Третя трапеза

Третя трапеза — одна з трапез Шабату, які проводять у Шабат від пообідніх годин до заходу сонця, під час «Раава де-раавін», і, згідно з ученням Каббали, у ній розкривається аспект Зеїр Анпін.
Цей аспект — піднесеніший, ніж два інші аспекти Шабату, якими є «Хакаль тапухін кадішин» і Атіка Кадіша[1].
Третя трапеза — час, особливо сприятливий для внутрішньої частини Тори, оскільки це трапеза праотця Яакова: адже вірш «І дам тобі куштувати спадок Яакова, батька твого»[2] сказано про третю трапезу, а аспект Яакова — це Тора, як написано: «І встановив свідчення в Яакові, і Тору поклав в Ізраїлі».
У Зогарі наводиться, що рабі Шимон бар Йохай, коли не можна було їсти третю трапезу з хлібом, наприклад у переддень Песаху, що припав на Шабат, — Рашбі займався Діянням колісниці і казав, що цим він виконує обов'язок третьої трапези. Звідси видно, що внутрішня частина Тори заміняє третю трапезу[3].
Їжа на третій трапезі
У «Шулхан арух» постановлено, що цю трапезу можна полегшити й виконати будь-яким із п'яти видів злаків. Є думка, що полегшує й каже, що її можна виконати і фруктами, а є такі, що полегшують ще більше: її можна виконати, покуштувавши що завгодно, навіть м'ясо і рибу.
Алтер Ребе постановляє, що на думки, які полегшують, у цьому покладатися не можна, хіба що в скрутних обставинах, коли людина не може їсти хліб, бо дуже сита.
Проте в наших Ребе, провідників поколінь був звичай виконувати обов'язок, покуштувавши щось — борошняні вироби і фрукти, і Ребе свідчив про свого батька, гаона-каббаліста рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона, що той їв лише фрукти, і так само Ребе вказав на практиці[4]: «Хліб не потрібен, але треба покуштувати щось», — і відповідно до вказівки Ребе Рашаба[5].
Пояснення цьому таке: згідно з ученням хасидуту[6], ця трапеза, на яку натякає третій раз, коли в Торі написано «сьогодні», — «не» знайдете його в полі, відповідає часу прийдешнього майбутнього і перебуває на піднесеному щаблі Йом Кіпуру, і тому трапеза в неї — не звичайна трапеза, як мається на увазі в словах Тори: «сьогодні — не».
Ребе Рашаб роз'яснює, що слова «сьогодні не знайдете його» мають два значення: 1) знайдете аспект «не» — «розкриття аспекту „не“, аспекту сутнісного Ніщо». 2) «Сьогодні (тобто в цей час) не знайдете його» — через надзвичайну висоту світла воно сьогодні неосяжне, тому «зараз це лише подоба.. але ви знайдете його в майбутньому.. головне розкриття буде в майбутньому».
Звідси «Левуш» (рабі Мордехай Яффе, автор «Левушім») вивів опору тому, що коли на третій трапезі їли не хліб, а інше, то обов'язок виконано, бо головне в цій трапезі — куштування душі, а не тіла.
Тому Ребе Цемах Цедек каже, що на третій трапезі не слід їсти хліб (немає «аспекту справжньої їжі, аспекту хліба»), а лише борошняні вироби чи фрукти, оскільки в цей час виливається надзвичайно піднесений Б-жественний щабель, «подоба прийдешнього майбутнього», і як у прийдешньому майбутньому не треба буде їсти й пити, так і на третій трапезі, яка є подобою прийдешнього майбутнього, немає повної їжі хліба, а лише мала їжа — борошняні вироби, фрукти тощо, на кшталт трапези дикого бика і Левіатана прийдешнього.
Ребе продовжує і каже, що відомо: дві частини нашої святої Тори — внутрішня частина Тори і відкрита частина Тори — відповідають одна одній, і тому неможливо, щоб те, що випливає з Каббали, було якимось полегшенням з погляду галахи. Ребе роз'яснює, що сам Алтер Ребе постановляє: той, кому їсти мучливо, не лише звільнений від їжі, а на нього навіть майже поширюється заборона їсти — через онег Шабат. А якщо так, то той, хто вірить досконалою вірою в учення Каббали і знає, що в цей час сяє світло Йом Кіпуру і прийдешнього майбутнього, безсумнівно відчуває відразу до їжі. І так само щодо всіх хасидів Хабаду: через їхній зв'язок зі своїми Ребе і проходження їхніми шляхами їжа на третій трапезі завдає їм страждання, і тому це від початку пояснюється з погляду галахи.
Однак легке куштування не тільки не завдає страждання, а, навпаки, виражає досконалість за Визволення, яке буде, згідно з рішенням учення хасидуту, — саме душі в тілах[7].
Вивчення таємниць Тори під час третьої трапези
Ребе Раяц розповів, що після того як Алтер Ребе перестав їсти третю трапезу, замість неї він промовляв друшим хасидуту з роз'ясненням Зогару. А Ребе Рашаб розповідав, що не щошабату він їсть третю трапезу, а іноді зовсім нічого не їсть і задовольняється повторенням хасидуту.
Ребе зазначає щодо всієї громади:
«Хоча обов'язок третьої трапези можна виконати словами Тори, треба остерігатися, щоб не покладатися на промовляння власних нових тлумачень Тори, бо може статися, що на виході Шабату хтось спростує зроблені ним тлумачення, і тоді з'ясується, що вивчене ним замість третьої трапези не було словами Тори, — і, отже, він не виконав обов'язку третьої трапези».
А на практиці Ребе вказав громаді бути вимогливими й куштувати борошняні вироби, фрукти тощо, а також вивчати хасидут.
Ще каже Ребе: «Святий день Шабату особливо сприятливий для вивчення внутрішньої частини Тори, і особливо час мінхи, який є часом благовоління нагорі у вищому й вищому ступені», — тому в цей час слід повторювати маамар хасидуту перед громадою в синагозі, але «не повторювати складних маамарів, а легкі маамари, які легко пояснити людським розумом, щоб їх сприйняв розум слухачів».
Див. також
Додаткова література
Зовнішні посилання
- Рав Єгуда-Лейб Вайсглас, «Подоба прийдешнього світу», огляд про третю трапезу у світлі хасидуту Хабаду в рубриці «Внутрішній зміст звичаїв» у «Пнімійут», випуск 100
- Звичай Хабаду на третій трапезі, рав Й. Ш. Гінзбург. http://www.chabad.org.il/Questions/PrintQuestion.asp?ArticleID=630&CategoryID=68
- Шнеур-Залман Кубічек, «Дослідження та роз'яснення теми третьої трапези в ученні найсвятішого Адмора, провідника нашого покоління» (шват 5768 (січень–лютий 2008)). [На сайті «Оцар га-хохма».]
- «Чи є дозвіл пропустити третю трапезу», «Гаарот у-віурім — Огалей Тора», тижнева глава «Мішпатім», Шкалім 5783, сторінка 76
Примітки
- ^ Ребе, від імені «Ор га-Тора».
- ^ Єшаягу, 58:14.
- ^ «Торат Леві-Іцхак».
- ^ «Торат Менахем», тижнева глава «Цав» 5745, с. 1634, пункт 8.
- ^ «Гайом йом», 22 адара I.
- ^ Цю тему стисло роз'яснено також у Рабейну Бах'є. І там він пояснює, що це «не» для тіла, оскільки це розкриття для душі
- ^ «Лікутей сіхот», частина 21, сіха 2 до глави «Бешалах», сторінка 84.