Щедрин


Містечко Щедрин (вимовляється: Штшедрин, англійською: Shchedrin, російською: Щацедрин) — єврейсько-хасидська колонія, заснована Ребе Цемах Цедеком у Мінській губернії в Білій Русі; її мешканці займалися сільським господарством.
Розташування і населення
Містечко розташоване в Мінській губернії в Білій Русі, поблизу Бобруйська. Територія колонії простягається трохи більш ніж на десять дунамів і розташована поблизу річки Березина, що дало змогу створити родюче хліборобське поселення.
Населення містечка на початку налічувало близько трьохсот родин, а за сто років його існування воно поступово зростало, доки не досягло піку заселеності в 5657 році (1896/1897) — 4234 мешканці[1].
Історія містечка
Передісторія
Провідники хасидизму Хабад упродовж поколінь дбали про поліпшення матеріального становища євреїв і заохочували багатьох із них залишати великі міста, жити в сільських поселеннях і заробляти на життя хліборобською працею.
У роки, що передували 5598 року (1837/1838), російський цар звернувся до євреїв із закликом займатися хліборобством, і це стало для євреїв додатковим стимулом переселятися в села й колонії, а Ребе Цемах Цедек скористався цією можливістю і взявся за створення єврейської колонії для хасидів Хабаду, які займалися б фізичною працею.
Заснування колонії
Територію містечка Щедрин Ребе Цемах Цедек купив у 5599 році (1838/1839) у князя Щедрінова, і містечко назвали його ім'ям[2].
Після купівлі землі Ребе Цемах Цедек заохочував своїх хасидів переселятися в єврейську колонію, підтримуючи родини грошима, надаючи їм знаряддя, які допомагали б їм обробляти сільськогосподарські поля колонії, і створив особливий комітет для керування справами мешканців; і в 5602 році (1841/1842) фактично почалося єврейське поселення на цьому місці.
Особливістю цієї колонії було те, що всі її мешканці були євреями — хасидами Хабаду, і за вказівкою Ребе Цемах Цедека в році були особливі періоди, коли всі мешканці на кілька днів переривали роботу і сідали займатися навчанням.
Єврейське поселення було вельми успішним, мешканці досягали успіху у своїй праці й мали економічний достаток, а російський уряд оцінив діяльність Цемах Цедека в цій справі і в 5602 році (1841/1842) надав йому грамоту «спадкового почесного громадянина»[3].
Більша частина території містечка не залишилася у власності Ребе Цемах Цедека, а була безоплатно переписана на мешканців містечка. Завдяки клопотанню Цемах Цедека мешканці отримали додаткові урядові пільги, зокрема довгострокову позику, яку вони погашали, віддаючи частку зерна з вирощеного ними врожаю.
Лісисту територію колонії Цемах Цедек продав одному з хасидських багатіїв із містечка Бобруйськ, а гроші, отримані від продажу, відправив на зміцнення Колель Хабаду[4].
Життя громади в містечку
Основна стаття – «Томхей Тмімім» Щедрин
У перші роки колонії Ребе Цемах Цедек щороку приїздив із візитом на це місце, щоб провести фарбрейнген і підбадьорити хасидів, які переселилися в колонію, але в пізніші роки цей звичай припинився, і замість нього приїздив один з його синів, щоб довідатися про добробут мешканців і поцікавитися їхнім духовним і матеріальним становищем.
Містечко було розташоване поблизу міста Паричі, де жив машпіа р. Гілель з Паричів, який час від часу приїздив відвідати мешканців містечка і пробудити їх у служінні Всевишньому.
До свята Сукот мешканці містечка постачали лулави і мирти всім любавицьким хасидам у Білій Русі і навіть самим нашим Ребе, провідникам поколінь.
Після відходу Ребе Цемах Цедека в 5626 році (1865/1866) більшість мешканців містечка пов'язали себе з Ребе Магарашем, попри велику близькість містечка до Бобруйська, місця перебування Адмора рабі Шмар'я-Ноаха Шнеєрсона.
У 5669 році (1908/1909) група грабіжників і вбивць напала на один із будинків містечка і вбила сімох його мешканців. Перелякані мешканці містечка відправили делегацію до Ребе Рашаба і просили його зміцнити дух мешканців, заснувавши відділення єшиви «Томхей Тмімім».
Їхню пропозицію було прийнято, і на початку 5670 року (1909/1910) туди перейшла перша група учнів з єшиви «Томхей Тмімім Любавич» (з групи, яка навчалася в Бабиновичах).
Із заснуванням єшиви там оселилися відомі хасидські особистості, як-от машпіа рав Шауль-Дов Зислін і рав Алтер Сімхович, і це вдихнуло нове життя в громаду.
Духовне і матеріальне становище євреїв містечка було настільки добрим, що дехто називав містечко «Землею Ізраїлю Росії», а уродженці містечка свідчили, що коли говорили, що становище єврейства в Росії тяжке і євреїв переслідують, вони не могли зрозуміти, про які біди йдеться.
Кінець містечка
Єврейське поселення на цьому місці проіснувало сто років, а під час Другої світової війни, у 5702 році (1941/1942), більшість мешканців містечка втекли й покинули його зі страху перед нацистами, але там залишилося близько шестисот душ немічних людей, які не могли витримати тягарів дороги і залишилися в містечку.
Коли нацистські солдати прийшли туди, вони вивели всіх мешканців містечка за межі міста, поблизу місцевого кладовища, розстріляли їх і поховали в братській могилі.
Сьогодні населення містечка налічує близько 800 російських мешканців, і немає жодного сліду єврейського життя, що процвітало тут у щасливі роки містечка.
Особистості, пов'язані з містечком
Рабини містечка
- Його перший рабин — рав Єгуда-Лейб Естрін, служив до свого відходу з життя в 5672 році (1911/1912).
- Його другий рабин — Рафаель Коген, служив у 5672-5682 роках (1911–1922).
- Його третій рабин — рав Єрахміель Беньямінсон, служив у 5682-5685 роках (1921–1925).
- Його четвертий рабин — рав Хаїм-Еліезер Красик, служив у 5685-5692 роках (1924–1932).
- Його п'ятий рабин — рав Менахем (Нахе) Красик, служив у 5692-5696 роках (1931–1936).
Машпіїм містечка
- Єрухам-Фішл з Яновичів.
- Ісраель-Моше зі Щедрина.
Уродженці містечка
- Рав Яаков-Зхарья Маскалик, один з перших тмімім з Любавичів і людина самопожертви, загинув, освячуючи Ім'я Всевишнього.
- Рав Яаков-Ісраель Зубер, один з рабинів анаш, який служив у шліхуті Ребе Раяца в містах Грузії, у Стокгольмі та в Бостоні.
- Рав Єхезкель Гімельштейн.
Додаткова література
- «Ребе Цемах Цедек і рух Гаскала», сторінка 4 і далі.
- Рав Аврагам-Ханох Гліценштейн, «Сефер га-толдот», частина 6, Заснування містечка Щедрин.
- Єгуда Слуцький, «Бобруйськ — книга пам'яті громади Бобруйська та його околиць», сторінки 804-828. Тель-Авів, 5727.
- Шнеур Бергер, серія статей у журналі «Бейт Мошіах» у місяці адар I 5774 року (2013/2014): Розділ 1 — перше хабадське село (випуск 917, сторінка 41 і далі) • Розділ 2 — хасидські особистості (випуск 918, сторінка 54 і далі) • Розділ 3 — єшива, що осяяла своєю величчю (випуск 921, сторінка 48 і далі) • Розділ 4 — кінець хабадської колонії (випуск 922, сторінка 46 і далі).
- Шнеур-Залман Бергер, Яке відношення Мітлер Ребе має до сільськогосподарських колоній?, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1191, с. 34 і далі (5780)

Зовнішні посилання
- «Земля Ізраїлю Росії»: сміливе хабадське місто, яке заснував Ребе Цемах Цедек у Росії, на сайті «Хабад Лайв»

- Єгошуа Мондшайн, Добірка перекладених газетних уривків про містечко Щедрин
11 адара 5768 (17 лютого або 18 березня 2008) (посилання не працює, 9 адара 5784 (18 лютого або 19 березня 2024))
- Залман Дубинський, Відкриття: передача землі в Щедрині Ребе Цемах Цедеку — фотографія купчої
8 іяра 5774 (08.05.2014)
| Містечка в Білорусі | |
|---|---|
| |
| Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції |
Примітки
- ^ «Бобруйськ», книга пам'яті громади Бобруйська та його околиць, сторінка 821.
- ^ Є ті, хто стверджує, що посланцем, який фактично здійснив купівлю, був р. Хаїм Гольдуц. Див. випуск «Га-Авар» 5713, сторінка 94.
- ^ Відкриваються фотографії офіційних документів
.
- ^ Під час продажу Цемах Цедек поставив умову, щоб багатій дав мешканцям містечка змогу безплатно рубати дерева для будівництва будинків.