Перейти до вмісту

Ростов-на-Дону

Матеріал з Хабадпедії
Будівля єшиви «Томхей Тмімім» Ростов-на-Дону

Ростов-на-Дону (англійською: Rostov-on-Don, російською: Ростов-на-Дону) — місто на південному заході Росії, у якому жили Ребе Рашаб і Ребе Раяц упродовж кількох років у період Першої світової війни та в наступні роки, і в ньому розташований Огель Ребе Рашаба. У роки, коли там жили наші Ребе, провідники поколінь, хасиди Хабаду стікалися до нього, і він став відомим хабадським центром.

Історія міста

У Росії є два міста під назвою Ростов. Тому в 5567 році (1806/1807) до великого міста Ростова додали назву на Дону — а івритом: Ростов аль га-Дон. Адже місто розташоване на обох берегах річки Дон.

Ростов-на-Дону розташований на південному заході Росії, трохи перед початком Кавказького хребта, і він є столицею всієї Ростовської області. Місто розташоване близько до берегів Азовського моря, яке з'єднується з Чорним морем.

28 хешвана 5676 (5 листопада 1915) — це день, коли виникла любавицька громада в Ростові на березі річки Дон. Цього дня Ребе Рашаб прибув до Ростова-на-Дону, і слідом за ним на місце почали прибувати інші хасиди Хабаду.

Ланцюг подій, що привели до поселення Ребе Рашаба в Ростові-на-Дону, починається з указу про смугу осілості — який забороняв євреям жити у великих містах, і серед них у Ростові-на-Дону. У цьому місті заборони дотримувалися суворіше, адже в ньому та в його околицях жило багато козаків, і влада прагнула запобігти можливому зближенню між козаками та євреями; козаки мали швидко й жорстоко придушувати будь-який опір урядові, тоді як євреї вважалися противниками уряду.

Попри сувору заборону, у Ростові-на-Дону жили нечисленні євреї, переважно власники особливих академічних ступенів або фахівці, яких, як було вирішено, місто особливо потребує. Були також євреї, що жили в місті ще до видання заборони, їм та їхнім синам було дозволено й далі перебувати в Ростові-на-Дону.

Однак до того часу євреї Ростова-на-Дону мали звичай привозити меламедів і служителів культу з міст Литви, а через указ ця можливість відпала.

Перша світова війна

У розпал Першої світової війни місто Ростов-на-Дону переходило з рук у руки — німці захопили його, «червоні» (комуністичні революціонери) заволоділи ним, і «білі» (контрреволюціонери) також чинили в ньому свавілля.

Переїзд Ребе Рашаба до Ростова-на-Дону

Основна стаття – Переїзд до Ростова-на-Дону (5676)

Через стан здоров'я Ребе Рашаб щозими їздив на курорти в Італії та у Франції, однак під час Першої світової війни Ребе вирішив оселитися в Ростові-на-Дону, близькому до Кавказьких гір, де було багато курортів.

Члени ростовської громади запросили Ребе приїхати до них і навіть повідомили, що для Ребе та його домочадців готова відповідна квартира.

Ребе Рашаб, його син Ребе Раяц та їхні домочадці виїхали з Орла й прибули до Ростова-на-Дону в понеділок 8 кислева.

На місці хасид на ім'я р. Еліягу-Іцхак заснував особливий «хедер» для місцевих учнів, які до прибуття Ребе Рашаба їздили вчитися за межі міста, і Ребе Рашаб надавав цьому хедеру фінансову підтримку.

У той самий період до міста прибули й інші хасиди Хабаду, а також біженці з міст Польщі.

Основна стаття – Дім Ребе Рашаба в Ростові-на-Дону

У 5678 році (1917/1918) Ребе Рашаб придбав двоповерхову будівлю на вулиці Братській, 44, будівлю великих розмірів. Наприкінці того самого року в будинку було проведено капітальний ремонт, а також у ньому було збудовано мікву. Під час будівництва мікви Ребе Рашаб дав вказівки, як будувати мікву за методом «бор аль габей бор», ці вказівки записав рав Яаков Ланда, і за ними відтоді й донині будують мікви за цим унікальним і досконалим методом.

Міква в Ростові-на-Дону

На Рош га-Шана 5679 (7 вересня 1918) Ребе переселився до цієї будівлі, у якій жив до свого відходу 2 нісана 5680 (21 березня 1920).

Комуністична революція, що почалася 22 хешвана 5678 (7 листопада 1917), завершилася лише через три роки, взимку 5681, і до того часу міста Росії були полями битв. Багатьом хасидам по всій країні довелося залишити місця свого проживання, і серед них були такі, хто вирішив осісти в Ростові-на-Дону поряд із Ребе Рашабом.

«Томхей Тмімім» у Ростові-на-Дону

Слідом за від'їздом Ребе Рашаба з Любавичів єшива «Томхей Тмімім» також переїхала до Ростова-на-Дону. Це було впродовж літа 5680.

Про поневіряння єшиви в Ростові-на-Дону розповів рав Єгуда Хітрік, один з учнів єшиви, у своїх спогадах:

Наприкінці зими 5681 діячі Євсекції почали переслідувати хасидів Хабаду в Ростові-на-Дону. Вони влаштували над єшивою публічний суд і вирішили закрити її. Також провели обшук у домі Ребе Раяца, конфіскували багато майна, наклали на Ребе Раяца домашній арешт, а також заарештували Рашага — «хатна де-бей несіа» — і ще кількох хасидів. Отже, єшиву було закрито, і тмімім перейшли вчитися до інших міст.

У місяці тішрей 5684 (вересень–жовтень 1923) Ребе Раяц вирішив повернути центральну єшиву до Ростова-на-Дону, щоб вона знову була в становищі «поруч і на виду».

Учні єшиви справді удостоїлися перебувати поряд із Ребе Раяцем, брати участь у фарбрейнгенах, входити на «єхідут» і отримувати вказівки в служінні Всевишньому, і часто споглядати царя.

Тмімім ночували в будівлі, у якій до революції містилася ростовська талмуд-тора. Минуло покоління, і в останні роки будівля служить хабадській школі.

У 5684 році (1923/1924) єшиву «Томхей Тмімім», що діяла в місті, було закрито, і учні перейшли вчитися до єшив в інших містах по всьому Радянському Союзу.

Лише приблизно через п'ять років — у 5690 році (1929/1930) — у місті знову було засновано єшиву «Томхей Тмімім», у якій навчалася невелика кількість учнів.

Упродовж приблизно восьми років Ростов-на-Дону був столицею любавицького хасидизму.

Організація «Ортодокс»

«Ортодокс» була організацією, яка діяла під час Першої світової війни, щоб облаштовувати відповідні місця навчання для дітей Ростова-на-Дону. На чолі цієї організації стояли литвак р. Шалом Баранчик і хасид р. Еліягу-Іцхак га-Коген. Організацію було засновано в 5673, і в 5674 організація відправила дітей Ростова-на-Дону до єшиви «Томхей Тмімім Любавич». У 5676 році (1915/1916) організація допомогла в переїзді єшиви та Ребе Рашаба з Любавичів до Ростова-на-Дону.

Ростов-на-Дону після від'їзду Ребе Раяца

Після від'їзду Ребе Раяца з міста в Ростові-на-Дону залишилася хабадська громада, що налічувала десятки родин. Дім наших Ребе, провідників поколінь, було продано, однак хасидам вдалося орендувати дві кімнати всередині будівлі, де вони молилися ще десять років. За організацію «хабадського міньяну» в домі наших Ребе, провідників поколінь, відповідав рав Давид Лабак, один із визначних хасидів Хабаду в Ростові-на-Дону.

Приблизно в 5693 році (1932/1933) хасидам довелося залишити дім наших Ребе, провідників поколінь, і хабадський міньян перейшов до окремої кімнати в Солдатській синагозі, одній із двох синагог, що вціліли після того, як комуністи закрили всі синагоги й релігійні заклади в місті. Цю синагогу було засновано за багато років до того нащадками кантоністів, і в ній молилися за нусахом сфарад. У період комуністичної влади в ній служив рабином рав Аврагам-Єгошуа-Гешель Замський.

Друга синагога називалася Ремісничою (ремісників), і ті, хто молився в ній, належали до кіл «міснагдім». Узимку 5694 Ребе Раяц послав туди рава Моше Медальє, рабина Тули, служити там рабином.

З різних причин хасиди Хабаду перейшли молитися до синагоги «міснагдім», і, попри відмінності в підходах, там панували любов і єдність.

Закриття мікви

Утиски мікви в Ростові-на-Дону почалися ще взимку 5681, Ребе Раяцу вдалося домогтися відкриття міської мікви через кілька днів після того, як її було закрито (ідеться про іншу мікву, крім тієї, що була всередині дому наших Ребе, провідників поколінь). Після від'їзду Ребе Раяца хасиди перейшли користуватися іншою міквою, однак комуністи закрили її кілька років потому. Рав Замський узявся збудувати нову мікву, однак на його шляху постало багато перешкод, і тоді він попросив заснувати мікву в сусідній із Ростовом-на-Дону Нахічевані: «Після того як ми закінчили щодо мікви, як я повідомив його святості, підвівся один із тих зухвальців, що сидить там у дворі, і перевернув миску догори дном, і вся справа була скасована. А тепер виникла пропозиція заснувати мікву в Нахічевані у дворі бейт-мідрашу...» — написав він Ребе Раяцу.

І навіть багато років потому невідомо, де і як було збудовано нову мікву.

Хвиля арештів

У перші дні 5696 року (1935/1936) хабадську громаду Ростова-на-Дону спіткала хвиля арештів, що обрушилася на невелику й важливу громаду. У ніч Рош га-Шана комуністична влада заарештувала хасидів рава Моше Медальє, рава Мордехая-Агарона Фрідмана, рава Давида Лабака, рава Шмуеля-Мендла Гальперіна (був машбаком у Ребе Раяца в Ростові-на-Дону), і ще двох. Хвиля арештів, що почалася в Рош га-Шана 5696 (28 вересня 1935), закінчилася через дев'ять днів арештом р. Шамая Вігана і р. Еліезера Нанеса у ніч переддня Йом Кіпуру.

Цих заарештованих було відправлено до Сибіру; серед них були ті, хто повернувся додому після закінчення заслання, а були ті, хто віддав душу у великих стражданнях.

Перенесення «могили» Ребе Рашаба

Хасиди в Ростові-на-Дону робили багато, щоб зберегти Огель Ребе Рашаба. Узимку 5699, коли влада Ростова-на-Дону мала намір знести кладовище, на якому була «могила», щоб збудувати на його території нові будівлі, стало ясно, що необхідно терміново перенести святе тіло Ребе Рашаба на інше кладовище, розташоване на вулиці Текучова.

За вказівкою Ребе Раяца хасиди запитали рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона щодо галахічних проблем і пізно вночі пішли на кладовище. Одразу після прохання про прощення вони почали розкопувати «могилу». Перед їхніми очима відкрилося вражаюче видовище — святе тіло було цілим, і таліт, який теж був цілим, покривав бороду та святе обличчя Ребе, і було це на диво. Хасиди взяли святе тіло з трьома тефахами землі з могили й поклали на ноші, приготовані заздалегідь.

Під час Голокосту

У Шабат тижневої глави «Екев», 18 менахем-ава 5702 (1 серпня 1942), було оприлюднено звернення до євреїв від імені військового коменданта Ростова-на-Дону, у якому він наказав євреям зареєструватися, однак зареєструвалися лише близько двох тисяч осіб. Тим часом головою юденрату було призначено д-ра Лурію, і саме він оприлюднив 27 менахем-ава заклик до всіх євреїв зібратися в одному місці, щоб перевести їх у безпечніше місце, нібито.

У заклику євреїв просили взяти із собою цінні речі, гроші та особисті документи, щоб вони змогли отримати квартиру на новому місці проживання. Євреїв повели, кого добровільно, а кого силою, на околицю Ростова-на-Дону, де їх жорстоко вбили. Масова різанина тривала два дні — 28 і 29 менахем-ава 5702 (12 серпня 1942). У наступні місяці нацисти продовжували ловити євреїв, що переховувалися в схованках по всьому місту, заарештовували їх і вбивали.

Лише 9 адара I росіяни вдруге звільнили Ростов-на-Дону, і через тиждень радіо Москви передало повідомлення, що біля міста знайдено масові поховання і в них тіла 20 000 убитих.

Повернення хасидів Хабаду до міста

Після падіння Радянського Союзу у 5750 році (1989/1990) хасиди Хабаду знову почали відвідувати «могилу» Ребе Рашаба на околиці міста. До міста прибув шаліах рав Еліяшив Каплон.

Згодом дім Ребе Рашаба і Ребе Раяца було викуплено «Агудат хасидей Хабад» у Росії, і місце мікви, яке було засипане піском і землею, відкрилося в цілості, що було дивом і чудом.

У цій будівлі впродовж кількох років на славу містилася єшива «Томхей Тмімім».

Нині

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Хасиди в Ростові-на-Дону

Кілька визначних хасидів Хабаду жили в Ростові-на-Дону і після від'їзду Ребе Раяца. Серед них:

Вигнані

Головного шаліаха рава Еліяшива Каплона було вислано з країни.

Рав Хаїм Данзінгер, шаліах Ребе в Ростові-на-Дону

У місяці хешван 5768 (жовтень–листопад 2007) учнів і персонал єшиви було вислано владою. Приводом для цього було незаконне перебування, і в хабадському світі здійнявся великий галас навколо питання, чи могли різні хабадські інстанції запобігти тому, що сталося.

Через короткий час шаліах, головний рабин Ростова-на-Дону Хаїм Фрідман, повернувся із З'їзду шлухім, і в'їзд до країни йому було заборонено на десять років. У понеділок 14 тевета 5778 (1 січня 2018) він в'їхав до Росії вперше через 10 років. Його змінив рав Хаїм Данзінгер. Сьогодні шаліахом Ребе і рабином міста є рав Шмуель Столін.

Див. також

Ростовський нігун

Додаткова література

  • Шнеур-Залман Бергер, ‏«Бейт хаєйну» в Ростові-на-Дону, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1353, сторінка 16-21 (5783) קישור לשבועון בית משיח
  • Шнеур-Залман Бергер, ‏Ребе, приїжджайте до нас у Ростов-на-Дону, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 595, сторінка 34 — 42 (4 нісана 5767 (23 березня 2007)) קישור לשבועון בית משיח

Зовнішні посилання

Примітки

Міста і містечка в Росії

Смоленська область — Любавичі · Велиж · Рудня · Хиславичі • Нижній Новгород • Брянська область — Почеп · Новозибков · Стародуб • Ростовська область • Московська область — Малаховка • Ленінградська область- Пушкін • Псковська область — Опочка · Невель • Воронезька область • Костромська область • Ставропольський край — Кисловодськ • Курська область — Пени

Містечка в Білорусі • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції

‏‏

Дополнительные сведения

Дом Ребе сегодня

В советское время в доме Ребе Рашаба и Ребе Раяца (Братский переулок, 42, прежде № 44) жили двенадцать семей; в 5758 году (1997/1998) «Агудат хасидей Хабад» в СНГ выкупила его, а в 5759 году в нём заново открылась ешива «Томхей Тмимим». В подвале нашли нетронутой микву, построенную по указаниям Ребе Рашаба.[Б]

Здание находилось в аварийном состоянии. На средства фонда «Шмини» проведены экспертизы, укреплён фундамент, заменены перекрытия и воссоздан исторический фасад; по оценке фонда, полное восстановление ещё не завершено.[Ш]

В доме несколько раз в месяц проходят уроки, в том числе для молодёжи, во дворе справляют еврейские свадьбы, устраиваются субботние трапезы до ста человек; дом посещают паломники со всего мира.[Ш]

Дом Ребе Рашаба в Ростове-на-Дону

История дома — от покупки Ребе Рашабом в 5678 году до наших дней, его комнаты и первая миква «бор аль габей бор» в подвале.[Ш][Б] Подробнее — в статье «Дом Ребе Рашаба в Ростове-на-Дону».

Фото: благотворительный фонд «Шмини»; два снимка — файлы Хабадпедии.

Источники дополнения

  1. [Ш] «Дом Любавического Ребе в Ростове-на-Дону» — благотворительный фонд «Шмини»
  2. [Б] «נשיאנו ברוסטוב» — путеводитель по дому Ребе, «Агудат хасидей Хабад» в СНГ, 2000
Ростов-на-Дону згадується ще в 218 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Повідомити про помилку на цій сторінці