Перейти до вмісту

Гадяч

Матеріал з Хабадпедії
У «770» в Гадячі
Річка в Гадячі

Гадяч — місто в Полтавській області, Україна, у якому розташований Огель Алтер Ребе, засновника хасидизму Хабад. Від часу його відходу в ньому жили окремі хабадські хасиди, і з роками розквітла хабадська громада, яку було знищено під час Голокосту.

Відтоді як упала комуністична влада, до Гадяча стікається безліч євреїв з усього світу, щоб вилити своє благання біля могили Алтер Ребе.

Поруч із могилою розташована синагога «Гейхал Алтер Ребе», а неподалік є гостьові будинки, у яких зупиняються ті, хто приїжджає до могили. У Гадячі діє шаліах рав Шнеур-Залман Дейч.

Могила Алтер Ребе

Основна стаття – Огель Алтер Ребе

Алтер Ребе відійшов зі світу 24 тевета 5573 (27 грудня 1812) у селі П'єна, коли тікав від війни Наполеона. Розповідають, що перед своїм відходом Алтер Ребе кілька разів сказав: «Гадяч, Гадяч», і домашні зрозуміли, що він мав на увазі своє бажання бути похованим у цьому місці. Тому його святе тіло повезли до цього міста на берегах річки Псел, на відстані близько 300 км від села П'єна.

У Гадячі було єврейське кладовище, засноване кількома роками раніше; Алтер Ребе поховали на цьому кладовищі, і над його могилою звели огель.

Боротьба за кладовище

У наступні роки з'ясувалося, що є юридична проблема з облаштуванням кладовища на ділянці, що перебуває в державній власності, і про це Мітлер Ребе написав довге послання раву Моше Мейзлішу, щоб той діяв з усіх сил для скасування можливості перенесення кладовища на інше місце.

У межах боротьби проти перенесення кладовища, на якому розташована могила, було зроблено звернення до високопосадовців в обласній адміністрації, а також до влади Росії.

Сьогодні невідомо, що зрештою запобігло перенесенню кладовища, але ясно, що воно залишилося на своєму місці[1].

Історія містечка

Ребе «Цемах Цедек» оселяється в Гадячі

Синагога поруч із могилою Алтер Ребе в Гадячі (ав 5771 (серпень 2011))
Могили поблизу могили Алтер Ребе на тлі річки Псел

Після відходу Алтер Ребе Ребе Цемах Цедек тимчасово оселився в Гадячі, доки його тесть Мітлер Ребе не оселився в Любавичах наприкінці 5573 року (1812/1813); тоді й Ребе Цемах Цедек з родиною переїхав до Любавичів, що стали столицею Хабаду.

У Гадячі Ребе «Цемах Цедек» заробляв на прожиток справою, яку заснував разом із компаньйоном на ім'я р. Моше га-Кафрі. Р. Моше їздив селами й купував товар для шиття мішків, тоді як Ребе «Цемах Цедек» вів рахунки й упорядковував товар.

Ребецн Фрейду поховано в Гадячі

Унаслідок відходу Алтер Ребе ребецн Фрейда, дочка Алтер Ребе, яка була жінкою хворобливою, ослабла ще більше. Через це її перевезли до «Неот деше». Одного дня, коли вона зрозуміла, що її день близький, попросила хасидів, щоб поховали її в Гадячі праворуч від її великого батька. Хасиди не знали, як вчинити і що вирішити, оскільки не було заведено ховати жінку всередині огелю цадика. Через кілька днів — 16 сівана 5573 (14 червня 1813), приблизно через п'ять місяців після відходу її батька, — вона знову покликала хасидів і попросила, щоб стали довкола її ліжка. І тоді почала промовляти: «Б-же мій, душа, яку Ти дав мені, чиста...» Коли дійшла до слів «і Ти в майбутньому забереш її від мене» — раптом підняла руки, простягла десять пальців своїх угору і закричала гучним голосом: «Тату, зачекай! Ось, уже...» — і тієї ж миті відлетіла душа її. Хасиди, які бачили такий піднесений відхід, зрозуміли, що треба відгукнутися на її прохання, але все ж залишався ще сумнів у їхньому серці. Дорогою на кладовище, коли дійшли до роздоріжжя між Кременчуком і Гадячем, — вирішили не спрямовувати коней, і куди коні повезуть її святе тіло, там її й поховають. Коні рушили в бік Гадяча, і її справді поховали, згідно з її проханням, поруч із могилою її батька, Алтер Ребе.

Відвідини Гадяча нашими Ребе, провідниками поколінь

Мітлер Ребе відійшов зі світу 9 кислева 5588 (28 листопада 1827) у Ніжині, після того як перебував у Гадячі біля свого батька, Алтер Ребе.

Серед тих, хто багато перебував у цьому місці, був рабі Менахем-Нохум, син Мітлер Ребе, який хоча й жив у Ніжині, поблизу могили свого батька, але щороку їздив до Гадяча й перебував там деякий час.

Також Адмори наступних поколінь: Ребе Цемах Цедек, Ребе Магараш, Ребе Рашаб і Ребе Раяц, — приїжджали до Гадяча й молилися біля могили Алтер Ребе.

Громада за доби Ребе «Цемах Цедека»

Серед послань Ребе Цемах Цедека є послання [2], адресоване «анаш міста Гадяч». Послання говорить про зміцнення в молитві, вивченні Тори та обігріві мікви. Звідси ми дізнаємося, що вже за днів «Цемах Цедека» в цьому місці була хасидська громада.

Вказівки Ребе Рашаба щодо Гадяча

Також у наступні роки в цьому місці була громада або, принаймні, хасидське життя. Це випливає з послання, яке написав Ребе Рашаб наприкінці 5652 року (1891/1892) щодо ремонту мікви, що розташована поруч з Огелем[3]. Через деякий час мікву справді відремонтували завдяки пожертвам, які зібрав Ребе Рашаб.

У 5667 році (1906/1907), за вказівкою Ребе Рашаба, над святою могилою збудували великий і просторий огель, а поруч із ним ще одну кімнату, що слугувала синагогою. Будівництво здійснили на пожертву багатія-хасида р. Аврагама-Йосефа Сіркіна.

Посланці на гілулу

За вказівкою Ребе Рашаба, починаючи з 5673 року (1912/1913), 24 тевета щороку кілька хасидів їздили до Гадяча як посланці всіх хабадських хасидів[4].

Перед Голокостом

У період, що передував Голокосту, у Гадячі була невелика хабадська громада, і в неї були синагоги та квітуче хасидське життя, що включало уроки з хасидуту і фарбрейнгени.

Упродовж кількох років рав Шимон Требнік (його брат рав Нахум Требнік був рабином Кфар-Хабада) служив рабином Гадяча. Його син пан Лазар Требнік розповідав: «Батька, рава Шимона Требніка, було призначено рабином містечка Гадяч у 5685 році (1924/1925). Через п'ять років після того, як він обійняв посаду рабина, комуністи вирішили, що він власник великого приватного майна, і це їм не сподобалося. Його майно конфіскували, і він був змушений тікати з Гадяча. Після цього оселився в Сновську».

Р. Йосеф Ганзбург — вартовий Огелю

Центральною родиною в громаді в 5680-ті — 5700-ті роки була родина Ганзбургів. Щоправда, були в Гадячі в ті дні й інші хабадські родини, але всі вони були родичами родини Ганзбургів.

Р. Йосеф Ганзбург, син рава Менахема-Мендла-Гілеля Ганзбурга, був вартовим Огелю в Гадячі. Р. Йосеф усе своє життя прожив у Гадячі, навчався в «Томхей Тмімім» Любавич.

Багато років був вартовим і управителем комплексу Огелю над святою могилою Алтер Ребе в Гадячі. Займався збереженням і утриманням, прийманням тих, хто молиться, і зачитуванням підйонот нефеш, що надсилалися з усієї Росії.

Хасиди, які приїжджали молитися біля святої могили, зупинялися в родинах Ганзбургів, і зокрема в р. Йосефа Ганзбурга.

Заснував і очолював філію «Томхей Тмімім» Гадяч.

Убитий під час Голокосту нацистами. Усю його родину було вбито, крім однієї дочки, яка вціліла.

Підпільна єшива

Р. Йосеф Ганзбург, вартовий Огелю, заснував у Гадячі підпільну філію єшиви «Томхей Тмімім». Точних відомостей про єшиву в нас немає, але відомо, що в 5696 році (1935/1936) у цій єшиві навчалися кілька тмімім, і серед них: р. Дов-Бер Рікман, р. Моні Рапопорт, р. Мордехай Тригубов, а також сини р. Йосефа Ганзбурга — тамім Іцхак і тамім Шалом-Дов-Бер. Машгіахом в єшиві був р. Аврагам-Зеліг Ганзбург, а в певний період йому допомагав рав Йосеф Гольдберг (згодом голова єшиви «Томхей Тмімім» у Брюнуа). Крім цього відділення, існувало в місті ще одне відділення, у якому навчалися переважно молоді бахурім[5].

Знищення єврейської громади

У місяці тішрей 5702 (вересень–жовтень 1941) нацисти увійшли до Гадяча — вхід, який не супроводжувався справжнім боєм. Через п'ять місяців після цього, у місяці тевет 5702 (грудень 1941 – січень 1942), євреїв Гадяча стратили нацисти.

Усі хасиди Хабаду, які жили в Гадячі в ті дні, загинули, крім пані Шифри Ганзбург двадцяти років, якій вдалося врятуватися в останню мить. А її батька, рава Йосефа Ганзбурга, вартового Огелю в Гадячі, було вбито.

У книзі «Ісраель-Ноах га-гадоль» наведено драматичний опис єдиної врятованої, Шифри Ганзбург, про страшний кінець членів її родини в Гадячі:

«Батька — р. Йосефа [вартового Огелю] — нацисти застрелили одразу після того, як увійшли до Гадяча. Потім нацисти схопили й дідуся, р. Цві-Гірша Гуревича (батька моєї матері), разом з іншими євреями і сказали, що везуть їх до „трудових таборів“. Вони не повернулися додому.

Одного разу нацистські солдати увійшли до нашого дому, схопили дідуся, р. Менахема-Мендла-Гілеля Ганзбурга, який жив тоді в нас, і обстригли частину його бороди. Дідусь благав і плакав, але ніщо йому не допомогло. Вони навіть насолоджувалися його стражданнями й знущалися з нього. Я бачила це на власні очі. Потім вони винесли всі святі книги, які були в домі, і спалили їх у нас на очах. Це було жахливе видовище. Їхній садистській жорстокості не було кінця. Спаливши книги, вони вирішили посягнути на життя і холоднокровно вбили дідуся, р. Менахема-Мендла-Гілеля, хай помститься Всевишній за його кров»[6].

Загиблі

Хасиди Хабаду, убиті в Гадячі:

  • Родина Ганзбургів

Р. Менахем-Мендл-Гілель Ганзбург і його дружина Сара, хай помститься Всевишній за їхню кров; син, р. Йосеф Ганзбург, і члени його родини, хай помститься Всевишній за їхню кров (крім Шифри); тамім Ісраель, хай помститься Всевишній за його кров

  • Родина Гуревичів

Р. Цві-Гірш Гуревич, хай помститься Всевишній за його кров

  • Родина Левітіних

Родина р. Залмана Левітіна. Р. Залман перебував у Москві в той час, коли євреїв Гадяча було знищено, і так урятувався. А його дружина Рахель і діти його загинули, хай помститься Всевишній за їхню кров

  • Родина Хершохіних

Р. Мордехай і його дружина Фейга-Рівка Хершохін, хай помститься Всевишній за їхню кров [7].

Наші Ребе, провідники поколінь, дбають про огелі

У період після війни Ребе Раяц цікавився тим, що відбувається на могилах наших Ребе, провідників поколінь. У посланні, яке він надіслав 24 адара II 5708 (4 квітня 1948) раву Йоні Ейдлкопу, який перебував у Покінгу, він пише:

«Просити повідомити... стан містечок, де розташовані місця спочинку святих Всевишнього — рабейну Бааль-Шем-Това, рава Магіда з Межиріча, Гадяч, Ніжин, Любавичі, Ляди, Копись, Бобруйськ».

Упродовж років був особливий інтерес Ребе Раяца і Ребе до того, що відбувається в огелях наших Ребе, провідників поколінь, по всьому Радянському Союзу, і серед них також до огелю в Гадячі.

Гадяч сьогодні

Огель і гостинність

Гейхал Алтер Ребе, поблизу могили в Гадячі

У 5748 році (1987/1988) надгробки й огель пройшли масштабний ремонт зусиллями рава Давида Нахшона і рава Аві Тауба. Останніми роками будівлю огелю оновили й побудували проходи, щоб полегшити доступ тим, хто приходить молитися. Тим самим здійснилося прохання Ребе Рашаба — створити можливість якомога більшій кількості євреїв приходити молитися в огелі [8].

Могила Алтер Ребе ззовні

У Гадячі сьогодні є синагога, місце для фарбрейнгенів та місця для харчування й ночівлі тих, хто приїжджає молитися біля могили.

Наприкінці 5772 року (2011/2012) на місце прибув шаліах Ребе рав Менахем-Мендл Тейхман, який оселився на місці разом зі своєю родиною і почав діяти для поточного забезпечення потреб місця та діяв у Гадячі впродовж кількох років[9].

19 кислева 5773 (3 грудня 2012) рав Тейхман провів новосілля Гейхал Алтер Ребе поблизу могили, призначеного для приймання тих, хто приходить відвідати це місце, і для проведення шабатонів для євреїв України та СНД. Будівництво гейхалу профінансувала родина Рор, і церемонію святкували за участі численних гостей, які приїхали освятити нову будівлю[10].

Крім цих видів діяльності, рав Тейхман випускав ретельно видані листки, що зустрічають тих, хто приходить припасти до могили, і дають їм відчути смак учення Алтер Ребе[11].

Шаліах, який діє сьогодні на місці, — рав Шнеур-Залман Дейч, нащадок Алтер Ребе.

Оновлення дороги до Гадяча

Останніми роками ті, хто їде до Гадяча, зазнають сильної тряски дорогою до Гадяча. Після поїздки головною дорогою Київ — Суми з'їжджають на дорогу Суми — Гадяч і їдуть нею 45 км вкрай старою дорогою, вкритою вибоїнами, що утворюються від зношення й снігових навантажень у зимові дні.

У суботу глави «Кі тіса», адар I 5784 (лютий–березень 2024), у Гадячі гостював губернатор Полтавської області зі своїм почтом, і на виході суботи заявив, що оновить дорогу Суми — Гадяч для зручності тих, хто приїжджає молитися біля могили. Просування проєкту здійснюється у співпраці між равом Шнеуром Дейчем, шаліахом у Гадячі, і равом Меїром Стамблером з Дніпра[12].

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

Міста України

Волинський регіон: Дніпропетровська область — Дніпропетровськ · Дніпродзержинськ • Житомирська область — Овруч · Бердичів · Житомир · Луцьк · Корець · Рівне • Хмельницька область — Ганнопіль • Херсонська область • Славута • Львівська область • Миколаївська область • Сумська область — Ромни • Київська область — Чорнобиль · Анатівка • Полтавська область — Гадяч · Кременчук • Чернігівська область — Кролевець · Ніжин • Погар • Рівненська область — Острог · Межиріч • Харківська область · Черкаська область · Олександрія · Кривий Ріг • Чернівецька область — Чернівці

Містечка в Росії • Містечка в Білорусі • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції

‏‏

Гадяч згадується ще в 81 статті Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці