Перейти до вмісту

Агават Ісраель

Матеріал з Хабадпедії
Табличка про агават Ісраель у талмуд-торі «Цівот Менахем» Кір'ят-Шмуель
«Люби ближнього свого, як самого себе». Ілюстрація Шалома Фейгіна

Агават Ісраель — це заповідь-повеління[1] любити кожну людину з Ізраїлю; її джерело в Торі — вірш[2] «Люби ближнього свого, як самого себе». У Торі агават Ісраель постає як загальний і основоположний принцип, як наводиться в Гемарі від імені Гілеля Старшого[3]: «Де-алах сні ал таас ле-хаверха, зе коль га-Тора кула ве-ідах перуша» — пояснення: те, що ненависне тобі, не роби своєму ближньому, у цьому вся Тора». І так само сказав рабі Аківа[4]: «„Люби ближнього свого, як самого себе“ — це велике правило в Торі»,

Також і в ученні хасидуту тема агават Ісраель є однією з центральних основ служіння Всевишньому.

Безпричинна любов

Заповідь безпричинної любові — це заповідь любити кожного єврея, яким він є. Навіть єврея, що перебуває на краю світу, якого людина ніколи не бачила. Справжня агават Ісраель — це коли люблять завершеного грішника так само, як люблять завершеного праведника. Як Храм було зруйновано через безпричинну ненависть, так Третій Храм буде збудовано завдяки безпричинній любові до кожного єврея.

У вченні хасидизму

Її суть загалом в ученні хасидуту — любити іншого єврея не (лише) через його окремі чесноти, такі як розум і добрі риси, а тому, що він з Ізраїлю[5], і ця любов — з боку душі. Ця любов має бути сутнісною любов'ю, як самого себе: як людина любить себе любов'ю, що вища за межі розуму й розуміння, так вона має любити іншого любов'ю, що вища за розум і розуміння[6].

Ба більше: інший має обходити людину більше, ніж вона сама, а отже, вона має любити іншого єврея навіть більше, ніж любить саму себе, і навіть страждання її товариша мають завдавати їй болю ще більше, ніж власні страждання, бо щодо себе вона може знайти всілякі причини, з яких на неї прийшли страждання. І такий справжній зміст слів «Люби ближнього свого, як самого себе» — щоб ти любив себе так, як любиш свого ближнього.[7]

מעשה המצווה בו נצטווינו, הוא התבוננות בו בדברים המעוררים את האהבה לכל יהודי, ועל ידי ההתבוננות המתאימה ברור באופן וודאי שיגיע האדם לרגש ממשי של אהבת ישראל בלב[8]. אלא שהתבוננות זו היא רק ממוצע כדי להגיע לאהבה שלמעלה משכל[9] מאחר ואהבה זו במהותה אינה תלויה בשכל אלא היא אהבה טבעית כאהבת איש את אחיו ואב את בנו.

Причини сутнісного характеру агават Ісраель

אהבת ישראל היא אהבת ה'

מאחר וכל יהודי הוא בן של הקב"ה כמוזכר בפסוק[10] "בנים אתם לה' אלוקיכם" ממילא כל יהודי הוא אהוב של הקב"ה וא"כ כשאוהב את האהוב, הרי זה כאילו אוהב את האוהב, וכן[11] מצד זה שכל יהודי יש בו נפש אלוקית שהוא חלק אלוקה ממעל ממש[12] ו"עצם כשאתה תופס מקצתו אתה תופס את כולו"[13]

Оскільки в агават Ісраель прихована любов до Всевишнього, це сутнісна любов, адже в кожному євреї є сутнісна любов до Всевишнього, і завдяки цьому в нього є сутнісна любов до кожного єврея.

Алтер Ребе висловився, що агават Ісраель — це «посудина» для любові до Всевишнього[14].

Ребе підкреслював, що ці дві любові неодмінно ведуть одна до одної і навіть поєднані як одне ціле[15].

• כל עם ישראל כלולים בנשמת אדם הראשון

Увесь народ Ізраїлю у джерелі включений в одну загальну душу — це душа Адама, а отже, кожен єврей — частинка цього цілого і навіть містить у собі свого ближнього; ба більше, оскільки всі вкорінені в одній суті, а суть, навіть коли ділиться на частинки, у кожній частинці є вся суть, адже «суть — коли ти охоплюєш її частину, ти охоплюєш її цілком», — то, якщо так, кожен інший єврей подібний до нього самого[16], і коли він любить іншого єврея, це не як любов до іншого, а як любов до самого себе.

Її суть у служінні людини

Основна стаття – «Лікутей амарим» — розділ 32
" Алтер Ребе пише у своєму сидурі: «Належить казати перед молитвою: „Ось я беру на себе заповідь-повеління «Люби ближнього свого, як самого себе»“». Тобто заповідь агават Ісраель — це вхідна брама, крізь яку людина може прийти, щоб постати перед Всевишнім для молитви; завдяки їй буде прийнята молитва того, хто молиться "

– «Гайом йом», 2 тамуза

בתורת החסידות מבואר שבכדי שאדם יוכל להגיע לכך שיאהב יהודי נוסף מוכרח הוא לגלות ולהרגיש את הנפש אלוקית מאחר ומצד נפשו הבהמית לא שייך לאהוב אדם אחר, מאחר ואדם בטבעו אוהב את עצמו, וכלשון התניא[17] "רק שהגופים מחולקים", ודווקא מצד גילוי נפשו האלוקית מסוגל הוא לאהוב יהודי אחר, זאת על ידי שמגיע לידי ביטול כפי שממבאר אדמו"ר הזקן בתניא[18] בהרחבה אשר אז מתגלה איך ש"כולם מתאימות" פירושו שכל היהודים שווים, מצד נפשם האלוקית ויתירה מזו "אב אחד לכולנה" - לכולם יש שורש אחד בכנסת ישראל ועי"ז יכול לאהוב יהודי נוסף מאחר והם מאוחדים ממש.

Любов до єврея, який згрішив

Щодо єврея, який згрішив, про якого сказано в Гемарі[19], що «той, хто побачив, що його товариш згрішив, зобов'язаний його ненавидіти, а також сказати своєму вчителеві, щоб той його ненавидів», пояснюється[20], що це лише про того, хто належить до категорії його товариша, а він має бути його товаришем у виконанні Тори і заповідей, тобто рівним йому в тому, що він виконує Тору і заповіді.[21] І до того ж він уже докорив йому за те, що той зробив, на виконання заповіді[22] «Докоряй, докоряй ближньому своєму». І навіть його він зобов'язаний любити за добру частину в ньому і лише злу частину в ньому зобов'язаний ненавидіти. Але того, хто не є його товаришем, він зобов'язаний любити, тим паче що, можливо, завдяки цьому зможе наблизити його до Тори[23].

Агават Ісраель сьогодні

У 5751 році (1990/1991), у Шабат тижневої глави «Матот-Масей»[24], Ребе говорив про агават Ісраель і вніс у неї величезне нововведення. Агават Ісраель сьогодні, — сказав Ребе, — не задля виправлення причини вигнання — безпричинної ненависті, — як було досі, коли ми додаємо безпричинної любові, щоб привести Геулу, і це тому, що причину вигнання вже виправлено (!). Агават Ісраель сьогодні — з боку іскри Мошіаха, яка є в кожному єврею, і вона слугує передсмаком справжньої і повної Геули, коли всі євреї об'єднаються завдяки іскрі Мошіаха, що є в кожному.

Слід зазначити, що це історичне оголошення приєднується до інших віх нашого просування до Геули, на які вказав Ребе в останні роки. Наприклад: завершення праці поширення джерел, завершення війни «Солдатів дому Давида», завершення чищення ґудзиків, завершення праці тшуви, потрібної для приходу Геули, і завершення праці добору іскор.

Див. також

Додаткова література

  • להתחיל את השולחן ערוך מצד ימין, במדור 'חיי רבי' שבועון כפר חב"ד גיליון 1856 עמוד 38
  • Зрозуміти тему агават Ісраель, Н. Бернштейн, тижневик «Дерех га-мелех» № 110, сторінка 4-7.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Сефер га-міцвот» Рамбама, заповідь 206. Закони про риси характеру (його ж), розділ 6, закон 3. «Сефер га-хінух», заповідь 243.
  2. ^ Дварім 33, 4.
  3. ^ Шабат, 31а.
  4. ^ Єрусалимський Талмуд, Недарім, розділ 9, закон 4.
  5. ^ «Сефер га-сіхот» 5701, с. 93. Сіха ночі Шабату тижневої глави «Таво» 5705 року (1944/1945). — Бо три любові (любов до Тори, агават Ісраель, любов до Тори) походять від суті.
  6. ^ «Лікутей сіхот», т. 2, с. 300, 435 (на основі розділу 32 «Танії»).
  7. ^ «Лікутей дібурім» (т. 4), с. 1410.
  8. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 3, сторінка 426. «Гітваадуйот» 5746, частина 2, сторінка 664. І див. «Лікутей сіхот», частина 17, с. 216 і далі, і в примітці 16 та на полях там.
  9. ^ «Лікутей сіхот» там само, с. 300.
  10. ^ Дварім 14:1.
  11. ^ Наводиться в «Гайом йом», с. 81.
  12. ^ «Лікутей амарим», розділ 2
  13. ^ Вислів Бешта, наведений у маамарі, що починається словами «Га-шамаїм кісї», 5668 року (1907/1908) (у Гемшеху 5666), і в книзі «Толдот Яаков Йосеф», «Їтро», заповідь «Анохі»: як написали рішонім тощо, у будь-якому місці, де я охоплюю і тримаю край і частину від частини єдності, я охоплюю її цілком, і так я чув від мого вчителя. І в главі «Хаєй Сара» 22, 4 з коментаря Яавеца до «Авот», розділ 4, мішна 2: той, хто охоплює частину єдності, охоплює її цілком.
  14. ^ «Сефер га-сіхот» 5699
  15. ^ Лист від 3 нісана 5717 (4 квітня 1957) помічникові генерального прокурора Нью-Йорка. Надруковано в рубриці «Листи Ребе» в перекладі з англійської в тижневику «Кфар-Хабад», випуск № 2110, с. 15.
  16. ^ «Лікутей сіхот» там само. — І це взаємовключення піднесеніше, ніж взаємовключення частковостей, які включені одна в одну, бо в усіх частинах — справді та сама суть (сіха ночі Сімхат Тора 5718 року (1957/1958)).
  17. ^ Розділ 32, і як видно з самої назви розділу, що він — «серце» всієї «Танії», і як згадано на початку статті, що це одна з основ служіння Всевишньому.
  18. ^ Розділи 29–32, і див. «Шіурім бе-сефер га-Танія», у розділі 32, у поясненні Ребе там
  19. ^ Див. Псахім, 113б. Арахін, 16а
  20. ^ «Танія» там само, і див. пояснення Ребе, наведені в книзі «Шіурім бе-сефер га-Танія»
  21. ^ Це тому, що саме про того, хто дотримується Тори і заповідей, кажуть, що «помилка в навчанні зараховується як злий умисел», тобто ставляться суворіше, але про того, хто не дотримується Тори і заповідей, мудреці сказали: «амей га-арец — їхні навмисні провини стають для них помилками»
  22. ^ Ваїкра 19, 17
  23. ^ Як сказав Гілель (трактат Авот 1, 12): «Будь з учнів Агарона: люби мир . . люби творіння і наближай їх до Тори
  24. ^ Фарбрейнген святого Шабату тижневої глави «Матот-Масей», 2 менахем-ава 5751 року (13 липня 1991).«Сефер га-сіхот» 5751, т. 2, с. 717-719
Заповіді
613 заповідей · «248 органів Царя» · Діврей каббала · Заповіді мудреців · Підготовка до заповіді · Намір під час виконання заповідей · Благословення на заповідь · Прикрашання заповіді
Вибрані наказові заповіді
Любов до Б-га · Любов до ближнього-єврея · Їдження маци · Брит міла · Благословення після їжі · Добродійство · Віра в Б-га · Видалення нечистих із Храмової гори та з Храму · Трепет перед Б-гом · Шанування батька й матері · Мезуза · «Плодіться й розмножуйтеся» · Цдака · Цицит · Освячення Імені · Читання «Шма» · Шабат · Відпускання птаха з гнізда · Молитва · Тфілін · Сурміння в шофар · Тшува· Гостинність
Вибрані заборонні заповіді
Ідолопоклонство · Заборонені зв'язки · Кровопролиття · Порушення чужих меж

Повідомити про помилку на цій сторінці