Магараль з Праги
| Магараль з Праги | |
|---|---|
Могила Магараля | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 нісана 5272 |
| Дата смерті | 18 елула 5369 (17 вересня 1609) |
| Місце поховання | Прага |
| Місце діяльності | Нікольсбург, Моравія, Познань, Прага |
| Рід діяльності | рабин, законовчитель галахи, каббаліст, релігійний мислитель |
| Освіта | єшива р. Яакова Полака в Перемишлі |
| Посада | голова рабинського суду Нікольсбурга і рабин усіх громад Моравії, рабин Познані |
| Учителі | р. Яаков Полак, р. Іцхак Клубер |
| Учні | рабі Давид Ганс, та інші |
| Сім'я | |
| Батько | рабі Бецалель |
| Дружина | Перл, дочка р. Шмуеля Райха |
| Діти | Бецалель і Оголіав, три дочки, Бецалель Харіф |
| Родовід | |
Рабі Єгуда-Ліва бен Бецалель, відомий під прізвиськом Магараль (наш великий учитель рабі Ліва) з Праги (у німецькій літературі його називали «Високий рабі Льов»), — рабин, законовчитель галахи, каббаліст і єврейський релігійний мислитель, один із визначних великих мужів Ізраїлю початку доби ахароним (5272 — 5369). Його друге ім'я пишеться в різних формах німецькою: Levai, Loewe, Löwe, Loew, а також івритом: Ліва, Ліваї та ін.
Біографія

Магараль з Праги, рабі Єгуда Ліваї, народився в ніч на 15 нісана 5272 року в місті Познань у Польщі в батька, рабі Бецалеля, який прибув із Німеччини. Магараль був наймолодшим у родині, його брати теж були визначними мудрецями Тори: перший — рабі Хаїм, учень Магаршала, товариш і опонент Рами. Другий — рабі Сінай, голова рабинського суду Нікольсбурга, який був також учителем учня Магараля, рабі Давида Ганса, а третій — рабі Шимшон, голова рабинського суду Кременця.
У дванадцять років Магараля відправили до єшиви р. Яакова Полака в Перемишлі. У 5288 році р. Яаков залишив Перемишль і був призначений рабином у Празі, а Магараль вирушив у добровільне вигнання. Протягом двох років Магараль мандрував у вигнанні й зрештою повернувся до Праги.
Батько Магараля, р. Бецалель, був людиною без статків і тому шукав, як одружити своїх синів у заможних родинах, які погодилися б оплачувати витрати на навчання його синів. Тому Магараля було засватано з пані Перл, дочкою багатія р. Шмуеля Райха, наближеного до царського двору[1].
Р. Шмуель Райх висловив бажання негайно справити весілля, але Магараль відмовився через юний вік нареченої, якій було лише 14 років. Магараль попросив дозволу повернутися до навчання ще на 4-5 років, після чого він повернеться, щоб одружитися. Дозвіл було дано, і Магараль вирушив навчатися в р. Іцхака Клубера в Познані. Після закінчення відведених років Магараль попросив ще одну відстрочку й сказав, що якщо наречена не бажає далі чекати, то вона вільна вийти заміж за будь-кого. Згоду було дано, і Магараль навчався в р. Іцхака ще кілька років.
У тридцять два роки Магараль одружився з пані Перл, і в них народилися три дочки й син; сина назвали на честь діда — Бецалель.
Через 9 років Магараля було призначено головою рабинського суду в Нікольсбурзі та рабином усіх громад Моравії. Він прослужив там рабином 20 років і запровадив у них безліч постанов, значна частина яких стосується обмеження розкоші.
У 5333 році він залишив посаду рабина в Нікольсбурзі й переїхав жити до Праги, де незабаром заснував у «Клойзі», одній із двох центральних синагог Праги, великий бейт-мідраш, який він навмисно не назвав єшивою, щоб підкреслити свій відмінний метод навчання, що різко відкидав метод пілпулю, панівний в єшивах Ашкеназу.
Ще до того, як його було призначено рабином чи даяном у Празі, він заснував хевра кадіша й написав її статут, . Перша книжка Магараля, «Гур Ар'є», на коментар Раші до Писання, була надрукована в 5338 році в друкарні Гершоні в Празі. У 5344 році (1583/1584) помер рабин Праги; Магараля, який був кандидатом на заміну, запросили виголосити проповідь у центральній синагозі міста, «Альтнойшулі», однак унаслідок його проповіді, у якій він нападав на керівників громади, і протидії йому з боку прихильників пілпулю рабином міста було призначено рабі Іцхака Хаєса, зведеного брата його дружини, який підтримував метод пілпулю.
Через те, що його не призначили, Магараль повернувся до свого міста Познань і прослужив там рабином чотири роки. Протягом цих років у празькій громаді посилилися внутрішні чвари, так що вони змусили рабі Іцхака Хаєса залишити місто. Після того як той залишив місто, Магараль повернувся до Праги й зазначив у своїй проповіді в центральній синагозі, що розбрат походить від відчуження між різними економічними та соціальними верствами. Він зажадав, щоб багаті підтримували бідних громади. У тій самій проповіді він також нападав на інститут «голови громади» і стверджував, що його слід скасувати. Наступні три роки Магараль жив у Празі без офіційного титулу, але фактично вважався лідером євреїв Праги.
У 5449 році (1688/1689) у його домі спалахнула пожежа, яка знищила все, і в ній загинули багато написаних ним книжок, ще не надрукованих.
Помер 18 елула 5369 року (17 вересня 1609) у віці 97 років; місце його поховання — у Празі[2].
Голем з Праги
Основна стаття – Голем з Праги
Унаслідок кривавих наклепів, які зводили в той час на євреїв, Магараль створив голема, призначеного захищати їх.
Упродовж років були ті, хто сумнівався в достовірності історії про голема; Ребе написав у листі: ""А щодо головного — що Магараль зробив голема, — я сам чув від мого тестя, найсвятішого Адмора, що він бачив те, що від нього залишилося, на горищі синагоги Магараля в Празі, і говорив про це зі своїм батьком, найсвятішим Адмором (хай перебуває душа його в раю), і т. д.""[3]
Його походження від царя Давида
Родовід Магараля з Праги сягає царя Давида (мир праху його); цей родовід наводять наші Ребе, провідники поколінь[4], а також багато великих мужів Ізраїлю[5]. Більшість джерел наводять це як традицію, що передається з уст в уста, але частина джерел ґрунтує родовід на тексті надгробка р. Єгуди-Ліви га-Закена (прапрадіда Магараля з Праги), на якому було написано: «І він із сімені гаонів, чий родовід сягає пана нашого Давида, сина Ішая»[6].
Останніми роками є дослідники, які ототожнюють один із надгробків старого кладовища з надгробком р. Єгуди-Ліви га-Закена [7], і відповідно до цього ототожнення сумніваються в достовірності родоводу. Але насправді при глибокому розгляді ототожнення цього надгробка з надгробком р. Єгуди-Ліви га-Закена слабке й неспроможне[8].
Нащадки
Алтер Ребе є нащадком Магараля з Праги по прямій чоловічій лінії.
| Порядок поколінь від Магараля до Алтер Ребе | |
|---|---|
|
В ученні Хабаду
Твори Магараля слугують джерелом для вчення Хабаду; на титульному аркуші книжки «Танія» Алтер Ребе пише, що книжку зібрано «з уст книг і письменників». У хасидів було прийнято, що «книги» — це книжки Магараля та Шли, а «письменники» — це Бааль-Шем-Тов і Магід з Межиріча.Ребе написав про це в листі: «Я не чув про це від мого тестя, найсвятішого Адмора... хоча загалом традиція хасидів авторитетна»
У 5730 році (1969/1970) було викрадено рава Іцхака Гутнера; 18 елула того самого року Ребе виголосив сіху про Магараля (день відходу з життя якого припав на цей день), потім Ребе згадав рава Гутнера, який багато займався творами Магараля, і сказав: «Хай буде так, як було в Магараля: коли потребували дива, відбувалося диво, коли потрібне було явне диво, було явне диво, коли потребували дива, що перевершує шляхи природи, було диво, що перевершує шляхи природи», і справді, приблизно через тиждень рава Гутнера було звільнено[9].
Його книги
- «Ор хадаш».
- «Беер га-гола».
- «Гвурот Гашем».
- «Гур Ар'є аль га-Тора» (5 частин).
- «Друш драш».
- «Друш нае».
- «Друш аль га-Тора ве-га-міцва».
- «Дерех га-хаїм».
- «Драшот Магараль мі-Праг».
- «Гагада шель Песах».
- «Хідушей агадот» на агадот Шасу (4 частини).
- «Гур Ар'є — хідушей Гефет аль га-Шас».
- «Нецах Ісраель».
- «Тіферет Ісраель».
- «Нетівот олам».
Див. також
Зовнішні посилання
- Ребе Цемах Цедек, «Кунтрес бікур бе-Шикаго», звичаї Магараля в тижневу главу «Бешалах».
- Рав Давид-Меїр Друкман, 400 років відісталкуту Магараля, стаття в його пам'ять, 17 елула 5769 (06.09.2009) —

- Єгошуа Кеніг, «Гаон мі-бейт Давид», тижневик «Бейт Мошіах», 11 нісана 5769 (5 квітня 2009), с. 112
, на сайті

- Рав Шимон Вайцгандлер, «Гола у-Геула бе-мішнат га-Магараль», вступний урок курсу «Школа вчення про Геулу», літо 5772,
—

- Історії про Магараля з Праги та голема
з творів наших Ребе, провідників поколінь
- Меїр бен Ельазар Перлес, «Мегілат йохасін» Магараля
Примітки
- ^ «Сефер га-зіхронот»
- ^ «Мегілат йохасін» Магараля на сайті HebrewBooks
- ^ «Лікутей сіхот», том 2 («Бемідбар», «Дварім»), а також у книжці «Мі-оцар га-мелех», Нью-Йорк, 5765, с. 207
- ^ «Шалшелет га-яхас» на початку, ось його слова: «Гаон, наш пан і вчитель Єгуда Ліваї, праведної пам'яті, — Магараль з Праги — з роду гаонів, чий родовід сягає Давида, сина Ішая: 1) його син р. Бецалель. 2) його син р. Шмуель. 3) його син р. Єгуда-Лейб. 4) його син р. Моше. 5) його син р. Шнеур-Залман. 6) його син р. Барух. 7) його син, його святість Адмор р. Шнеур-Залман». «Сефер га-зіхронот» — їдиш — с. 343, ось його слова: «Родовідний ланцюг від Алтер Ребе до Магараля — Єгуди Ліваї — з Праги: 1) батько Алтер Ребе, р. Барух, син 2) р. Шнеур-Залмана, сина 3) р. Моше з Пойзена, сина 4) р. Єгуди-Лейба, сина 5) р. Шмуеля, сина 6) р. Бецалеля, сина — Магараля з Праги, «з роду гаонів, чий родовід сягає пана нашого Давида, сина Ішая»». [А також у «Сефер га-сіхот» 5749, том 2, с. 650: «Родовід винуватця гілули — від сімені Давида, адже відомо, що він — сьоме покоління від Алтер Ребе, який — сьоме покоління від Магараля з Праги, а Магараль походить від сімені Давида». «Сефер га-сіхот» 5752, с. 256: «Від наших Ребе, провідників поколінь, чий родовід сягає дому Давида з коліна Єгуди». «Торат шалом» (кінець сіхи 19 кислева 5673 (29 листопада 1912)): «Адже ми походимо від Давида — це буде завжди, до Мошіаха»].
- ^ «Мегілат йохасін» (Меїр Перліш. Уперше надрукована як додаток до книжки «Мате Моше» р. Моше Каца). «Муцаль ме-еш» (Агарон Гальберштам, с. 26). «Ніфлаот га-Єгуді» (Пшисуха. с. 52б). «Незір Гашем» (р. Шмуель-Шмелке Горовіц з Нікольсбурга, с. 170). «Рішпей еш га-шалем» (р. Мордехай Шапіро з Нешхиза. частина «Шівхей Могарам», с. 3). «Даат ле-невоним» (Швердшарф. с. 57). «Бейт Товія» (Рапопорт. с. 9). «Імрот тгорот» (р. Яаков-Іцхак Ландой. с. 8): «Га-хасидут» (р. Агарон Маркус. с. 38): «Ец Ефраїм» (Ефраїм га-Леві Регенсбург. у вступі до книжки). «Маамар Мордехай» (Віногура. с. 2б). «Толдот аншей шем» (Ефраті. с. 28). «Сефер га-яхас ле-бейт Гальперін» (Альфасі. с. 40). «Енциклопедія ле-толдот гдолей Ісраель» (Маргаліот. ч. 3, с. 4). «Мішпахот атікот бе-Ісраель» (Шапіро. с. 248). Та інші
- ^ Деякі з джерел, зазначених у попередній примітці.А див. також у «Сефер га-зіхронот» (там само, примітка Ребе на полях): «З напису на надгробку р. Юди Ліваї га-Закена, прапрадіда Магараля з Праги („Мегілат йохасін“)». І див. також у «Шалшелет га-яхас» (там само, примітка Ребе святим рукописом на полях): «Текст надгробка Магараля з Праги». [І мається на увазі не текст надгробка самого Магараля з Праги (про що там узагалі не згадується), а надгробок р. Єгуди Ліваї га-Закена («Бейт Мошіах», випуск 690, с. 117. «Гаарот га-тмімім ве-анаш — Ошен-Паркуей», випуск 86, с. 21. І в «Гайом йом» у нових виданнях (у примітці там). Але потребує певного розгляду, чому там (у «Шалшелет га-яхас») пропущено слова «пана нашого»]
- ^ «Написи зі старого єврейського кладовища в Празі» (Отто Мунелес. Надруковано в Єрусалимі, 5748). Р. Шломо Еленгард у збірці «Цфунот» (випуск 12, с. 69). Менахем Краус у збірці «Даат» (випуск 60, с. 113). Р. Нафталі Рубін у книжці «Нецер мі-шорашім» (с. 494). Р. Нафталі-Агарон Вакштейн у збірці «Ва-їт'яльду» (випуски 69, 118). «Бейт Агарон ве-Ісраель» (104, 170). Та інші
- ^ Див. статтю «Достовірність надгробка р. Єгуди-Ліви га-Закена як джерела родоводу Магараля від царя Давида»
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Кі таво», 18 елула, 5730 (19 вересня 1970)
Код особи: № 5917611700