Мівцо лулав
Вигляд


Мівцо лулав, або мівцо «Чотири види» (арбаат га-мінім), — одне з перших мівцоїм, заснованих Ребе[1]; його мета — дати якомога більшій кількості євреїв можливість виконати заповідь узяття чотирьох видів у кожен із днів свята Сукот.
Свято Сукот 5714 року (24 вересня 1953) було першим святом Сукот, коли хасиди Хабаду в США вийшли на це мівцо. А в 5715 році (1954/1955) енергійно займатися цим мівцо почали і в Святій Землі.
Це мівцо охоплює роздавання наборів чотирьох видів друзям Хабаду, громадським діячам і шанованим людям силами громадських діячів Хабаду та шлухім Ребе в Ізраїлі та у світі.
Закони та звичаї
- Бажано і правильно, щоб благословення на чотири види промовляли в суці, а якщо можливо, бажано, щоб з'їли борошняне і промовили благословення «Лешев ба-сука»[2].
- Той, хто не взяв лулав у перший день, промовляє «Шегехеяну» першого разу, коли виконує цю заповідь того року.
- Бажано і правильно давати людям чотири види «в подарунок з умовою повернення», особливо в перший день. Але якщо цього не сказали, люди однаково виконали обов'язок.
- Хоча жінки не зобов'язані виконувати заповіді-повеління, зумовлені часом, жінки прийняли звичай брати чотири види. Тому в мівцо лулав доречно і правильно пропонувати і жінкам узяти чотири види з благословенням. Звісно, суворо дотримуючись правил скромності.
- У перший день не можна давати дітям промовляти благословення на лулав, навіть «у подарунок з умовою повернення».
- В усі дні свята, крім першого, можна вдатися до хитрощів, щоб дати євреям можливість виконати заповідь, навіть якщо вони лише тримають чотири види без наміру виконати заповідь[3].
Див. також
Зовнішні посилання
- Рав Глуховський показує: так зв'язують чотири види
- «Канал „Ягадутон“» представляє: серія навчальних роликів до свята Сукот • дивіться

Примітки
- ^ Хасиди пояснювали, що причина цього ґрунтується на тому, що написав Ребе Рашаб («Сефер га-сіхот „Торат шалом“», с. 144): «Порада, дана таким душам, які зовсім не тягнуться до жодного служіння бірурім. . І тому порада, дана таким душам, — це служіння практичними заповідями, і це теж як сгула: коли він справді накладає тфілін, як належить, це сгула для тваринної душі; і так само, коли він трясе лулав і його види, це сгула, щоб завдяки цим служінням і подібному вона стала посудиною, що має стосунок хоч до якогось служіння».
- ^ Див. статтю Мівцо «Сука».
- ^ Дитина попросила лікаря: «Потримайте хвилинку лулав». І як постановив рав?.