Росія

Росія — трансконтинентальна країна і держава, що простягається на сході Європи і півночі Азії. Це найбільша за площею держава у світі, що простягається приблизно на 17 мільйонах км² (з них близько 13 мільйонів км² в Азії та близько 4 мільйонів км² у Європі) і охоплює восьму частину суходолу земної кулі. Станом на 5785 рік населення держави налічує близько 145 мільйонів жителів.
У Росії було засновано хасидизм Хабад, і там перебував його центр від дня заснування до зими 5688 року (1927/1928). Країна страждала від режимів, що переслідували євреїв, які дотримуються Тори і заповідей, і багато хасидів віддали в ній життя заради освячення Імені Всевишнього. Сьогодні там процвітає справа шліхуту. Головний рабин Росії — рав Берл Лазар.
У Шміні Ацерет 5731 року (1970/1971) Ребе призначив р. Єгуду Бутерішвілі представником Росії в «Хасидській ООН».
Російська імперія

Основні статті – Війна з Наполеоном, Указ про кантоністів
Від самого початку і до першої революції в 5678 році (1917/1918) держава називалася Російською імперією. У перші часи Росії євреям заборонялося жити на території держави, і кількість євреїв у ній була невелика. У 5524 році (1763/1764) почався поділ Польщі між навколишніми державами, і частина, приєднана до Росії, включала Україну, Білорусь, Литву, Латвію та частини Польщі. У Польщі в той час жило багато євреїв, які опинилися під російською владою і без засобів до існування; російська влада зі свого боку заборонила євреям жити на її споконвічних територіях, щоб вони не «відбирали» заробіток у росіян, і обмежила район проживання євреїв певними губерніями, які дістали назву «смуга осілості».
У той час Алтер Ребе разом з іншими учнями Магіда з Межиріча почав здійснювати поїздки селами смуги осілості й заохочувати євреїв займатися хліборобством і розведенням худоби[1]. Крім того, Алтер Ребе пожертвував гроші свого посагу на поселення євреїв на сільськогосподарських землях і на розвиток єврейського сільського господарства в Росії.
У 5559 році (1798/1799) Алтер Ребе було заарештовано внаслідок доносу міснагдім про те, що він збирає гроші для Землі Ізраїлю, яка перебуває під турецькою владою, і тим самим зміцнює турецьку владу — ворога Росії, і ув'язнено в «Петропавлівській фортеці», а зрештою звільнено 19 кислева, який відтоді святкують у хасидизмі Хабад. У 5561 році (1800/1801) його заарештували знову, цього разу через донос, згідно з яким вчення хасидуту містить заклики до заколоту проти влади; цього разу Алтер Ребе помістили в почесніше житло, а через деякий час йому дали квартиру в Петербурзі, але заборонили залишати місто до закінчення слідства. Розповідають, що 25 адара він стояв біля вікна і побачив царя Павла I, який проїжджав у своїй кареті вулицею, і сказав, що бачить, як велич царської влади залишила його; і тієї ж ночі Павла було вбито, і його наступником став його син, цар Олександр I.
Під час війни з Наполеоном Алтер Ребе[2] підтримував перемогу Росії — на відміну від частини учнів Магіда[3], які підтримували Францію, бо вважали, що під французькою владою євреям буде привільніше в матеріальному; однак Алтер Ребе вважав, що під владою Франції народові Ізраїлю загрожує духовна небезпека, і віддав перевагу царству Росії. Крім того, Алтер Ребе допомагав Росії у війні, посилаючи розвідників проти французької армії. Відомим розвідником був хасид р. Моше Мейзліш; відомо також, що рабі Моше, син Алтер Ребе, шпигував на користь Росії і навіть був схоплений французами, але зрештою звільнений[4]. Наприкінці кровопролитної війни, на початку якої французи захопили великі території Росії і столицю Москву, російська армія відкинула французів і перемогла у війні.
Після війни і відходу Алтер Ребе керівництво прийняв Мітлер Ребе і почав збирати гроші, щоб допомогти відбудувати єврейські села, зруйновані у війні. У наступні роки він заснував близько тридцяти дев'яти сіл у Херсонській губернії[5]; ці села проіснували понад сто років і були зруйновані в Другій світовій війні. Крім того, тоді почався указ про виселення із сіл, і Мітлер Ребе докладав зусиль, щоб зібрати гроші й облаштувати виселених у заснованих ним селах.
Адмор Цемах Цедек боровся проти указу царя Миколи про набір кантоністів, зокрема й незаконними способами, як-от створення комітету, який намагався підкупити урядовців, щоб зменшити квоту людей, яких слід було віддати на військову службу, створення організації під назвою товариство «Тхіят га-метім», що дбало про звільнення викрадених дітей у будь-який можливий спосіб — починаючи з підкупу охоронців і записування дітей померлими і закінчуючи відправленням людей до місць збору дітей, щоб підбадьорити їх залишатися євреями, вірними своїй релігії[6]. Він наближав цих солдатів, ставлячись до них по-особливому, і навіть є маамар хасидуту, який він виголосив перед однією з груп кантоністів.
Крім того, Ребе Цемах Цедек заохочував євреїв займатися сільським господарством і для цього купив маєток Щедрин і заснував у ньому колонію з тією самою назвою[7], оселивши в ній близько трьохсот родин. Також він боровся проти змін у вивченні Тори в хедерах, які ініціювали маскілім на конференції, що відбулася в Петербурзі в 5603 році (1842/1843), і внаслідок цього протягом коротких проміжків часу його заарештовували двадцять два рази. Усі учасники зібрання отримали свідоцтво почесного громадянина, яке дозволяло його власникові торгувати в містах, у яких євреям заборонялося торгувати, а також звільняло його від військової служби; оскільки закон у Росії встановлював, що засновник колонії отримує свідоцтво спадкового почесного громадянина, Цемах Цедек виклопотав таке свідоцтво і для всієї своєї родини[8].
Після його відходу його син Ребе Магараш продовжив його шлях у спробах заснувати місця поселення для євреїв і заради цього багато разів їздив до столиці Петербурга. У 5641 році (1880/1881) царя Олександра II було вбито революціонерами, і відразу ж спалахнули погроми євреїв України і Білорусі, що дістали назву «Бурі в Негеві». Ребе Магараш поїхав до Петербурга, щоб діяти в міністра внутрішніх справ задля припинення погромів; у своїх клопотаннях він зайняв жорстку позицію, що Росія зобов'язана діяти, щоб припинити погроми, бо світ не погляне на це прихильно; через його наполегливість йому погрожували арештом. Крім того, він надсилав листи до навколишніх держав, щоб там здійняли галас у своїх країнах і створили дипломатичний тиск на уряд Росії задля придушення погромів; зрештою світовий тиск допоміг, і держава вжила заходів для припинення погромів.
Ребе Рашаб діяв, щоб допомогти євреям, вигнаним із Москви в 5652 році (1891/1892), знайти нові місця проживання і щедрий заробіток. Він боровся проти кіл Гаскали, що відкрили мережу шкіл у Росії, і діяв, щоб запобігти виділенню великого бюджету від товариства ЄКО (єврейської організації з поселення) і передати його бідним, а також боровся проти «казенних рабинів», яких призначав уряд для запису народжень і смертей, а також шлюбів, і діяв, щоб скасувати подвійне рабинство і призначити для цього окремого чиновника. Уряд тоді хотів зобов'язати кожного рабина знати російську мову і мати широку світську освіту; це питання обговорювали на Рабинській конференції в 5670 році (1909/1910), і зрештою це не було здійснено.
Справа Бейліса

Основна стаття – Справа Бейліса
Крім розгалуженої громадської діяльності, у якій він брав участь, Ребе Рашаб був дуже діяльним у справі Бейліса, суд у якій відбувався в 5671 році (1910/1911), і призначив рава Леві-Іцхака Шнеєрсона, батька Ребе, допомагати раву Мазе, який відповідав за галахічну частину захисту в питаннях Каббали і хасидуту; крім того, він порадив адвокатові Мендла Бейліса завершити свою промову на суді словами «Шма Ісраель»; і справді, наприкінці своєї промови адвокат звернувся до Бейліса і сказав йому, що навіть якщо його засудять, він піде як гордий єврей, промовляючи «Шма Ісраель»; зрештою Бейліса було виправдано за всіма звинуваченнями.
Під час Російсько-японської війни, що спалахнула в 5664 році (1903/1904), він дбав про релігійні потреби єврейських солдатів на фронті, головним чином про мацу на Песах; того року постачання було дуже мізерним через брак часу, і Ребе Рашаб висловив із цього приводу великий жаль; наступного року цим зайнялися завчасно, і постачання було великим і дійшло до більшості солдатів.
Під час Першої світової війни, що спалахнула в 5674 році (1913/1914), він заснував у Петрограді комітет, який дбав про потреби євреїв, що втекли з фронту[9], про релігійні потреби мобілізованих євреїв; крім того, він успішно діяв, щоб звільнити від армії рабинів[10] і шохетів-бодеків[11]. Під час війни, коли німці наблизилися до Любавичів, родина дому Ребе та єшива «Томхей Тмімім» залишили містечко і перебралися до міста Ростова-на-Дону.
Радянський Союз
Основна стаття – Радянський Союз
Радянський Союз (або Союз Радянських Соціалістичних Республік) був наддержавою, що існувала з 11 тевета 5683 року (30 грудня 1922 року) до свого розпаду 9 тевета 5752 року (16 грудня 1991 року). Він був однією з двох наддержав світу (разом зі Сполученими Штатами}, і простягався на сході Європи та в північній і центральній Азії. У Радянському Союзі правила Комуністична партія, і він був лідером східного, радянського блоку у світі.
На територіях, що належали Радянському Союзу, жили десятки мільйонів євреїв; у 5752 році (1991/1992) стався крах комуністичного режиму, який призвів до розпаду Радянського Союзу на низку незалежних держав; сьогодні кількість євреїв, які живуть у цих державах, оцінюють у кілька мільйонів.
Обмеження щодо релігії
Основні статті – Євсекція, Арешт і звільнення Ребе Раяца, Арешт хасидів 5698
У 5677 році (1916/1917) у Росії вибухнула Лютнева революція, що повалила владу царя; замість царської влади було створено Тимчасовий уряд доти, доки в державі не утвердиться демократична влада; з падінням влади царя було скасовано всі обмеження щодо євреїв у Росії. Тимчасовий уряд хотів скликати урядове зібрання рабинів, яке подало б новій владі рекомендації про те, як урегулювати становище євреїв у державі; Ребе Рашаб намагався, щоб у зібранні взяло участь якомога більше богобоязних рабинів, однак насправді через Жовтневу революцію, під час якої до влади прийшли комуністи, конференцію було скасовано.
Після другого перевороту вибухнула кровопролитна громадянська війна між більшовиками та їхніми противниками, яка тривала близько двох років; під час війни кожна сторона звинувачувала євреїв у співпраці з другою стороною; під час війни було вбито сотні тисяч євреїв; у той час Ребе Рашаб діяв усіма можливими способами, щоб допомогти єврейським біженцям від боїв. Із закінченням війни Росія об'єднала під своєю владою ще 14 держав із комуністичною ідеологією, і разом вони стали називатися Радянським Союзом.
Від самого свого виникнення комуністична влада почала запроваджувати обмеження на поширення юдаїзму в Росії: було заборонено давати єврейське виховання більш ніж трьом дітям разом і запроваджено закон про обов'язкове навчання в державних школах; синагоги і мікви закривала влада, а кошерну шхіту було заборонено. Для забезпечення виконання цих законів ДПУ (таємна поліція Росії[12]) створило Євсекцію (єврейську секцію), яка складалася з євреїв, що зійшли з шляху, і всіма способами намагалася переслідувати релігійні установи; вони закривали мікви, замикали синагоги, шпигували і стежили за всіма релігійними установами, щоб заарештувати хасидів, які забезпечували релігійні потреби; тих, кого заарештовували, засуджували до багатьох років заслання до Сибіру з каторжними роботами, а тих, кого вважали «небезпечнішими», страчували.
Ребе Раяц посилав посланців у всі можливі місця, щоб відкривати підпільні «хедери» з єврейським вихованням; крім того, він застерігав усіх євреїв Радянського Союзу, щоб вони не посилали своїх дітей до державних шкіл через величезну духовну небезпеку, що в цьому крилася, попри небезпеку суворих покарань ув'язненням і засланням, які влада накладала на тих, хто порушував закон; крім того, він відкрив мережу підпільних єшив у багатьох містах Радянського Союзу. У той час було опущено «залізну завісу»[13], яка позбавляла будь-якої можливості залишити Радянський Союз.
Унаслідок своєї діяльності Ребе Раяц був заарештований 15 сівана 5687 року (15 червня 1927) і засуджений до смертної кари; зрештою покарання було замінено трьома роками заслання до Костроми, а врешті-решт його звільнили 12 тамуза. Це кінець кінцем призвело до його висилки з Росії на початку 5688 року (1927/1928).
Першого ж дня після прибуття до Риги Ребе Раяц заснував комітет, який допомагав би євреям Росії ззовні, надсилаючи гроші, продовольство і засоби для збереження єврейства. Усередині Росії було призначено кількох хасидів, щоб керувати мережею підпільних талмуд-тор і єшив «Томхей Тмімім». Крім того, Ребе Раяц докладав зусиль, щоб організовувати посилки маци до свята Песах і чотирьох видів рослин до свята Сукот.
У 5695 році (1934/1935) НКВС провів хвилю арештів у Москві і Ростові-на-Дону головних постатей, що займалися поширенням юдаїзму; усіх їх засудили до трьох років заслання в Казахстан; більшість пережили заслання, крім р. Яакова Маскаліка, сліди якого загубилися[14]. Протягом наступних років (5695 — 5699) було багато хвиль арештів[15], пік яких припав на хвилю арештів у 5698 році (1937/1938), що відбулася в Ленінграді, коли за одну ніч було заарештовано близько двадцяти п'яти хасидів; цю ніч згодом назвали «ніччю десяти страчених владою»; дванадцятьох із них було страчено, а всіх інших відправлено на багато років до Сибіру. Родини вбитих довгий час не знали про долю своїх близьких, бо їм повідомили, що ті теж заслані, і лише через роки їм сказали гірку правду[16]; 9 нісана 5699 року (29 березня 1939) було заарештовано рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона, батька Ребе. Унаслідок арештів багато хасидів були змушені тікати від страху перед владою і піти в підпілля[17].
У період Другої світової війни
Основна стаття – Виїзд із Росії 5706
Під час Другої світової війни багато євреїв утекли від лінії фронту до міст Ташкент і Самарканд, де Євсекція не діяла з такою ж силою, як у внутрішніх містах Росії, і завдяки цьому хасидське життя в цих містах відносно процвітало, хоча й там їм доводилося дотримуватися таємниці. Під час війни були роки матеріальної скрути і тяжкого голоду, що забрав життя багатьох з анаш, які померли від голоду[18]. У той час Ребе Раяц займався відправленням посилок хасидам туди, головним чином відправленням маци на Песах[19].
Після того як закінчилася Друга світова війна, на початку 5706 року (1945/1946) виникла рідкісна можливість залишити Росію, Росія дозволила всім польським біженцям повернутися до своєї країни, а також росіянам, які взяли шлюб із поляками, хасиди розпізнали потенціал, закладений у можливості, що виникла, можна було підробити документи або купити паспорти поляків, які померли або були заслані до Сибіру, і виїхати з ними з Росії, уряд Росії вважав за краще не помічати індустрію підробок, щоб не став відомим факт, що багато поляків померли в Росії. Після схвалення Ребе Раяца було створено особливий комітет, завданням якого було оформлювати документи для хасидів, щоб вони могли залишити Росію, способом дії було «складання родин», нібито польських, які покинуть країну в ешелонах. І справді, більшості хасидів удалося виїхати з Росії, але останню групу, яка намагалася виїхати, було спіймано, і всіх її членів заарештували і заслали до Сибіру, серед них був р. Мендл Футерфас. Хасиди, які виїхали з Росії, прибули до Німеччини, а звідти — до Нью-Йорка і до Ерец-Ісраель[20].
Протягом того періоду під комуністичною владою багатьох було вбито, тисячі заслано і десятки тисяч заарештовано за вивчення Тори і дотримання заповідей. І після 5707 року (1946/1947) у Росії залишилася велика кількість хасидів. Невелика їх частина виїхала звідти лише після падіння залізної завіси.
Під час Голокосту нацисти вбили понад мільйон євреїв Радянського Союзу.
У сьомому поколінні

Ребе всі роки різними шляхами діяв, щоб допомогти євреям Росії, становище яких під комуністичною владою було тяжким. Серед іншого Ребе створив мережу агентів, що проникали в межі Росії під виглядом туристів, і через них Ребе переправляв до Росії тфілін, мезузи та інші предмети святості; частину посилок передавали через єврейських співробітників, які працювали в різних посольствах у Радянському Союзі. Ребе заснував також «Лішкат езрат ахім», призначену для допомоги євреям Росії.
У 5716 році (1955/1956) кількома хабадськими юнаками в Росії було засновано організацію «Хама», що дбала про збереження єврейської іскри і про поширення юдаїзму на місці.
Другого дня свята Шавуот 5724 року (18 травня 1964), наприкінці фарбрейнгену, Ребе сказав присутнім, щоб сказали лехаїм на благо євреїв Росії, реакція присутніх була байдужою, і через кілька хвилин Ребе сказав, що якби сказали лехаїм на благо євреїв Росії, могли б домогтися того, щоб усі вони вийшли з Росії[21].
6 тішрея 5727 року (20 вересня 1966) Ребе пророчо оголосив, що Радянський Союз розпадеться і це стане проривом і підготовкою до приходу Мошіаха. У Лаг ба-Омер 5740 року (4 травня 1980) на «Параді» Ребе говорив про дозвіл за конституцією Росії на вивчення Тори і про те, щоб кожен із батьків виховував своїх дітей на шляху Тори. Водночас Ребе рішуче відкидав відкриту боротьбу проти російської влади, таку як демонстрації, — те, що не лише не приносило користі, а й дуже заважало діяльності заради Росії[22].
Уряд Росії посилав до 770 постійних агентів, щоб стежити за Ребе. Ребе знав про це і вживав запобіжних заходів[23].
У 5746 році (1985/1986) Ребе почав вживати практичних кроків напередодні падіння комуністичного режиму. Він звелів будувати житло для репатріантів для численних олім, які внаслідок цього мали прибути до Землі Ізраїлю. У 5751 році (1990/1991) Радянський Союз підписав зі Сполученими Штатами угоду про закінчення холодної війни і про скорочення витрат на виробництво зброї[24]; Ребе присвятив цьому особливий фарбрейнген, на якому пояснив, що ця подія — передсмак передбаченого «і перекують мечі свої на лемеші», що здійсниться під час Геули[25].
Далі того ж року Радянський Союз потрапив в економічну кризу, яка загрожувала обвалити державу; щоб скоротити витрати влади, уряд погодився відмовитися від свого технічного контролю над приєднаними державами; крім того, Радянський Союз пережив тоді спроби перевороту, які призвели до відставки президента держави Михайла Горбачова. Це призвело до того, що решта держав оголосили про повне відокремлення від Радянського Союзу і про загальні вибори; так вийшло, що найбільша держава світу розпалася без війни. З розпадом держави було створено Російську Федерацію, яка підняла залізну завісу і дозволила виїзд усім євреям Росії; водночас із розпадом держави було знято всі обмеження, що заважали євреям відкрито вести єврейське життя.
Ребе ставився до виїзду євреїв Росії та їхньої алії до Землі Ізраїлю як до передсмаку того, що передбачено про Геулу, — збирання вигнанців[26].
Російська Федерація



Услід за падінням комуністичного режиму і створенням Російської Федерації як держави — правонаступниці Радянського Союзу було встановлено демократичну владу, яка дозволяє вивчення юдаїзму і навіть підтримує його, і з'явилися сотні шлухім у державах, що перебували під комуністичним правлінням.
Згідно з офіційними даними про тих, хто проживає, і даними російського реєстру населення за 5770 рік, у державі зареєстровано близько 158 000 євреїв, хоча фахівці оцінюють, що існує понад мільйон євреїв, які не зареєстровані або не усвідомлюють свого єврейства; у Росії діють сотні шлухім, найпомітніші з яких: рав Берл Лазар, головний рабин Росії і близький друг президента Росії Володимира Путіна, і багато інших. Шлухім об'єднані в організації «Федерація єврейських громад Росії». Крім того, у Росії діє організація «Агудат хасидей Хабад» у СНД.
У Росії діє також фонд «Ор Авнер», який багато допомагає десяткам шлухім і установам.
Паралельно редакція «Оцар хасидім» під керівництвом видавництва «Кегот» вела судові процеси проти уряду Росії про повернення бібліотеки Ребе Рашаба (Зібрання Шнеєрсона), яка залишилася в Росії і перебувала в Бібліотеці імені Леніна (Національній бібліотеці Росії); боротьба почалася за вказівкою Ребе в 5751 році (1990/1991), коли він послав делегацію на чолі з Шаломом-Дов-Бером Левіним[27], яка знайшла зібрання і зажадала його повернення; після того як уряд Росії відмовився, редакція «Оцар хасидім» подала на уряд до російського суду, який постановив, що книги належать рухові Хабад; після того як Росія відмовилася визнати результати суду, звернулися до американського суду, який також постановив, що Росія мусить повернути книги, однак уряд Росії відмовився визнати результати суду і повернути книги. У тамузі 5773 року (2012/2013) у цій справі стався інтригуючий поворот: президент Росії Володимир Путін скликав пресконференцію в Єврейському музеї в Москві і під час неї передав книги в розпорядження музею за умови, що книги залишаться в межах Росії[28]; «Агудат хасидей Хабад» заявила у відповідь, що цей крок для неї неприйнятний і що вони не припинять боротьби, доки книги не повернуться до Бібліотеки Любавичів у Нью-Йорку[29].
Війна Росії та України
Основна стаття – Російсько-українська війна
В адарі I 5782 року (2021/2022) російська армія вторглася в Україну і захопила міста та великі її частини; війна ще триває[30] і забирає багато життів. Шлухім в Україні залишилися в країні, щоб дбати про місцевих євреїв, доки їм не вдалося вивезти їх за межі держави близько свята Пурим.
Див. також
Додаткова література
- Зуша Вольф, «Дедушка — Любавицький Ребе і єврейство Росії», «Ор Авнер», 5767.
- Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Русія га-царіт», «Кегот», 5770.
- Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», «Кегот», 5759.
- Шалом-Дов-Бер Левін, «Організація Хабаду в Росії» — історія «Агудат хасидей Хабад» у СНД від часу її заснування до 5759 року (1998/1999), 5760.
- Нафталі-Цві Готліб, «Ягадут га-дмама» — дивовижні розділи героїзму, захопливі історії та приголомшливі оповіді про євреїв Радянської Росії, 5744.
- Менахем Зігельбойм, «Соарот бі-дмама» — дружини хасидів у Радянській Росії (2 томи), 5765.
- «Мутації дії», у додатку «Революціонери» тижневика «Кфар-Хабад», свято Сукот 5782 (21 вересня 2021), сторінка 18
Зовнішні посилання
- «20 років чудесам революції в Росії», огляд із тижневика «Бейт Мошіах», 5771

- «Як у дні виходу твого, покажу йому чудеса», огляд про єврейство Росії в сьомому поколінні, пророцтва Ребе і його діяльність та про шлухім, посланих освітити країну, у тшурі «Ваад хаялей Бейт Давид», завершення місяця свят 5781
- «Ребе і єврейство Росії», тшура з весілля сина шаліаха рава Лазара, тамуз 5777 (червень–липень 2017)
- СНД (колишній Радянський Союз)
- Тег:Росія

| Країни Азії | |
|---|---|
|
| Країни Європи | ||
|---|---|---|
| Суверенні держави | Австрія • Україна • Азербайджан 1 • Італія • Ісландія • Ірландія • Албанія • Андорра • Естонія • Вірменія 2 • Болгарія • Бельгія • Білорусь • Боснія і Герцеговина • Грузія 1 • Німеччина • Данія • Нідерланди • Угорщина • Велика Британія • Чехія • Ватикан • Туреччина 1 • Греція • Люксембург • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Молдова • Монако • Чорногорія • Мальта • Північна Македонія • Норвегія • Сан-Марино • Словенія • Словаччина • Іспанія • Сербія • Польща • Португалія • Фінляндія • Франція • Казахстан 1 • Кіпр 2 • Хорватія • Румунія • Росія 1 • Швеція • Швейцарія | |
| «Невизнані» території | Абхазія • Південна Осетія • Придністров'я • Косово • Північний Кіпр 2 | |
| Залежні території | Аландські острови • Акротірі і Декелія 2 • Фарерські острови • Гібралтар • Гагаузія • Гернсі • Ян-Маєн • Джерсі • Острів Мен • Шпіцберген | |
| Примітки | 1 Частина території держави розташована в Азії. 2 Географічно розташована в Азії, але вважається частиною Європи з історичних причин. | |
| Країни колишнього Радянського Союзу | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ Запис Ребе Раяца «Як було засновано хасидизм Хабад: перше покоління, друге покоління» (випуск 6).
- ^ «Ігрот кодеш» Мітлер Ребе (видання 5773 року (2012/2013)), лист 8, опис ставлення Алтер Ребе до війни та його відходу.
- ^ Ребе Раяц пише («Сефер га-сіхот» 5691, с. 171, переписано з «Решимат га-йоман», с. 175–6, а також у згаданому «Сефер га-сіхот», с. 174), що йдеться про рабі Шломо з Карліна, однак Ребе зазначає («Ігрот кодеш», частина 15, с. 450), що той помер за багато років до того, у 5552 році (1791/1792), і тому Ребе каже, що йдеться про Магіда з Козениць. Щодо інших великих мужів Ізраїлю див. «Га-маса га-ахарон» (Мондшайн), с. 73.
- ^ «Діврей йемей хайей Адмор га-закен», с. 49–51.
- ^ Йосеф-Іцхак Камінецький, «Кіцур толдот Хабад», Кфар-Хабад, 5764, сторінки 84–86.
- ^ Кунтрес «Ребе Цемах Цедек і рух Гаскали», на початку.
- ^ Ребе Раяц у кунтресі «Ребе Цемах Цедек і рух Гаскали», с. 4.
- ^ Див. «Ігрот кодеш» Цемах Цедека (видання 5773 року (2012/2013)), с. 12 і вказане там.
- ^ Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Русія га-царіт», с. 304.
- ^ Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Русія га-царіт», с. 306.
- ^ Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Русія га-царіт», с. 311.
- ^ З роками таємна поліція кілька разів змінювала назву: від заснування Радянського Союзу до 5694 року (1933/1934) організація називалася ДПУ, з 5694 до 5703 року (1942/1943) — НКВС, відтоді до смерті Сталіна в 5713 році (1952/1953) — МДБ, відтоді до 5751 року (1990/1991) — КДБ.
- ^ Цей термін запровадив тодішній президент Англії Вінстон Черчилль; термін перейняв Ребе, і Ребе часто ним користувався.
- ^ Про цю хвилю арештів див. «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт» (Шалом-Дов-Бер Левін), с. 211.
- ^ Див. там, с. 114 і далі, що ці арешти були зосереджені головним чином у містечках.
- ^ Про ці арешти див. «Ягадут га-дмама», с. 185, і «Євреї та єврейство в Радянському Союзі», с. 125.
- ^ Про життя хасидів у підпіллі див. «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», с. 216.
- ^ Про втечу, про життя і голод у Самарканді див. «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», розділи 48–49, с. 219 і далі.
- ^ «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», розділ 50, с. 225.
- ^ Про виїзд із Росії та про спроби, що йому передували, див. «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», розділ 99, с. 339 до кінця книги.
- ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот», том 40, с. 84.
- ^ «Дедушка», с. 445 і далі.
- ^ «Дедушка», с. 482 і далі. Менді Різель, газета «Га-Мевасер». Ребе увійшов до своєї кімнати і сказав раву Гехту: «Шпигуни були тут!»
.
- ^ Слід зазначити, що в рамках цієї угоди до 5761 року (2000/2001) обсяг виробництва атомної зброї скоротився приблизно на 80 відсотків.
- ^ Шабат тижневої глави «Шофтім» 5751 року (1990/1991), відредаговано і видано в брошурі «Двар малхут» до цієї глави.
- ^ «Двар малхут» Ваякгель.
- ^ «Щоденник особливої місії», Шалом-Дов-Бер Левін.
- ^ Президент Росії повертає книги «Зібрання Шнеєрсона» Хабаду
- ^ «Агудат хасидей Хабад»: передача книг до Єврейського музею для нас неприйнятна
, реакція Берла Левіна, директора бібліотеки, на сайті «Хабад он-лайн».
- ^ Станом на місяць тамуз 5785 (червень–липень 2025)