Шломо-Йосеф Зевін
| Рав Шломо-Йосеф Зевін | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | Ханука 5647 (22 грудня 1886) |
| Дата смерті | 21 адара I 5738 (28 лютого 1978) |
| Місце поховання | Гар-га-Менухот[В] |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Єрусалим |
| Місце діяльності | Єрусалим |
| Належність | Хасидизм Хабад |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Освіта | Мирська єшива, єшива рабі Шмар'ягу-Ноаха Шнеєрсона в Бобруйську |
| Посада | голова Рабинського суду Хабаду у Святій Землі, головний редактор «Талмудичної енциклопедії», рабин громади Хабаду в Тель-Авіві, член ради Головного рабинату Ізраїлю, рабин у Казимирові, Климові, Мглині та Новозибкові, та інші |
| Інші посади | Рабин громади Хабаду в Тель-Авіві, викладач Талмуду і член ради Головного рабинату Ізраїлю |
| Учителі | Агарон-Мордехай Зевін, Шмар'я-Ноах Шнеєрсон, Йосеф Розін, Єхіель-Міхл Епштейн, та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Агарон-Мордехай Зевін |
| Мати | Хая |
| Дружина | Хая-Лея, дочка рава Йосефа-Яакова Левіна, Ітл, дочка р. Іцхака |
| Діти | Шошана, Агарон Зевін |
| Нагороди | |
| Премія Ізраїлю[В] Премія ребе Кука в галузі рабинської літератури[В] Якір Єрушалаїм[В] | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Шломо-Йосеф Зевін (Ханука 5647 (22 грудня 1886) – 21 адара I 5738 (28 лютого 1978)) — один із найвидатніших рабинів Хабаду в Росії та у Святій Землі, один із найбільших гаонів останнього покоління, хасид Хабаду, голова Рабинського суду Хабаду у Святій Землі і редактор Талмудичної енциклопедії.
Біографія
Рав Зевін народився в містечку Казимиров Пінської губернії на Хануку 5647 року (1886/1887) у батька, рава Агарона-Мордехая Зевіна, і матері, пані Хаї.
У юності навчався у свого батька, який був рабином громади Хабаду в Казимирові, і продовжив навчання в Мирській єшиві. Потім перейшов до єшиви Адмора рабі Шмар'я-Ноаха Шнеєрсона в Бобруйську, від якого також отримав сміху на рабинство. Також отримав сміху від рабі Йосефа Розіна — Рогачовського гаона і від рава Єхіеля-Міхла Епштейна, автора «Арух га-шулхан».
Першим шлюбом він одружився з Хаєю-Леєю, донькою рава Йосефа-Яакова Левіна[1], а другим шлюбом — з Ітл, донькою р. Іцхака[2].
Після відходу з життя батька, коли йому було лише сімнадцять років, його призначили рабином громади в Казимирові.
У 5685 році (1924/1925), коли Радац Хен, рабин Чернігова, піднявся до Святої Землі, мешканці міста попросили рава Зевіна посісти його місце в рабинстві міста Чернігова. Він відмовився на тій підставі, що займається будівництвом мікви у своєму місті і знає, що якщо він залишить містечко, мікву не буде збудовано.
Громадська діяльність у Росії
Перебуваючи в Росії, він різноманітними шляхами допомагав Ребе Раяцу в діяльності заради російського єврейства. Його підпільним прізвиськом було «Шір га-шірім», або Раші. Вважався одним із найпомітніших рабинів, що діяли заради російського єврейства, як розповів про це Ребе Мелех га-Мошіах під час візиту Адмора із Садгори[3]: «Я знав його, коли він був у скрутному становищі в країні Росія, у такому становищі, коли будь-яке заняття справою поширення юдаїзму було пов'язане зі справжньою небезпекою, і, попри це, він нічого не злякався і самовіддано віддавав себе виконанню роботи й місії мого тестя, найсвятішого Адмора, у справах поширення юдаїзму».
У 5664-5684 роках (1904-24) служив рабином у Казимирові, Климові, Мглині та Новозибкові.
У 5684 — 5694 роках (1924-34) був секретарем «Рабинського духовного центру» російського єврейства.
У 5678 році (1918), у період революцій, коли на короткий час установилася демократична влада, його призначили членом українського парламенту в Києві.
У 5679 році (1919) його призначили членом Єврейської національної ради в Україні. А в 5680 році (1920) — членом і секретарем Єврейських національних зборів в Україні.
У період влади комуністів був секретарем зібрання рабинів у Коростені. А в 5681 році (1921) редагував у Росії збірник Тори під назвою «Ягділь Тора». Через деякий час видання перестало виходити, а в 5688 році (1927/1928) він відновив випуск збірника разом із равом Єхезкелем Абрамським, рабином Слуцька.
У Києві редагував політичний збірник «Ахдут».
Його зв'язки з Ребе Раяцем
У місяці хешвані 5687 року (1926/1927) Ребе Раяц відкрив конференцію рабинів Радянської Росії і призначив рава Зевіна секретарем конференції. Рав Зевін виступив на конференції з промовою про становище єврейських громад по всій Росії, і йому було виявлено честь також під час її закриття.
Перед виїздом Ребе з Росії, 24 тішрея 5688 року (20 жовтня 1927), Ребе створив штаб із чотирьох рабинів, які працювали разом із ним над поширенням юдаїзму. Серед цих рабинів був і рав Зевін. Ребе підтримував штаб фінансово і після виїзду з країни.
Коли Ребе заарештували в 5687 році (1926/1927), з дому Ребе надіслали раву Зевіну телеграму і, щоб не накликати на нього неприємностей, написали в телеграмі, що дядька забрали до лікарні. Рав Зевін надіслав у відповідь телеграму з благословенням і підписався особистим ім'ям Барух і прізвищем Матір асурім. Ребе дуже сподобалася ця вигадка, і він кілька разів хвалив її згодом. Коли Ребе звільнили, 12 тамуза надіслали ще одну телеграму — що дядька звільнено.
На Тіша бе-Ав 5687 року (1926/1927) він відвідав Ребе Раяца. Візит тривав шість годин, протягом яких Ребе розповів йому всю історію арешту, маючи намір, щоб рав Зевін записав почуте, але зрештою цього не було здійснено, і Ребе сам написав «Решимат га-маасар».
У 5689-5690 роках (1928–1930), коли Ребе відвідав США з метою зібрати гроші для євреїв Радянського Союзу, рав Зевін надіслав листа з описом становища релігії в Радянському Союзі. Лист тоді було надруковано в газеті їдишем, що виходила в Чикаго.
Протягом років Ребе Раяц багато разів просив його надсилати йому з хасидських історій, які той збирав і укладав, і навіть робив йому різні уточнення до деяких з історій.
Знайомство з Ребе
У період, коли виникла пропозиція про сватання між Ребе і ребецн, Ребе Раяц попросив його побесідувати з імовірним нареченим про слова Тори. Бесіда між Ребе і равом Зевіном тривала цілу ніч, під час поїздки потягом. Рав Зевін був дуже вражений його геніальністю і передав свої враження Ребе Раяцу[4].
Приблизно через двадцять п'ять років, після відходу Ребе Раяца в 5710 році (1949/1950), він був серед перших, хто підписав лист гіткашрут до Ребе.
Хоча сам він ніколи не їздив до Ребе, він увесь час дуже цікавився тим, що відбувається в «Бейт хаєйну». Коли рав Шмуель-Ельазар Гальперін поїхав до Ребе, вони домовилися, що той розповість йому про свої враження. Одразу після його прибуття до Країни вони зустрілися й поділилися враженнями.
Виїзд із Росії та алія до Ерец-Ісраель
Багато зусиль було докладено, щоб вивезти рава Зевіна з Радянського Союзу. При цьому сам Ребе Раяц брав у цій справі велику участь і звертався з листами до рава Кука з проханням допомогти йому виїхати з Росії.
У 5694 році (1933/1934) рав Єхезкель Абрамський (який уже служив рабином міста Лондона) викупив його в радянської влади за велику суму грошей. Р. Хаїм-Озер Гродзенський написав про його прибуття: «Лев піднявся з Вавилона».
Піднявшись до Святої Землі 7 тамуза 5694 року (20 червня 1934), він оселився в Тель-Авіві, і невдовзі після цього його призначили рабином громади Хабаду, і він став фактично першим рабином хабадської громади в місті.
Він був представником рабинів Росії, багато з яких піднялися до Країни, і багато займався тим, щоб спонукати рабинів і громадських діячів діяти на допомогу Ребе Раяцу в матеріальному й духовному порятунку євреїв Радянського Союзу.
Регулярно писав статті в «Га-Бокер» і в харедимному тижневику «Га-Єсод», зокрема про євреїв і юдаїзм у Радянській Росії. Коли було засновано газету «Га-Цофе», він регулярно вів рубрику рецензій на нові книжки з Тори, що вийшли друком.
Єрусалимський період
У місяці менахем-аві 5697 року (липень–серпень 1937) отримав згоду Ребе Раяца на те, щоб обійняти посаду викладача Талмуду в бейт-мідраші для учителів і рабинів «Мізрахі» в Єрусалимі, і переніс туди місце проживання; там він жив до останнього дня.
Після відходу Ребе Раяца 10 швата 5710 року (28 січня 1950) рав Зевін разом зі своїми друзями, равом Хаїмом Нае і равом Аврагамом Хеном, багато діяв у справі прийняття проводу Ребе.
Живучи в Єрусалимі, він був призначений членом Ради Головного рабинату Ізраїлю, публікував численні статті та хідушим з Тори в харедимній, торанічній і загальній пресі і перебував у тісних стосунках із Ребе[5]. Отримував від Ребе підтримку щодо всіх своїх книжок і був його представником у всьому, що стосувалося зв'язку з президентом Держави Ізраїль, паном Шазаром. У 5720 році (1960) отримав Премію Ізраїлю в галузі літератури.
Рав Зевін брав участь у заснуванні «Гуртків „Хен“ із вивчення вчення Хабаду» і навіть протягом певного часу вів їх.
У Єрусалимі він також почав редагувати «Талмудичну енциклопедію»[6] і був головним редактором серії до свого відходу з життя 21 адара II 5738 року (30 березня 1978).
Після його відходу з життя, у місяці тішрей 5740 року (вересень–жовтень 1979), його дружина побувала в Ребе і стояла приголомшена особливою атмосферою, а коли наприкінці місяця увійшла до Ребе на єхідут, сказала Ребе, що шкода, що її чоловік не удостоївся бути в Ребе, і Ребе відповів їй так, що з відповіді випливало, що він справді був присутній духом[7].
Заснування Рабинського суду Хабаду
Основна стаття – Рабинський суд Хабаду у Святій Землі
22 менахем-ава 5736 року (18 серпня 1976) Ребе звернувся з проханням заснувати Раду рабинів Хабаду у Святій Землі, яка стала б загальними рабинськими рамками для рабинів Хабаду в Ерец-Ісраель; Ребе вказав, щоб рав Зевін став на чолі як голова рабинського суду, і він обіймав цю посаду до свого відходу з життя в 5738 році (1977/1978).
Талмудична енциклопедія
Основна стаття – Талмудична енциклопедія
Рав Зевін разом із равом Меїром Бар-Іланом заснував проєкт «Талмудична енциклопедія» в 5702 році (1941/1942). У його межах він підготував список статей і підстатей, визначив метод і стиль написання енциклопедії і відредагував дванадцять томів, що вийшли за його життя.
«Талмудична енциклопедія» була вінцем його праць. Відтоді, як він почав займатися її написанням і редагуванням, рав Зевін присвятив себе їй майже повністю, і вона стала справою його життя протягом останніх тридцяти п'яти років його життя.
Його велика відомість і висока оцінка, якої він удостоївся, призвели до того, що після відходу з життя головного рабина Ізраїлю рава Герцога в 5719 році (1958/1959) на рава Зевіна чинили дуже великий тиск усі верстви суспільства, щоб він висунув свою кандидатуру на цю посаду. Попри це, він рішуче відмовився. Однією з причин відмови була «Талмудична енциклопедія». Він усвідомлював її важливість і знав, що якщо обійме посаду рабина, не зможе продовжувати її редагувати.
Родина
- Його батько, рав Агарон-Мордехай Зевін — рабин громади Хабаду в Казимирові.
- Його діти
- Пані Шошана.
- Рав Агарон Зевін.
- Онуки
- Рав Нохум Зевін — рабин кварталу Кір'ят-Еліягу, Хайфа.
Його книги
Окрім «Талмудичної енциклопедії», більшість його книжок — збірки статей, опублікованих ним у різних виданнях протягом років.
- «Талмудична енциклопедія», станом на 5783 рік серія налічує 49 томів. Рав Зевін написав перші 12 томів (що вийшли за його життя) і підготував список статей для всіх наступних томів.
- «Софрім у-сфарім» (3 томи) — огляди різних книжок з Тори[8].
- «Ішім ве-шітот» — методи навчання голів єшив останнього століття (Нацив із Воложина, р. Хаїм із Бриська, Рогачовер, р. Меїр-Сімха га-Коген, р. Барух-Бер Лейбович, Хазон Іш, р. Іссер-Залман Мельцер, рав Аврагам-Іцхак Кук та ін.).
- «Свята в галахі» — галахічні теми свят року.
- «Ле-ор га-галаха» — різні теми в галахі[9].
- «Сіпурей хасидім» (3 томи) — збірка хасидських історій про провідників Хабаду та польських адморів, розташованих за тижневими главами Тори та святами Ізраїлю.
- «Ла-Тора ве-ла-моадім» — вислови та ідеї до тижневої глави, що ґрунтуються здебільшого на «Тора ор» і «Лікутей Тора».
Додаткова література
- Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Шемен сасон ме-хаверейха».
- Передмова нащадків автора до його книжки «Ішім ве-шітот».
- Йосеф Ашкеназі, Шут «Менахем мешив нафші», видавництво інституту «Бе-огалей цадікім», 5772.
Зовнішні посилання
- Реєстраційна картка рава Зевіна для «Сефер га-хасидім»
- Біографія і стаття рава Шмуеля-Ельазара Гальперіна —
.
- Цвікі Закс, «Людина, у якій було все», у листку «Каров елейха», випуск 59 — 26 тевета 5775 (17 січня 2015).
- Ребе в особливому листуванні з равом Зевіном з приводу його участі в з'їзді релігійного сіонізму,

Примітки
- ^ Р. Яаков-Йосеф Левін був хасидським шойхетом-бодеком у містечку Паричі; докладніше про нього див. у «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов», випуск 30.
- ^ Його другою дружиною була Іта, уроджена Фрішман, вдова Амрама Шпіцера.
- ^ У 5744 році (1983/1984).
- ^ Розповідаючи про це, він додав: ви думаєте, Ребе Раяц потребував мене, щоб дізнатися, хто такий Ребе? Він хотів, щоб я дізнався, хто такий Ребе!
- ^ І навіть відвів йому почесне місце в передмові до 16-го тому «Талмудичної енциклопедії».
- ^ Її перший том вийшов у 5706 році — 1946.
- ^ «У святості наодинці з Ребе», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1954, с. 40.
- ^ Серед них також Агада Ребе
- ^ Серед них: «Війна в галахі», «Сніг у галахі», «Старість у галахі», «Галель», «Пісня пісень», число «Тисяча»,
Код особи: № 8432406000
- Рабини
- Колишні члени рабинського суду Хабаду
- Хабадські рабини в Росії
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Персоналії Єрусалима
- Копиські хасиди
- Члени «Колель Хабад»
- Випускники єшиви «Мір»
- Особистості, що народилися в 5647 році (1886/1887)
- Особистості, що померли в 5738 році (1977/1978)
- Голови рабинських судів
