Перейти до вмісту

«Іткафья»

Матеріал з Хабадпедії

Іткафья — перший щабель у служінні, і її суть — примусити лихе начало підкоритися доброму началу. Це служіння вимагається від бейноніїм, чия душа не виправлена і в яких зло панує в лівій порожнині серця, — але не від праведників, які завершили виправлення своєї душі. У книзі «Зогар» пояснюється, що «кад іткафья ситра ахра, істалек якара де-Кудша Бріх Гу бе-хулгу алмін», тобто через служіння іткафья розкривається і притягується слава Святого, благословенний Він, в усіх світах.

Служіння іткафья — перший із двох головних щаблів у служінні, на відміну від служіння ітгапха, яке є служінням праведників.

Суть і перевага

" Треба завжди пам'ятати, що ми — люди Ребе, і ставити перед собою питання: чи задоволений мною Ребе, коли я так чиню? Чи достатньо в мене іткафья та ітгапха, як личить людині Ребе? "

– «Ігрот кодеш» Любавицького Ребе, шліта, том 3, лист 640 (у перекладі святою мовою)

Служіння іткафья — перший щабель у служінні, і воно є примусом лихого начала до доброго начала. І це головне в служінні людини в її служінні Б-гові — підкорення лихого начала, тобто людина впокорює й приборкує себе і примушує себе до доброї поведінки всупереч лихим бажанням, що походять із грубих якостей її серця.

Спосіб служіння іткафья такий: коли із серця до мозку піднімається пристрасть і думка, він відволікає від неї свою увагу і відштовхує її обома руками. І за кожним відштовхуванням, яким він відштовхує її від своєї думки, «іткафья ситра ахра» внизу, а через ітарута ді-лтата — ітарута ді-лейла, і підкоряється ситра ахра нагорі, яка підноситься, як орел.

Хоча в самій його суті та в якостях його серця є грубість і зло, проте у своїй реальній поведінці він приборкує себе і підкоряється волі Б-га — у своїх шатах — у думці, мовленні й дії. «Бо мозок панує над серцем від народження і за природою свого створення».

І в цьому головна перевага бейноні та головне в служінні людини взагалі. Тобто долати із самопожертвою у служінні Б-гові, всупереч усім труднощам, які з цим пов'язані.

Великі мужі поколінь знайшли джерело в словах мудреців, благословенна їхня пам'ять, для переваги «іткафья», яка відсуває навіть заповідь-повеління Тори, як сказано в Гемарі[1], що, попри заборону завдавати страждань тваринам, коли людина одночасно стикається з двома погоничами ослів, чия худоба лягла під своєю ношею, причому погоничеві, який є її другом, потрібна допомога в розвантаженні ноші, а погоничеві, який є її ворогом, потрібна допомога в навантаженні, заповідь — допомогти спершу саме тому, хто їй ворог (хоча тим часом худоба друга страждатиме), «щоб підкорити свою пристрасть — краще»[2].

Її дія

Про служіння іткафья сказано в книзі «Зогар»: «Кад іткафья ситра ахра, істалек якара де-Кудша Бріх Гу бе-хулгу алмін» — (коли підкоряють ситра ахра, підноситься й притягується слава Святого, благословенний Він, в усіх світах).

Тобто служіння «іткафья ситра ахра» піднесеніше за будь-яку іншу хвалу Б-гові, і навіть за служіння «ітгапха», тому що суть ітгапха в тому, що тваринна душа в людині лишається в межах «єшут» і лишається в існуванні, тільки її існування перетворюється на святість.

І справді, існування святості чисте, духовне і прилеплене до Святого, благословенний Він, і воно — повна протилежність ситра ахра, яка груба, матеріальна й речовинна; але все ж і те, що перебуває в межах святості, є існуванням чогось, і воно не в бітулі і не в повній єдності зі Святим, благословенний Він.

Але іткафья — це поняття бітулю і повного виходу зі свого існування, коли людина виходить зі свого лихого існування і стає аспектом справжнього ніщо, і цим вона скасовується перед істинною єдністю Гаває — що немає нічого, окрім Нього. Тобто цим вона пробуджує і притягує аспект справжнього ніщо з Його Ацмуту, благословенний Він.

Іткафья в дозволених справах

Служіння іткафья — у «ухиляйся від зла і чини добро», і воно застосовне також у дозволених справах. Щоразу, коли людина приносить у жертву свою пристрасть на короткий час, щоб «іткафья ситра ахра», наприклад, хоче їсти й відкладає свою трапезу на годину, — це в дусі «І освячуйтеся, і будьте святі», так що зрештою вона стане святою і справді відокремленою від ситра ахра завдяки тому, що її багато освячують згори й допомагають їй виганяти її потроху.

Іткафья в служінні праведника

Також і праведник, який за своїм щаблем вищий за бейноні, оскільки в нього зовсім немає лихого начала, може досягти переваги бейноні — служіння іткафья, — але лише якщо служить Б-гові із самопожертвою, долаючи труднощі, що стоять на його шляху, — труднощі щодо його щабля, з іткафья свого існування, також і свого духовного існування[3].

Труднощі, що стоять на шляху праведника до того, щоб він міг досягти переваги бейноні, — у чотирьох аспектах:

а) Духовні труднощі в його духовному служінні на його піднесеному щаблі, у його зусиллях підніматися з щабля на щабель; і за кожного сходження, на яке він піднімається, він має спершу вийти зі свого колишнього існування і стати аспектом ніщо, згідно з відомим правилом: від сущого до сущого — посередині має бути ніщо.

І як сказано: «Сім разів упаде праведник і встане», тобто за кожного сходження праведника на духовний щабель, вищий за його щабель, він спершу «падає» зі свого колишнього щабля, в аспект ніщо, і це спонукає й підштовхує його до вищого сходження.

б) Труднощі, які в нього є в його боротьбі проти сукупного зла у світі.

в) Труднощі, які в нього є у виправленні пов'язаних із ним учнів, якщо в них є лихі вчинки, що спричиняють цим падіння їхнього вчителя, як було сказано Моше Рабейну: «Іди, зійди, бо зіпсувався народ твій», бо внаслідок зіпсованості Ізраїлю в гріху золотого тельця було спричинено (духовне) падіння Моше Рабейну.

І це вимагає великого й величезного зусилля, щоб їх виправити.

г) І це головне: щоб служіння Б-гові праведників було лише заради того, щоб завдати втіхи Святому, благословенний Він, а не заради духовного задоволення для себе.

І коли він долає ці труднощі із самопожертвою, то і він досягає переваги бейноні — «того, хто служить Б-гові».

У нинішню епоху

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Уже в епоху Ребе Рашаба, коли служіння іткафья було однією з базових вимог, які хасидські вихователі ставили своїм підопічним, Ребе Рашаб відповів одному з учнів, який не міг робити іткафья за станом здоров'я, щоб той їв ту саму їжу, тільки дрібнішими шматочками[4].

З роками, внаслідок ослаблення поколінь, наші Ребе, провідники поколінь, і машпіїм в єшивах «Томхей Тмімім» вказували, що спосіб виконання іткафья не обов'язково має бути повним утриманням, а також невеликою відстрочкою в часі, їжею того, чого хочеться, лівою рукою та іншими ідеями, мета яких — трохи підкорити пристрасть, а не зламати її зовсім, що може призвести до протилежного результату[5].

Щодо учнів єшиви Ребе висловився перед машпіа р. Нісаном Неменовим, що в наші дні «іткафья» — це коли бахур їсть те, що йому дають на кухні єшиви[6].

Див. також

Додаткова література

  • Менахем Бронфман, «Нехай їдять мої хасиди й наситяться», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1880, сторінка 48

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Трактат Бава Меція, аркуш 32а.
  2. ^ «Мінхат хінух», заповідь 80, пункт 8. «Шита мекубецет» до Гемари там само від імені Рі з Люнеля, і там: «Підкорення своєї пристрасті краще за багато заповідей, як сказано: „Жертви Б-гові — дух зламаний; серцем зламаним і пригніченим, Б-же, не знехтуй“».
  3. ^ Про Ребе Раяца розповідають, що після звільнення з його арешту він пробув деякий час у Варшаві, і один із хасидів, які йому прислуговували, якось вніс до його кімнати склянку чаю з молоком і поставив на стіл, але за годину побачив, що Ребе ще не випив, і запитав Ребе, чому він не випив, адже склянка охолола. Ребе відповів йому, що в цьому немає нічого страшного, адже це іткафья. Коли хасид запитав, навіщо це потрібно, адже іткафья потрібна саме простим людям, Ребе відповів йому: «Один потребує, а інший хоче».
  4. ^ *Їж їжу дрібними шматочками, тижневик «Бейт Мошіах», 2 нісана 5780 (27 березня 2020), сторінка 36.
  5. ^ Як у хасидському вислові: «Аз м'брехт а таве, верт а цвей» — коли «ламають» пристрасть, вона подвоюється, і тепер є «2 пристрасті».
  6. ^ 30 історій про зв'язок хасида з Ребе • Спецматеріал

Повідомити про помилку на цій сторінці