Перейти до вмісту

Відома сіха

Матеріал з Хабадпедії
Ребе під час виголошення сіхи

Відома сіха — сіха, виголошена Ребе 28 нісана 5751 року (12 квітня 1991), в якій він висловив жаль із приводу байдужості до питання приведення Мошіаха і поклав на слухачів відповідальність за те, щоб домогтися його приходу: «Єдине, що я ще можу зробити: я передаю це кожному з вас, — і зробіть усе, що у ваших силах, щоб справді привести Мошіаха на ділі». Згодом Ребе назвав цю сіху «відомою сіхою»[1], і відтоді серед хасидів Хабаду ця назва поширилася як позначення цієї сіхи.

Сіха викликала велике пробудження серед хасидів у питанні приведення Геули і донині є помітною темою в хабадському дискурсі з різних боків обговорення її сенсу і шляху виконання її вимоги. Услід за нею було вжито безліч ініціатив і дій[2], пов'язаних із прискоренням Геули, і частина з них удостоїлася схвальних відгуків і заохочення Ребе.

Передісторія

Основні статті – Звістка про Геулу, Війна в Перській затоці, Рік, у який відкриється цар Мошіах

Від дня вступу на посаду провідника покоління Ребе оголосив, що наше покоління — це покоління, яке удостоїться Геули. Наша робота — діяти, щоб прискорити Геулу виконанням Тори і заповідей, і особливо поширенням юдаїзму та джерел. Поступово, впродовж років свого проводу, Ребе дедалі вище підносив планку очікування Геули і дедалі більше пробуджував і спонукав робити максимум для її приведення. Упродовж років Ребе часто цитував слова Рамбама[3] про обов'язок кожної людини здійснити хоча б малу дію, здатну привести Геулу: «Кожна людина повинна весь рік дивитися на себе так, ніби вона наполовину праведна і наполовину винна, і так само весь світ — наполовину праведний і наполовину винний... Виконав одну заповідь — схилив себе і весь світ на шальку заслуг і приніс собі та їм спасіння і визволення».

Напередодні 5751 року (1990/1991) Ребе оголосив[4], що літери цього року є початковими літерами слів «Теге шнат арену ніфлаот» — «хай буде рік: покажу йому чудеса», за словами вірша, що пророкує про майбутню Геулу[5]: «Як за днів виходу твого із землі Єгипетської, покажу йому чудеса». Потім, коли почався конфлікт у Перській затоці і слідом за ним спалахнула війна в Перській затоці, Ребе закликав не боятися і обіцяв, що в цій війні будуть великі чудеса. Ребе підкреслив, що події війни — точне здійснення мідрашу в «Ялкут Шимоні»[6] про «рік, у який відкриється цар Мошіах»[7].

Після закінчення війни — у місяцях адар і нісан 5751 року (березень–квітень 1991) — Ребе закликав вдуматися в явні чудеса, що сталися в ній, і пояснив, що вони навіть більші за чудеса свята Пурим[8]. На загальному єхідуті 26 нісана, за два дні до виголошення відомої сіхи, Ребе докладно роз'яснив явні чудеса, що спостерігалися в цей період, як у війні в Перській затоці, так і в інших подіях — як-от розпад Радянського Союзу, — і пояснив, що єврей повинен усвідомлювати ці чудеса, «аж до того, що він не соромиться пуститися в танок через явні чудеса!»[9].

Через два дні — у четвер увечері, в ніч на 28 нісана 5751 року (12 квітня 1991), після вечірньої молитви, спільної з хасидами, — Ребе виголосив відому сіху на біме[10].

Зміст сіхи

Терміновий лист, надісланий шлухім із центру «Цеірей Агудат Хабад» уранці після виголошення сіхи, 29 нісана

Ребе почав сіху з пояснення переваги цього дня, підкреслюючи його зв'язок із Геулою: 5751 рік — початкові літери слів «хай буде рік: покажу йому чудеса», що натякають на чудеса, які відбудуться під час Геули; у цьому самому році, в місяці нісан, про який наші мудреці, благословенної пам'яті, сказали[11]: «У нісані були визволені і в нісані будуть визволені», у цьому самому місяці — 27-й день місяця, тобто тричі по три рази по три, що натякає на хазаку в справі цього місяця (Геули), причому в ньому самому — потрійна хазака; ніч 28-го дня місяця — від слова «коах», сила, міць і твердість; 12-й день Омеру — за числом колін; ніч 13-го дня Омеру — за гематрією «ехад» (один), натяк на єдність Б-га, яка відкриється під час Геули; і так він докладно перелічив переваги наступних днів.

Потім Ребе продовжив і сказав[12]:

Згідно зі сказаним вище про підкреслення теми Геули (особливо) в цей час, постає найбільший подив: як може бути, що, попри все це, ще не домоглися приходу нашого праведного Мошіаха на ділі?!... Річ зовсім незрозуміла!

І ще один подив: збираються разом десять (і багато десятків) євреїв, і в сприятливий для Геули час, і все ж не здіймають галасу, щоб домогтися приходу Мошіаха негайно, і не здається їм неможливим, Милосердний хай врятує, що Мошіах не прийде цієї ночі, і завтра не прийде наш праведний Мошіах, і післязавтра не прийде наш праведний Мошіах, Милосердний хай врятує!!

Навіть коли кричать «Ад матай» — це тому, що була вказівка тощо, а якби мали це на увазі, просили і кричали по-справжньому, то, безперечно і безперечно, Мошіах уже прийшов би!!

Що ще я можу зробити, щоб усі сини Ізраїлю здійняли галас і закричали по-справжньому і домоглися того, щоб привести Мошіаха на ділі, після того як усе, що було зроблено досі, не допомогло, і доказ — ми все ще перебуваємо у вигнанні, і більше того, і це головне, — у внутрішньому вигнанні в справах служіння Б-гові.

Єдине, що я можу зробити, — передати цю справу вам: зробіть усе, що у ваших силах, — речі, які за характером подібні до світел Тогу, але в посудинах Тікуну, — щоб справді привести нашого праведного Мошіаха на ділі, негайно!

.. А я своє зробив, і відтепер і надалі робіть ви все, що у ваших силах.

І хай буде воля, щоб знайшовся серед вас один, двоє, троє, які придумають, що робити і як робити, і більше того, і це головне, — доможуться того, щоб була істинна і повна Геула на ділі, негайно.

Під час виголошення сіхи Ребе вживав різкіші вирази, найрізкіший з яких — замість слів «не допомогло» Ребе сказав: «Я не знаю, що робити, оскільки все, що я зробив досі, було марно й даремно».

Після сіхи

Уривки з роздавання доларів, неділя, 30 нісана

Один чоловік (не хасид Хабаду) сказав Ребе шліта (Адморові шліта), що, можливо, було б доброю порадою, щоб Ребе шліта (Адмор шліта) приїхав до Землі Ізраїлю помолитися разом з євреями біля Західної стіни.

Ребе шліта (Адмор шліта) (святим жестом руки): Я весь час пояснював, що тепер я даю поради вам, а не ви маєте давати мені поради, що мені робити.

Згаданий: Боронь Б-же, я не мав на увазі давати поради...

Ребе шліта (Адмор шліта): Я не проти того, щоб були пропозиції, — почали використовувати це, щоб ухилитися від того, щоб щось робити. Тобі Святий, благословенний Він, дав успіх, ти можеш тішити Б-га своїм голосом (згаданий — співак), то чого ти шукаєш роботу для мене? Святий, благословенний Він, хай допоможе тобі!

Згаданий: Боронь Б-же, я більше не шукаю роботи...

Ребе шліта (Адмор шліта): Я не проти того, щоб шукали роботу, але це використовують, щоб зменшити особисту роботу, тож — це не шлях!

І закінчив: І не переймайтеся моїм роздратуванням, бо насправді я не роздратований.

*

Жінка (не хасидка Хабаду) плакала перед Ребе шліта (Адмором шліта): «Ребе, ми всі ці роки покладалися на вас, що ви приведете Мошіаха, і що сталося тепер? Завдання надто тяжке для нас, ми хочемо, щоб ви привели Мошіаха».

Ребе шліта (Адмор шліта): Якщо це неможливо для всього народу Ізраїлю, то як це може бути можливо для мене? Я лише одна людина, а ви тут... (вказав своїм святим пальцем на людей, що стояли довкола).

Згадана: Але ви Ребе. Ви наш батько. І ви маєте привести нам Мошіаха.

Ребе шліта (Адмор шліта): Якщо я (вказав своїм святим пальцем на себе) Ребе, то я ясно сказав, що це має бути зроблено всім народом Ізраїлю, і ви серед них, і ця людина серед них, і ця людина серед них (вказав своєю святою рукою на людей, що стояли довкола).

Згадана: Ви маєте рацію, але ми все ще покладаємося на вас, що ви приведете нам Мошіаха.

Ребе шліта (Адмор шліта) (твердо): Якщо ви покладаєтеся на мене як на Ребе, то ви ясно отримали мою відповідь, що це має бути зроблено вами, і вами, і вами (вказав своїм святим пальцем на людей, що стояли довкола столу). І хай у вас будуть добрі звістки.

*

Шановна жінка (не хасидка Хабаду) сказала Ребе шліта (Адморові шліта), що завжди, коли вона приходить до Ребе, Всевишній вкладає їй у думки, що сказати, а цього разу вона не знає, що сказати, і, отже, для неї це знак, що цього разу Ребе має щось сказати їй.

Ребе шліта (Адмор шліта): Те, що я маю вам сказати, — це щоб ви подбали про те, щоб євреї робили для приведення Мошіаха, а не посилали до мене. Хай будуть добрі звістки.

Щоденник «Бейт хаєйну» (відео всього згаданого)

Сіха і різкі вирази приголомшили присутніх, і відлуння бурі, що здійнялася слідом за нею, відчувалося в усьому єврейському світі[13].

Відразу після сіхи всі присутні стихійно вибухнули вигуками «Ад матай», які потім перейшли у спів нігуну «Ад матай», а також вигуками «Мошіах нау»; рав Шнеур-Залман Гурарі, що стояв під бімою Ребе, був серед перших, хто отримав долар на цдаку після сіхи, і коли Ребе дав йому долар, він висловився про сказане: «Не торкнувся і не зачепив»[14].

Коли рав Хаїм-Барух Гальберштам, що керував WLCC, випустив запис сіхи, її транслювали по 770 знову і знову[15]. Тієї ж ночі в «770» відбувалися зібрання і фарбрейнгени у спробі зрозуміти, що саме мав на увазі Ребе у своїй вимозі в сіхі. Наступного дня — у п'ятницю, коли щотижня заведено виходити на мівцо тфілін, — виїхали танки, щоб посилити діяльність і поширювати тему Геули. На звіт про діяльність танків Ребе відповів: «Отримано, і велике спасибі. І хай буде діяльність тривалою і зростаючою, і час сприяє, і справа. Згадаю на святій могилі».

Упродовж п'ятниці вийшла відредагована Ребе сіха.

В Ерец-Ісраель сіху почули в п'ятницю під ранок, і до настання Шабату звістка про неї поширилася; було вирішено провести екстрене зібрання в синагозі «Бейт Менахем» у Кфар-Хабаді для всіх хасидів Хабаду в країні. І на цьому зібранні рабини і машпіїм виступали, намагаючись зрозуміти, що мав на увазі Ребе.

Ребе знову передає відповідальність

У багатьох після сіхи виникло збентеження: побоювалися, що Ребе нібито зневірився в темі Мошіаха або що він може припинити свою діяльність і провід хасидами[16]. З огляду на це знову і знову робилися спроби звернутися до Ребе і просити його діяти в цьому питанні.

На фарбрейнгені наступного Шабату, тижневої глави «Шміні», між сіхот підвівся рав Іцхак Гінзбург і заявив, що оскільки «праведник постановляє, а Святий, благословенний Він, виконує», просять, щоб Ребе постановив, що Геула прийде негайно. Наступну сіху Ребе почав із того, що підкреслив: немає місця покладати на нього роботу з приведення Мошіаха — це особиста робота кожного:

Замість того щоб використати цю можливість.. щоб кожен сам вирішив, що йому робити, використовують це для пошуку — може, знайдуть для мене нову роботу...

У мене досить роботи, і нема чого покладати на мене ще роботу; що мені робити, я знаю сам.. А що стосується приведення Геули — я сам знаю, що мені робити, і я роблю в цьому все, що в моїх силах, а все, що було зроблено досі, не допомогло привести Мошіаха на ділі (і тут не місце обговорювати причину цього).

А отже — немає місця використовувати час фарбрейнгену для того, щоб шукати для мене нові обов'язки і покладати на мене ще роботу... Я відмовляюся від такої послуги, і було б краще, щоб кожен вирішив, що йому робити.

І як я сказав і підкреслив, завдання покладено на вас — зробити все, що у ваших силах, — кожен має почати сам діяти для приведення Геули!

Також на роздаванні доларів наступної неділі, 30 нісана, Ребе говорив у цьому дусі з деякими з тих, хто проходив, — що їм слід зосередитися на своїй особистій роботі і не покладати відповідальність на Ребе.

Відповіді в такому дусі Ребе давав на листи, які йому надсилали з проханням і вимогою, щоб Ребе відкрився: на лист рава Гершона-Мендла Гареліка і хасидів Хабаду з Мілана, Італія, які написали, що вони «вимагають з усією силою і зухвалістю, щоб Ребе відкрився», Ребе відповів: «Ідеться зовсім не про це, а про відповідь згідно з розумом на те, про що я говорив ясно, а в усьому вищезгаданому немає жодного слова відповіді. Оскільки й інші „відповідають" подібним чином, це з'ясування того, що в них немає жодного слова відповіді. І навіщо мені втомлювати їх, боронь Б-же; хай служать Б-гові в радості й з добрим серцем, і Б-г хай дасть їм успіх. Згадаю на святій могилі». Також на лист і підписи в такому дусі, які надіслав рав Шнеур-Залман Блюменфельд з Перу, Ребе відповів на слова «минули всі терміни»: «Адже все це — мої аргументи, а повторення аргументів зовсім не є відповіддю. Згадаю на святій могилі»[17].

Рав Товія Плес і рав Зуше Рівкін через кілька днів після виголошення сіхи надіслали Ребе авіаквиток до Ерец-Ісраель; у відповідь Ребе вказав їм повернути авіаквитки і написав: «Бо йдеться зовсім і цілковито не про це, як іще простіше»[18].

Дії після сіхи

Створення Штабу Мошіаха

Оголошення про екстрене зібрання, що відбулося в Кфар-Хабаді слідом за сіхою
Основна стаття – Всесвітній штаб з приведення Мошіаха

Увечері після вівторка, 3 іяра, у приміщенні Мобільних центрів Хабаду в Краун-Гайтс відбулося зібрання за участю кількох десятків активістів, на якому було вирішено створити «Всесвітній штаб з приведення Мошіаха». Учасники зібрання підписали звіт із протоколом зібрання, планами штабу та іменами його членів, і рав Давид Нахшон додав до звіту слова: «І Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед». Відповідь Ребе була: «Усе це взято на святу могилу, згадаю на святій могилі».

Першою дією штабу стало термінове зібрання в «770» наступного дня, у четвер, 4 іяра. За свою діяльність активісти штабу удостоїлися особливих відповідей і підбадьорень від Ребе[19].

Постанова

Постанова, написана равом Ашкеназі слідом за екстреним зібранням
Основна стаття – Постанова про те, що Ребе — Цар Мошіах

Під час екстреного зібрання в «Бейт Менахем» у Кфар-Хабаді на виході Шабату, яке вів рав Зімроні Цик, рав Шмуель Фрумер висунув пропозицію скласти постанову рабинів про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах. Пропозицію було прийнято, і там же секретар рабинського суду рабинів Хабаду рав Давид Ханзін оголосив від імені рабинів, що Ребе — Мелех га-Мошіах. Того ж вечора рабин Кфар-Хабада рав Мордехай Ашкеназі написав повний текст постанови.

Слідом за цим до Нью-Йорка, до двору Ребе, вилетіли рав Давид Нахшон і р. Аві Тауб, щоб вручити Ребе постанову. 2 іяра вранці вони прибули до Нью-Йорка, і там рав Давид Нахшон чекав на Ребе біля мікви[20], і коли Ребе прийшов, вручив йому постанову. Ребе подивився і сказав з усмішкою: «Дякую, дякую!» — і поклав конверти до кишені сюртука.

Слідом за цим було написано додаткові редакції постанови. Крім того, рава Давида Нахшона і р. Аві Тауба рабини Хабаду послали до Росії, щоб зачитати постанову на могилах наших Ребе, провідників поколінь[21].

Прийняття царства

Бланк прийняття царства, поданий Ребе слідом за сіхою, що закінчується проголошенням «Єхі адонейну»
Основна стаття – Прийняття царства

Крім постанов рабинів, серед хасидів почалося пробудження щодо важливості прийняти царство Ребе як Мелех га-Мошіаха. Ідея виникла вже в ніч після сіхи в рава Аврагама Ліпскера, який говорив про це в телефонній трансляції, але зміцнилася головно на екстреному зібранні в «770» у четвер, 4 іяра. Наприкінці зібрання присутні — близько 250 осіб — підписали бланк прийняття царства, в якому вони приймають на себе Ребе як Мелех га-Мошіаха і зобов'язуються присвятити себе і діяти згідно з його святою волею. Ці підписи було подано Ребе, і вони удостоїлися схвальної і підбадьорливої відповіді[22]. Фотокопію відповіді Ребе було вивішено на стінах «770», і вона викликала широкий відгук[23].

Потім збирання підписів про прийняття царства поширилося на Святу Землю, а також серед жінок і дівчат Хабаду, за згодою і благословенням Ребе.

Вивчення тем Геули і Мошіаха

Відповідь Ребе раву Хаїму Гутніку на його лист, рукою Рілага
Основна стаття – Вивчення тем Геули і Мошіаха

Упродовж тижня після сіхи кілька тмімім з єшиви в Нью-Гейвені (серед них тамім Дов-Менахем Добрускін) задумали скласти предметний покажчик до сіхот Ребе на теми Геули і Мошіаха, щоб посилити вивчення тем Геули і Мошіаха для приведення Геули. У сіхі на фарбрейнгені того Шабату Ребе натяком торкнувся цього, пояснивши, що вивчення тем Геули — прямий, легкий і швидкий шлях викликати розкриття і прихід Мошіаха; і додав: «А в нашому поколінні, коли є книжки-покажчики в алфавітному порядку до всіх висловів мудреців тощо (які додалися в останніх поколіннях і роках), — легше знайти вислови мудреців і розділи, в яких обговорюються теми Мошіаха і Геули»[24].

Потім[25] Ребе додав і сказав, що вивчення тем Геули потрібне не лише як засіб викликати прихід Мошіаха, а й для того, щоб жити відповідно до періоду переддвер'я Геули, через споглядання розумом тем Геули і практичну поведінку відповідно до цього.

Коли рав Хаїм Гутнік надіслав Ребе листа, в якому запитав, яку потрібну роботу мав на увазі Ребе у відомій сіхі, Ребе відповів надіслати йому сіху, яку він виголосив того Шабату, тижневих глав «Тазрія» — «Мецора», в якій пояснюється, що прямий шлях привести Мошіаха — вивчення тем Геули і Мошіаха[26].

Див. також

Додаткова література

  • Мошіах Фрідман, «Ємей бсора», Нью-Йорк 5773, розділ третій — «Відома сіха», с. 57.
  • Шнеур-Залман Каплан, ‏«Партнерство» між провідником покоління і людьми покоління, щотижневик «Кфар-Хабад», випуск 2106, с. 48 (5785)

Зовнішні посилання

Сіха
Слідом за сіхою
Про сіху — документи і статті-думки
Про сіху — відео- та аудіоуроки


Примітки

  1. ^ У листі р. Рахаміма Антіана; 5741 року (1980/1981) р. Рахамім Антіан організував літній табір для дітей у Цфаті під гаслом: «Я вірю повною вірою в прихід Мошіаха». Одна з дітей була настільки пройнята прагненням до приходу Мошіаха, що не переставала говорити про це, аж поки батьки не почали побоюватися за її здоров'я.
    Після сіхи 28 нісана р. Рамі згадав той випадок — і написав Ребе цю історію, закінчивши з болем: «І я питаю: Владико світу! Хоча б заради однієї єврейської дитини, яка через дві тисячі років, у які „знамень наших ми не бачили", — знемогла душею в очікуванні Мошіаха, хіба не годиться, щоб уже прийшла Геула через Мелех га-Мошіаха?!...» І на це Ребе відповів 4 іяра: «Адже це і є мій аргумент у відомій сіхі, згадаю на святій могилі» (щоденник «Арену ніфлаот», с. 152).
  2. ^ Див. у розділі «Дії слідом за сіхою».
  3. ^ Закони каяття, розд. 3, закон 4.
  4. ^ Починаючи із сіхи Шабату тижневої глави «Емор» 5750, і далі в багатьох сіхот.
  5. ^ Міха 7:15.
  6. ^ Єшаягу, ремез 499.
  7. ^ Сіхот Ребе в період війни і після неї про явний зв'язок між війною та ознаками Геули зібрано в книзі «Бсорат га-Геула».
  8. ^ Див. загальний лист від 25 адара 5751 (11 березня 1991).
  9. ^ Сіха 26 нісана 5751 (10 квітня 1991)קובץ PDF
  10. ^ Сіху було виголошено несподівано, і тому навіть мікрофон не стояв, як звичайно, на підставці — «стенді».
  11. ^ Рош га-Шана 11а.
  12. ^ Ці частини сіхи Ребе виголосив з великим хвилюванням, коли голос його посилювався, а стендер, на який він спирався, хитався. Далі наводиться з остаточного тексту сіхи, складеного і відредагованого Ребе.
  13. ^ Див. статті в ізраїльській пресі слідом за сіхою, наприклад: Сіма Кадмон, «Ключі всередині», додаток вихідного дня «Маарів», 19 іяра 5751 (3 травня 1991); Амос Нево, «Ось-ось Мошіах», «7 днів» — «Єдіот ахронот», 19 іяра 5751 (3 травня 1991) (передруковано в додатку «Га-Бсора» до «Бейт Мошіах»).
  14. ^ Свідчення рава Гурарі на фарбрейнгені 28 нісана 5753 (19 квітня 1993) в 770 — «Щоденник прийняття царства», с. 238 (видання всесвітнього «Ігуд талмідей га-єшивот»). Вираз побудовано за зразком мови мудреців у трактаті Хулін 19а.
  15. ^ З різних причин випуск касети затримався довше, ніж звичайно, і це посилило напругу серед публіки, яка думала, що в цьому є навмисний задум Ребе.
  16. ^ Рав Мордехай Еліягу розповів, що після виголошення сіхи звернувся до Ребе із запитанням: «Чи хоче шановний Ребе звільнити себе від завдання і покласти його на інших?» І Ребе відповів: «Ні, я продовжу далі» (з його виступу 19 кислева 5755 (22 листопада 1994) у Кфар-Хабаді).
  17. ^ М. Фрід, «„Єхі" — велика різниця…», 5 іяра 5775 (24 квітня 2015)
  18. ^ «Лікут маанот кодеш» — 5751, відповідь 326.
  19. ^ Рав Бутман розповідає про діяльність штабу
  20. ^ У дні, коли Ребе їздив до Огелю, він перед цим занурювався в мікву.
  21. ^ Докладна розповідь про події — у брошурі «Факти, що стоять за постановою»קובץ PDF
  22. ^ Текст відповіді був загальним текстом відповідей того періоду: «Отримано, і дякую, і хай діяльність триває і з додаванням, і час зобов'язує, згідно з висловом мудреців, що надає сили, і їхнім благословенням: „кожному, хто додає, — додають", і особливо благословенням Святого, благословенний Він, чия добавка велика тощо. І час зобов'язує, бо ми виходимо з місяця нісан і його впливу і входимо в місяць іяр (початкові літери — праотці і Рахель — четверта ніжка), як роз'яснено в багатьох місцях. У році „хай буде це рік, коли явлю чудеса" згадаю на святій могилі».
  23. ^ Перше зібрання прийняття царства
  24. ^ Див. «Мій штурм щодо приходу Мошіаха», с. 14 і далі.
  25. ^ «Двар малхут» Шабату тижневої глави «Балак» 5751, п. 9 і далі.
  26. ^ Особливий лист рава Гутніка і відповідь Ребе

Повідомити про помилку на цій сторінці