Хода

Хода — порядок, що почався з 5715 року (1954/1955) і був установлений у «Бейт хаєйну», згідно з яким на свято Песах і на свято Шавуот відбувається «хода» сотень хасидів у різні райони міста Нью-Йорка. Мета ходи — прийти до синагог і повторити перед євреями сіхот Ребе про суть свята.
Історія
Уже в перші роки проводу Ребе спонукав керівництво до того, щоб учні-тмімім, які роз'їжджаються додому до віддалених міст з нагоди свята Песах, повторювали там маамари хасидуту. Ребе навіть попросив список імен бахурім, які справді це зробили. Так серед тмімім почав утверджуватися звичай ходити до синагог у різних районах і повторювати там маамари хасидуту.
Водночас уперше організована й офіційно встановлена хода відбулася 5715 року (1954/1955).
У перші роки було заведено, що під час ходи на свято Песах і свято Шавуот, коли учасники ходи поверталися до Краун-Гайтс, вони входили до Нижнього Ган Едену навпроти святої кімнати Ребе і співали з великою радістю. Головний секретар Ребе, рав Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков, входив тоді до кімнати Ребе й повідомляв йому, що хода повернулася благополучно, і Ребе передавав через нього коротке благословення учасникам ходи. Наприклад, одного разу Ребе висловився так: «Оскільки зараз співають нігун „Гоп, козак“, „золь мен арайн гопкен цу ді Геула амітіт ве-га-шлема“ [= щоб танцювали й застрибнули в Геулу…] ». Іншого разу (на Шавуот 5729 (23 травня 1969)) Ребе побажав, щоб було «підтримай кроки мої на шляхах Твоїх», тобто щоб була насолода в кроках ходи[1].
Розповідають, що одного разу, коли хода затрималася і не повернулася у звичний час, Ребе здивовано подивився на годинник і запитав: «Скільки часу займає дорога з Боро-Парку сюди?! Чому вони досі не прийшли?!»…
Хода, що відбувалася в ніч Сімхат Тора, була призначена головним чином для того, щоб допомогти провести гакафот з радістю в синагогах. Коли поверталися з ходи, Ребе був у розпалі фарбрейнгену, який проводиться як підготовка до гакафот. Ребе дуже цінує участь у цій ході і навіть пояснив причину цього: саме в цій «ході» виявлялася самопожертва її учасників, адже внаслідок ходіння до синагог у віддалених місцях вони втрачають можливість бути присутніми на фарбрейнгені Ребе, який відбувається в ту саму годину.
З отриманням звістки про благополучне повернення учасників ходи, окрім благословення, яке він їм дає, Ребе зазвичай присвячував учасникам ходи особливу сіху — як на фарбрейнгені останнього дня Песаху, так і на фарбрейнгені 2-го дня Шавуот, а кілька разів і на фарбрейнгені дня Сімхат Тора.
Під час сіхи Ребе висловлював слова вдячності учасникам ходи і пояснював кілька добрих переваг, які в цьому є. На завершення сіхи Ребе вказує учасникам «ходи», щоб вони сказали «лехаїм» під радісний нігун.
З роками Ребе продовжує виявляти особливу прихильність до теми ходи тим, що одразу після молитви мінха виходить з головних дверей 770 і проводжає поглядом учасників ходи, доки останній із них не зникне за обрієм.
Ребе стояв і оглядав кожного з тих, хто проходив перед ним, а руками підбадьорював їх до посилення співу і радості.
З плином років Ребе став виходити не тільки щоб провести тих, хто вирушає на ходу, а й щоб зустріти їх після повернення з ходи. Ребе виходив зі своєї кімнати і руками підбадьорював публіку в співі «маршу». Ребе стояв так деякий час, оглядаючи всіх учасників, а потім повертався до своєї кімнати.
5751 року (1990/1991) було два виняткові й особливі випадки: і на виході Швії шель Песах, і на свято Шавуот, коли Ребе вийшов зі своєї кімнати зустрічати тих, хто повертався з ходи, — після того як він підбадьорив спів, він дав зібраним знак, що бажає сказати сіху, і виголосив святу сіху про перевагу і важливість цього дня.
Одного разу Ребе висловився про учасників ходи: «У тих, хто йшов у ході й викликав радість у ближнього, аж до того що танцювали в буквальному сенсі, справдиться те, що вивчення Тори в них буде винятковим чином, вище за всі земні справи, — адже в цьому суть танцю: піднесення ніг від землі; і так само виконання заповідей у них буде таким самим чином»[2].
Зовнішні посилання
- «Єлху мі-хаїль ель хаїль» огляд ходи у збірнику, випущеному Всесвітнім комітетом учнів-тмімім тішрей 5777 (жовтень–листопад 2016) (посилання не працює)
- Хода Шавуот добірка щоденників із ходи свята Шавуот
- Хода — «Іскри святості» вислови й особливі вирази про ходу у виданні «Цеірей Агудат Хабад» США Сукот 5774 (19 вересня 2013)
Примітки
- ^ Фарбрейнген 2-го дня свята; Ребе пояснив тоді це поняття в служінні Всевишньому, спираючись на вчення Бешта
- ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Берешит» 5731