Перейти до вмісту

Раші

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Шломо Іцхакі
Відомий портрет, що приписується Раші
Основна інформація
Відомий якРаші
Дата народження5 адара 4800
Місце народженняТруа, Франція
Дата смерті29 тамуза 4865
Місце смертіТруа, Франція
Місце похованняТруа, Королівство Франція
Місце діяльностіТруа, графство Шампань, Королівство Франція
НалежністьРішонім Ашкеназу
УчителіЙого батько рабі Іцхак Ярхі, а також рабі Яаков бен Якар, рабі Іцхак Сган Левія і рабі Іцхак бен Єгуда — учні Рабейну Гершома, світоча вигнання
УчніЙого зяті рабі Меїр бен Шмуель і Рівен, його онук Рашбам, рабі Йосеф Кара, рабі Шмая, рабі Сімха з Вітрі та представники першого покоління тосафістів
ПраціКоментар до більшої частини ТАНАХу та Вавилонського Талмуду

Рабейну Шломо Іцхакі, відомий під прізвиськом Раші[1] (5 адара 4800, близько 1040 – 29 тамуза 4865, 13 липня 1105), — відомий французький знавець Тори, один із засновників французького єврейства в Середньовіччі. Вважається найвеличнішим коментатором ТАНАХу й Талмуду і був прозваний «Паршандата» (паршан дата — тлумач закону)[2]. Його діяльність і коментарі мали великий вплив на формування обличчя юдаїзму.

Біографія

Бейт-мідраш Раші у Вормсі

Народився в Труа[3] у рабі Іцхака га-Цорфаті, чий родовід сягав царя Давида.

У віці восьми років покинув рідне місто, вирушивши до Вормса[4] і Майнца[5] — центрів єврейського навчання. Після багатьох років навчання, будучи одруженим і батьком двох дівчат, Раші повернувся до рідного міста Труа, щоб очолити місцеву єврейську громаду.

Перебуваючи в Труа, Раші геніально керував громадою і продовжував писати свої коментарі[6].

Незадовго до його відходу з життя почався перший хрестовий похід, під час якого євреї в районі Рейну — і серед них учні та «друзі» Раші — були схоплені й убиті нечистими руками хрестоносців. Євреїв Труа минула кривава стежка, але не жах.

Унаслідок хрестових походів Раші зіткнувся з галахічними питаннями щодо євреїв, охрещених примусово, і того, як ставитися до них тепер. На старість Раші залишався переважно вдома і диктував своєму онукові р. Шломо бен Меїру (згодом Рашбаму).

Родина

У Раші не було синів, а лише три доньки, і оскільки це було так, Раші залучав їх до своїх коментарів, і вони допомагали йому в написанні його коментаря до ТАНАХу й Талмуду та допомагали йому відповідати на листи з галахічними питаннями, які йому надсилали; пізніше його доньки Йохевед і Мір'ям вийшли заміж за двох знавців Тори, р. Меїра та рабі Єгуду бен Натана, які з часом написали власні коментарі до Тори. Їхні діти й онуки теж були провідниками єврейської громади у Франції і називалися спільною назвою — тосафісти. Серед них — відомий онук Раші, Рабейну Там, який очолював наступне покоління у важкий період хрестових походів.

Його ім'я

Справжнє ім'я Раші — «Шломо Ярхі»: «Ярхі» — щоб нагадати, що він або його батько рабі Іцхак га-Цорфаті жили в Люнелі у Франції (значення назви «Люнель» французькою = «місяць»), оскільки в ту епоху його називали «Рабейну Шломо» — «Раш», а щоб не казати «раш», що означає «бідняк», додали ім'я Ярхі або Іцхакі, натякаючи на ім'я його батька.

Його коментар до Тори

Коментар Раші до Тори — найпоширеніший і найбільш вивчаний коментар, і він є практично в усіх друкованих Хумашах. Особливість цього коментаря в тому, що він, з одного боку, простий і призначений для «Бен хамеш ле-мікра», а з другого — у ньому велика глибина, і великі знавці впродовж поколінь теж заглиблювалися в його коментар.

Його коментар до Талмуду

Коментар Раші до Талмуду — найвідоміший коментар до Вавилонського Талмуду; він слугує коментарем для кожного, хто вивчає, і його мета — пояснити Гемару за простим змістом, навіть коли це суперечить практичній галахі[7].

Висловлювання наших Ребе про його коментар

Алтер Ребе якось сказав:«Перуш Раші ойф Хумаш із єйна шель Тора, потеах га-лев у-мегале агава ве-іра ацмійот, перуш Раші ойф Гемара із потеах га-моах у-мегале сехель ацмі». Переклад з їдишу: коментар Раші до Хумашу — це вино Тори, він відкриває серце і розкриває любов і трепет сутнісні; коментар Раші до Гемари відкриває мозок і розкриває розум сутнісний.[8]

Ребе свідчив про себе:«Іх кох зіх дох бе-лімуд перуш Раші» [= адже в мене є «кох» у вивченні коментаря Раші][9].

Метод Раші у вченні Ребе

Основна стаття – Метод Ребе у вивченні Раші до Тори

Після відходу з життя своєї матері в 5725 році (1964/1965) Ребе почав у її пам'ять щотижня роз'яснювати уривок із коментаря Раші до Тори, і впродовж років накопичилися десятки правил, установлених Ребе у вивченні слів Раші, які він доводив із самого Раші та показував, як їх можна побачити й в інших місцях у словах Раші.

В особливій сіхі Ребе визначив Раші як «доброго меламеда» і як «голову меламедів»[10].

Часом Ребе визначає коментар Раші на Гемару як «простий зміст Шасу», подібно до того як його коментар на Тору — «простий зміст Писання»[11].

Ребе заохочує укладачів книжок про коментар Раші до Тори

Ребе багато заохочував укладачів і авторів, які писали книжки та роз'яснення до коментаря Раші до Тори, займатися цим, і серед них: рав Шмуель-Єгуда Вайнфельд, автор роз'яснення «Шай ле-мора» (див. статтю про нього). Рав Шеар-Яшув га-Коген, який очолював проєкт «Раші га-шалем» (див. статтю про нього. [12]), рав Хаїм-Шалом Сегаль, який уклав «Тосефет Раші» (див. статтю про нього), р. Пінхас Дорон, який написав книжку «Біур стумот бе-Раші» [тлумачення важких і неясних місць у коментарі Раші до Тори][13], і багато інших.

Див. також

Додаткова література

  • Єхезкель Софер, «Мааяней Раші» — теми й тлумачення простого змісту Писання у світлі сіхот Ребе, 5775.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Є ті, хто каже, що під абревіатурою «Раші» мається на увазі «Раббан шель Ісраель» або «Рош шівтей Ісраель».
  2. ^ Про рішонім і про ахаронім, видання інституту «Цурба ме-рабанан», четверте видання.
  3. ^ Нині Труа.
  4. ^ Нині Вормс.
  5. ^ Нині Майнц.
  6. ^ Через скромність почав публікувати їх від третьої особи й назвав їх «Аводот Шай» (абревіатура його імені, Шломо Іцхакі). Євреї Труа — це ті, хто додав на початок слова літеру «реш», що позначає «рабейну», і перетворив його на відоме прізвисько — Раші.
  7. ^ «Ігрот кодеш», том 2, сторінка 242.
  8. ^ «Гайом йом», 29 швата.
  9. ^ «Гітваадуйот» 5745, том 1.
  10. ^ «Гітваадуйот» 5745, том 1, сторінка 529.
  11. ^ «Гітваадуйот» 5746, том 4, сторінка 241. «Лікутей сіхот», том 9, сторінка 34. «Сіхот кодеш» 5727, сторінка 494. «Торат Менахем — Гадраним аль га-Шас» та ін. І див. «Яд малахі», правила 1-2.
  12. ^ У передмові рава Шеар-Яшува Когена до Хумашу «Раші га-шалем», частина 1, с. 18, він пише: «Зазначимо, що в цій нашій праці ми удостоїлися великої підтримки від його святості Адмора з Любавичів, рава Менахема-Мендла Шнеєрсона, шліта, чиї сіхот про коментар Раші є наріжним каменем у вивченні слів нашого вчителя Раші, „глави синів Ізраїлю“.
  13. ^ У своїй передмові до книжки «Біур стумот бе-Раші», частина 1 [Берешит], с. 9, рав Дорон пише: «Насамперед я мушу подякувати його святості Адморові з Любавичів... який буквально підштовхував мене і невпинно спонукав не впадати у відчай від важкого завдання, а продовжувати роботу над написанням до завершення. Щоразу, коли я бував поруч із ним, щоб отримати долари з його святої руки, він питав мене: „Ір комт міт а сейфер, цу ан а сейфер?“ „Вен комт ес шойн аройс?“ [=„Ви приходите з книжкою чи без книжки? Коли це вже вийде у світ?“]. При цьому він давав мені кілька доларів — часом до шести — і казав: „Дер долар із фар дем лецтн сейфер, ун дер із фар дем сейфер“ (коли я вручав йому новий том), „ун дер із фар дем кумендікн сейфер ве-хулей“ [=цей долар — за попередню книжку, а цей — за цю книжку, а цей — за наступну книжку тощо]. Тож у мене зберігається конверт із такими доларами підтримки. Завдяки цим підштовхуванням і підтримці я промовив «благословенний Всевишній» за завершене й удостоївся з допомогою Всевишнього, благословенний Він, завершити роз'яснення до п'яти книг Тори».

Повідомити про помилку на цій сторінці