Радянський Союз
Радянський Союз (російською Союз Советских Социалистических Республик[1]; відомий також за абревіатурою С.С.С.Р[2], у перекладі на іврит: Союз Радянських Соціалістичних Республік[3]) — наддержава, створена 11 тевета 5683 (30 грудня 1922) після перемоги «Червоної армії» над «Білою армією» у Громадянській війні в Росії, що почалася в 5678 році (1917/1918). СРСР був, поряд зі Сполученими Штатами, однією з двох наймогутніших наддержав світу, він був лідером «східно-радянського блоку» у Східній Європі та північно-центральній Азії і простягався приблизно на 17% усієї суходолу Землі.
У Радянському Союзі жили мільйони євреїв, і, за оцінками, вони становили близько половини євреїв світу на той час. Під владою комуністичної партії, яка вирізнялася переслідуванням і придушенням будь-якої релігії та віри, а особливо єврейської релігії. Євреї, і серед них багато хасидів Хабаду, самовіддано жертвували собою заради освячення Імені Всевишнього в рамках постійної боротьби з владою за збереження єврейської ідентичності та дотримання Тори і заповідей. Ребе Раяц і Ребе вели титанічну боротьбу, щоб підтримати юдаїзм і хасидизм у Радянському Союзі впродовж усього періоду комуністичної влади.
Економіка СРСР
Комуністична система проголошує повну економічну рівність усіх громадян. А якщо так, не може бути різних класів, а лише один клас — робітники. Для цього в перший період після встановлення комуністичної влади в багатіїв країни і середніх верств відібрали майно, а їх самих убили або заслали до Сибіру. Продукти харчування отримували за талонами, а не за гроші; внаслідок цього розквітнув чорний ринок, на якому незаконно діставали продукти та інші товари.
Комуністична система призвела до великої бідності та до загибелі сотень мільйонів людей. Сталін, найбільший з комуністів, навіть планував влаштувати другий Голокост єврейському народові.
Влада діяла заради змішування народів і спричинила сильну асиміляцію, особливо серед євреїв.
Влада діяла, щоб стерти відмінності між релігіями, і переслідувала все, що було пов'язане з релігією.
Після падіння Радянського Союзу його місце в міжнародних організаціях, зокрема в Організації Об'єднаних Націй, посіла Росія, яка була найбільшою з республік і була політичним і культурним центром Радянського Союзу.
Придушення релігії
Закони проти релігії
Комуністи сповідували атеїзм, тобто віру в те, що немає вищої реальності (хай урятує нас Милосердний), і тому з революцією комуністична влада почала запроваджувати обмеження для всіх релігій, і передусім для юдаїзму.
Серед законів, які мали завадити дотриманню заповідей юдаїзму, були:
- Заборона давати єврейську освіту більш ніж трьом дітям разом, паралельно із законом про обов'язкове навчання в державних школах; ця заборона мала на меті не допустити єврейської освіти дітей.
- Заборона зачиняти підприємства в Шабат; внаслідок цього ті, хто дотримувався Шабату, втрачали засоби до існування, і для них було неможливо працювати на звичайних місцях роботи. Виняток становили власники приватних підприємств, якими керували з дому.
- Влада закрила багато синагог і міквот, а кошерний забій був заборонений.
У той період була встановлена «залізна завіса»[4] (заборона в'їзду та виїзду), яка перетворила Радянський Союз на одну велику в'язницю і позбавила будь-якої можливості залишити країну.
КДБ і Євсекція
Основна стаття – Євсекція
Для виконання цих законів ДПУ (таємна поліція Росії[5]) заснувало Євсекцію (єврейський відділ), яка складалася з євреїв, що зійшли з праведного шляху й намагалися всіма способами переслідувати релігійні установи; вони закупорювали мікви, замикали синагоги, шпигували й стежили за всіма релігійними установами, щоб заарештувати хасидів, які забезпечували релігійні служби; заарештованих засуджували до довгих років заслання до Сибіру з каторжними роботами, а тих, кого вважали більш «небезпечними», страчували. Становище погіршилося, коли Сталін прийшов до влади після смерті Леніна в 5684 році (1923/1924) і почав жорстоку диктатуру проти всіх своїх супротивників.
Підпільні єшиви
Ребе Раяц посилав шлухім в усі можливі місця, щоб відкрити підпільні «хедери» з єврейською освітою; також він застерігав усіх євреїв Радянського Союзу, щоб вони не віддавали своїх дітей до державних шкіл («школес») через величезну духовну небезпеку цього, попри небезпеку суворих покарань — ув'язнення і заслання, — які влада накладала на порушників закону; також він відкрив мережу підпільних єшив у багатьох містах Радянського Союзу.
Арешт Ребе Раяца
Основна стаття – Арешт і звільнення Ребе Раяца
Ребе Раяц 15 сівана 5687 року (15 червня 1927), і йому було винесено смертний вирок; після дипломатичної кампанії покарання замінили трьома роками заслання до Костроми; зрештою він був звільнений 12 тамуза. Це врешті-решт призвело до його вислання з Росії на початку 5688 року (1927/1928).
У перший же день після прибуття до Риги Ребе Раяц заснував комітет, який мав допомагати євреям Росії ззовні, надсилаючи гроші, продукти і засоби для збереження юдаїзму. Усередині Росії кількох хасидів було призначено керувати мережею підпільних талмуд-тор і єшив «Томхей Тмімім»; хасиди отримували через різних посланців цінні речі, продаючи які на чорному ринку, вони заробляли гроші на утримання підпільної мережі єшив і хедерів. Також він дбав про організацію посилок з мацою до Песаху і чотирма видами рослин до свята Сукот.
Хвилі арештів
Основна стаття – Арешт хасидів 5698
У 5690-ті роки таємна поліція проводила хвилі арештів, під час яких було заарештовано багатьох хасидів по всьому Радянському Союзу:
У 5690 році (1929/1930) — хвиля арештів у Ленінграді. У 5695 році (1934/1935) НКВС провів хвилю арештів у Москві і в Ростові-на-Дону головних постатей, які займалися поширенням юдаїзму; усіх їх засудили до трьох років заслання до Казахстану; більшість пережили заслання, крім р. Яакова Маскаліка, сліди якого загубилися[6].
Упродовж наступних років (5695 — 5699) було багато хвиль арештів[7].
Хвиля арештів у 5698 році (1937/1938) відбулася в Ленінграді; тоді за одну ніч було заарештовано близько двадцяти п'яти хасидів, і цю ніч потім назвали «ніччю десяти страчених владою»; дванадцятьох з них було страчено, а всіх інших заслано на довгі роки до Сибіру. Родини вбитих довгий час не знали про долю своїх близьких, бо їм повідомили, що тих теж заслано, і лише через роки їм сказали гірку правду[8]. 9 нісана 5699 року (29 березня 1939) було заарештовано рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона, батька Ребе. Внаслідок арештів багато хасидів були змушені тікати зі страху перед владою і піти в підпілля[9].
Друга світова війна
Під час Другої світової війни багато євреїв тікали від лінії фронту в Росії, Україні та Білорусі до міст Ташкент і Самарканд, де Євсекція діяла не з такою силою, як у внутрішніх містах Росії, і завдяки цьому хасидське життя в цих містах відносно процвітало, хоча й там їм доводилося дотримуватися таємності. Під час війни були роки матеріальної скрути і тяжкого голоду, що забрав життя багатьох з анаш, які померли від голоду; після цього настали роки, коли засоби до існування були доступніші[10]. У той період Ребе Раяц займався надсиланням посилок хасидам туди, головним чином надсиланням маци до Песаху[11].
Виїзд з Росії
Основна стаття – Виїзд із Росії 5706
Після того як закінчилася Друга світова війна, на початку 5706 року (1945/1946) виникла рідкісна можливість залишити Росію, Росія дозволила всім польським біженцям повернутися до своєї країни, а також росіянам, які взяли шлюб із поляками, хасиди розпізнали потенціал, закладений у можливості, що виникла, можна було підробити документи або купити паспорти поляків, які померли або були заслані до Сибіру, і виїхати з ними з Росії, уряд Росії вважав за краще не помічати індустрію підробок, щоб не став відомим факт, що багато поляків померли в Росії. Після схвалення Ребе Раяца було створено особливий комітет, завданням якого було оформлювати документи для хасидів, щоб вони могли залишити Росію, способом дії було «складання родин», нібито польських, які покинуть країну в ешелонах. І справді, більшості хасидів удалося виїхати з Росії, але останню групу, яка намагалася виїхати, було спіймано, і всіх її членів заарештували і заслали до Сибіру, серед них був р. Мендл Футерфас. Хасиди, які виїхали з Росії, прибули до Німеччини, а звідти — до Нью-Йорка і до Ерец-Ісраель[12].
У той період під комуністичною владою багатьох було вбито, тисячі заслано і десятки тисяч заарештовано[потрібне джерело] за вивчення Тори і дотримання заповідей. І після 5707 року (1946/1947) у Росії залишилася велика кількість хасидів. Невелика їх частина виїхала звідти лише після падіння залізної завіси.
У сьомому поколінні
Дідусь
Дедушка — («дідусь» російською мовою) так Ребе підписував таємні листи, що надсилалися хасидам за комуністичну залізну завісу.
Хоча це позначення було лише з побоювання, що воно розкриється перед очима росіян, ім'я «дідусь» справді описує ставлення Ребе до євреїв, які залишилися за залізною завісою і не мали можливості бачити й чути Ребе.
Допомога євреям Радянського Союзу
Ребе усі роки діяв різними шляхами, щоб допомогти євреям Росії, становище яких за комуністичної влади було тяжким. Серед іншого Ребе створив мережу агентів, які в'їжджали в межі Росії під виглядом туристів, і через них Ребе переправляв до Росії тфілін, мезузи та інші предмети святості; частина посилок переправлялася через євреїв-співробітників, які працювали в різних посольствах у Радянському Союзі[13].
Разом з тим Ребе рішуче відкидав відкриту боротьбу проти російської влади, наприклад демонстрації, які не лише не приносили користі, а й сильно заважали діяльності заради Росії[14], до такої міри, що після однієї з демонстрацій Ребе сказав, що демонстрації завадили виїзду близько ста родин з Радянського Союзу[15].
Через численні зв'язки Ребе з євреями Радянського Союзу та його діяльність із надання їм допомоги КДБ посилав до 770 агентів, щоб стежити за Ребе. Ребе знав про це і вживав запобіжних заходів[16].
Опосередковано Ребе сприяв полегшенню становища євреїв Радянського Союзу і відкриттю його воріт: улітку 5744 року (1983/1984) делегація хасидів Хабаду, до якої входили громадські діячі Шломо Майданчик, Шалом-Дов-Бер Вольф і ще один громадський діяч, звернулася до прем'єр-міністра Шимона Переса з проханням викупити Зібрання Шнеєрсона, Перес передав прохання міністрові закордонних справ Італії Джуліо Андреотті, який товаришував з президентом Радянського Союзу Михайлом Горбачовим, щоб той звернувся до нього з цього приводу, Горбачов відповів відмовою, але відгукнувся, що допоможе євреям Радянського Союзу. Боаз Апельбаум, голова канцелярії прем'єр-міністра за Переса, розповів про це в інтерв'ю медіакомпанії JEM і висловився, що зверненням хасидів Хабаду до Переса Ребе врятував єврейство Росії[17].
Пророцтво про розпад Радянського Союзу
Другого дня свята Шавуот 5724 року (18 травня 1964), наприкінці фарбрейнгену, Ребе сказав присутнім, щоб сказали лехаїм на благо євреїв Росії, реакція присутніх була байдужою, і через кілька хвилин Ребе сказав, що якби сказали лехаїм на благо євреїв Росії, могли б домогтися того, щоб усі вони вийшли з Росії[18].
6 тішрея 5727 року (20 вересня 1966), коли ніхто про це й не мріяв, Ребе оголосив у пророцтві, що Радянський Союз розпадеться і це стане проривом і підготовкою до приходу Мошіаха. У Лаг ба-Омер 5740 року (4 травня 1980) на «Параді» Ребе говорив про дозвіл за конституцією Росії вивчати Тору і про те, що кожен з батьків може виховувати своїх дітей на шляху Тори.
У 5746 році (1985/1986) Ребе почав вживати практичних кроків напередодні падіння комуністичного режиму. Він велів будувати житло для численних репатріантів, яким належало переселитися до Землі Ізраїлю внаслідок відкриття залізної завіси. За вказівкою Ребе було збудовано квартал «Шамір» у Єрусалимі.
Шпигуни в 770
Разом з тим Ребе рішуче відкидав відкриту боротьбу проти російської влади, наприклад демонстрації, які не лише не приносили користі, а й сильно заважали діяльності заради Росії, до такої міри, що після однієї з демонстрацій Ребе сказав, що демонстрації завадили виїзду близько ста родин з Радянського Союзу.. Через численні зв'язки Ребе з євреями Радянського Союзу та його діяльність із надання їм допомоги КДБ посилав постійних агентів до 770 — Всесвітнього центру Хабаду, щоб стежити за Ребе. Ребе знав про це і вживав запобіжних заходів.
Члени секретаріату Ребе — рав Біньямін Кляйн, рав Лейбл Гронер і рав Єгуда Крінський — розповідають, що в 770 завжди поводилися з усвідомленням того, що росіяни ведуть безперервне стеження всередині 770, намагаючись здобути цінну для них інформацію; уся діяльність, що проводилася в 770 заради євреїв Росії, велася у великій таємниці, і навіть у секретаріаті Ребе не завжди точно знали про все, що відбувається.
Так, наприклад, розповідає рав Гронер[19]: одного разу в 770 з'явився якийсь чоловік, який викликав у мене підозру, що він російський шпигун. Він кілька днів ходив по 770 і «винюхував», що відбувається в цьому місці; він навіть зняв підвальну квартиру в одного з хасидів, що жив поблизу. Через кілька днів перебування в околиці він попросив увійти на єхідут; я відхилив прохання з різних причин. Наступного дня він знову прийшов до «Нижнього Ган Едену», став біля дверей святої кімнати, і було видно, що він хоче ввійти силою без дозволу. Я відразу викликав охорону й водночас підійшов до нього та повідомив, що викликав поліцію Нью-Йорка, щоб перевірити, хто він такий і чим займається. Почувши, що поліцейські вже їдуть, він відразу залишив 770, пішов до знятого ним підвалу, спакував речі, і відтоді його більше не бачили в 770.
Розпад Радянського Союзу
Основна стаття – Розпад Радянського Союзу
Наприкінці 5740-х років у «залізній завісі» Радянського Союзу почали з'являтися тріщини. У 5747 році (1986/1987) лідер Радянського Союзу Михайло Горбачов оголосив про програму «перебудови» (= будівництво наново) і «гласності» (= відкритість), які зменшили комуністичні репресії і принесли Радянському Союзу відносну свободу. У 5749 році (1988/1989) Горбачов підписав угоду з Джорджем Бушем, лідером Сполучених Штатів, що сповістила про завершення затяжної холодної війни між державами і значне скорочення розробки зброї[20].
У 5751 році (1990/1991) Радянський Союз опинився в економічній кризі, що загрожувала обвалити державу. Щоб скоротити державні видатки, уряд погодився відмовитися від технічного контролю над приєднаними державами; також Радянський Союз пережив тоді спроби перевороту, які призвели до відставки президента держави Михайла Горбачова. Це призвело до того, що решта держав оголосили про повне відокремлення від Радянського Союзу і про загальні вибори; так сталося, що найбільша держава світу розпалася без війни.
З розпадом держави було створено Російську Федерацію, яка прибрала залізну завісу і дозволила виїзд усім євреям Росії. Усі обмеження, що були накладені на євреїв, було знято, і відтоді стало можливо відкрито вести єврейське життя. У ці роки шлухім Ребе почали масово прибувати до міст Радянського Союзу і відроджувати єврейське життя, яке було занедбане так довго.
У місяці елулі 5751 року (1990/1991) члени комуністичної партії і КДБ спробували знову влаштувати переворот і захопити урядові будівлі в Москві. Це викликало велику паніку серед громадян, і багато шлухім Ребе, які перебували на той час у країнах Радянського Союзу (серед них бахурім, послані проводити літні табори), звернулися до Ребе з терміновим питанням, що робити. Відповідь Ребе була: «З превеликим подивом отримав запитання — звісно, хай продовжують усі свої плани, включно з таборами, до завершення, і Всевишній дасть їм успіх, і хай повідомлять добрі вісті». Упродовж двох днів урядові вдалося зупинити заколотників, і спробу перевороту було відвернено без кровопролиття.
9 тевета 5752 року (16 грудня 1991) відбулося крушіння комуністичного режиму, яке призвело до розпаду Радянського Союзу на незалежні держави з капіталістичною економікою, більшість з яких мають режим, оголошений демократичним або напівдемократичним. А в деяких з них влада поводиться як часткова диктатура.
Висловлювання Ребе на цю тему
Багато разів у 5750 (1989/1990), 5751 (1990/1991) і 5752 роках (1991/1992) Ребе говорив про переворот у Радянському Союзі як про процес Геули, здійснений силою Ребе Раяца як Мошіаха покоління[21].
У місяці менахем-ав у Москві відбувся з'їзд шлухім у країнах Радянського Союзу, під час якого учасники простяглися на могилах наших Ребе в Любавичах і на могилі батька Ребе в Алма-Аті. У сіхі Шабату тижневої глави «Ваетханан» Ребе відгукнувся на це і сказав:
включно і з «дивом», яке відбувається буквально в ці дні: з'їзд анаш і шлухім, хай будуть вони здорові, у країні Росії.. що ця подія — справа «чудес», бо та сама країна, яка воювала проти діяльності мого тестя, святішого Адмора, провідника нашого покоління (і подібно до цього щодо діяльності того, чия гілула — 10 ава) з поширення Тори і джерел назовні, приймає і вшановує його учнів і посланців і тих, хто йде його шляхами і стежками в поширенні Тори і джерел назовні -
що ці «чудеса» (які вже побачили на власні очі) пробуджують і підкреслюють, що негайно ж і відразу бачать найбільше диво — справжнє і повне Визволення, про яке сказано «Як у дні виходу твого з землі Єгипетської, покажу йому чудеса»
У місяці шват 5752 (січень–лютий 1992) Радянський Союз підписав зі Сполученими Штатами угоду про завершення холодної війни і про скорочення видатків на виробництво зброї. Ребе присвятив цьому особливу сіху, у якій пояснив, що ця подія — передчуття обітниці «І перекують мечі свої на рала», яка здійсниться при Геулі[22].
Ребе розглядав виїзд євреїв Росії та їхню алію до Ерец-Ісраель як передчуття обітниці Геули про збирання вигнанців[23].
Нині
Внаслідок падіння комуністичного режиму і встановлення демократичної влади, яка дозволяє вивчення юдаїзму і навіть підтримує його, сотні шлухім діють у країнах, які були під комуністичною владою.
За офіційними даними, сьогодні в Росії та країнах колишнього Радянського Союзу живуть близько 205 000 євреїв, а фахівці оцінюють, що є ще понад мільйон євреїв, які не зареєстровані або не усвідомлюють свого єврейства[потрібне джерело].
Шлухім
У країнах колишнього Радянського Союзу сьогодні діють сотні шлухім Ребе під керівництвом «Агудат хасидей Хабад» у СНД
Паралельно діють і інші різні єврейські організації, як-от «Ор Авнер», Федерація єврейських громад Росії та інші, що працюють у співпраці — тією чи іншою мірою — зі шлухім[24].
Див. також
Додаткова література
- Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», «Кегот», 5749
- Рав Нафталі-Цві Готліб, «Ягадут га-дмама»
- Рав Зуша Вольф, «Дедушка» — Любавицький Ребе і єврейство Росії, «Ор Авнер», 5767.
- Менахем Зігельбойм, «Соарот бі-дмама» — дружини хасидів у Радянській Росії (2 томи), 5765.
- Рав Менахем Залманов, «Ми армія Адмора» — сіхот Ребе і справа шліхуту в СНД, «Езрат ахім», 5774.
- «Євреї Росії дуже дорогі моєму серцю», у рубриці «Хаєй Рабі», тижневик «Кфар-Хабад» 1949, с. 50
- «Посланці-мовчуни, що здійснили тиху революцію в єврействі Росії», тижневик «Бейт Мошіах», 8 тамуза 5781 (18 червня 2021), с. 14
Зовнішні посилання
- За залізною завісою: рідкісна ностальгічна хроніка хасидів Хабаду в Росії, на сайті «Лахлухіт геулатіт»
- 20 років чудесам революції в Росії ● Захопливий огляд —

- «Та держава», у тшурі з весілля Тамрін — Маргаліот, 12 адара 5781 (24 лютого 2021)
- «Навіть залізна перегородка не розділяє», листок «Кі каров», тижнева глава «Балак» 5783
Примітки
- ^ У російському написанні: Сою́з Сове́тских Социалисти́ческих Респу́блик.
- ^ У кирилиці літери ס.ס.ס.ר — це .С.С.С.Р. Хасиди в Росії казали, що числове значення ס.ס.ס.ר. у гематрії — 380, як числове значення слова «Міцраїм»
- ^ Слово «совет» російською означає «моаца».
- ^ Цей термін запровадив тодішній прем'єр-міністр Англії Вінстон Черчилль. Однак у своїх сіхот Ребе кілька разів говорив, що не приймає вживання цього терміна, оскільки ця завіса — не більш ніж завіса уяви; див., наприклад, сіху 19 кислева 5732 (7 грудня 1971)
.
- ^ Упродовж років таємна поліція змінила кілька назв: від заснування Радянського Союзу до 5694 року (1933/1934) організація називалася ДПУ, з 5694 до 5703: НКВС, відтоді до смерті Сталіна в 5713: МДБ, відтоді до 5751: КДБ.
- ^ Про цю хвилю арештів див. «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт» (Шалом-Дов-Бер Левін), с. 211.
- ^ Див. там, с. 114 і далі, що ці арешти були зосереджені головним чином у містечках.
- ^ Про ці арешти див. «Ягадут га-дмама», с. 185, і «Євреї та єврейство в Радянському Союзі», с. 125. «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт». «Толдот Хабад бе-Петербург»
- ^ Про життя хасидів у підпіллі див. «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», с. 216.
- ^ Про втечу, про життя і голод у Самарканді — там само, розділи 48–49, с. 219 і далі.
- ^ Там само, розділ 50, с. 225.
- ^ Про виїзд з Росії і про спроби, що йому передували, див. «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», розділ 99, с. 339 до кінця книги. «Діяльність через кордони». «Виїзд з Росії» (книга)
- ^ Див., наприклад, «Гіткашрут любові за залізною завісою», Шнеур-Залман Бергер, тижневик «Бейт Мошіах».
- ^ Шабат тижневої глави «Цав» 5730, «Сіхот кодеш» 5730, частина 1, с. 658, івритом — «Дедушка», с. 125, 127.
- ^ Там само, с. 128.
- ^ «Дедушка», с. 482 і далі. Менді Різель, газета «Га-Мевасер».
- ^ *Рав Зуша Вольф, На очах у всього Ізраїлю, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2129, сторінка 119 (5786)
- ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот», том 40, с. 84.
- ^ «Історії з кімнати Ребе», с. 65
- ^ Слід зазначити, що в рамках цієї угоди до 5761 року (2000/2001) обсяг виробництва атомної зброї знизився приблизно на 80 відсотків.
- ^ Сіхот «Двар малхут» Шабатів тижневих глав «Балак», «Ваетханан», «Екев» 5751; «Бо», «Мішпатім» 5752. Та інші
- ^ «Двар малхут» Шабату тижневої глави «Мішпатім» 5752.
- ^ Сіхот «Двар малхут» 26 нісана 5751 (10 квітня 1991), Шабату тижневої глави «Ваякгель» 5752 та інші.
- ^ По всіх країнах колишнього Радянського Союзу діють також фонди допомоги, як-от «Ор Авнер», «Езрат ахім» для єврейства Молдови, «Друзі єврейства Казахстану», «Керен га-міцва», «Керен Езрат Моше» і Колель Хабад. Вони багато в чому допомагають шлухім і установам
| Країни колишнього Радянського Союзу | |
|---|---|
|