Бааль-Шем-Тов
| Рабі Ісраель Бааль-Шем-Тов | |
|---|---|
Могила Бааль-Шем-Това в Меджибожі | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 18 елула 5458 (25 серпня 1698) |
| Місце народження | Товсте |
| Дата смерті | 6 сівана 5520 (21 травня 1760) |
| Місце смерті | Меджибіж |
| Місце поховання | Меджибіж |
| Місце проживання | Товсте, околиці Бродів, Меджибіж |
| Місце діяльності | Галичина, Поділля, Волинь |
| Рід діяльності | помічник меламеда, меламед |
| Посада | голова табору прихованих праведників |
| Учителі | Ахія га-Шілоні, Адам Бааль-Шем |
| Учні | Див. у розділі — Його учні |
| Сім'я | |
| Батько | Еліезер, батько Бааль-Шем-Това |
| Мати | Сара, Сара |
| Дружина | Хана, донька р. Ефраїма з Бродів |
| Діти | Цві-Гірш, Адель |
| Родовід | |
Рабі Ісраель Бааль-Шем-Тов (пишеться абревіатурою Бешт[1]) — голова табору прихованих праведників спочатку, а згодом засновник і творець руху та вчення хасидизму, від якого відгалузилися й розвинулися всі хасидські двори.
Народився 18 елула 5458 року (25 серпня 1698), відійшов зі світу 6 сівана (у перший день свята Шавуот) 5520 року (21 травня 1760), і місце його поховання — у містечку Меджибіж.
Біографія


Доба його народження
У 5408 році (1647/1648), за п'ятдесят років до народження Бааль-Шем-Това, спалахнуло козацьке повстання проти польської знаті, під час якого проти євреїв було вчинено численні погроми, що звуться погромами 5408 (1647/1648) і 5409 років (1648/1649). Унаслідок погромів і зруйнування громад матеріальне й духовне становище народу Ізраїлю було на найнижчому щаблі. Цей період називається в хасидизмі «непритомністю», подібно до людини, яка знепритомніла й поринула в сплячку.
Рабі Пінхас із Корця сказав[2], що душа Бааль-Шем-Това зійшла у світ, щоб пробудити душі Ізраїлю від їхньої непритомності.
Ребе пояснює, що як людину, яка знепритомніла, кличуть на її власне ім'я, щоб привести її до тями, оскільки ім'я людини походить із сутності душі, і коли пробуджують сутність, пробуджується й людина, — так і перед розкриттям Бааль-Шем-Това народ Ізраїлю був занурений у «непритомність», і Святий, благословенний Він спустив душу Бешта (чиє ім'я — Ісраель) у світ, щоб пробудити сутність душі в народі, і так вони теж підведуться зі своєї непритомності[3].
Передісторія його народження
Його батьки, рабі Еліезер і ребецн Сара, були бездітні, жили в селі й мали щедрий заробіток[4], і були дуже гостинні[4][5].
Одного разу в переддень Шабату дуже пізно прийшов гість у буденному одязі, і, попри це, рабі Еліезер прийняв його й наблизив[5]; за іншою версією, гість прийшов у день Шабату після трапези, що виглядало як прихід з-поза меж тхуму Шабату, але, попри це, рабі Еліезер виявив йому шану й прийняв його, а решта гостей докоряли за це рабі Еліезерові, але він і далі виявляв йому шану[4].
Гість залишився, за звичаєм рабі Еліезера, до неділі після полудня, і після того як рабі Еліезер провів його, гість відкрив, що він — пророк Еліягу і що прийшов випробувати його в заповіді гостинності, і завдяки тому, що той витримав випробування, у нього народиться дитина, і передав йому слова, які той має сказати дитині, коли їй виповниться два з половиною роки.
Через деякий час у рабі Еліезера народився його єдиний син — Бааль-Шем-Тов[4][5][6].
Магід з Межиріча тлумачив на підставі цієї історії вірш[7] «Чим очистить юнак путь свою»: чим удостоюються дитини — гостинністю[4].
Найстаріші хасиди пояснювали на підставі цієї історії традицію Адморів Хабаду, згідно з якою треба щодня вивчати тижневу главу з коментарем Раші і раз чи двічі на тиждень кілька рядків із книги Бааль-Шем-Това «Кетер Шем Тов», тож зв'язок між двома уроками в тому, що і Раші, і Бааль-Шем-Тов народилися після того, як їхні батьки витримали випробування[5].
Рабі Ісраель народився в місті Товсте[8] у батька, р. Еліезера, і матері, Сари, у понеділок 18 елула 5458 року (25 серпня 1698)[9] (і твій знак — «нахат», бо своїми діяннями він приніс нахат нижнім і вищим світам [10]).
Рабі Гілель з Паричів свідчив від імені свого вчителя рабі Мордехая з Чорнобиля, який чув від свого батька, автора «Меор ейнаїм», що 18 елула народився Бешт своїм тілом, духом і душею. Тілом — при своєму народженні. Душею — розкриттям йому його святого вчителя. Духом — своїм загальним розкриттям народові Ізраїлю[11].
Його виховання
Бааль-Шем-Тов був єдиним сином у своїх батьків і п'яти років від роду осиротів. Перед відходом з життя батько сказав йому: «Сину мій, не бійся нічого, лише самого Святого, благословенний Він, і люби в глибині свого серця кожного єврея, без різниці, хто він і що він робить»[12]. Це було для нього як заповіт, і він засвоїв це послання й жив за ним; після відходу з життя батьків мешканці містечка дбали про його прожиток, але це тривало недовго.
У дитячі роки він мав звичку майже щодня після занять у свого меламеда[13] ходити до лісу й блукати серед дерев і родючої природи, де він знаходив спокій, повторював вивчене, а часом навіть засинав там. Одного разу, перебуваючи в лісі, він зустрів одного з прихованих праведників, який стояв біля дерева, поринувши в палку молитву; Бешт придивився до цієї людини, а тоді попросив його навчати його Тори; після того як він деякий час ходив і вчився з цим праведником, той праведник залишив його в одного з голів братства прихованих, рабі Меїра, щоб той навчався з ним упорядковано, і справді Бешт жив у його домі 4 роки і за цей час здобув усі свої знання в таємній Торі та кабалі; згодом Бешт розповідав, що в дні свого перебування у свого вчителя рабі Меїра він зустрів пророка Еліягу.
Одруження
У якийсь момент Бааль-Шем-Тов покинув Товсте й перебрався в округу Бродів поблизу Поділля. Там він став «меламедом» в одному з хедерів і зустрівся з рабі Ефраїмом із Бродів, який був одним із поважних людей міста й батьком рабі Аврагама-Гершона з Кут. Рабі Ефраїм запропонував Бааль-Шем-Тову свою доньку, пані Хану, і вони вступили в сватання, причому Бааль-Шем-Тов хотів, щоб це залишилося в таємниці. Лише після відходу з життя рабі Ефраїма Бааль-Шем-Тов прийшов узяти за дружину свою наречену, однак, прийшовши, приховав себе в одязі грубого селянина. Рабі Аврагам-Гершон намагався відкинути його й зрештою зрозумів, що це наречений його сестри, і вони побралися, але він віддалив його від свого оточення. Молода пара переселилася в одне із сіл між Кутами й Косовом. Р. Ісраель проводив більшу частину часу в усамітненні в лісах і полях. Потім вони перебралися до іншого села. У 5490 році (1729/1730) вони переселилися до Товстого в Галичині[14] і знову почали займатися меламедством, і все життя жили в матеріальній скруті.
Його діяння
Його заняття вихованням єврейських дітей
До свого розкриття Бешт працював помічником «меламеда», і його обов'язком було відводити й приводити дітей з їхніх домівок до «хедеру», і дорогою Бешт прищеплював і передавав дітям духовні переживання, зокрема про ретельність у відповіді «Амен», а також оберігав їх у дорозі від небезпек і собак[15].
Цю свою роботу він робив із радістю й безмежною любов'ю, так що згодом висловився перед своїми великими учнями, що «ті дні були найщасливішими днями в його житті». Його учень, Магід з Межиріча, якось висловився: «Якби ж то цілували сувій Тори з тією самою любов'ю, з якою Бааль-Шем-Тов цілував дітей, коли вів їх до „хедеру“, коли був помічником меламеда»[16].
Коли йому було 18 років (5476 рік), він запропонував своїм товаришам із табору прихованих праведників новий спосіб дій: переходити з містечка до містечка й дбати про те, щоб у кожному місці був «меламед» для місцевих дітей, а там, де його немає, приховані праведники виконуватимуть цей обов'язок; у той період Бешт також служив помічником меламеда.
Голова табору прихованих праведників
У 14 років (5472) він увійшов до братства табору прихованих праведників, яке тоді перебувало під проводом «бааль-шема» рабі Адама з Ропшиця.
Перед відходом з життя провідника табору прихованих праведників рабі Адама Бааль-Шема йому повідомили уві сні, щоб він передав наявні в нього «писання» Ісраелю, синові Еліезера, з Окупа; він послав свого сина розшукати рабі Ісраеля й просив його передати йому писання, бо вони належать до кореня його душі, і якщо той погодиться вчитися з ним — добре. Після довгих пошуків він знайшов «сторожа бейт-мідрашу» на ім'я Ісраель, якому було тоді чотирнадцять років. Син «бааль-шема» попросив його вчитися з ним, рабі Ісраель погодився і сказав — за умови, що виглядатиме так, ніби рабі Ісраель — учень. Унаслідок навчання йому висватали дружину з міста Окуп; ця його дружина померла незабаром після весілля[17].
У віці вісімнадцяти років його було офіційно призначено провідником прихованих праведників.
У його двадцять шостий день народження йому відкрився Ахія га-Шілоні, і вони вивчали Тору протягом десяти років; за цей час він відкрив йому світло, укладене у відкритій Торі та кабалі, як їх вивчають у Ган Едені[18]. Доки в його тридцять шостий день народження вчитель не став наполягати, щоб він розкрився.
Його розкриття та його ім'я
17 елула 5494 року (15 вересня 1734), коли Бааль-Шем-Тову було тридцять шість років, Ахія га-Шілоні звелів йому розкритися світові, і він уперше розкрився в місті Товсте. Потім Бааль-Шем-Тов почав поширювати своє вчення за допомогою поїздок і мандрів. Спочатку він займався переважно викупом полонених, зміцненням Тори та трепету перед Небесами і поширенням пнімійут га-Тора. Під час своїх поїздок він відвідав Городенку, Кути, Немирів, Шаргород у Галичині й Поділлі, Полонне, Сде-Лаван, Заслав на Волині.
Під час своїх поїздок він мав звичку зціляти хворих ліками, а також амулетами. Його амулети писав писар рабі Олександр-Зіскінд, а згодом, коли звернень стало багато, йому допомагав також рабі Цві Софер, чиї паршійот високо цінувалися. Зрештою єдиним його писарем залишився лише рабі Цві.
На відміну від решти бааль-шемів, що жили до нього, Бааль-Шем-Тов зовсім не користувався заклинаннями святими Іменами, і на амулетах, які він роздавав, не було Імен, і це одна з причин того, що його прізвисько відрізняється від усіх інших бааль-шемів до нього, і до нього пристало прізвисько «Бааль-Шем Тов[19]».
У 5500 році (1739/1740) Бааль-Шем-Тов перебрався до міста Меджибіж, де навколо нього почали збиратися тисячі хасидів і шанувальників, серед них чимало великих знавців Тори й відомих праведників. Бааль-Шем-Тов проводив зі своїми учнями урок із Гемари. Урок був гострим і геніальним, і на ньому вивчали також Рамбама, Ріфа, Роша та інших коментаторів із «рішонім», що стосуються вивчуваної Гемари. Бааль-Шем-Тов перекладав слова на їдиш.
У той самий період Бааль-Шем-Тов також планував переселитися до Землі Ізраїлю, що посідала важливе й центральне місце в його вченні, однак його план не здійснився.
Його сходження до палацу Мошіаха
У Рош га-Шана 5507 року (15 вересня 1746) Бешт здійснив сходження душі у вищі світи, про яке докладно розповів у посланні, що зветься «Ігерет га-Геула». Під час цього сходження Мелех га-Мошіах сказав йому, що його прихід залежить від поширення джерел хасидуту; опис сходження та слова Мелех га-Мошіаха Бешт сам записав у листі, який надіслав своєму шуринові р. Гершонові з Кут, і ось його слова:
У Рош га-Шана 5507 року (15 вересня 1746) я здійснив заклинання сходження душі, як тобі відомо, і побачив у видінні дивовижні речі, яких не бачив досі від того дня, як прийшов до розуму... І підіймався я зі щабля на щабель, доки не ввійшов до палацу Мошіаха, де Мошіах вивчає Тору з усіма танаями й праведниками, а також із сімома пастирями, і там я побачив дуже велику радість... І запитав я Мошіаха: коли прийде пан?, і він відповів мені: цим дізнаєшся — коли пошириться твоє вчення й розкриється у світі, і поширяться твої джерела назовні, те, чого я навчив тебе і що ти збагнув, і зможуть і вони здійснювати їхудім і сходження, як ти, і тоді зникнуть усі кліпот і буде час благовоління та спасіння. І здивувався я цьому, і було мені велике засмучення від такого довгого строку — коли ж це може бути.
— Книга «Бен порат Йосеф», наприкінці, надруковано також на початку книги «Кетер Шем Тов».
Під час засмучення Бешта з його очей текли сльози[20].
Перемога над «франкістами»
Основна стаття – Секта франкістів
26 тамуза 5519 року (21 липня 1759) Бешт переміг франкістів у місті Львові. У листах, знайдених у Херсонській генізі, виявлено, що Бешт і його учні оголосили цей день святом. У листі від 8 кислева 5720 року (9 грудня 1959) Ребе відповідає одному запитувачеві, чому цей день не святкується щороку, що пояснення цьому він не чув, але, як видається, тому, що наступного року Бешт уже відійшов зі світу (у 5520 році (1759/1760)).
Його метод
Є багато пунктів, які Бешт оновив і підкреслив у своєму вченні. Суть усіх нововведень — брати кожну річ, щоб розкрити її джерело, її сутність. Тобто: яка її мета, її призначення, її джерело і куди вона веде. Так він розкриває, у чому сутність існування світу, — безперервне творення Святим, благословенний Він. Так він розкриває й те, що таке, власне, єврей: сутність, до кінця єдина з Ацмут Ейн Соф (і оскільки це більш відкрито саме в простих євреїв, він їх більше наближав), а також особливо заохочував просту агават Ісраель до кожного єврея з боку сутності душі. А також він розкриває суть «кліпат нога» (див. «Танія» — розділ 6. І ще, і ще[21].
Особливе провидіння
Основна стаття – Особливе провидіння
Шлях Бааль-Шем-Това в питанні особливого провидіння зводиться до відомої фрази «У кожному русі — там Владика світу»; Бааль-Шем-Тов пояснює, що навіть у місці, яке виглядає як найбільше приховання, — п'ять літер «алеф» у пихатих словах фараона: «Сказав ворог: поженуся, наздожену, поділю здобич», — навіть там є п'ять літер «алеф», щоб указати, що й за цими словами кліпи стоїть Один, Єдиний і Неповторний — Владика світу[22].
Відома притча Бааль-Шем-Това — та, що наводиться в книзі його онука «Дегель махане Ефраїм»[23], про царя, який оточив себе сімома грізними мурами. Кожен укріпленіший і неприступніший за попередній. Багато хто видирався й намагався зруйнувати мури, але не зміг. Лише царський син, який знав, що батько напевно не покинув його, самовіддано долав усі мури, і зрештою, після того як він самовіддано видирався на мури, йому стало ясно, що все це — обман зору; немає мурів і немає нічого, що заважає наблизитися до царя. Мораль: якщо єврей справді повірить, що Святий, благословенний Він, близький до нього, — для нього зникнуть усі приховання.
Відомий вислів Бааль-Шем-Това — що й саме приховання походить від Святого, благословенний Він, як сказано: «А Я сховаю, сховаю лице Моє», і, отже, покарання в тому, що сама ця реальність буде прихована — що приховання є прихованням[24].
Згідно з ученням Бааль-Шем-Това, навіть листок, що падає з дерева, — неодмінно в цьому є особливе провидіння. Бо оскільки немає жодної реальності, у якій немає Б-жественної реальності, то не може бути, щоб відбулася хоча б одна дія від початку творіння до кінця семи тисяч років його існування, у якій немає реальності особливого провидіння.
Наближення простих євреїв
17 елула 5474 року (28 серпня 1714), коли Бешт був у лісі, йому вперше, коли він був сам, відкрився пророк Еліягу і відкрив йому, що на Небесах більше втіхи, коли простий єврей благословляє Святого, благословенний Він і дякує за свій прожиток, ніж від усіх їхудім і каванот, які здійснюють праведники. Відтоді головним у вченні й поведінці Бешта було наближати й привітно приймати саме простих євреїв, які часом навіть не вміли читати й писати, і він заохочував їх і умовляв благословляти й дякувати Святому, благословенний Він; він ходив від села до села й розпитував людей про їхнє благополуччя, щоб вони вимовляли своїми устами подяку Святому, благословенний Він.
Сила думки
Особливого значення Бааль-Шем-Тов надавав силі думки й установив, що «там, де перебуває думка людини, — там вона вся»[25]. Також у служінні Тори й молитви Бааль-Шем-Тов дуже підкреслює важливість прилучення думки до кореня літер, який є світлом Ейн Соф, а також Бааль-Шем-Тов настановляє людину завжди прилучати свою думку до святої Шхіни.
У хасидизмі передається кілька історій, у яких Бааль-Шем-Тов показав своїм учням, що там, де думка людини, — там вона й перебуває. Так, наприклад, одного разу Бааль-Шем-Тов показав своїм учням, як бик їсть іншого бика, тоді як у матеріальному це була людина, яка їла бичаче м'ясо задля жадання на суботній трапезі. Іншого разу в одного з «господарів» міста Меджибіж була суперечка з іншим «господарем», і одного разу, перебуваючи в Бааль-Шем-Това в синагозі, він закричав, що «розірвав би свого супротивника, як рибу». Бааль-Шем-Тов звелів своїм учням узятися одне з одним за руки й стати поруч із ним із заплющеними очима. Бааль-Шем-Тов поклав свої святі руки на плечі двох учнів, що стояли поруч із ним. Раптом учні почали кричати від страху: вони побачили, як господар розриває, як рибу, свого супротивника! Це ясно показує, що від усякої сили — є результат і наслідок: чи то в одіянні матеріальному, чи духовному, яке можна вловити лише вищими й тоншими чуттями[26].
Піднесення зла до добра
Згідно з ученням Бааль-Шем-Това, істинного існування зла у світі немає зовсім. Хоча справді є реальність зла, що приховує добро, у вигляді уяви й приховання, але й існування зла по суті — з волі Всевишнього; на це Бааль-Шем-Тов наводить притчу про царя, який посилає лиходія спокусити свого сина, але й бажання лиходія — щоб син його не послухав.
Крім того, життєвість зла — це по суті свята іскра, яка є життєвістю подолання провини, що по суті і є причиною існування провини чи кліпи — щоб її подолали й підкорили.
Крім того, Бааль-Шем-Тов каже, що й темрява служить добру, бо перевага світла над темрявою — гідність переваги світла пізнається з боку темряви, і так само мудрець — з боку дурня, і гідність праведника пізнається з боку грішника, і насолода — завдяки виразці й стражданням, і гідність знання пізнається завдяки забуттю.
Оскільки це так, виходить, що й у темряви, і в зла є піднесення й користь, оскільки темрява стає ніби «престолом» для добра, а оскільки вона стає престолом для добра, у неї є зв'язок і життєвість від добра, — як рука людини, що простягає щось угору: тоді вона сама перебуває там[27].
Проте не слід помилятися, думаючи, що й темрява — це добро, бо є завіса, що відокремлює й розділяє світло й темряву. Гідність темряви — саме у визнанні того, що вона темрява, і в тому, що вона слугує престолом для світла, але не слід помилятися, думаючи, що вона — добро[28].
Його вчення
Запис і видання його слів
Бешт був найбільшим генієм у відкритій і таємній Торі[29]. Кілька речей та історій про його геніальність у простому сенсі передавалися за традицією в наших Ребе[30]. Його звичаєм було казати короткі й глибокі слова Тори і мовою їдиш, але саме його учні збирали й записували його вислови та вчення і надрукували книги:
- «Толдот Яаков-Йосеф» — написана його учнем рабі Яаковом-Йосефом із Полонного, надрукована в 5540 році (1779/1780).
- «Цваат га-Ріваш» — містить також учення Бешта, як його було зібрано рабі Єшаєю з Янова, і вийшла в 5735 році (1974/1975) наново зусиллями «Кегот» за вказівкою Ребе.
- «Кетер Шем Тов» — у ній зібрано добірки вчень у книзі «Кетер Шем Тов», а сьогодні зроблено велику добірку за темами в книзі «Бааль-Шем-Тов» у 2 великих томах.
Деякі з його вчень наводяться також у книзі «Дегель махане Ефраїм», яку написав його онук, р. Моше-Хаїм-Ефраїм. Пізніше було виявлено велику в'язку листів Бешта в Херсонській генізі, які придбав Ребе Раяц і які було опубліковано у випусках «Га-Тамім».
Прихід Мошіаха неодмінно залежить від поширення вчення Бааль-Шем-Това, як він сам написав у листі, що в Рош га-Шана 5507 року (15 вересня 1746) він здійснив сходження душі і дійшов до палацу Царя Мошіаха. Бааль-Шем-Тов запитав Мелех га-Мошіаха: «Ейматі каті мар» (з арамейської: коли прийде пан), Мошіах відповів йому: «Коли поширяться твої джерела назовні»[31], маючи на увазі джерела вчення хасидуту, яке розкрив і якого навчав Бааль-Шем-Тов, і коли його вчення стане відомим і пошириться, прийде Геула.
Сім учень
Основна стаття – Сім учень
Сім учень Бааль-Шем-Това, що відкрилися Ребе Рашабу, — це вчення, які Бешт виголосив у Ган Едені в 5652 році (1891/1892). У Шміні Ацерет 5653 року (1892/1893) Ребе Рашаб розповів подробиці події (публічно чи лише за своєю трапезою). І відтоді про подію зовсім не згадували понад сорок років; у 5697 році (1936/1937) Ребе Раяц оголосив і розкрив подробиці події.
Чудесна поведінка та знамення
Історії про Бешта
Історії про Бааль-Шем-Това частково надруковано в книзі «Шівхей га-Бешт» і в десятках інших книг, а ще більше передається з авторитетних джерел серед учнів Бааль-Шем-Това та учнів їхнього шляху. Чудеса, які передаються від Бааль-Шем-Това і про частину яких існують точні свідчення, перевершують будь-яку уяву, так що рабі Менахем-Мендл із Вітебська пише в листі: «Єдиним був Бааль-Шем-Тов — до нього не було, і після нього хто постане з пороху?»
Бааль-Шем-Тов свідчив про себе, що величезні чудеса, які він творив, були не через використання святих Імен, а через просту віру в єдність Творця та нікчемність творіння без сили Творця. Так, наприклад, Бааль-Шем-Тов перейшов річку біля міста Меджибіж, розстеливши на річці свою хустку, і перейшов, свідчачи, що перейшов самою лише простою вірою.
Чудесне скорочення шляху
У багатьох історіях про Бааль-Шем-Това розповідається про те, що Бааль-Шем-Тов звелів відпустити віжки коней і дозволити їм їхати куди хочуть, і тоді коні мчали явно неприродним чином. Таким чином Бааль-Шем-Тов здійснював надприродні порятунки, коли міг опинятися в дуже віддалених одне від одного місцях за дуже короткий час, причому частина з них відбувалася незадовго до настання Шабату, і треба було скористатися чудесним скороченням шляху.
Його відхід з життя

У свято Песах 5520 року (1 квітня 1760) Бешт захворів на шлунок і внаслідок цього дуже ослаб, і навіть говорив насилу. У ніч свята Шавуот навколо нього зібралися всі його учні, і він виголосив перед ними слова Тори. Уранці він послав покликати людей із «Хевра кадиша» і вказав їм, як займатися його похованням. Потім він трохи зміцнів і сам молився перед амудом у себе вдома. Після молитви його учень рабі Нахман з Городенки вийшов, щоб вилити молитву про здоров'я свого вчителя; Бешт відреагував на це: «Даремно він галасує молитвою; якби він міг увійти в той самий вхід, у який входив я, то він би подіяв». Потім чули, як він шепоче: «Я прощаю тобі ці дві години, не муч мене!». Коли мешканці міста прийшли привітати його зі святом, він виголосив перед ними слова Тори. Потім знову виголосив слова Тори перед своїми близькими учнями «про стовп, що підіймається з Нижнього Ган Едена до Вищого Ган Едена». Потім попрощався з мешканцями міста, сказавши: «Досі я виявляв вам милість, а тепер виявіть милість мені».
Сили покинули його. І він звелів своїм учням казати «Ві-гі ноам». Бачачи, що учні сумують, він сказав: «Я не турбуюся про себе. Бо знаю напевно, що вийду з цих дверей і ввійду в інші двері». Потім він то лягав, то сідав. Після цього звелів накрити себе простирадлом і ліг ще раз; він почав здригатися й тремтіти, як робив це під час молитви «Шмоне есре», а потім трохи заспокоївся. Його голосу більше не було чути, лише було чути, як його губи шепочуть вірш: «Хай не прийде до мене нога гордині», — тієї самої години він відійшов зі світу, і тієї самої миті двоє годинників, що були в домі, зупинилися й перестали йти. Його учень рабі Лейб Кеслер розповів, що бачив вихід душі «як полум'я блакитного кольору», і засвідчив, «що в годину виходу його душі обличчя його сяяло, як під час зустрічі Шабату з прийняттям „додаткової душі“».
6 сівана 5520 року (21 травня 1760) — у середу, перший день свята Шавуот, у віці шістдесяти одного року, восьми місяців і вісімнадцяти днів Бешт відійшов у вічний світ. І спочиває він у Меджибожі.
У середу, 20 кислева 5559 року (28 листопада 1798), Алтер Ребе, який був його духовним онуком, сказав про це: «Четвертого дня були взяті світила», тобто — що четвертого дня були взяті й відійшли світила.
Суперечка щодо точної дати
В останніх поколіннях виникла суперечка щодо точної дати, коли відійшов зі світу Бешт, — сумнів у тому, чи був це перший день свята Шавуот (6 сівана) чи другий день (7 сівана)[32]. У книзі «Шмуот ве-сіпурім» наводиться, що одного року у свято Шавуот у домі Ребе Рашаба гостював рабі Леві-Іцхак Шнеєрсон, вони розмовляли про відхід Бааль-Шем-Това, і р. Леві-Іцхак згадав думку, згідно з якою Бааль-Шем-Тов відійшов зі світу 7 сівана. Ребе Рашаб відреагував на це категорично й сказав, що відхід стався 6 сівана, а 7 сівана відійшов зі світу цар Давид. Р. Леві-Іцхак заперечив проти цього твердження, виходячи з галахи, що забороняє ховати у свято, і з припущення, що випливає з твердження Ребе Рашаба, згідно з яким поховання Бешта здійснили неєвреї; Ребе Рашаб відповів на цей аргумент тим, що святе тіло Бешта не потребувало турбот людей із «Хевра кадиша»[33]. У книзі «Гайом йом» під датою 6 сівана, перший день свята Шавуот, написано: «Відхід Бааль-Шем-Това — у середу, перший день свята Шавуот 5520 року (21 травня 1760), і спочиває він у Меджибожі»[34].
Його фотографія

У світі відоме зображення, яке приписують Бааль-Шем-Тову, однак існує багато сумнівів щодо достовірності цієї атрибуції. Є ті, хто приписує його одному рабинові, який був саббатіанцем, з тих, хто вірив у Шабтая Цві, хай зітреться ім'я його.
Ребе сказав, що це зображення належить іншому «бааль-шемові», який жив і діяв у Дейчланді (Німеччині)[35], але не Бааль-Шем-Тову[36].
Є кілька причин того, чому Ребе вважав, що зображення — не Бааль-Шем-Това. Окрім фахового дослідження, що доводить сумніви в достовірності зображення[37], є й додаткові причини. Однак головна з них — тому що адмор Магаріяц сказав, що є переказ, що зображення Бааль-Шем-Това немає[38].
Додатковий аргумент до цього навів Ребе: тому що, згідно з переказом, на бороді Бешта можна було бачити 13 виправлень бороди — 13 матеріальних рядів[39].
Учні
Основна стаття – Святе братство
- Продовжувач його шляху — Магід з Межиріча
- Рабі Яаков-Йосеф із Полонного
- Рабі Єхіель-Міхл із Золочева
- Рабі Хаїм га-Коген Рапопорт
- Рабі Зеев-Вольф Кіцес
- Рабі Хаїм із Красного
- Рабі Нахман з Городенки
- Рабі Ар'є-Лейб зі Шполи
- рабі Менахем-Мендл із Вітебська
- рабі Менахем-Нохум з Чорнобиля
- Рабі Пінхас із Корця
- Рабі Шмуель з Кам'янки
- Рабі Аврагам-Аба з Кривуша
- Рабі Давид Лейкес
- Рабі Лейб Сорес
- Рабі Єгуда-Лейб із Пістиня
- Рабі Залман із Луцька
- Рабі Аврагам із Подольська
- Рабі Менахем-Мендл із Перемишлян
- Рабі Лібер із Бердичева
- Рабі Давид із Коломиї
- Рабі Менахем-Мендл із Бара
Родина
У Бааль-Шем-Това двоє відомих дітей:
Серед його відомих онуків — сини Аделі:
- рабі Моше-Хаїм-Ефраїм із Судилкова
- Рабі Барух із Меджибожа.
- Онук р. Баруха з Меджибожа — р. Моше-Цві із Саврані (містечко в Україні)
- Його правнук, онук Аделі від її доньки Фейги, — рабі Нахман із Брацлава.
Нащадки водночас Бешта й Алтер Ребе:
- Рав Агарон Заславський, рабин Кременчука, онук Алтер Ребе (син його доньки, ребецн Фрейди) і зять Мітлер Ребе, другим шлюбом одружився з пані Хаєю, донькою рабі Нахмана з Брацлава, і в них народився син на ім'я р. Єхіель. У Кременчуці жили його онуки, які були онуками Алтер Ребе й онуками святого рава рабі Нахмана з Брацлава.
Див. також
- «Ігерет га-Геула»
- «Шівхей га-Бешт»
- Боротьба із сектою франкістів
- «Ктівей р. Яше, шохета-бодека»
- Довгий лист
- Баалей-Шем, що передували появі хасидизму
- Від Кабали до хасидуту (історія)
Додаткова література
- «Сефер га-зіхронот» — Ребе Раяц.
- «Сефер га-толдот га-Бешт» — Ханох Гліценштейн.
- «Га-меїрім ла-арец» — Іцхак Альфасі.
- «Шівхей га-Бешт» — 5575.
- «Незер га-Бешт» — Аврагам-Шмуель Букієт.
- «Ктівей р. Яше, шохета-бодека»
Зовнішні посилання
- Тег: Бааль-Шем-Тов, на сайті «Хабад Лайв»

- Опис відходу Бааль-Шем-Това — сайт Хабаду в Ізраїлі
(посилання не працює) - «Шівхей га-Бааль-Шем-Тов», на сайті HebrewBooks
- «Кетер Шем Тов», повний текст на сайті «Бібліотека Хабаду»
- Фотогалерея з могили в Меджибожі

- Огляд до двохсотліття його відходу

- «Рабі Ісраель Бааль-Шем-Тов, його життя та вчення». Рав д-р Іцхак Альфасі. Сайт «Даат».
- Добірка сіхот про Бешта, рав Аврагам-Шмуель Букієт, тижневик «Бейт Мошіах».

- Натанель Ледерберг, «Хто такий Бешт?», розділ із книги «Сод га-даат»
- Нігуни Бааль-Шем-Това на сайті «BeitChabad»
- «Слідами спадщини Бешта», Шнеур-Залман Левін, тижневик «Бейт Мошіах»

- «І кожен, хто багато розповідає», про історії про Бааль-Шем-Това та про ставлення до них, у листку «Кі каров», переддень Великого Шабату, 6 нісана 5782 (7 квітня 2022)
- Мапи та фотографії
- Могила Бааль-Шем-Това на сайті «Google Карти»: фотографії, розташування.
- Давня синагога Бешта на сайті «Google Карти»: фотографії, розташування
- Джерело Бааль-Шем-Това на сайті «Google Карти»: фотографії, розташування
- Підхід Бааль-Шем-Това до агават Ісраель, на сайті «Торат Хабад лі-вней га-єшивот»
- Могила Бааль-Шем-Това, елул 5747 (серпень–вересень 1987) • Гаю ямім

- «Великі хасидизму в царині галахи» на сайті «Торат Хабад лі-вней га-єшивот»
- Зображення, що приписуються Бааль-Шем-Тову
- «Чи справді це зображення Бааль-Шем-Това?» • думка Ребе

- «На цьому ми виросли: приходьте відвідати бейт-мідраш Бешта»

- Думка Ребе про «зображення Бааль-Шем-Това»

| Попередній: - |
Провідники загального хасидизму 18 елула 5458 (25 серпня 1698) — 6 сівана 5520 (21 травня 1760) |
Наступний: Магід з Межиріча |
Примітки
- ^ Або Ріваш (Рабі Ісраель Бааль-Шем).
- ^ «Сефер га-маамарім» 5663, с. 142
- ^ «Лікутей сіхот», т. 2, с. 471.
- ^ 1 2 3 4 5 Розповідь Магіда з Межиріча Алтер Ребе (сіха Ребе Раяца, ніч першого дня свята Сукот 5697 (30 вересня 1936), пункт 5 («Сефер га-сіхот» — 5696 — зима 5700, с. 161–162 (у старому виданні); рав Аврагам-Ханох Гліценштейн, «Сефер га-толдот» — рабі Ісраель Бешт, с. 27, на сайті «Оцар га-хохма»).
- ^ 1 2 3 4 Ребе Раяц, сіха 20 хешвана 5701 (21 листопада 1940), пункт 10 («Сефер га-сіхот» — 5701, с. 43-44).
- ^ Історію було вперше надруковано в: рабі Яаков Катіна, «Рахамей га-ав», Варшава, 5634, розділ 50.
- ^ Тегілім 119, 9.
- ^ Ребе Рашаб розповідав від імені Алтер Ребе, що, хоча є листи Бешта, який підписується «Ісраель з Окупа» («Га-Тамім», випуск 1), це не означає, що він був із міста на назву Окуп, а в місті Товсте був мур, який з роками обвалився, і залишилися тільки рови фундаменту («акапі» означає рови). Оскільки його батьки жили в районі руїн муру, а не в центрі міста (бо були дуже бідні), Бешт підписувався «Ісраель з Окупа». («Сіхот кодеш» 5720, с. 251).
- ^ Згідно із «Сефер га-толдот» Ребе Раяца , сторінка 106, і Херсонською генізою ; за іншими переказами приймаються інші дати для року його народження.
- ^ «Лікутей дібурім», т. 1, с. 31 і далі
- ^ «Сефер га-толдот» Ребе Раяца стор. 106
- ^ «Лікутей сіхот», т. 2, с. 594
- ^ Є місця, де наводиться, що Бешт навчався цілком самостійно — «Гітваадуйот» 5743, т. 3, с. 1567
- ^ Область, яка сьогодні поділена між Польщею та Україною
- ^ «Сіхот кодеш» 5724, с. 58. «Ігрот кодеш», том 19, с. 70, і зазначене там.
- ^ «Ігрот кодеш», том 24, с. 47
- ^ Про цю свою дружину Бешт висловився під час свого відходу: «Якби зі мною була моя перша дружина, я піднявся б у височінь посеред дня на ринку Меджибожа на очах у всіх (сіха Пурима 5718 (6 березня 1958)).
- ^ У листі до свого учня рабі Яакова-Йосефа га-Когена, знайденому в Херсонській генізі й наведеному в збірнику «Га-Тамім», Бааль-Шем-Тов описує: «У день, коли мені виповнилося 26 років, у день 18 елула 5484 року (6 вересня 1724), у місті Окуп, близько опівночі він відкрився мені. Перше вивчення було в тижневій главі «Берешит», і коли ми закінчили святу Тору, до «на очах у всього Ізраїлю», мені було 36 років, і я розкрився»
- ^ Рав Єгуда Шурпін, «Чому його називають „Бааль-Шем-Тов“?
- ^ «Торат шалом», с. 113.
- ^ Згідно з «Кунтрес Іньяна шель торат га-хасидут»
- ^ «Бааль-Шем-Тов аль га-Тора», тижнева глава «Ноах»
- ^ Тижнева глава «Ваєлех»
- ^ «Бааль-Шем-Тов аль га-Тора», тижнева глава «Ваєлех»
- ^ «Дегель махане Ефраїм», тижнева глава «Шмот», що починається словами «Ва-таал»
- ^ Шаблон:Гайом йом/29 тішрея
- ^ І в цьому перевага гзера шава: адже в духовному, після того як у них є схожість у якомусь відношенні, вони стають одним, і тому за гзера шава виводять навіть суворішу кару
- ^ «Кетер Шем Тов», частина 1, 198б
- ^ Див. у книзі «Сіпурім нораїм» р. Яакова Кейданера, у першій історії.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 19, с. 399, на спростування думки тих, хто стверджує, що він був простою людиною за своїми знаннями в Торі
- ^ «Кетер Шем Тов», на початку.
- ^ За усним переказом розповідають, що суперечка виникла тому, що під час виходу святої душі Бешта сонце зайшло раніше свого часу, і тому всі, хто бачив, були певні, що Бешт відійшов зі світу після заходу сонця.
- ^ А він поховав себе сам
- ^ Обговорення, що стосується дня поховання, наводиться в «Лікутей сіхот», т. 4, с. 1031 і в примітках.
- ^ Зі слів р. Яакова Каца, що так сказав Ребе в ніч другого дня свята Сукот 5726 року (11 жовтня 1965) під час святкової трапези в домі Ребе Раяца («Га-Мелех бі-мсібо», т. 1, с. 104).
- ^ Огляд на сайті «Хабад Інфо».
- ^ Так написав Ребе в «Ігрот кодеш», т. 7, с. 97, запитувачеві: Отримав його листа від 5 тішрея... із вкладеним у нього зображенням, і щодо того, що він докладно писав про зображення та про шакла ве-тарья, чи правильне воно, — зображення вже публікувалося кілька разів, і є кілька думок і розбіжностей щодо нього; і див. у книзі «Дмуйот гдолей га-хасидут» (рава Щаранського, надрукована в Тель-Авіві в 5705 році (1944/1945), сторінка 35), що й там є це зображення. І зображення повертається тут...
- ^ «Сіхот кодеш» 5726, с. 621.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 19, с. 531.
Код особи: № 3051464000