Перейти до вмісту

Ребе Менахем-Мендл Шнеєрсон (Ребе Цемах Цедек)

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон
Третій Адмор у династії Адморів Хабаду
Основна інформація
Ім'я в оригіналіמנחם מנדל שניאורסאהן[В]
Відомий якРебе Цемах Цедек
Дата народження29 елула 5549 (20 вересня 1789)
Місце народженняЛіозно
Дата смерті13 нісана 5626 (29 березня 1866)
Місце смертіЛюбавичі
Місце похованняЛюбавичі
КраїнаРосійська імперія[В]
Місце проживанняЛіозно, Ляди, Любавичі
Місце діяльностіЛюбавичі
НалежністьХасидизм Хабад
Рід діяльностірабин, композитор, ребе, талмудист[В]
Посадатретій провідник у династії Адморів Хабаду, голова єшиви при Мітлер Ребе
УчителіРабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе)
УчніГілель з Паричів, Шнеур-Залман Фрадкін, Аврагам-Давид Лавут, Перец Хен та інші
Сім'я
БатькоШалом-Шахна Альтшулер
МатиДвора-Лея
ДружинаХая-Мушка Шнеєрсон
ДітиБарух-Шалом Шнеєрсон, Єгуда-Лейб Шнеєрсон, Хаїм-Шнеур-Залман Шнеєрсон, Ісраель-Ноах Шнеєрсон, Йосеф-Іцхак Шнеєрсон, Яаков Шнеєрсон, Рабі Шмуель Шнеєрсон (Ребе Магараш), Раде-Фрейда та інші, Двойра-Лея
Брати й сестриДвора
Родовід
Нагороди
почесний громадянин Російської імперії[В]
Медіафайли у Вікісховищі

Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон — Адмор Цемах Цедек — третій провідник у династії Адморів Хабаду. Народився в неділю, 29 елула 5549 року (20 вересня 1789)[1] у місті Ліозно, у рава Шалома-Шахни і Двойри-Леї Альтшулер. Відійшов із цього світу 13 нісана 5626 року (29 березня 1866), і місце його спочинку — у Любавичах.

Прозваний «Цемах Цедек» за назвою своєї книги «Цемах Цедек».

Біографія

Народження і дитинство

Народився в неділю, 29 елула 5549 року (20 вересня 1789)[1] у Ліозні, у р. Шалома-Шахни і ребецн Двойри-Леї Альтшулер. Батьки назвали його «Менахем-Мендл» на честь рабі Менахем-Мендла з Вітебська. У 5553 році (1792/1793), 3 тішрея, коли йому було три роки, померла його мати, і на її останнє прохання Менахем-Мендла взяв на виховання його дід, Алтер Ребе, який дуже його любив. Менахем-Мендл спав у кімнаті Алтер Ребе, поруч зі Святим ковчегом, і весь час перебував біля нього. Аж до свого весілля Алтер Ребе вкривав його своїм талітом під час благословення коенів у свята, а до дев'яти років вкривав його під час сурміння в шофар на Рош га-Шана. 11 тішрея 5553 року (27 вересня 1792) Алтер Ребе віддав його вчитися до «хедера».

Коли йому було вісім років, Алтер Ребе запропонував своєму синові Мітлер Ребе взяти його за нареченого для своєї доньки, ребецн Хаї-Мушки, але Мітлер Ребе вагався і показав батькові через вікно, як той грається з усіма дітьми в дитячі забави. Алтер Ребе підійшов до вікна і жестом пальця покликав онука увійти до кімнати; коли Менахем-Мендл увійшов, він подав йому Гемару, звелів вивчити напам'ять аркуш із Раші і Тосафот протягом пів години, повернутися до кімнати й повторити все, що він вивчив. Мітлер Ребе, який чекав у кімнаті, помітив приблизно за чверть години, що хлопчик знову грається надворі з товаришами, звернувся до батька і сказав: «Він навіть твого голосу не слухає!» Алтер Ребе покликав хлопчика і дорікнув йому, але Менахем-Мендл заявив, що вже вивчив, і почав повторювати аркуш напам'ять.

Уже в 5561 році (1800/1801) (у віці 11 років) він почав записувати нові тлумачення у відкритій частині Тори та в хасидуті — те, що чув від своїх дідів, а також власні пояснення. Є маамар, що починається словами «Едут» (надрукований у книзі «Дерех емуна»), який був написаний у 5562 році (1801/1802); через багато років Цемах Цедек додав до нього закінчення, і таким його й надрукували.

До 13 років головним його навчанням була відкрита частина Тори, а після віку бар міцви Алтер Ребе встановив особливі години, щоб вивчати з ним каббалу і хасидут.

Хоча його прізвище було Альтшулер (як у батька), він віддав перевагу прізвищу свого діда рабі Шнеура-Залмана з Ляд (Алтер Ребе).

Весілля

5 кислева 5564 року (20 листопада 1803)[2], коли Ребе Цемах Цедекові було чотирнадцять років, він одружився в місті Ляди зі своєю двоюрідною сестрою, пані Хаєю-Мушкою Шнеєрсон, донькою Мітлер Ребе.

Після весілля Ребе Цемах Цедек був на утриманні свого тестя, Мітлер Ребе, і обіймав у нього посаду голови єшиви, щоб не заробляти на життя Торою, а тільки працею своїх рук. Триста карбованців, які він отримав як гроші посагу, він вклав у відкриття майстерні з виготовлення сургучевих печаток (якими користувалися, щоб запечатувати поштові листи), щоб вона була джерелом його заробітку. У цю справу він узяв за компаньйона хасида р. Нехемью з Дубровно. Увесь час роботи вони вдвох розмовляли про слова Тори; приблизно через місяць, однієї ночі, обидва заглибилися в особливо глибоке питання, і казан, у якому була сировина для клею, почав горіти, і вони ледве врятувалися з майстерні, яку охопив вогонь. Після цього Ребе Цемах Цедек вирішив зайнятися столярством, але при дворі Ребе воліли, щоб він не займався ремеслом, і призначили його меламедом.

У 5566 році (1805/1806) Алтер Ребе передав у його руки та в руки його двоюрідного діда рава Єгуди-Лейба галахічні питання, що надходили до нього, щоб вони відповідали на них, а він виправляв відповіді. У 5570 році (1809/1810) Алтер Ребе передав у його руки та в руки його дядька, рава Моше Шнеурі, опікування громадськими справами.

Під час війни з Наполеоном, коли Алтер Ребе втік із Ляд, Ребе Цемах Цедек приєднався до нього. Згодом він був присутній і в годину відходу з життя Алтер Ребе[3]. Після відходу Алтер Ребе із цього світу, з 5574 до 5587 року, він усамітнювався і старанно навчався.

Прийняття проводу

Основна стаття – Прийняття провідництва Ребе Цемах Цедеком

Після відходу Мітлер Ребе із цього світу, 9 кислева 5588 року (28 листопада 1827), відбулися збори старійшин хасидів Хабаду, на яких було вирішено призначити зятя Мітлер Ребе, рабі Менахем-Мендла, наступником його тестя в провідництві хасидизмом Хабад. Це рішення ґрунтувалося на словах Мітлер Ребе: коли він збирався переселитися до Землі Ізраїлю[4], хасиди спитали його: «Як же наш учитель залишить нас, мов овець без пастиря?» Відповів їм Мітлер Ребе: «Адже з вами мій зять, рав і гаон рабі Менахем-Мендл, хай живе він. Він буде вам вірним пастирем». Хасиди противилися цій думці, і лише коли через два місяці, дорогою з Гадяча до Ніжина, Мітлер Ребе помер, хасиди зрозуміли його намір. Крім того, хасиди знайшли й інші натяки на бажання Мітлер Ребе, щоб саме його зять став його наступником.

Рішення цих зборів було оголошено в усіх осередках хасидів Хабаду в Росії. Делегація видатних і найстаріших хасидів, серед них рабі Гілель з Паричів, рабі Іцхак-Айзик з Вітебська, рабі Іцхак-Моше з Ясс, рабі Перец Хен із Чернігова та інші, постала перед Ребе Цемах Цедеком і передала йому рішення зборів, однак Цемах Цедек відмовився прийняти на себе вінець провідництва. Приходили й відходили нові делегації хасидів, але всім їм рабі Менахем-Мендл відмовляв під приводом, що вінець провідництва за правом належить його дядькові, раву Хаїму-Аврагаму Шнеурі, синові нашого вчителя Алтер Ребе і братові Мітлер Ребе. Коли рабі Хаїм-Аврагам почув ці слова, він сам приєднався до однієї з делегацій і вмовляв рабі Менахем-Мендла прийняти провідництво, але той і далі стояв на своїй відмові.

У місяці нісан хасиди вирішили, що до свята Шавуот усі старійшини хасидів приїдуть до Любавичів і радитимуться, що робити. Приблизно за два тижні до свята Шавуот до Любавичів приїхали кілька старійшин хасидів, серед них: рабі Іцхак-Айзик з Гомеля, рабі Гілель з Паричів, рабі Іцхак-Айзик з Вітебська, і вони провели ще одні збори та посилали делегації до Ребе Цемах Цедека, але й це не допомогло. Він і далі ухилявся, стверджуючи, що слід обрати рабі Хаїма-Аврагама, сина нашого вчителя Алтер Ребе, або рабі Менахем-Нохума, сина нашого вчителя Мітлер Ребе, або рабі Агарона з Кременчука з онуків Алтер Ребе[5].

У вівторок, 3 сівана 5588 року (16 травня 1828), прийшли троє видатних хасидів: рабі Перец Хен, рабі Гілель з Паричів і рабі Іцхак-Айзик з Гомеля, до кімнати Ребе Цемах Цедека і благали його прийняти на себе провідництво. Зрештою він погодився, але за умови, що його не турбуватимуть проханнями про поради в матеріальних справах. Рабі Гілель з Паричів відгукнувся і сказав: «Хасиди хочуть чути хасидут». Невдовзі стало відомо, що Ребе Цемах Цедек вийде до синагоги говорити хасидут. І справді, Ребе Цемах Цедек увійшов до бейт-мідрашу, який був повний хасидів, вбраний у білий одяг, який успадкував від свого діда, Алтер Ребе, і почав виголошувати маамар хасидуту, що починається словами «На трьох речах світ стоїть».

Коли він почав виголошувати маамар, рабі Іцхак-Айзик з Гомеля згадав, що замолоду якось чув, як Алтер Ребе повторював цей маамар, а в ту саму годину в кімнаті грався онук, Ребе Цемах Цедек, і заважав хасидам слухати. Рабі Іцхак-Айзик побоювався, що це заважає, і тоді Алтер Ребе раптом зупинив виголошення маамару і сказав йому: «Облиш його, облиш його, він хоче слухати. Він чує, ти ще переконаєшся, що він чує!» Тепер він згадав ту подію, і в його голові майнула думка: «Воістину це вища сила, і „Цемах Цедек“ являє свої приховані сили, якими обдарував його Всевишній, благословенний Він». Поки він так розмірковував, Ребе Цемах Цедек перервав виголошення маамару, звернувся до рабі Іцхака-Айзика і сказав: «Ви підозрюєте мене в тому, чого в мені немає? Що ж мені робити, якщо мій дід, наш учитель Алтер Ребе, звелів мені виголосити цей маамар» — і відразу продовжив виголошувати маамар. Цим відкрився перед усіма його святий дух. Наприкінці маамару всі хасиди заспівали і провели його додому з танцями та великою радістю[6].

Його вчення

Ребе Цемах Цедек відомий численними галахічними відповідями, які він мав звичай давати всім, хто до нього звертався. Питання й відповіді були надруковані в книгах «Шеелот у-тшувот Цемах Цедек».

Маамари хасидуту, а також додаткові «Ігрот кодеш» друкувалися впродовж років у багатьох виданнях.

Повторення

Ребе Цемах Цедек мав звичай виголошувати маамар хасидуту в Шабати та свята, а також в інші особливі часи. Після того як група хозрім добре завчала маамар, маніхім заходили до Адмора і повторювали маамар перед ним, а він виправляв їхні помилки й пояснював те, що потребувало пояснення.

Хозрім

Діяльність

Основні статті – Указ про кантоністів, З'їзд рабинів 5603 року (1842/1843), Щедрин

Ребе Цемах Цедек заснував велику єшиву в Любавичах і в перші роки свого провідництва регулярно давав уроки найкращим аврехам у єшиві. Його син рав Ісраель-Ноах був головою викладачів, а його зять, рав Леві-Іцхак Залманович, був одним з екзаменаторів єшиви.

У період «указу про кантоністів» (— викрадення єврейських дітей, щоб вони служили в армії двадцять п'ять років) Ребе Цемах Цедек таємно надсилав до всіх громад, у яких перебували викрадачі, і дбав про те, щоб на них накладали херем, а кантоністів підтримував, щоб вони дотримувалися Тори і заповідей, а також дбав про викуп викрадених дітей. Ці дії були пов'язані зі смертельною небезпекою, бо вважалися бунтом проти влади.

У 5597 році (1836/1837) він надрукував свою книгу «Тора ор». У 5598 році (1837/1838), на прохання хасидів Хабаду, він відвідав Могильов, Мінськ і Вільно та повернувся через Вітебську губернію. Під час цієї поїздки він зустрічався також із видатними міснагдім, які почали обговорювати з ним галахічні питання. Ця поїздка вгамувала суперечку між хасидами та міснагдім. У 5599 році (1838/1839) він купив великий маєток, що включав орні землі та ліс, і заснував там поселення для євреїв-хліборобів, а також допоміг їм знаряддями праці. У 5603 році (1842/1843) уряд призначив комітет із чотирьох осіб з представників єврейського населення, щоб обговорити закони, що стосуються євреїв, і особливо питання освіти, і Ребе Цемах Цедек був обраний одним із них. Протягом засідань, що тривали кілька місяців, він стояв на своєму щодо збереження релігії та освіти в чистоті святості. Під час засідань його заарештовували двадцять два рази за його рішучі протести. Зрештою його вимоги було задоволено. У 5605 році (1844/1845) він надрукував книгу «Лікутей Тора», що містить маамари Алтер Ребе з його поясненнями та примітками.

Ребе Цемах Цедек також заснував у 5604 році (1843/1844) містечко Щедрин і поселив у ньому близько трьохсот родин, які всі були хасидами Хабаду, і внаслідок цього здобув визнання від російської влади та отримав звання «спадковий почесний громадянин»[7].

Ребе Цемах Цедек був відомий тим, що звільняв агунот, і багато агунот направляли до Любавичів, щоб він звільнив їх від їхнього стану[8].


Основна стаття – «Трахт гут, вет зайн гут»

Ребе Цемах Цедек запровадив вислів «трахт гут — вет зайн гут» — «думай добре, і буде добре» — цей вислів багато разів згадував Ребе, і він став основоположною цінністю в хасидизмі Хабад.

Його відхід з життя

Основна стаття – Огель Ребе Цемах Цедека і Магараша

У місяці кислев 5620 року (листопад–грудень 1859) Ребе Цемах Цедек тяжко захворів і так хворів понад шість років. Напередодні Шабату тижневої глави «Ваїгаш» 5621 року (1860/1861), після того як його дружина пані Хая-Мушка відійшла із цього світу, він сказав своєму синові, Ребе Магарашу, що здійснилися святі слова Алтер Ребе — минуло 54 роки відтоді, як той зітхнув і сказав йому: «54 жнив у день недуги»[9]. Після відходу з життя ребецн Ребе Цемах Цедек перестав приймати людей на єхідут.

Приблизно в місяці тішрей 5626 року (вересень–жовтень 1865) у нього почали з'являтися труднощі з мовленням. Узимку 5626 року (1865/1866) він послав посланця до Меджибожа покласти записку (пан) на могилу Бешта, але посланець не виконав свого доручення, що відняло 13 років від життя Цемах Цедека, оскільки Алтер Ребе благословив його довголіттям, а довголіття в Алтер Ребе — це щонайменше 90 років, Цемах Цедек же прожив насправді 77 років[10]. На початку місяця нісан 5626 року (березень–квітень 1866) він дуже ослаб, і коли покликали лікаря з Любавичів, той сказав, що нічого не бачить. Наступного дня стан став ще гіршим, і хасиди були дуже налякані, увесь день читали Псалми і додали до його імені ім'я «Меїр». Надвечір 12 нісана 5626 року (28 березня 1866) сказали, що стан покращився, але незабаром знову побачили, що надії немає. Служитель р. Хаїм-Бер нахилив вухо до вуст Ребе Цемах Цедека і почув, що той каже: «Щоб примножилися дні ваші».

Об одинадцятій годині ночі побачили, що нічого вдіяти не можна. Його ліжко стояло посеред кімнати, а довкола стояли всі люди із запаленими свічками. Ребе Цемах Цедек лежав без жодного руху і дивився на людей. У ніч на четвер, 13 нісана, о пів на першу ночі він відійшов із цього світу, і місце його спочинку — в огелі Ребе Цемах Цедека і Магараша в Любавичах.

Після його відходу із цього світу Ребе Магараш сказав: «Знайте, що батько не помер, і хто хоче про щось попросити, може просити; я й сам дещо попросив»[11].

Після його відходу із цього світу хасидизм Хабад розділився, і 3 його сини відкрили різні двори в дусі Хабаду. Продовжувачем шляху Цемах Цедека в Любавичах був його молодший син Ребе Магараш.

Його фотографія

Копія, що надійшла з Кописі

Був неєврей, який знав Ребе Цемах Цедека і дуже хотів його намалювати, але Ребе Цемах Цедек не погоджувався. Художник схитрував і прийшов у Шабат до дому Ребе Цемах Цедека, добре придивився до нього, щоб запам'ятати його обличчя, побіг додому і поспішив його намалювати. З цієї причини Ребе Цемах Цедек зображений на портреті в білому шабатньому одязі, який він успадкував від Алтер Ребе. Згодом, коли Ребе Цемах Цедек побачив портрет, він засмутився, що його намалювали в Шабат, але «втішився» тим, що художник помилився двічі[12]: перша помилка — що він намалював Ребе Цемах Цедека так, що ліва пола його одягу лежить поверх правої, тоді як звичай Ізраїлю протилежний. Друга помилка — що він намалював книгу, яку тримає Ребе Цемах Цедек, як іноземну книгу, що читається зліва направо. Ребе якось зазначив, що ще одна помилка в тому, що Ребе Цемах Цедек кладе на портреті свої окуляри на палітурку книги — чого не могло бути, оскільки це неповага до книги.

У 5647 році (1886/1887) портрет було відновлено, помилки виправлено, і відтоді він поширений у виправленому варіанті.

Копію портрета виявив у 5751 році (1990/1991) бібліотекар Берл Левін[13] в одного з нащадків Магаріла з Кописі в Москві, і її було оприлюднено.

У 5781 році (2020/2021) р. Єхіель Опнер виявив у спадщині пані Хінди Гуревич, онуки ребецн Бейли Волес, доньки Мітлер Ребе, і небоги двох синів Цемах Цедека (вона була донькою сестри першої дружини Магаріна з Ніжина, сина Цемах Цедека, а також небогою рава Леві-Іцхака Залмановича (брата її матері), який теж одружився з донькою Цемах Цедека, пані Двойрою-Леєю.) ще одну копію оригінального портрета, імовірно найдавнішу[14],

Родина та учні

Родина[15]

Цемах Цедек мав багато синів[16] і дві доньки:

Сини

Доньки

Найвизначніші хасиди

До найвизначніших хасидів Ребе Цемах Цедека належать:

Його праці

Його нігуни

Ноти нігуну «Ємін Гашем ромема» Ребе Цемах

Див. також

Додаткова література

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 89. Каталог HebrewBooks.

Показати всі книжки (89)
  1. «Біурей га-Зогар» ביאורי הזהר (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  2. «Біурей га-Зогар» ביאורי הזהר (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  3. «Дерех емуна — Сефер га-хакіра» דרך אמונה - ספר החקירה (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  4. «Дерех міцвотеха» — «Таамей га-міцвот» («Сенс заповідей») דרך מצותיך - טעמי המצות (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  5. «Дерех міцвотеха», частина 1 — «Таамей га-міцвот» («Сенс заповідей») דרך מצותיך - חלק א - טעמי המצות (Полтава) — у каталозі · читати
  6. «Дерех міцвотеха», частина 2 — «Перуш га-мілот бе-тфіла» («Тлумачення слів молитви») דרך מצותיך - חלק ב - פירוש המלות בתפלה (Полтава) — у каталозі · читати
  7. «Маамарей Адмор га-Цемах Цедек» 5614–5615 (1853–1855) מאמרי אדמו''ר הצמח צדק - תרי''ד-תרט''ו (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  8. «Маамарей Адмор га-Цемах Цедек» — «Ганахот» (записи), том 1 (Берешит — Хаєй Сара) מאמרי אדמור הצמח צדק - הנחות - כרך ראשון (בראשית - חיי שרה) (Бруклін) — у каталозі · читати
  9. «Ор га-Тора» — Бемідбар, том 1 אור התורה - במדבר - כרך א (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  10. «Ор га-Тора» — Бемідбар, том 2 אור התורה - במדבר - כרך ב (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  11. «Ор га-Тора» — Бемідбар, том 3 אור התורה - במדבר - כרך ג (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  12. «Ор га-Тора» — Бемідбар, том 4 אור התורה - במדבר - כרך ד (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  13. «Ор га-Тора» — Бемідбар, том 6 אור התורה - במדבר - כרך ו (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  14. «Ор га-Тора» — Берешит, том 1 אור התורה - בראשית - כרך א (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  15. «Ор га-Тора» — Берешит, том 1–2 אור התורה - בראשית - כרך א-ב (Бердичів) — у каталозі · читати
  16. «Ор га-Тора» — Берешит, том 2 אור התורה - בראשית - כרך ב (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  17. «Ор га-Тора» — Берешит, том 3 אור התורה - בראשית - כרך ג (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  18. «Ор га-Тора» — Берешит, том 4 אור התורה - בראשית - כרך ד (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  19. «Ор га-Тора» — Берешит, том 5 אור התורה - בראשית - כרך ה (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  20. «Ор га-Тора» — Берешит, том 6 אור התורה - בראשית - כרך ו (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  21. «Ор га-Тора» — Берешит, том 7 אור התורה - בראשית - כרך ז (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  22. «Ор га-Тора» — Ваїкра, том 1 אור התורה - ויקרא - כרך א (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  23. «Ор га-Тора» — Ваїкра, том 2 אור התורה - ויקרא - כרך ב (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  24. «Ор га-Тора» — Ваїкра, том 3 אור התורה - ויקרא - כרך ג (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  25. «Ор га-Тора» — Ваїкра, том 4 אור התורה - ויקרא - כרך ד (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  26. «Ор га-Тора» — вислови мудреців і різні теми אור התורה - מארז''ל וענינים (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  27. «Ор га-Тора» — Дварім, том 1 אור התורה - דברים - כרך א (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  28. «Ор га-Тора» — Дварім, том 2 אור התורה - דברים - כרך ב (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  29. «Ор га-Тора» — Дварім, том 3 אור התורה - דברים - כרך ג (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  30. «Ор га-Тора» — Дварім, том 4 אור התורה - דברים - כרך ד (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  31. «Ор га-Тора» — Дварім, том 5 אור התורה - דברים - כרך ה (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  32. «Ор га-Тора» — Дварім, том 6 אור התורה - דברים - כרך ו (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  33. «Ор га-Тора» — Мегілат Естер אור התורה - מגלת אסתר (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  34. «Ор га-Тора» — нотатки до Пісні пісень, Рут, Когелет אור התורה - רשימות על שיר השירים רות קהלת (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  35. «Ор га-Тора» — про сідур (молитва) אור התורה - על סידור (תפילה) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  36. «Ор га-Тора» — Пророки та Писання, том 1 אור התורה - נביאים וכתובים - כרך א (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  37. «Ор га-Тора» — Пророки та Писання, том 2 אור התורה - נביאים וכתובים - כרך ב (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  38. «Ор га-Тора» — Пророки і Писання, том 3 אור התורה - נביאים וכתובים - כרך ג (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  39. «Ор га-Тора» — Пісня пісень, том 1 אור התורה - שיר השירים - כרך א (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  40. «Ор га-Тора» — Пісня пісень, том 2 אור התורה - שיר השירים - כרך ב (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  41. «Ор га-Тора» — Пісня пісень, том 3 אור התורה - שיר השירים - כרך ג (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  42. «Ор га-Тора» — Шмот, том 1 אור התורה - שמות - כרך א (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  43. «Ор га-Тора» — Шмот, том 2 אור התורה - שמות - כרך ב (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  44. «Ор га-Тора» — Шмот, том 3 אור התורה - שמות - כרך ג (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  45. «Ор га-Тора» — Шмот, том 4 אור התורה - שמות - כרך ד (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  46. «Ор га-Тора» — Шмот, том 5 אור התורה - שמות - כרך ה (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  47. «Ор га-Тора» — Шмот, том 6 אור התורה - שמות - כרך ו (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  48. «Ор га-Тора» — Шмот, том 7 אור התורה - שמות - כרך ז (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  49. «Ор га-Тора» — Шмот, том 8 אור התורה - שמות - כרך ח (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  50. «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — доповнення ספר הליקוטים דא"ח צמח צדק - מילואים (Нью-Йорк, 1983) — у каталозі · читати
  51. «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — літера алеф (Агават Ісраель — «Отійот, пратей га…») ספר הליקוטים דא"ח צמח צדק - אות אל"ף - אהבת ישראל ; אותיות פרטי הא (Нью-Йорк, 1982) — у каталозі · читати
  52. «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — літера алеф (Аз — Емет) ספר הליקוטים דא"ח צמח צדק - אות אל"ף - אז ; אמת (Нью-Йорк, 1983) — у каталозі · читати
  53. «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — літера алеф (Алеф — любов і трепет) ספר הליקוטים דא''ח צמח צדק - אות אל"ף - א ; אהוי''ר (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  54. «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — літера гімел ספר הליקוטים דא''ח צמח צדק - אות גימ"ל (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  55. «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — літера йуд (Йуд — Йона (птах)) ספר הליקוטים דא"ח צמח צדק - אות יו"ד - יו"ד; יונה (עוף) (Нью-Йорк, 1980) — у каталозі · читати
  56. «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — літера йуд (Яар — Їтро) ספר הליקוטים דא''ח צמח צדק - אות יו"ד - יער ; יתרו (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  57. «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — літера мем (Міцвот — Матана) ספר הליקוטים דא''ח צמח צדק - אות מ"ם מצות ; מתנה (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  58. «Сефер га-лікутім — ДАХ Цемах Цедек» — покажчики ספר הליקוטים דא"ח צמח צדק - מפתחות (Нью-Йорк, 1984) — у каталозі · читати
  59. «Сефер га-лікутім» — літера алеф (Ана бе-коах — етрог) ספר הליקוטים אות א' אנא בכח-אתרוג (Бруклін) — у каталозі · читати
  60. «Сефер га-лікутім» — літера бет ספר הליקוטים - אות ב' (Бруклін) — у каталозі · читати
  61. «Сефер га-лікутім» — літера гей ספר הליקוטים - אות ה' (Бруклін) — у каталозі · читати
  62. «Сефер га-лікутім» — літера далет ספר הליקוטים -אות ד' (Бруклін) — у каталозі · читати
  63. «Сефер га-лікутім» — літера йуд (Йосеф — Яаков) ספר הליקוטים - יו''ד (יוסף - יעקב) (Бруклін) — у каталозі · читати
  64. «Сефер га-лікутім» — літера мем ספר הליקוטים -אות מ' (Бруклін) — у каталозі · читати
  65. «Сефер га-лікутім» — літера хет (хет — хохма) ספר הליקוטים - ח (חי''ת - חכמה) (Бруклін) — у каталозі · читати
  66. «Сефер га-лікутім» — літера хет (хохма у-віна — хатан), літера тет ספר הליקוטים -אות ח' (חו''ב - חתן) אות ט' (Бруклін) — у каталозі · читати
  67. «Сефер га-лікутім» — літери вав, заїн ספר הליקוטים - אות ו' ז' (Бруклін) — у каталозі · читати
  68. «Сефер га-лікутім» — літери каф, ламед ספר הליקוטים -אות כ' ל' (Бруклін) — у каталозі · читати
  69. «Сефер га-лікутім» — літери пе, цаді, куф, реш ספר הליקוטים - אותיות פ' צ' ק' ר (Бруклін) — у каталозі · читати
  70. «Сефер га-хакіра — Дерех емуна» ספר החקירה - דרך אמונה (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  71. «Цемах Цедек» — «Піскей дінім», частина 1 צמח צדק - פסקי דינים א (Нью-Йорк, 1992) — у каталозі · читати
  72. «Цемах Цедек» — «Піскей дінім», частина 2 צמח צדק - פסקי דינים ב (Нью-Йорк, 1992) — у каталозі · читати
  73. «Цемах Цедек» — «Піскей дінім», частина 2 צמח צדק - פסקי דינים ב (Вільна) — у каталозі · читати
  74. «Цемах Цедек» — «Сефер га-сіхот» צמח צדק - ספר השיחות (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  75. «Цемах Цедек» — «Шаар га-мілуїм», частина 5 צמח צדק - שער המילואים - ה (Бруклін) — у каталозі · читати
  76. «Цемах Цедек» — Евен га-езер, частина 1 צמח צדק - אבן העזר א (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  77. «Цемах Цедек» — Евен га-езер, частини 2–3 צמח צדק - אבן העזר ב-ג (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  78. «Цемах Цедек» — Йоре деа צמח צדק - יורה דעה (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  79. «Цемах Цедек» — новели до Талмуду צמח צדק - חידושים על הש''ס (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  80. «Цемах Цедек» — Орах хаїм צמח צדק - אורח חיים (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  81. «Цемах Цедек» — покажчики צמח צדק - מפתחות (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  82. «Цемах Цедек» — Хошен мішпат צמח צדק - חושן משפט (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  83. «Ігрот кодеш» (Цемах Цедек) אגרות קודש (אדמו"ר ה"צמח צדק") (Бруклін) — у каталозі · читати
  84. Доповнення до книжки «Дерех емуна» הוספות לספר דרך אמונה (Бердичів) — у каталозі · читати
  85. Заповідь «люби ближнього свого, як самого себе» The Mitzvah To Love Your Fellow As Yourself (Нью-Йорк) — читати
  86. Пасхальна Гагада «Сод кдошім» («Таємниця святих») з великими та глибокими коментарями на засадах каббали הגדה של פסח סוד קדושים עם פירושים גדולים ועמוקים על אדני הקבלה (Варшава) — у каталозі · читати
  87. Перелік маамарів хасидуту — Цемах Цедек רשימת מאמרי דא''ח - צמח צדק (Бруклін) — у каталозі · читати
  88. Покажчик до книжок Цемах Цедека ספר המפתחות לספרי הצמח צדק (Бруклін) — у каталозі · читати
  89. Порядок пасхальної Гагади — «Сод кдошім» («Таємниця святих») סדר הגדה של פסח - סוד קדושים (Варшава, 1886) — у каталозі · читати

Зовнішні посилання

Адмор Цемах Цедек
Категорії на тему «Ребе Цемах Цедек»
Родина Ребе Цемах Цедека
Хасиди доби Ребе Цемах Цедека
Книги Ребе Цемах Цедека
Нігуни Ребе Цемах Цедека
Попередній:
Мітлер Ребе
Провідники Хабаду
9 кислева 5588 (28 листопада 1827) — 13 нісана 5626 (29 березня 1866)
Наступний:
Ребе Магараш
Родовідне дерево Ребе Хабаду
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Стерна
 
 
 
Шнеур-Залман — Алтер Ребе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Шейна
 
Дов-Бер — Мітлер Ребе
 
Хаїм-Аврагам
 
Моше
 
Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Рахель
 
Аврагам Шейнес
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
?
 
Шифра
 
Еліягу
 
Шолом-Шахна Альтшулер
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Нахум
 
Барух
 
Сара
 
Бейла
 
 
Двойра-Лея
 
Браха
 
Менуха-Рахель
 
Хая-Сара
 
Естер-Міріам
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Хая-Мушка
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Ребе Цемах Цедек
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Барух-Шолом
 
Єгуда-Лейб
 
Хаїм-Шнеур-Залман
 
Ісраель-Ноах
 
Йосеф-Іцхак
 
Яаков
 
 
Раде-Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Леві-Іцхак Залмансон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Штерна
 
 
 
Шмуель — Ребе Магараш
 
 
 
Ребецн Рівка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леві-Іцхак
 
Мордехай Шнеєрсон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шнеур-Залман-Агарон
 
 
Аврагам-Сендер
 
Менахем-Мендл
 
Двойра-Лея
 
Хая-Мушка
 
Барух-Шнеур-Залман
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шолом-Дов-Бер — Ребе Рашаб
 
 
 
Ребецн Штерна-Сара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рабі Леві-Іцхак
 
Ребецн Хана
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосеф-Іцхак — Ребе Раяц
 
 
 
Ребецн Нехама-Діна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дов-Бер
 
Ісраель-Ар'є-Лейб
 
 
 
 
 
 
Хана
 
 
 
 
Шейна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Адмор шліта
 
 
Хая-Мушка
 
 
 


Примітки

  1. ^ 1 2 Так за версією, яку було ухвалено. Див.:«Ігрот кодеш» (Ребе Раяц), частина 4, с. 248, сіха 12 нісана 5700 (20 квітня 1940), сіха сьомого дня Песаху 5700 (29 квітня 1940), «Шалшелет га-яхас» — на початку «Гайом йом» — 5703 та ін. За іншою версією, це було в 5548 році (1787/1788). Див.: щоденник Ребе Раяца від 9 тамуза 5658 (29 червня 1898), «Ігрот кодеш» (Ребе Раяц), частина 2, с. 195, і сіху останнього дня Песаху 5695 (25 квітня 1935). Ще одна версія каже, що це було в 5550 році (1789/1790), і див. у сіхі 27 сівана 5704 (18 червня 1944). Див. примітку рава Шмуеля Крауса на цю тему.
  2. ^ У «Сефер га-маамарім» 5564, сторінка 343, і в «Лікутей дібурім» наводиться, що весілля було 5 кислева 5564 року (20 листопада 1803). А в «Шалшелет га-яхас», на початку «Гайом йом», наводиться, що весілля було в 5563 році (1802/1803). А в «Решимат га-йоман», сторінка 209, написано, що Цемах Цедек одружився, коли йому було 12 або 13 років, бо його синові Рабашу було близько 9 років під час відходу з життя Алтер Ребе в 5573 році (1812/1813) (а це означає, що його весілля було в 5563 році (1802/1803)). Але там же, на сторінці 195, Ребе пише, що не пам'ятає цієї деталі чітко, а в переліку маамарів Ребе Раяца вказано на «драш Алтер Ребе, неділя, переддень Хануки 5566 (15 грудня 1805), на трапезі викупу первістка Рабаша, хай перебуває душа його в раю», і відповідно до цього під час відходу Алтер Ребе Рабашу було сім років.
  3. ^ У «Дерех міцвотеха» містяться теми, які Ребе Цемах Цедек чув від Алтер Ребе в ці дні
  4. ^ Це було в місяці тішрей 5588 року (вересень–жовтень 1827). Мітлер Ребе прибув до Гадяча і кілька разів молився на могилі свого батька, Алтер Ребе. Одного разу він пробув біля могили довгий час, а потім вийшов звідти з усміхненим обличчям і сказав: «Я домігся від батька мого, пана мого, вчителя мого і наставника мого, щоб мене звільнили від провідництва». Хасиди думали, що він має на увазі переселення до Святої землі, адже, як сказано, його батько, наш учитель Алтер Ребе, теж просив відмовитися від провідництва хасидами, щоб переселитися до Землі Ізраїлю.
  5. ^ Згодом рабі Агарон з Кременчука став також зятем Мітлер Ребе, одружившись третім шлюбом із Хаєю-Сарою, донькою Мітлер Ребе
  6. ^ Див. за посиланням нижче докладний огляд із додатковими подробицями, на сайті «Торат Хабад лі-вней га-єшивот».
  7. ^ Офіційні документи оприлюднено
  8. ^ Див. постійну рубрику, присвячену оповідям на цю тему, у випуску «Га-Ах», починаючи з випуску 31 і далі
  9. ^ Числове значення слова «нед» — 54
  10. ^ «Ігрот кодеш» Раяца, частина 2, сторінка 495.
  11. ^ Випуск «Керем Хабад», нісан 5747 (березень–квітень 1987), с. 68.
  12. ^ Розповідають, що помилка сталася тому, що, подивившись на обличчя Ребе, він ішов вулицею із заплющеними очима, бо не хотів забути образ, і посеред дороги наштовхнувся на дерево, і це збило його, спричинивши ці помилки.
  13. ^ Див. «Мі-бейт га-гназім» Берла Левіна, с. 257
  14. ^ Відкриття: виявлено перший портрет, що приписується Ребе Цемах Цедекові Невідомий портрет Цемах Цедека, імовірно найдавніший, — оприлюднено Додаткова література: Менахем Бронфман, Портрет, що перейшов у спадок, «Кфар-Хабад», випуск № 1885
  15. ^ Див.: Шалом-Дов-Бер Кубітешк, Родина його святості Ребе Цемах Цедека за його життя, у збірнику «Гаарот у-біурім — Огалей Тора», випуск 1101, с. 111 - 122.
  16. ^ Див. також тут.
  17. ^ У книзі «Ле-шема озен» (розділ Цемах Цедека, оповідь 15) рава Шнеура-Залмана Духмана наводиться, що в Ребе Цемах Цедека був ще один син на ім'я Єрахміель, який помер у молодому віці, але, крім «Ле-шема озен», інших джерел про це не наведено. І див. «Решимот га-йоман», сторінка 317, що в Цемах Цедека було кілька синів, які не прожили довго. А якщо так, то крім р. Яакова був ще один син.
  18. ^ Історія Хабаду в царській Росії
Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон згадується ще в 1 215 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6068847701

Повідомити про помилку на цій сторінці