Перейти до вмісту

Всесвітня «Агудат хасидей Хабад»

Матеріал з Хабадпедії

«Агудат хасидей Хабад» (скорочено Агуах) — парасолькова організація хасидизму Хабад у світі. Під нею діють три центральні організації Хабаду у світі: «Махане Ісраель» — соціальне крило руху, «Мерказ ле-іньоней хінух» — освітнє крило руху, і видавництво «Кегот».

Назва організації

Ребе роз'яснив, що Ребе Раяц обрав саме назву «Агудат хасидей Хабад» згідно з роз'ясненим у хасидуті[1] про суть поняття «агуда», яке натякає на сфіру Малхут, у якій зв'язуються всі вищі світла і вся суть якої — поєднувати й об'єднувати вище і нижче[2].

Становлення

У 5694 році (1933/1934) головою організації було призначено рава Нісана Телушкіна, і він обіймав цю посаду до 5700 року (1939/1940).

У 5695 році (1934/1935) Ребе Раяц доручив хасидові р. Іцхаку Гурвіцу зміцнити й оновити діяльність організації, для цього членів організації було запрошено на загальну конференцію 19 кислева 5695 року (26 листопада 1934), на цій конференції було ухвалено три речі:

  1. Відкрити спеціальне постійне бюро організації.
  2. Призначити рава Ісраеля Джейкобсона директором організації.
  3. Видавати офіційний орган організації — «Хабад Бюлетін».

Члени організації впродовж років

Рав Хаїм-Єгуда Кринський був призначений до ради Агуах у 5730 році (1969/1970), а секретарем організації — у 5736 році (1975/1976). У минулому організація мала виконавчий комітет; упродовж років його очолював рав Шломо-Агарон Казарновський; у 5745 році (1984/1985) Ребе призначив головою рава Аврагама-Іцхака Шем-Това[3]; у 5750 році (1989/1990) виконавчий комітет було скасовано[4].

Основна стаття – Суд над книжками

У 5698 році (1937/1938) виникла ідея записати все майно руху Хабад у Польщі на ім'я «Агудат хасидей Хабад у Сполучених Штатах», оскільки на той час становище євреїв та їхнього майна вже не було надійним. Після енергійних перемовин із цього питання «Агудат хасидей Хабад у Сполучених Штатах» придбала все майно руху Хабад у Польщі.

Цей крок через роки допоміг перемозі в Суді над книжками, але ще задовго до того він відкрив шлях до порятунку, завдяки якому було врятовано значну частину бібліотеки:

Коли вибухнула Друга світова війна, Ребе Раяц, блукаючи дорогами й намагаючись прорватися крізь нацистську блокаду та дістатися до Сполучених Штатів, ні на мить не знав спокою через тривогу за долю бібліотеки й рукописів. Тоді з'ясувалося, що єдиний шлях урятувати бібліотеку — залучити до справи американський уряд, щоб він повідомив консула у Варшаві, аби той узяв бібліотеку під свій захист, адже, як сказано, ця бібліотека є власністю руху Хабад у Сполучених Штатах.

У результаті перемовин із цього питання три скрині, у яких була більша частина рукописів бібліотеки, перевезли до будівлі американського посольства у Варшаві й залишили там на зберігання. У місяці хешван 5738 року (жовтень–листопад 1977) значну частину рукописів було повернено до бібліотеки Ребе в Нью-Йорку. У 5757 році (1996/1997) другу частину рукописів виявили рав Шалом-Яаков Хазан і рав Йоханан Берман в архіві російської армії, і відтоді триває судова боротьба за повернення рукописів до Любавицької бібліотеки. У місяці ав 5770 року (липень–серпень 2010) суд у Сполучених Штатах постановив, що Росія має повернути книжки[5].

Документ заповіту

Основна стаття – Заповіт Ребе

17 сівана 5748 року (2 червня 1988) (за вказівкою Ребе) рави Хаїм-Мордехай-Айзік Ходаков, Нісан Міндель та Ісраель-Іцхак Пікарський склали «документ-заповіт» щодо керівництва установами Любавич; у документі до правління «Агудат хасидей Хабад» було призначено равів: Хаїма-Мордехая-Айзіка Ходакова, Шнеур-Залмана Гурарі і Давида Раскіна[6]. Заповіт був відредагований Ребе, проте насправді підписаного примірника в нас немає. Стверджують, що Ребе підписав певний примірник, але його приховали. Так свідчив і рав Нісан Міндель, і так свідчив рав Шнеур-Залман Лабковський, який чув це від рава Ісраеля-Іцхака Пікарського. Спеціальна комісія з чотирьох рабинів, обраних усіма рабинами Хабаду у світі, — рав Єгуда-Калман Марлоу, рав Іцхак Гендель, рав Іцхак-Меїр Герц і рав Давид Шохет — постановила, що заповіт обов'язковий до виконання. До цієї постанови приєдналися деякі рабини «Ради любавицьких рабинів» та інші рабини.

Відповідно, починаючи з літа 5754 року (1993/1994) кожен лист, що виходив за підписом рава Шнеур-Залмана Гурарі, був підписаний: «Призначений Адмором до правління Агуах». Услід за цим на зібранні, у якому брав участь рав Аврагам Шем-Тов, рава Шнеур-Залмана Гурарі було «звільнено». У результаті група з анаш разом із равом Шнеур-Залманом Гурарі подала позов проти рава Аврагама Шем-Това до рабинського суду Краун-Гайтс.

Люди «Агуах» на чолі з равом Шем-Товом стверджували, що заповіт не підписаний і фактично не має сили. До цього висновку приєдналася більшість «Ради любавицьких рабинів». Унаслідок невиконання заповіту рабинський суд Краун-Гайтс видав документ «ло цаїт ле-діна» проти рава Єгуди Кринського і рава Аврагама Шем-Това; у 5770 році (2009/2010) рав Аврагам Аздаба оприлюднив лист, у якому скасовує документ «ло цаїт ле-діна»[7], проте згідно з постановою рава Розенберга щодо Краун-Гайтс, будь-яке рішення, ухвалене лише одним рабином, недійсне[8].

Хевра кадиша

Основна стаття – Хевра кадиша Краун-Гайтс

У 5701 році (1940/1941) Ребе Раяц заснував відділ «Хевра кадиша» при «Агудат хасидей Хабад» у Сполучених Штатах, щоб гідно ховати померлих євреїв. На чолі хевра кадиша стояли рави Шмуель Залманов, Шломо-Агарон Казарновський, р. Ісраель Джейкобсон і Мордехай Ментлік. Головними габаями були Єгошуа Корф і рав Іцхак-Дов Ушпаль, заступником був рав Шмуель-Цві Фукс. Сьогодні в хевра кадиша служать р. Хаїм-Барух Гальберштам, р. Шалом-Ісраель Ходаков, р. Єгуда-Лейб Познер, р. Елі Ебер і р. Моше Шмуклер. Р. Берл Ліпскер сьогодні є секретарем.

Ставлення Ребе

В «Ігрот кодеш» наводяться слова Ребе про завдання Агуах:

...І тому, на мою думку, до завдань Агуах належить: (1) представляти анаш у різних справах, що стосуються згаданого вище третього типу, тобто в різних справах, які не стосуються ні окремої установи, ні окремої групи анаш; (2) узгоджувати роботу установ, щоб запобігти конфліктам і плутанині в роботі однієї з іншою; (3) загальний нагляд за установами, без втручання в їхні внутрішні справи; (4)...

— «Ігрот кодеш», лист від 9 елула 5711 (10 вересня 1951)

Також Ребе сказав:

...У низці справ це необхідно, а в низці справ принаймні добре, щоб був один представник усіх установ, і це завдання — «Агудат Хабад», тобто щоб «Агудат Хабад» представляла назовні, в будь-якій справі, яка цього потребує, усі установи у Святій Землі, на яких стоїть печатка Хабаду

— «Ігрот кодеш», лист від 13 кислева 5712 (12 грудня 1951)

Як відомо, Ребе велів у кожному місці реєструвати установи Хабаду законним чином. Ребе також вживав заходів і давав вказівки, щоб забезпечити впорядковану діяльність установ Хабаду так, щоб запобігти вторгненню в чужі межі та безладові.

На особливому єхідуті, який Ребе провів із членами Агудат хасидей Хабад у Сполучених Штатах 9 хешвана 5749 року (20 жовтня 1988), Ребе сказав серед іншого (Ребе відредагував сіху їдишем, далі — у вільному перекладі): «І ще, і це теж головне, — щоб провели офіційну реєстрацію, що такий-то є відповідальним у такому-то штаті чи державі».

Члени організації сьогодні

Згідно зі статутом «Агуди», раз на кілька років серед керівників «Агуди» мають відбуватися вибори на посаду голови, однак останніми роками вибори не проводяться, а кілька членів додали ще: 5784 року (2023/2024) до «Агудат хасидей Хабад» було призначено чотирьох нових членів, і це оновлений список усіх членів правління «Агуди»[9]

Див. також

Додаткова література

  • Шалом Магідман, ‏Початок нової епохи, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2140, с. 20 (5786)

Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці