Хідушей Тора

Хідушей Тора або гаарот — це назва написання нового тлумачення на уривок із Тори після поглибленого вивчення. Тлумачення пишеться — як правило — на основі написаного в інших місцях Тори.
Хто гідний писати
У колишніх поколіннях остерігалися записувати хідушей Тора, і займалися ними лише великі знавці Тори. Як пише Алтер Ребе в «Ілхот талмуд Тора»[1], що після того, як людина вивчає Тору з поглибленням розуму і сходить у глибину доводів і обґрунтувань, тоді вона може творити нове в Торі. І також пише Ребе Рашаб у «Кунтрес Ец га-хаїм»[2]: «Бажане вивчення — таке, за якого кінцевою метою навчання буде знати вивчене добрим і міцним знанням, як воно є на своєму місці, а не намагатися творити нові тлумачення і зводити побудови.».
Ребе каже[3], що все це було в колишніх поколіннях, коли були дуже обережні щодо запису хідушей Тора. Але сьогодні, з одного боку, треба остерігатися ще більше і не можна покладатися в галахі на примітки; але з іншого боку, навпаки, саме тому, що є «занепад поколінь», треба знаходити ще способи, щоб збільшувати і розширювати вивчення Тори. І завдяки запису хідушу, коли треба пояснити це іншому, у людини додається розуміння в навчанні.
Ребе доводить із кількох місць, що хідуш притаманний кожному євреєві. Як написано в «Танії» [4]: «У кожного єврея є є сила й обов'язок творити нове в Торі». І також у «Зогарі»[5]: «Леапша ла» — розширити її, тобто в кожного єврея є сила розширити Тору.
Нове в Торі
Гмара[6] каже: «Усе, що досвідчений учень у майбутньому оновить, усе було дано Моше на Синаї.» Тобто ніщо не нове в Торі.
Ребе ставить з цього приводу приводу кілька запитань[7]:
- Як можливо, що вони — і нововведення учня, і були дані Моше на Синаї — щось старе?
- Як можна сказати про нові заповіді, встановлені мудрецями, що вони були дані на Синаї?
- Як мудреці Тори можуть додавати до Тори Всевишнього?
І він роз'яснює, що нові тлумачення, які творять сини Ізраїлю, перебувають у прихованні в мудрості Всевишнього, і сини Ізраїлю, які теж походять з мудрості Всевишнього, розкривають у своїх хідушей Тора мудрість, яка була в сутнісному прихованні. І тому це і нововведення — адже досі це не було в розкритті; і дане на Синаї — адже перебуває в прихованні в мудрості.
«Гаарот га-тмімім ве-анаш»
Докладніше – «Гаарот га-тмімім ве-анаш»
Час від часу поширюються від імені хабадських єшив книги і збірки, що мають спільну назву «Гаарот га-тмімім ве-анаш». Вони виходять друком за вказівкою і проханням Ребе до учнів-тмімім і анаш писати й публікувати свої хідушім у Торі.
Збірники містять примітки й роз'яснення в усіх галузях Тори: у нігле, хасидуті, ученні Ребе, роз'ясненнях галахи, простому сенсі Писання, Геулі та Мошіаху тощо.
Сьогодні в кожній єшиві чи хабадській установі у світі періодично випускають брошуру хідушей Тора або книжку пілпулів.
Неточність і публікація
Ребе каже[8], що навіть якщо той, хто пише, не впевнений в істинності й точності хідушім, які він пише, йому не слід утримуватися від того, щоб їх записувати. І більше того, він має оприлюднити їх для багатьох і надрукувати їх у збірці приміток. Разом з тим не можна виводити з хідушім вказівку для практичної галахи, і можна написати наприкінці примітки: «І все це — за моїм скромним розумінням, і не можна виносити звідси постанову». Ребе додає, що те, що людина оприлюднить свій хідуш, змусить її ще раз вникнути в написане і виправити їх від помилок і неточностей.
Див. також
Зовнішні посилання
- «Як пишуть примітку» перше видання, друге видання (с. 109)
посібник із написання примітки. Видання «Гаарот га-тмімім ве-анаш» — єшива «Хасидей Хабад Любавич» Цфат, 5782
Примітки
- ^ Розділ 2, пункт 2.
- ^ Пункт 27
- ^ «Двар малхут» Бемідбар і «Сефер га-сіхот» 5748, сторінка 249
- ^ «Ігерет га-кодеш» — розділ 26.
- ^ Частина 1, 12б.
- ^ Мегіла, 19б.
- ^ Кунтрес 22 швата 5752 (27 січня 1992)
- ^ «Двар малхут» Бемідбар