Проголошення «лехаїм»


Проголошення «лехаїм» — вираз, що стосується того, що відбувається на хасидському фарбрейнгені, на якому п'ють алкогольний напій і кажуть «лехаїм у-ле-враха».
Вираз не стосується напою безпосередньо і виражає уявлення про те, що пиття машке призначене не для задоволення чи розваги, а для того, щоб благословити одне одного і відкрити серце для щирого й сердечного фарбрейнгену. Так, наприклад, на фарбрейнгені заведено казати «скажи лехаїм» або «налий лехаїм».
Ребе вказував пити в міру й остерігатися сп'яніння і навіть установив для цього постанову про міцні напої.
Мета проголошення «лехаїм»
Коли Ребе Раяц відвідав рава Йосефа-Хаїма Зоненфельда під час своєї поїздки по Країні, рав Зоненфельд запитав Ребе Раяца, чому хасиди мають звичай казати «лехаїм» на фарбрейнгені. Ребе Раяц відповів на це притчею про єдиного сина царя, якого послали до віддаленого села, щоб він зблизився з жителями й наблизив їх до царя, але насправді царський син забув мету своєї місії в тому місці. Одного разу до села прибув посланець зі столиці й передав царському синові листа, в якому батько написав йому, що незабаром поверне його до палацу. Царський син сповнився радістю від того, що скоро повернеться до палацу, і захотів пуститися в танок, але побоювався, що подумають, ніби він збожеволів, і тому запросив усіх жителів села випити за його рахунок, доки всі разом не пустилися в танок. Ця притча описує сходження душі в тіло, і те, що машке призначене приспати тваринну душу і привести Б-жественну душу до розкриття[потрібне джерело][1] І так висловився[2] Ребе: «У хасидів порядок такий, що кажуть „лехаїм“, щоб приспати тіло й тваринну душу і пробудити й розкрити Б-жественну душу».
Формула проголошення «лехаїм»
Хасидський вираз, поширений серед хасидів Хабаду, — «лехаїм у-ле-враха», як було заведено в Магіда з Межиріча, і Алтер Ребе та всі хасиди після нього, які пояснили зміст формули: оскільки, коли входить вино, виходить таємниця, тобто розкриття мідот, тому потрібне благословення, і формула — «лехаїм у-ле-враха», літери лев-раха[3].
Водночас в інших хасидських громадах заведено бажати, коли кажуть «лехаїм», формулою «лехаїм товім у-ле-шалом», і ця формула також наводиться в наших Ребе, провідників поколінь, з її поясненням[4], що причина того, що саме коли кажуть «лехаїм», треба бажати «лехаїм товім», у тому, що вперше, коли в Торі згадується пиття п'янкого напою, коли Ноах вийшов з ковчега й пив вино, Тора розповідає, що від цього були недобрі наслідки.
І насправді ще значно раніше перший гріх, який був у світі, що є джерелом усіх гріхів, – за однією з думок – була виноградна лоза, і оскільки були недобрі наслідки, треба благословити, щоб «лехаїм», який кажуть, був із добрими наслідками: лехаїм товім у-ле-шалом[5].
Ребе Цемах Цедек пояснив[6], що насправді побажання «лехаїм товім у-ле-шалом» містить три частини:
- Лехаїм – здоров'я тіла, щоб не хворіли, не доведи Б-же.
- Товім – прожиток.
- У-ле-шалом – мир у домі.
На практиці в хасидів Хабаду закріпилося казати за формулою Магіда з Межиріча і Алтер Ребе, але кілька разів і сам Ребе користувався цією формулою[7].
Ребе Рашаб висловився, що немає потреби примножувати благословення під час проголошення «лехаїм», і одного проголошення «лехаїм» досить, і воно містить усі благословення[8].

Постанова про міцні напої
Основна стаття – Постанова про міцні напої
Постанова про міцні напої — постанова, яку Ребе встановив для обмеження кількості вживання машке серед хабадських хасидів. У Шабат тижневої глави «Шміні», Шабат мевархім місяця іяра 5723 року (квітень–травень 1963), Ребе виступив із постановою для всіх анаш, і зокрема для тих, кому менше сорока років, і особливо для учнів єшив, — зменшити вживання машке. Дехто пов'язує це з небажаним випадком, що стався внаслідок надмірного вживання машке в той період, а дехто стверджує, що указ прийшов як ітарута ді-лейла і без жодного зв'язку з кимось із хасидів.[9]
Упродовж років Ребе знову й знову згадував «обмеження машке», а іноді говорив різко[10]. про обережність, якої вимагає надмірне пиття.
Роздавання машке
Основна стаття – Роздавання машке
На фарбрейнгенах Ребе він має звичай роздавати машке для заходів, які будуть найближчим часом. Також кілька разів під час кос шель браха Ребе роздавав машке певним людям.
«Замінники» «машке»
Ребе пояснює, що вино Тори — вчення хасидуту — є заміною пиття «машке». Щодо пиття чотирьох келихів в останній день Песаху Ребе вказав, що не слід пити повні келихи (як у ніч седеру), а якщо в цьому є потреба, можна зробити це в духовному: повторити напам'ять чотири маамари хасидуту, і «оскільки завдяки цьому він напевно буде здоровий у духовному, він буде здоровий і в матеріальному...».
Також для анаш, старших за сорок, у яких «указ» легший, — Ребе вказує на «вино Тори» як на правильне пиття, і цього «машке» напевно слід пити досхочу.
Коли р. Іцхак Гольцман увійшов на єхідут до Ребе в місяці адарі 5736 року і запитав письмово про фарбрейнгени з «машке» в єшивах-тихонах. Ребе підняв обидві руки на стіл, підвів очі, сильно постукав по своєму столу й сказав, що немає потреби в «машке», навіть не у вині, і можна просто проводити фарбрейнген із содовою[11].
Коли р. Шауль Джовані увійшов на єхідут на початку свого року «Квуци» — 5737, він сказав Ребе, що товариші тиснуть на нього, щоб він пив машке, хоча він не любить його смаку, Ребе запитав його, який напій він любить, і коли той відповів, що колу, Ребе сказав йому, щоб він казав «лехаїм» на колу і щоб казав іншим, що так йому звелів Ребе, і навіть запропонував дати йому грошей, щоб він міг купити собі колу[12].
Коли раву Шнеуру-Залману Гурарі було заборонено пити машке через стан здоров'я, Ребе звелів йому, щоб, коли він говорить на фарбрейнгені, він відпивав чай замість машке. Рав Гурарі розповідав, що справді чай допомагав і полегшував йому мовлення на фарбрейнгенах[13].
Під час сіхи, яку Ребе виголосив у ніч напередодні свята Шавуот 5739 року (31 травня 1979), Ребе звелів, щоб дівчатка в жіночому відділенні казали «лехаїм» на содову[14].
У 5741 році (1980/1981) переддень Песаху випав на Шабат, на фарбрейнгені Ребе, що відбувався о 1:30, уже було заборонено пити машке й вино[15], Ребе сказав «лехаїм» на склянку води і навіть звелів раву Залману-Шимону Дворкіну виконати обов'язок за всіх присутніх там проголошенням «лехаїм» на воду.
Див. також
Додаткова література
l'chaim! ,A Chassidisher Derher, випуск 84 (161), сторінки 48-59.
Зовнішні посилання
- Менахем Бронфман, Пиття машке в Хабаді — аргументи й застереження, на сайті «Алей сефер» (з тижневика «Кфар-Хабад», Пурим 5779 (21 березня 2019))
- «Машке га-месамеах», широка добірка про пиття машке і постанову про міцні напої. Для читання на сайті «Лахлухіт геулатіт» натисніть тут

- Посеред вокального виступу: Авремл Фрід пояснив, що поганого в колі

- Листок до свята Пурим із хасидськими перлинами про проголошення «лехаїм»
Примітки
- ^ Джерело цієї притчі — у вченні Бааль-Шем-Това щодо заповіді насолоди Шабатом.
- ^ Сіха Пурима 5713 (1 березня 1953).
- ^ «Гайом йом», 29 адара I. Із сіхи ночі сьомого дня Песаху 5697 (1 квітня 1937). «Сефер га-сіхот» 5696-5700, сторінка 230.
- ^ Див. у попередній примітці.
- ^ У книзі «Шиболей га-лекет», розділ 240, наводиться, що з цієї причини, перш ніж виконати обов'язок за інших благословенням на вино, кажуть «Саврі маранан», а переклад цих слів з арамейської — «Зрозумійте, панове», а що треба зрозуміти? Оскільки зараз ми готуємося пити напій, від якого вийшло прокляття, треба звернути увагу під час пиття, щоб він не зашкодив і не призвів до спотикання.
- ^ «Решимот дварім», частина 1, сторінка 138. «Оцар сіпурей Хабад» 17, сторінка 42.
- ^ Див., наприклад: «Йом йом ім га-Ребі», 15 хешвана. Сторінка 211, наприкінці третьої сіхи на фарбрейнгені тижневої глави «Ваєра». Шабат тижневої глави «Пінхас», тамуз 5751 (червень–липень 1991), «Мі-бейт хаєйну», сторінка 6. Тішрей 5724, щоденник рава Малова в «Біттаон Хабад», сторінка 10.
- ^ «Решимот» Рабаша, сторінка 47.
- ^ Ребе й до цього кілька разів висловлювався про це обмеження, див. наприклад сіху Пурима 5719 (24 березня 1959) (про юнаків), однак не встановив «постанови» про це. І він завжди цитував слова Ребе Раяца в багатьох місцях[потрібне джерело] проти вживання машке.
- ^ Див. із сіхи Шабату тижневої глави «Насо» 5728 — «Сіхот кодеш» 5728, ч. 2 («.. він такий дурень, що не знає, де він перебуває у світі, бо немає більшого дурня, ніж той, хто вважає себе мудрецем.. А коли знають, що він хабадник, він робить огидним увесь Хабад!»). Із сіхи Шабату тижневої глави «Дварім» 5740 («.. І саме тоді, коли він не п'є, він добрий юнак і добрий тамім»). Із сіхи Шабату тижневої глави «Кі тіса» 5744 — «Торат Менахем» 5744, ч. 2, с. 1087 і далі («.. це не роздавання горілки, коли приходить такий-то і каже: „Жид, давай водку“.. — я не роздаю „горілку“, я не хочу і не маю жодного стосунку до „горілки“, не доведи Б-же»). Із сіхи Шабату тижневих глав «Ваякгель-Пкудей» 5748 — «Торат Менахем» 5748, ч. 2, с. 459 («Ті, хто розуміє, що ще не сказали „лехаїм“ як слід, — хай скажуть ще раз „лехаїм“, і з радістю та добрим серцем, радістю, що вища за міру й обмеження, але, звісно, з відомими обмеженнями, у вигляді „знання“ саме, і з особливим наголосом — як личить шляху хасидизму Хабад (хохма біна даат)». Із сіхи Шабату тижневої глави «Кі теце» 5748 — «Торат Менахем» 5748, ч. 4, с. 273 (І само собою, що мається на увазі не радість через випивання чарки і ще чарки тощо, аж до стану сп'яніння, — бо «п'яний» — це не «хасид», і тим паче хабадник, у якого більше підкреслена тема розуміння й осягнення, і більше того: «сп'яніння» стосується Лота») та інші.
- ^ У хасидських громадах заведено від імені рабі Єшаї з Керестира дотепний доказ, що можна казати «лехаїм» на содову воду, з виразу вірша «Благословенний ти в місті» — від слова «бір» (пиво), «і благословенний ти в полі» — від слова «сода». Тож можна благословляти й казати «лехаїм» і на «бір», і на «соду» («Мара де-шматета», § 615).
- ^ «Бе-дерех тамім» випуск 2, сторінка 41. «Скажи лехаїм на кока-колу» у проєкті «Ба-кодеш ім га-Ребі левад», тижневик «Кфар-Хабад» 1954, сторінка 58.
- ^ «Бе-холь бейті нееман гу».
- ^ Перша сіха, хвилина 20:22 на сайті «Ашрейну»
розшифровка сіхи в «Сіхот кодеш» с. 44, пункт 11 (їдиш).
- ^ Машке — через хамец, а вино — з боку галахи, що забороняє їсти й пити будь-що зі страв ночі седеру після десятої години дня.