Перейти до вмісту

Гілель з Паричів

Матеріал з Хабадпедії
Гілель з Паричів
Один із найвидатніших хасидів і машпіїм Хабаду всіх поколінь
Основна інформація
Дата народження5555
Дата смерті11 менахем-ава 5624 (13 серпня 1864)
Місце похованняХерсон
КраїнаРосійська імперія[В]
Місце проживанняПаричі
Місце діяльностіБобруйськ, єврейські колонії Херсонської губернії
Рід діяльностіфілософ, рабин[В]
Посадарабин і голова рабинського суду Бобруйська, посланець Мітлер Ребе до єврейських колоній Херсонської губернії
Учителіавтор «Бат аїн», Мордехай з Чорнобиля, Залман Зезмер, Рабі Дов-Бер Шнеурі (Мітлер Ребе), Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (Ребе Цемах Цедек)
УчніШолом Коген, Леві-Іцхак Сіміновський, Дов-Зеєв Кожевніков, Ісраель-Іссер-Яаков Клацкін, Гершон-Бер з Погара, Ашер Гроссман, Дов-Бер Міхлін, та інші
Сім'я
БатькоМеїр га-Леві Малісов
ДружинаРівка, дочка Мордехая
ДітиЗалман, Пінхас, Фрейда, Сара, Нехама, Тойба, Добриш

Рабі Гілель га-Леві Малісов (Гілель з Паричів, якого називали також Гілель Парічер) (5555 — 11 менахем-ава 5624 (13 серпня 1864)) — один із найвизначніших хасидів і машпіїм Хабаду всіх поколінь, хасид Алтер Ребе, Мітлер Ребе і Цемах Цедека.

Його юність

Народився в р. Меїра га-Леві Малісова в 5555 році (1794/1795)[1], у містечку Хомськ у Росії.

Змалку старанно вивчав Тору і отримав прізвисько «ілуй з Хомська». Навчався в автора «Бат аїн». За хасидськими переказами, р. Гілель одружився, коли був ще «катаном», до своєї бар-міцви (в 11 років), і тому його прозвали «Холь га-моед», бо в нього був таліт раніше за тфілін[2]. Уже в 13 років він був обізнаний у Шасі і поськім, вивчав книги Каббали, знав усі праці Арізаля і навіть молився з його «каванот». За звичаєм каббалістів, вів аскетичне життя і вдавався до постів, добровільного вигнання та умертвіння плоті. Потім, слідом за батьком, почав їздити до адмора рабі Мордехая з Чорнобиля і став на шлях хасидизму.

Наближення до Алтер Ребе

Р. Гілель був чорнобильським хасидом, доки одного разу не почув повторення маамару хасидуту Алтер Ребе від рабі Залмана Зезмера, і ця подія дуже «захопила» його. Побоюючись реакції свого Ребе, яка згодом справді виявилася суворою і різкою, він утік із Чорнобиля і переїжджав з містечка до містечка, через які проїжджав Алтер Ребе у своїх мандрах. Проте в кожне містечко, куди він прибував, Алтер Ребе вже встигав приїхати раніше і залишити місто. Тому вони так ніколи і не зустрілися віч-на-віч. Одного разу рабі Гілель вирішив схитрувати і прибув до наміченого містечка до приїзду Алтер Ребе і сховався під столом, за яким той мав виголошувати вчення хасидуту, приготувавши складне запитання з трактату «Арахін», на яке він хотів попросити відповіді. Коли Алтер Ребе увійшов, р. Гілель почув, як той промовляє своїм святим наспівом: «Юнак, у якого є запитання з трактату „Арахін“, нехай спочатку оцінить самого себе, а вже потім прийде і спитає». Почувши це, рабі Гілель знепритомнів просто на місці під столом і отямився лише після того, як Алтер Ребе закінчив своє глибоке повчання з хасидуту і навіть уже залишив місто.

Р. Гілель так і не зустрів Алтер Ребе, а лише чув відлуння його голосу[3].

Тому він удостоївся встановити зв'язок лише з Мітлер Ребе і з Ребе Цемах Цедеком, при цьому рабі Залман Зезмер залишався його головним машпіа. А на його запитання про образу Ребе з Чорнобиля Мітлер Ребе відповів йому, що якщо він (Ребе з Чорнобиля) справді Ребе, то він, звісно, не тримає образи. Він почав вивчати книгу «Танія» Алтер Ребе і вирішив вивчати й викладати вчення хасидизму Хабад. Він удостоївся швидко просунутися і стати одним із найвизначніших машпіїм Хабаду всіх поколінь. Він записав багато маамарів Мітлер Ребе і Цемах Цедека зі своїми повчальними роз'ясненнями та поясненнями — шляхом машпіїм, чиєю справою було роз'яснювати слова своїх Ребе докладно і в логічній послідовності.

3 роки він працював над собою, щоб досягти щабля «істинно доброго», і після такої підготовки вперше поїхав у місяці елул до Любавичів до Мітлер Ребе[потрібне уточнення] і залишився при ньому.

З 5578 року (1817/1818) почав мандрувати невеликими поселеннями, щоб збирати гроші на викуп полонених і на забезпечення єврейських солдатів (кантоністів) кошерною їжею, згідно з вказівкою Мітлер Ребе. У колоніях Херсонського краю, куди він приїжджав, він усюди виголошував хасидут навіть перед простими євреями, які не вміли читати й писати, оскільки душа теж розуміє.

Він оселився в місті Паричі, і мешканці сусідньої громади Бобруйська прийняли р. Гілеля як рабина і голову рабинського суду.

Мітлер Ребе призначив його машпіа і посилав до нього молодих людей, щоб той наставляв їх на шляху хасидизму, і так само чинив Ребе Цемах Цедек. І він удостоївся називатися донині «найвизначнішим із машпіїм Хабаду».

Мітлер Ребе призначив його своїм посланцем до єврейських колоній Херсонської губернії, і він помер під час однієї з поїздок туди.

Рабі Аврагам-Давид Лавут (прапрадід Ребе) домігся в Ребе Цемах Цедека, щоб р. Гілель щороку їздив містами Росії для підтримки Тори та юдаїзму і для поширення вчення Хабаду, і р. Гілель його дуже любив.

Він мав звичай розповідати своїм учням історії з життя старих хасидів і про їхню поведінку, виконуючи між розповідями нігуни. Він склав мелодію до піюту святого Арі «Азамер бі-швахін».

Він записував усе, що чув від своїх Ребе, і додавав власні роз'яснення; поводився з надзвичайною скромністю і смиренням і виявляв самопожертву навіть у легкій суворості постанов мудреців і в доброму звичаї, який він собі встановив. Приблизно до полудня він займався Торою і молитвою, після чого відчиняв двері свого дому для всіх нужденних і дуже старався допомагати біднякам і робити їм добро.

Він домігся того, що міг керувати тим, що з ним відбувається: у ніч на Шабат, як заведено в наших Ребе, провідників поколінь, спати, оскільки це час сну нагорі, р. Гілель домігся того, що, коли наставав цей час, він засинав; інший приклад — звичаєм р. Гілеля було не переїжджати міст на возі сплячим, і коли під'їжджали до мосту, р. Гілель прокидався сам.

Він з величезною суворістю і самопожертвою дотримувався кожної рисочки й літери, а також додаткових суворостей; наприклад, він не їздив дорогами, збудованими царем, а також багато постився.

На схилі його днів місяць не показувався для Кідуш левана; р. Гілель подав підйон нефеш Цемах Цедекові, і у відповідь Цемах Цедек пообіцяв йому, що місяць покажеться. Потім, коли місяць показався, він сказав, що не знає, чи вистачило б йому сил у такому віці витримати, якби місяць не показався.

Про хасида, який одного разу сказав, що дотримується певної суворості, оскільки він учень р. Гілеля, Ребе Магараш сказав: р. Гілель очищав свою натуру протягом двадцяти восьми років. Також хасидові, який сказав перед Ребе, що р. Нісан Неманов схожий на р. Гілеля, Ребе відповів зі здивуванням: р. Гілель?!

Один із відомих висловів про р. Гілеля — що в Ребе Цемах Цедека було два з половиною хасиди, і під половиною мається на увазі р. Гілель, який був наполовину Ребе.

Мітлер Ребе пообіцяв євреям, які займалися землеробством у Херсонській губернії, що приїде провідати їх; Ребе приїхав провідати їх один раз, а потім призначив р. Гілеля своїм представником.

Щороку він їздив до Херсонської губернії і пробуджував євреїв до служіння Б-гу; серед них були зовсім прості євреї, які не були здатні зрозуміти слова хасидуту, які повторював р. Гілель.

З його поїздками пов'язано багато історій; наприклад, він брав із собою міньян, щоб завжди молитися в міньяні, і серед них був коген, бо він хотів, щоб щоразу до Тори викликалися коген, леві та ісраель.

Його вплив дуже зріс як на євреїв колоній, так і на євреїв навколишніх міст, таких як місто Миколаїв, та інших.

З рабі Айзиком з Гомеля

За хасидським переказом, його найкращим і найближчим другом був хасид, могутній гаон рабі Іцхак-Айзик з Гомеля. Широко відомий вислів, що рабі Айзик з Гомеля був «маскілем» (тим, хто осягає), а його друг рабі Гілель з Паричів — «оведом» (тим, хто служить). І Ребе Раяц роз'яснив: не те щоб, борони Б-же, один був лише тим, хто служить, а інший лише тим, хто осягає, і не більше, — а в одного початком було осягнення, але він був і тим, хто служить, а інший почав зі служіння, але був і тим, хто осягає.

У 5624 році (1863/1864) Тиша бе-Ав припав на четвер. Р. Гілель був у місті Миколаєві і відчув слабкість. Після посту він спитав: «Де були рабини?» (що не заборонили йому поститися) — і попросив, щоб його швидко перевезли до міста Херсона, бо мав звичай не вирушати в дорогу в п'ятницю. До полудня п'ятниці він прибув до Херсона, а в Шабат, 11 менахем-ава 5624 року (13 серпня 1864), повернув свою душу Творцеві. Місце його спочинку — у місті Херсоні.

Основні віхи його біографії написав Ребе, і це надруковано на початку його книжок — «Пелах га-рімон» на книги Берешит і Шмот — видавництво «Кегот».

Деякі з його учнів

Його книги

Також вийшли його маамари: «Бе-реш гурманута де-малка гліф гліфу». «Іньян Шабат хазон». «Іта бе-Псікта». «Іта бе-Сіфрей аль га-пасук мі ка-Гашем». «Захор». «Тахат ашер ло авадта». «Адной сфатай». «Ва-яахільха ет га-ман». «Шамор ет йом». «Тахат ашер». «Ве-ло амад іш іто».

Його нігуни

Основна стаття – Нігуни р. Гілеля з Паричів

Рабі Гілель склав близько двадцяти нігунів, які вирізняються глибиною думки, поєднаною з хвилюванням і піднесенням серця. Одним зі шляхів і способів виховання р. Гілелем молодих аврехів, яких посилали до нього Мітлер Ребе і Цемах Цедек, було навчати їх того, як співати хасидські нігуни з почуттям серця.

Додаткова література

Родина

  • Його дружина Рівка, дочка Мордехая. Народилася в 5562 році (1801/1802), приблизно.
  • Його син, р. Залман[4]. Народився в 5580 році (1819/1820).
    • Його син, р. Пінхас. Видавець «Пелах га-рімон».
      • Його дочка, Фрейда, народилася в 5633 році (1872/1873). Дружина р. Гірша Белінського (одружилися в 5656 році (1895/1896)). Рига.
  • Його дочка Сара. Народилася в 5587 році (1826/1827).
  • Його дочка Нехама. Народилася в 5590 році (1829/1830).
  • Його дочка Тойба. Народилася в 5593 році (1832/1833).
  • Його дочка Добріш. Народилася в 5594 році (1833/1834).
  • Його зять, р. Рафаель-Мордехай Шнеєрсон.
  • Його зять, р. Шауль Левін, рабин у Бобруйську.
  • Його онука, Хася Ландсман [дочка р. Єхезкеля Шора]. На її надгробку на Оливковій горі написано «Тут похована Хаша (Хася) Рейза Ландсман (мир праху її), дочка р. Єхезкеля (благословенної пам'яті), ар Менахем-Мендл (благословенної пам'яті), онука Гілеля га-Леві з Паричів, померла 12 нісана 5694 року (28 березня 1934), хай буде душа її зав'язана у вузлі життя».
    • Її син, Гілель Ландсман.
    • Її син, Шауль Ландман.
    • Її син, Єхезкель Ландсман.
    • Її син, Аврагам Ландсман.

Зовнішні посилання

Його нігуни
Різне
Його могила
Медіа

Примітки

  1. ^ Згідно з міськими записами, народився в 5558 році (1797/1798)
  2. ^ Нарис біографії р. Гілеля (складений Ребе, надрукований на початку книг «Пелах га-рімон» на Берешит і Шмот і в збірці «Рашей пракім мі-толдот арбаа мехабрім». Примітка 4.
  3. ^ «Сефер га-сіхот» 5698, с. 276. «Ігрот кодеш», частина 3, с. 132
  4. ^ Його дружина — Шейна-Фрейда, дочка Пінхаса. Він помер за життя батька і залишив по собі сина, рабі Пінхаса, який відтоді ріс у діда, а також двох дочок — Хаю і Хану.
Гілель з Паричів згадується ще в 151 статті Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 3220611700

Повідомити про помилку на цій сторінці