Ребе Менахем-Мендл Шнеєрсон (Ребе Цемах Цедек)
| Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон | |
|---|---|
Третій Адмор у династії Адморів Хабаду | |
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | מנחם מנדל שניאורסאהן[В] |
| Відомий як | Ребе Цемах Цедек |
| Дата народження | 29 елула 5549 (20 вересня 1789) |
| Місце народження | Ліозно |
| Дата смерті | 13 нісана 5626 (29 березня 1866) |
| Місце смерті | Любавичі |
| Місце поховання | Любавичі |
| Країна | Російська імперія[В] |
| Місце проживання | Ліозно, Ляди, Любавичі |
| Місце діяльності | Любавичі |
| Належність | Хасидизм Хабад |
| Рід діяльності | рабин, композитор, ребе, талмудист[В] |
| Посада | третій провідник у династії Адморів Хабаду, голова єшиви при Мітлер Ребе |
| Учителі | Рабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе) |
| Учні | Гілель з Паричів, Шнеур-Залман Фрадкін, Аврагам-Давид Лавут, Перец Хен та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Шалом-Шахна Альтшулер |
| Мати | Двора-Лея |
| Дружина | Хая-Мушка Шнеєрсон |
| Діти | Барух-Шалом Шнеєрсон, Єгуда-Лейб Шнеєрсон, Хаїм-Шнеур-Залман Шнеєрсон, Ісраель-Ноах Шнеєрсон, Йосеф-Іцхак Шнеєрсон, Яаков Шнеєрсон, Рабі Шмуель Шнеєрсон (Ребе Магараш), Раде-Фрейда та інші, Двойра-Лея |
| Брати й сестри | Двора |
| Родовід | |
| Нагороди | |
| почесний громадянин Російської імперії[В] | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон — Адмор Цемах Цедек — третій провідник у династії Адморів Хабаду. Народився в неділю, 29 елула 5549 року (20 вересня 1789)[1] у місті Ліозно, у рава Шалома-Шахни і Двойри-Леї Альтшулер. Відійшов із цього світу 13 нісана 5626 року (29 березня 1866), і місце його спочинку — у Любавичах.
Прозваний «Цемах Цедек» за назвою своєї книги «Цемах Цедек».
Біографія
Народження і дитинство
Народився в неділю, 29 елула 5549 року (20 вересня 1789)[1] у Ліозні, у р. Шалома-Шахни і ребецн Двойри-Леї Альтшулер. Батьки назвали його «Менахем-Мендл» на честь рабі Менахем-Мендла з Вітебська. У 5553 році (1792/1793), 3 тішрея, коли йому було три роки, померла його мати, і на її останнє прохання Менахем-Мендла взяв на виховання його дід, Алтер Ребе, який дуже його любив. Менахем-Мендл спав у кімнаті Алтер Ребе, поруч зі Святим ковчегом, і весь час перебував біля нього. Аж до свого весілля Алтер Ребе вкривав його своїм талітом під час благословення коенів у свята, а до дев'яти років вкривав його під час сурміння в шофар на Рош га-Шана. 11 тішрея 5553 року (27 вересня 1792) Алтер Ребе віддав його вчитися до «хедера».
Коли йому було вісім років, Алтер Ребе запропонував своєму синові Мітлер Ребе взяти його за нареченого для своєї доньки, ребецн Хаї-Мушки, але Мітлер Ребе вагався і показав батькові через вікно, як той грається з усіма дітьми в дитячі забави. Алтер Ребе підійшов до вікна і жестом пальця покликав онука увійти до кімнати; коли Менахем-Мендл увійшов, він подав йому Гемару, звелів вивчити напам'ять аркуш із Раші і Тосафот протягом пів години, повернутися до кімнати й повторити все, що він вивчив. Мітлер Ребе, який чекав у кімнаті, помітив приблизно за чверть години, що хлопчик знову грається надворі з товаришами, звернувся до батька і сказав: «Він навіть твого голосу не слухає!» Алтер Ребе покликав хлопчика і дорікнув йому, але Менахем-Мендл заявив, що вже вивчив, і почав повторювати аркуш напам'ять.
Уже в 5561 році (1800/1801) (у віці 11 років) він почав записувати нові тлумачення у відкритій частині Тори та в хасидуті — те, що чув від своїх дідів, а також власні пояснення. Є маамар, що починається словами «Едут» (надрукований у книзі «Дерех емуна»), який був написаний у 5562 році (1801/1802); через багато років Цемах Цедек додав до нього закінчення, і таким його й надрукували.
До 13 років головним його навчанням була відкрита частина Тори, а після віку бар міцви Алтер Ребе встановив особливі години, щоб вивчати з ним каббалу і хасидут.
Хоча його прізвище було Альтшулер (як у батька), він віддав перевагу прізвищу свого діда рабі Шнеура-Залмана з Ляд (Алтер Ребе).
Весілля
5 кислева 5564 року (20 листопада 1803)[2], коли Ребе Цемах Цедекові було чотирнадцять років, він одружився в місті Ляди зі своєю двоюрідною сестрою, пані Хаєю-Мушкою Шнеєрсон, донькою Мітлер Ребе.
Після весілля Ребе Цемах Цедек був на утриманні свого тестя, Мітлер Ребе, і обіймав у нього посаду голови єшиви, щоб не заробляти на життя Торою, а тільки працею своїх рук. Триста карбованців, які він отримав як гроші посагу, він вклав у відкриття майстерні з виготовлення сургучевих печаток (якими користувалися, щоб запечатувати поштові листи), щоб вона була джерелом його заробітку. У цю справу він узяв за компаньйона хасида р. Нехемью з Дубровно. Увесь час роботи вони вдвох розмовляли про слова Тори; приблизно через місяць, однієї ночі, обидва заглибилися в особливо глибоке питання, і казан, у якому була сировина для клею, почав горіти, і вони ледве врятувалися з майстерні, яку охопив вогонь. Після цього Ребе Цемах Цедек вирішив зайнятися столярством, але при дворі Ребе воліли, щоб він не займався ремеслом, і призначили його меламедом.
У 5566 році (1805/1806) Алтер Ребе передав у його руки та в руки його двоюрідного діда рава Єгуди-Лейба галахічні питання, що надходили до нього, щоб вони відповідали на них, а він виправляв відповіді. У 5570 році (1809/1810) Алтер Ребе передав у його руки та в руки його дядька, рава Моше Шнеурі, опікування громадськими справами.
Під час війни з Наполеоном, коли Алтер Ребе втік із Ляд, Ребе Цемах Цедек приєднався до нього. Згодом він був присутній і в годину відходу з життя Алтер Ребе[3]. Після відходу Алтер Ребе із цього світу, з 5574 до 5587 року, він усамітнювався і старанно навчався.
Прийняття проводу
Основна стаття – Прийняття провідництва Ребе Цемах Цедеком
Після відходу Мітлер Ребе із цього світу, 9 кислева 5588 року (28 листопада 1827), відбулися збори старійшин хасидів Хабаду, на яких було вирішено призначити зятя Мітлер Ребе, рабі Менахем-Мендла, наступником його тестя в провідництві хасидизмом Хабад. Це рішення ґрунтувалося на словах Мітлер Ребе: коли він збирався переселитися до Землі Ізраїлю[4], хасиди спитали його: «Як же наш учитель залишить нас, мов овець без пастиря?» Відповів їм Мітлер Ребе: «Адже з вами мій зять, рав і гаон рабі Менахем-Мендл, хай живе він. Він буде вам вірним пастирем». Хасиди противилися цій думці, і лише коли через два місяці, дорогою з Гадяча до Ніжина, Мітлер Ребе помер, хасиди зрозуміли його намір. Крім того, хасиди знайшли й інші натяки на бажання Мітлер Ребе, щоб саме його зять став його наступником.
Рішення цих зборів було оголошено в усіх осередках хасидів Хабаду в Росії. Делегація видатних і найстаріших хасидів, серед них рабі Гілель з Паричів, рабі Іцхак-Айзик з Вітебська, рабі Іцхак-Моше з Ясс, рабі Перец Хен із Чернігова та інші, постала перед Ребе Цемах Цедеком і передала йому рішення зборів, однак Цемах Цедек відмовився прийняти на себе вінець провідництва. Приходили й відходили нові делегації хасидів, але всім їм рабі Менахем-Мендл відмовляв під приводом, що вінець провідництва за правом належить його дядькові, раву Хаїму-Аврагаму Шнеурі, синові нашого вчителя Алтер Ребе і братові Мітлер Ребе. Коли рабі Хаїм-Аврагам почув ці слова, він сам приєднався до однієї з делегацій і вмовляв рабі Менахем-Мендла прийняти провідництво, але той і далі стояв на своїй відмові.
У місяці нісан хасиди вирішили, що до свята Шавуот усі старійшини хасидів приїдуть до Любавичів і радитимуться, що робити. Приблизно за два тижні до свята Шавуот до Любавичів приїхали кілька старійшин хасидів, серед них: рабі Іцхак-Айзик з Гомеля, рабі Гілель з Паричів, рабі Іцхак-Айзик з Вітебська, і вони провели ще одні збори та посилали делегації до Ребе Цемах Цедека, але й це не допомогло. Він і далі ухилявся, стверджуючи, що слід обрати рабі Хаїма-Аврагама, сина нашого вчителя Алтер Ребе, або рабі Менахем-Нохума, сина нашого вчителя Мітлер Ребе, або рабі Агарона з Кременчука з онуків Алтер Ребе[5].
У вівторок, 3 сівана 5588 року (16 травня 1828), прийшли троє видатних хасидів: рабі Перец Хен, рабі Гілель з Паричів і рабі Іцхак-Айзик з Гомеля, до кімнати Ребе Цемах Цедека і благали його прийняти на себе провідництво. Зрештою він погодився, але за умови, що його не турбуватимуть проханнями про поради в матеріальних справах. Рабі Гілель з Паричів відгукнувся і сказав: «Хасиди хочуть чути хасидут». Невдовзі стало відомо, що Ребе Цемах Цедек вийде до синагоги говорити хасидут. І справді, Ребе Цемах Цедек увійшов до бейт-мідрашу, який був повний хасидів, вбраний у білий одяг, який успадкував від свого діда, Алтер Ребе, і почав виголошувати маамар хасидуту, що починається словами «На трьох речах світ стоїть».
Коли він почав виголошувати маамар, рабі Іцхак-Айзик з Гомеля згадав, що замолоду якось чув, як Алтер Ребе повторював цей маамар, а в ту саму годину в кімнаті грався онук, Ребе Цемах Цедек, і заважав хасидам слухати. Рабі Іцхак-Айзик побоювався, що це заважає, і тоді Алтер Ребе раптом зупинив виголошення маамару і сказав йому: «Облиш його, облиш його, він хоче слухати. Він чує, ти ще переконаєшся, що він чує!» Тепер він згадав ту подію, і в його голові майнула думка: «Воістину це вища сила, і „Цемах Цедек“ являє свої приховані сили, якими обдарував його Всевишній, благословенний Він». Поки він так розмірковував, Ребе Цемах Цедек перервав виголошення маамару, звернувся до рабі Іцхака-Айзика і сказав: «Ви підозрюєте мене в тому, чого в мені немає? Що ж мені робити, якщо мій дід, наш учитель Алтер Ребе, звелів мені виголосити цей маамар» — і відразу продовжив виголошувати маамар. Цим відкрився перед усіма його святий дух. Наприкінці маамару всі хасиди заспівали і провели його додому з танцями та великою радістю[6].
Його вчення
Ребе Цемах Цедек відомий численними галахічними відповідями, які він мав звичай давати всім, хто до нього звертався. Питання й відповіді були надруковані в книгах «Шеелот у-тшувот Цемах Цедек».
Маамари хасидуту, а також додаткові «Ігрот кодеш» друкувалися впродовж років у багатьох виданнях.
Повторення
Ребе Цемах Цедек мав звичай виголошувати маамар хасидуту в Шабати та свята, а також в інші особливі часи. Після того як група хозрім добре завчала маамар, маніхім заходили до Адмора і повторювали маамар перед ним, а він виправляв їхні помилки й пояснював те, що потребувало пояснення.
Хозрім
- Рав Нахум зі Стародуба.
- Рав Менахем-Нохум-Іцхак-Айзик Ханін
- Рав Дов-Бер Ашкеназі (Каліскер).
- Рав Іссер-Бер Гілерсон
Діяльність
Основні статті – Указ про кантоністів, З'їзд рабинів 5603 року (1842/1843), Щедрин
Ребе Цемах Цедек заснував велику єшиву в Любавичах і в перші роки свого провідництва регулярно давав уроки найкращим аврехам у єшиві. Його син рав Ісраель-Ноах був головою викладачів, а його зять, рав Леві-Іцхак Залманович, був одним з екзаменаторів єшиви.
У період «указу про кантоністів» (— викрадення єврейських дітей, щоб вони служили в армії двадцять п'ять років) Ребе Цемах Цедек таємно надсилав до всіх громад, у яких перебували викрадачі, і дбав про те, щоб на них накладали херем, а кантоністів підтримував, щоб вони дотримувалися Тори і заповідей, а також дбав про викуп викрадених дітей. Ці дії були пов'язані зі смертельною небезпекою, бо вважалися бунтом проти влади.
У 5597 році (1836/1837) він надрукував свою книгу «Тора ор». У 5598 році (1837/1838), на прохання хасидів Хабаду, він відвідав Могильов, Мінськ і Вільно та повернувся через Вітебську губернію. Під час цієї поїздки він зустрічався також із видатними міснагдім, які почали обговорювати з ним галахічні питання. Ця поїздка вгамувала суперечку між хасидами та міснагдім. У 5599 році (1838/1839) він купив великий маєток, що включав орні землі та ліс, і заснував там поселення для євреїв-хліборобів, а також допоміг їм знаряддями праці. У 5603 році (1842/1843) уряд призначив комітет із чотирьох осіб з представників єврейського населення, щоб обговорити закони, що стосуються євреїв, і особливо питання освіти, і Ребе Цемах Цедек був обраний одним із них. Протягом засідань, що тривали кілька місяців, він стояв на своєму щодо збереження релігії та освіти в чистоті святості. Під час засідань його заарештовували двадцять два рази за його рішучі протести. Зрештою його вимоги було задоволено. У 5605 році (1844/1845) він надрукував книгу «Лікутей Тора», що містить маамари Алтер Ребе з його поясненнями та примітками.
Ребе Цемах Цедек також заснував у 5604 році (1843/1844) містечко Щедрин і поселив у ньому близько трьохсот родин, які всі були хасидами Хабаду, і внаслідок цього здобув визнання від російської влади та отримав звання «спадковий почесний громадянин»[7].
Ребе Цемах Цедек був відомий тим, що звільняв агунот, і багато агунот направляли до Любавичів, щоб він звільнив їх від їхнього стану[8].
Основна стаття – «Трахт гут, вет зайн гут»
Ребе Цемах Цедек запровадив вислів «трахт гут — вет зайн гут» — «думай добре, і буде добре» — цей вислів багато разів згадував Ребе, і він став основоположною цінністю в хасидизмі Хабад.
Його відхід з життя
Основна стаття – Огель Ребе Цемах Цедека і Магараша
У місяці кислев 5620 року (листопад–грудень 1859) Ребе Цемах Цедек тяжко захворів і так хворів понад шість років. Напередодні Шабату тижневої глави «Ваїгаш» 5621 року (1860/1861), після того як його дружина пані Хая-Мушка відійшла із цього світу, він сказав своєму синові, Ребе Магарашу, що здійснилися святі слова Алтер Ребе — минуло 54 роки відтоді, як той зітхнув і сказав йому: «54 жнив у день недуги»[9]. Після відходу з життя ребецн Ребе Цемах Цедек перестав приймати людей на єхідут.
Приблизно в місяці тішрей 5626 року (вересень–жовтень 1865) у нього почали з'являтися труднощі з мовленням. Узимку 5626 року (1865/1866) він послав посланця до Меджибожа покласти записку (пан) на могилу Бешта, але посланець не виконав свого доручення, що відняло 13 років від життя Цемах Цедека, оскільки Алтер Ребе благословив його довголіттям, а довголіття в Алтер Ребе — це щонайменше 90 років, Цемах Цедек же прожив насправді 77 років[10]. На початку місяця нісан 5626 року (березень–квітень 1866) він дуже ослаб, і коли покликали лікаря з Любавичів, той сказав, що нічого не бачить. Наступного дня стан став ще гіршим, і хасиди були дуже налякані, увесь день читали Псалми і додали до його імені ім'я «Меїр». Надвечір 12 нісана 5626 року (28 березня 1866) сказали, що стан покращився, але незабаром знову побачили, що надії немає. Служитель р. Хаїм-Бер нахилив вухо до вуст Ребе Цемах Цедека і почув, що той каже: «Щоб примножилися дні ваші».
Об одинадцятій годині ночі побачили, що нічого вдіяти не можна. Його ліжко стояло посеред кімнати, а довкола стояли всі люди із запаленими свічками. Ребе Цемах Цедек лежав без жодного руху і дивився на людей. У ніч на четвер, 13 нісана, о пів на першу ночі він відійшов із цього світу, і місце його спочинку — в огелі Ребе Цемах Цедека і Магараша в Любавичах.
Після його відходу із цього світу Ребе Магараш сказав: «Знайте, що батько не помер, і хто хоче про щось попросити, може просити; я й сам дещо попросив»[11].
Після його відходу із цього світу хасидизм Хабад розділився, і 3 його сини відкрили різні двори в дусі Хабаду. Продовжувачем шляху Цемах Цедека в Любавичах був його молодший син Ребе Магараш.
Його фотографія

Був неєврей, який знав Ребе Цемах Цедека і дуже хотів його намалювати, але Ребе Цемах Цедек не погоджувався. Художник схитрував і прийшов у Шабат до дому Ребе Цемах Цедека, добре придивився до нього, щоб запам'ятати його обличчя, побіг додому і поспішив його намалювати. З цієї причини Ребе Цемах Цедек зображений на портреті в білому шабатньому одязі, який він успадкував від Алтер Ребе. Згодом, коли Ребе Цемах Цедек побачив портрет, він засмутився, що його намалювали в Шабат, але «втішився» тим, що художник помилився двічі[12]: перша помилка — що він намалював Ребе Цемах Цедека так, що ліва пола його одягу лежить поверх правої, тоді як звичай Ізраїлю протилежний. Друга помилка — що він намалював книгу, яку тримає Ребе Цемах Цедек, як іноземну книгу, що читається зліва направо. Ребе якось зазначив, що ще одна помилка в тому, що Ребе Цемах Цедек кладе на портреті свої окуляри на палітурку книги — чого не могло бути, оскільки це неповага до книги.
У 5647 році (1886/1887) портрет було відновлено, помилки виправлено, і відтоді він поширений у виправленому варіанті.
Копію портрета виявив у 5751 році (1990/1991) бібліотекар Берл Левін[13] в одного з нащадків Магаріла з Кописі в Москві, і її було оприлюднено.
У 5781 році (2020/2021) р. Єхіель Опнер виявив у спадщині пані Хінди Гуревич, онуки ребецн Бейли Волес, доньки Мітлер Ребе, і небоги двох синів Цемах Цедека (вона була донькою сестри першої дружини Магаріна з Ніжина, сина Цемах Цедека, а також небогою рава Леві-Іцхака Залмановича (брата її матері), який теж одружився з донькою Цемах Цедека, пані Двойрою-Леєю.) ще одну копію оригінального портрета, імовірно найдавнішу[14],
Родина та учні
Родина[15]
Цемах Цедек мав багато синів[16] і дві доньки:
Сини
- Син — рабі Барух-Шалом.
- Син — Адмор Магаріл з Кописі.
- Син — Адмор Рахашаз з Ляд.
- Син — Адмор Магарін з Ніжина.
- Син — Адмор Раяц з Овруча.
- Син — святий рабі Яаков з Орші.
- Син — Адмор Магараш.
- Син[17] — Єрахміель, який помер у дитинстві.
Доньки
- Донька — ребецн Раде-Фрейда Шнеєрсон, дружина рава Шнеура Шнеєрсона.
- Донька — ребецн Двойра-Лея Залмансон, дружина рава Леві-Іцхака Залмансона.
Найвизначніші хасиди
До найвизначніших хасидів Ребе Цемах Цедека належать:
- Рабі Гілель з Паричів
- Рабі Шнеур-Залман Фрадкін з Любліна, автор «Торат хесед»
- Рабі Аврагам-Довід Лавут, автор «Шаар га-колель»
- Рабі Перец Хен
Його праці
- «Цемах Цедек» — галахічні питання й відповіді, постанови та нові тлумачення на Талмуд. Назва книги натякає на ім'я автора (у написанні, прийнятому в мові їдиш) — «Менахем-Мендл» у гематрії дорівнює «Цемах Цедек».
- «Дерех міцвотеха» — сенс заповідей за ученням хасидуту.
- «Біурей га-Зоар»- пояснення уривків із книги Зоар.
- «Сефер га-хакіра — Дерех емуна» — філософсько-дослідницька книга в стилі «Море невухім» «Рамбама», «Сефер га-ікарім» та інших (книгу написано приблизно в 5603 році (1842/1843), коли Цемах Цедек багато сперечався з тими, хто намагався змінити закони в Росії щодо єврейської релігії).
- «Ор га-Тора» — сорок два томи хасидських пояснень на Тору, свята і Танах (Пророки і Писання).
- «Сефер га-лікутім» — серія з кількох десятків томів, у якій його вчення зібрано за темами в алфавітному порядку.
- «Ігрот кодеш» — дев'яносто його листів, видання з коментарями та передмовою, за редакцією рава Шалома-Дов-Бера Левіна і рава Єгошуа Мондшайна, нове видання, Бруклін 5773.
- «Ягель ор» — на Псалми.
- «Маамарей Адмор га-Цемах Цедек» (книга).
Його нігуни

- Нігун «Ашрей іш»
- Нігун двекут, що приписується Ребе Цемах Цедекові
- Нігун двекут
- Нігун «Годієні Гашем кіці»
- Нігун «Ємін Гашем ромема»
- Нігун «Ке-аяль таарог»
- Нігун «Е-лі Ата» (Ребе Цемах Цедек)
- Нігун «Ах ле-Елокім»
- Нігун «Цамаа леха нафші» (Ребе Цемах Цедек)
- Нігун «Га-теудот», що приписується Ребе Цемах Цедекові
- Нігун «Йодуха амім»
Див. також
Додаткова література
- Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Русія га-царіт»[18], «Кегот», Нью-Йорк, 5770
- Аврагам-Ханох Гліценштейн, «Сефер га-толдот» — Ребе Цемах Цедек, «Кегот».
- Хаїм-Меїр Гейльман, «Бейт рабі»
- Рав Менахем Зігельбойм, «Істалек якара — відхід Ребе Цемах Цедека», сторінка 121 5773
- Рав Шнеур-Залман Бергер, «Історія Хабаду в Петербурзі», розділ 5 — з'їзд рабинів 5603 року (1842/1843) за участю Ребе Цемах Цедека
- З'їзд рабинів 5603 року (1842/1843) за участю Ребе Цемах Цедека, «Огалей Любавич», частина 3, сторінка 21
- Ребе слідами Цемах Цедека, у рубриці «Ніцоцей Ребе» тижневика «Гіткашрут», тижнева глава «Шміні» 5781
- Як постановляє Цемах Цедек, так постановляють на небесах, «Кфар-Хабад» № 1954, с. 64–74.
- Менахем Кагана, «Ашкавтей де-рабі», вісник «Га-Тамім» (додаток до тижневика «Бейт Мошіах»), випуск 56, нісан 5785 (березень–квітень 2025), сторінка 48
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 89. Каталог HebrewBooks.
Показати всі книжки (89)
- «Біурей га-Зогар» ביאורי הזהר
- «Біурей га-Зогар» ביאורי הזהר
- «Дерех емуна — Сефер га-хакіра» דרך אמונה - ספר החקירה
- «Дерех міцвотеха» — «Таамей га-міцвот» («Сенс заповідей») דרך מצותיך - טעמי המצות
- «Дерех міцвотеха», частина 1 — «Таамей га-міцвот» («Сенс заповідей») דרך מצותיך - חלק א - טעמי המצות
- «Дерех міцвотеха», частина 2 — «Перуш га-мілот бе-тфіла» («Тлумачення слів молитви») דרך מצותיך - חלק ב - פירוש המלות בתפלה
- «Маамарей Адмор га-Цемах Цедек» 5614–5615 (1853–1855) מאמרי אדמו''ר הצמח צדק - תרי''ד-תרט''ו
- «Маамарей Адмор га-Цемах Цедек» — «Ганахот» (записи), том 1 (Берешит — Хаєй Сара) מאמרי אדמור הצמח צדק - הנחות - כרך ראשון (בראשית - חיי שרה)
- «Ор га-Тора» — Бемідбар, том 1 אור התורה - במדבר - כרך א
- «Ор га-Тора» — Бемідбар, том 2 אור התורה - במדבר - כרך ב
- «Ор га-Тора» — Бемідбар, том 3 אור התורה - במדבר - כרך ג
- «Ор га-Тора» — Бемідбар, том 4 אור התורה - במדבר - כרך ד
- «Ор га-Тора» — Бемідбар, том 6 אור התורה - במדבר - כרך ו
- «Ор га-Тора» — Берешит, том 1 אור התורה - בראשית - כרך א
- «Ор га-Тора» — Берешит, том 1–2 אור התורה - בראשית - כרך א-ב
- «Ор га-Тора» — Берешит, том 2 אור התורה - בראשית - כרך ב
- «Ор га-Тора» — Берешит, том 3 אור התורה - בראשית - כרך ג
- «Ор га-Тора» — Берешит, том 4 אור התורה - בראשית - כרך ד
- «Ор га-Тора» — Берешит, том 5 אור התורה - בראשית - כרך ה
- «Ор га-Тора» — Берешит, том 6 אור התורה - בראשית - כרך ו
- «Ор га-Тора» — Берешит, том 7 אור התורה - בראשית - כרך ז
- «Ор га-Тора» — Ваїкра, том 1 אור התורה - ויקרא - כרך א
- «Ор га-Тора» — Ваїкра, том 2 אור התורה - ויקרא - כרך ב
- «Ор га-Тора» — Ваїкра, том 3 אור התורה - ויקרא - כרך ג
- «Ор га-Тора» — Ваїкра, том 4 אור התורה - ויקרא - כרך ד
- «Ор га-Тора» — вислови мудреців і різні теми אור התורה - מארז''ל וענינים
- «Ор га-Тора» — Дварім, том 1 אור התורה - דברים - כרך א
- «Ор га-Тора» — Дварім, том 2 אור התורה - דברים - כרך ב
- «Ор га-Тора» — Дварім, том 3 אור התורה - דברים - כרך ג
- «Ор га-Тора» — Дварім, том 4 אור התורה - דברים - כרך ד
- «Ор га-Тора» — Дварім, том 5 אור התורה - דברים - כרך ה
- «Ор га-Тора» — Дварім, том 6 אור התורה - דברים - כרך ו
- «Ор га-Тора» — Мегілат Естер אור התורה - מגלת אסתר
- «Ор га-Тора» — нотатки до Пісні пісень, Рут, Когелет אור התורה - רשימות על שיר השירים רות קהלת
- «Ор га-Тора» — про сідур (молитва) אור התורה - על סידור (תפילה)
- «Ор га-Тора» — Пророки та Писання, том 1 אור התורה - נביאים וכתובים - כרך א
- «Ор га-Тора» — Пророки та Писання, том 2 אור התורה - נביאים וכתובים - כרך ב
- «Ор га-Тора» — Пророки і Писання, том 3 אור התורה - נביאים וכתובים - כרך ג
- «Ор га-Тора» — Пісня пісень, том 1 אור התורה - שיר השירים - כרך א
- «Ор га-Тора» — Пісня пісень, том 2 אור התורה - שיר השירים - כרך ב
- «Ор га-Тора» — Пісня пісень, том 3 אור התורה - שיר השירים - כרך ג
- «Ор га-Тора» — Шмот, том 1 אור התורה - שמות - כרך א
- «Ор га-Тора» — Шмот, том 2 אור התורה - שמות - כרך ב
- «Ор га-Тора» — Шмот, том 3 אור התורה - שמות - כרך ג
- «Ор га-Тора» — Шмот, том 4 אור התורה - שמות - כרך ד
- «Ор га-Тора» — Шмот, том 5 אור התורה - שמות - כרך ה
- «Ор га-Тора» — Шмот, том 6 אור התורה - שמות - כרך ו
- «Ор га-Тора» — Шмот, том 7 אור התורה - שמות - כרך ז
- «Ор га-Тора» — Шмот, том 8 אור התורה - שמות - כרך ח
- «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — доповнення ספר הליקוטים דא"ח צמח צדק - מילואים
- «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — літера алеф (Агават Ісраель — «Отійот, пратей га…») ספר הליקוטים דא"ח צמח צדק - אות אל"ף - אהבת ישראל ; אותיות פרטי הא
- «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — літера алеф (Аз — Емет) ספר הליקוטים דא"ח צמח צדק - אות אל"ף - אז ; אמת
- «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — літера алеф (Алеф — любов і трепет) ספר הליקוטים דא''ח צמח צדק - אות אל"ף - א ; אהוי''ר
- «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — літера гімел ספר הליקוטים דא''ח צמח צדק - אות גימ"ל
- «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — літера йуд (Йуд — Йона (птах)) ספר הליקוטים דא"ח צמח צדק - אות יו"ד - יו"ד; יונה (עוף)
- «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — літера йуд (Яар — Їтро) ספר הליקוטים דא''ח צמח צדק - אות יו"ד - יער ; יתרו
- «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — літера мем (Міцвот — Матана) ספר הליקוטים דא''ח צמח צדק - אות מ"ם מצות ; מתנה
- «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — покажчики ספר הליקוטים דא"ח צמח צדק - מפתחות
- «Сефер га-лікутім» — літера алеф (Ана бе-коах — етрог) ספר הליקוטים אות א' אנא בכח-אתרוג
- «Сефер га-лікутім» — літера бет ספר הליקוטים - אות ב'
- «Сефер га-лікутім» — літера гей ספר הליקוטים - אות ה'
- «Сефер га-лікутім» — літера далет ספר הליקוטים -אות ד'
- «Сефер га-лікутім» — літера йуд (Йосеф — Яаков) ספר הליקוטים - יו''ד (יוסף - יעקב)
- «Сефер га-лікутім» — літера мем ספר הליקוטים -אות מ'
- «Сефер га-лікутім» — літера хет (хет — хохма) ספר הליקוטים - ח (חי''ת - חכמה)
- «Сефер га-лікутім» — літера хет (хохма у-віна — хатан), літера тет ספר הליקוטים -אות ח' (חו''ב - חתן) אות ט'
- «Сефер га-лікутім» — літери вав, заїн ספר הליקוטים - אות ו' ז'
- «Сефер га-лікутім» — літери каф, ламед ספר הליקוטים -אות כ' ל'
- «Сефер га-лікутім» — літери пе, цаді, куф, реш ספר הליקוטים - אותיות פ' צ' ק' ר
- «Сефер га-хакіра — Дерех емуна» ספר החקירה - דרך אמונה
- «Цемах Цедек» — «Піскей дінім», частина 1 צמח צדק - פסקי דינים א
- «Цемах Цедек» — «Піскей дінім», частина 2 צמח צדק - פסקי דינים ב
- «Цемах Цедек» — «Піскей дінім», частина 2 צמח צדק - פסקי דינים ב
- «Цемах Цедек» — «Сефер га-сіхот» צמח צדק - ספר השיחות
- «Цемах Цедек» — «Шаар га-мілуїм», частина 5 צמח צדק - שער המילואים - ה
- «Цемах Цедек» — Евен га-езер, частина 1 צמח צדק - אבן העזר א
- «Цемах Цедек» — Евен га-езер, частини 2–3 צמח צדק - אבן העזר ב-ג
- «Цемах Цедек» — Йоре деа צמח צדק - יורה דעה
- «Цемах Цедек» — новели до Талмуду צמח צדק - חידושים על הש''ס
- «Цемах Цедек» — Орах хаїм צמח צדק - אורח חיים
- «Цемах Цедек» — покажчики צמח צדק - מפתחות
- «Цемах Цедек» — Хошен мішпат צמח צדק - חושן משפט
- «Ігрот кодеш» (Цемах Цедек) אגרות קודש (אדמו"ר ה"צמח צדק")
- Доповнення до книжки «Дерех емуна» הוספות לספר דרך אמונה
- Заповідь «люби ближнього свого, як самого себе» The Mitzvah To Love Your Fellow As Yourself
- Пасхальна Гагада «Сод кдошім» («Таємниця святих») з великими та глибокими коментарями на засадах каббали הגדה של פסח סוד קדושים עם פירושים גדולים ועמוקים על אדני הקבלה
- Перелік маамарів хасидуту — Цемах Цедек רשימת מאמרי דא''ח - צמח צדק
- Покажчик до книжок Цемах Цедека ספר המפתחות לספרי הצמח צדק
- Порядок пасхальної Гагади — «Сод кдошім» («Таємниця святих») סדר הגדה של פסח - סוד קדושים
Зовнішні посилання
- Тег: Ребе «Цемах Цедек», на сайті «Хабад Лайв»

- Рукописи Ребе Цемах Цедека викупив рав Моше Горнштейн і повернув до бібліотеки Ребе

- «Лехаїм у-ле-браха», збірка оповідей про Ребе Цемах Цедека у випуску «Пніміют» напередодні 11 нісана 5780 (5 квітня 2020) (посилання не працює, 28 іяра 5783 (19 травня 2023))
- Ребе в рідкісному висловлюванні: використати день народження Ребе «Цемах Цедека» — для поширення служіння молитви, на сайті «Хабад Лайв»

- Ребе дітям: Рав і швець • Година оповідей, «Ребе дітям»

- Донощики та шпигуни в домі Цемах Цедека, на сайті містечка Любавичі
- «Дореш тов ле-амо», боротьба Ребе Цемах Цедека з рухом Гаскала, «Га-Мевасер» торані, тижнева глава «Мецора» 5782
- Гаон Ізраїлю і святий його, про геніальність Ребе Цемах Цедека
, «Га-Мевасер» торані, тижнева глава «Цав» 5786
- «Поховали сувої Тори»: захопливий опис відходу Ребе «Цемах Цедека», на сайті «Хабад Лайв»

| Адмор Цемах Цедек | ||
|---|---|---|
| Категорії на тему «Ребе Цемах Цедек» | ||
| Родина Ребе Цемах Цедека | ||
| Хасиди доби Ребе Цемах Цедека | ||
| Книги Ребе Цемах Цедека | ||
| Нігуни Ребе Цемах Цедека | ||
| Попередній: Мітлер Ребе |
Провідники Хабаду 9 кислева 5588 (28 листопада 1827) — 13 нісана 5626 (29 березня 1866) |
Наступний: Ребе Магараш |
| Бейт Рабі | ||
|---|---|---|
| Бааль-Шем-Тов — Магід з Межиріча | ||
| Родина Алтер Ребе | Діди/баби: Шнеур-Залман · Хаїм-Аврагам з Ліозно · Барух Батлан · Рахель | Батьки: Ісраель-Барух · Рівка | Тесть: Єгуда-Лейб | Дружина: Стерна | Брати/сестри: Єгуда-Лейб · Мордехай · Моше · Сара | Свояки/своячки: Ісраель Казік · Аківа Фрадкін | Сини/доньки: Дов-Бер · Хаїм-Аврагам · Моше · Фрейда · Двойра-Лея · Рахель | Зяті/невістки: Еліягу · Шолом-Шахна Альтшулер · Аврагам Шейнес | Шейна · Шифра | |
| Родина Мітлер Ребе | Батьки: Шнеур-Залман · Стерна | Дружина: Шейна | Тесть: р. Яаков Мінович | Брати/сестри: Хаїм-Аврагам · Моше · Фрейда · Двойра-Лея · Рахель | Зяті (чоловіки сестер): Еліягу · Шалом-Шахна Альтшулер · Аврагам | Сини/дочки: Менахем-Нохум · Барух · Сара · Бейла · Хая-Мушка · Двойра-Лея · Браха · Менуха-Рахель Слонім · Хая-Сара · Естер-Мір'ям | Зяті/невістки: Єкутіель-Залман Волес · Менахем-Мендл · Яаков-Ісраель Тверський · Йона з Житомира · Яаков-Кулі Слонім · Агарон Александров · Сара-Фрейда Шнеєрсон · Агарон Заславський | |
| Родина Ребе Цемах Цедека | Батьки: Шолом-Шахна Альтшулер · Двойра-Лея | Дружина: Хая-Мушка | Тесть: Дов-Бер Теща: Шейна | Брати/сестри: Двойра | Свояки/своячки: Хаїм-Хайкл | Сини/доньки: Барух-Шолом · Єгуда-Лейб · Хаїм-Шнеур-Залман · Ісраель-Ноах · Йосеф-Іцхак · Яаков · Шмуель · Раде-Фрейда · Двойра-Лея | Зяті/невістки: Шнеур · Леві-Іцхак Залманович · Леві-Іцхак із Сірачина | |
| Родина Ребе Магараша | Батьки: Менахем-Мендл · Хая-Мушка | Дружина: Рівка (у першому шлюбі: Стерна) | Тесть: Агарон Александров Теща: Хая-Сара (у першому шлюбі: тесть: Хаїм-Шнеур-Залман) | Брати/сестри: Барух-Шолом · Єгуда-Лейб · Хаїм-Шнеур-Залман · Ісраель-Ноах · Йосеф-Іцхак · Яаков · Раде-Фрейда · Двойра-Лея | Свояки/своячки: Шнеур · Леві-Іцхак Залманович | Сини/доньки: Шнеур-Залман-Агарон · Шолом-Дов-Бер · Аврагам-Сендер · Менахем-Мендл · Двойра-Лея · Хая-Мушка | Зяті/невістки: Моше-Ар'є-Лейб Гінзбург · Моше Горнштейн | |
| Родина Ребе Рашаба | Батьки: Шмуель · Рівка | Дружина: Стерна-Сара | Тесть: Адмор Йосеф-Іцхак | Теща: Хана | Брати/сестри: Шнеур-Залман-Агарон · Аврагам-Сендер · Менахем-Мендл · Двойра-Лея · Хая-Мушка | Сини: Йосеф-Іцхак | Свояки: Моше-Ар'є-Лейб Гінзбург · Моше Горнштейн | Невістки: Нехама-Діна | |
| Родина Ребе Раяца | Батьки: Шолом-Дов-Бер · Стерна-Сара | Дружина: Нехама-Діна | Тесть: Аврагам Шнеєрсон Теща: Йохевед Шнеєрсон | Свояки/своячки: Бен-Ціон Шнеєрсон · Циля Шнеєрсон | Доньки: Хана · Хая-Мушка · Шейна | Зяті: Менахем-Мендл Шнеєрсон · Шмар'ягу Гурарі · Менахем-Мендл Горнштейн | Онуки: Шолом-Дов-Бер Гурарі | |
| Родина Любавицького Ребе | Батьки: Леві-Іцхак Шнеєрсон · Хана Шнеєрсон | Дружина: Хая-Мушка | Тесть: Йосеф-Іцхак | Теща: Нехама-Діна | Брати: Дов-Бер Шнеєрсон · Ісраель-Ар'є-Лейб Шнеєрсон (Марк Гурарі) | Свояки/своячки: Шмар'ягу Гурарі · Менахем-Мендл Горнштейн · Хана · Шейна · Геня Шнеєрсон | |
| Ахароним | ||
|---|---|---|
| Мудреці ашкеназького єврейства | Рабі Моше Іссерлес • Рабі Шломо Лурія • Рабі Мордехай Яффе • Рабі Єгошуа Полак («Пней Єгошуа») • Рабі Шмуель-Еліезер Ейдельс • Рабі Яаков Емден • Йоель Сіркіш • Рабі Шабтай Коген • Рабі Давид га-Леві Сегаль • Рабі Аврагам-Абеле Гомбінер • Рабі Яаков-Єгошуа Фальк • Рабі Ар'є-Лейб Гінцбург • Рабі Нетанель Вейль • Рабі Йосеф Теомім • Рабі Єхезкель Ландау • Віленський Гаон • Алтер Ребе • Рабі Єгуда-Лейб Мінович • Рабі Ар'є-Лейб Геллер • Рабі Іцхак-Меїр Альтер • Рабі Аврагам Данциг • Рабі Яаков Лорбербойм • Рабі Аківа Егер • Мітлер Ребе • Хатам Софер • Рабі Нехемія Бірех з Дубровно • Ребе Цемах Цедек • Рабі Шнеур-Залман Фрадкін • Рабі Шломо Клугер • Ребе Магараш • Рабі Іцхак-Ельханан Спектор • Рабі Єхіель-Міхл Епштейн • Рабі Шолом-Мордехай Швадрон • Рабі Ісраель-Меїр га-Коген • Ребе Рашаб • Рабі Хаїм-Озер Гродзенський • Рабі Хаїм з Бриська • Рабі Йосеф Розін • Ребе Раяц • Рабі Шимон Шкоп • Рабі Барух-Бер Лейбович • Рабі Аврагам-Єшаягу Карелиц • Рабі Моше Файнштейн | |
| Мудреці єврейства країн ісламу і вигнанці з Іспанії | Рабі Іцхак Абарбанель • Рабі Шмуель де Медіна • Рабі Аврагам де Ботон • Рабі Йосеф Коркос • Рабі Єгуда Розанес • Рабі Хаїм Бенвеністе • Рабі Ефраїм Навон • Рабі Шалом Мізрахі Шарабі • Рабі Ях'я Салех • Рабі Хаїм-Йосеф-Давид Азулай • Рабі Мордехай Кармі • Рабі Йом-Тов Альгазі • Рабі Хаїм Паладжі • Рабі Абдалла Сомех • Рабі Йосеф-Хаїм з Багдада | |
| Мудреці Землі Ізраїлю | Рабі Давид бен Зімра • Рабі Йосеф Каро • Рабі Моше Мітрані • Рабі Бецалель Ашкеназі • Рабі Йосеф Мітрані • Рабі Леві бен Хавів • рав Йосеф-Хаїм Зоненфельд • Рабі Аврагам-Іцхак Кук • рав Бен-Ціон-Меїр-Хай Узіель • рав Іцхак-Айзік Герцог • рав Цві-Песах Франк • Рабі Шломо-Залман Ойербах • Рабі Еліезер-Єгуда Вальденберг • рав Мордехай Еліягу • рав Йосеф-Шалом Еляшив • рав Овадія Йосеф • рав Шмуель Вознер • рав Нісім Карелиц | |
Примітки
- ^ 1 2 Так за версією, яку було ухвалено. Див.:«Ігрот кодеш» (Ребе Раяц), частина 4, с. 248, сіха 12 нісана 5700 (20 квітня 1940), сіха сьомого дня Песаху 5700 (29 квітня 1940), «Шалшелет га-яхас» — на початку «Гайом йом» — 5703 та ін. За іншою версією, це було в 5548 році (1787/1788). Див.: щоденник Ребе Раяца від 9 тамуза 5658 (29 червня 1898), «Ігрот кодеш» (Ребе Раяц), частина 2, с. 195, і сіху останнього дня Песаху 5695 (25 квітня 1935). Ще одна версія каже, що це було в 5550 році (1789/1790), і див. у сіхі 27 сівана 5704 (18 червня 1944). Див. примітку рава Шмуеля Крауса на цю тему.
- ^ У «Сефер га-маамарім» 5564, сторінка 343, і в «Лікутей дібурім» наводиться, що весілля було 5 кислева 5564 року (20 листопада 1803). А в «Шалшелет га-яхас», на початку «Гайом йом», наводиться, що весілля було в 5563 році (1802/1803). А в «Решимат га-йоман», сторінка 209, написано, що Цемах Цедек одружився, коли йому було 12 або 13 років, бо його синові Рабашу було близько 9 років під час відходу з життя Алтер Ребе в 5573 році (1812/1813) (а це означає, що його весілля було в 5563 році (1802/1803)). Але там же, на сторінці 195, Ребе пише, що не пам'ятає цієї деталі чітко, а в переліку маамарів Ребе Раяца вказано на «драш Алтер Ребе, неділя, переддень Хануки 5566 (15 грудня 1805), на трапезі викупу первістка Рабаша, хай перебуває душа його в раю», і відповідно до цього під час відходу Алтер Ребе Рабашу було сім років.
- ^ У «Дерех міцвотеха» містяться теми, які Ребе Цемах Цедек чув від Алтер Ребе в ці дні
- ^ Це було в місяці тішрей 5588 року (вересень–жовтень 1827). Мітлер Ребе прибув до Гадяча і кілька разів молився на могилі свого батька, Алтер Ребе. Одного разу він пробув біля могили довгий час, а потім вийшов звідти з усміхненим обличчям і сказав: «Я домігся від батька мого, пана мого, вчителя мого і наставника мого, щоб мене звільнили від провідництва». Хасиди думали, що він має на увазі переселення до Святої землі, адже, як сказано, його батько, наш учитель Алтер Ребе, теж просив відмовитися від провідництва хасидами, щоб переселитися до Землі Ізраїлю.
- ^ Згодом рабі Агарон з Кременчука став також зятем Мітлер Ребе, одружившись третім шлюбом із Хаєю-Сарою, донькою Мітлер Ребе
- ^ Див. за посиланням нижче докладний огляд із додатковими подробицями, на сайті «Торат Хабад лі-вней га-єшивот».
- ^ Офіційні документи оприлюднено
- ^ Див. постійну рубрику, присвячену оповідям на цю тему, у випуску «Га-Ах», починаючи з випуску 31 і далі
- ^ Числове значення слова «нед» — 54
- ^ «Ігрот кодеш» Раяца, частина 2, сторінка 495.
- ^ Випуск «Керем Хабад», нісан 5747 (березень–квітень 1987), с. 68.
- ^ Розповідають, що помилка сталася тому, що, подивившись на обличчя Ребе, він ішов вулицею із заплющеними очима, бо не хотів забути образ, і посеред дороги наштовхнувся на дерево, і це збило його, спричинивши ці помилки.
- ^ Див. «Мі-бейт га-гназім» Берла Левіна, с. 257
- ^ Відкриття: виявлено перший портрет, що приписується Ребе Цемах Цедекові
Невідомий портрет Цемах Цедека, імовірно найдавніший, — оприлюднено
Додаткова література: Менахем Бронфман, Портрет, що перейшов у спадок, «Кфар-Хабад», випуск № 1885
- ^ Див.: Шалом-Дов-Бер Кубітешк, Родина його святості Ребе Цемах Цедека за його життя, у збірнику «Гаарот у-біурім — Огалей Тора», випуск 1101, с. 111 - 122.
- ^ Див. також тут.
- ^ У книзі «Ле-шема озен» (розділ Цемах Цедека, оповідь 15) рава Шнеура-Залмана Духмана наводиться, що в Ребе Цемах Цедека був ще один син на ім'я Єрахміель, який помер у молодому віці, але, крім «Ле-шема озен», інших джерел про це не наведено. І див. «Решимот га-йоман», сторінка 317, що в Цемах Цедека було кілька синів, які не прожили довго. А якщо так, то крім р. Яакова був ще один син.
- ^ Історія Хабаду в царській Росії
Код особи: № 6068847701