Завершення служіння у вигнанні
У джерелах роз'яснюються різні деталі служіння, якого вимагають від синів Ізраїлю під час вигнання і від яких залежить Геула. Протягом років, і особливо в 5751 (1990/1991) і 5752 роках (1991/1992), Ребе в багатьох своїх сіхот вказував на завершення служіння у вигнанні, наводячи ці потрібні деталі й встановлюючи, що вони були довершені в останньому поколінні.
Служіння бірурім
Основна стаття – Служіння бірурім
Один із видів служіння у вигнанні — служіння бірурім. При кожному виконанні заповіді єврей виявляє Б-жественну іскру, приховану в матеріальності, і підносить її до святості. Геула прийде по завершенні й закінченні служіння бірурім, коли людина і весь світ будуть очищені внаслідок повноти бируру, здійсненого служінням людини; світ стане гідним виконання обітниць Геули в простому сенсі: «І дух нечистоти усуну з землі» = повне скасування всього зла у світі. І так написав Алтер Ребе[1]: «Те, що вигнання триває так довго, понад 1700 років, — відомо, що мета всього — виявити 288 іскор, і коли завершаться всі бірурім, прийде Мошіах невдовзі, в наші дні, амінь».
У 5751 році (1990/1991) Ребе оголосив, що це служіння завершилося:
Уже завершилося служіння часу вигнання зі збирання іскор (заради чого Святий, благословенний Він, вигнав Ізраїль до народів), які перебувають у всьому світі
— Шабат тижневої глави «Ваєшев» 5751, § 11
.
Як говорилося кілька разів останнім часом, після надзвичайного множення наших діянь і нашого служіння протягом усіх поколінь.. уже завершили всі бірурім, включно з бируром «Есав — це Едом».. адже Есав уже повністю виявлений, як видно і в цей час (вигнання Едому) з поведінки народів світу, що належать до «Есав — це Едом», шляхом царства милосердя (і ця поведінка поширюється й на інші країни, як бачили і бачимо особливо останнім часом), — то зрозуміло, що зараз уже перебувають у стані, коли матеріальне тіло і навіть матеріальність світу вже виявлені й повністю очищені, і вони є «посудиною», готовою для всіх світел і духовних речей, включно, і головним чином, зі світлом нашого праведного Мошіаха, світлом істинної і повної Геули
— Шабат тижневої глави «Ваеце» 5752, § 18
.
Водночас Ребе зазначив, що у світі справді залишилися іскри, але не як частина служіння бірурім, необхідного для приходу Мошіаха, а як особливе служіння:
Після «наших діянь і нашого служіння» всіх синів Ізраїлю протягом усіх поколінь.. уже закінчені й довершені всі речі і з боку (і в) світу.. І з цього зрозуміло, що продовження служіння після цього (весь час, поки наш праведний Мошіах затримується з якоїсь причини (зовсім невідомої і незрозумілої)) — це не «служіння бірурім» (адже служіння бірурім уже завершилося й довершилося), а особливе служіння, щоб привести розкриття на ділі у світі
— Шабат тижневої глави «Ваїшлах» 5752, § 11
.
Поширення джерел
Основна стаття – Поширення джерел
У Рош га-Шана 5507 року (15 вересня 1746) Бааль-Шем-Тов під час піднесення душі досяг чертогу Мошіаха і запитав: «Коли прийде пан[2]?». Мошіах відповів: «Коли поширяться твої джерела (вчення хасидуту) назовні».
І про це Ребе сказав, що служіння поширення джерел вчення хасидуту завершилося:
Тобто вже припинився, відміряний і завершився час (і всі справи служіння, що здійснювалися в цей час) поширення джерел назовні, який почався 19 кислева 192 роки тому, і вже готові до виконання обіцянки, що «коли поширяться твої джерела назовні, прийде пан — це Цар Мошіах». І це одна з причин друкування книги «Танія»... щоб підкреслити на ділі й відкрито, перед очима з плоті, завершеність служіння «поширяться твої джерела назовні» протягом 192 років, кінець часу вигнання, «кінець днів» («кец де-смала», кінець вигнання), і негайно ж приходять до «Кец га-ямін» (кінець Геули)
— Шабат тижневої глави «Ваєшев» 5751, § 11
.
У цьому нашому поколінні — коли є завершеність «поширяться твої джерела назовні» в усіх кінцях всесвіту, причому у формі, зрозумілій розуму людей, навіть того, хто перебуває у «зовнішньому, поза яким немає зовнішнього», а також — переклад внутрішньої частини Тори і вчення хасидуту мовою кожного народу... аж до останніх днів, коли надрукували й (книгу «Танія», Письмову Тору хасидуту) шрифтом Брайля, письмом для «незрячих», хай врятує нас Милосердний
— Шабат тижневої глави «Шофтім» 5751, § 10
.
Тшува
Ще одна умова, від якої залежить прихід Геули, — це тшува. Про Геулу сказано[3]: «Справа залежить лише від тшуви». Так само постановив і Рамбам[4]: «Ізраїль буде визволений лише через тшуву». У 5701 році (1940/1941) Ребе Раяц виступив із закликом «Негайно — до тшуви, негайно — до Геули».
Ребе роз'яснив, що в нашому поколінні і цю умову було виконано[5]:
Безсумнівно і безсумнівно, без жодного сумніву і подвійного сумніву, що вже настав час Геули, і, словами наших мудреців, «минули всі терміни», і також тема тшуви (як продовження вислову «і справа залежить лише від тшуви») уже була «в повноті», включно з повнотою «Мошіах прийшов, щоб привести праведників до тшуви», з боку іскри Мошіаха, яка є в кожному і кожній з Ізраїлю
— Шабат тижневої глави «Балак» 5751, § 7
.
Більше нема чого чекати, оскільки вже завершили всі справи служіння і вже здійснили тшуву, і справа залежить лише від приходу самого нашого праведного Мошіаха. — «Справа залежить лише від тшуви» було деякий час тому, але тепер (після того як уже здійснили тшуву) справа залежить лише від приходу самого Мошіаха. Усе, що потрібно, — щоб Мошіах прийшов на ділі, буквально, «вказує пальцем і каже: ось він», ось наш праведний Мошіах!
— під час візиту рава гаона Мордехая Еліягу, 6 хешвана 5752 (14 жовтня 1991), § 17
.
Причина вигнання
У Гемарі[6] сказано, що причина руйнування Храму в тому, що в ньому була безпричинна ненависть. Відповідно до цього, Ребе багато разів закликав[7] примножувати агават Ісраель і безпричинну любов, що є виправленням причини вигнання; а коли буде усунено причину вигнання, саме собою припиниться вигнання і буде збудовано Третій Храм.
Ребе оголосив, що й виправлення причини вигнання вже завершено:
Ми стоїмо після завершення наших діянь і нашого служіння протягом усього вигнання, після завершення всіх 42 переходів у «пустелі народів», перебуваємо вже біля «Йордану Єрихонського» (ступінь Мошіаха — «Морах ве-даїн»), на порозі Геули, — безсумнівно, що причину вигнання вже виправлено
— Шабат тижневої глави «Матот-Масей» 5751, § 13
.
Війна Солдатів дому Давида
Основна стаття – «Хаялей Бейт Давид»
У 5657 році (1896/1897) Ребе Рашаб заснував єшиву «Томхей Тмімім». Одна з цілей заснування єшиви полягала в тому, щоб її учні, яких називають «Солдатами дому Давида», воювали з тими, «які ганьбили сліди помазанця Твого», — тобто з тими, хто охолоджує віру в Геулу і в прихід Мошіаха, — і через перемогу в цій війні привести Геулу на ділі, буквально.
Ребе оголосив, що ця війна завершилася і ми досягли етапу перемоги:
І з особливим наголосом у цьому нашому поколінні — третьому поколінні від Адмора, чия душа в Едені, і його учнів, солдатів дому Давида, в якому «завершується і довершується» служіння солдатів дому Давида — привести Геулу на ділі, буквально, через Давида, Царя Мошіаха, і як казав його святість, мій тесть, Адмор, провідник нашого покоління, за його життя в цьому світі, що вже завершилося і довершилося все служіння, і стоять готові до зустрічі Давида, Царя Мошіаха, і тим більше — після продовження служіння таким чином, що «дав вам Г-сподь серце, щоб знати, і очі, щоб бачити, і вуха, щоб чути»
— Шабат тижневої глави «Ваєра» 5752, § 13
.
Чищення ґудзиків
Основна стаття – Чищення ґудзиків
У Сімхат Тора 5689 року (1928/1929) у сіхі, виголошеній Ребе Раяцом, він оголосив, що служіння, яке залишилося зараз, — це «чищення ґудзиків». Сенс вислову в тому, що все, що залишилося зробити, щоб привести Геулу, — це дрібні й останні дії. Ребе використовував цей вислів протягом років багато разів.
Але наприкінці 5740-х років[8] Ребе почав використовувати цей вислів у минулому часі, як дію, яку теж уже виконано:
Говорилося кілька разів, що за всіма ознаками в словах наших мудреців про кінець днів (на додаток до загального оголошення за часів Гемари, що «минули всі терміни») це наше покоління — останнє покоління вигнання і перше покоління Геули, як засвідчив його святість, мій тесть, Адмор, провідник нашого покоління, — у зв'язку і стосовно його відомого проголошення «Негайно — до тшуви, негайно — до Геули», — що в його дні (десятки років тому) завершили всі справи служіння і потрібно лише «начистити ґудзики» і стояти напоготові до зустрічі нашого праведного Мошіаха, і тим більше — після великого служіння з поширення Тори, юдаїзму і джерел назовні відтоді й донині... безсумнівно і безсумнівно, що закінчили і «начищати ґудзики» і стоять напоготові до зустрічі нашого праведного Мошіаха
— Шабат тижневої глави «Насо» 5751, § 13
.
Служіння, якого вимагають зараз
Основна стаття – «Жити Геулою»
У світлі цих його неодноразово повторюваних слів про завершення служіння у вигнанні Ребе багато разів роз'яснював суть служіння зараз, після того як ми довершили ці речі.
Це служіння роз'яснюється в сіхот Ребе останнього періоду, і особливо в тих, що належать до 5751-5752 років (1990–1992) і називаються «Двар малхут», — необхідність поводитися відповідно до життя в Дні Мошіаха і усвідомлювати реальність, що відбувається навколо нас на початку розкриттів істинної і повної Геули. Це служіння Ребе назвав «жити з часом Днів Мошіаха».
Речі, які залишилося виправити
Ребе відгукнувся й на аргумент, який часто звучить: адже ми бачимо, що є ще багато речей, які потребують виправлення і які залишилося зробити, — як же тоді можливо, що служіння напередодні Геули завершено і ми вже готові до неї?
Ребе відповів, що тут немає суперечності, оскільки завершене служіння — це загальне служіння народу Ізраїлю, якого Святий, благословенний Він, вимагає як умови Геули. Хоча служіння всього Ізраїлю протягом поколінь завершено, можливо, що залишилися ще окремі речі для виправлення в особистому служінні кожного, але ці деталі другорядні щодо завершеного служіння загалу і не затримують; громада Ізраїлю подібна до людини, здорової всіма своїми 248 органами і 365 жилами, а недоліки подібні до легкого й зовнішнього нездужання в окремому органі. У світлі цього і виправлення решти деталей здійснюється легко і з радістю[9].
Секретар Ребе, рав Лейбл Гронер, розповів після 27 адара 5752 (2 березня або 1 квітня 1992), що після виголошення сіхот, які містили цю тему, Ребе висловився перед ним: «Якщо тамім піде зараз їсти „чолнт“ без турбот — він нічого не зрозумів», і так само Ребе висловився перед ним за тієї ж нагоди, що сказав ці слова «для Святого, благословенний Він», тобто що ця тема була спрямована і сказана щодо духовного боку речей і не повинна применшувати наше служіння зараз[потрібне джерело].
Див. також
Примітки
- ^ «Тора ор», тижнева глава «Ваєшев».
- ^ Арамейською: коли прийде мій пан?
- ^ Вавилонський Талмуд, Сангедрін, 97б.
- ^ Закони тшуви, розділ 7, галаха 5.
- ^ Спосіб виконання Ребе роз'яснив так: «Адже немає людини з Ізраїлю, яка не помислила б про тшуву (не один раз, а) кілька разів протягом днів свого життя, завдяки чому вона стає „в одну годину і в одну мить“ із завершеного грішника завершеним праведником, згідно з постановою Гемари, що той, хто посвятив жінку „за умови, що я праведник (завершений), — навіть якщо він завершений грішник, вона посвячена, бо, можливо, він помислив про тшуву“, — то безсумнівно і безсумнівно, що наш праведний Мошіах має прийти негайно ж, буквально» (сіха Шабату тижневої глави «Ваєхі» 5751, § 6).
- ^ Йома 9б.
- ^ Див., наприклад, сіху 10 швата 5711 (17 січня 1951): «І завдяки цьому прийде також Визволення, бо так само, як причина того, що „ми вигнані з нашої землі“ в останньому вигнанні, — через протилежність любові до ближнього-єврея, так завдяки агават Ісраель прийде Визволення, невдовзі, в наші дні, по-справжньому».
- ^ Див. сіху Шабату тижневої глави «Шмот» 5747, а відтоді й далі — багато разів.
- ^ «Двар малхут» Шабату тижневої глави «Ноах» 5752.