Юдаїзм
Цю статтю необхідно доповнити
| ||
| Цю статтю необхідно доповнити | |
Юдаїзм — загальна назва всього, що стосується віри у Творця світу, Тори та її законів, які Творець дав народові Ізраїлю (а через нього — решті людства), коли відкрився їм на горі Синай. У вужчому сенсі юдаїзм — це спосіб життя за Торою[1], або погляд Тори на реальність світу.
Історія
Уже під час створення світу метою було дарування Тори народові Ізраїлю[2]. Шхіна перебувала в цьому світі[3], і все творіння служило Святому, благословенний Він, але з часом Адам га-Рішон та його нащадки почали порушувати повеління Всевишнього, а від днів Еноша й далі поширилося ідолослужіння, доки це не поширилося по всьому світу і не було забуто єдиного Б-га, Творця світу. Праотець Аврагам у дитинстві збагнув своєю мудрістю, що є єдиний Б-г, і почав служити Йому й проголошувати Його Ім'я та боротися з ідолопоклонством із самопожертвою[4]; у цьому сенсі він вважається «першим євреєм»[5]. Його шлях продовжили праотці, а після них сини Яакова, коліна, і вони навчали віри в єдиного Б-га в традиції, що передавалася з покоління в покоління[4], і навіть дотримувалися всіх заповідей Тори, хоча її ще не було дано[6].
Святий, благословенний Він, пообіцяв Аврагамові, що його нащадки спустяться у вигнання, а врешті-решт успадкують Землю Ізраїлю[7]. Цю обіцянку Святий, благословенний Він, продовжив і пообіцяв також Іцхакові та Яакову. Через роки вони справді увійшли до Землі Ізраїлю.
Народження народу Ізраїлю
Після того як коліна пішли у вигнання до Єгипту, а їхні сини пройшли поневолення тривалістю двісті десять років, Святий, благословенний Він, вивів їх з Єгипту через Моше Рабейну великими чудесами, розсік для них море і повів їх Синайською пустелею до землі Кнаан, тоді почалося народження народу Ізраїлю[8]. Коли вони були в пустелі, Він відкрився їм в одноразовому одкровенні та дав їм через Моше Тору на горі Синай, і тоді Всевишній обрав їх Своїм народом. Під час цієї події народ сказав «Зробимо й почуємо» і взяв на себе дотримуватися Тори в усіх своїх поколіннях.
Юдаїзм сьогодні
Після того як вони увійшли й оселилися в Землі Ізраїлю, народ Ізраїлю збудував Храм в Єрусалимі, місці, яке обрав Всевишній, щоб перебувала там [[שכינה|שכינתו], і тоді дотримувався всіх 613 заповідей Тори досконало. Протягом сотень років народом у Країні керували пророки, судді і царі, а також інші мудреці Ізраїлю, шляхом Тори, даної їм під час дарування Тори на горі Синай. Але внаслідок гріхів Ізраїлю Храм було зруйновано, і сини Ізраїлю ходили у вигнання двічі. І після побудови Другого Храму багато хто із синів Ізраїлю залишився за межами Землі Ізраїлю, і Шхина також розкривалася на нижчому рівні. Після другого зруйнування єврейський народ знову пішов у вигнання; відтоді неможливо дотримуватися заповідей, пов'язаних із Храмом, і слідування шляхом юдаїзму пов'язане з труднощами, але протягом поколінь юдаїзм продовжував існувати завдяки самопожертві.
До сьогодні народ Ізраїлю чекає на прихід Мошіаха, який принесе справжнє і повне Визволення; тоді буде збудовано Третій Храм і розкриється царство Всевишнього у світі — над євреями і над усім світом.
Ті, хто належить до народу Ізраїлю, визначаються як «євреї». Джерело назви «єврей» — той, хто походить із коліна Єгуди, однак починаючи з часу указу Гамана, коли Мордехай га-Єгуді спонукав синів Ізраїлю відкинути ідолослужіння, визнати Всевишнього і самоусунутися перед Ним, усі сини Ізраїлю стали називатися «євреями» — за іменем визнання[9].
Єврей — це той, хто народився від матері-єврейки, або той, хто пройшов гіюр за галахою.
Згідно з юдаїзмом, і на нащадків Ноаха, які не є євреями, покладено дотримання семи заповідей нащадків Ноаха.
Єврейська віра
Основна стаття – Віра • 13 основ віри
Кожен єврей за самою своєю природою вірить в існування Святого, благословенний Він, і готовий навіть віддати за це своє життя. Причина цього — душа всередині нього, яка пов'язана з Творцем у будь-якому стані, навіть коли, як правило, віра в нього перебуває в прихованні[10].
Крім того, є заповідь вірити в основи віри, прийняті всім Ізраїлем. Рішонім обговорювали, які принципи віри, і прийнятими стали 13 принципів, сформульовані Рамбамом, і ось вони:
- 1. Існування Всевишнього: Всевишній існує, і Він єдиний, хто існує досконало, — бо всі інші сущі залежать від Його існування, а Він не залежить від їхнього існування
- 2. Його єдність: Всевишній єдиний і не складається з частин
- 3. Заперечення тілесності у Нього: у Всевишнього немає тіла, і до Нього не застосовне жодне матеріальне явище
- 4. Предвічність: Всевишній предвічний і не створений, на відміну від інших речей, які не предвічні, бо Він їх створює
- 5. Те, що лише Йому належить служити: служити належить лише Всевишньому, а не будь-якій іншій сутності, бо лише в Нього є влада і вибір, а не в інших творінь (таких як ангели, зорі тощо), — заборона ідолослужіння
- 6. Пророцтво: серед людей є люди, досконалі своєю особистістю і мудрістю, які можуть сприйняти Б-жественний достаток і пророкувати
- 7. Пророцтво Моше: Моше, учитель наш, — обранець роду людського, і він найбільший за гідністю з усіх пророків до і після нього
- 8. Тора з Небес: уся Тора, що є в наших руках, — Письмова Тора і Усна Тора з усіма її подробицями — була дана Моше від Всевишнього
- 9. Вічність Тори: Тора не зміниться, і в ній не буде ні додавання, ні віднімання
- 10. Провидіння: Всевишній наглядає за справами людей і знає їх
- 11. Нагорода і покарання: Всевишній дає нагороду тим, хто виконує Його волю, і покарання тим, хто порушує Його волю
- 12. Прихід Мошіаха: Цар Мошіах прийде, і в ньому здійсняться пророцтва, сказані про нього (до цього принципу входить обов'язок чекати на Мошіаха)
- 13. Воскресіння мертвих — Святий, благословенний Він, оживить мертвих у прийдешньому майбутньому
Єврейське життя
Тора
Основна стаття – Тора
Тора — загальна назва священних писань, через які єврей може зв'язатися зі Святим, благословенний Він; Тора включає і Усну Тору, і Письмову Тору.
Тора — одна з найважливіших складових юдаїзму: лише через неї можна дотримуватися заповідей, а також саме вивчення Тори є окремою заповіддю і шляхом до того, щоб відчути Святого, благословенний Він.
З Усної Тори було записано галаху, яка підсумовує шлях того, як чинити на ділі у світі й дотримуватися заповідей Тори.
Тора охоплює все життя єврея, і саме вона вирізняє народ Ізраїлю серед інших народів. Рав Саадья Гаон встановив, що «наш народ є народом лише завдяки Торі».
Шабат і свята Ізраїлю
Молитва
Основна стаття – Молитва
Див. також
Додаткова література
- Рав Іцхак-Залман Познер, «Думати як єврей», 5743, видавництво мережі «Огалей Йосеф-Іцхак»
- Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Кі гем хаєйну» — поняття в юдаїзмі, 5751
- Рав Нісан-Давид Дубов, «Ехад мі йодеа» — торба основних понять юдаїзму
- Ребе, сіха до 12–13 тамуза, у «Лікутей сіхот», т. 33

- Ребе, єхідут зі студентами «Янг Ізраел» у 5721 році (1960/1961), у «Мілуїм ле-сіхот кодеш», с. 130 (англійською)
Зовнішні посилання
- Бути євреєм — добірка статей на сайті «Бейт Хабад»
- Юдаїзм у наші дні — добірка статей на сайті «Цеїрей Хабад» в Ізраїлі
Примітки
- ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 33, с. 145.
- ^ Див. коментар Раші, Берешит 1:1.
- ^ Див. «Шір га-шірім раба» 5:1. Маамар «Баті ле-гані» 5710 і 5711.
- ^ 1 2 Рамбам у «Мішне Тора», Закони про ідолослужіння, розд. 1. І див. «Гайом йом», 3 хешвана.
- ^ Див., наприклад, сіху Шушан-Пуриму 5700 (24 березня 1940). Субота тижневої глави «Лех леха» 5711. Та інші.
- ^ Йома 28а. «Ваікра раба» 2, 10. Раші до цього вірша.
- ^ Тижнева глава «Лех леха» 15:7–21.
- ^ Як описано в Книзі Єхезкеля, розділ 16.
- ^ Див. «Тора ор», Мегілат Естер (Сувій Естер), с. 99.
- ^ Див. «Танія», розділ 18.