Перейти до вмісту

11 нісана

Матеріал з Хабадпедії

<< >> Місяць нісан

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

Тішрей · Хешван · Кислев · Тевет · Шват · Адар
Нісан · Іяр · Сіван · Тамуз · Менахем-Ав · Елул

11 нісана — одинадцятий день сьомого місяця[1] в єврейському календарі й день народження Ребе в 5662 році (1901/1902). Ця дата припадає на текуфу нісана і може випадати на неділю, вівторок, середу та п'ятницю.

Події в єврейській історії

Дні Хабаду

Події

Відзначення дня

У ранній період, до прийняття проводу Ребе і навіть після нього, хасиди не знали про день народження Ребе, і сам Ребе цього не розкривав. Уперше це стало відомо в 5707 році (1946/1947) — під час візиту Ребе до Парижа, щоб привезти свою матір, ребецн Хану, до Нью-Йорка: ребецн сказала хасидам, щоб вони попросили її сина, Ребе, провести фарбрейнген з нагоди 11 нісана, і тоді відкрила їм, що це його день народження. Ребе погодився і провів фарбрейнген.

У наступні роки цей день особливо не відзначався, крім 5712 року (1951/1952) — коли Ребе виповнилося п'ятдесят — тоді він виголосив маамар перед вузьким колом у своїй святій кімнаті; а також 5722 року (1961/1962) — коли Ребе виповнилося шістдесят — тоді він провів фарбрейнген.

Починаючи з 5731 року (1970/1971) і до 5745 року (1984/1985) Ребе проводив у цей день фарбрейнген. Іноді під час фарбрейнгену він проводив завершення трактату, виголошуючи сіху. На цих фарбрейнгенах Ребе також виголошував маамар хасидуту (найвідоміші з них — маамари «Ба-йом ашті асар», виголошений Ребе на фарбрейнгені в 5731 році (1970/1971), і «Кі їшалха вінха» в 5738 році (1977/1978)). Починаючи з 5746 року (1985/1986) Ребе проводив фарбрейнген не в сам день 11 нісана, а в Шабат га-гадоль, що випадав поряд із ним.

У цей день або напередодні Ребе зазвичай їздив на святу могилу свого тестя Ребе Раяца.

У більшість років Ребе писав «загальний лист» до синів і доньок Ізраїлю, датований цим днем, з уроками з днів нісана і свята Песах та благословеннями до свята (у більшість років починаючи з 5732 року (1971/1972) Ребе писав «загальний лист» також у рош ходеш нісана).

Починаючи з 5732 року (1971/1972) старійшини хасидів Хабаду благословляли Ребе на особливій церемонії. Ребе також відповідав благословенням.

До цього дня хасиди зазвичай додають у Торі й заповідях та в мівцоїм Ребе як духовний подарунок Ребе до дня народження. Ребе багато разів торкався цього[3]. До 11 нісана 5732 року (26 березня 1972) Ребе попросив хасидів, щоб їхні духовні подарунки на честь його дня народження включали саме вивчення Тори[4]. Того ж року, на фарбрейнгені з нагоди свого сімдесятиріччя, він попросив, щоб до наступного дня народження було засновано сімдесят одну нову хабадську установу. Для цього було створено Комітет 71 установи.

До 11 нісана 5732 (26 березня 1972) — сімдесятиріччя Ребе, вийшла друком «Книга благословень до сімдесятого року», що містила сотні благословень Ребе від рабинів і громадських діячів Святої Землі[5]. Благословення зібрав рав Шломо Майданчик. Книгу було надіслано Ребе, а її частини опубліковано в тижневику «Кфар-Хабад» і тижневику «Бейт Мошіах».

Крім того, починаючи з 5730 року (1969/1970) хасиди стали складати особливі нігуни на вірші нового особистого розділу Тегілім Ребе (спочатку був звичай брати наявну мелодію хабадського нігуну і припасовувати її до слів, а починаючи з 5742 року (1981/1982) стали складати новий нігун).

Як підготовку до цього дня друкують кунтрес, що містить пояснення хасидуту до нового розділу, який почали читати того року.

Також щороку на відзначення цього дня проводиться величезна колона танків, що проходить усім містом Нью-Йорком.

Суть

11 нісана — день принесення жертви насі коліна Ашер Пагіеля бен Охрана з жертв освячення жертовника, які почали приносити з 1 нісана 2449 року в межах служіння під час освячення Мішкану в пустелі. Як розповідається в тижневому розділі «Насо» в Торі:

Одинадцятого дня — насі синів Ашера Пагіель, син Охрана. Його приношення: одна срібна миса вагою сто тридцять, одна срібна чаша в сімдесят шекелів за священним шекелем; обидві повні тонкого пшеничного борошна, змішаного з олією, для хлібного приношення; одна золота ложка в десять, повна куріння; один молодий бик, один баран, один однорічний ягня — для всепалення; один козел — для очисної жертви; а для мирної жертви — два бики, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять однорічних ягнят: це приношення Пагіеля, сина Охрана.

— Книга Бамідбар 7:72.

У зв'язку з цим днем пояснюється, що під час виходу синів Ізраїлю з Єгипту цього дня розкрився Б-жественний ступінь, вищий за будь-яку межу й визначення. Тому суть Виходу з Єгипту, зміст якого — вихід з обмежень і тіснин, почалася цього дня. Тоді як початок Виходу з Єгипту «на ділі» припав на 10 нісана — Шабат га-гадоль, суть виходу з будь-якої тіснини й межі, навіть із рамок святості, почалася саме 11 нісана, бо взяття ягняти 10 нісана все ж було пов'язане з Єгиптом тим, що заперечувало його, згідно з поясненням мудреців, що зміст взяття ягняти — зречення ідолопоклонства Єгипту; тобто рух євреїв змінився з поневолення на вихід, проте вони ще відчували зло і потребу зректися його, і тому суть досконалого виходу з Єгипту — скасування самого існування Єгипту, без заняття навіть його запереченням, — почалася наступного дня (після того як днем раніше вони вже зреклися його).

Сказане натякається також у числі й даті цього дня. Число десять натякає на Б-жественність, що міститься в сфірот, навіть у їхньому найвищому й найтоншому ступені, як десять прихованих сфірот або безмежні сфірот, а зміст одинадцяти — єдине, що вище за десять, яке натякає на Б-жественність, якою вона є понад усякою межею й визначенням. Тому вираження цього розкриття — не очищення світу, як 10 нісана, зміст якого — очищення Єгипту («Того, Хто вразив Єгипет у первістках його» — визнання первістками Єгипту руки Всевишнього), а розкриття гідності народу Ізраїлю самого по собі[6]; хоча очищення світу в його корені й перетворення його на оселю для Всевишнього походить з Ацмут, бажання оселі — це бажання, в якому є мета, тоді як бажання щодо Ізраїлю — бажання без мети — «сутнісний зв'язок»[7].

Тому цей день — початок, корінь і джерело розкриття всього поняття «одинадцяти» в служінні людини. Окрім «сутнісного зв'язку», що розкривається, зміст якого — служіння душі самої із собою, з цього дня душі отримують силу також для служіння бірурім — розкрити ступінь одинадцяти, що вищий за світ, усередині ступеня десяти (служіння бірурім) аж до повного єднання — щоб нижній світ став оселею, цілковито єдиною зі ступенем одинадцяти — Його Ацмут[8]. Тому цей день припадає на місяць нісан, який є місяцем «народження» народу Ізраїлю і початком і джерелом усіх аспектів їхнього служіння Всевишньому[8].

Тому цей день — день приношення коліна Ашер, бо зміст Ашера — «щастя» і «насолода». Це натякається і в його імені, і в благословенні Яакова: «І він постачатиме царські ласощі»[9]. Це пов'язано з місяцем нісан загалом, зміст якого — диво див і поведінка свободи, і споживання пасхальної жертви з насолодою[9]. А поняття насолоди — в суті душі, на ступені єхіда душі, зміст яких у душі — сутнісний зв'язок Ізраїлю зі Святим, благословенним Він[10]. А зміст принесення жертви Ашера був в ім'я обрання Святим, благословенним Він, синів Ізраїлю й обрання Ізраїлем Святого, благословенного Він[11], оскільки цим він виражає зміст дня — розкриття суті Б-жественності, якою вона пов'язується зі Своїм народом Ізраїлем і обирає його[6].

Додаткова література

  • Так хасиди почали святкувати 11 нісана, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1208, с. 26
  • Подяка за його прихід сюди в ці дні, у рубриці «Мі-бейт га-малхут», тижневик «Кфар-Хабад» 1901, с. 16

Зовнішні посилання



Вислів дня — 11 нісана — з календаря «Гайом йом»

У день народження людині слід усамітнитися, викликати в пам'яті свої спогади й заглибитися в них, і те, що потребує виправлення і тшуви, — покаятися і виправити.

У день народження: з листа від 19 тамуза 5700 (25 липня 1940), «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 5, с. 106.

Примітки

  1. ^ за лічбою місяців від місяця тішрей, і перший місяць за лічбою місяців від місяця нісан.
  2. ^ «Седер олам раба», розділ 11.
  3. ^ Див., наприклад: Моше Шломо, «Багатій, якого Ребе призначив чотиризірковим генералом», «Бейт Мошіах»
  4. ^ Фарбрейнген Пурима 5732 (29 лютого 1972) (див. «Сіхот кодеш» 5732, ч. 1, с. 539).
  5. ^ Частина благословень на сайті Любавицької бібліотеки
  6. ^ 1 2 Шабат га-гадоль 5749.
  7. ^ «Гемшех 5672», ч. 1, розділ 64.
  8. ^ 1 2 Сіха 22 швата 5752 (27 січня 1992) («Кунтрес Бах єварех Ісраель лемор»).
  9. ^ 1 2 Сіха 11 нісана 5747 (10 квітня 1987)
  10. ^ Сіха Шабату га-гадоль 5750.
  11. ^ Слова мудреців у мідраші «Бамідбар раба», розділ 14, 10.

Повідомити про помилку на цій сторінці