Йоель Каган
| Рав Йоель Каган | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Р. Йоель |
| Дата народження | 16 швата 5690 (14 лютого 1930) |
| Місце народження | Москва, Росія |
| Дата смерті | 6 менахем-ава 5781 (15 липня 2021) |
| Місце поховання | Кладовище Монтефіоре |
| Країна | США[В] |
| Місце проживання | Тель-Авів, Рамат-Ган, [[770]] |
| Рід діяльності | письменник, рабин[В] |
| Освіта | єшива «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві, центральна єшива «Томхей Тмімім» — 770 |
| Посада | головний хозер Ребе, машпіа центральної єшиви «Томхей Тмімім», магід шіур із хасидуту в єшиві в Бедфорд-енд-Дін і в 770 |
| Інші посади | Хозер і машпіа |
| Учителі | Ребе Раяц і Ребе |
| Учні | Шломо Зархі, Єгуда-Лейб Шапіро (Маямі), Нахман Шапіро, Аврагам-Менахем-Мендл Вехтер, Елімелех Цвібель та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Рафаель-Нахман Каган |
| Мати | Рівка |
| Дружина | Ліба-Лея, донька р. Шнеура-Залмана Бутмана |
| Родовід | |
Рав Йоель га-Коген Каган (вимовляється Каган, 16 швата 5690, 1930 — 6 менахем-ава 5781, 2021) був головним хозером Ребе і протягом багатьох років машпіа центральної єшиви «Томхей Тмімім» та прославився як один із найвидатніших машпіїм у Хабаді — як завдяки тому, що був «хозером», так і завдяки своїм унікальним обдаруванням: феноменальній пам'яті, глибокому розумінню та вмінню пояснювати. Рав Каган був затребуваним лектором на уроках хасидуту і фарбрейнгенах, особливо в польських хасидів. Його уроки були зібрані, відредаговані й видані в різних книжках.
Біографія


Народився 16 швата 5690 (14 лютого 1930) у Москві в родині рава Рафаеля-Нахмана Кагана і Ріфки. У 5695 році (1934/1935) його родина виїхала з Росії і проїхала через Польщу на шляху до Землі Ізраїлю, щоб оселитися в Рамат-Гані. У Польщі вони удостоїлися ввійти на єхідут до Попереднього Ребе; за переказами, коли вони виходили з єхідуту, Ребе поговорив із хлопчиком Йоелем і запитав його: «Яка різниця між цим Ребе і твоїм ребе в хедері?» Хлопчик Йоель відповів: «Це Ребе всіх ребе». Ребе сподобалася відповідь, і він сказав його батькові Фоле: «У тебе особлива дитина, бережи свого сина».
Коли вони були на шляху до корабля, Попередній Ребе надіслав хлопчикові Йоелю, який зробив йому приємність, плитку шоколаду; мати, побоюючись заздрощів між дітьми, розділила шоколад між усіма дітьми.
Здійснив алію до Землі Ізраїлю в Рош ходеш адара I 5695 (лютий–березень 1935). У юності жив у хасидських громадах, що розвивалися у Святій Землі, у Тель-Авіві і Рамат-Гані.
Починаючи з 5698 року (1937/1938) навчався в єшиві «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві у машпіа р. Хаїма-Шауля Брука, р. Шломо-Хаїма Кесельмана, а також здобув виховання від хасида-маскіля р. Моше Гурарі і від р. Нахума Гольдшміда, р. Меїра Близинського та інших найстаріших хасидів.
На відміну від значної частини громади анаш, що пішли вчитися в єшиву «Понєвеж», р. Йоель і чути не хотів про таку пропозицію. Навіть коли його товариші рав Барух-Дов Поварський і рав Шломо Берман перейшли з єшиви «Ахей Тмімім» до «Понєвежа», він відмовлявся навіть слухати про навчання в нехабадській єшиві.
Р. Йоель кілька разів просив Ребе Раяца дозволити йому приїхати вчитися до 770, але Ребе відмовляв. Незадовго до 10 швата 5710 (28 січня 1950) Ребе дозволив його поїздку, і він одразу оформив документи й приготувався до поїздки.
11 швата 5710 (29 січня 1950) він вирушив навчатися до центральної єшиви «Томхей Тмімім» — 770. Коли він піднявся на корабель, йому ще не було відомо про відхід з життя Ребе Раяца. Дорогою до Сполучених Штатів він дізнався про відхід з життя Ребе Раяца і залишився — за вказівкою, отриманою від Ребе, — і прив'язався до Ребе.
18 елула 5714 року (16 вересня 1954) одружився з пані Лібою-Леєю[1], дочкою р. Шнеура-Залмана Бутмана. І удостоївся того, що Ребе був мсадер кідушин на його весіллі.
Діяльність у царині Тори
Якхозер

Одразу після його прибуття до 770 виявилися його видатні здібності, і він почав записувати «ганахот» бесід Ребе; найстаріші хасиди, які ще були хозрім у Ребе Рашаба, захоплювалися його особливою силою як у розумінні, так і в разючій пам'яті. Ребе звелів йому бути його головним хозером[потрібне джерело], і відтоді бачив у ньому головного відповідального за всі ганахот і за видання свого вчення.
Р. Йоель служив хозером учення Ребе від самого початку проводу. Через кілька днів після прийняття проводу Ребе, на фарбрейнгені 11 швата 5711 (18 січня 1951), Ребе звернувся до нього і попросив підготувати «ганаху» маамару «Баті ле-гані», виголошеного на фарбрейнгені. Відомо також, що в Шавуот 5712 (30 травня 1952) під ранок Ребе проводив фарбрейнген і зволікав із виголошенням маамару, доки р. Йоель не повернувся з мікви. У 5725 році (1964/1965) через зайнятість написанням «Сефер га-ерхім» і пригнічений настрій р. Йоель хотів припинити повторення. Ребе говорив про це публічно і велів йому продовжувати виконувати свій обов'язок попри його стан[2]; згодом, приблизно через рік, близько 5726 року (1965/1966), він через р. Єгошуа Дубравського додав нових членів до «Ваад ле-гафацат сіхот», і Ребе сказав на фарбрейнгені, що їх призначено бути помічниками р. Йоеля[3].
Унаслідок цієї посади р. Йоель стояв під час фарбрейнгену з Ребе на своєму постійному місці під місцем, де сидів Ребе, щоб стежити за сказаним.
Вказівки Ребе р. Йоелю
- Ребе велів р. Йоелю, перш ніж писати запитання щодо сіхот Ребе, з'ясовувати матеріал ще з кимось; коли р. Йоель відповів, що він так і чинить, а на запитання Ребе, хто це, відповів, що йдеться про Лейбла Шапіро, Ребе це відкинув, оскільки рав Шапіро — учень р. Йоеля, природно схильний із ним погоджуватися, і тому р. Йоелю слід обговорювати з тим, хто зможе з ним сперечатися і дискутувати[4].
- Ребе велів р. Йоелю засвоювати пояснення Ребе, домішуючи до них власний розум[5].
«Ваад ле-гафацат хасидут»
Основна стаття – «Ваад ле-гафацат хасидут»
У 5711 році (1950/1951) р. Йоель приєднався до «Ваад ле-гафацат хасидут», заснованого приблизно десятьма роками раніше, у 5701 році (1940/1941), і відродив його, щоб друкувати сіхот Ребе, а також поширювати хасидут у різних колах; р. Йоель редагував матеріал, який друкувався і передавався на уроках по радіо; у цих рамках Ребе відредагував безліч сіхот.
«Лікутей сіхот»
Як хозер р. Йоель записав і підготував до редагування безліч сіхот; частину з них згодом було надруковано в томах 1–4 серії «Лікутей сіхот». Побачивши, що Ребе погоджується редагувати сіхот, але вимагає, щоб перед поданням на редагування вони пройшли всебічне редакторське опрацювання, р. Йоель присвятив себе повторному опрацюванню сіхот, які спочатку були переважно сіхот про коментар Раші — Ребе почав їх виголошувати після відходу з життя своєї матері ребецн Хани, — і з них було надруковано частини 5–9 «Лікутей сіхот».
З початком його роботи над редагуванням «Сефер га-ерхім» цей останній його обов'язок було передано іншим редакторам.
Відредаговані маамари
Також він записав значну частину ганахот маамарів Ребе, а починаючи з 5746 року (1985/1986) постійно займався редакторським опрацюванням маамарів Ребе і готував їх до редагування; з них згодом було надруковано шість томів «Сефер га-маамарім — Мелукат».
«Сефер га-ерхім»

Основна стаття – «Сефер га-ерхім»
На початку років проводу Ребе велів р. Йоелю почати писати всеосяжну енциклопедію вчення хасидуту Хабаду. Писати він почав разом із равом Хаїмом-Шаломом-Дов-Бером Ліпскером, який згодом відійшов від роботи. У відповідь на зауваження рава Шломо-Йосефа Зевіна про надмірну розлогість, коли кожна тема поділяється на деталі, деталі деталей і деталі деталей деталей, так що той, хто вивчає, втрачає сполучну нитку і часом здається, що це немов лабіринт, Ребе відповів: «Звісно, він має рацію у своєму зауваженні щодо деталізації тощо в "Сефер га-ерхім" Хабаду, і кілька разів я звертав на це увагу редакторів, хай живуть вони (і ще рука моя простягнута) — і поки що це подіяло частково. І важко "опхалтн фун кохн зих ин хасидус" [=стримати запал у хасидуті], важко "також" тому, хто обмежує»[6].
У 5743–5745 роках (1982–1985) Ребе говорив на фарбрейнгені Шабату тижневої глави «Лех леха» про те, що р. Йоель (не називаючи його на ім'я) не зосереджується на написанні «Сефер га-ерхім»[7]. Коли знайшлися ті, хто намагався вхопитися за ці слова, щоб викликати його на дін Тора, і оприлюднили це звинувачення проти нього[8], Ребе написав особливу відповідь[9], у якій, з одного боку, докладно виклав його чесноти, а з другого — відкинув доводи, наведені для позову:
«З найбільшим подивом прочитав я вищезгадане і додане, і висновок "І мир Ізраїлеві" — що після обговорення протягом тривалого часу, і розслідування та дізнання (принаймні на вигляд) головного бракує. І мене змушують (і також — викласти письмово) до висловів, до яких я зовсім не звик. І в усякому разі буду стислим, наскільки можливо, і з передмовою, хоча це очевидно: ідеться не про [«]тих, що сидять по кутках», а про цілковиту протилежність: позов до бейт-діну, і стосовно певної людини, і ця людина виховує словами Б-га живого сотні людей (і з них у «Томхей Тмімім») протягом десятків років тощо. А зміст позову коротко: я велів вищезгаданому на фарбрейнгені публічно: 1) щоб він не займався жодною іншою справою тощо, 2) що його справа — лише одна тощо 3) а вищезгаданий публічно зробив цілком протилежне, і в бейт-мідраші — молиться тощо — і тому його звання (а отже, і його вирок) таке-то й таке-то. Оскільки я ніколи не велів йому (і також не просив його ні про що подібне) вищезгаданого публічно (і також не наодинці), загальновідомо, що за мого заохочення він займається багатьма справами вже десятки років (і напевно члени бейт-діну теж знають про це), позов до бейт-діну і звинувачення вищезгаданого — було оприлюднено значно більш ніж трьом людям. І їхня відповідь на все це (разом зі змістом доданого тут) — як зазначено вище! І слід зауважити — і іншим я не велів подібного (і також не просив) — бо це суперечить природі, у якій створено людину (займатися лише однією справою) — і згідно з поясненим у хасидуті, протилежне її гідності («Лікутей Тора», Емор — 37б. І в багатьох місцях). Ще одне питання — головний позов: той, хто звернувся до бейт-діну і звинувачує тощо, — сам не чув жодного слова з усього того, що він пише від мого імені. А лише чув "літаючі літери", а потім шукав у записах тощо. І здавалося б, першим запитанням бейт-діну до нього мало бути: що він чув тощо — і це головна причина всього вищезгаданого. І якщо позов правдивий — чому він приховав таку головну обставину тощо».
Машпіа і вихователь

Невдовзі після прибуття до 770 його було призначено магідом шіуром з хасидуту — спочатку в єшиві в Бедфорд-енд-Дін, а потім в єшиві в 770. На початку 5714 року (1953/1954) в єшиві влаштували новий клас із хасидуту і шукали машгіаха з хасидуту. Ребе запропонували кілька кандидатур, і Ребе запитав: «Форвос ніт Йоель? Ер волт зайн пасік цу дем» [=Чому не Йоель? Він підходить для цього]. У своїй святій відповіді від 7 адара 5747 (8 березня 1987) Ребе написав про нього: «Ідеться не про "тих, що сидять по кутках", а про цілковиту протилежність . . і ця людина виховує хасидутом (з них у «Томхей Тмімім») протягом десятків років тощо»[10].
Р. Йоель служив головним машпіа в єшиві «Томхей Тмімім» Центральна 770, давав уроки в 770 і проводив фарбрейнгени з учнями «Квуци»[11]; також він мав звичай брати участь у частині засідань правління і час від часу висловлював думку щодо питань управління єшивою). На численних фарбрейнгенах серед хасидів Хабаду (і передусім серед тмімім) він підкреслював головним чином необхідність гіткашрут з Ребе.
Протягом багатьох років давав уроки в Монсі і в Лейквуді, у рамках яких тисячі людей наблизилися до хасидизму Хабад. У цих рамках давав щотижневий урок у хабадській синагозі «Бейт Менахем» на 16-й авеню в Боро-Парку. Час від часу вирушав у поїздки для поширення хасидуту у Сполучених Штатах, Європі і Святій Землі, під час яких давав численні уроки хасидуту аудиторії з польських хасидів.
Серед його видатних учнів — цвіт машпіїм і рабинів Хабаду, серед них: рав Шломо Зархі, рав Лейбл Шапіро, рав Нахман Шапіро, рав Мендл Вехтер, рав Елімелех Цвібель та інші.



Громадська діяльність
Поїздки до великих знавців Тори
У 5760-ті та 5770-ті роки під час своїх щорічних поїздок до Святої Землі р. Йоель зустрічався з великими знавцями Тори та адморами литовської і хасидської харедимної громадськості.
Поїздка — за порадою кількох громадських діячів Хабаду, після консультації з Рабинським судом Хабаду у Святій Землі, — з тим щоб зустрічі привели до зближення між громадами і дворами, що допоможе поширенню хасидуту.
Серед іншого він зустрічався з Адмором з Гура[12], Адмором з Белза[13] равом Хаїмом Каневським (у цій зустрічі брав участь також рав Аврагам-Менахем-Мендл Вехтер)[14], равом Агароном-Єгудою-Лейбом Штейнманом[15], з головами єшиви «Понєвеж» равом Барухом-Довом Поварським[16][потрібне джерело], равом Хаїмом-Перецом Берманом (зятем рава Поварського і рамом в єшиві «Понєвеж») та іншими[потрібне джерело].
Його візити дістали широке висвітлення в харедимній пресі у Святій Землі.
Знавець нігунів
Р. Йоель був відомий як точний і дивовижний знавець нігунів. Нігуни він перейняв від свого батька і від найстаріших хасидів Хабаду, коли навчався у Святій Землі, а також від найстаріших хасидів у 770. Під час седеру нігунів у ніч Шабату в Малому залі в 770, а також на суботніх трапезах у себе вдома він багато співав нігуни і стежив за їхньою точністю, а часом навіть навчав маловідомих нігунів.
На багатьох фарбрейнгенах Ребе вказував йому починати нігуни і робив йому різні знаки щодо нігунів, наприклад, скільки разів співати останню тнуу нігуну «Арба бавот» тощо[17].
У 5710-ті роки Ребе поскаржився, що на фарбрейнгенах немає порядку в нігунах; було призначено комітет виконавців нігунів на чолі з р. Цві-Гіршем Ганзбургом (Гершке), і він починав нігуни на фарбрейнгенах, оскільки р. Йоель був зайнятий підбиттям підсумків сіхот під час співу, але з боку Ребе відповідальним був р. Йоель, і лише одного разу, коли р. Йоель помилково почав не той нігун, який вказав Ребе, а р. Цві почав правильний нігун, Ребе зробив р. Йоелю знак здивування і схвалив нігун р. Цві.
На фарбрейнгені Пуриму 5739 (13 березня 1979) діти з Тегерана заспівали нігун на піют «Їгдаль Елокім хай». Під час їхнього співу Ребе запитав р. Йоеля, чи вловив він нігун, сказавши: «Кажуть про тебе, що ти здатен вловити нігун»[18].
Р. Йоель любив нігун 78 у «Сефер га-нігуним»[4] і нігун для р. Дова Мосіова[19].
Хасидські історії
Р. Йоель був одним із передавачів переказів і традиції хасидських історій, багато з яких він перейняв від свого батька, автора «Шмуот ве-сіпурім» рава Рафаеля-Нахмана Кагана, а також від інших літніх хасидів. Р. Йоель був дуже точним у деталях історій і мав звичай розповідати їх бахурім на фарбрейнгенах і на трапезі в ніч Шабату в себе вдома.
Також побачила світ «Бе-даркей га-хасидім» — розділи фарбрейнгенів, історії та уроки, за редакцією рава Еліягу-Аврагама Кіршенбаума.
Рав Йосеф-Ханіна Бейндман уклав книжку (книжка вийшла як тшура з його весілля) під назвою «Шулхан га-Шабат шель р. Йоель» з історіями, які він чув від р. Йоеля на суботніх трапезах, коли їв у нього вдома в рік «Квуци». Р. Йоель заперечував проти книжки, оскільки вона не пройшла його редагування: він заперечував проти того, щоб від його імені друкували речі, які не пройшли його редагування, навіть якщо їх розшифровано з аудіозапису[20]. Згодом Бейндман надрукував книжку ще одним виданням у видавництві «Хазак».
Його погляди на питання про Мошіаха

У 5751 році (1990/1991) унаслідок заохочення Ребе до дій із прийняття його царства як Мелех га-Мошіаха написав статтю, у якій пояснив віру хасидів у те, що Ребе — Мелех га-Мошіах, обґрунтовуючи свої слова тим, що галахічно доведено, що Мошіах — саме людина, з плоті й крові, і навіть стверджував у статті, що не лише немає заборони хасидові говорити про свого ребе, що той — Мошіах, а й той, хто справді вірить, що його ребе — найбільший у поколінні, і вірить у Мошіаха, має природно вірити, що Мошіахом буде його ребе, тощо. Статтю було подано на розгляд Ребе для отримання дозволу на її публікацію в тижневику «Кфар-Хабад», але Ребе різко відкинув її публікацію. У місяці шваті 5752, після того як Ребе знову поставили запитання про це і Ребе дозволив це надрукувати[21], таку статтю було надруковано під його ім'ям у тижневику «Кфар-Хабад», а через два тижні було надруковано також довге інтерв'ю з ним на ці теми.
У 5753 році (1992/1993) був членом «Всесвітнього штабу з приведення Мошіаха». У цей період із запалом займався темою оголошення особи Мошіаха, Геули і «Єхі адонейну» — на фарбрейнгенах, уроках, лекціях і в інтерв'ю тижневику «Кфар-Хабад», — у яких висловлював свою ясну думку про впевненість у повному розкритті Ребе як Мелех га-Мошіаха в нашому поколінні. У цьому зв'язку він використовував вислів, що це більш безсумнівно, ніж схід сонця щоранку, — вислів, який з роками став символом цієї його позиції в ті дні[22].
Після 3 тамуза 5754 (12 червня 1994) змінив свої погляди і заявив, що не слід займатися оголошенням особи Мошіаха[23]. Хоча немає сумніву, що Ребе — Мошіах, оскільки за внутрішнього погляду вчення і діяльність Ребе є вираженням розкриття душі Мошіаха (а не лише «гідний бути Мошіахом»)[24], він стверджував, що не слід вести про це пропаганду поза Хабадом, оскільки, за його словами, віра в Ребе як Мелех га-Мошіаха ґрунтується на роз'ясненнях учення хасидуту про суть Мошіаха, а не на галахічних постановах[25].
Водночас він заохочував проголошення «Єхі» і говорив про його важливість, обґрунтовуючи це духовною силою проголошення[26]; він також багато разів повторював пророцтво про Геулу Ребе і підкреслював його силу[27]
Кінець життя
З придбанням приватного будинку р. Меїра Іткіна, що розташований поруч із 770, і передачею його у власність Любавицької бібліотеки, для нього було відремонтовано кімнату на першому поверсі, де він старанно працював над своєю роботою. А згодом він також переселився жити на перший поверх цього будинку.
В останній рік його життя стан його здоров'я то поліпшувався, то погіршувався. У 5780 році (2019/2020), з початком епідемії коронавірусу в кварталі Краун-Гайтс, він теж заразився вірусом, але одужав за короткий час. В останні місяці життя він кілька разів потрапляв до лікарні на Мангеттені, доки в четвер, 6 менахем-ава 5781 (15 липня 2021), не віддав душу Творцеві, і був похований наступного дня на цвинтарі Монтефіоре поруч з Огелем Ребе Раяца.
Його книги
- «Сефер га-ерхім — Хабад» (головний редактор) — енциклопедія учення хасидуту, 9 [серія дійшла до тому 9, але том 6 ще не надруковано] томів (багато інших томів залишилися на стадіях підготовки або, в усякому разі, багато статей із них) у видавництві «Кегот»
- Кунтрес «Гідран шель міцвот хукім у-мішпатім» у вченні Ребе (співредактор разом із равом Давидом Олідортом), 5754[28]
- «Мегутам шель Ісраель» — у світлі вчення хасидуту
- «Май Ханука» — диво Хануки згідно з ученням хасидуту
- «Га-Моадім ба-хасидут», видавництво «Маянотеха», роз'яснення суті свят Ізраїлю згідно з хасидутом, за редакцією рава Еліягу-Аврагама Кіршенбаума
- «Сугійот бе-хасидут» — видавництво «Маянотеха», основні теми хасидуту, за редакцією рава Еліягу-Аврагама Кіршенбаума
- «Хукім у-мішпатім» — суть заповідей згідно із сіхот Ребе
- «Шіурей хасидут — Геула» — перероблений запис уроків р. Йоеля на теми Геули, Мошіаха і Третього Храму. Уклав р. Шмуель-Хаїм Блумінг. Побачило світ у 5752 році (1991/1992)
- «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» — видавництво «Маянотеха», роз'яснення з уроків р. Йоеля на «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» в «Танії». За редакцією рава Еліягу-Аврагама Кіршенбаума
- «Маане хахам» — відповідь на закиди Адмора із Сатмара в його книжці «Аль га-Геула ве-аль га-тмура» щодо поглядів Ребе на тему сіонізму і щодо десяти мівцоїм
- «Лікутей амарим» з роз'ясненням «Шаве ле-холь нефеш» — коментар на «Танію», у видавництві «Га-Маор ше-ба-Тора», 5763
- «Махшевет га-хасидут» (2 томи)- добірка тем з учення хасидуту і погляду хасидуту, складених з уроків р. Йоеля Кагана равами Менахемом-Мендлом Бродом і Моше Маріновським для рубрики під цією назвою в тижневику «Кфар-Хабад». Книжка побачила світ у 5765 році (2004/2005) зусиллями рава Менахема-Мендла Каплана[29]. Нове виправлене видання — про «Тору і заповіді» — у 5782 році (2021/2022) у видавництві «Маянотеха» в новій редакції рава Брода, і до нього ввійшов кунтрес «Гідран шель міцвот хукім у-мішпатім».
- «Бе-даркей га-хасидім» (2 томи) — видавництво «Маянотеха», розділи фарбрейнгенів, історії та уроки, за редакцією його учнів. Частина 1 — 5775. Нове видання з доповненнями, видавництво «Яхад» і бібліотека «Маянотеха», 5782. Частина 2 — 5782. За редакцією рава Еліягу-Аврагама Кіршенбаума
- «Лехавін у-лехаскіль» (2 томи). Видавництво «Маянотеха», роз'яснення восьми маамарів Ребе, випущено «Маянотеха» 5776. За редакцією рава Еліягу-Аврагама Кіршенбаума
- «Шіурім бе-Кунтрес Іньяна шель торат га-хасидут» — видавництво «Маянотеха», роз'яснення на «Кунтрес Іньяна шель торат га-хасидут» за редакцією рава Еліягу-Аврагама Кіршенбаума і рава Меїра-Шломо Каплана, 5778
- «Пірурім мі-шулхано шель р. Йоель» — добірка перлин зі сказаного на фарбрейнгенах, які він проводив із бахурім, що трапезували за його столом у ніч Шабату, — елул 5780 (серпень–вересень 2020), за редакцією р. Аврагама Гольдшміда
- «Що таке хабадське виховання?», у видавництві «Об'єднання меламедів», сіван 5783 (травень–червень 2023)
- «Мі-шулхано шель р. Йоель» — видавництво «Яхад», добірка з книжок «Бе-даркей га-хасидім», 5782
- «Кулло ора» — видавництво «Маянотеха», добірка бесід, проведених р. Йоелем і відредагованих равом Менахемом-Мендлом Фельдманом для листків «Кі каров»[30], 5783
Після його відходу з життя
Після його відходу з життя у зв'язку з друкуванням його книжок спалахнула галахічна полеміка: чи можна друкувати матеріали, укладені на основі уроків і фарбрейнгенів, які він проводив публічно, попри те що він висловив явне бажання проти цього; при цьому Рабинський суд Хабаду та інші видатні посекім схилялися до того, щоб це заборонити і дозволити друкування його книжок лише його учням, яких він на це уповноважив[31].
- «Шаману ме-р. Йоель» — у видавництві «Хазак», 5781, через місяць після його відходу з життя.
- «Гееманті кі адабер» (видання 2) — добірка промов, фарбрейнгенів та інтерв'ю, які він виголосив і написав у 5751 — 5754 роках (1990–1994); ці промови пройняті запалом щодо Мошіаха і Ребе як Мелех га-Мошіаха. Кислев 5781, у видавництві інституту «Хоце».
Додаткова література
- Інший погляд, інше розуміння, інше очікування — докладне інтерв'ю з р. Йоелем, «Тіх'єну», випуск № 3, 10 швата 5776 (20 січня 2016)
- Р. Йоель створив нових людей, тижневик «Кфар-Хабад» 1920, сторінка 29
- Голова єшиви вчення хасидуту — Іцхак Каплан, штрихи до портрета, у журналі «Ор ве-хают» елул 5781 (серпень–вересень 2021)
- Хозрім розповідають — (Менді Куртес) тижневик «Кфар-Хабад» 1918 сторінка 44
- Кожне його слово кричало «Немає нікого, крім Нього», Шалом Магідман, випуск тижневика «Кфар-Хабад» № 1970, сторінки 49–57 • Бути хасидом, Ісраель Шохет, с. 60–65 • Хозер і професор, рав Шалом Магідман, с. 66–70.
- «Ор хозер» — вибрані статті-роздуми, які він виголосив. Спеціальний додаток у зв'язку з його відходом з життя з

- Хаїм-Лейб Закс, Дві корони хозера, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1918, сторінка 42

Зовнішні посилання
- Повторення
- PODCAST Подкаст — записи «повторень» р. Йоеля Кагана фарбрейнгенів і сіхот Ребе

- Уроки
- Уроки та фарбрейнгени рава Йоеля Кагана, на сайті «Хасидут нет»
- Уроки та фарбрейнгени рава Йоеля Кагана, на сайті «Гейхал Менахем»
- Уроки, на сайті «Оцар га-хасидут»
- З-під його пера, і видання
- «Пірурім мі-шулхано шель р. Йоель», 5780
- Щоденник хозера: частина перша • частина друга, частина третя редакція «Ребе Драйв»

- Листування і документи юних років рава р. Йоеля Кагана (мир праху його)

- Нове світло: ревність у світлі Тори — Сатмар і Любавич

- Інтерв'ю, лекції та виступи
- Мітка: р. Йоель Каган, на сайті «Хабад Лайв»

- Коли пробудну промову р. Йоеля про релігійний примус було показано в ефірі «Таагіда» • дивіться

- Рав Йоель Каган на зібранні 16 швата 5753 (7 лютого 1993): заохочення «Єхі» означає розкриття

- Рав Йоель Каган (мир праху його): Любавичі перетворюють на музей! на сайті

- Інтерв'ю з равом Каганом, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 558, шват 5753 (січень–лютий 1993) — фрагменти інтерв'ю —

- Запис фарбрейнгену р. Йоеля Кагана —
(посилання не працює) - «Мошіах уже тут, і розкриття вже є» — промова рава Кагана на традиційній трапезі подяки — Рош ходеш кислев 5754 (листопад–грудень 1993) —

- Падіння сучасного Гамана • Гість перетнув лінію зміни дат — рав Каган дає інтерв'ю програмі «Моя зустріч» компанії jem
- Не пропустіть: промова «хозера» — ми не розуміємо, але «віримо».. ● іврит — на сайті
25 тішрея 5776 (8 жовтня 2015)
Після його відходу з життя:
- Жалоба в Хабаді: «хозер», машпіа рав Йоель Каган (мир праху його) — повідомлення про його відхід з життя на сайті

- Фотографії з його життя

- Слово Хабаду, яке було до Йоеля, «Га-Мевасер Торані», тижнева глава «Ваетханан», сторінка 20 і далі
- У «Нью-Йорк таймс»: величезна стаття описує рідкісну особистість хозера

- Торо, підпережися веретою: велика стаття в «Га-Мевасер» про «хозера», праведної пам'яті

- Фарбрейнген у ZOOM у пам'ять про нього

- Бізнесмен — не колишній тамім

- Різне
- Схвалення Ребе на публікацію статті «хозера» про особу Мошіаха

- Коли хозер рав Йоель Каган зупинив бахурім: «Не змішувати нігуни»

- Reb Yoel Kahn | The Role Model as головний хозер ,Rabbi Yossi Paltiel – 5785 на каналі Chassidus на сайті «фільтр Хабаду» для роликів YouTube
- Штрихи до портрета рава-хасида р. Йоеля Кагана (мир праху його), рав Хаїм Дельфін, 5786 рік на каналі Chassidus на сайті «фільтр Хабаду» для роликів YouTube
(їдиш)
- Спогади про гаона-хасида р. Йоеля Кагана (мир праху його) | До йорцайту 6 менахем-ава | рав Барух-Агарон Гус 5786 інтерв'ю для телефонної лінії «Аспакларія», на каналі Chassidus на сайті «фільтр Хабаду» для роликів YouTube
(їдиш) - 2 відомі історії про Ребе, які р. Йоель часто повторював, — у розряді «бе-діді гава овда» ..рав Яаков Вінер 5783 на каналі Chassidus на сайті «фільтр Хабаду» для роликів YouTube
(їдиш)
- Відгук на сказане ним на тему Мошіаха
- Віра простого єврея — промова рава Хаїма-Леві-Іцхака Гінзбурга, машпіа центральної єшиви «Томхей Тмімім Любавич», 10 швата 5767 (29 січня 2007) на зібранні, організованому «Організацією за Визволення».
- Бурхлива промова рава Аксельрода: Ребе — Мелех га-Мошіах! Промова протесту рава Гдальї Аксельрода, голови рабинського суду Хайфи, на зібранні 10 швата, організованому «Організацією за справжнє і повне Визволення».
- Ребе — той, хто створив віру в Мошіаха, і ніхто інший! Рав Хаїм Ашкеназі, рабин громади Хабаду Тель-Авіва, на зібранні 10 швата, організованому «Організацією за справжнє і повне Визволення»
Примітки
- ^ Народилася 4 тамуза 5693 року (28 червня 1933).
- ^ Шабат тижневої глави «Таво» 5725.
- ^ Шабат 15 швата 5726 (5 лютого 1966).
- ^ 1 2 *Шалом Магідман, Р. Йоель передав нам Ребе в спадок, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2120, с. 44 (5785)
- ^ Одного разу Ребе попросив (через рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова) рава Йоеля Кагана і рава Єгуду-Лейба Шапіро написати і підписати певне зобов'язання. Р. Йоель Каган перед цим не занурився в мікву і не хотів писати Ребе до занурення; свій підпис під зобов'язанням він надрукував на друкарській машинці. У відповіді Ребе на зобов'язання Ребе обвів підпис р. Йоеля і написав: «Хай і він візьме це на себе (а не лише на друкарській машинці)». Рав Єгуда-Лейб Шапіро витлумачив ці слова як вказівку р. Йоелю, що він має домішувати свій розум до розуміння роз'яснень Ребе, а не залишатися «друкарською машинкою».
- ^ Лист рава Зевіна і відповідь Ребе
- ^ Див. Шабат тижневої глави «Лех леха» 5743, 44 і 45.
- ^ Щоб послабити в очах хабадської громадськості його становище на тлі його втручання задля зміцнення становища рабинського суду Краун-Гайтс за святою волею Ребе.
- ^ «Лікут маанот кодеш» 5747, відповідь 102.
- ^ «Лікут маанот кодеш» 5747, відповідь 102
- ^ Слід зазначити, що й на фарбрейнгенах персоналу 10 швата і 19 кислева він був присутній і проводив фарбрейнген.
- ^ «Хозер» рав Каган зустрівся з Адмором з Гура ● ексклюзивна розшифровка
- ^ Історичний візит: «хозер» рав Йоель Каган зустрівся з Адмором з Белза
- ^ «Хозер» Ребе зустрівся з равом Хаїмом Каневським ● Ексклюзив
- ^ Історична зустріч: «хозер» у рава Штейнмана
- ^ який у дитинстві теж навчався в батька р. Йоеля — р. Рафаеля-Нахмана Кагана
- ^ Ребе показує знаком повторити четверту баву три рази (0:15)
- ^ «Кажуть, що ти переймаєш нігун» (їдиш). Можна почути в записі сіхи з фарбрейнгену, на 26:19.
- ^ Агарон Фрухтман: нігун р. Беріла Мошеса, який був дорогий хозерові р. Йоелю
- ^ Ця книжка — та, проти якої виступив Рабинський суд Хабаду. Див. розділ Йоель Каган#Після його відходу з життя
- ^ Схвалення Ребе на публікацію статті «хозера» про особу Мошіаха
— зі слів р. Пінхаса (Пінто) Грінберга, який розповів про це, коли це відбувалося, своєму братові р. Ісраелю Грінбергу.
- ^ Див. приклади в «Зовнішніх посиланнях» нижче.
- ^ Стаття «Я помилився» рава Йоеля Кагана
- ^ Збірник «Мошіах у-Геула» — 2, сторінка 12, 19-20.
- ^ Після різких слів, сказаних ним на цю тему в місяці тевет 5767 (грудень 2006 – січень 2007), на зібранні 10 швата, проведеному «Організацією за Визволення», виступили рав Гдалья Аксельрод, рав Хаїм Ашкеназі і рав Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург (відео промови наводиться в зовнішніх посиланнях) і роз'яснили віру хасидів.
- ^ Див., наприклад, відео «Р. Йоель: „Єхі“ — безсумнівно, це правильно» від 13 швата 5761 (6 лютого 2001) на YouTube-каналі «Любавич лебт».
- ^ Див. свідчення рава Єхі га-Мелех га-Мошіах Менахема-Мендла Азгаві у відео «Чи справді Ребе виголосив пророцтво, що Мошіах скоро прийде? — праведний рав Іцхак-Меїр Моргенштерн, шліта — книжка „Двар малхут“» на YouTube, хвилина 20:21; рав Азгаві також описує, що р. Йоель суворо стежив за тим, щоб повторювати це кожного Шабату і на кожному фарбрейнгені (хвилина 21:14 у відео).
- ^ Надруковано знову в «Махшевет га-хасидут», видання «Маянотеха», 5782.
- ^ Книжка вийшла всупереч волі рава Кагана, який стверджував, що матеріал книжки не був відредагований належним чином.
- ^ Оголошення про книжки в листку «Кі каров».
- ^ «Мі-бейт га-гораа», випуск 14, адар I 5782 (лютий–березень 2022)
Код особи: № 5220431300
- Хабадпедія: статті, що потребують джерела
- Хабадпедія: статті, що потребують доповнення
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Члени «Оцар га-хасидим»
- Персонал центральної «Томхей Тмімім»
- Особистості Краун-Гайтс
- Випускники «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві
- Особистості, яким Ребе проводив кідушин
- Хозрім
- Родина Бутман
- Особистості, що народилися в 5690 році (1929/1930)
- Персоналії, поховані на цвинтарі Монтефіоре
- Машпіїм
- Родина Каган (2)
- Автори щоденників із «770»
- Особистості, що померли в 5781 році (2020/2021)
- Хасиди, що померли бездітними