Перейти до вмісту

Народ Ізраїлю

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно доповнити
Ця стаття неповна, і в ній поки що бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці про це є на сторінці обговорення.
Запрошуємо вас доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Подумайте про створення заголовків для розділів, що потребують доповнення, і про перенесення шаблону до них. Причина: див. про це в: маамар «Кумі орі» — «Мелукат» 5, «Лікутей сіхот», тижнева глава «Матот» (?) про наділи — «Хелкену горалену», «Толдот» 52 та ін..
Цю статтю необхідно доповнити
Ця стаття неповна, і в ній поки що бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці про це є на сторінці обговорення.
Запрошуємо вас доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Подумайте про створення заголовків для розділів, що потребують доповнення, і про перенесення шаблону до них. Причина: див. про це в: маамар «Кумі орі» — «Мелукат» 5, «Лікутей сіхот», тижнева глава «Матот» (?) про наділи — «Хелкену горалену», «Толдот» 52 та ін..

Народ Ізраїлю — це нащадки Аврагама, Іцхака та Яакова (Ісраеля), народ, який Святий, благословенний Він, обрав з-поміж усіх народів і дав їм Свою Тору. Усі сини Ізраїлю відкидають ідолопоклонство, визнають Всевишнього і готові віддати життя за святість Його благословенного Імені, і тому вони називаються «єгудім» — від слова «визнання».

Їхня душа

Основна стаття – Б-жественна душа

Окрім тваринної і природної душі, яка є в усіх людей, у кожного з Ізраїлю є ще одна душа. Ця душа відрізняється від душі інших творінь тим, що вона душа свята, тобто отримує життєву силу від святих щаблів, і в ній світить і відчувається Б-жественне світло.

Тобто якщо в народів світу є одна система життя (— розумові уявлення, почуття й поведінка), що походить від їхньої природної душі, то в єврея є ще одна душа, з якої виходить життєва сила жити єврейським життям (осягати Б-жественні осягнення, мати почуття щодо Нього та виконувати Його заповіді). У цій душі єврея, оскільки вона походить від святості, відчувається Б-жественне світло, так що воно вбирається в розум єврея, і той живе Б-жественним життям, яке вище за світ[1].

Щаблі в ній

Див. Десять сфірот кліпи

Їхній корінь

Корінь душ народу Ізраїлю — у світі Тогу [2]

Їхнє тіло та тваринна душа

Основна стаття – Тваринна душа

Їхній вибір Б-жественності

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Вибір синами Ізраїлю служіння Святому, благословенний Він, і отримання впливу тільки від Нього. Про цей вибір наводиться в мідраші на вірш[3]: «Доля моя — Г-сподь, сказала душа моя».

Притча про царя, який увійшов у країну, і з ним були герцоги, епархи, стратилати тощо. Один сказав: «Я візьму собі герцога», другий сказав: «Я візьму собі епарха», а третій сказав: «Я візьму собі стратилата». Був там один розумний чоловік, який сказав: «Я візьму собі царя: усі вони змінюються, а цар не змінюється». Так і народи світу: одні служать сонцю, інші служать місяцю тощо, але Ізраїль служить тільки Святому, благословенний Він, як сказано: «Доля моя — Гаває, сказала душа моя».

Цей вибір — вибір сутнісний. Вживання поняття «сутнісний» щодо вибору означає, що цей вибір не є наслідком і «отримувачем» від іншої душевної сили. (Тобто це не вибір на основі розумового розуміння: сама сутність душі єврея, оскільки вона пов'язана і єдина зі Святим, благословенний Він, обирає прилучитися до Нього, і на це натякають слова вірша: «Доля моя — Г-сподь», — тобто душа є часткою Всевишнього, і завдяки цьому вона обирає Його.) І це вибір, який вищий за розум.

Проте цей вибір, який вищий за розум, діє і на розум єврея, так що й у розумінні свого розуму він дійде висновку, що бажаний вибір — це вибір Святого, благословенний Він. Причина цього в тому, що єврей, перебуваючи в бітулі перед Святим, благословенний Він (завдяки своєму сутнісному вибору), може дійти своїм розумом висновку, що слід відмовитися від свого буття заради буття Святого, благословенний Він, яке є справжнім буттям. Народи ж світу, оскільки в них немає цього бітулю, перебувають у стані «єш», і їхній розум не здатен вивести, що слід відмовитися від свого буття, адже вони — «єш» за своєю суттю[4].

Обрання їх

Окрім усіх переваг душ Ізраїлю самих по собі, у них є й та перевага, що Святий, благословенний Він, обрав їх. Ця перевага — тому що обрання походить від Ацмуту[потрібне уточнення]

Це почалося під час дарування Тори[5][потрібне уточнення]

Обрання Святим, благословенний Він, Ізраїлю — це насамперед обрання їхнього тіла[6]. «Подібного своєю матеріальністю до тіл народів світу»

Тіло і душа — їхній вплив одне на одного

Обрання Ацмуту — це перевага тіла над душею (оскільки в душі є власна перевага — вона на щаблі сина тощо, ці переваги приховують перевагу обрання, бо в душі відчувається, що причина обрання — не з боку того, хто обирає, а з боку її переваги, і щабель зв'язку — на такому щаблі в Б-жественності, де є місце для поняття «син»; обрання ж — у самому Ацмуті). Проте ця перевага розкривається в тілі саме через вбирання душі в тіло. Адже ця перевага з боку самого тіла зовсім непомітна; навпаки, у самому тілі немає жодної переваги, і обрання в ньому непомітне. І це розкривається в тілі завдяки тому, що душа вбирається в нього і світить у ньому Б-жественним світлом.

Те, що світло душі розкриває в тілі перевагу «обрання», хоча, здавалося б, перевага душі — це перевага сина (а якщо так, як вона розкриває в тілі обрання?), пояснюється тим, що насправді й те, що душа — син, походить від обрання (адже Ацмут нічим не змушений, і не можна сказати, що є в Ньому щабель, де син посідає місце сам по собі, і лише на вищому щаблі цього немає, і тільки там застосовне обрання. Але Ацмут обрав Своїм вільним вибором, щоб душа посідала в Нього місце як син). І тому, коли в тілі розкривається перевага сина, оскільки саме тіло не таке, як син («подібне своєю матеріальністю до тіл народів світу»), стає видно, що й перевага сина — від Ацмуту.

Виходить, що з убиранням душі в тіло завдяки цьому додається і в ній самій: хоча й у душі є перевага обрання, проте через те, що в ній є перевага сина, ця перевага (обрання) прихована, і саме через убирання в тіло розкривається, що справжня перевага — це обрання[7].

Сини, раби.

Сини:

Є безліч віршів, які описують, що сини Ізраїлю — сини Святого, благословенний Він, наприклад: «Сини ви Г-сподові, Б-гу вашому»,

Раби

Є безліч віршів, які описують, що сини Ізраїлю — раби Святого, благословенний Він, наприклад: «Бо Мені сини Ізраїлю — раби...», «І сказав Він мені: ти раб Мій, Ізраїлю, яким Я прославлюся».

У хасидуті пояснюється [8], що два найменування єврея щодо Святого, благословенний Він, виражають два види служіння. Служіння синів Ізраїлю як синів вказує на осягнення, любов і трепет та служіння з бажання й насолоди. Натомість їхнє служіння як раба — це служіння з кабалат ол, без жодного розуміння. У багатьох місцях у хасидуті пояснюється, що саме такий вид служіння, з кабалат ол, є піднесенішим. Водночас у маамарі, що починається словами «Арба рашей шанім гем», Ребе пояснює, що треба служити Всевишньому з насолодою та почуттям і що навіть служіння кабалат ол має бути з бажанням і насолодою.

Багато разів пояснюється, що через те, що сини Ізраїлю — сини Святого, благословенний Він, неважливо, що вони зроблять і на якому щаблі опиняться, Святий, благословенний Він, завжди любить їх, подібно до батька, який завжди любить свого сина сутнісною любов'ю.

Їхні імена

Євреї

Джерело імені «єгуді» — це походження від коліна Єгуди, проте починаючи з часу указу Гамана, коли Мордехай-юдей спонукав синів Ізраїлю відкинути ідолопоклонство, визнати Всевишнього і скасувати себе перед Ним, усі сини Ізраїлю стали називатися «єгудім» — від слова «визнання»[9].

  • Людина
  • Яаков
  • Ізраїль
  • Єшурун

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Див. «Танія», розділи 2 і 18
  2. ^ Див. «Лікутей Тора», тижнева глава «Ваїшлах» — джерело кліпот у Тогу
  3. ^ Ейха 3, 24.
  4. ^ «Ба-йом аштей асар» 5749 — «Мелукат», т. 3
  5. ^ «Лікутей сіхот», т. 17, сіха до 12 сівана
  6. ^ «Танія», розділ 49.
  7. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Толдот» 5752.
  8. ^ *«Сефер га-лікутім», стаття «Син».
    • «Баті ле-гані» 5745
  9. ^ Див. «Тора ор», Мегілат Естер (Сувій Естер), с. 99.

Повідомити про помилку на цій сторінці