Поширення юдаїзму
Поширення юдаїзму — термін, запроваджений Ребе, що охоплює всю множину дій із поширення юдаїзму та наближення євреїв до дотримання Тори і заповідей.
На відміну від роботи з поширення джерел хасидуту, якої Ребе вимагає передусім від тих, хто належить до громади хасидів та їхніх нащадків, займатися поширенням юдаїзму Ребе в тисячах листів і сотнях сіхот вимагає від кожного єврея, хоч би де він був. Цю роботу Ребе визначив як порятунок душ, від якого ніхто не звільнений.
Історична довідка
У роки після Голокосту сотні тисяч євреїв мандрували по всьому світу і почали селитися в нових громадах у різних місцях. Окрім тисяч громад, які були знищені й зникли з лиця землі, також керівники вцілілих громад почали облаштовуватися на новому місці, дотримуючись сепаратистського і замкненого підходу, покликаного зберегти наявний стан і спробувати вберегти членів громади від зустрічі та зіткнення з різними поглядами, як-от сіонізм і демократія, які дедалі більше поширювалися й захоплювали багатьох молодих людей, що прагнули за принципами свободи й рівності.
Цей стан призвів до того, що мільйони євреїв у всьому світі виросли в культурному вакуумі: з одного боку, діячі сіонізму займалися поширенням свого вчення серед суспільства й молоді, а ті, хто дотримувався Тори і заповідей, замкнулися й відокремилися всередині громад, які в ті роки почали відновлюватися[1][2].
Першим, хто почав діяти в протилежному напрямку, був Ребе Раяц, який послав десятки хасидів мандрувати Сполученими Штатами і займатися наближенням євреїв до Тори і заповідей, а також закликав кожного єврея, хоч би де він був, займатися цим[3].
Від початку свого проводу Ребе розгорнув широку кампанію, щоб спонукати якомога більше євреїв, які дотримуються Тори і заповідей, припинити відокремлюватися й дбати лише про виховання членів своїх громад і використати наявні в їхньому розпорядженні сили для наближення євреїв до юдаїзму та його поширення.
У цих межах Ребе закликав хасидів Хабаду вийти на мівцо «Маца» і мівцо «Чотири види» та інші, причому згодом до цих мівцоїм заповідей долучилися також десять мівцоїм і Бейт Хабади, які стали вінцем хабадської діяльності за межами внутрішньогромадських рамок.
Обов'язок цього служіння
Протягом багатьох років Ребе в десятках сіхот і листів роз'яснював абсолютну необхідність займатися поширенням юдаїзму, оскільки ця справа належить до категорії справжнього порятунку життя; так, наприклад, він висловився 5748 року (1987/1988):
Оскільки йдеться про ситуацію порятунку душ, хай урятує нас Милосердний, — порятунку душ у духовному, пов'язаного також із порятунком душ у матеріальному, — веління часу — оголошувати й здіймати галас усюди, що кожен без винятку зобов'язаний займатися поширенням Тори і юдаїзму назовні!
— «Сефер га-сіхот» 5748, частина 2, сторінка 488
А в іншому місці Ребе визначив це заняття різними висловами — як «велику й головну заповідь»[4] і що це «заповідь, прямо вказана в Торі Моше»[5], а той, хто цим не займається, — «це поведінка „хасида-дурня“. . всупереч закону, і в справі тяжкій — порятунку життя».
Як наслідок сказаного вище, Ребе звернувся з наполегливою вимогою до кожного єврея, хоч би де він був, щоб і він займався поширенням юдаїзму, оскільки ніхто не звільнений від цього служіння, зокрема й учні єшив, для яких Тора — їхнє ремесло[6], а також жінки[7], старі[8] і малі діти[9], і особливо — хасиди Хабаду[10].
Одне з положень, які Ребе багато разів підкреслював у цьому зв'язку, — це той факт, що хоча Тора називає Ноаха «праведником непорочним», оскільки він не займався людьми свого покоління і усамітнився у своєму особистому служінні Всевишньому, це було зараховано йому як гріх, настільки, що води потопу названо його ім'ям[11]; а також те, що перша заповідь, наведена в Письмовій Торі, — це заповідь «плодіться й розмножуйтеся», духовний зміст якої — наближати ще євреїв до дотримання Тори і заповідей, що вказує на те, що це служіння є головним і передує служінню в інших сферах.
Методи дії
Загалом Ребе встановлює, що діяти в поширенні юдаїзму слід лише згідно з вказівками провідника покоління і його силою[12], а також що слід надавати повного значення навіть поодинокій дії[13], оскільки неможливо знати, як поодинока практична дія вплине на єврея: адже серця йдуть за ділами, і коли єврей виконує практичну заповідь і зв'язується зі Святим, благословенний Він[14], це само собою тягне за собою те, що єврей більше наблизиться до Тори і заповідей[15], тим паче що навіть одна-єдина дія може схилити весь світ до Геули[16].
Для того щоб вплив на іншого був для нього вагомим і зробив у ньому справжню зміну, Ребе вимагає, щоб дії з наближення здійснювалися так, щоб це приносило йому радість і насолоду і щоб він відчув добрий смак і насолоду, що містяться в дотриманні Тори і заповідей[17].
Різні вказівки
У сіхот і листах Ребе та в різних відповідях, опублікованих за багато років, містяться тисячі окремих вказівок, що стосуються поширення юдаїзму різними способами[18]; нижче наведено загальні вказівки Ребе, що стосуються всіх дій із поширення юдаїзму:
Ребе вказує ставити дії з поширення хасидуту перед поширенням юдаїзму[19], а також ставити роботу з молоддю перед будь-якою роботою з іншою цільовою аудиторією[20], оскільки кожна невелика дія з ними має значно більший вплив — подібно до ніжного саджанця, який садять у землю: кожна дія з ним має значний вплив на дерево, коли воно виросте.
І в самому порядку впливу, коли зустрічають єврея, Ребе вказує, що треба насамперед поговорити з ним про Мошіаха[21] і про питання буття Всевишнього[22].
Як правило, Ребе вказує уникати суперечок під час заняття поширенням юдаїзму — як тому, що це забирає дорогоцінний час, який можна використати для впровадження змісту, так і тому, що це не приносить користі, адже це пробуджує в іншій стороні прагнення перемогти в суперечці, і це призводить до того, що він зовсім не розуміє і не приймає[23]; а також уникати компромісів у питаннях Тори і заповідей задля мети наближення[24], але можна починати з легкого й переходити до важкого та враховувати духовний стан тих, на кого впливають[25].
Ще одна загальна вказівка Ребе — перевага кількості над якістю, оскільки кількість сама собою приводить до якості[26].
Заслуга і винагорода
Уже серед перших хасидів було заведено казати: «Наблизь єврея — і Всевишній, благословенний Він, наблизить тебе»[27], і Ребе пояснив, що це через велич заслуги в турботі про єдиного сина Святого, благословенний Він, адже кожен єврей для Святого, благословенний Він, — як єдиний син[28].
У листах Ребе багато разів повторюється вислів про те, що додавання в поширенні юдаїзму — це канал для благословення Всевишнього і додає тим, хто ним займається, благословень у всьому необхідному[29], а також приводить людину до її духовної досконалості[30], і додає їй успіху в її вивченні Тори та в справах її особистого служіння Всевишньому, слугує виправленням гріхів юності[31], і в його силах урятувати від суду геїному[32], і справити благотворний вплив на членів родини того, хто цим займається[33].
Крім того, Ребе пише, що заняття поширенням юдаїзму — сгула для народження дітей[34] і для заробітку[35], і для всього, що необхідно єврею в матеріальному і в духовному.
Поширення джерел
Основна стаття – Поширення джерел назовні
Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Див. також
Додаткова література
- Рав Менахем Брод, «Поширення юдаїзму»
- Рав Шалом-Дов-Бер Шохет, «Шліхут ке-ільхата»
Примітки
- ^ Див. також сіху третього дня холь га-моеда Сукот 5717 року: через гріхи наші численні досі порядок був такий, що богобоязливі й трепетні сиділи на місці та займалися своїми справами, а коли протилежна сторона виходила з чимось небажаним, тоді скликали «надзвичайні збори», і всі збиралися разом. . А тим часом — втрачали людей, покоління, ще покоління і ще покоління, і так само втрачали речі, одну за одною, доки не склалося таке становище, що є речі, про які в минулих поколіннях ніхто не думав, що такі речі можуть бути в межах Ізраїлю.
- ^ Див. також «Ігрот кодеш», т. 14, с. 30: «Якби покоління тому більше й більше звертали увагу на порятунок синів Ізраїлю від асиміляції та від віддалення від шляху Тори і заповіді. . І не варто розводитися про сумний до жаху факт, що ми все ще бачимо деяких голів єшив, які дотримуються цього підходу, кажучи: „Я свою душу врятував“».
- ^ Надруковано в календарі «Гайом йом», 18 сівана: «У цей час, у самій „іквета ді-Мешіха“, на кожному з Ізраїлю лежить обов'язок дбати про благо іншого, чи то старий, чи молодий, пробуджувати його до тшуви, щоб він, борони Б-же, не вийшов із громади Ізраїлю».
- ^ «Ігрот кодеш», т. 16, с. 86.
- ^ «Мікдаш мелех», т. 3, с. 91.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 18, с. 63, 274. Т. 14, с. 30, 152, 305. «Гітваадуйот» 5744, т. 3, с. 2022; 5745, т. 5, с. 2627.
- ^ «Гайом йом», 21 швата; «Лікутей сіхот», т. 35, с. 154; «Гітваадуйот» 5746, т. 4, с. 105.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 30, с. 29.
- ^ «Сіхот кодеш» 5736, т. 2, с. 429; «Лікутей сіхот», т. 14, с. 281, т. 24, с. 276; «Сефер га-сіхот» 5750, т. 2, с. 502.
- ^ «Ме-оцар га-мелех», т. 1, с. 119: анаш, зокрема й жінки анаш, — мобілізовані (якщо вжити його вислів) його святістю, моїм тестем, Адмором — за його ясним висловом «будьте напоготові всі ви», включно навіть із кнепелах, — для поширення Тори і заповідей наскільки тільки можливо, як за кордоном, так і тим паче у Святій Землі, і з радістю та добрим серцем, — і їх виконання на ділі в повсякденному житті, у найпрямішому сенсі.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 2, с. 452.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 2, с. 317.
- ^ «Торат Менахем», т. 16, с. 168. «Гітваадуйот» 5743, т. 3, с. 1210.
- ^ «Міцва» — від слова «цавта», спільність і поєднання.
- ^ Як сказали мудреці: заповідь тягне за собою заповідь.
- ^ Згідно з постановою Рамбама («Закони тшуви», розділ 3, закон 4): «Кожна людина повинна бачити себе. . і так само весь світ — наполовину праведним і наполовину винним. . виконав одну заповідь — і ось, схилив себе і весь світ на шальку заслуги і приніс собі та їм визволення і спасіння». І див. «Ігрот кодеш», т. 13, с. 252.
Слід зазначити, що щодо мівцо тфілін Ребе висловився, що одним-єдиним накладанням виводять єврея з категорії «тім'я, на яке не накладали тфілін», «Лікутей сіхот», т. 6, с. 272. - ^ «Гітваадуйот» 5748, т. 2, с. 270.
- ^ Зібрані здебільшого в книжці «Поширення юдаїзму» рава Менахема Брода і в книжці «Шліхут ке-ільхата» рава Шалома-Дов-Бера Шохета.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 23, с. 507. У листі письменникові й досліднику д-ру Іцхаку Альфасі Ребе висловився, що поширення джерел передує поширенню юдаїзму, оскільки воно належить до категорії «заповіді, яку неможливо виконати руками інших», тим паче що, як правило, поширення джерел само собою приводить до зміни у світі тих, хто їх вивчає, також і в питаннях дотримання Тори і заповідей.
- ^ Див., наприклад, «Ігрот кодеш», т. 20, с. 296: «Зрозуміло, що право першості — за роботою з молоддю та серед неї».
- ^ «Гітваадуйот» 5745, т. 3, с. 1649: «Коли йде говорити з іншим, — насамперед він має кричати „Мошіах нау“!... Саме така поведінка діє і пробуджує в іншому його внутрішню суть, так що, по правді кажучи, і його душа кричить „Мошіах нау!“...».
- ^ «Гітваадуйот» 5745, т. 3, с. 1082: «Коли зустрічають єврея, то насамперед треба говорити з ним про буття Його, благословенний Він. . І все це — не зважаючи на його становище і стан, тобто навіть якщо він далекий від питань юдаїзму, Тори та її заповідей».
- ^ «Ігрот кодеш», т. 15, с. 4, т. 16, лист 6090, т. 20, с. 162, та ін.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 1, с. 100. «Ігрот кодеш», т. 13, с. 74, 331, 459, 478, та ін.
- ^ «Гітваадуйот» 5748, т. 4, с. 66; «Ігрот кодеш», т. 14, с. 9.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 2, с. 296: «Зараз такий час, коли кількість важливіша за якість. . І коли додасться кількість, само собою зросте і якість».
- ^ «Гайом йом», 27 хешвана.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 8, с. 23.
- ^ На основі слів мудреців у мідраші «Танхума» на тижневу главу «Мішпатім»: «Душа бідного (зокрема й бідного розумом) тремтіла, готова вийти від голоду, а ти дав йому прожиток і оживив його, — клянуся життям твоїм, Я поверну тобі все». Див., наприклад: «Ігрот кодеш», т. 4, с. 7, т. 5, с. 146, т. 13, с. 210 і с. 306, т. 19, с. 188 і 262, т. 20, с. 257, т. 22, с. 358; «Лікутей сіхот», т. 23, с. 529, та ін.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 1, с. 260: «Кожен єврей повинен займатися агават Ісраель, впливати на іншого єврея, і це корисно і йому самому, як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять, на вірш „Бідний і гнобитель зустрічаються — просвітлює очі обом Г-сподь“ тощо, „Багатий і бідний зустрічаються — Творець усіх їх Г-сподь“; і як це відбувається з бідним і багатим у матеріальному сенсі, так відбувається і з бідним і багатим у духовному сенсі: завдяки тому, що багатий дає бідному, Святий, благословенний Він, дає і багатому». І див. також «Ігрот кодеш», т. 11, с. 193, та ін.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 4, с. 364, т. 13, с. 92, т. 14, с. 231.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 1, с. 262.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 13, с. 74.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 14, с. 411.
- ^ «Мікдаш мелех», т. 1, с. 232. «Ігрот кодеш», т. 13, с. 388. «Сефер га-сіхот» 5748, т. 1, с. 100.