Перейти до вмісту

Аврагам з Каліська (учень Магіда з Межиріча)

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Аврагам з Каліська
Основна інформація
Дата смерті4 швата 5570 (9 січня 1810)
Місце похованняСтаре єврейське кладовище в Тверії
Місце проживанняКаліск, Цфат, Тверія
Місце діяльностіЗемля Ізраїлю
Рід діяльностірабин[В]
Посадаголова хасидського поселення в Землі Ізраїлю (з 5548 року)
УчителіВіленський Гаон, Магід з Межиріча, Менахем-Мендл з Вітебська
Сім'я
Батькорабі Александр
ДружинаРухама, сестра Магід з Межиріча

Рабі Аврагам га-Коген з Каліська (помер 4 швата 5570 (9 січня 1810)) був з учнів Магіда з Межиріча і з провідників алії хасидів до Землі Ізраїлю в 5537 році (1776/1777). З 5548 року (1787/1788), після відходу з життя рава Менахема-Мендла з Вітебська, стояв на чолі хасидського поселення в Землі Ізраїлю. У пізні роки різко заперечував проти методу Алтер Ребе і щодо поширення хасидуту.

Біографія

Народився в литовському містечку Каліськ у свого батька рабі Александра. У юності прославився як ілуй і був одним з найвидатніших і найвідоміших учнів Віленського Гаона. Пізніше зблизився з Магідом з Межиріча через учня Бааль-Шем-Това, рабі Хаїма га-Паруша, який оселився в Каліську[1].

З 5528 року (1767/1768) почав збирати хасидів, знавців Тори, відданих його шляху[2], який вирізнявся великим запалом і піднесеним двейкутом. Щоб скасувати своє «я», вони чинили різні дії, такі як дивний одяг або перекидання на вулицях, і тим самим піддавали себе ганьбі. Незвичайна поведінка його хасидів викликала подив і різку протидію з боку тих, хто їх оточував, — неєвреїв і євреїв. Коли він пішов на диспут з міснагдім у Шклові разом з Алтер Ребе і його запитали про поведінку його хасидів, у нього не було відповіді, і це призвело до загострення суперечки про хасидизм. Згодом Алтер Ребе наводив з тексту листів про хереми, накладені в 5532 році (1771/1772) на хасидів, і з кунтресу «Змір аріцим» міснагдім, що нестримана поведінка його хасидів була серед причин херемів, накладених на хасидів у Литві[3]. Лише окрик рава Магіда допоміг припинити їхню поведінку. Р. Аврагам перестав керувати хасидами і повністю підкорив себе своєму вчителеві й товаришеві рабі Менахему-Мендлу з Городка[4].

У хабадській традиції донині існує приказка на їдиші щодо поведінки хасидів р. Аврагама з Каліська в 5530 році (1769/1770), яка каже: «Талак із нішт кейн талк» (=поведінка 5530 року (1769/1770) не є метою). Його хасидів прозвали «хасидей талк»[4].

Узяв за дружину Рухаму, сестру Магіда з Межиріча[5], і вдову р. Ноаха Альтшулера (її син — р. Шалом-Шахна Альтшулер, батько Цемах Цедека). У 5537 році (1776/1777) приєднався до каравану репатріантів на чолі зі своїм товаришем-учителем рабі Менахемом-Мендлом з Вітебська[6] і стояв праворуч від нього в керівництві великим караваном. Його підпис можна знайти на більшості листів, надісланих за кордон, поруч із власноручним підписом рабі Менахема-Мендла з Вітебська[7]. Рабі Аврагам залишився в Цфаті і після 5541 року (1780/1781), у якому хасиди змушені були покинути місто і перебратися до Тверії. Сам він приєднався до хасидів у Тверії лише через два роки. У Тверії він заснував самостійний бейт мідраш, хоча стосунки між двома провідниками завжди були дружніми.

Коли вони обидва піднялися до Землі Ізраїлю, обидва написали листи хасидам у Білій Русі, щоб ті не шукали інших адморів, крім Алтер Ребе[8], бо він — провідник громади хасидів у Росії[9].

Після відходу з життя рабі Менахема-Мендла з Вітебська в 5548 році (1787/1788) рабі Аврагам з Каліська стояв на чолі громади хасидів у Землі Ізраїлю. Як провідник хасидського поселення в Землі Ізраїлю він удостоївся великої пошани з боку провідників хасидизму у Східній Європі. У листі, який Алтер Ребе надіслав після відходу з життя рабі Менахема-Мендла з Вітебська, він з благоговінням згадує «святого рава, нашого Адмора, нашого вчителя Аврагама га-Когена великого, хай живе він, що посідає місце святості нашого святого Ребе, хай буде пам'ять його для життя у світі прийдешньому, у мудрості й богобоязливості»[10]. Протягом 22 років рабі Аврагам з Каліська був визнаним провідником поселення і багато зробив для його розширення і зміцнення. Численні його листи, що збереглися, дають ясну картину життя хасидського поселення в Тверії в його час. У своїх листах він спонукав хасидів за кордоном підтримувати своїх братів у Землі Ізраїлю і був серед засновників каси грошей Святої Землі, а також керував ними духовно.

Також він продовжував писати листи про те, що Алтер Ребе — провідник хасидів і що їм слід іти лише до нього[11].

Суперечка з Алтер Ребе

У 5557 році (1796/1797) Алтер Ребе випустив книгу «Танія», а також почав виголошувати маамари розгорнутіше і з більшими поясненнями, а також призначив аврехів, які мали подбати про поширення і роз'яснення вчення хасидуту у формі, зрозумілій простому народові[12]. Книга «Танія» була величезним нововведенням порівняно з періодом до її виходу друком, оскільки це була перша книга, що подала вчення хасидуту розгорнуто і з поясненнями. Коли рабі Аврагам почув про це, він різко виступив проти цього методу. Рабі Аврагам стверджував проти цього твору, що він не відповідає первісному шляху хасидського руху. За його словами, Алтер Ребе створив метод, який не з шляху поведінки, прокладеного «нашими Ребе» — тобто Магідом з Межиріча і рабі Менахемом-Мендлом з Вітебська, — «які вельми берегли себе й остерігалися у своїх словах не оголошувати більшості хасидів і майже всім їм, хіба що шляхом мусару і щоб увести їх у союз віри в мудреців»[13]. Він вважав, що поведінку всієї маси хасидів слід ґрунтувати на «вірі в мудреців» і на простій богобоязливості, тоді як заняття таємницями Тори, які рабі Шнеур-Залман розкрив у своїй книзі, слід обмежити «синами піднесення». Свої слова він обґрунтовував віршем «праведник вірою своєю житиме»[14] — не читай «їхье» (з хіриком), а «єхайє», тобто що праведник своїм знанням таємниць Тори звільняє народ від необхідності вивчати їх, а їм залишається лише вірити в праведника. Алтер Ребе відповів йому на це[15]. Метод Алтер Ребе полягає в тому, що кожен має сам вдумуватися в слова хасидуту і давати їм впливати на себе, а не покладатися на служіння праведника[16].

У 5560 році (1799/1800) рабі Аврагам оприлюднив листа, в якому він відмовляється від своєї суперечки[17] і погоджується з тим, що шлях Алтер Ребе, згідно з яким кожна людина має заглиблюватися в слова хасидуту, — істина, і «це шлях Бааль-Шем-Това і рава Магіда... І як може спасти на думку сперечатися з цим».

У ті роки рабі Аврагам багато страждав від одного з хасидів Алтер Ребе, який був у Землі Ізраїлю, а звали його Ельазар Дісенер; цей Ельазар допікав рабі Аврагамові всілякими утисками і ганьбив його жахливими зневагами. Він мав звичку казати, що кожен, хто не йде його шляхом, — епікорес, і навіть доніс на нього адморові р. Яакову-Шимшону з Шепетівки, який був поміркованим противником рабі Аврагама, однак останній був приголомшений його словами і передав рабі Аврагамові, що слід накласти на того херем; але рабі Аврагам заперечував проти цього, бо боявся, що Ельазар завдасть справжньої шкоди доносами, якщо на нього накладуть херем. Цей Ельазар не вдовольнився хулою і лайкою, а й завдав справжньої шкоди, коли розповів мудрецеві сефардів р. Іцхаку Абулафії про подробиці суперечки між рабі Аврагамом і Алтер Ребе, і навіть додав і сказав йому, ніби Алтер Ребе не має наміру й далі надсилати гроші підтримки хасидам у Землі Ізраїлю, і тим самим призвів до того, що сефарди стали утримуватися від того, щоб позичати гроші хасидам, зі страху, що ті не знайдуть, звідки повернути. Це призвело і до падіння престижу Бааль-Шем-Това і Магіда в очах сефардських мудреців.

Усі свої слова згаданий Ельазар «вішав на велике дерево», кажучи, ніби Алтер Ребе таїть у серці приховану ненависть до рабі Аврагама, і так у 5561 році (1800/1801) рабі Аврагам надіслав Алтер Ребе листа, в якому розповідає всю послідовність подій і просить його не приймати лихослів'я від цього Ельазара[18]. Також він знову в цьому листі просить вибачення за всі справи суперечки, що була між ними. Але й у цьому листі тонко натякається критика рабі Аврагама на метод нашого Ребе, коли він наводить слова сефардського мудреця, який дивувався, як розкривають таємниці Тори людині з такими лихими якостями, як Ельазар.

Але в наступні роки шадари грошей Святої Землі знову розпалили суперечку — і щодо методу Хабаду, і щодо каси грошей Святої Землі, стверджуючи, що Алтер Ребе передає не всі гроші, і рабі Аврагам знову виступив із суперечкою проти Алтер Ребе[19]. У цей період загальний хасидизм розділився, і багато хасидів пішли до адморів Польщі. Тоді Алтер Ребе став провідником лише хасидизму Хабад, а не загального хасидизму[20]. Також це призвело до заснування каси Землі Ізраїлю для хасидів Хабаду окремо від загального хасидизму[21].

Суперечка, що спалахнула після надрукування «Танії» в 5557 році (1796/1797), розросталася і розгалужувалася, і з роками в неї були втягнуті найбільші адмори хасидизму того часу. До рабі Аврагама приєдналися рабі Барух з Меджибожа і рабі Ашер зі Століна, тоді як рабі Леві-Іцхак з Бердичева підтримував Алтер Ребе. Також рабі Нахман із Брацлава намагався встановити мир між сторонами під час свого перебування в Землі Ізраїлю в 5559 році (1798/1799). Також Алтер Ребе намагався покласти край суперечці під час поїздки до великих адморів, яку він здійснив у 5570 році (1809/1810), але перемовини не залагодили суперечку[22].

Останні роки його життя

Імовірно, з роками рабі Аврагам страждав від різних лих, що спіткали членів його родини. Рабі Аврагам га-Коген з Каліська помер 4 швата 5570 року (9 січня 1810) і був похований на старому єврейському кладовищі в Тверії. На його надгробку написано: «Тут похований наш Адмор, рав великий і святий, наш учитель рав Аврагам, син нашого вчителя рава Александра, коген Б-гу Всевишньому».

Його кунтрес «Хесед ле-Аврагам» надруковано наприкінці книги «Хесед ле-Аврагам» рабі Аврагама га-Малаха.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 4, с. 293.
  2. ^ Як і багато інших з великих учнів рава Магіда, які ще за його життя збирали хасидів і керували ними як адмори.
  3. ^ «Ігрот кодеш» — Алтер Ребе («Кегот», 5744), лист 51, с. 125-126 (лист, надісланий рабі Аврагамові з Каліська), у виданні 5772 року (2011/2012) — лист 89, с. 344-345. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, с. 372 і далі. Частина 3, с. 159 і далі (довгий лист; у вільному перекладі мовою лашон га-кодеш — «Шмуот ве-сіпурім» (видання 5750 року (1989/1990)), частина 3, с. 7 і далі). Частина 4, с. 293.
  4. ^ 1 2 «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, там само.
  5. ^ Р. Пінхас Кацнельсон чув це від Леї, доньки р. Ашера Черноливера, сина Естер-Гадас, доньки р. Шалома-Шахни Альтшулера від другого шлюбу, і він розповів це Ребе. Кунтрес «Цадік ла-мелех», ч. 7, с. 363.
  6. ^ Див. сіху ночі Сімхат Тора 5748 (пункт 19), де Ребе вважає рабі Менахема-Мендла з Вітебська провідником хасидів від часу відходу з життя рава Магіда до його відходу в 5548 році (1787/1788), і, відповідно, і його слід зараховувати до списку провідників Хабаду.
  7. ^ Наприклад, «Ігрот кодеш» — Алтер Ребе (5772), додатки: 1, 2, 4, 5.
  8. ^ Огляд стосунків рабі Менахема-Мендла з Вітебська і рабі Аврагама з Каліська з Алтер Ребе див. у вступі до «Ігрот кодеш» — Алтер Ребе (Шалом-Дов-Бер Левін), с. 41 і далі. «Толдот Хабад бе-Ерец га-Кодеш» (Левін), с. 17 і далі.
  9. ^ Див. у «Ігрот кодеш» — Алтер Ребе (5772), додатки: 1, 2, 4, 5, 6, 7, 9.
  10. ^ «Ігерет га-кодеш» — розділ 27, у «Ігрот кодеш» — Алтер Ребе (5772) лист 17, с. 60.
  11. ^ «Ігрот кодеш» — Алтер Ребе, додатки: 11, 12, 13, 14, 15.
  12. ^ Вступ до «Ігрот кодеш» — Алтер Ребе, с. 47-48.
  13. ^ «Ігрот кодеш» — Алтер Ребе (5772), додатки 22 — 23, с. 498.
  14. ^ Хавакук 2, 4.
  15. ^ Цей лист не перебуває в нашому розпорядженні.
  16. ^ Див. «Толдот Хабад бе-Ерец га-Кодеш», с. 24 і далі. קובץ PDF.
  17. ^ «Ігрот кодеш» — Алтер Ребе, додатки 29 — 30.
  18. ^ Надруковано в «Ігрот бааль га-Танія у-вней доро», с. 155 на сайті HebrewBooks
  19. ^ Див. там само додаток 32. Відповідь Алтер Ребе — лист 51, у виданні 5772 року (2011/2012) лист 89, с. 338. «Толдот Хабад бе-Ерец га-Кодеш», с. 25.
  20. ^ Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Русія га-царіт», с. 40. Загальний огляд з теми — с. 28 і далі.
  21. ^ «Толдот Хабад бе-Ерец га-Кодеш», с. 29.
  22. ^ Про поїздку див. Єгошуа Мондшайн, «Маса Бердичев», 5770. Про його зустріч під час поїздки з рабі Нахманом див. рав Єгошуа Мондшайн, «Зустрічі рабі Нахмана з Брацлава з Алтер Ребе», випуск «Маянотеха», 24 тевета 5774 (27 грудня 2013), сторінка 11
Аврагам з Каліська згадується ще в 45 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1457597100

Повідомити про помилку на цій сторінці