«Ітгапха»
Цю статтю необхідно доповнити
| ||
| Цю статтю необхідно доповнити | |
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
| ||
| Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять. | |
Ітгапха — це служіння Всевишньому, що полягає в тому, щоб повністю обернути зло: «обертають зло і підносять його до святості». Як написано: «І люби Г-спода всім серцем твоїм», і витлумачили наші мудреці: «обома твоїми спонуканнями — і добрим началом, і лихим началом».
Тобто обернути лихе начало і привести його до любові до Всевишнього. Бо в силах тваринної душі є два аспекти: а) сама сила тваринної душі, як сама сила потягу, що є силою любити; б) «шати», у які вбрана і в які занурена сила тваринної душі, — як ті негативні та грубі речі, до яких вона тягнеться.
А коли він знімає «шати», він може обернути цю силу на добро — тим, що вбирає її в шати святості; наприклад, обертаючи силу своєї природної любові до позитивних речей у святості.
Два рівні ітгапхи
- Завершений праведник — той, хто обернув усю сутність зла у своїй душі на добро.
- Незавершений праведник — той, хто обернув на добро майже все зло, але все ж обернув не все, і мала частина зла (скасована в шістдесяти або більше) ще існує в прихованості в його душі.
Також і бейноні має стосунок до служіння Всевишньому шляхом «ітгапха», — попри те, що сама сутність зла в силах його душі в повній своїй силі, як воно від народження, і зовсім не зрушила зі свого місця, і можливо, що навіть зміцнилася з часом від користування нею, — усе ж він обертає шати сил тваринної душі, які від кліпат нога, — а це думка, мовлення і дія, — які обертаються від зла до добра. І це він робить тим, що дає мозку панувати над серцем і посилює Б-жественну душу в думці, мовленні та дії над тваринною душею.
Процес
Завдяки тому, що Б-жественна душа вбирається і світить у тваринній душі, — так що крім того, що «і вигнав його, і він пішов» (Тегілім 34, 1) — зло, яке в тваринній душі, — ось, більше того, вона також обертає зло на добро. І це через велич його любові до Всевишнього і Його святості в аспекті любові з насолодами: адже це спричиняє велич його ненависті до ситра ахра і цілковиту огиду до зла. Бо Всевишній і Його святість, а навпроти них — зло і ситра ахра, є двома протилежностями, і що більше він прилипає до святості, то більше віддаляється і гидує злом і ситра ахра.
І тому досконала прилепленість до Ейн Соф, благословенний Він, в аспекті любові з насолодами (сутнісна любов з боку єврея, яка) приводить до досконалого скасування зла — тим, що воно обертається на добро. До цього доходять різними шляхами, роз'ясненими в ученні хасидуту.
Див. також
- (Частину матеріалу статті взято з книжки «Ерхім бе-хасидут»)