із Зогару, ч. 3, 70б.
- ^ Маамар, що починається словами «Ве-ата тецаве», 5741.
- ^ Коелет 10, 2.
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, «Магадура тіньяна», розділ 4, пункт 2.
- ^ Мішлей 14, 4.
- ^ «Танія», розділ 9.