Цадик
Цадик — назва найвищого ступеня в служінні Всевишньому. Згідно з роз'ясненням учення хасидуту, ідеться про таку людину, в якій немає ані найменшої домішки зла, і всі її бажання та сили спрямовані виключно на виконання волі Всевишнього, споглядання Його величі та любов до Нього.
Ступінь праведника
У відкритій Торі
У Гемарі[1] і в Рамбама[2] праведника описано як того, у кого, якщо зважити його заслуги проти його провин, заслуг виявиться більше, ніж провин. Тобто єврей називається праведником, якщо за своє життя виконав більше заповідей, ніж скоїв проступків.
У вченні хасидизму
У книзі «Танія»[3] Алтер Ребе роз'яснює, що це визначення не є сутнісним визначенням праведника, а лише назвою («запозиченою назвою») стосовно нагороди і покарання, оскільки цей єврей є «праведником за судом» — після того як його було виправдано на суді і виявилося, що його заслуг більше, ніж його гріхів.
Але в істинному сенсі[4] справжня сутність праведника («описова назва і гідність») — це єврей, якому вдалося повністю перемогти у війні зі злом, так що він не лише на ділі не порушує волю Всевишнього, а навіть теоретично не відчуває жодного потягу до проступку, а його лихе начало і тваринна душа повністю перетворилися на добро і підпорядковані Б-жественній душі[5].
Рівні праведника
Загальний ступінь «праведника» в деталях поділяється на кілька ступенів, яких загалом два: «завершений праведник» (якого також називають «праведник, якому добре) і «незавершений праведник» (якого також називають «праведник, якому погано»)[6].
Незавершений праведник
Праведник, якому вдалося здолати зло і досягти стану, за якого зло повністю підпорядковане добру, називається «праведником, якому погано», «незавершеним праведником».
Причина, з якої він так називається, полягає в тому, що зло в його душі лише підпорядковане добру, але не перетворилося на добро. Цей факт доводить, що в тонкому плані в нього є певний зв'язок зі злом і він не ненавидить його абсолютно — просто воно розчиняється в більшості. Через цю домішку зла він і називається «якому погано». Також він називається «незавершеним праведником», оскільки його любов до Всевишнього не абсолютна: адже якби він любив Всевишнього досконало, то й ненавидів би зло досконало.
У межах самого цього ступеня є міріади ступенів — залежно від кількості та якості домішки зла, що ще залишилася в душі, і від того, у який спосіб вона розчиняється в доброму.
Більшість праведників у всіх поколіннях[7] перебувають на ступені «незавершеного праведника».
Завершений праведник
Праведник, який не лише повністю здолав зло, а й зумів перетворити його на добро, називається «праведником, якому добре», «завершеним праведником».
Причина, з якої він так називається, полягає в тому, що те, що йому вдалося перетворити на добро також і тваринну душу, доводить, що він досяг досконалості в любові до Всевишнього. Оскільки в ньому зовсім немає зла і все воно перетворилося на добро, він називається «якому добре». І він називається «завершеним праведником» через його досконалу любов до Всевишнього, яка є ступенем любові з насолодами.
Про цей ступінь завершеного праведника говорить Гемара[8]: «Бачив я бней алія, і їх небагато», оскільки більшість праведників перебувають не на цьому ступені.
Сила бути праведником
Про ступінь праведника в «Танії»[9] роз'яснюється, що, як правило, не кожна людина його удостоюється, і лише очищені душі створені з можливістю і здатністю бути праведниками[10]. Тому служіння звичайного єврея зосереджене переважно на служінні бейноні — боротися зі злом і перемагати його, хай не в глибині душі, але принаймні на ділі — в шатах душі: думці, мові та дії.
Однак і від звичайного єврея вимагається докладати зусиль і намагатися бути праведником, адже під час його сходження вниз «його заклинають: будь праведником»[11]. Тому йому слід також споглядати так, щоб це впливало на душу і пробуджувало ненависть до зла, — а саме споглядаючи, наскільки огидні справи цього світу; і також пробуджувати любов до Всевишнього через споглядання Його величі. Завдяки цим зусиллям він, можливо, удостоїться: (1) поступово звикнути і викликати в душі любов до Всевишнього і ненависть до зла, як у служінні праведника; (2) того, що в нього вселиться дух від кореня душі праведника, і він удостоїться справжнього служіння праведника.
У нашому поколінні
Однак у наше покоління — після всіх відборів і очищень, які здійснили сини Ізраїлю у служінні вигнання, — Ребе проголошує нове: у силах кожного єврея бути праведником. І ось його святі слова:
Починаючи зі служіння єврея (як роз'яснюється на початку книги «Танія»), служіння якого — не лише в «ухиляйся від зла» — «не будь нечестивцем», а також «будь праведником». Бо хоча «не кожна людина удостоюється бути праведником, і в людини немає в цьому такого вже вільного вибору тощо», оскільки перебувають унизу — душа в тілі і тваринна душа у фізичному і матеріальному цьому світі, — але завдяки тому, що у фізичному тілі (єврея) є сила Ацмута, як зазначено вище, це дає силу, щоб і внизу досягали найвищих ступенів, аж до «будь праведником»... І можна сказати, що після всіх справ — відбору й очищення тощо, — через які пройшли сини Ізраїлю впродовж усіх поколінь, тепер кожен єврей може досягти найвищих ступенів, аж до «будь праведником» у явному вигляді (розкриття слів «І народ твій — усі праведники»), як це буде досконало розкрито в істинній і повній Геулі.
— «Двар малхут», Шабат тижневої глави «Емор» 5751
Пояснення цього полягає в тому, що в кожного єврея є його справжня сутність — суть душі, з боку якої він цілком єдиний зі Святим, благословенний Він, і тому кожен єврей — праведник[12]. І коли настає період істинної і повної Геули, в якому завершується служіння, знову розкривається справжня сутність єврея (яка була прихована заради сходження його душі в цей світ і служіння в ньому). І в наш час, коли служіння завершується і починається виплата нагороди, розкривається, як єврей єдиний зі Святим, благословенний Він, і перебуває понад обмеженнями світу і тваринної душі[13].
Див. також
Зовнішні посилання
- «Якість „праведника“ — це якість кожної людини», збірник «Гаарот у-біурим» 770, «Томхей Тмімім» Центральна 770, 11 нісана 5783 (2 квітня 2023), с. 209
Примітки
- ^ Кідушин, 40б.
- ^ Закони каяття, розділ 3, галаха 1.
- ^ Розділ 1.
- ^ Див. там докладно в розділах 9 і 10, і в інших місцях.
- ^ Це на відміну від єврея, якому вдається долати зло на ділі, але в якого ще є пристрасті й потяг до зла, так що йому потрібна постійна війна, щоб його долати, — він називається за визначенням «Танії» бейноні. А єврей, з яким трапляється, що він спотикається і порушує заборону на ділі, і також у думці, мові та дії зло його долає, — називається за визначенням «Танії» нечестивцем.
- ^ Брахот, 7а.
- ^ Про них говорить Гемара (Сука, 45б): «Вісімнадцять тисяч рядів стоїть перед Святим, благословенний Він», тобто перед Святим, благословенний Він, перебувають вісімнадцять тисяч праведників.
- ^ Сука, там само.
- ^ Розділ 14.
- ^ Як сказав Йов (Бава батра, 16а): «Ти створив праведників, Ти створив нечестивців». Мається на увазі не їхнє створення як праведників і нечестивців у прямому сенсі, а те, що є ті, чиї душі створені так, що в них буде здатність бути праведником і долати зло, і є душі, в яких цієї сили немає.
- ^ Нида, 30б.
- ^ Як сказано у вірші (Єшаягу 60, 21): «І народ твій — усі праведники».
- ^ Див. докладно «Двар малхут», сіха Шабату тижневої глави «Теце» 5751. І в інших місцях.