Порятунок Ребе Раяца
| Серія статей на тему життя Ребе Раяца |
Порятунок Ребе Раяца — рятувальна операція, яку провели хасиди Хабаду з метою визволити Ребе Раяца з окупованої Європи під час Другої світової війни.
Ця операція завершилася 9 адара II 5700 року (19 березня 1940), коли Ребе Раяц прибув до Сполучених Штатів.
Передісторія порятунку


У 5693 році (1932/1933) Ребе Раяц переїхав з Риги до Варшави, а в 5695 році (1934/1935) через стан здоров'я і за порадою лікарів переїхав до містечка Отвоцьк.
У 5699 році (1938/1939), через кілька днів після початку Другої світової війни, Ребе Раяц покинув Отвоцьк і повернувся до Варшави, де був змушений перебігати з дому в дім через німецькі обстріли. Після того як нацисти захопили Варшаву, він перебував у домі рава Єхіеля-Цві Гурарі. У той час з'явилися повідомлення, засновані на чутках, що нацисти схопили Ребе Раяца і стратили його. Зрозуміло, це було помилкою, і до преси відразу ж були надіслані спростування, які сповіщали, що «Його святість Любавицький Адмор шліта живий і здоровий»[1].
Увесь цей час Ребе перебував між життям і смертю; на Рош га-Шана Ребе перейшов до будівлі лікарні, а з Рош га-Шана до Йом Кіпуру переходив з дому в дім. 12 тішрея 5700 року (25 вересня 1939) Ребе Раяц назвав «кривавим днем», коли йому доводилося переходити з будівлі в будівлю через побоювання, що його обстріляють[2].
У ці небезпечні часи Ребе Раяц подбав про етрог для рава Соловейчика на свято Сукот.
Підготовка до операції
У Всесвітній «Агудат хасидей Хабад» і в Латвії негайно почали діяти задля звільнення Ребе Раяца, чинячи тиск на американський уряд; американський уряд мав можливість врятувати невелику кількість людей і видати їм візи, тому найвищий пріоритет в отриманні візи надали Ребе Раяцу[3].
Одним із головних, хто допомагав у порятунку Ребе Раяца, був рав д-р Еліягу Юнг, голова культурного комітету «Джойнта» і рабин відомого єврейського центру «Джуїш-центр» у Мангеттені, який разом із членами своєї громади взявся за клопотання про порятунок Ребе Раяца; 14 тевета 5700 року (26 грудня 1939) Ребе Раяц надіслав йому довгого й докладного листа, у якому дякує йому та його громаді за зроблене і просить його про допомогу в отриманні віз для себе і своєї сім'ї, а також про грошову допомогу для учнів єшиви, які втекли з Варшави. Серед іншого Ребе Раяц пише йому: «Цим висловлюю йому мою подяку і моє благословення за велику старанність його плідної праці з визволення мене і моїх домочадців з біди піднесеним і впорядкованим чином. Подяка за минуле і прохання на майбутнє — довести розпочату справу від можливості до доброго здійснення...». Ще однією людиною, яка багато діяла в зусиллях з порятунку, був адвокат з роду анаш пан Артур Рабінович.
До цього завдання долучився офіцер німецької розвідки Вільгельм Канаріс, який був готовий узяти на себе відповідальність за операцію[4].
Офіцер Ернст Блох погодився бути тим, хто фактично приїде врятувати Ребе Раяца.
Втеча
Ернст Блох, який узяв на себе фактичний порятунок Ребе Раяца, прийшов до дому рава Натана Гурарі, де перебував Ребе Раяц, у супроводі нацистських солдатів, щоб урятувати його; насправді йому було важко знайти Ребе, оскільки хасиди побоювалися, що йдеться про нацистського офіцера, який прийшов убити Ребе [5]. Коли він знайшов Ребе і прийшов забрати його, Ребе поставив умовою свого від'їзду від'їзд ще десятків хасидів.
Після прибуття до Берліна Ребе Раяца передали співробітникам латвійського посольства, які переправили його до Риги в Латвії 5 тевета.
Потім Ребе вилетів із сім'єю з Риги до Стокгольма у Швеції вранці 24 адара I 5700 року (4 березня 1940). Великий натовп мешканців міста зібрався на місці, щоб попрощатися з ним, на чолі з хабадським громадським діячем р. Мордехаєм Дубіним[6].
У день, коли Ребе Раяц покинув Ригу, він написав загальний лист для хасидів Хабаду в усій Європі:
До наших друзів, анаш, у Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена, і в країнах Європи, хай береже їх Всевишній, хай живуть вони.. З волі вищого Провидіння, благословенний Він, як сказано: «Від Г-спода стопи людини утверджуються, і путь її Йому до вподоби», я їду з допомогою Всевишнього, благословенний Він, щасливо з моїми домочадцями, шліта, до Сполучених Штатів, хай захистить їх Б-г. Любов і зв'язок не знають перерви, перешкод і державних кордонів, і ця моя поїздка хай буде в очах близьких моєму серцю і тих, що люблять мою душу, наших друзів анаш, хай живуть вони, і учнів-тмімім, і тих, що люблять Тору і дотримуються заповідей, хай береже їх Всевишній, хай живуть вони, — наче я лише переїжджаю з міста до міста в межах однієї країни, бо й у своїй подорожі я — з допомогою Всевишнього, благословенний Він, і в заслугу величі, пошани і святості моїх батьків, моїх святих учителів, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, хай перебувають їхні душі у вищих скарбницях, — з вами, як і досі, в сутнісній любові, що не знає перерви і виявляється в почутті, як вода відбиває обличчя обличчю.
25 адара 5700 року (5 березня або 4 квітня 1940) вони виїхали зі Стокгольма поїздом до міста Гетеборг, звідки відпливли на кораблі «Дроттнінгхольм» до Сполучених Штатів.

У понеділок, 8 адара II 5700 року (18 березня 1940), після дванадцяти днів плавання, Ребе Раяц прибув на кораблі «Дроттнінгхольм» разом зі своєю дружиною пані Нехамою-Діною Шнеєрсон і матір'ю пані Стерною-Сарою Шнеєрсон до порту в Сполучених Штатах (на Вест 57-й вулиці в Нью-Йорку, причал 97). Оскільки закон у Сполучених Штатах у той час не дозволяв пасажирам, які прибули після 4-ї години пополудні, сходити з палуби, пасажири були змушені чекати до наступного ранку, щоб зійти з корабля.
У вівторок тисячі хасидів прийшли зустрічати Ребе Раяца. Коли він вийшов з корабля, натовп гучно проголосив «Шолом алейхем», а частина присутніх навіть промовила благословення «Шегехеяну». Серед тих, хто зустрічав, були делегації єврейських організацій Сполучених Штатів, і навіть мер міста прислав свого представника зустріти Ребе Раяца. Після короткої зустрічі в залі порту Ребе Раяц вирушив до готелю «Грейстон» у Мангеттені, де оселився на перший час свого перебування в Сполучених Штатах.
Після прибуття до готелю відбулася ще одна зустріч, у вужчому колі, посеред якої Ребе Раяц раптом проголосив: «Маю приємність оголосити про рішення, ухвалене на особливих зборах обраних людей з анаш, хай живуть вони, що відбулися кілька годин тому, що в синагозі «Онег Шабат» завтра, з допомогою Всевишнього, благословенний Він, відкриється "єшива «Томхей Тмімім» Любавич" в Америці!», і ще додав: «Я сподіваюся на Всевишнього, благословенний Він, що рабини-гаони, установи Тори і ті, хто підтримує Тору в страху Небес, а на чолі — мої друзі й улюблені анаш, хай береже їх Всевишній, хай живуть вони, прийдуть мені на допомогу в продовженні моєї праці з поширення Тори і страху Небес та в громадській праці».
Після прибуття до Сполучених Штатів Ребе Раяц проголосив, що «Америка не відрізняється», і почав діяти задля поширення джерел у нижній півкулі.
За свідченням його доньки, щороку Ребе Раяц відзначав диво порятунку в сімейному колі, і під час фарбрейнгену мав звичай казати лехаїм з особливого келиха, збереженого з того плавання. Урочистість відзначали у вузькому сімейному колі, оскільки вона була пов'язана зі смутком через те, що в цій війні загинули члени сім'ї, яким не вдалося врятуватися[7].
Порятунок інших
Одразу після свого порятунку Ребе Раяц почав діяти, щоб урятувати ще багатьох.
Ребе Раяц багато займався порятунком євреїв з палаючої Європи і вивезенням їх до вільних країн, надсиланням продуктових посилок євреям у Європі, порятунком учнів єшив «Томхей Тмімім» з Європи та багатьом іншим[8].
Також свого зятя, Ребе, і свою доньку ребецн Хаю-Мушку він урятував, однак свою доньку ребецн Шейну та її чоловіка, свого зятя р. Менахема-Мендла Горнштейна, на превеликий жаль, урятувати не вдалося, і вони загинули під час Голокосту.
Ребе Раяц намагався також урятувати кількох адморів — адмора з Гура і адмора з Белза, які справді врятувалися з пекла. Також він намагався врятувати адмора рабі Бен-Ціона з Бобова, однак зусилля з порятунку не увінчалися успіхом, і адмор з Бобова був убитий за освячення Імені.
Зовнішні посилання
- Цього тижня багато років тому: газети США сповіщають про прибуття Ребе Раяца

- Преса повідомляє: Ребе Раяц прибув до США

- ynet: чому нацисти врятували Любавицького Ребе —

- Промо фільму «Ребе і німецький офіцер» для перегляду —

Примітки
- ^ «Адмор у Варшаві живий і здоровий» —
- ^ «Це один із найважчих днів, які в нього були»[потрібне джерело].
- ^ Один із документів про спроби врятувати Ребе Раяца і членів його сім'ї
- ^ Згодом з'ясувалося, що цей офіцер урятував ще багато євреїв.
- ^ Оскільки йому доводилося брехати нацистським солдатам, що він забирає Ребе Раяца, щоб убити його.
- ^ Передмова до «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 5, с. 11.
- ^ [il.bidspirit.com/ui/lotPage/source/catalog/auction/19118/lot/161008/גביע-מהאנייה-דרוטנינגהולם?lang=he Келих з корабля, на якому він плив до Сполучених Штатів], на сайті аукціонного дому Bidspirit. Достовірність свідчення і документації викликає сумніви.
- ^ Про діяльність з порятунку і допомоги див.: «Толдот Хабад бе-Полін, Літа ве-Латвія», с. 367 і далі. І див. також там, с. 285 і далі, про порятунок учнів «Томхей Тмімім».