Магід з Межиріча
| Рабі Дов-Бер з Межиріча | |
|---|---|
Могила Магіда з Межиріча в Ганнополі | |
| Основна інформація | |
| Дата смерті | 19 кислева 5533 (15 грудня 1772) |
| Місце поховання | Ганнопіль |
| Місце проживання | Межиріч, Рівне, Ганнопіль |
| Місце діяльності | Межиріч |
| Належність | Загальний хасидизм |
| Рід діяльності | рабин, ерудит[В] |
| Освіта | єшива р. Яакова-Єгошуа («Пней Єгошуа») у Львові |
| Посада | магід у Турчині, Корці та Дубно, провідник руху загального хасидизму |
| Учителі | «Пней Єгошуа», Бааль-Шем-Тов |
| Учні | Див. у розділі — Його учні |
| Сім'я | |
| Батько | рабі Аврагам Фрідман із Локачів |
| Мати | ребецн Хава |
| Дружина | ребецн Кейла |
| Діти | Аврагам га-Малах, Доба |
| Родовід | |
Рабі Дов-Бер, прозваний Магідом з Межиріча (між роком раніше за 5450 і 5470 (1690 до 1710) – 19 кислева 5533, 15 грудня 1772) був найбільшим з учнів Бааль-Шем-Това і через рік після його відходу був призначений його наступником і провідником руху загального хасидизму; за його часів посилився спротив хасидизму, але до хасидизму приєдналися також найвеличніші й наймогутніші мужі світу. Після відходу Магіда провід хасидизмом розділився між усіма його учнями. Алтер Ребе був одним з обраних і найвизначніших його учнів і ставився до нього як до свого «духовного батька».
Біографія
Рабі Дов-Бер народився в родині р. Аврагама та пані Хави в містечку Локачі поблизу міста Рівне в Україні; хабадського переказу про дату його народження немає[1].
Його батько вів свій родовід від таная р. Йоханана га-Сандлара і скупо заробляв на життя, бувши меламедом дітей; за порадою рабина міста він відправив свого сина-гаона, Дов-Бера, навчатися до Львова, в єшиву гаона р. Яакова-Єгошуа (автора «Пней Єгошуа»).
Рабі Дов-Бер одружився (першим шлюбом) з пані Кейлою, і після весілля служив, як і його батько, меламедом у Межирічі, паралельно почавши вивчати учення каббали. Згодом він служив магідом у місті Турчин, а потім також у містах Корець і Дубно. Магід жив у маленькому старому будинку й дуже хворів на ноги[2]. Протягом довгих років після весілля в них ще не було дітей, і коли йому було тридцять шість років, дружина запропонувала йому розлучитися з нею, щоб він міг одружитися з іншою жінкою, яка народила б йому дітей, але Магід відхилив її пропозицію.
Коли Бааль-Шем-Тов прийшов до «Пней Єгошуа», він сказав йому, щоб той передав Магідові, що той не зможе вилікувати ноги, доки не прийде до нього[3]. За порадою свого вчителя він вирішив вирушити до Меджибожа, містечка Бааль-Шем-Това, і там став його хасидом і видатним учнем. Бааль-Шем-Тов пообіцяв Магідові, що в нього народиться великий і прославлений син. 5501 року (1740/1741) у нього та його дружини народився син, р. Аврагам га-Малах.
Провідник хасидизму
Після відходу з життя Бааль-Шем-Това його наступником було призначено його сина рабі Цві-Гірша, але хасидизму потрібен був сильний лідер великого масштабу, який міг би твердо протистояти міснагдім, а рабі Цві не дуже підходив для цього.
Другого дня свята Шавуот — 7 сівана 5521 року (9 червня 1761), через рік після відходу Бааль-Шем-Това, рабі Цві, проводячи свою святу трапезу за участі більшості учнів свого батька, підвівся й сказав, що батько звелів йому уві сні передати провід хасидизмом своєму великому учневі р. Дов-Беру з Межиріча. Не перериваючи промови, р. Цві привітав Магіда побажанням «мазл тов» і зняв свій верхній одяг, що належав його батькові Бааль-Шем-Тову. Він звільнив своє місце на чолі столу й пересів, як усі інші учні, за стіл, а Магід пересів на чоло столу. Тоді він виголосив свій перший драш, що починається словами «Мар'єгем у-маасегем»[4].
Рабі Дов-Бер, на відміну від Бааль-Шем-Това, який їздив з місця на місце, оселився в Межирічі й звідти посилав своїх великих учнів поширювати учення хасидуту по всій Польщі та за її межами. 5525 року (1764/1765), окрім Межиріча, уже утвердилися три великі хасидські центри на чолі з його учнями: у Любавичах (на чолі з рабі Іссахаром-Бером з Любавичів), у Карліні (на чолі з рабі Агароном з Карліна і рабі Шломо з Карліна) і в Городку (на чолі з рабі Менахемом-Мендлом з Вітебська).
Магід дуже хотів здійснити алію до Землі Ізраїлю, але з Небес йому завадили[5].
5532 року (1771/1772) у Межирічі спалахнула тяжка епідемія. Р. Зуша з Ганнополя, учень Магіда, привіз Магіда та його домочадців до Ганнополя. Там Магід жив близько семи місяців, до свого відходу 19 кислева 5533 (15 грудня 1772).
Його вчення
На відміну від учення його вчителя Бааль-Шем-Това, яке викладалося стисло, окремими пунктами й без роз'яснень, його вчення викладено дуже розлого й зі зрозумілим поясненням[6].
Розповідають, що коли він повторював свої слова Тори в хасидуті та каббалі, усі його учні від сильного хвилювання втрачали самовладання й у них починався пронос, окрім Алтер Ребе[7].
Лише двоє з його учнів — рабі Шнеур-Залман і рав з Вольпи (дехто каже, що також рабі Менахем-Мендл з Вітебська) — сприйняли його вчення в повноті[8].
Дехто каже[9], що в бейт-мідраші Магіда вивчали також багато галахічних постанов, а не лише хасидут, як видно з низки місць, де Алтер Ребе пише в стилі, з якого це випливає[10].
Магід не писав книжок, і його вчення в хасидуті записали його учні, які опублікували їх у книжках (див. розділ Його книжки). Про це говорить Ребе: «Книжки рава Магіда записані його учнями (учнями рава Магіда, з усією гідністю, яка в цьому є). І понад те, згідно з хасидською розповіддю, сам рав Магід бачив книжки до того, як їх було надруковано (чи були всі книжки в завершеному вигляді, чи лише частина була в завершеному вигляді — у будь-якому разі він бачив їх, коли вони ще були в рукописі, і в усякому разі — безсумнівно бачив кілька частин, а тим паче головні частини)»[11].
З Алтер Ребе
Алтер Ребе уперше прибув до Магіда 5524 року (1763/1764); перед приїздом Алтер Ребе, будучи молодим аврехом, вагався, куди їхати — до Вільни чи до Межиріча; зрештою він вирішив, що оскільки у Вільні вчать, як краще вчитися, а в Межирічі вчать, як краще молитися, він поїде до Межиріча, бо вчитися він уже трохи вміє, а молитися як належить — ще ні.
Після двох тижнів, протягом яких він випробовував і вивчав метод Магіда з Межиріча, він вирішив залишитися й прив'язатися до нього як справжній хасид[12]; відтоді й до відходу Магіда, протягом восьми років, Алтер Ребе їздив до Магіда на довгі періоди.
Зв'язок між Магідом і Алтер Ребе був як між батьком і сином: Алтер Ребе називав Магіда «Батько» або «Ребе», а той з усіх своїх великих учнів особливо любив цього учня, якого називав «Залманья» або «Літвак» (з Литви).
Коли Алтер Ребе вперше прибув до Межиріча, Магід призначив йому хевруту зі своїм сином рабі Аврагамом га-Малахом для вивчення хасидуту; Магід сказав, щоб Алтер Ребе вчив з р. Аврагамом нігле. Алтер Ребе завжди пересував стрілки годинника непомітно для р. Аврагама, щоб збільшити години вивчення хасидуту.
Серед іншого Магід доручив Алтер Ребе скласти свій «Шулхан арух» — закони з їхніми обґрунтуваннями — і додати думки ахароним.
Коли Алтер Ребе перебував в ув'язненні, Магід разом з Бештом прийшов відвідати його в камері під арештом, і вони напучили його по виході продовжувати поширювати вчення хасидизму Хабад з ще більшою силою та міццю.
Розповідають, що в один з Рош га-Шана, які Алтер Ребе провів у Магіда, Магід помітив, що Алтер Ребе не прийшов до столу, і після того як той довго затримувався, послав кількох учнів шукати його. Коли учні прийшли до синагоги Магіда, звідки чувся голос Алтер Ребе, вони ввійшли й побачили, що Алтер Ребе качається по підлозі, охоплений двейкутом[13], тримаючи в руках дві ніжки столу, які він вирвав у своєму двейкуті, і співає: «І хай пізнає кожне створіння, що Ти створив його... і хай зрозуміє кожне творіння, що Ти сотворив його... і хай пізнає кожен, у чиїх ніздрях дихання, що Г-сподь, Б-г Ізраїлю, — Цар, і царство Його панує над усім...»[14]. Учні повернулися до Магіда й розповіли, що бачили, і Магід відповів: «Р. Залманья досяг уже такого піднесеного щабля, що навіть у неживе він вкладає силу споглядати й пізнавати, що Святий, благословенний Він, створив його...»[15]
Протидія хасидизму в його час
У 5530 році (1769/1770) перед Гра з Вільни дали лихе свідчення про Магіда та його учнів, і Гра прийняв це свідчення й наказав триматися подалі від хасидів[16].
У книжці «Бейт Рабі»[17] розповідається, що коли було оголошено херем на хасидів, учні Магіда вирішили оголосити херем на укладачів херему — міснагдім, згідно із законом, написаним про такий випадок у «Шулхан арусі»[18]. Пізніше учні Магіда лягли спати, окрім Алтер Ребе, який удав, ніби заснув. Через деякий час увійшов Магід зі свічкою і, проходячи, освітлював нею обличчя кожного учня, а коли дійшов до Алтер Ребе, промовив з натхненням: «Цей маленький єврей буде рабином в усіх країнах Райсина![19]». Почувши слова Магіда, учні Магіда прокинулися, і Алтер Ребе теж удав, що прокинувся. І рав Магід сказав їм:«Знайте, що цим ви втратили свою голову»[20], але ось що ви виграли: щоразу, коли буде суперечка між хасидами й міснагдім, рука хасидів завжди буде зверху»!. І справді, невдовзі після цього рав Магід пішов зі світу.

У неділю 17 кислева 5533 року (13 грудня 1772) (за два дні до свого відходу) Магід сказав Алтер Ребе, що в останні три дні свого життя людина бачить лише Слово Всевишнього, що міститься в кожній матеріальній речі. Через два дні, у вівторок, Магід узяв Алтер Ребе за руки й сказав йому: 19 кислева — це ілула нас обох[21]. І того самого дня — 19 кислева — Магід пішов зі світу й був похований у містечку Ганнопіль [22].
Хевра кадіша та учні Магіда сперечалися між собою, хто займатиметься його тагарою. На суді Тори було вирішено, що його тагарою займатимуться хевра кадіша та ті учні, які були записані до книги хевра кадіша у своєму місті. Одним з них був Алтер Ребе, записаний до згаданої книги у своєму місті Ліозно. За жеребом, який учні кинули між собою, — якою частиною тіла удостоїться займатися кожен з них під час тагари, — Алтер Ребе дістався листок, на якому було написано «Голова його — щире золото», тобто занурення голови. Тіло Магіда перенесли до мікви для очищення, і тоді Алтер Ребе сказав, щоб залишили його вчителя зануритися самостійно; і справді його залишили, і Магід занурився 3 рази!
Його заповіт
Відомо щонайменше два заповіти Магіда[23]; перший заповіт, окрім самого Магіда, підписали також найвидатніші з його учнів: рабі Менахем-Мендл з Вітебська, рабі Леві-Іцхак з Бердичева, рабі Зуша з Ганнополя, рабі Елімелех з Лиженська та Алтер Ребе.
У цьому заповіті Магід пише серед іншого, що після його відходу з життя обмиванням і похованням тіла займатимуться лише п'ятеро згаданих учнів, що підписалися внизу аркуша, і, крім них, ніхто не має права торкатися.
У другому з наявних заповітів, призначеному особисто для його сина рабі Аврагама га-Малаха, Магід пише синові, з ким з його учнів зблизитися і чого в них навчатися: у рабі Менахема-Мендла з Вітебська слухай поради, у рабі Єгуди-Лейба га-Когена навчайся служіння мідот, у рабі Зуші з Ганнополя навчайся скромності, а Алтер Ребе корися в усьому, що він скаже, і в усіх його шляхах слухайся його, бо все, що виходить з його уст, є малим пророцтвом, настільки, що навіть якби він був серед учнів Бааль-Шем-Това, він був би одним з найбільших його учнів.
| " | І також щодо святої могили світоча Ізраїлю та його святого, великого Магіда з Межиріча, я просив, щоб його шановність, хай світить його свіча[24], написав мені подробиці, щоб я міг показати його лист Любавицькому Адмору шліта, і таке інше.
Я говорив телефоном з наближеним вищезгаданого Адмора шліта, равом [..] Ходаковим, хай світить його свіча, і той сказав мені, щоб ми підготували якісь подробиці, щоб зустрітися й показати вищезгаданому його святості: тобто стан справ, і скільки коштуватиме ремонт могили, і хто це зробить, і як переслати гроші, хто цим займеться тощо. |
" |
– з листа Адмора зі Скулен раву Агарону Хазану | ||
Ремонт місця поховання
На кладовищі містечка Ганнопіль було споруджено Огель на ділянці, спільній для Магіда й кількох його учнів, серед них рабі Зуша з Ганнополя і рабі Єгуда-Лейб га-Коген, автор «Ор га-гануз», але під час Другої світової війни кладовище разом з Огелем було зруйновано. Після відновлення кладовища на тій ділянці, де стояв Огель, залили шар бетону й поставили новий надгробок, спільний для Магіда та його учнів.
Р. Агарон Хазан, хабадський хасид (чия дружина, пані Нехама-Лея, була нащадком Магіда з Межиріча у восьмому поколінні та р. Аврагама га-Малаха — у сьомому), що жив у Росії, з'їздив до Огеля Магіда перед тим, як здійснити алію до Землі Ізраїлю 5726 року (1965/1966), і виявив там ганебне запустіння. Він подбав про заливання бетону над місцем спочинку Магіда, попри жахливу складність, з якою було пов'язане отримання такого матеріалу в той період, а особливо для могили праведника. Прибувши до Землі Ізраїлю, він розповів адмору зі Скулен, своєму другові, про стан могили. У листі адмор відповів йому, що хоче передати турботу про це Ребе[25].
Родина
- Його батько: рабі Аврагам Фрідман з Локачів
- Його мати: ребецн Хава
- Його дружина: ребецн Кейла (першим шлюбом)
- Його син: рабі Аврагам га-Малах
- Його донька: Доба
- Його тесть: р. Шалом-Шахна з Турчина
- Його сестра: Рухама, дружина рава Ноаха Альтшулера, діда Ребе Цемах Цедека
Деякі з його учнів
- Алтер Ребе
- Рабі Леві-Іцхак з Бердичева
- рабі Менахем-Мендл із Вітебська
- Рабі Аврагам з Каліська
- рабі Менахем-Нохум з Чорнобиля
- Рабі Іссахар-Бер з Любавичів
- Рабі Зуся з Ганнополя
- Рабі Елімелех з Лиженська
- Рабі Агарон з Карліна
- Рабі Шломо з Карліна
- Рабі Шмуель-Шмелке з Нікольсбурга
- Рабі Пінхас Гурвіц, «автор „Га-Гафлаа“»
- Рабі Ашер-Цві з Острога, автор книжки «Мааян га-хохма»
- Рабі Агарон-Шмуель з Острога
- Рабі Хаїм-Хайкл з Амдура, автор книжки «Хаїм ва-хесед»
- Рабі Єгуда-Лейб га-Коген
- Рабі Йона з Полоцька
- Рабі Ісраель Гопштейн, «Магід з Козниць»
- Рабі Яаков-Іцхак га-Леві Гурвіц, «Провидець з Любліна»
- Рабі Аврагам-лікар
- Рабі Агарон Гордон
- Рабі Барух з Меджибожа
- Рабі Ар'є-Лейб, «Дід зі Шполи»
- Рабі Хаїм Вольпер, «Вольпер»
- Рабі Єхіель-Міхл із Золочева
- Рабі Яаков-Йосеф з Острога
- Рабі Ісраель з Полоцька
- рабі Моше-Хаїм-Ефраїм із Судилкова
- Рабі Узіель Мейзліш
- Рабі Цві-Гірш з Надвірної
- Рабі Зеев-Вольф з Житомира
- Рабі Яаков-Шимшон з Шепетівки
Його книги
Магід не писав книжок; його слова було записано й надруковано в книжках, написаних його учнями:
- «Магід дваров ле-Яаков» — цю книжку складено за його життя й на прохання Магіда. Надрукована в Корці 5541 року (1780/1781) Магідом з Луцька.
- «Ор Тора» — уперше надрукована в Корці 5564 року (1803/1804) за рукописом, що був у рабі Єшаї з Диновиць.
- «Ор га-емет» — надруковано в Гусятині 5659 року (1898/1899). Рукопис, що перебував у володінні р. Цві Хасида, учня рабі Єхіеля-Міхла із Золочева. На титульному аркуші сказано, що твір містить слова Магіда, записані рабі Леві-Іцхаком з Бердичева.
- «Дархей єшарім» — Житомир, 5565; твір приписують Бешту, рабі Менахему-Мендлу з Перемишлян і Магідові з Межиріча.
- «Кітвей кодеш» — Варшава, 5644, рукопис, що був у рабі Ісраеля з Козниць. Друкар приписав його Бааль-Шем-Тову, Магідові, рабі Леві-Іцхаку і рабі Ісраелю з Козниць.
- «Шмуа това» — згідно з першим виданням, це слова Тори, записані його учнем рабі Леві-Іцхаком з Бердичева. Варшава, 5698.
- «Лікутім єкарім» — текст звичаїв учнів Бааль-Шем-Това. Видано в Лемберзі 5552 року (1791/1792) за рукописом, що перебував у володінні рабі Мешулама-Файвуша Геллера. Друкар приписує ці слова Бешту, Магідові, рабі Мендлу з Перемишлян і рабі Єхіелю-Міхлу із Золочева.
- «Діврот га-Магід» — більшу їх частину записав свого часу його великий учень рабі Леві-Іцхак з Бердичева.
(У нас майже не залишилося жодної з книжок, які він тримав у своїй бібліотеці, і одна з небагатьох — книжка «Тіферет га-кодеш», на якій у рідкісному вигляді стоїть підпис рава Магіда).
Див. також
Додаткова література
- Рав Аврагам-Ханох Гліценштейн, «Сефер га-толдот» — Магід з Межиріча, «Кегот», Кфар-Хабад, 5736.
- Натанель Ледерберг, «Брама до Ніщо — учення хасидуту в думці рабі Дов-Бера, Магіда з Межиріча», видавництво «Реувен Мас», Єрусалим, 5771, із серії «Меа шеарім — єврейська думка та критика культури»
- Авіноам Бір, «Подорож у пункті призначення — природа містичного переживання в думці Магіда з Межиріча», «Даат» 81 (2016), с. 278–299.
Зовнішні посилання
- «Магід дваров ле-Яаков», на сайті HebrewBooks
- «Ор Тора», на сайті HebrewBooks
- Виявлено зниклий бейт-мідраш Магіда з Межиріча, сайт Хабад Інфо
| Попередній: Бааль-Шем-Тов |
Провідники загального хасидизму 7 сівана 5521 (9 червня 1761) — 19 кислева 5533 (15 грудня 1772) |
Наступний: Алтер Ребе |
Примітки
- ^ Багато хто стверджує, що він народився 5464 року (1704)(див. «Огалей цадікім», а також у записах р. Яакова Дербарімдікера). Дехто каже, що він народився приблизно 5470 року (1710), а згідно з давнім переказом рабі Аврагама-Яакова із Садгори (першого) він народився 5458 року (1698). Згідно з цим останнім переказом він був буквально ровесником свого вчителя Бешта, а дехто каже, що він був навіть старшим за нього, а дехто каже (книжка «Рош бней Ісраель», с. 28), що він народився 448 року. Ребе пояснив, що учні Магіда були настільки занурені в його вчення, що не звертали уваги на дати його життя, — це згідно зі словами Ребе Раяца, що рік його народження невідомий
- ^ Ребе Раяц розповідає про сон Мітлер Ребе, у якому той побачив Магіда з однією ногою товстою, а другою худою, — через хворобу його ніг.
- ^ До кінця своїх днів рав Магід страждав на ноги, і описується, що він ходив з милицею.
- ^ Надруковано в книжці «Тора ор» у тижневій главі «Ітро».
- ^ 5537 року (1776/1777) до Землі Ізраїлю здійснили алію близько 400 хасидів на чолі з рабі Менахемом-Мендлом з Вітебська, рабі Аврагамом з Каліська і рабі Ісраелем з Полоцька; Алтер Ребе теж хотів піднятися разом з ними, але зрештою не піднявся. — Докладно див. статтю Алія хасидів
- ^ Сіха ночі другого дня свята Сукот 5748 (8 жовтня 1987).
- ^ Сіха тижневої глави «Тецаве» 5735 — «Сіхот кодеш»
- ^ Див. у книжці «Решімот дварім», стаття «Рав з Вольпи»
- ^ Див. «Толдот Хабад бе-Русія га-царіт», рав Шалом-Дов-Бер Левін, у перших розділах.
- ^ Див. там докази.
- ^ Сіха 19 кислева 5747 (21 грудня 1986). Див. також маамар, що починається словами «Ва-йомер гу' ма тіцак», Шабат 15 швата 5746 (25 січня 1986).
- ^ «Гайом йом», с. 78.
- ^ Алтер Ребе мав звичку: коли він входив у двейкут, він падав і починав качатися
- ^ Уривок з молитов дня Рош га-Шана
- ^ Лист від р. Ісраеля з Чорткова, наводиться у збірнику «Мішкнотеха Яаков Сквира», випуск 1, і в листку «Га-Мевасер — Торані» «Малхуйот» — переддень Рош га-Шана 5777 (2 жовтня 2016)
- ^ Це було через поведінку хасидів рабі Аврагама з Каліська, які сильно принижували міснагдім.
- ^ Розділ 4
- ^ Див. «Шулхан арух», «Йоре деа», розділ 334, пункт 39: «Той, хто відлучає товариша не за законом, а той відповів йому: „Навпаки!“ — відлучення другого є відлученням; і це сказано лише тоді, коли цей другий — велика людина (хоча й не отримав сміхи) (Магарік, корінь 158) або невідомо, хто він, тож побоюємося, що він більший за того, хто відлучає; але якщо той, хто відлучає не за законом, — знавець Тори, а інший не знавець Тори, — ні»
- ^ Тобто Росія
- ^ Тобто відхід рава Магіда.
- ^ Сенс цієї фрази став зрозумілим лише через кілька років, коли Алтер Ребе вийшов з ув'язнення 5559 року (1798/1799) 19 кислева 5559 року (27 листопада 1798) (слово «ілула» означає «радість»).
- ^ Див. «Сефер га-толдот» — Магід з Межиріча, розділ про його відхід; наводиться також у «Сефер га-толдот» Алтер Ребе і «Сефер га-толдот» Мітлер Ребе.
- ^ «Сефер га-толдот» — Магід з Межиріча, с. 89 і далі.
- ^ Його шановність у Торі, хай світить його свіча.
- ^ Див. у цитаті вище лист Адмора зі Скулен.
Код особи: № 3243595700