Десять вигнань Любавичів

«Десять вигнань зазнали Любавичі» — вислів Ребе Раяца про десять переїздів центру хасидизму Хабад на чолі з Ребе з містечка Любавичі до Сполучених Штатів — нижньої півкулі — у будинок 770, всесвітній центр Хабаду.
Ребе Раяц описав ці переходи з піднесеного стану в Любавичах, де було розкриття внутрішнього вчення Тори в тому вигляді, як воно було роз'яснене на рівні розуміння і осягнення за допомогою вчення хасидизму Хабад упродовж кількох поколінь, як «вигнання», і насамперед спуск до Сполучених Штатів, що перебували тоді в низькому духовному стані, як «вигнання в Америку».
Мета цих вигнань у тому, щоб саме з найнижчого місця прийшло найбільше розкриття, завдяки чому незрівнянно зросло поширення джерел назовні[1].
Передісторія
Упродовж ста двох років містечко Любавичі було центром хасидизму Хабад.
Починаючи з періоду Мітлер Ребе, який оселився там 18 елула 5573 року (1813).
Потім Ребе Цемах Цедек жив у містечку до свого відходу з життя — 13 нісана 5626 року (1866), а також його син Ребе Магараш жив там усе життя і також помер у Любавичах 13 тішрея 5643 року (1882), і там місце їхнього спочинку.
Влітку 5657 року (1897) Ребе Рашаб заснував у Любавичах єшиву «Томхей Тмімім». Єшива існувала там понад двадцять років, з кінця 5657 року (1897) до 5678 року (1918).
У дні Першої світової війни, 16 хешвана 5676 року (1915), через наближення німецької армії до району Любавичів Ребе Рашаб і його родина покинули містечко і кілька тижнів поневірялися в дорозі. Свій день народження 20 хешвана Ребе Рашаб відзначив у місті Орел[потрібне джерело], доки вони не прибули 28 хешвана до Ростова-на-Дону[потрібне уточнення].
Залишення містечка Любавичі і перенесення хабадського центру до Ростова-на-Дону описується як перше вигнання з десяти вигнань, яких зазнали Любавичі. «А я серед вигнанців біля річки Дон», — написав Ребе Рашаб в одному зі своїх листів[2].
Переїзд із тихого містечка до великого міста Ростова-на-Дону, з усім розмаїттям мирського життя в ньому, став різкою зміною, як пояснив про це Ребе: до залишення Любавичів місцем проживання провідників Хабаду були маленькі містечка, такі як Ліозно, Ляди і Любавичі (щоправда, багато разів вони відвідували великі міста, і багато разів також за кордоном, заради блага громади й окремих людей, але це було тимчасово, а постійне проживання їхнє було в маленькому місті); навіть пізніше, коли Ребе Рашаб переїхав із Любавичів до Ростова-на-Дону, і це велике місто було відірване від світу, і в самому Ростові-на-Дону вони були відокремлені від міста. Але в Ребе Раяца — з початку його проводу — було так: спочатку в поїздках, а потім він установив своє перебування у великих містах: Москві, Петербурзі (Ленінграді), а потім у Ризі, Варшаві тощо — як одного разу сказав Ребе: десять вигнань зазнали Любавичі, і він вів усі десять вигнань — доки не оселилися в Нью-Йорку. І в усіх великих містах він присвячував себе поширенню хасидуту разом із поширенням юдаїзму загалом. Ребе порівнює це зі служінням Йосефа-праведника в Єгипті, який був поєднаний з Б-жественністю і водночас був правителем і займався виправленнями в землі єгипетській[3].
Після всіх поневірянь, що випали на долю родини дому Ребе, вони прибули до Сполучених Штатів і оселилися в знаменитій будівлі 770 Істерн-Парквей. На фарбрейнгені Пуриму 5703 року (21 березня 1943) Ребе Раяц торкнувся свого прибуття до Сполучених Штатів три роки тому і сказав:«У вівторок, 9 адара II, минуло три роки відтоді, як Вище Провидіння привело мене сюди, в Америку. Не зараз час і не тут місце для довгої розповіді про все пережите мною, але з погляду почуття душі це десяте вигнання в мене»[4].
Десять вигнань

У «Кунтрес Бейт Рабейну ше-бе-Бавель» Ребе перелічує вигнання так:
І передуємо висловом мого пана тестя Адмора, що «десять вигнань зазнали Любавичі»: з Любавичів [де було розкриття внутрішнього вчення Тори в тому вигляді, як воно було роз'яснене на рівні розуміння і осягнення («будуть живитися») за допомогою вчення хасидизму Хабад упродовж кількох поколінь] [і в примітці 66: з 18 елула 5573 року (13 вересня 1813) (коли Мітлер Ребе встановив своє проживання в Любавичах) до 17 хешвана 5676 року (25 жовтня 1915) (коли Ребе Рашаб переніс своє місце перебування до Ростова-на-Дону) — 103 роки («Шалшелет га-ях'ас ве-рашей пракім мі-толдот бейт рабейну» у передмові до «Гайом йом»)] до Ростова-на-Дону, з Ростова-на-Дону до Петербурга [і в примітці 67: з 5684 року (1923/1924) до часу після арешту і звільнення в 5687 році (1926/1927), коли він переніс своє місце перебування з Петербурга* до селища Малахівка — поблизу Москви (там само)], і з Петербурга вигнання вийшло за межі тієї країни, до Латвії [і в примітці 68: на Ісру хаг Сукоту 5688 року (1927/1928) виїхав із Росії і оселився в Ризі, Латвія], а потім до Польщі [і в примітці 69: у 5694 році (1933/1934) переніс своє місце перебування до Варшави, Польща, а в 5696 році (1935/1936) переніс своє місце перебування до Отвоцька — до елула 5699 року (серпень–вересень 1939), доки не прибув до Риги 5 тевета 5700 року (17 грудня 1939) (див. передмову до «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 5)], і аж до вигнання в Америку [і в примітці 70: 9 адара II 5700 року (19 березня 1940)], а в самій Америці — у кількох місцях, аж до постійного місця «Бейт Рабейну», його синагоги і бейт мідрашу, центру Любавичів упродовж останніх десяти років (повного періоду) («усе визначається завершенням») мого пана тестя Адмора, Насі нашого покоління, за його життя в цьому світі, і також після його відходу з життя святість не сходить зі свого місця, і навпаки — за принципом «у святості підносять», «додаючи і продовжуючи», аж до приходу праведного Визволителя.
— «Кунтрес Бейт Рабейну ше-бе-Бавель», розділ 6.
Обговорення точного розташування десяти вигнань було опубліковано в тижневику «Бейт Мошіах»[5], і там рав Шмуель Краус написав, що список слід скласти так:
- 1) Ростов-на-Дону.
- 2) Петербург.
- 3) Малахівка.
- 4) Рига.
- 5) Варшава.
- 6) Отвоцьк.
- 7–9) «кілька місць» в Америці[6].
- 10) «аж до постійного місця», 770[7].
На інших майданчиках пропонувалися інші способи підрахунку точного розташування десяти вигнань[8].
Ребе зазначив[9] щодо значення виразу «десять вигнань», що воно подібне до того, що ми знаходимо про Синедріон, — що «в десять місць були вигнані» і «до Тверії (останнього місця, де перебував Синедріон під час вигнання) у майбутньому повернуться спочатку, і звідти перенесуться до Храму»[10].
Раву Цві-Меїру Штейнмецу, який написав Ребе у зв'язку з 28 сівана і десятьма вигнаннями Хабаду, що це слід пов'язати з мандрами Тори з країни в країну згідно зі словами Хіди в його «Маарехет сфарім», стаття «Талмуд», і «Збирання іскор» (дивовижні слова), Ребе відповів: «Велике спасибі за те, що він підніс це своє зауваження й осяяння»[11].
У сіхі 28 сівана 5751 року (10 червня 1991) Ребе висловився про десять вигнань, що саме в останньому вигнанні поширення джерел хасидуту назовні відбувається з більшою силою:
«У самому ланцюгу „хай поширяться твої джерела назовні“ (через наших Ребе, провідників поколінь) було кілька ступенів і етапів — упродовж семи-дев'яти поколінь від Бешта і Алтер Ребе до нашого покоління ... Бачать на ділі, що хоча в усіх цих поколіннях і місцях було розкриття хасидуту і поширення джерел назовні, — саме в „нижній півкулі“, де дарування Тори не було (явно), розкриття хасидуту і поширення джерел назовні було з більшою силою і більшою потужністю, ніж у попередніх поколіннях і місцях, аж до того, що це сягає такого „назовні“, далі за яке немає „назовні“, — як видно просто»[12].
Додаткова література
- Шалом-Дов-Бер Кубічек, «Еле масей...», опис десяти вигнань, «Бней гейхала» (журнал)
- «Ле-цорех алія» — частина друга, випуск кислев–тевет 5785 року (січень 2025), с. 76
| Дні Хабаду за періодами | ||
|---|---|---|
| Період Алтер Ребе | 18 елула 5505 (15 вересня 1745) - його народження • 12 менахем-ава 5520 (25 липня 1760) - його весілля з ребецн Стерною • 19 кислева 5559 (27 листопада 1798) - свято Визволення Алтер Ребе і Рош га-Шана хасидуту • 23 кислева[1] 5561 (10 грудня 1800) - звільнення Алтер Ребе з другого ув'язнення • 24 тевета 5573 (27 грудня 1812) - його відхід | |
| Період Мітлер Ребе | 9 кислева 5534 (24 листопада 1773) - його народження • 10 кислева 5587 (10 грудня 1826) - свято Визволення Мітлер Ребе • 9 кислева 5588 (28 листопада 1827) - його відхід | |
| Період Ребе Цемах Цедека | 29 елула 5549 (20 вересня 1789) - його народження • 5 сівана 5589 (6 червня 1829)[2] - прийняття проводу Ребе Цемах Цедеком офіційно • 13 нісана 5626 (29 березня 1866) - його відхід | |
| Період Ребе Магараша | 2 іяра 5594 (11 травня 1834) - його народження • прийняття проводу Ребе Магарашем • 13 тішрея 5643 (26 вересня 1882) - його відхід | |
| Період Ребе Рашаба | 20 хешвана 5621 (5 листопада 1860) - його народження • 11 елула 5635 (11 вересня 1875) - його весілля з ребецн Стерною-Сарою • 15 елула 5657 (12 вересня 1897) - заснування єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах • 2 нісана 5680 (21 березня 1920) - його відхід | |
| Період Ребе Раяца | 12 тамуза 5640 (21 червня 1880) - його народження • 13 елула 5657 (10 вересня 1897) - його весілля з ребецн Нехамою-Діною • 3 тамуза 5687 (3 липня 1927) - звільнення Ребе Раяца з в'язниці «Шпалерка» і початок його заслання в Кострому • 12-13 тамуза 5687 (13 липня 1927) - свято Визволення Ребе Раяца і його остаточне звільнення із заслання в Кострому • 8 адара II 5700 (18 березня 1940) - прибуття Ребе Раяца і ребецн Нехами-Діни до берегів США після їхнього порятунку з Європи • 12 менахем-ава 5700 (16 серпня 1940) - купівля «770» - Всесвітнього центру Хабаду, 21 елула 5700 (24 вересня 1940) - освячення будинку • 16 адара 5709 (17 березня 1949) - отримання громадянства • 12 тамуза 5709 (9 липня 1949) - офіційне заснування Кфар-Хабаду • 10 швата 5710 (28 січня 1950) - його відхід | |
| Період Адмора шліта | 11 нісана 5662 (18 квітня 1902) - його народження • 14 кислева 5689 (27 листопада 1928) - весілля Ребе і ребецн Хаї-Мушки • 28 сівана 5701 (23 червня 1941) - прибуття Ребе і ребецн до берегів США після їхнього порятунку з Європи • 10 швата 5711 (17 січня 1951) - прийняття проводу • Рош ходеш кислев 5738 (листопад–грудень 1977) - повернення Ребе до себе додому після серцевого нападу, перенесеного в Шміні Ацерет • 5 тевета 5747 (6 січня 1987) - «Дідан нацах» у Суді над книгами і рішення судді про те, що Ребе і книги належать хасидам, 25 хешвана 5748 (17 листопада 1987) - відхилення апеляції проти «Дідан нацах», 2 кислева 5748 (23 листопада 1987) - повернення книг до «770» • 22 швата 5748 (10 лютого 1988) - відхід ребецн Хаї-Мушки • 28 нісана 5751 (12 квітня 1991) - виголошення Ребе Відомої сіхи • 27 адара I 5752 (2 березня 1992) - Ребе переніс інсульт під час перебування в Огелі • 10 швата 5753 (1 лютого 1993) - церемонія «Сателіт», на якій у його присутності відбулося прийняття царства Ребе як Мелех га-Мошіаха • 3 тамуза 5754 (12 червня 1994) - початок великого випробування сховання Ребе від наших очей | |
| Виникнення хасидизму Хабад • Хасидизм Хабад • Десять вигнань зазнали Любавичі | ||
| [1] За іншою думкою — 29 кислева; Ребе примирив думки і сказав, що в обидві дати відбувалися події, пов'язані з визволенням. [2] Дехто вказує 5588, 5590 і 5591 рік. | ||
Примітки
- ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Шлах» 5746 року (1985/1986). «Гітваадуйот» 5746, ч. 3, с. 640.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 2, с. 821. Див. також «Лішмоа озен», с. 108. Так само писав Ребе Раяц у «Ханох ла-наар» та в інших місцях.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 3, с. 836.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5703 у перекладі на лашон га-кодеш
- ^ Шмуель Краус, «Десять вигнань зазнали Любавичі», «Бейт Мошіах», випуск 270, с. 28 і далі.
- ^ А найменше число «кількох» — три: 7) Мангеттен, Нью-Йорк, у готелі «Грейстоун», Бродвей, 91, кімнати 9–608. З 9 адара II до 8 нісана. 8) Лейквуд, Нью-Джерсі: з 8 нісана до 7 іяра. 9) знову в готелі «Грейстоун», у кімнатах 9–608, з 7 іяра до 19 елула.
- ^ 19 елула 5700 року (22 вересня 1940). Див. статтю Купівля і новосілля 770.
- ^ Див., наприклад, збірник «Гаарот у-біурім» («Огалей М. М.», Торонто), 18–23, с. 9 і далі.
- ^ У «Кунтрес Бейт Рабейну ше-бе-Бавель»
- ^ Рамбам, «Закони Синедріону», кінець розд. 14.
- ^ Збірник «28 сівана — вісімдесят років».
- ^ А в примітці відсилає до «Передмови» до «Ковец 28 сівана — Йовель шаним».