Леві-Іцхак Шнеєрсон (батько Ребе)
| Рабі Леві-Іцхак Шнеєрсон | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | р. Левік |
| Дата народження | 18 нісана 5638 (21 квітня 1878) |
| Місце народження | Подобрянка (Білорусь) |
| Дата смерті | 20 менахем-ава 5704 (9 серпня 1944) |
| Місце смерті | Алма-Ата, Казахстан |
| Місце діяльності | Україна, Радянський Союз |
| Учителі | Ребе Рашаб, Ребе Раяц, рав Йоель Хайкін |
| Праці | «Лікутей Леві-Іцхак», «Торат Леві-Іцхак», «Пнінєй Леві-Іцхак», «Ялкут Леві-Іцхак аль га-Тора» |
| Сім'я | |
| Батько | Барух-Шнеур Шнеєрсон |
| Мати | Зельда-Рахель Шнеєрсон |
Рав Леві-Іцхак Шнеєрсон (відомий також як р. Левік; 18 нісана 5638 (1878) – 20 менахем-ава 5704 (1944)) — батько Ребе, рабин Дніпропетровська, каббаліст і один із визначних рабинів і духовних провідників у Радянському Союзі. Був заарештований і засланий за свою діяльність із поширення юдаїзму і відійшов зі світу на засланні.
Його юність
Народився в неділю 18 нісана 5638 року (21 квітня 1878 року за загальним літочисленням) у містечку Подобрянка, розташованому поблизу міста Гомель у Білорусі, у своїх батьків — гаона і рава рабі Баруха-Шнеура Шнеєрсона і ребецн пані Зельди-Рахелі Шнеєрсон. Рабі Леві-Іцхака було названо на честь його діда рабі Леві-Іцхака, який був сином рабі Баруха-Шалома (сина Ребе Цемах Цедека) і помер у розквіті літ.
Його мати, ребецн пані Зельда-Рахель, була дочкою хасида рабі Залмана Хайкіна, який був з-поміж пов'язаних із Ребе Цемах Цедеком і Ребе Магарашем.
У юності він вивчав Тору в двоюрідного діда, рава Йоеля Хайкіна, рабина Подобрянки. Уже в молодому віці була помітна його велич і геніальність. У юності він отримав сміху на ухвалення галахічних рішень від гаонів того покоління, серед них гаон рав рабі Хаїм із Бриська[1] і гаон рабі Еліягу-Хаїм Мейзель з Лодзі. Згодом він навіть отримав рабинську грамоту від міста Яффо на посаду головного рабина[2].
Дехто стверджує, що він недовго навчався в єшиві «Томхей Тмімім» у Любавичах у перші роки, а інші цю версію відкидають. Але любавицькі Адмори цього не зазначали[3].
Одруження

Коли рабі Леві-Іцхак досяг віку сватання, Ребе Рашаб запропонував йому шідух із ребецн Ханою, яка була дочкою гаона-хасида рабі Меїра-Шломо Яновського, рабина міста Миколаїв. Дату весілля було призначено на четвер після свята Шавуот, але через хворобу нареченої її батько хотів відкласти весілля. Батько нареченої, рабі Меїр-Шломо Яновський, послав особливого посланця до Ребе Рашаба, щоб отримати його згоду на перенесення весілля, але Ребе вказав провести весілля в призначений час і дав своє благословення. Весілля відбулося в п'ятницю 11 сівана 5660 року (1900 за загальним літочисленням), у місті Миколаєві, у домі заможного єврея на прізвище Брішковський[4][5],
У своїх спогадах ребецн Хана тричі вказала 11 сівана як день їхнього весілля[6][7].
Після весілля Ребе Рашаб надіслав вітального листа батькові нареченого, рабі Баруху-Шнеуру Шнеєрсону, — на додачу до телеграми, яку надіслав у самий день весілля.
Рабі Леві-Іцхак перебував на утриманні свого тестя, рабі Меїра-Шломо Яновського, рабина Миколаєва, протягом 10 років, до 5669 року (1909 за загальним літочисленням), і сидів та займався Торою день і ніч.
Починаючи з 5662 року (1901/1902) він брав участь у громадських зібраннях, на яких вироблялися дії на благо всього російського єврейства. Частину цих зібрань організовував Ребе Рашаб. У дні російсько-японської війни він брав велику участь у відправленні маци єврейським солдатам на поле бою, а також у зборі матеріалів для захисту Бейліса на відомому процесі[8].
На рабинській посаді міста Катеринослава
У 5668 році (1907/1908) помер рав Дов-Зеев Кожевников, хасидський рабин міста Катеринослава (нині Дніпро). Також «ашкеназький» рабин міста був уже старий і немічний. Через становище, що склалося, керівники громади поспішили обрати нових рабинів. Міснагдім узяли собі за рабина рава Пінхаса Гельмана, а хасидам Ребе Рашаб запропонував призначити над ними рабином гаона і рава Леві-Іцхака Шнеєрсона, який у ті дні служив рабином міста Миколаєва, також в Україні.
Дехто з голів сіоністського руху в місті побоювалися його, оскільки в ті роки Ребе Рашаб виступив із різкою боротьбою проти сіоністського руху, і вони побоювалися, що рекомендований Ребе Рашабом також належить до його табору. Тому Ребе Рашаб звернувся листом від 6 адара першого 5668 року (8 лютого 1908) до багатія рава Фейтеля Палея, одного з шанованих членів громади Катеринослава, і попросив його діяти задля призначення рава Леві-Іцхака рабином міста.
На початку листа Ребе Рашаб висловлює скорботу з приводу відходу з життя рава Козовникова[9]. Далі лист стосується призначення рава Леві-Іцхака:
«А оскільки тепер із ними перебуває мій родич, знаменитий гаон і рав, наш учитель рав Леві-Іцхак Шнеєрсон, хай береже його Б-г, людина, у якій є дух, і як я добре його знаю, вінець рабинства йому личить за всіма необхідними подробицями. Він великий учений і найвищою мірою богобоязливий, чистий думкою і лагідний вдачею, володар добрих і дуже піднесених якостей, і розуміється на керівництві зі знанням і розумінням, і немає для них кращого за нього».
Перелічивши його чесноти й обдарування, Ребе додає і зазначає:
«Ось, з досвіду, який я бачив у кількох містах, де мудрували і чинили так, вони спричинили цим те, що справи міста було зіпсовано без можливості виправлення».
Ключ до його прийняття на посаду рабина був у руках Шмар'ї, сина хасида, який отримав хасидське виховання, але після свого весілля зійшов зі шляху і змінив ім'я на Сергій Вольфович. Він керував великим вітряком і лісопильнею. Крім того, він був одним із керівників сіоністського руху в місті.
Попри його віддаленість від світу хасидуту, схоже, що в його серці залишився теплий куточок для Ребе і для хасидуту, бо після того, як було отримано лист Ребе Рашаба, він запросив рабі Леві-Іцхака до себе додому на бесіду, яка тривала шість годин поспіль. Бесіда справила на нього сильне враження, і наприкінці її він вирішив боротися за його призначення рабином міста серед своїх товаришів-сіоністів.
Його боротьба, що тривала близько року, зрештою увінчалася успіхом — і рава Леві-Іцхака було призначено рабином міста. Про це Ребе Рашаб написав йому листа з подякою.
І так, маючи лише близько тридцяти одного року, наприкінці 5669 року (1908/1909) рав Леві-Іцхак прибув обійняти посаду рабина міста — служіння, що тривало тридцять років, до його арешту в 5699 році (1938/1939).
Протягом тридцяти років, що він служив рабином міста, він діяв задля зміцнення справ єврейства всіма можливими способами. Уже після прибуття він скликав керівників громади і обговорював із ними, як зміцнити євреїв міста, попри труднощі в матеріальному і духовному. Разом вони ухвалили низку рішень з метою зміцнити заклади Тори в місті. Також було вирішено посилити діяльність серед молоді та юнацтва.
Одним з його перших кроків було зайнятися місцевою міквою, яка вже не була придатна для використання. Він скликав голів громади і роз'яснив їм серйозність справи, але голови громади ухилилися під приводом браку грошей у громадській касі. Молодого рабина це не вразило. Він підвівся на весь зріст і зняв своє нове пальто, куплене незадовго до того з нагоди вступу на посаду: «Ось вам це пальто, що коштує значну суму, і його вартість буде присвячено як початок на будівництво мікви».
Слова рава Леві-Іцхака справили сильне враження, і голови громади почали займатися спорудженням нової мікви. (Див. у статті «Дніпро» безліч додаткових подробиць про рабинство рабі Леві-Іцхака в Катеринославі.)
Спроба переїзду до Святої Землі

Рав намагався переїхати до Святої Землі незабаром після того, як його брат рав Шалом-Шломо Шнеєрсон переїхав до Святої Землі. Відповідні документи було подано до Головного рабинату Ізраїлю, і через нього було затверджено візи для рава і ребецн. Про це Головний рабинат Ізраїлю сповістив у листі, який надіслав рабі Леві-Іцхаку в Катеринослав:
«1 кислева 5686 (18 листопада 1925)
Високошановному знаменитому гаонові, дорогоцінному святому імені, нашому вчителеві равові Леві-Іцхаку Шнеєрсону, шліта,
рабинові та голові рабинського суду Катеринослава, хай захистить його Всевишній,
мир і благословення!
Хай отримає його шановна Тора доданий тут лист губернатора округу у відповідь на наше прохання про візу для Вашої честі та Ваших домочадців, хай будуть вони здорові, згідно з яким уповноваженому у британських справах у Москві приписано видати візу для Вашої честі та Ваших домочадців на в'їзд до Землі Ізраїлю.
Відтепер Вашій честі слід звернутися просто туди, і Ви отримаєте візу без зволікання, з Б-жою допомогою, благословенний Він.
Звертаємо увагу Вашої честі на те, що строк дії віз останнім часом скоротився, і тому треба поспішити й оформити їх у перші 3 місяці після виходу повідомлення про них.
І ми бажаємо їм миру і блага і чекаємо побачити його віч-на-віч у Святій Землі, незабаром, якщо буде на те Б-жа воля».
Переїзд рабі Леві-Іцхака та його родини зрештою не здійснився з причини, яка нам сьогодні невідома[10].
Його арешт

Після комуністичної революції він самовіддано боровся за дотримання Тори, попри заборону, накладену владою. Його діяльність на благо єврейства була відома всім, і не раз бували тяжкі тертя з владою, доки не було вирішено його заарештувати.
У ніч на 9 нісана 5699[11] (1939 за загальним літочисленням) о третій годині ранку четверо співробітників НКВС (таємної поліції) прибули до його дому на вулиці Барикадній, 13, з ордером на обшук. І після обшуку забрали р. Левіка з собою на допити.
Коли ребецн прийшла наступного дня до управління таємної поліції, щоб принести чоловікові їжу, її відіслали з відмовками, що його немає на місці. Лише через кілька днів їй повідомили, що її чоловік перебуває в місцевій в'язниці і що вона може передавати чоловікові їжу та гроші, але щоразу, коли вона просила побачити його, їй відповідали, що його немає, — і це попри те, що прокурор казав, що він справді там перебуває.
Через кілька днів влада перевела рабі Леві-Іцхака до в'язниці в Києві — для злочинців, засуджених за тяжкі злочини. Р. Леві-Іцхака заарештувала влада, яка бачила в ньому того, хто стоїть на місці Ребе Раяца і хто спонукає й приводить у рух усю єврейську діяльність у Росії.
Співробітники таємної поліції, що заарештували рабі Леві-Іцхака, усіма способами намагалися змусити його визнати, що він діяв проти влади, — за допомогою найтяжчих умов ув'язнення, і переводили його з однієї в'язниці до іншої. Одного разу його навіть помістили в карцер на 32 дні, але рабі Леві-Іцхак стояв твердо і не визнав жодного звинувачення, яке йому приписували.
Його заслання
Після кількох місяців слідства йому було винесено вирок — п'ять років заслання до Казахстану. Протягом місяця рабі Леві-Іцхак долав свій шлях в арештантському потязі з в'язниці в місті Катеринославі. Попри тяжкі умови поїздки, єдине, що заважало йому найбільше, — це брак води для ранкового обмивання рук. Протягом одинадцяти днів води не було зовсім. А питну воду давали в'язням за нормою. Рабі Леві-Іцхак, який і в цьому тяжкому становищі вмів дотримуватися легкої заповіді як суворої, відмовлявся від малої кількості питної води, яку отримував, заради одного лише виконання заповіді обмивання рук.
Після прибуття до Алма-Ати в'язням було дано обмежувальні правила перебування в цьому місці. Одразу після прибуття в'язнів відправили — вони йшли групами — у віддалені місця Казахстану, де їм судилося прожити кілька років на засланні. 19 швата 5700 року (1940 за загальним літочисленням) рабі Леві-Іцхак прибув до місця свого заслання в Чиїлі в Казахстані. Перші дні він жив у неєврея, який змилосердився над ним, разом з ще одним євреєм, засланим у це місце.
Муки, яких він зазнав в ув'язненні, тяготи дороги, тяжкі умови місця та його самотність сильно підірвали його здоров'я; його становище полегшилося, коли до Чиїлі прибула ребецн Хана.
І перебуваючи в Чиїлі, він продовжував поширення юдаїзму, дбав про єврейське поховання для багатьох померлих євреїв, а також про молитви в міньяні.

Понад чотири роки рабі Леві-Іцхак перебував на засланні в Чиїлі. Після свята Песах 5704 року (1944 за загальним літочисленням) рабі Леві-Іцхак, виснажений і ослаблий, прибув з місця свого заслання в Чиїлі до міста Алма-Ата, столиці Казахстану; і там він теж багато діяв задля розквіту єврейського життя і навіть служив рабином у місцевій синагозі.
Невдовзі в нього загострилася злоякісна хвороба (що гніздилася в ньому багато років), його стан погіршувався з кожним днем, поки в середу 20 менахем-ава 5704 року (9 серпня 1944) його душа не піднеслася в небеса. Похорон відбувся наступного дня, за участі невеликої кількості людей, через страх перед владою. На місці його поховання було встановлено надгробок з особливо коротким текстом, а з роками надгробок було замінено в ході особливої операції.
Ребе пояснював[12], що день 20 менахем-ава — це день приношення дров для жертовника від родини «синів Пахат-Моава, сина Єгуди», щоб допомогти синам Ізраїлю спокутувати їхні гріхи; і це служіння звершувалося з великою радістю, на кшталт свята, попри складність знаходження кошерних дров у цей період року. І цей вид служіння відповідає служінню того, чия гілула в цей день: попри його величезну велич у відкритій частині Тори і у внутрішній частині Тори, він віддав себе поширенню Тори і зміцненню юдаїзму також і серед простих людей, і з радістю.
Ще одна особливість цього дня: він припадає за сорок днів до Рош га-Шана і становить підготовку до нього — подібно до того, як Рош ходеш елул припадає за сорок днів до Йом Кіпура (який теж називається «Рош га-Шана» у книзі Єхезкеля[13]), і в нього починається відповідне служіння[14].
Ремонт місця поховання
Протягом усіх років, від відходу з життя рава Леві-Іцхака, Ребе багато цікавився місцем поховання свого батька і дбав про збереження місця та його святості. З роками Ребе навіть надсилав гроші на збереження місця і точні вказівки щодо ремонту та оновлення[15].
У 5732 році (1971/1972), після того як рав Мордехай-Менаше Горелік передав Ребе на єхідуті фотографії місця поховання і надгробка, Ребе попросив його запитати в членів його родини, чи зможуть вони полагодити надгробок, і дав докладні вказівки у зв'язку з ремонтними роботами. Головним, хто цим займався, був його брат рав Хаїм-Елазар Горелік. Розповідають, що під час цього чудесного шліхуту сталося кілька чудес[16].
Тим, хто збудував надгробок, був р. Гавріель Охунов[17][18].
Огель

У 5749 році (1988/1989) рав Давид Нахшон і р. Аві Тауб спорудили Огель навколо надгробка. Підготовка забрала час, і вони кілька разів побували на місці поховання, поки в місяці елул 5749 року (вересень 1989) не спорудили Огель насправді.
Через лічені дні після спорудження Огеля вони прибули до «Бейт хаєйну» і перед від'їздом передали ключ від Огеля до секретаріату, щоб його передали Ребе; але коли вони збиралися виїжджати до аеропорту, із секретаріату зателефонували й поспіхом звеліли їм прибути до «770», бо Ребе просить, щоб вони самі передали ключ. Рава Давида Нахшона і р. Аві Тауба ввели до кімнати єхідуту, і вони передали ключ і звіт про спорудження Огеля. Ребе міцно тримав ключ, глянув на мить на брелок, де рав Нахшон написав на записці, що це ключ від Огеля в Алма-Аті, і Ребе запитав: що це? І рав Нахшон сказав: це ключ від Огеля в Алма-Аті. Ребе подивився вгору і сказав із почуттям: «Це ключ від Огеля». А потім благословив їх обох:
«Щаслива їхня доля, велика їхня нагорода, велика їхня заслуга — за те, що пробудили російських євреїв і діяли з ними, і займалися огелями Ребе, праведників і святих. І щоб нам не треба було приходити до цього — завдяки тому, що буде „пробудіться і співайте, ті, що спочивають у пороху“»[19].

Останніми роками шлухім у місті відремонтували місце поховання і підхід до нього і надали йому оновленого вигляду, що личить цьому святому місцю.
Щороку в день гілули, 20 менахем-ава, безліч хасидів з усього світу сходяться до Огеля і користуються молитовними міньянами, уроками та фарбрейнгенами, які організовують шлухім Ребе в цьому місті, об'єднані під «Хабад-Любавич у Казахстані», і велика єврейська громада на чолі з головним рабином Казахстану, шаліахом равом Єшаєю-Елазаром Когеном. Неподалік від кладовища, до послуг тих, хто приїжджає молитися на місці поховання, стоїть Єврейський центр Казахстану, що має назву «Бейт Менахем Хабад-Любавич — Казахстан», а в ньому синагога «Леві-Іцхак».
Увічнення пам'яті
За ці роки було засновано різні починання з увічнення пам'яті рабі Леві-Іцхака, частину з них ініціював сам Ребе, а до частини Ребе виявив особливу прихильність; серед цих починань та ініціатив можна назвати:
- «Тіферет зкеним Леві-Іцхак» — мережа колелів
- Бібліотека «Леві-Іцхак» — хасидська бібліотека в Краун-Гайтс для читання і видачі книжок
- Громада «Леві-Іцхак Любавич», Голландейл, Флорида[20]
- Фонд «Леві-Іцхак» — доброчинний фонд, який Ребе заснував на його честь і який допомагає і підтримує кошерну єврейську освіту
- «Ярхей кала» — щорічне зібрання з вивчення Тори в пам'ять рабі Леві-Іцхака, що проводиться щороку влітку на території табору «Ган Ісраель» у Сполучених Штатах
Спогади р. Йосефа Німотіна
Р. Йосеф Німотін, син хасида рава Шмуеля Німотіна, під час Другої світової війни жив в Алма-Аті в Казахстані і займався порятунком життів. І він удостоївся прислуговувати і допомагати каббалістові раву Леві-Іцхаку Шнеєрсону і ребецн пані Хані Шнеєрсон, батькам Ребе. Під час «великої втечі з Росії» у 5706 році (1945/1946) він вручив раву Сімхі Городецькому шофар, яким користувався батько Ребе і який був у нього у спадок від Ребе Цемах Цедека, щоб той передав його Ребе. Рав Німотін залишався в Радянському Союзі до 5739 року (1978/1979) і доглядав святе місце поховання р. Леві-Іцхака, дбаючи про його чистоту й утримання[21]. Після виїзду з Росії він оселився в Краун-Гайтс і удостоївся прихильності від Ребе завдяки своїй близькості до його батька і допомозі йому.
Його спогади про рава Леві-Іцхака і ребецн Хану, батьків Ребе, було опубліковано у випуску «Га-Тамім»[22]
«Лікутей Леві-Іцхак»
Основна стаття – «Лікутей Леві-Іцхак»


«Лікутей Леві-Іцхак» — це зібрання вчення рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона, батька Ребе, яке він написав із самопожертвою і в нелюдських умовах протягом років свого заслання в селищі Чиїлі в Казахстані.
Після відходу з життя р. Леві-Іцхака його дружині ребецн Хані вдалося виїхати з Радянського Союзу. Перед цим вона передала скарби рукописів у руки надійних людей у Москві.
З роками кілька хасидів взялися за вивезення рукописів р. Леві-Іцхака з Радянського Союзу, і спільно з євреями, що дотримуються Тори та заповідей і їздили до Радянського Союзу, було здійснено героїчну й небезпечну операцію з порятунку рукописів. Під носом у нишпорок КДБ пакет рукописів було передано з володіння надійного єврея, якому було доручено їх зберігання, до рук посольства Ізраїлю, яке поспішило відправити рукописи дипломатичною поштою до міністерства закордонних справ у Єрусалимі. Через кілька днів рукописи потрапили до рук Ребе.
У «Бейт Мошіах», у випуску 1423, присвяченому 80-й річниці гілули, уперше було опубліковано листи Ребе до громадського діяча рава Пінхаса Альтгойза у зв'язку з вивезенням книг «Зогар» з Радянського Союзу.
Добірна група хасидів сіла редагувати рукописи для видання книг, причому Ребе особисто наглядав за редагуванням і укладанням книг.
Його фотографія

Перша фотографія
Коли в 5730 році (1969/1970) видали дві перші книги р. Леві-Іцхака — «Лікутей Леві-Іцхак» на книгу «Зогар» і на книгу «Танія», — у книзі[23] було надруковано фотографію, зняту під час його заслання в Чиїлі[24] і вивезену потай із Росії, розміром із паспортну фотографію. Коли цю фотографію принесли Ребе[25], Ребе написав на звороті крейдяного аркуша אאז"ל? [=«мій пан батько, благословенної пам'яті?»]. Багато хто стверджує, що цей напис виражав труднощі з упізнанням рава Леві-Іцхака після безлічі страждань, яких він зазнав у Чиїлі[26]. Але є й ті, хто стверджує, що Ребе просто вказав, хто зображений (ім'я його батька — зображеного на фотографії), а «знак питання» стосується року, у який було знято фотографію.
Друга фотографія
Коли до Росії в 5751 році (1990/1991) було послано делегацію Ребе, серед іншого для визволення книг Ребе, і серед них книг р. Леві-Іцхака[27], членам делегації вдалося[28] роздобути слідчу справу р. Леві-Іцхака, а в ній дві його фотографії з двох ракурсів, зняті в 5699 році (1938/1939), як було заведено в ті дні фотографувати кожного в'язня під час надходження до в'язниці[29]. Фотографії було знято лише після того, як слідчим вдалося силою зняти з р. Леві-Іцхака кіпу; і з них було надіслано знімки Ребе на завершенні останнього дня Песаху[30], а потім їх було передано Ребе офіційно в місяці елул того самого року разом зі слідчою справою в кімнаті Ребе з рук рава Йосефа-Іцхака Ааронова і рава Шломо Куніна[31]. Ребе зауважив, що й на цій фотографії «кукт ойс ніт гезунт» [=«він має нездоровий вигляд»].
Перед друком книги «Торат Менахем — Тіферет Леві-Іцхак» на частину «Шмот» Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш попросив у Ребе дозволу надрукувати фотографію в книзі, яка мала вийти друком, за зразком того, що було зроблено з першою фотографією під час її виявлення, разом з його фотографією після заслання, зобов'язуючись, що фотографію виправить фахівець-художник, який додасть кіпу на голову р. Леві-Іцхака. Ребе це затвердив і вказав, що під кожною фотографією слід зазначити час її знімання, і так книгу було надруковано з обома фотографіями і з зазначенням часу їх знімання[32][33].
Його святі звичаї
У 5772 році (2011/2012) з публікацією записів ребецн Хани, виданих інститутом «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш», було розкрито багато звичаїв рабі Леві-Іцхака. Крім того, частину його святих звичаїв було зібрано й опубліковано у збірнику «Гаарот га-тмімім ве-анаш» Лод, випуск 90, що вийшов друком з нагоди світлого дня 11 нісана 5771 року (15 квітня 2011).
Велику добірку звичаїв і висловів рабі Леві-Іцхака надруковано в книзі «Толдот Леві-Іцхак», частина 3 (видання 5778 року (2017/2018)), розділ двадцять дев'ятий.
З його книг
- «Лікутей Леві-Іцхак», «Кегот», 5730 і далі; нове виправлене видання — 5782.
- «Торат Леві-Іцхак» — новації та роз'яснення до Шасу, Мішни і Гемари, «Кегот», 5731; нове виправлене видання — 5782.
- «Пнінєй Леві-Іцхак» — вибрані перлини його вчення, за редакцією рава Алтера-Еліягу Фрідмана.
- «Торат Менахем — Тіферет Леві-Іцхак» — з роз'яснень Ребе до його вчення, «Кегот», 5750; нове видання 5780 — 5 томів.
- «Ялкут Леві-Іцхак» — до Тори, за редакцією рава Давида Дубова; станом на 5781 рік вийшли друком 4 томи.
- «Тіпа мін га-ям» — вибрані й опрацьовані ідеї з учення рабі Леві-Іцхака, за редакцією рава Еліягу Вольфа.
- «Лікутей Леві-Іцхак — записки рабі Леві-Іцхака» з добіркою роз'яснень і приміток у міру можливого — 5779
Родина
- Його дружина: ребецн Хана Шнеєрсон
- Його син — Ребе
- Його син — р. Дов-Бер Шнеєрсон
- Його син — р. Ісраель-Ар'є-Лейб Шнеєрсон
- Його онука — пані Далія Ройтман
Див. також
Додаткова література
- Рав Нафталі-Цві Готліб, «Толдот Леві-Іцхак», три томи, видання «Кегот»; вийшла в кількох виданнях, і останнє видання — оновлене, з доповненнями рава Елі Вольфа.
- Аврагам-Шмуель Букієт, «Пеер Леві-Іцхак», випущена друком Об'єднанням шлухім Святої Землі.
- Менахем Зіглбойм (редактор), «Ребе дякує» — статті та матеріали про рава Леві-Іцхака Шнеєрсона, самопожертву, заслання, Огель, чудеса біля Огеля і сьогоднішній шліхут у Казахстані. Автори: рав Єшая Коген, головний шаліах Казахстану, Менахем Зіглбойм, Шрага Крумбі, співак Бені Фрідман та інші. Ав 5783.
- «США шанують рава — це честь для нас», про визнання місця поховання рабі Леві-Іцхака об'єктом національної спадщини, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1871, с. 73
- «Мій пане, батьку мій, учителю мій і наставнику мій», добірка фотографій Ребе з фарбрейнгенів, які він проводив на честь свого батька, у рубриці «І поглянь на обличчя помазанця Твого», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1224, с. 40
- «Зухвала операція з визволення святих книжок», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1224, с. 44
- «Десять фактів про рабі Леві-Іцхака», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1224, с. 47
- «Батько Царя», додаток, присвячений його особистості та думці, доданий до тижневика «Бейт Мошіах» напередодні 20 менахем-ава 5780 (10 серпня 2020)
- «Хахам га-разім», інтерв'ю з равом Алтером-Еліягу Фрідманом, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1870, с. 25
- «Обличчя його засяяло», у рубриці «Хаєй Ребі», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1870, с. 32
- «Скуштувати від розкриттів Геули», інтерв'ю з равом Еліягу Вольфом, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1870, с. 40
- «Ангел Гавріель», про ремонт надгробка та про особу єврея, який удостоївся цим займатися, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1919, с. 23
- Залман Рудерман, книга «Хасидім анше маасе», с. 67–84.
Зовнішні посилання
- Тег: р. Леві-Іцхак Шнеєрсон, на сайті «Хабад Лайв»

- Життєпис
- Спогади ребецн Хани на сайті «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш».
- Документи слідчої справи

- Ваад хаялей Бейт Давид, «Життєпис рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона»
. - «Гаон Яаков» рабі Леві-Іцхака • Захопливо, низка захопливих епізодів про батька Ребе на сайті Хабад Інфо.

- Ребе і спроба переїзду його батька до Святої Землі • Справа про репатріацію рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона

- «Із самовіддачею і рішучістю»
його життєпис на сайті Бейт Хабаду
- Його вчення
- Огляд учення р. Леві-Іцхака, збірник «Ярхей кала» 5773, с. 14, єшива «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад
- «Мені випала честь запропонувати вивчати його вчення»: ясне роз'яснення в ученні р. Леві-Іцхака, на сайті «Хабад Лайв»

- Рав Давид Дубов, Шаліах, який робить учення рабі Леві-Іцхака доступним, в особливому інтерв'ю
(англійською) - Ось так було спалено книги рабі Леві-Іцхака • Спеціально

- Рав Моше Корнвіц, «Ісраель орайта ве-Кудша бріх Гу кула хад», випуск «Га-Тамім» 53, с. 42
- Рав Єгуда-Лейб Вайсглас, «Син шанує батька», випуск «Га-Тамім» 53, с. 50
- Рав Ашер Фаркаш, 20 ава — загальний огляд учення рава Леві-Іцхака ,
на сайті хабадської фільтрації ютуб-роликів - Шлях вивчення в нігле і хасидуті, чиста віра, самопожертва гаона-каббаліста р. Леві-Іцхака, праведної пам'яті. Р. Моше Гурарі, 5785 на ютуб-каналі «Хасидут Chassidus» на сайті хабадської фільтрації ютуб-роликів
(їдиш)
- Оповіді
- «Літня ніч у Катеринославі • Приголомшлива й актуальна розповідь», особлива стаття на сайті Хабад Інфо на честь дня його народження 18 нісана.
(посилання не працює, 28 іяра 5783 (19 травня 2023)) - Відомості та розповіді про гаона-каббаліста р. Леві-Іцхака, праведної пам'яті, до 20 ава. Інтерв'ю з равом Давидом Дубовом, 5785 рік на ютуб-каналі «Хасидут Chassidus» на сайті хабадської фільтрації ютуб-роликів
(їдиш)
- Його фотографія
- Шнеур-Залман Бергер, Розслідування: хто приніс Ребе фотографію його батька, рава Леві-Іцхака Шнеєрсона?

- «Мій пан, батько мій, учитель мій і наставник мій, благословенної пам'яті?» рава Мордехая-Менаше Лауфера на сайті

- Історичне розкриття: нова фотографія р. Леві-Іцхака Шнеєрсона? • Ексклюзив, на сайті «Хабад Лайв»

- Різне
- Гет, написаний у рабинському суді р. Леві-Іцхака Шнеєрсона
(посилання не працює, 28 іяра 5783 (19 травня 2023)) - Повідомлення про пам'ятник на його пам'ять
(посилання не працює, 28 іяра 5783 (19 травня 2023)) - Шнеур-Залман Бергер, Чому батько Ребе та його родина не приїхали до Землі Ізраїлю?, у тижневику «Бейт Мошіах», тижнева глава «Лех леха» 5778

- «Маайнотеха», випуск 34. Учення Хабаду для учнів єшив, 5772.(посилання не працює, 18 менахем-ава 5781 (27 липня 2021)).
- Менді Гольдман, «Рабі Леві-Іцхак у колі року», тижневик «Бейт Мошіах», 19 ава 5773 (26.07.2013)
(посилання не працює, 28 іяра 5783 (19 травня 2023)) - Ось так було спалено книги рабі Леві-Іцхака ● Спеціально
(посилання не працює, 28 іяра 5783 (19 травня 2023)) - Менахем Зігельбойм, «500 разів отак», спеціальний випуск на честь дня гілули 5781, виданий Хабад-Любавич Казахстан
- Розкриття рідкісного листа р. Леві-Іцхака Шнеєрсона, на сайті «Хабад Лайв»

- Медіа
- «Ось родовід Леві-Іцхака»: приголомшлива подорож місцями, де він жив і діяв
відеопродукція до дня гілули, 20 менахем-ава 5780 (10 серпня 2020), Флейшман і Камінецький - Ребе молиться біля амуду в день ярцайту свого батька, відео від 20 менахем-ава 5735 (28 липня 1975)
17 швата 5774 (18 січня 2014) (посилання не працює, 28 іяра 5783 (19 травня 2023))
- Ребе розповідає про свого батька зі щотижневого відеожурналу
- До образу людини самопожертви

| Родовід Хайкіних | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Бейт Рабі | ||
|---|---|---|
| Бааль-Шем-Тов — Магід з Межиріча | ||
| Родина Алтер Ребе | Діди/баби: Шнеур-Залман · Хаїм-Аврагам з Ліозно · Барух Батлан · Рахель | Батьки: Ісраель-Барух · Рівка | Тесть: Єгуда-Лейб | Дружина: Стерна | Брати/сестри: Єгуда-Лейб · Мордехай · Моше · Сара | Свояки/своячки: Ісраель Казік · Аківа Фрадкін | Сини/доньки: Дов-Бер · Хаїм-Аврагам · Моше · Фрейда · Двойра-Лея · Рахель | Зяті/невістки: Еліягу · Шолом-Шахна Альтшулер · Аврагам Шейнес | Шейна · Шифра | |
| Родина Мітлер Ребе | Батьки: Шнеур-Залман · Стерна | Дружина: Шейна | Тесть: р. Яаков Мінович | Брати/сестри: Хаїм-Аврагам · Моше · Фрейда · Двойра-Лея · Рахель | Зяті (чоловіки сестер): Еліягу · Шалом-Шахна Альтшулер · Аврагам | Сини/дочки: Менахем-Нохум · Барух · Сара · Бейла · Хая-Мушка · Двойра-Лея · Браха · Менуха-Рахель Слонім · Хая-Сара · Естер-Мір'ям | Зяті/невістки: Єкутіель-Залман Волес · Менахем-Мендл · Яаков-Ісраель Тверський · Йона з Житомира · Яаков-Кулі Слонім · Агарон Александров · Сара-Фрейда Шнеєрсон · Агарон Заславський | |
| Родина Ребе Цемах Цедека | Батьки: Шолом-Шахна Альтшулер · Двойра-Лея | Дружина: Хая-Мушка | Тесть: Дов-Бер Теща: Шейна | Брати/сестри: Двойра | Свояки/своячки: Хаїм-Хайкл | Сини/доньки: Барух-Шолом · Єгуда-Лейб · Хаїм-Шнеур-Залман · Ісраель-Ноах · Йосеф-Іцхак · Яаков · Шмуель · Раде-Фрейда · Двойра-Лея | Зяті/невістки: Шнеур · Леві-Іцхак Залманович · Леві-Іцхак із Сірачина | |
| Родина Ребе Магараша | Батьки: Менахем-Мендл · Хая-Мушка | Дружина: Рівка (у першому шлюбі: Стерна) | Тесть: Агарон Александров Теща: Хая-Сара (у першому шлюбі: тесть: Хаїм-Шнеур-Залман) | Брати/сестри: Барух-Шолом · Єгуда-Лейб · Хаїм-Шнеур-Залман · Ісраель-Ноах · Йосеф-Іцхак · Яаков · Раде-Фрейда · Двойра-Лея | Свояки/своячки: Шнеур · Леві-Іцхак Залманович | Сини/доньки: Шнеур-Залман-Агарон · Шолом-Дов-Бер · Аврагам-Сендер · Менахем-Мендл · Двойра-Лея · Хая-Мушка | Зяті/невістки: Моше-Ар'є-Лейб Гінзбург · Моше Горнштейн | |
| Родина Ребе Рашаба | Батьки: Шмуель · Рівка | Дружина: Стерна-Сара | Тесть: Адмор Йосеф-Іцхак | Теща: Хана | Брати/сестри: Шнеур-Залман-Агарон · Аврагам-Сендер · Менахем-Мендл · Двойра-Лея · Хая-Мушка | Сини: Йосеф-Іцхак | Свояки: Моше-Ар'є-Лейб Гінзбург · Моше Горнштейн | Невістки: Нехама-Діна | |
| Родина Ребе Раяца | Батьки: Шолом-Дов-Бер · Стерна-Сара | Дружина: Нехама-Діна | Тесть: Аврагам Шнеєрсон Теща: Йохевед Шнеєрсон | Свояки/своячки: Бен-Ціон Шнеєрсон · Циля Шнеєрсон | Доньки: Хана · Хая-Мушка · Шейна | Зяті: Менахем-Мендл Шнеєрсон · Шмар'ягу Гурарі · Менахем-Мендл Горнштейн | Онуки: Шолом-Дов-Бер Гурарі | |
| Родина Любавицького Ребе | Батьки: Леві-Іцхак Шнеєрсон · Хана Шнеєрсон | Дружина: Хая-Мушка | Тесть: Йосеф-Іцхак | Теща: Нехама-Діна | Брати: Дов-Бер Шнеєрсон · Ісраель-Ар'є-Лейб Шнеєрсон (Марк Гурарі) | Свояки/своячки: Шмар'ягу Гурарі · Менахем-Мендл Горнштейн · Хана · Шейна · Геня Шнеєрсон | |
Примітки
- ^ «Лікутей сіхот» ч. 9, с. 91 і далі. І в інших місцях
- ^ Початок записок ребецн Хани. І див. також «Толдот Леві-Іцхак» ч. 1, с. 189.
- ^ Документація та обговорення на тему: «Мі-бейт га-гназім», с. 71. «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов», випуск 40, с. 394.
- ^ «У домі багатія містечка п. Брішковського», книга «Толдот Леві-Іцхак», частина 1, с. 71
- ^ Історичні відкриття в поїздці тмімім 5776 року (2015/2016)
- ^ Див. у брошурах 34 і 35.
- ^ Коли було весілля рабі Леві-Іцхака і ребецн Хани?, збірник приміток «Леапша ла», Томхей Тмімім Квінс, випуск 26, 20 ава 5782 (17 серпня 2022), с. 91.
- ^ Життєпис рава р. Леві-Іцхака Шнеєрсона, хай перебуває душа його в раю, написаний Ребе Раяцом і надрукований у «Ковец Любавич», брошура 4, с. 62 (без зазначення імені), і знову в «Лікутей Леві-Іцхак» на книгу «Танія», с. 55.
- ^ І просить подбати про його дружину, що залишилася з величезними боргами, які залишив по собі її чоловік-рав (безліч бідняків оббивали його поріг, і ніхто не йшов, не отримавши гідної допомоги. Його дружина-ребецн завжди нарікала, що чоловік роздає всю свою платню на цдаку і їй нема на що жити. Тому голови громади стали передавати його платню просто ребецн. Заможні хасиди приносили йому великі суми на цдаку, але й їх не вистачало на його витрати на цдаку. Коли він відійшов у інший світ, він залишився боржником на суму чотири тисячі рублів — величезну суму в ті дні
- ^ Шнеур-Залман Бергер, Чому батько Ребе та його родина не приїхали до Землі Ізраїлю?, у тижневику «Бейт Мошіах», тижнева глава «Лех леха» 5778.
Ребе і спроба переїзду його батька до Святої Землі • Справа про репатріацію рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона
- ^ Так пише сам р. Леві-Іцхак. Див. у передмові до «Лікутей Леві-Іцхак» на книгу «Танія», на книгу «Зогар» та в інших місцях. І так само писала ребецн Хана на початку своїх записок.
- ^ «Лікутей сіхот» ч. 4, с. 1103 і далі. Ч. 9, с. 86 і далі.
- ^ Розділ 40, вірш 1
- ^ «Лікутей сіхот» ч. 4, там само, примітка 1. «Сефер га-маамарім мелукат» ч. 2, с. 67, у примітці.
- ^ Р. Аврагам Райніц, тижневик «Бейт Мошіах» 472, с. 27
- ^ Опис історії з ремонтом надгробка в тшурі з весілля родини Мариновських. «Моя розповідь», випуск 425.
- ^ Він відмовлявся накладати тфілін, але тоді з'ясувалося, що його дід збудував надгробок батька Ребе.
- ^ До 20 менахем-ава: історична документація спорудження надгробка в Алма-Аті
- ^ Аврагам Райніц, тижневик «Бейт Мошіах», 472, с. 27
- ^ Лист Ребе до громади — тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1898, с. 11
- ^ Ось так полагодили надгробок р. Леві-Іцхака згідно з вказівками Ребе
.
- ^ «Га-Тамім», випуск 54, додаток «Бейт Мошіах», Сукот 5785 (17 жовтня 2024)
- ^ На сторінці VII
- ^ Згідно з приміткою Ребе в передмові до цього видання
- ^ Фотографію було надруковано на гладкому крейдяному папері, на відміну від решти шорстких сторінок книги, і приклеєно до неї зворотним боком.
- ^ Були ті, хто намагався сказати, що неможлива така велика зміна, щоб його обличчя змінилося настільки; але це можливо, бо коли Ребе побачив другу фотографію (зняту задовго до того, ще під час надходження рава Леві-Іцхака до ув'язнення, див. далі), він зауважив, що «він має нездоровий вигляд», тож справді можливо, що після безлічі страждань, яких він зазнав на засланні, він надзвичайно змінився; і див. «Толдот Леві-Іцхак», 5755, частина 3, с. 965. Крім того, при уважному розгляді буде ясно помітно, що між двома фотографіями справді є схожість.
- ^ Див. у щоденнику, який вийшов друком згодом книгою «Йоман га-шліхут га-меюхедет», написаною равом Шаломом-Дов-Бером Левіним, тут
- ^ Див. про це в «Йоман га-шліхут га-меюхедет», с. 264 і далі
- ^ Див. про чудо, що сталося з Ребе Раяцом у зв'язку з цим, на фарбрейнгені 12–13 тамуза 5711 року (17 липня 1951) — «Торат Менахем» частина 3, 5711, частина 2 — с. 195; фарбрейнген 12–13 тамуза 5721 року (27 червня 1961) — «Торат Менахем» частина 31, 5721 — частина 3, с. 119
- ^ Фотографію (рабі Леві-Іцхака, батька Ребе, у той час, коли його взяли під арешт, — вона з його слідчої справи) та її копії було успішно отримано, і вчора вночі ми надіслали оригінал Ребе. У доданому листі ми написали (я і рав Йосеф-Іцхак Ааронов), серед іншого: «Додається оригінальна фотографія батька Ребе, шліта, знята у двох позах під час його арешту в 5699 році (1938/1939). Наша надія міцна, що й решту документів архіву ув'язнення буде незабаром визволено», «Йоман га-шліхут га-меюхедет», с. 265, у примітках
- ^ Спочатку вони чекали на Ребе біля входу до «нижнього Ган Едену», однак Ребе дав їм знак увійти до його кімнати.
- ^ На сторінках 6 і 7, див. тут
- ^ Див. про це тут. Другу фотографію рабі Леві-Іцхака зі слідчої справи було знято в профіль, і Ребе її не опублікував. Вона з'являється в інтернеті на деяких сайтах. Під оригінальною фотографією написано російською ім'я р. Леві-Іцхака та ім'я його батька.
- ^ Зять рабі Хаїма Хайкла і брат рабі Агарона з Карліна
- ^ Дружина р. Шауля Нафталіна