Мівцо «Гакгель»
Мівцо «Гакгель» почалося в рік Гакгель 5748, коли Ребе оголосив мівцо «Гакгель» — особливу кампанію, під час якої заповідь Гакгель у наші дні втілюватиметься на практиці кожним і кожною із синів і доньок Ізраїлю. «Мівцо „Гакгель“» передувало пробудження в попередні роки, коли в сіхот і загальних листах Ребе докладно роз'яснював суть заповіді Гакгель у наші дні.
Передісторія

У дні сліхот 5726 року (1965/1966) Ребе почав закликати до того, що наступний рік, 5727, — рік Гакгель[1].
13 тішрея 5748 року (6 жовтня 1987) Ребе виголосив особливу сіху, у якій виклав план мівцо «Гакгель» на наступний рік Гакгель — 5748 рік. Мівцо «Гакгель» залучило до цієї кампанії всіх хасидів по всьому світу, і в кожен рік Гакгель заново воно починається з особливим розмахом в усіх місцях зосередження Хабаду і в єврейських центрах по всьому світу, щоб привести до сповнення обітниці «великим зібранням повернуться сюди». В одній із сіхот Ребе про мівцо «Гакгель» Ребе вжив особливий вираз: кожен, хто займається «мівцо „Гакгель“», має бути «євреєм Гакгелю» — таким, по якому видно, що вся його суть — Гакгель: він займається цією справою щохвилини, коли вільний, проголошує про це всюди і за будь-якої нагоди та пробуджує інших євреїв зміцнюватися в трепеті перед Всевишнім саме в ці дні і в цей рік, оскільки це рік Гакгель, у який Святий, благословенний Він, дає кожному сили притягати трепет перед Всевишнім у повсякденне життя.
У заповіді Гакгель активно беруть участь діти — «і малі діти», — і в мівцо «Гакгель» Ребе наголосив на участі в ньому дітей, солдатів «Цівос Гашем», і навіть розпорядився проводити для них особливі заходи «Гакгель». У холь га-моед Сукот 5741 року відбулося особливе зібрання дітей «Цівос Гашем» у 770, і в особливій сіхі, виголошеній Ребе, він звелів дітям збиратися між собою і разом згадувати «церемонію Гакгель», що відбувалася в Храмі, і вчити та слухати главу з Тори. Крім того, кожен хлопчик і кожна дівчинка мають впливати приємними шляхами, з любов'ю і теплом, і вчити суті «Гакгель» тих, хто ще не знає про це, і робити це з радістю.
Іншого разу Ребе звелів дітям ухвалювати добрі рішення на зібранні Гакгель — про додаткову старанність у виконанні заповідей. Зібрання дітей має вирішальний вплив на зібрання батьків. Коли діти збираються між собою, вони очікують побачити, що і їхні батьки збираються на зібрання Гакгель і додають у всьому, що стосується юдаїзму, Тори і заповідей.
Діяльність Гакгель
Зібрання
Зібрання Гакгель — один з головних заходів мівцо «Гакгель». Під «зібранням Гакгель» мається на увазі зібрання євреїв в одному місці: чоловіків, жінок і дітей, усіх разом. На зібранні слід пробуджувати присутніх «трепетати перед Всевишнім» і додавати в заповідях і добрих справах для прискорення Геули, наголошуючи, що йдеться про церемонію Гакгель. У певних випадках Ребе закликав починати таке зібрання чи будь-яку зустріч з вивчення слова Тори тощо. Зібрання слід проводити особливо в єврейські свята й пам'ятні дні, у святий Шабат, у хасидські свята й пам'ятні дні і за будь-якої нагоди.
Картки
У межах реєстрації на Гакгель і діяльності в мівцо «Гакгель» протягом усього року Гакгель слід записатися в особливу картку у відповідального за Гакгель. У сіхі 13 тішрея 5748 року (6 жовтня 1987), у якій Ребе оголосив про мівцо «Гакгель», він зазначив, що треба записатися в особливу картку для діяльності у справах Гакгель, і докладно описав картку: у ній слід писати тільки ім'я того, хто записується, та ім'я його матері, а в додаткових даних немає потреби. Розмір картки має бути рівно «тефах на тефах», що є «мірою» в низці питань Тори. Той, хто бажає «ходити скромно» і не писати свого імені в картці, може його не писати, аби лише була можливість підтримувати з ним зв'язок. Ребе просив публікувати картки всюди за допомогою «посудини», що доходить до кожного єврея, — газет і журналів, причому так, щоб можна було вирізати картку з газети і надіслати до центру Гакгель.
Центри
Центр Гакгель (його нинішня назва — Штаб Гакгель) — штаб, що об'єднує всіх, хто записався на діяльність у справах Гакгель протягом року в межах мівцо «Гакгель». Він дбає про підтримання постійного зв'язку із записаними, щоб перевіряти нові заходи, і спонукає їх додавати у своїй діяльності. Нині майже кожен Бейт Хабад чи інший хабадський заклад має власний «центр Гакгель», що контролює діяльність Гакгель, яка перебуває в його віданні.
Очолює центр Гакгель відповідальний за Гакгель: згідно із сіхою 13 тішрея 5748 року (6 жовтня 1987), у якій Ребе докладно виклав мівцо «Гакгель», він назвав невід'ємною і навіть необхідною частиною мівцо наявність відповідального за Гакгель — людини, яка керуватиме центром Гакгель і зв'язком між районними та місцевими відповідальними, що діють у справах і мівцо «Гакгель» згідно зі святою волею Ребе. У 5748 році (1987/1988) відповідальним було призначено р. Йонатана Гакнера.
Публікація
Публікація Гакгель у газетах — частина системи мівцо «Гакгель». Ось слова Ребе: «Щоб залучити до цього мівцо якомога більше євреїв (зокрема й тих, хто не входить до жодного закладу чи організації тощо), треба публікувати це всюди, де тільки можливо, і особливо — за допомогою оголошень у періодичних виданнях (гідних своєї назви), що доходять до євреїв і друкуються тисячами примірників, а в оголошеннях — процитувати кілька рядків про зміст мівцо і додати також картку Гакгель, яку можна буде вирізати й надіслати на адресу організації чи закладу тощо, що організовує мівцо».
Перед Рош га-Шана 5769 року (30 вересня 2008) — наскільки відомо, уперше — організація «Гітахадут га-хасидім ле-кабалат пней Мошіах» опублікувала в газетах «Ісраель га-йом» і «Маарів» картку Гакгель разом із загальним листом року Гакгель 5727, що говорить про зміст «Гакгель».
Рішення
Вказівка Ребе в «мівцо „Гакгель“»: щоразу, коли кілька синів Ізраїлю збираються разом на зібрання Гакгель, вони мають ухвалювати добрі рішення в дусі «Гакгель» — усі разом, про додавання і зміцнення в якійсь заповіді чи звичаї Ізраїлю. Ухваленням доброго рішення втілюється на ділі «трепет перед Всевишнім» завжди, в усі дні, і «зміцнення істинної віри» — суть і мета заповіді Гакгель. У 5748 році (1987/1988) Ребе на початку року розпорядився, щоб кожен узяв на себе одне добре рішення з нагоди «дня Гакгель» — рішення, яке він виконуватиме протягом усього року; і цим виявиться те, що заповідь Гакгель справді чинить свою дію «в усі дні».
Жінки й дівчата Ізраїлю
Однією з особливостей церемонії Гакгель було те, що приходили й діти, навіть найменші, бо, хоча вони й не розуміють, — усе ж увбирають святість. І в цьому завдання жінок Ізраїлю: навіть якщо немовля не розуміє, вони мають розповідати йому про Тору і заповіді та заколисувати його колисковими про Тору — щоб, як на Гакгель, воно ввібрало важливість Тори. І це особливо в рік Гакгель: жінки мають влаштовувати Гакгель навіть для немовлят — подобу великого Гакгелю — і говорити їм про важливість Тори. І це основа життя за Торою для дітей.
Нігуни
Заклик Ребе — оновити заповідь «Гакгель» у духовному сенсі — у 5748 році (1987/1988) (році «Гакгель») спонукав хабадського музиканта рава Йосефа-Єгуду Мартона, благословенної пам'яті (автора також нині знаменитої мелодії «У-фарацта»), скласти свого часу особливу мелодію до пісні «Гакгель». Її можна послухати тут у новому виконанні.