Хасидський словник:Кох
Кох (вимовляється: кох) — це вираз мовою їдиш[1], що виражає особливий запал і натхнення, які є в людини щодо певної теми, з виявом виняткової турботи про речі, які її стосуються.
Коли кажуть про людину, що в неї є «кох» у Геулі та Мошіаху, це означає, що вона робить особливий наголос на заняттях цією темою, причому її мова і думки пов'язуються з цією темою асоціативно.
У хасидів «кох» і натхнення виражаються в справах, які Ребе ставить на порядок денний, і в справах, якими Ребе займається з особливим наголосом, — до цього в хасидів особливий «кох».
Хасиди минулого покоління вирізнялися головним чином «кохом» у справах поширення юдаїзму із самопожертвою, а учні-тмімім вирізняються головним чином особливим «кохом» у вивченні вчення Ребе і у виході на мівцоїм.
В останні роки Ребе підняв поріг очікування приходу Мошіаха і вимагав від хасидів особливого «коху» в цій темі.
На виході Сімхат Тори 5741 Ребе висловився, що хасид Хабаду — це той, у кого є «кох» у «Хто є євреєм», «Шлемут га-арец» і мівцо «Мошіах».
У сіхі Шабату тижневої глави «Мікец» 5751 Ребе засвідчив, що «сини Ізраїлю, і особливо наприкінці часу вигнання . . які вже здійснили тшуву і все завершили — „занурені“ вони в „чекатиму на нього щодня, що він прийде“, тож протягом усього дня (щодня) чекають і тужать за істинним і повним Визволенням. І оскільки сини Ізраїлю займаються із запалом („кохн зіх“) приходом Мошіаха — зрозуміло, що в кожній справі шукають насамперед зв'язок із „чекатиму на нього щодня, що він прийде“» .
Ребе засвідчив про себе: «Іх кох зіх дох бе-лімуд перуш Раші» [= адже в мене є «кох» у вивченні коментаря Раші][2].
Зовнішні посилання
- Промова Джиммі Гурарі: Аз ін вос дер Ребе кох зіх ін дем дарф мір кохн (у перекладі на святу мову: у чому в Ребе є кох, у тому має бути наш кох)

Примітки
- ^ Буквально це слово перекладається як «варіння», і воно вживається в переносному значенні як вираз особливого запалу щодо певної теми.
- ^ «Гітваадуйот» 5745 ч. 1