Шалом-Дов-Бер Левін
| Рав Шалом-Дов-Бер Левін | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | р. Берл |
| Дата народження | 5708 |
| Країна | США[В] |
| Місце діяльності | Бібліотека «Агудат хасидей Хабад» — Краун-Гайтс |
| Рід діяльності | бібліотекар, бібліограф, редактор тексту[В] |
| Освіта | єшиви «Томхей Тмімім» в Ізраїлі та Нью-Йорку |
| Посада | головний бібліотекар Бібліотеки Любавич, член правління Всесвітньої «Агудат хасидей Хабад» і «Агудат хасидей Хабад» у СНД |
| Інші посади | Бібліотекар у Бібліотеці «Агудат хасидей Хабад» |
| Учителі | Ребе |
| Сім'я | |
| Батько | Ісраель-Єгуда Левін |
| Мати | Іта-Двора |
| Дружина | Міхла |
| Діти | Шнеур-Залман, Меїр, Менахем-Мендл та інші |
| Родовід | |
Рав Шалом-Дов-Бер га-Леві Левін (на прізвисько р. Берл; народився в 5708 році, 1948) — головний бібліотекар Бібліотеки Любавич і редактор багатьох книжок, що виходять у видавництві «Кегот». Член правління Всесвітньої «Агудат хасидей Хабад» та «Агудат хасидей Хабад» у СНД.
Біографія

Народився в 5708 році (1947/1948) у Парижі (після того як родина втекла з Росії). У батька, р. Ісраеля-Єгуди Левіна, і матері, пані Іти-Двори (доньки рав-хасида р. Меїра Гуркова). У 5709 році (1948/1949) репатріювався разом із батьками до Ізраїлю, і вони були серед перших мешканців Кфар-Хабада. У 5721 році (1960/1961) почав навчатися в єшивах «Томхей Тмімім» в Ізраїлі[1], а взимку 5724 року (1963/1964) поїхав до Нью-Йорка навчатися в тамтешній єшиві «Томхей Тмімім»[2].
Замолоду осиротів, утративши матір.
Одружився зі своєю дружиною Міхлою, донькою рав-хасида р. р. Йоеля Ейдельмана (сина рава Ар'є-Дова Ейдельмана).

У місяці менахем-ав 5736 року (липень–серпень 1976) рав Левін почав працювати над збиранням новел наших Ребе і хасидів Хабаду в Відкритій Торі та над редагуванням збірника «Ягділь Тора» — спершу в межах свого навчання в колелі аврехім при секретаріаті Ребе, а потім від імені «Мерказ ле-іньоней хінух».
Одночасно з цим, узимку 5738 року (1977/1978), почав складати каталог бібліотеки «Мерказ ле-іньоней хінух» — зібрання Ребе.
Улітку 5740 року (1979/1980) його попросили бути бібліотекарем і в Бібліотеці «Агудат хасидей Хабад» — зібранні Ребе Раяца, проте Ребе заперечив проти цього призначення і просив не змішувати дві бібліотеки[3].
Узимку 5740 року (1979/1980) почав працювати над редагуванням серії «Ігрот кодеш» наших Ребе.
У 5745 році (1984/1985) на прохання Ребе займався, як бібліотекар і дослідник історії Хабаду, підготовкою матеріалу для позову «Агудат хасидей Хабад» на «Суді над книжками». Після завершення процесу, 5 тевета 5747 (6 січня 1987), бібліотеки «Агудат хасидей Хабад» і «Мерказ ле-іньоней хінух» було об'єднано, і рава Левіна призначили головним бібліотекарем об'єднаної бібліотеки, що включила бібліотеки Ребе Раяца і Ребе.
Наступного дня після Пурима 5747 року (15 березня 1987) отримав передану через секретаріат вказівку Ребе почати займатися виданням «Ігрот кодеш» Ребе; 1 нісана того ж року вийшла друком перша частина, а 13 елула 5753 року (30 серпня 1993) вийшов останній том у його редакції (том 21), після чого він передав відповідальність за проєкт раву Шалому-Яакову Хазану (згодом рав Левін повернувся до редагування серії «Ігрот кодеш» Ребе, що виходить у видавництві «Кегот», або брав участь у редагуванні) [4]. Рав Левін редагував томи «Ігрот кодеш» Алтер Ребе і Мітлер Ребе, Ребе Цемах Цедека, Ребе Магараша, Ребе Рашаба і Ребе Раяца. Також він підготував нове видання «Шулхан аруху» Алтер Ребе.
У місяці тевет 5748 року (грудень 1987 – січень 1988) був відряджений Ребе (разом із равами Нісаном Мінделем і Шломо Куніним) на пошуки книжок наших Ребе, що перебувають у Росії (Зібрання Шнеєрсона); під час цієї поїздки рав Левін установив місцеперебування зібрання. За кілька днів до 22 швата 5748 року (10 лютого 1988) повернувся до Сполучених Штатів. У кислеві 5751 року (1990/1991) поїхав удруге (разом із равами Шломо Куніним, Іцхаком Коганом і Йосефом-Іцхаком Аароновим), щоб спробувати визволити зібрання. У Росії перебував (з перервами) до 5754 року (1993/1994). Під час свого перебування там став членом правління «Агудат хасидей Хабад» у Росії. Після повернення до Нью-Йорка продовжує діяти дипломатичними шляхами задля повернення книжок до бібліотеки Ребе.
Його праці
Рав Левін — автор багатьох книжок, більшість яких пов'язані з історією та вченням наших Ребе.

- «Довер шалом» — новели і роз'яснення до «Шулхан арух га-Рав», зроблені під час підготовки нового видання «Шулхан арух га-Рав». Вийшла у видавництві «Кегот», Хай елул 5763 (серпень–вересень 2003).
- «Примітки до сидура Алтер Ребе» — примітки, які записав Ребе на сидурі між 5701 (1940/1941) і 5716 роками (1955/1956). У редагуванні брав участь також р. Іцхак Вільгельм. Випущена видавництвом «Кегот», тішрей 5767 (вересень–жовтень 2006).
- «Ірган Хабад бе-Русія» — огляд історії «Агудат хасидей Хабад» у СНД від часу її заснування і до 5759 року (1998/1999). Вийшла в 5760 році (1999/2000), видана «Агудат хасидей Хабад» у СНД.
- «Зіхрон га-Рашаз Гурарі» — листування наших Ребе з равом Шнеуром-Залманом Гурарі. Вийшла в 5766 році (2005/2006).
- «Зіхронотай» — запис спогадів р. Ісраеля-Єгуди Левіна з Кфар-Хабада. Серед спогадів — його навчання в «Томхей Тмімім» у Росії, його підпільна діяльність задля поширення юдаїзму в Росії та труднощі становлення Кфар-Хабада між 5709 (1948/1949) і 5724 роками (1963/1964). Вийшла в 5756.
- «Суд над книжками — Дідан нацах» — брошура, що містить подробиці «Суду над книжками», у яких він брав участь особисто. Огляд розвитку подій, факсиміле листування і звітів між ним і Ребе. Вийшла першим виданням у 5767 році (2006/2007) і розширеним виданням 5 тевета 5768 року (14 грудня 2007).
- «Бібліотека „Агудат хасидей Хабад“ — Огель Йосеф-Іцхак Любавич» — коротка оглядова брошура про Бібліотеку Любавич, її історію, відділи, зібрання і діяльність. Вийшла в 5758 році (1997/1998). Роздається в подарунок відвідувачам бібліотеки.
- «Аводат га-кодеш ецель га-Ребі мі-Любавич» — збірка сотень «записок» і маанот, які він отримував з різних питань (управління бібліотекою, збірник «Ягділь Тора», робота «Агудат хасидей Хабад» у СНД і багато, багато іншого). Вийшла в 5755 році (1994/1995). Оновлене і розширене видання з факсиміле святих рукописів вийшло в 5783 році (2022/2023)[5].
- «Толдот Аврагам-Хаїм» — біографія р. Аврагама-Хаїма Розенбойма з Плещениць. Містить також його листування з Ребе Рашабом, хасидом р. Шмуелем-Дов-Бером з Борисова, хасидом-машпіа р. Генделем Когелем та іншими. Підготовлена за архівом рава Розенбойма, що зберігається в Бібліотеці Любавич, і випущена «Оцар га-хасидим» у 5758 році (1997/1998).
- «Сефер га-зіхронот — Діврей га-ямім» — у 5704 році (1943/1944) рав Меїр Гурков надіслав свої спогади до «Ковец Любавич» і Ребе Раяцу. У 5733 році (1972/1973) він передав їх для редагування своєму онукові, раву Левіну, який надіслав їх Ребе на правку. У 5737 році (1976/1977) Ребе несподівано випустив книжку відредагованою і віддав до друку. Оскільки це було вже після його відходу з життя, Ребе написав, щоб до цієї книжки додали його життєпис.
- «Порятунок єврейських дітей, переховуваних у Голландії під час війни» — листування Ребе Раяца з королевою Голландії, міністром юстиції, комітетом у справах сиріт і єврейською громадою, щоб вони визволили єврейських дітей з рук їхніх прийомних батьків-неєвреїв. Книжку підготував р. Шалом-Бер Левін, і вона вийшла друком як тшура до весілля його сина.
- «Кунтрес нерот Шабат кодеш» — про заповідь запалювання свічок святого Шабату. Вийшов за святою вказівкою Ребе для роз'яснення мівцо «Свічки святого Шабату» у 5735–5736 роках (1974–1976) у двох частинах: 1-ша: роз'яснення заповіді свічок святого Шабату та її змісту, її законів, звичаїв і розборів законів про запалювання їх незаміжньою дівчиною, за постановою Ребе. 2-га: з'ясування справжнього часу запалювання суботніх свічок за думкою Алтер Ребе в «Шулхан арух га-Рав».
- «Мі-бейт га-гназім» — кольоровий хромоальбом, що представляє рідкісні знімки з архівного зібрання Бібліотеки Любавич разом із короткими поясненнями; у книжці представлено 154 експонати зі скарбів бібліотеки. Книжка івритом і англійською, 5771.
- «Арешт і звільнення Мітлер Ребе» — документи справи про арешт Мітлер Ребе, 5758.
- «Пракім бе-толдот Хабад» — збірка статей з історії Хабаду, опублікованих на різних майданчиках, 5765.
- «Архів Леві-Іцхака» — тридцять листів з архіву батька Ребе, рабі Леві-Іцхака, 5764.
- «Шеелот у-тшувот» Алтер Ребе, нове видання, 5767.
- «Седер мехірат хамец лефі такнат рабатейну», 5767.
- «Шеерит Єгуда» — респонси щодо «Шулхан аруху» Магаріла з Яновичів, брата Алтер Ребе, нове видання, 5769.
- «Щоденник особливої місії» — щоденник місії Ребе до Росії з виявлення і викупу бібліотеки Ребе Раяца, 5762.
- «Любавичі» — історія містечка Любавичі, 5761.
- «Тікуней мікваот» — за постановами наших Ребе, провідників поколінь, 5758.
- «Зікарон лі-вней Ісраель» — спогади р. Ісраеля Джейкобсона про час його навчання в «Томхей Тмімім», про життя самопожертви в Радянській Росії, про «Агудат хасидей Хабад» у Сполучених Штатах, 5752.
- «Толдот Хабад бе-Ерец га-Кодеш», у 5537–5710 роках (1776–1950). За листами, документами і записами, надрукованими в книжках і в газетах тієї епохи, а також за тими, що ще залишаються в рукописах у бібліотеках та архівах. 5748.
- «Толдот Хабад бе-Арцот га-Бріт», у 5660–5710 роках (1899–1950), за листами, документами і спогадами — друкованими, письмовими та усними. 5748.
- «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», у 5678–5710 роках (1917–1950), за листами, документами і спогадами — друкованими, письмовими та усними, 5749.
- «Толдот Хабад бе-Русія га-царіт», у 5530–5680 роках (1769–1920), вибрані розділи, за листами, документами і спогадами, 5770
- «Толдот Хабад бе-Полін, Літа ве-Латвія», у 5550–5706 роках (1789–1946), за листами, документами і спогадами, 5771
- «Аміра ле-нохрі» — добірка про закони «аміра ле-нохрі» в «Шулхан арусі» Алтер Ребе, 5767.
- «Кунтрес седер мехірат хамец ім біурім» — твір Алтер Ребе, написаний, імовірно, у період між 5550 (1789/1790) і 5558 роками (1797/1798), 5774.
- Редагував «Ігрот кодеш» наших Ребе і більшу частину серії «Ігрот кодеш» Ребе.
- Редагував «Шулхан арух» Алтер Ребе в його новому виданні.
Родина
- Його сестра, пані Стерна-Сара Келлер (вдова рава Єгуди-Лейба Келлера).
- Його свояк рав Хаїм-Йона Ейдельман.
- Його свояк рав Шмерл Матусов, машпіа Поконосу.
- Його сини
- Р. Шнеур-Залман Левін — бібліотекар у Бібліотеці «Агудат хасидей Хабад».
- Р. Меїр Левін — директор школи «Атерет Хая-Мушка», Бруклін.
- Р. Менахем-Мендл Левін
Додаткова література
- «Новий скарб» — огляд його книжки «Шулхан арух. Закони Шабату» із серії «Діврей шалом», тижневик «Кфар-Хабад», 1920, сторінка 57
Зовнішні посилання
Його книги
- Частина його книжок у файлах PDF на сайті Бібліотеки Любавич
- Книжка «Довер шалом»
- Книжка «Примітки до сидура Алтер Ребе»
- Брошура «Зіхрон га-Рашаз Гурарі»
- Книжка «Зіхронотай»
- Брошура «Суд над книжками — Дідан нацах»
- Брошура «Бібліотека „Агудат хасидей Хабад“»
- Книжка «Аводат га-кодеш»
- Книжка «Толдот Аврагам-Хаїм»
- Книжка «Мі-бейт га-гназім»
- Книжка «Порятунок єврейських дітей, переховуваних у Голландії під час війни»
- Кунтрес «Нерот Шабат кодеш», частина 1
- Частина 2
Відео
- Так було розкрито крадіжку, розповідь про події «Суду над книжками» у 5747 році (1986/1987)

- Разом із Герцлем Косашвілі писав «Хабад он-лайн», Ребе не хоче розкішного стендера
— 9 швата 5774 (10 січня 2014)
- Проказування «Е-ль ерех апаїм» у дні, коли не кажуть таханун — Кінус Тора у дні доповнення свята Шавуот
18 сівана 5774 (16.06.2014) - Виїзд із Парижа — рав Левін дає інтерв'ю програмі «Моя зустріч» компанії jem
Примітки
- ^ «Аводат га-кодеш», видання 5783, с. 317.
- ^ «Аводат га-кодеш», видання 5783, с. 299.
- ^ Докладний опис цієї історії — у свідченні самого рава Левіна: «Суд над книжками — Дідан нацах» (брошура), с. 5; і див. також «Аводат га-кодеш ецель га-Ребі мі-Любавич», с. 128.
- ^ Про відмінність між двома виданнями «Ігрот кодеш» див. у статті «Ігрот кодеш (Любавицький Ребе)», примітка 5.
- ^ Огляд книжки в новому виданні
(англійською)
Код особи: № 8432566000