Постанови наших Ребе, провідників поколінь
Постанови наших Ребе, провідників поколінь — сукупність загальних вказівок, які вони дали хасидам, щоб дати їм змогу піднестися і встановити зв'язок з ними; це один із головних шляхів гіткашрут.
У багатьох місцях Ребе каже, що дотримання постанов приносить людині щедрий потік усякого блага в матеріальному і в духовному.
Суть постанов
В особливій сіхі[1] Ребе пояснив, що сенс постанов, які запроваджують провідники Ізраїлю в кожному поколінні, — очистити й виправити людину так, як це необхідно в цьому поколінні. З цієї причини ці вказівки називаються не «вказівками» чи «повеліннями», а «постановами» (такканот) — від слова «тікун», виправлення.
І так само, як «Моше постановив для Ізраїлю»[2], такі й постанови в кожному поколінні, що їх запроваджує «Моше Рабейну» цього покоління.
Дотримання постанов
Дотримання постанов мудреців Ізраїлю кожного покоління — заповідь Тори, як писав Рамбам[3]: «Усе, що мудреці веліли робити, і все, від чого вони застерегли, — уже повелів Моше Рабейну на Синаї, щоб нам веліли це дотримувати, і це його слова: „За законом, якого навчать тебе, і за судом, який скажуть тобі, чини“, і застеріг нас від порушення будь-чого з того, що вони постановили чи заборонили, і сказав: „Не відступай від слова, яке скажуть тобі, ні праворуч, ні ліворуч“»[4]. І так само висловився Ребе: «Повеління і наказ Ребе (а також його прохання, як він одного разу сказав: „Моє прохання — це наказ“), який обов'язково виконувати, як усі заповіді мудреців, обов'язковість яких виводиться з „Не відступай від шляху, який скажуть тобі“ . . що на думку Рамбама той, хто порушує заповідь Синедріону . . порушує заповідь-повеління і заповідь-заборону Тори; і подібним чином у хасидів щодо виконання повеління і наказу Ребе — у сенсі „не відступай і т. д.“, оскільки Ребе — стовп настанови, і від нього виходять закон і суд для всіх його учнів, які є його хасидами, і коли порушують повеління і наказ Ребе, це подібно до того, як порушують заповідь-повеління і заповідь-заборону»[5].
Щодо того, як дотримувати постанов, Ребе вказав, що їх слід виконувати не тому, що розуміють їх розумом і сенсом, а з повним самозреченням і прийняттям ярма, завдяки чому осягають саму «сутність» Ребе[6].
Ребе вимагав від хасидів дотримувати постанов безперервно й послідовно і не скасовувати дотримання постанов Ребе навіть один раз. Його словами: «Остерігатися, щоб не було, не доведи Б-же, послаблення у справі гіткашрут з Ребе, тобто не тільки виключити припинення гіткашрут, не доведи Б-же, а й виключити будь-яке послаблення, хоча б у дотриманні постанов Ребе . . бо припинення буває й тоді, коли порушують постанову Ребе хоча б один раз»[7].
Щодо частини постанов Ребе різко висловився, що той, хто їх не дотримує, не може називатися його шаліахом: «Ті, хто не дотримує постанов щодо спиртного, — не мої шлухім»[8].
Хасиди кажуть, що подібно до того, як «кожен, хто каже: „У мене є тільки Тора“, — навіть Тори немає в нього», і щоб бути пов'язаним зі Святим, благословенним Він, треба і вивчати Тору, і виконувати заповіді, — так само і щодо гіткашрут з Ребе: щоб бути по-справжньому пов'язаними, необхідні і вивчення його Тори, і виконання його «заповідей», тобто постанов, які він запровадив.
В одній із сіхот Ребе навів хасидський вислів: «„Ашрей“ і „У-ва ле-Ціон“ — з якого це дива, але уроків Хітаса треба дотримувати з усією суворістю»[9], оскільки ця постанова стосується нас більше, ніж постанова мудреців попередніх поколінь.
Постанови наших Ребе, провідників поколінь
Алтер Ребе
Алтер Ребе був першопрохідцем не тільки в галузі хасидуту, а й у галузі галахи і звичаю. Окрім укладеного ним «Шулхан аруха», Алтер Ребе запровадив низку постанов і нововведень — частина з них призначалася для хасидів, а частина була загальними постановами про ретельніше виконання заповідей, які він запровадив для всього Ізраїлю:
- «Ліозненські постанови» — постанови, що обмежують і визначають порядок поїздок хасидів до Ребе і терміни поїздок.
- Шліфовані ножі — шліфування ножів для шхіти з обох боків леза.
- Шрифт стам — нова форма літер, що поєднує Каббалу і галаху; відома історія про те, що Магід покликав Алтер Ребе і сказав йому, що на Небесах є звинувачення через те, що між відкритою частиною Тори і Каббалою існує розбіжність щодо форми літер стам, і попросив його укласти шрифт, який об'єднає відкриту частину Тори і Каббалу. Так з'явився цей шрифт, і Магід був цим задоволений.
- «Розподіл Шасу» — завершення вивчення Шасу щороку силами кожної з громад Хабаду.
- Постанова про мікву — галахічне рішення, що полегшує занурення в джерелі.
- Ерев каблан — продаж хамецу неєвреєві напередодні Песаху за посередництвом «ерев каблан».
- Вузол тфілін — особливий спосіб зав'язування головного тфілін[10] і ручного тфілін[11].
- Шліхей ціббур — у межах своїх зусиль і вимоги неквапливо вкорінити молитовне служіння серед хасидів він постановив обирати постійних людей, гідних бути шліхей ціббур, за жеребом або за згодою більшості міньяну, щоб вони молилися слово за словом, помірно, гучним голосом, не затягуючи і не скорочуючи понад міру[12].
З усіх постанов Алтер Ребе вважав своєю заслугою три головні виправлення: виправлення мікви так, щоб її було зручно нагрівати, шліфовані ножі та скасування широких ліжок[13].
Ребе Рашаб
- «Бор аль габей бор» — спорудження мікв для очищення за найретельнішим зразком, що примножує чистоту Ізраїлю.
- «Орах ле-цадик» — молитва на могилах наших Ребе, провідників поколінь, через обраних шліхей ціббур.
Ребе Раяц
- Хітас — щоденні уроки Хумаша, Тегілім і «Танії».
- Читання Тегілім у Шабат мевархім — читання книги Тегілім у Шабат мевархім перед молитвою, щоб притягнути благословення на всі дні місяця.
- Нігуни наших Ребе, провідників поколінь — оголошувати, кому з наших Ребе, провідників поколінь, належить кожен нігун[14].
Ребе
- Вивчення Рамбама — вивчення книг «Яд га-хазака» за трьома програмами з метою об'єднати весь Ізраїль.
- «Танія» перед молитвою — вивчення розділу «Танії» як підготовка до молитви — з особливим наголосом на розділі 41.
- Вивчення тем Храму в дні Бейн га-мецарім — заняття темами Храму в тижні Бейн га-мецарім, на підставі слів мудреців, що тому, хто займається вченням про Храм, Святий, благословенний Він, зараховує це так, ніби він справді будує його.
- Вивчення тем Геули і Мошіаха — вивчення тем Геули і Мошіаха з метою наблизити і пришвидшити Геулу і почати жити в часі Геули.
- Вивчення хасидської тижневої глави — вивчення всіх частин «Тора ор» і «Лікутей Тора» щороку.
- Вивчення вчення наших Ребе, провідників поколінь, у місяці кислеві — збільшення вивчення хасидуту в дні місяця кислева за допомогою щоденного вивчення уривків з усього вчення наших Ребе, провідників поколінь.
- Сіюми трактатів у Дев'ять днів — перетворення днів жалоби «Дев'яти днів» на веселощі й радість шляхом примноження в «повеліннях Г-сподніх, справедливих, що звеселяють серце», і проведення публічних сіюмів трактатів.
- Написання хідушів Тори — написання і видання збірок хідушів Тори з метою звеличити і прославити Тору.
- Хода — проведення ходи до віддалених синагог у свята і пам'ятні дні з метою принести й туди радість свята.
- Сміха на рабинство — завершення навчання на сміху на рабинство старшими юнаками до їхнього весілля.
- «Кінус Тора» — проведення зібрань з вивчення Тори поблизу трьох свят паломництва.
- Постанова про міцні напої — заборона пити міцні напої понад ревіїт на кожному фарбрейнгені для молодих людей, молодших за сорок років.
- Тфілін Рабейну Тама — накладання тфілін Рабейну Тама вже юнаками з віку бар-міцви.
- Слова докору — відновлення звичаю виголошувати слова докору в постові дні перед молитвою Мінха з метою пробудити серце громади до тшуви і добрих справ.
- Сімхат бейт га-шоева — проведення свят Сімхат бейт га-шоева на вулицях міста.
- Убезпечення дітей від нечистих видовищ — старання зберегти чистоту дітей Ізраїлю, щоб вони бачили тільки чисті видовища, і не давати їм бачити нечистих тварин і зображення, здатні вплинути на властивості їхньої душі.
- «Гареіні мекабель» — «Ах цадикім»: виголошувати перед молитвою «Гареіні мекабель», а після закінчення молитви додавати вірш «Ах цадикім».
- «Зроби собі рава» — призначення особистого машпіа кожному хасидові, який допоможе йому неупереджено оцінити своє становище і стан у служінні Всевишньому і порадить, як просуватися в своєму особистому служінні.
- Встановлення скриньки для цдаки на кухонній стіні — перетворення самих стін дому на святість шляхом встановлення скриньки для цдаки на кухонній стіні.
- День народження — перетворення дня народження на значущу подію, протягом якої людина ухвалює добрі рішення, додає в Торі й заповідях і проводить з цієї нагоди хасидський фарбрейнген.
- Хвилина мовчання — загальнолюдська цінність присвячення часу на початку дня роздумам про сенс життя та існування Творця.
- Зв'язок свята з буднями — зв'язок святкових днів Ізраїлю з буднями з метою перенести сили і святість, отримані під час свята, у сіре повсякденне життя.
Додаткова література
- Рав Еляшів Каплон, «Постанови Ребе» — видавництво «Ле-дорот», 5772
- Тижневик «Кфар-Хабад», випуск переддня Рош га-Шана 5781 (18 вересня 2020) — «Слова Ребе — Святеє Святих» • рав Єхіель-Менахем-Мендл Калменсон, випуск 1881, сторінка 18
Примітки
- ^ Сіха на виході Песах шені 5710 року (1949/1950), наприкінці.
- ^ Трактат «Мегіла», наприкінці. Наводиться також у «Шулхан арух» Алтер Ребе, розділ 429, пункт 4.
- ^ Передмова до «Сефер га-міцвот», корінь 1. «Яд га-хазака», початок «Законів про непокірних».
- ^ Межі цього обов'язку докладно роз'яснено Ребе в сіхі другого дня свята Шавуот, пункт 10.
- ^ Сіха 20 менахем-ава 5710 року (3 серпня 1950), пункт 15.
- ^ Сіха дня Сімхат Тора 5716 року (1955/1956), пункт 16.
- ^ Шабат тижневої глави «Ваера», благословення місяця швата, 5712 (січень–лютий 1952), пункт 7.
- ^ Щодо постанови про спиртне — на єхідуті для членів секретаріату і правління «Цеірей Агудат Хабад» 2 сівана 5728 року (29 травня 1968).
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Матот-Масей» 5736 року (1975/1976), «Сіхот кодеш», частина 2, сторінка 497.
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, розділ 27, параграф 17. Див. також історію про це в «Лішмоа озен» (видання 5776), сторінка 82.
- ^ «Кцот га-шулхан», розділ 8, параграф 5, у примітці.
- ^ «Кунтрес ахарон» — розділ 9.
- ^ «Зіхрон га-Разаш Дворкін», сторінка 59.
- ^ Щоденник тішрея 5752 року (вересень–жовтень 1991) (посилання не працює).