Перейти до вмісту

Рівка Шнеєрсон (дружина Ребе Магараша)

Матеріал з Хабадпедії
Рівка Шнеєрсон
Основна інформація
Дата народження5593 (1832/1833)
Місце похованняОгель Ребе Магараша
Місце проживанняЛюбавичі
Сім'я
БатькоАгарон Александров зі Шклова
Дід (по батькові)Моше Александров
МатиСара Александров-Заславська
ЧоловікРабі Шмуель Шнеєрсон (Ребе Магараш)
ДітиАврагам-Сендер Шнеєрсон, Хая-Мушка Горнштейн, Менахем-Мендл Шнеєрсон, Рабі Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон (Ребе Рашаб), Шнеур-Залман-Агарон Шнеєрсон
Брати й сестриШнеур-Залман Александров
Родовід

Ребецн Рівка (5593/5595 — 10 швата 5674 (6 лютого 1914)) була другою дружиною Ребе Магараша, відала матеріальним боком життя любавицького двору; багато з оповідань, записаних її онуком Ребе Раяцем, він чув від неї. Коли було засновано єшиву «Томхей Тмімім» у Любавичах, вона взялася за облаштування кухні єшиви та житлових кімнат.

Біографія

Дитячі роки

Народилася в родині рава Агарона Александрова зі Шклова і Сари Александрової-Заславської, доньки Мітлер Ребе, 5593 року (1832/1833)[1] або 10 хешвана 5595 року (12 листопада 1834)[2] у містечку Любавичі.

У юності вона чула від матері багато оповідань про наших Ребе, а також отримала від неї книгу, написану рукою її батька, що містила оповідання, які він чув[3].

5603 року (1842/1843) її мати вийшла заміж за р. Агарона Заславського, сина ребецн Фрейди, і він ростив її наступні три роки; пізніше вона казала про нього, що «згадує його добром»[4].

5605 року (1844/1845) її мати захворіла, а 10 адара 5606 року (8 березня 1846) померла; ця подія глибоко вплинула на її доньок. Наступні півроку вони поневірялися домівками родичів, а в місяці менахем-ав 5606 року (липень–серпень 1846) її бабуся, ребецн Шейна, забрала її та її сестру Цвію-Гітл Лемперт і ростила їх у своєму домі.

Сватання і заміжжя

8 сівана 5608 року (9 червня 1848) Ребе Магараш узяв за дружину ребецн Стерну Шнеєрсон, доньку рабі Хаїма-Шнеура-Залмана Шнеєрсона (сина Ребе Цемах Цедека), але через три місяці ребецн Стерна померла. Унаслідок цього ребецн Шейна надіслала своєму зятеві Ребе Цемах Цедеку прохання засватати його сина, Ребе Магараша, з однією з її осиротілих онучок — ребецн Рівкою або її старшою сестрою Цвією-Гітл. Оскільки в той час розглядалися інші пропозиції сватання, ця пропозиція не здійснилася.

5609 року (1848/1849) було скликано бейт дін із трьох осіб: рав Аврагам га-Коген — рабин містечка Любавичі, рав Залман Мінович і рабі Єгуда-Лейб Шнеєрсон (син Ребе Цемах Цедека) — щоб розглянути питання про сватання із сестрами.

Під час обговорень Ребе Магараш згадав, що, коли йому було три роки, він сказав, що візьме дівчинку Рівку за дружину, і присутні тоді посміялися з нього; тепер же він згадав про цей випадок і подумав, що це було не марно, проте побоювався брати її з поваги до її старшої сестри.

Тому бейт дін постановив, що слід розглянути пропозицію щодо сестер, але не вирішив, з котрою з них. Коли Ребе Цемах Цедеку стало відомо про рішення бейт діну, він дуже зрадів; він підтримав пропозицію і розповідав про чесноти їхнього батька, р. Агарона.

Через кілька місяців бейт дін зібрався знову, і було вирішено, що внаслідок випадку, який стався в їхньому дитинстві, Ребе Магараш і ребецн візьмуть шлюб одне з одним і не зважатимуть на право старшинства. Ребецн Ріфці було тоді 15 або 13 років.

У місяці нісан 5610 (березень–квітень 1850)-(5609) р. Аврагам га-Коген прийшов до дому ребецн Шейни й розповів їй, що бейт дін постановив узяти Рівку, молодшу. Ребе Цемах Цедек покликав до себе старшу сестру, Цвію-Гітл, і пообіцяв їй, що дбатиме про неї, як батько про свою доньку, а також запитав, чи вона пробачає, і отримав ствердну відповідь. Ще того самого вечора відбулися тнаїм між ребецн Рівкою і Ребе Магарашем за великого збігу людей і з великою пишністю.

У четвер, 11 нісана 5610 року (24 березня 1850)[5], відбулося весілля Ребе Магараша і ребецн Рівки, у блиску й пишноті.

Управителька «двору»

Як відомо, Мітлер Ребе був настільки відірваний від матеріального, що не бачив, який вигляд має монета. Усі ці роки грошовими й господарськими справами при дворі хасидизму Хабад у Любавичах керувала ребецн Шейна.

Разом із нею «двором» керувала її донька, ребецн Хая-Мушка (дружина Ребе Цемах Цедека). Зі відходом з життя ребецн Хаї-Мушки 8 тевета 5621 року (21 грудня 1860) Ребе Цемах Цедек замкнувся у своїй кімнаті й доручив своїй молодій невістці, ребецн Ріфці, матеріальне управління двором[6].

У писаннях любавицьких Ребе і хасидів є багато описів того, як вона керувала двором[7].

Щедра на цдаку й добрі справи

Так описує її благодіяння її онук, Ребе Раяц[8]:

«Вона була відома як велика ревнителька цдаки, чия доброта серця не піддається оцінці. Ребе Магараш був єдиним із любавицьких Ребе, хто жив у достатку, але що більше він їй давав, то менше в неї залишалося, бо вона мала звичай роздавати все нужденним; коли ж їй бракувало сміливості попросити грошей у чоловіка, вона заставляла свої прикраси, а отримані гроші віддавала на цдаку».

Оповідання про її праведність і благодіяння Ребе Мелех га-Мошіах наводив у кількох випадках[9].

Берегиня переказів

З найранішого дитинства ребецн збирала різні оповідання, здебільшого про любавицьких Ребе; ці оповідання вона передавала Ребе Раяцу, і з них постали «Сефер га-зіхронот», «Лікутей дібурім», «Сефер га-сіхот» Ребе Раяца і багато іншого. Тисячі з них не було надруковано, і їх поступово публікують у серії «Решимот га-йоман Ребе Раяца».

У ніч Шабату до неї приходили жінки з усіх Любавичів, і вона читала їм «Цеена у-реена» (книгу мідрашів на Тору, написану їдишем), «Йосипон» і «Шеєріт Ісраель» (другу частину книги «Йосипон») [10].

Після відходу Ребе Магараша

Напередодні 29 елула 5643 року (1 жовтня 1883) Ребе Магараш увійшов до ребецн і сказав їй кілька слів. Ребецн зрозуміла, що того року він піде зі світу, і запитала, що буде з малими дітьми. Ребе Магараш відповів: «Я піднімуся на 31 щабель угору, а ти спустишся на 31 щабель униз». Це були ті 31 рік, які ребецн продовжувала жити після його відходу — до зими 5674 року (1913/1914), коли вона пішла зі світу[11].

Після відходу Ребе Магараша ребецн продовжувала жити в його помешканні при дворі в Любавичах[12].

Ребе Рашаб навідував її щодня і мав звичай багато чого робити в її помешканні, наприклад випікати мацу.

Багато хто з учнів-тмімім єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах харчувався за її столом.

У «Томхей Тмімім»

Одразу із заснуванням єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах 15 елула 5657 року (12 вересня 1897) ребецн взялася до справи заради єшиви: вона діяльно працювала над облаштуванням кухні й кімнат, вона часто цікавилася становищем і станом кожного учня.[13]. Вона сама облаштувала їдальню єшиви і відвела під неї кілька кімнат свого особистого дому[14].

Вона ставилася до учнів єшиви як до справжніх синів; окрім того що учні єшиви — особливо ті, що приїжджали з-за кордону, — часто їли в неї, вона ставилася до них як до справжніх домочадців(!). Коли відкрилася єшива «Томхей Тмімім» і Ребе Рашаб дбав про її матеріальний бік, вона сказала йому: «Про що ти турбуєшся? Що їстимемо ми, те їстимуть і вони...»[15]. Вона називала тмімім «ді кіндер»[16].

Її відхід

В останні свої роки вона багато страждала від нездоров'я і їздила лікуватися на води[17], і весь цей час казала, що піде зі світу у віці вісімдесяти років, — оскільки Ребе Цемах Цедек благословив її довголіттям, а благословення праведника на довголіття — це вісімдесят років, отже, вона піде у віці вісімдесяти[18].

У четвер, 9 швата 5674 року (5 лютого 1914), надвечір, вона почала багато говорити й розповідати про свого свекра Ребе Цемах Цедека і про чоловіка Ребе Магараша.

Протягом ночі Ребе Раяц перебував біля її ліжка; водночас було надіслано особливу телеграму Ребе Рашабу, щоб сповістити його про стан, оскільки він був тоді за кордоном.

Під ранок 10 швата 5674 року (6 лютого 1914) вона попросила в Ребе Раяца сидур, прочитала «Шма» і помолилася молитву Шмоне есре, після чого поклала руки на голову Ребе й сказала: «Єшер коах фар дер трахе»[19]. Ребе підійшов, щоб покласти сидур на місце, а коли повернувся, побачив, що вона померла[20].

Після її відходу з життя Ребе Раяц вагався, де її поховати — в огелі ребецн чи в огелі Ребе Магараша, а оскільки в Ребе Рашаба, що перебував тоді за кордоном, уже настала субота, порадитися з ним було неможливо. Зрештою Ребе Раяц вирішив поховати її в огелі Магараша, а коли Ребе Рашаб повернувся, він сказав йому: «Добре ти вчинив»[21].

Під час похорону Ребе Раяц гірко плакав і від великої скорботи спирався на супровідників. Він повторював знову і знову: «Відібрано вінець слави нашої родини». Одному із супровідників він сказав: «Коли заходять до Ребе, хай заходять і до неї, вона знала їх усіх»[22].

Після похорону один із хасидів почав гірко плакати; коли його запитали: «Чому ти плачеш, адже...» — він сказав: «Подивіться, як страждає Ребе »[23].

5702 року (1941/1942) Ребе Раяц заснував заклади «Бейт Рівка» — мережу навчальних закладів для дівчат, названу її ім'ям.

Додаткова література

Її родина

Її чоловік: Ребе Магараш

Її сини:

Її доньки:

Родовідне дерево Ребе Хабаду
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Стерна
 
 
 
Шнеур-Залман — Алтер Ребе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Шейна
 
Дов-Бер — Мітлер Ребе
 
Хаїм-Аврагам
 
Моше
 
Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Рахель
 
Аврагам Шейнес
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
?
 
Шифра
 
Еліягу
 
Шолом-Шахна Альтшулер
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Нахум
 
Барух
 
Сара
 
Бейла
 
 
Двойра-Лея
 
Браха
 
Менуха-Рахель
 
Хая-Сара
 
Естер-Міріам
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Хая-Мушка
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Ребе Цемах Цедек
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Барух-Шолом
 
Єгуда-Лейб
 
Хаїм-Шнеур-Залман
 
Ісраель-Ноах
 
Йосеф-Іцхак
 
Яаков
 
 
Раде-Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Леві-Іцхак Залмансон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Штерна
 
 
 
Шмуель — Ребе Магараш
 
 
 
Ребецн Рівка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леві-Іцхак
 
Мордехай Шнеєрсон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шнеур-Залман-Агарон
 
 
Аврагам-Сендер
 
Менахем-Мендл
 
Двойра-Лея
 
Хая-Мушка
 
Барух-Шнеур-Залман
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шолом-Дов-Бер — Ребе Рашаб
 
 
 
Ребецн Штерна-Сара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рабі Леві-Іцхак
 
Ребецн Хана
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосеф-Іцхак — Ребе Раяц
 
 
 
Ребецн Нехама-Діна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дов-Бер
 
Ісраель-Ар'є-Лейб
 
 
 
 
 
 
Хана
 
 
 
 
Шейна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Адмор шліта
 
 
Хая-Мушка
 
 
 

Примітки

  1. ^ «Луах га-Йом йом», «Га-Кріа ве-га-кдуша», «Сефер га-толдот Адмор га-Магараш» (Ребе шліта). І див. у «Діврей ямей га-ребецн Рівка», с. 24, що пані Гітл, її сестра, народилася 5593 року (1832/1833).
  2. ^ Запис «Діврей ямей га-ребецн Рівка», і див. там с. 4, примітка 9. А також у газеті «Га-Ах», четвертий рік видання, після її відходу з життя (випуск 18–19), написано, що лише за 3 місяці до того, 10 хешвана, вона відсвяткувала 79 років. І так само згодом, описуючи її життя, писали, що вона народилася 10 мархешвана 5595 року (12 листопада 1834).
  3. ^ Ці оповідання мали великий вплив на подальший перебіг її життя (див. «Сефер га-сіхот» Ребе Раяца, літо 5700, с. 170 і далі)
  4. ^ «Діврей ямей га-ребецн Рівка», і див. ще у збірнику «Пракім бе-толдот Хабад» рава Шалома-Дов-Бера Левіна.
  5. ^ У записі «Діврей ямей га-ребецн Рівка» і в «Решимот», зошит 175, написано, що в цьому є сумнів. Дата 5609 наводиться в: «Гайом йом», «Га-Кріа ве-га-кдуша», «Сефер га-сіхот» Ребе Раяца та ін. У газеті «Га-Ах» написано, що вони взяли шлюб 10 нісана 5609 року (2 квітня 1849). А в «Сефер га-сіхот» Ребе Раяца — 5704, с. 5, написано, що вони взяли шлюб 5611 року (1850/1851), і це потребує вивчення.
  6. ^ «Сефер га-сіхот» Ребе Раяца, 5689, с. 26
  7. ^ Щоденник 5666 року (1905/1906) Ребе Раяца, та ін.
  8. ^ «Сефер га-зіхронот», ч. 3.
  9. ^ Сіхот, Пурим 5715 (8 березня 1955), 13 тішрея 5744 (20 вересня 1983), та ін.
  10. ^ «Решимот», зошит 156.
  11. ^ «Торат Менахем» 5712, ч. 1, с. 309; так само написано в «Решимот», зошит 131. Але в «Торат Менахем» 5711, ч. 1, с. 160 написано «32» замість «31», і це потребує вивчення.
  12. ^ Згідно з його вказівкою в заповіті («Ігрот кодеш» Ребе Магараша, лист 8).
  13. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, та ін. «Моя високоповажна бабуся, праведна ребецн, праведної пам'яті, хай перебуває душа її в раю, заслуга її хай захистить нас, сама наглядала за приготуванням їжі для учнів, і коли учні приходили їсти, вона входила до них, щоб благословити їх, розпитати й дізнатися в кожного про його добробут — і чи має він усі «дні» в повному числі, і як він навчається, — і підбадьорювала їх словами, щоб вони старанно навчалися, і таке інше. І донині я пам'ятаю те піднесення в старанності навчання, в неквапливій молитві, в ретельності благословення після трапези й благословень на насолоди, в точності ранкових благословень і читання «Шма» перед сном, яке пробудили в мені учні єшиви» (лист Ребе Раяца. Вступ до «Кунтрес Ец га-хаїм», с. 8). [«Дні» — «тегс», харчування в родинах по черзі, як було заведено в ті дні.]
  14. ^ «Діврей ямей га-тмімім» рава Моше Розенблюма.
  15. ^ Сіха 13 швата 5709 року (12 лютого 1949), «Лікутей дібурім», ч. 3.
  16. ^ «Ле-шема озен», с. 87.
  17. ^ У сівані 5662 — до Риги, влітку 5663 — до Дубулти й до Риги (разом із Разою), у шваті 5664 — на обстеження до лікарів за кордон, у тамузі 5665 — до Янушполя, з тамуза 5667 (червень–липень 1907) і до хешвана 5668 (жовтень–листопад 1907) — до Дубулти й до Риги, а в тамузі 5668 — знову до Дубулти. Відтоді стан здоров'я не дозволяв їй знову їздити.
  18. ^ «Сефер га-зіхронот» — частина 3.
  19. ^ «Решимот», зошит 5, с. 26.
  20. ^ Інші версії див. «Зікарон лі-вней Ісраель», с. 43, «Лікутей сіпурім», с. 225, та ін. Версія, наведена тут, — основна.
  21. ^ «Любавич ве-хаялея».
  22. ^ Машпіа рав Шмуель-Гронем Естерман багато розмірковував, що мав на увазі Ребе Раяц: чи мається на увазі, що вона знала всіх похованих у цьому огелі, чи що вона знала всіх тмімім; зрештою він дійшов висновку, що правильне і те, і те. («Любавич ве-хаялея»).
  23. ^ «Решимот дварім» хасида р. Єгуди Хітріка, видання Каплана, 5769.
Рівка Шнеєрсон згадується ще в 92 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 7848847700

Повідомити про помилку на цій сторінці