Скромність
Скромність — це добра якість і протилежність якості гордині, за якої людина скасовує себе і зовсім не вважає себе сущим.
Ступені скромності
Є три загальні ступені скромності:
а) що він не ставить собі цього в заслугу і не відчуває себе вищим за інших людей. Хоча він знає свої чесноти і свою ціну, він анітрохи цим не пишається, бо знає, що всі його чесноти дано йому Святим, благословенний Він, і робить розрахунок у душі, що якби ці сили було дано іншому, то і той був би на цьому ступені й у цій чесноті, а може, досяг би й вищого ступеня.
б) не лише що він не ставить собі цього в заслугу, а він принижує себе і відчуває себе нижчим за будь-яку людину, бо він воістину скромний і самоскасований — аж до того, що йому просто зрозуміло розумом (а не лише «можливо»), що якби в іншого були ті якості й властивості, які Святий, благословенний Він, дав йому, той напевно був би вищим за нього.
в) понад усе це є скромність, що спонукає його принизити себе і зійти й займатися також тим, про кого йому ясно, що він найнижчий і найзневаженіший[1].
Овед — скромний
Оведові належить бути скромним, а не приниженим: тоді як принижений увесь час зайнятий скорботою про своє становище і стан, скромний, хоча знає і визнає свій справжній стан, увесь час намагається піднятися вище в служінні Всевишньому за допомогою зусилля. У цьому суть оведа — визнавати свій духовний стан і при цьому весь час намагатися підніматися вище і вище в служінні, за допомогою зусилля[2].
У Моше, нашого вчителя
Цією доброю якістю уславився Моше, наш учитель, мир йому, як написано[3]: «А чоловік Моше був дуже скромний, більше за всіх людей, що на лиці землі».
У Царя Мошіаха
Також серед чеснот Мошіаха — те, що він буде скромний. Хоча він буде в найвищій величі і вчитиме Тору з праотцями і Моше, нашим учителем, попри все це він буде в найвищій скромності і бітулі, щоб навчатися також і з простими людьми[4].
Негідна скромність
«А наложниця його, і ім'я їй Реума», — Бешт витлумачив, що йдеться про негідну скромність, коли людина пишається своєю скромністю і хоче показати, що вона скромна. І це «а наложниця його» — негідна скромність, яку названо наложницею, і ім'я їй «реу ма»: дивіться, що я на ступенях і в аспекті «ма». «І народила Теваха» — через це лихе начало заколює її.
А про цю негідну скромність — притча Бааль-Шем-Това про одного, у якого були всі чесноти і похвальні якості, але був він великим гордієм. І сказали йому: адже є в тебе всі похвальні чесноти, але є в тебе ця вада — що ти гордій; привчи себе бути скромним, і тоді не бракуватиме тобі жодної чесноти. І зробив він так, і привчив себе бути скромним... І одного разу якийсь чоловік його зачепив, сказав він йому: дурню, що ти значиш переді мною, адже я і скромний теж, отже, не бракує в мені жодної чесноти...[5].
Зовнішні посилання
- Ребе йомі: дивовижне пояснення якості скромності й бітуля

- Справжня скромність, у щотижневому листку «Фарбрейнген» центру анаш Краун-Гайтс, випуск 620, тижнева глава «Бегаалотха» 5781
- Шнеур Ашкеназі, Скромність — це сила, урок до свята Шавуот 5783 (26 травня 2023)
- Скромність — внутрішній погляд, з книги «Аншей га-міла»
(англійська)
Примітки
- ^ «Лікутей сіхот», частина 38, сіха «Бегаалотха» 2.
- ^ «Лікутей дібурім», частина 3, с. 607 — 610.
- ^ Бемідбар 12, 3
- ^ «Гайом йом», 1 менахем-ава.
- ^ «Кетер Шем Тов», ч. 2, с. 315