Перейти до вмісту

Магараль з Праги

Матеріал з Хабадпедії
Магараль з Праги
Могила Магараля
Основна інформація
Дата народження15 нісана 5272
Дата смерті18 елула 5369 (17 вересня 1609)
Місце похованняПрага
Місце діяльностіНікольсбург, Моравія, Познань, Прага
Рід діяльностірабин, законовчитель галахи, каббаліст, релігійний мислитель
Освітаєшива р. Яакова Полака в Перемишлі
Посадаголова рабинського суду Нікольсбурга і рабин усіх громад Моравії, рабин Познані
Учителір. Яаков Полак, р. Іцхак Клубер
Учнірабі Давид Ганс, та інші
Сім'я
Батькорабі Бецалель
ДружинаПерл, дочка р. Шмуеля Райха
ДітиБецалель і Оголіав, три дочки, Бецалель Харіф
Родовід

Рабі Єгуда-Ліва бен Бецалель, відомий під прізвиськом Магараль (наш великий учитель рабі Ліва) з Праги (у німецькій літературі його називали «Високий рабі Льов»), — рабин, законовчитель галахи, каббаліст і єврейський релігійний мислитель, один із визначних великих мужів Ізраїлю початку доби ахароним (5272 — 5369). Його друге ім'я пишеться в різних формах німецькою: Levai, Loewe, Löwe, Loew, а також івритом: Ліва, Ліваї та ін.

Біографія

«Альтной шул» — синагога Магараля

Магараль з Праги, рабі Єгуда Ліваї, народився в ніч на 15 нісана 5272 року в місті Познань у Польщі в батька, рабі Бецалеля, який прибув із Німеччини. Магараль був наймолодшим у родині, його брати теж були визначними мудрецями Тори: перший — рабі Хаїм, учень Магаршала, товариш і опонент Рами. Другий — рабі Сінай, голова рабинського суду Нікольсбурга, який був також учителем учня Магараля, рабі Давида Ганса, а третій — рабі Шимшон, голова рабинського суду Кременця.

У дванадцять років Магараля відправили до єшиви р. Яакова Полака в Перемишлі. У 5288 році р. Яаков залишив Перемишль і був призначений рабином у Празі, а Магараль вирушив у добровільне вигнання. Протягом двох років Магараль мандрував у вигнанні й зрештою повернувся до Праги.

Батько Магараля, р. Бецалель, був людиною без статків і тому шукав, як одружити своїх синів у заможних родинах, які погодилися б оплачувати витрати на навчання його синів. Тому Магараля було засватано з пані Перл, дочкою багатія р. Шмуеля Райха, наближеного до царського двору[1].

Р. Шмуель Райх висловив бажання негайно справити весілля, але Магараль відмовився через юний вік нареченої, якій було лише 14 років. Магараль попросив дозволу повернутися до навчання ще на 4-5 років, після чого він повернеться, щоб одружитися. Дозвіл було дано, і Магараль вирушив навчатися в р. Іцхака Клубера в Познані. Після закінчення відведених років Магараль попросив ще одну відстрочку й сказав, що якщо наречена не бажає далі чекати, то вона вільна вийти заміж за будь-кого. Згоду було дано, і Магараль навчався в р. Іцхака ще кілька років.

У тридцять два роки Магараль одружився з пані Перл, і в них народилися три дочки й син; сина назвали на честь діда — Бецалель.

Через 9 років Магараля було призначено головою рабинського суду в Нікольсбурзі та рабином усіх громад Моравії. Він прослужив там рабином 20 років і запровадив у них безліч постанов, значна частина яких стосується обмеження розкоші.

У 5333 році він залишив посаду рабина в Нікольсбурзі й переїхав жити до Праги, де незабаром заснував у «Клойзі», одній із двох центральних синагог Праги, великий бейт-мідраш, який він навмисно не назвав єшивою, щоб підкреслити свій відмінний метод навчання, що різко відкидав метод пілпулю, панівний в єшивах Ашкеназу.

Ще до того, як його було призначено рабином чи даяном у Празі, він заснував хевра кадіша й написав її статут, . Перша книжка Магараля, «Гур Ар'є», на коментар Раші до Писання, була надрукована в 5338 році в друкарні Гершоні в Празі. У 5344 році (1583/1584) помер рабин Праги; Магараля, який був кандидатом на заміну, запросили виголосити проповідь у центральній синагозі міста, «Альтнойшулі», однак унаслідок його проповіді, у якій він нападав на керівників громади, і протидії йому з боку прихильників пілпулю рабином міста було призначено рабі Іцхака Хаєса, зведеного брата його дружини, який підтримував метод пілпулю.

Через те, що його не призначили, Магараль повернувся до свого міста Познань і прослужив там рабином чотири роки. Протягом цих років у празькій громаді посилилися внутрішні чвари, так що вони змусили рабі Іцхака Хаєса залишити місто. Після того як той залишив місто, Магараль повернувся до Праги й зазначив у своїй проповіді в центральній синагозі, що розбрат походить від відчуження між різними економічними та соціальними верствами. Він зажадав, щоб багаті підтримували бідних громади. У тій самій проповіді він також нападав на інститут «голови громади» і стверджував, що його слід скасувати. Наступні три роки Магараль жив у Празі без офіційного титулу, але фактично вважався лідером євреїв Праги.

У 5449 році (1688/1689) у його домі спалахнула пожежа, яка знищила все, і в ній загинули багато написаних ним книжок, ще не надрукованих.

Помер 18 елула 5369 року (17 вересня 1609) у віці 97 років; місце його поховання — у Празі[2].

Голем з Праги

Основна стаття – Голем з Праги

Унаслідок кривавих наклепів, які зводили в той час на євреїв, Магараль створив голема, призначеного захищати їх.

Упродовж років були ті, хто сумнівався в достовірності історії про голема; Ребе написав у листі: ""А щодо головного — що Магараль зробив голема, — я сам чув від мого тестя, найсвятішого Адмора, що він бачив те, що від нього залишилося, на горищі синагоги Магараля в Празі, і говорив про це зі своїм батьком, найсвятішим Адмором (хай перебуває душа його в раю), і т. д.""[3]

Його походження від царя Давида

Родовід Магараля з Праги сягає царя Давида (мир праху його); цей родовід наводять наші Ребе, провідники поколінь[4], а також багато великих мужів Ізраїлю[5]. Більшість джерел наводять це як традицію, що передається з уст в уста, але частина джерел ґрунтує родовід на тексті надгробка р. Єгуди-Ліви га-Закена (прапрадіда Магараля з Праги), на якому було написано: «І він із сімені гаонів, чий родовід сягає пана нашого Давида, сина Ішая»[6].

Останніми роками є дослідники, які ототожнюють один із надгробків старого кладовища з надгробком р. Єгуди-Ліви га-Закена [7], і відповідно до цього ототожнення сумніваються в достовірності родоводу. Але насправді при глибокому розгляді ототожнення цього надгробка з надгробком р. Єгуди-Ліви га-Закена слабке й неспроможне[8].

Нащадки

Алтер Ребе є нащадком Магараля з Праги по прямій чоловічій лінії.

Порядок поколінь від Магараля до Алтер Ребе

Магараль з Праги  •  Бецалель Харіф  •  Шмуель (онук Магараля)  •  Єгуда-Лейб (правнук Магараля)  •  Моше з Позни  •  Шнеур-Залман Познер  •  Ісраель-Барух Познер  •  Алтер Ребе

В ученні Хабаду

Твори Магараля слугують джерелом для вчення Хабаду; на титульному аркуші книжки «Танія» Алтер Ребе пише, що книжку зібрано «з уст книг і письменників». У хасидів було прийнято, що «книги» — це книжки Магараля та Шли, а «письменники» — це Бааль-Шем-Тов і Магід з Межиріча.Ребе написав про це в листі: «Я не чув про це від мого тестя, найсвятішого Адмора... хоча загалом традиція хасидів авторитетна»

У 5730 році (1969/1970) було викрадено рава Іцхака Гутнера; 18 елула того самого року Ребе виголосив сіху про Магараля (день відходу з життя якого припав на цей день), потім Ребе згадав рава Гутнера, який багато займався творами Магараля, і сказав: «Хай буде так, як було в Магараля: коли потребували дива, відбувалося диво, коли потрібне було явне диво, було явне диво, коли потребували дива, що перевершує шляхи природи, було диво, що перевершує шляхи природи», і справді, приблизно через тиждень рава Гутнера було звільнено[9].

Його книги

  • «Ор хадаш».
  • «Беер га-гола».
  • «Гвурот Гашем».
  • «Гур Ар'є аль га-Тора» (5 частин).
  • «Друш драш».
  • «Друш нае».
  • «Друш аль га-Тора ве-га-міцва».
  • «Дерех га-хаїм».
  • «Драшот Магараль мі-Праг».
  • «Гагада шель Песах».
  • «Хідушей агадот» на агадот Шасу (4 частини).
  • «Гур Ар'є — хідушей Гефет аль га-Шас».
  • «Нецах Ісраель».
  • «Тіферет Ісраель».
  • «Нетівот олам».

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Сефер га-зіхронот»
  2. ^ «Мегілат йохасін» Магараля на сайті HebrewBooks
  3. ^ «Лікутей сіхот», том 2 («Бемідбар», «Дварім»), а також у книжці «Мі-оцар га-мелех», Нью-Йорк, 5765, с. 207
  4. ^ «Шалшелет га-яхас» на початку, ось його слова: «Гаон, наш пан і вчитель Єгуда Ліваї, праведної пам'яті, — Магараль з Праги — з роду гаонів, чий родовід сягає Давида, сина Ішая: 1) його син р. Бецалель. 2) його син р. Шмуель. 3) його син р. Єгуда-Лейб. 4) його син р. Моше. 5) його син р. Шнеур-Залман. 6) його син р. Барух. 7) його син, його святість Адмор р. Шнеур-Залман». «Сефер га-зіхронот» — їдиш — с. 343, ось його слова: «Родовідний ланцюг від Алтер Ребе до Магараля — Єгуди Ліваї — з Праги: 1) батько Алтер Ребе, р. Барух, син 2) р. Шнеур-Залмана, сина 3) р. Моше з Пойзена, сина 4) р. Єгуди-Лейба, сина 5) р. Шмуеля, сина 6) р. Бецалеля, сина — Магараля з Праги, «з роду гаонів, чий родовід сягає пана нашого Давида, сина Ішая»». [А також у «Сефер га-сіхот» 5749, том 2, с. 650: «Родовід винуватця гілули — від сімені Давида, адже відомо, що він — сьоме покоління від Алтер Ребе, який — сьоме покоління від Магараля з Праги, а Магараль походить від сімені Давида». «Сефер га-сіхот» 5752, с. 256: «Від наших Ребе, провідників поколінь, чий родовід сягає дому Давида з коліна Єгуди». «Торат шалом» (кінець сіхи 19 кислева 5673 (29 листопада 1912)): «Адже ми походимо від Давида — це буде завжди, до Мошіаха»].
  5. ^ «Мегілат йохасін» (Меїр Перліш. Уперше надрукована як додаток до книжки «Мате Моше» р. Моше Каца). «Муцаль ме-еш» (Агарон Гальберштам, с. 26). «Ніфлаот га-Єгуді» (Пшисуха. с. 52б). «Незір Гашем» (р. Шмуель-Шмелке Горовіц з Нікольсбурга, с. 170). «Рішпей еш га-шалем» (р. Мордехай Шапіро з Нешхиза. частина «Шівхей Могарам», с. 3). «Даат ле-невоним» (Швердшарф. с. 57). «Бейт Товія» (Рапопорт. с. 9). «Імрот тгорот» (р. Яаков-Іцхак Ландой. с. 8): «Га-хасидут» (р. Агарон Маркус. с. 38): «Ец Ефраїм» (Ефраїм га-Леві Регенсбург. у вступі до книжки). «Маамар Мордехай» (Віногура. с. 2б). «Толдот аншей шем» (Ефраті. с. 28). «Сефер га-яхас ле-бейт Гальперін» (Альфасі. с. 40). «Енциклопедія ле-толдот гдолей Ісраель» (Маргаліот. ч. 3, с. 4). «Мішпахот атікот бе-Ісраель» (Шапіро. с. 248). Та інші
  6. ^ Деякі з джерел, зазначених у попередній примітці.А див. також у «Сефер га-зіхронот» (там само, примітка Ребе на полях): «З напису на надгробку р. Юди Ліваї га-Закена, прапрадіда Магараля з Праги („Мегілат йохасін“)». І див. також у «Шалшелет га-яхас» (там само, примітка Ребе святим рукописом на полях): «Текст надгробка Магараля з Праги». [І мається на увазі не текст надгробка самого Магараля з Праги (про що там узагалі не згадується), а надгробок р. Єгуди Ліваї га-Закена («Бейт Мошіах», випуск 690, с. 117. «Гаарот га-тмімім ве-анаш — Ошен-Паркуей», випуск 86, с. 21. І в «Гайом йом» у нових виданнях (у примітці там). Але потребує певного розгляду, чому там (у «Шалшелет га-яхас») пропущено слова «пана нашого»]
  7. ^ «Написи зі старого єврейського кладовища в Празі» (Отто Мунелес. Надруковано в Єрусалимі, 5748). Р. Шломо Еленгард у збірці «Цфунот» (випуск 12, с. 69). Менахем Краус у збірці «Даат» (випуск 60, с. 113). Р. Нафталі Рубін у книжці «Нецер мі-шорашім» (с. 494). Р. Нафталі-Агарон Вакштейн у збірці «Ва-їт'яльду» (випуски 69, 118). «Бейт Агарон ве-Ісраель» (104, 170). Та інші
  8. ^ Див. статтю «Достовірність надгробка р. Єгуди-Ліви га-Закена як джерела родоводу Магараля від царя Давида»
  9. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Кі таво», 18 елула, 5730 (19 вересня 1970)
Магараль з Праги згадується ще в 78 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5917611700

Повідомити про помилку на цій сторінці