Відлік омеру
| ||||||||||||||||

Відлік Омеру — заповідь із Тори: щодня протягом 49 днів між святом Песах і святом Шавуот рахувати число днів, що минули від принесення жертви Омеру, яку приносили другого дня свята Песах — «наступного дня після суботи». П'ятдесятого дня відліку святкують свято Шавуот, назване так за сімома тижнями відліку. Відліком Омеру називають також і цей період, коли діє заповідь відліку.
Заповідь відліку
Джерело заповіді — у повелінні Тори:
І відлічіть собі від наступного дня після суботи, від дня, коли принесете ви Омер піднесення, — сім повних тижнів хай буде.
- До наступного дня після сьомого тижня відлічіть п'ятдесят днів
— Емор 23, 15-16
Сім тижнів відлічи собі: від того часу, як почнуть жати серпом колосся, почни відлічувати сім тижнів
— Дварім 16, 9
Відлік починається з дня, наступного за святом Песах, який у Торі названо «наступним днем після суботи»[1], тобто з 16 нісана — дня, коли в Храмі приносять Омер піднесення і від якого дозволено їсти новий урожай. Від цього дня і далі кожна людина зобов'язана рахувати дні й тижні аж до останнього дня — 5 сівана, переддня свята Шавуот.
Передісторія
Згідно з тлумаченням, яке наводять багато хто з рішонім, первісне джерело відліку Омеру виникло, коли Моше Рабейну пообіцяв синам Ізраїлю, що після виходу з Єгипту «ви служитимете Б-гові на цій горі»[2] — їм належить отримати Тору на горі Синай. Коли сини Ізраїлю почули, що отримання Тори буде через п'ятдесят днів, вони сповнилися прагненням отримати Тору, і кожен із них рахував дні в очікуванні жаданого отримання Тори. Услід за цим відлік днів між Песахом і Шавуотом було встановлено як заповідь із Тори[3].
У світлі цього пояснюють і сенс заповіді в наш час — як вияв нашого теперішнього прагнення до дня отримання Тори. Словами «Сефер га-хінух»[4]:
Нам заповідано рахувати від наступного дня після свята Песах до дня Дарування Тори, щоб показати в нашій душі велике бажання цього шанованого в наших серцях дня — як раб, що прагне тіні, постійно рахує, коли прийде жаданий для нього час, коли він вийде на волю, бо відлік показує в людині, що весь її порятунок і все її бажання — досягти того часу
У наші дні
Є думки щодо того, чи є заповідь відліку Омеру в наші дні — коли немає ні Храму, ні жертви Омеру — заповіддю з Тори, чи ж вона лише постанова мудреців на пам'ять про Храм. У «Шулхан арух» Алтер Ребе[5] наводить думки в той і в інший бік і вирішує, що головне — за думками, згідно з якими заповідь у наші дні є постановою мудреців.
Цим він пояснює і звичай просити одразу після відліку Омеру: «Милосердний, Він поверне нам храмове служіння на його місце, незабаром, у наші дні, амен, села», — оскільки відлік тепер є лише постановою мудреців на пам'ять про Храм, «тому моляться, щоб був відбудований Храм і ми виконали б заповідь як належить».
З приходом Мошіаха
Оскільки відлік сьогодні, як сказано, — лише пам'ять про повну заповідь, коли Храм існує, постає питання: що буде, якщо Мошіах прийде посеред відліку Омеру? Адже від моменту приходу Мошіаха відлік по суті стає новим відліком, і, здавалося б, неможливо бачити в ньому продовження відліку попередніх днів. Ребе вирішує і каже: від моменту приходу Мошіаха відлік стає таким, як належить за законом, хоча жертву Омеру не принесли, оскільки в Торі не сказано рахувати «від принесення вами Омеру», а «від дня, коли принесете ви Омер». Тобто від дня, призначеного для принесення (і за умови, що існує можливість принести). Тому в ту мить, коли виникла реальність, що дозволяє принести Омер (у його час), хоча насправді його не принесли, — відлік від цієї миті вважається відліком із Тори.
Ребе також цитує галахічне рішення рабина з Мукачева, згідно з яким ми зможемо вимовляти благословення і в продовження відліку. Рішення ґрунтується на словах Радбаза (рабі Давида бен Зімри), що частиною суті заповіді відліку є «відлічіть п'ятдесят днів» — досягти п'ятдесятого дня, свята Шавуот, — і з цього погляду немає жодної проблеми вважати відлік після приходу Мошіаха продовженням відліку до того, адже й він був заради того, щоб досягти п'ятдесятого дня[6].
У каббалі та хасидуті

У вченні хасидуту подано численні пояснення сенсу днів відліку Омеру та їхнього духовного служіння. Вчення хасидуту наголошує на служінні днів відліку як на частині загального процесу, який починається у свято Песах і триває до свята Шавуот, Дарування Тори:
Під час виходу з Єгипту народ Ізраїлю був занурений у нечистоту Єгипту і не був гідний визволення силою власного служіння. Визволення прийшло лише силою вищого світла, що засяяло їм згори, як сказано в Пасхальній Агаді: «Відкрився їм Цар над царями царів, Святий, благословенний Він, і визволив їх», — без огляду на їхній власний стан. Оскільки вплив визволення з Єгипту прийшов лише згори, він не спричинив внутрішньої і сутнісної зміни в тваринній душі синів Ізраїлю, і їхнє зло залишилося в силі. Для цього й прийшли дні відліку, в які від синів Ізраїлю вимагалося очистити себе і виправити свої якості власним служінням, а не лише силою допомоги згори. Після служіння синів Ізраїлю протягом днів відліку в них були обидві переваги — і розкриття згори, і служіння синів Ізраїлю знизу, — і так сини Ізраїлю змогли удостоїтися розкриття Дарування Тори, яке поєднало вищих і нижчих та сполучило перевагу вищого світла з внутрішнім впливом на реальність нижнього.
Відповідно до цього і служіння в ці дні сьогодні: свято Песах — час, коли кожен єврей отримує піднесене розкриття згори без зв'язку з його власним станом. Після цього від нього вимагається трудитися й виправляти свої якості власним і тривалим служінням протягом днів відліку, і так підійти підготовленим і очищеним до отримання Тори[7].
Згідно з цим поясненням, у хасидуті пояснюється і причина того, що жертву Омеру приносять із ячменю — їжі худоби, на відміну від інших хлібних приношень, які приносять із пшениці — їжі людини[8]: оскільки суть днів відліку Омеру — очищення тваринної душі[9].
Виправлення якостей
Згідно з Каббалою, сім тижнів відліку Омеру відповідають семи якостям: Хесед, Гвура, Тіферет, Нецах, Год, Єсод, Малхут. Щотижня народ Ізраїлю очищається, очищаючи й виправляючи ще одну якість: перший тиждень присвячено очищенню якості «Хесед», другий тиждень — очищенню якості «Гвура», і так далі. Сім днів кожного тижня відповідають окремим складовим кожної якості, оскільки вона сама в частковостях складається із семи якостей, — тож у перший тиждень відліку Омеру, присвячений очищенню якості Хесед, першого дня очищають якість «Хесед ше-бе-Хесед», другого дня — якість «Гвура ше-бе-Хесед», і так далі. Тож по завершенні сорока дев'яти днів відліку сини Ізраїлю опиняються після завершення очищення всіх якостей у всіх їхніх частковостях, і це і є підготовка, необхідна для отримання Тори у свято Шавуот.
У кількох маамарах хасидуту пояснюється сенс якостей у їхніх частковостях — як кожна якість складена і містить у собі всі інші якості, і як виражається кожна частковість — і в тому вигляді, в якому вона є в тваринній душі, і в тому, якою вона має стати завдяки виправленню, у Б-жественній душі[10].
Згідно з Каббалою, ці дні вважаються днями суду, і це дні звіту душі, які по суті є підготовкою душі до Дарування Тори[потрібне джерело].
Причина відліку вночі
Причину того, що при відліку Омеру день іде за ніччю, пояснено в книгах: суть відліку Омеру — служіння людини, «лесапер» — від виразу «сапірут у-вгірут», тобто освітити й очистити якості світлом святості (див. «Лікутей Тора», Бемідбар, 16г; «Гайом йом», 10 іяра). А якщо так, то спочатку приходить ніч — це якості до «відліку» і «очищення», а завдяки служінню у відліку Омеру світить світло святості, і настає ранок[11].
Жалоба в дні відліку
Унаслідок лих, що спіткали єврейський народ у дні відліку, як-от смерть 24 тисяч учнів рабі Аківи, вони стали днями, коли дотримуються деяких звичаїв жалоби. Згідно з Талмудом, причина їхньої смерті була в тому, що вони «не виявляли пошани одне одному».
Період, коли дотримуються звичаїв жалоби під час відліку Омеру, є предметом суперечки[12]: лише від наступного дня після свята і до Лаг ба-Омеру чи ж від новомісяччя іяра і до переддня свята Шавуот. На практиці звичай Хабаду — бути суворим і чинити суворо за обома думками[13] та дотримуватися звичаїв жалоби починаючи з наступного дня після останнього дня свята Песах і до (не включно) переддня свята Шавуот. Протягом цього періоду в день Лаг ба-Омер (18 іяра) жалоби не дотримуються.
- Не одружуються. Заручини ж дозволені.
- Не стрижуться.
- Не купують нового одягу, що приносить радість.
- Не вимовляють благословення «Шегехеяну» на новий плід, хіба що в Шабат і в Лаг ба-Омер. Однак тим, хто має звичку вимовляти благословення і в дні відліку, — звісно, не слід перешкоджати, оскільки в них такий звичай, і навпаки — хай продовжують благословляти.
- Утримуються від слухання музики.
- Заведено примножувати вивчення Тори. Звичай Хабаду — вивчати в дні відліку трактат «Сота», по аркушу на день[14], оскільки в ньому 49 аркушів, як днів відліку[15].
З приходом Мошіаха жалоба під час відліку Омеру скасується, і ці дні перетворяться на радість[16].
Зовнішні посилання
- Алтер Ребе, «Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 489, закони порядку молитви другої ночі Песаху і відліку Омеру на сайті «Бібліотека Хабад Любавич»

- «Шаарей га-моадім — Відлік Омеру», збірка пояснень Ребе на теми відліку Омеру і днів відліку на сайті HebrewBooks
- Статті та ідеї про відлік Омеру —
(посилання не працює) - Закони днів відліку Омеру
рав Єкутіель Фаркаш
(посилання не працює, 28 іяра 5783 (19 травня 2023)) - Відлік Омеру у зв'язку з Геулою
рав Йосеф-Іцхак Вільшанський
(посилання не працює, 28 іяра 5783 (19 травня 2023)) - Залман Казарновський, «Революційний відлік», всебічний огляд зв'язку між відліком Омеру і Геулою, у тижневику «Бейт Мошіах»
(посилання не працює, 28 іяра 5783 (19 травня 2023)) - «Махон галаха — Хабад», схеми: Закони відліку • Закони і звичаї днів відліку

- Звичаї жалоби під час відліку Омеру: урок з равом Шимоном Фарбером • Частина друга

- Всебічний урок рава Сегаля про закони відліку Омеру — його заповідь і визначення

- «Відлік Омеру» у світлі хасидуту: захопливий урок з равом Йосефом-Іцхаком Опеном, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

- Відлік Омеру
Роз'яснення: інформація в Хабадпедії призначена лише для ознайомлення, і її не слід розглядати як галахічну постанову.
Примітки
- ^ Згідно з тлумаченням, прийнятим мудрецями, на противагу хибному тлумаченню садукеїв та інших. Докладно пояснено в Гемарі, Менахот, 65б.
- ^ Як сказано в словах Святого, благословенний Він, звернених до нього, коли Він посилав його визволити народ з Єгипту, — Шмот 3, 12.
- ^ «Іттур» («Асерет га-діброт», закони маци і марору, наприкінці — наведено в респонсах Рашби, ч. 3, розділ 284). Ран, кінець трактату «Псахім».
- ^ Заповідь 306. Див. «Лікутей сіхот», т. 22, с. 144 і вказане там. І див. збірку пояснень Ребе на цю тему в «Шаарей га-моадім — Відлік Омеру», с. 99 і далі.
- ^ «Орах хаїм», розділ 489, пункт 2.
- ^ Обговорення теми і пов'язаного з нею — у сіхі Ахарон шель Песах 5751 (6 квітня 1991), «Сефер га-сіхот», т. 1, с. 447.
- ^ Див. про все це «Лікутей сіхот», т. 1, с. 265; т. 2, с. 302. Маамар «У-сфартем» 5711. Маамар «Легавін іньян сфірат га-омер» і маамар «Мошхені» 5718, і в місцях, вказаних там. Та інші.
- ^ Див. Сота, 14а.
- ^ Згаданий маамар «У-сфартем».
- ^ Див. згадані маамари «У-сфартем» і «Легавін». Та інші.
- ^ Згідно з «Торат Менахем», т. 28, с. 79 і далі
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, «Орах хаїм», закони Песаху, розділ 493, пункти 5-6.
- ^ З цієї причини, коли є особлива потреба, заведено полегшувати в дні до новомісяччя іяра або після Лаг ба-Омеру. Так, наприклад, Рабинський суд Хабаду у Святій Землі у 5780 році (2019/2020) під час епідемії коронавірусу постановив, що наречені, чиє весілля було відкладено через епідемію в дні перед святом Песах, мають провести весілля в дні між сьомим днем Песаху і новомісяччям іяра (див. знімок листа рабинського суду на сайті COL).
- ^ «Гайом йом», 7 іяра, «Сефер га-мінгагім», с. 43
- ^ Здавалося б, є й інші трактати з 49 аркушами, наприклад трактат «Швуот», — то чому Ребе обрав саме трактат «Сота»? Дивовижну відповідь див. у «Торат Менахем», 5719 рік, другий день свята Шавуот, пункт 21.
- ^ Із сіхи Лаг ба-Омер 5740 (4 травня 1980),
| Лаг ба-Омер | ||
|---|---|---|
| Рабі Шимон бар Йохай | (його вчитель) рабі Аківа · 18 іяра-Лаг ба-Омер · книга «Зогар» · «Ідра зута» · могила Рашбі | |
| Звичаї Ізраїлю | Лук і стріли · Багаття Лаг ба-Омеру · Мерон · Парад · 33-тя глава Тегілім · Хода Лаг ба-Омеру | |
| Нігуни і піюти | Піют «Бар Йохай» · Піют «Ва-амартем ко лехай» · Нігун «Гіне ма тов» (253) · Нігун «Гіне ма тов» (254) · Нігун «Гіне ма тов» («Сісу ве-сімху») · Нігун «Гіне ма тов» («Кі мала га-арец») · «Гіне ма тов» (Дубов) · «Ой ді велт» | |