Перейти до вмісту

Календар «Гайом йом»

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
«Гайом йом» — перше видання

«Гайом йом — луах ор заруа ле-хасидей Хабад», перший твір Ребе святою мовою[1], — це календар, що розподіляє уроки Хітас відповідно до постанови Ребе Раяца. Під час його видання додалися ще дві мети: оприлюднення звичаїв Хабаду і збірка коротких висловів з учення хасидуту. Добірку уклав Ребе. Серед анаш поширився звичай щодня вивчати вислів, наведений у календарі на сьогоднішню дату.

Укладання календаря

20 кислева 5703 року (29 листопада 1942) Ребе Раяц звернувся до свого зятя, Ребе, і попросив його «зволити укласти календар на рік, починаючи з нинішнього 19 кислева до 19 кислева прийдешнього до нас на добро року, і в ньому будуть, зокрема: а) уроки для щоденного вивчення, придатні для кожного . . б) звичаї хасидів Хабаду. в) добірка висловів з учення хасидуту і шляхів хасидів, короткі теми на кожен день року. Календар, який він укладе, нехай назве „Гайом йом, луах ор заруа ле-хасидей Хабад“»[2].

Протягом чотирьох місяців Ребе трудився над майстерною роботою з укладання календаря, і в листах того часу Ребе перепрошує тих, хто до нього звертався, за затримку відповідей через «велику зайнятість укладанням календаря для хасидів Хабаду, що виходить друком цими днями». Ребе черпав перли й коштовні скарби із сіхот і листів Ребе Раяца, що були в його розпорядженні, а також зі скарбниці своїх особистих записів збирав дорогоцінні камені й вставляв їх у золоті оправи календаря «Гайом йом».

Лише до 11 нісана збірка вийшла друком, і, як було повідомлено про неї у випуску «Га-Кріа ве-га-кдуша»: «„Гайом йом“. Під цією назвою цими днями з'явилася збірка, що містить скарбницю слів зі „Світильника восьми свічок“...»

Календар, який за своєю формою побудований як справжній календар на рік, починається 19 кислева — у Новий рік хасидуту, і на його початку навіть надруковано як «передмову» уривок з листа Ребе Рашаба про Новий рік учення хасидуту 19 кислева і про те, як належить його використовувати.

Календар видавався 21 раз (не враховуючи видань перекладів): уперше календар було надруковано в 5703 році (1942/1943), останнє видання вийшло в 5780 році (2019/2020), а другий наклад у збільшеному форматі — в 5781 році (2020/2021).

Перша книга

Із призначенням Ребе в 5702 році (1941/1942) керівником «Кегот», «Мерказ ле-іньоней хінух» і «Махане Ісраель» Ребе почав займатися видавничою діяльністю і брав участь у редагуванні брошур і «Кунтресів» — від слів хасидуту Ребе Раяца до брошур, що виходили в популярному стилі для євреїв Сполучених Штатів, солдатів, дітей та інших. Сам Ребе писав про брошури такого роду, що він не вичитує [кожне слово], а лише відповідає за зміст ідеї та підхід: «Само собою зрозуміло, що коли я правлю брошуру, яка виходить друком від „Мерказ ле-іньоней хінух“ і тому подібне, — зміст моєї правки стосується загальної ідеї, підходу і тому подібного, але не питання, згаданого вище [тобто перевірки того, як вимовляти Ім'я Б-га в благословеннях і молитвах]»[3]

Слід зазначити, що й у раніші роки Ребе займався виданням і редагуванням, наприклад: редагування журналу «Га-Тамім», покажчики до книжок хасидуту та інше.

Згадані видання, в яких Ребе брав участь на різних етапах, — але першим твором Ребе вважається книга «Гайом йом», яку Ребе написав своєю святою рукою від початку до кінця, дібравши відповідні вислови за датами, і зроблено це було за вказівкою Ребе Раяца.

Ставлення Ребе Раяца

«Я можу, хвала Б-гу, спиратися на особливу допомогу Небес, якої я удостоївся: кожну справу, яку я вважаю корисною для багатьох, Всевишній, благословенний Він, допомагає рано чи пізно, завдяки різним причинам, здійснити». У цьому особливому висловлюванні, що пролунало зі святих вуст Ребе Раяца на фарбрейнгені останнього дня Песаху 5700 року (30 квітня 1940), Ребе Раяц вирішив розкрити задум укладання календаря «Гайом йом».

Продовжуючи ці слова, Ребе сказав, що слід було б зібрати всі звичаї Хабаду в особливій книзі поряд із висловами і короткими розповідями, і щоб усе було впорядковано відповідно до повсякденного життя, на зразок «щоденного уроку» для громади хасидів Хабаду. «Таку впорядковану добірку, — сказав Ребе Раяц, — здатна зробити тільки глибока „пнімі“, ґрунтовна й систематична людина, що має широкий і глибокий розум».

Великий твір був перед очима Ребе Раяца, як написав Ребе в листі, надісланому раву Яакову Ланді: «Усі звичаї, які я надрукував у „Гайом йом“, я включив за вказівкою святішого мого тестя і вчителя, Адмора шліта, і перед друком вони ще раз були перед його очима (а деякі з них він звелів пропустити, сказавши, що вони не є вказівкою для багатьох)». Іншим разом Ребе висловився, що книгу було надруковано за повелінням Ребе Раяца, і Ребе додав і висловився[4], що на власні очі видно вплив висловів книги відтоді, як її було надруковано. Так і в сіхі 19 кислева 5749 року (28 листопада 1988) Ребе висловився про «Гайом йом»: «Ця книжечка, надрукована за життя провідника нашого покоління, була перед його очима в усіх найдрібніших подробицях».

Ребе Раяц дуже зрадів, коли отримав надрукований твір з рук рава Шломо-Агарона Казарновського, і вигукнув у захопленні: «Цей календар — це щоденна духовна їжа»!

Іншим разом він сказав раву Ходакову з особливою інтонацією: «Гайом — йом! Дер тог із тог!» [= день є день][5].

У листі тих днів Ребе Раяц пише одному з хасидів: «Ви, звісно, отримали книгу „Гайом йом“ — книгу малого формату, яким хасид має бути у власних очах, але повну перлів і дорогоцінних каменів з могутніх і міцних скарбниць. Це, хвала Б-гу, витвір справжньої хасидської якості. Всевишній, благословенний Він, обдарував, щоб не наврочити, мого зятя, рава гаона р. Менахема-Мендла шліта, тим, що він зміг збудувати цей пишний хасидський палац з його 383 кімнатами, так що день дневі передає мову — кожен день говорить щось. Це день у його справжньому значенні, „Гайом йом“, що кожен день — це день» [6].

Сам Ребе Раяц вивчав «Гайом йом» і навіть кілька разів показував, як можна «жити» зі щоденним висловом. У багатьох листах Ребе Раяц цитує вислів «Гайом йом» на той день і використовує його як дороговказ у своїх вказівках — цього дня — тим, хто до нього звертався. На фарбрейнгені свята Шавуот 5703 року (9 червня 1943) Ребе Раяц висловився, що той, хто дотримується уроків «Гайом йом», може йти до дарування Тори «зовсім інакше»!

Календар здобуває визнання у світі

Новий календар було прийнято «з любов'ю в хасидському світі», за описом Ребе («Ігрот кодеш», частина 1, с. 167). Керівники Колель Хабад висловили свою радість у листі, надісланому Ребе: «Ця збірка сповнена змісту, що глибоко коріниться в основах хасидуту, його дусі й душі. Вона укладена в чудовому й зручному порядку для щоденного користування і в цьому дусі була прийнята, особливо в анаш і в інших колах, відданих Торі. І від усього серця скажемо їй: хай зміцниться її сила!».

За вказівкою Ребе Раяца Ребе поширював календар усіма можливими способами. Серед іншого Ребе надіслав календар своєму братові Ісраелю-Ар'є-Лейбу Шнеєрсону, який жив тоді в Тель-Авіві. Переглянувши книгу, той почав танцювати від великої радості й захоплення. «Мій брат надіслав мені свій перший твір», — схвильовано розповідав він оточенню. Але з жалем додав: «Дуже шкода, що світ не знає, що приховано всередині цього твору». Іншим разом він сказав: «Я завжди знав, що в мого брата „а гуте коп“ [= добра голова], але щоб настільки!»...

Особливість календаря

Календар «Гайом йом» не був задуманий як звичайний «календар на рік», а як щось значно більше. З самого факту, що календар з'явився лише в місяці нісан, хоча починається він 19 кислева, зрозуміло, що від початку календар був призначений стати насущним хлібом хасидів Хабаду на покоління.

Звичайний календар виходить з ужитку після закінчення свого року, але в цьому календарі, який є «світлом, посіяним для хасидів Хабаду», з роками цей посів сходить і росте. Цей календар, пронизаний словами Б-га живого, — «вічний календар». І справді, саме з плином років користування календарем посилилося, а його вивчення стало насущним хлібом у хасидів, аж поки не вкоренився звичай — у любавицькому бейт-мідраші в Любавичах 770, «Бейт Мошіах», а звідти в синагогах Хабаду по всьому світу — щодня повторювати вислів «Гайом йом» після ранкової молитви.

Календар і зв'язок з Мошіахом

Сам календар сповнений практичних порад — що можна зробити, щоб полегшити ті самі «муки народження Мошіаха» і зустріти праведного Мошіаха.

Так, на самому початку календаря, 21 кислева, Ребе пише: «Слід вивчити напам'ять, кожен у своїй мірі, і повторювати це під час ходіння вулицею — тим самим ми удостоїмося зустріти Мошіаха».

5 тевета Ребе пише, що «в дні Мошіаха побачать перевагу вдячності й простосердя, коли всі вірять чистою вірою у Всевишнього, в Його Тору і Його заповіді.. Цар Мошіах доведе й роз'яснить „велике діяння“ простосердя — сердечне, серйозне служіння».

Кілька днів потому, 15 тевета, Ребе пише: «Прислухайся і слухай, Ізраїлю: цей час — час Визволення через праведного Мошіаха, а страждання, що спіткають нас, — це муки народження Мошіаха, і Ізраїль буде визволений тільки через тшуву.. „Повернися, Ізраїлю, до Г-спода, Б-га твого“, і приготуй себе й домашніх своїх зустріти праведного Мошіаха, який ось-ось прийде».

«Особливо в цей час, коли з милості Всевишнього, благословенний Він, ми стоїмо на порозі Визволення, — пише Ребе 8 швата, — нам слід докладати всіляких зусиль, зміцнювати всі справи віри з ретельним виконанням заповідей і дотримуватися всіх звичаїв, не поступаючись ані найменшим, і заповідь та обов'язок кожного рабина в Ізраїлі — повідомити своїй громаді, що біди й страждання — це муки народження Мошіаха, і Г-сподь, Б-г наш, вимагає від нас здійснити тшуву — повернутися до Тори й заповідей, щоб ми не затримували прихід праведного Мошіаха, який ось-ось прийде».

22 нісана Ребе пише про розкриття «трапези Мошіаха» в останній день Песаху, а наступного дня пише: «Існує поняття, що останній день Песаху — це розкриття Мошіаха, яке стосується всього Ізраїлю. Песах — це „перестрибування“ і „ніч чування“, і взагалі вирізняється свобода, а потім поринають у справи світу, — тому це розкриття Мошіаха, сила, що дається для того, щоб можна було йти у світі».

Вислів, що особливо стосується наших днів, наведено 24 іяра: «З приходом Мошіаха розкриється перевага простоти й простосердя, притаманна служінню простих людей, які моляться й читають Тегілім у простоті серця».

«У цей час, у найостанніші дні перед Мошіахом, обов'язок кожного з Ізраїлю — дбати про благо ближнього, чи то старий, чи молодий, пробуджувати до тшуви, щоб він, не дай Б-г, не опинився поза колом Ізраїлю, який удостоїться, з допомогою Всевишнього, повного Визволення», — так пише Ребе 18 сівана.

«Перевага Мошіаха, — пише Ребе 1 менахем-ава, — в тому, що він буде скромним: хоча він буде в найвищій величі й навчатиме Тори з праотцями і Моше Рабейну, при всьому цьому він буде в найвищій скромності й самозреченні, щоб навчати також і з простими людьми».

Через два дні Ребе пише: «Тоді, коли Мошіах прийде незабаром, у наші дні, амінь, сумуватимуть за днями вигнання. Тоді буде прикро, чому не займалися „служінням“. Тоді вже відчують великий біль від відсутності служіння зараз. Дні вигнання — це дні служіння, щоб приготуватися до приходу Мошіаха незабаром, у наші дні, амінь».

«Шалшелет га-яхас»

Основна стаття – «Шалшелет га-яхас»

«Шалшелет га-яхас» — це передмова, вміщена на початку календаря «Гайом йом»; у ній наводиться життєпис усіх провідників Хабаду, їхня діяльність, їхні книжки та члени їхніх родин.

Цю передмову було детально відредаговано Ребе, і впродовж років з кожним новим виданням, що виходило друком, Ребе правив оновлення «Шалшелет га-яхас», додаючи подробиці, що стосуються його діяльності за роки, які минули від попереднього видання. Остання правка була зроблена в 5748 році (1987/1988). А в наступні роки (до 5752) вони були перед його святими очима.

«Гайом йом» — частина друга

«Гайом йом», частина друга, — це добірка висловів, які Ребе записав для себе в зошиті, очевидно, щоб видати їх у календарі «Гайом йом» на 5704–5705 роки (1943–1945), проте цього не сталося.

У 5749 році (1988/1989) було надруковано фотокопії сорока семи висловів та їх розшифровку в перекладі святою мовою як частину оновленого видання «Гайом йом», випущеного «Кегот». Коли ця книга дійшла до Ребе, він написав із протестом (зміст — з чуток): «Звідки їм дано дозвіл друкувати рукопис (другого календаря), адже він не був призначений для друку? Чому пропустили „Море шіур“ з „Танії“? Хто дав їм дозвіл змінювати святу мову стилю висловів (які були написані святою мовою)?[7]

У 5751 році (1990/1991) вислови було надруковано з примітками й посиланнями за редакцією рава Мордехая-Менаше Лауфера у книзі «Ємей мелех», частина 2 (с. 875 і далі).

У 5754 році (1993/1994) було надруковано фотокопії сорока восьми висловів та їх розшифровку в збірці «Цадик ла-мелех», випуск 7 (с. 279 і далі), що вийшла до світлого дня 28 сівана.

У 5758 році (1997/1998) Всесвітня «Агудат хасидей Хабад» до центрального фарбрейнгену 3 тамуза 5758 року (27 червня 1998) видала «Кунтрес» під назвою «Гайом йом», частина 2, в якому близько дев'яноста висловів за редакцією рава Мордехая-Цві Ліберова.

Розширене видання

Основна стаття – Календар «Гайом йом» з примітками й посиланнями

У 5742 році (1981/1982) за редакцією рава Міхаеля-Агарона Зелігсона вийшло розширене видання календаря, в якому зазначено джерело кожного вислову, а також додаткові посилання, що пов'язують зміст вислову з днем, на який його призначено. Книга витримала ще два видання, і Ребе заохочував її редагування й поширення.

Вивчення календаря в наші дні

Уже на початку 5730-х років, коли один зі шлухім Ребе повідомив, що щодня вивчає зміст вислову дня з календаря з членами громади, Ребе відповів йому: «З нього хай беруть приклад і так чинять»[8].

Публічно Ребе висловився про це в сіхі 19 кислева 5749 року (28 листопада 1988), і Ребе знову торкнувся цього в 5752 році (1991/1992), підтримавши пропозицію щодня вивчати уривок на цей день[9].

Див. також

Додаткова література

  • «Гайом йом га-мевоар» — 2 томи. З широким роз'ясненням, джерелами й посиланнями. За редакцією рава-хасида р. Шмуеля Раскіна. «Кегот», 5778.
  • «Гайом йом ле-ам» — адаптоване видання для широкої публіки, 5781
  • «Легалот цева ба-йом» — вислови «Гайом йом», перероблені в кольорові малюнки, 5781
  • «Гайом йом... ім іньяней Геула у-Мошіах» — за редакцією рава-хасида р. Габріеля Абіхзера. «Мерказ доврей іврит», Нью-Йорк, 5784.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Йому передував «Ялкут йомі» — кишенькова енциклопедія, укладений Ребе святою мовою, перекладений і відредагований англійською.
  2. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 15, с. 370
  3. ^ «Гаарот у-біурім Огалей Тора», випуск до Песаху 5783, с. 170
  4. ^ «Гітваадуйот» 5748, частина 3, с. 385
  5. ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 394, с. 38.
  6. ^ «Ігрот кодеш», частина 7, с. 231.
  7. ^ «Діврей Мошіах» 5749, частина 3, щоденник за 18 адара I.
  8. ^ «Гаарот у-біурім Огалей Тора», випуск 1283, «Ваїгаш» 5786, с. 15.
  9. ^ «Лікут маанот кодеш» 5752–5754, с. 13

Повідомити про помилку на цій сторінці