Абревіатури

Абревіатура — скорочене написання слів, за якого пишеться лише перша літера. Окрім слова, на початку якого стоїть службова літера, наприклад «вав» або «гей», — тоді початкова літера слова пишеться другою літерою після неї. Як правило, перед останньою літерою ставлять гершаїм, а при одиночній літері ставлять гереш.
Значення абревіатур
Часто мудреці, благословенної пам'яті, тлумачать певне слово, що трапляється в Торі, як абревіатуру. У «Шаар га-їхуд ве-га-емуна»[1] Алтер Ребе роз'яснює, що це не лише «натяк» і «знак» на слова, «сховані» в ньому, але що перша літера кожного слова містить у собі всі літери, які в ньому, і вона — їхня життєва сила.
У низці місць[2] Ребе вказує на слова мудреців, благословенної пам'яті, що «нотарикон — з Тори»[3].
Хасидські абревіатури
Разом із вченням хасидуту з'явилися багато десятків абревіатур, характерних для хасидуту, наприклад: פ"נ, דא"ח і багато інших.
Для полегшення користування абревіатурами було складено кілька таблиць абревіатур, характерних для вчення хасидуту загалом і для хасидуту Хабад зокрема. Перша таблиця у вченні хасидуту міститься наприкінці книги «Танія». Потім було надруковано розширену таблицю в «Сефер га-лікутім» — покажчиках до Ребе Цемах Цедека. Також наприкінці книги «Лікутей Тора» надруковано таблицю абревіатур[4].
Іноді слід звернути увагу на те, щоб шукати абревіатуру в таблиці без службових літер («вав», «мем», «далет», «каф») на початку абревіатури[5]; а також іноді в маамарах хасидуту абревіатуру пишуть коротше, ніж вона зазвичай трапляється в інших книгах[6].
Поширені абревіатури
1
- אאע"ה - праотець Аврагам, мир йому.
- א"א - Аріх Анпін/неможливо/не кажуть.
- אב"א - ахор бе-ахор.
- אבי"ע - Ацилут, Брія, Єціра, Асія.
- אגה"ק - «Ігерет га-кодеш».
- אגה"ת - «Ігерет га-тшува».
- אג"ק - «Ігрот кодеш».
- אדה"ז - Алтер Ребе.
- אדה"ר - Адам га-Рішон.
- אדמו"ר - наш пан, учитель і наставник.
- אהו"י - любов і трепет.
- אה"ז - «Агава зута».
- אה"ר - «Велика любов».
- או"א - Аба ве-Іма.
- אוא"ס - світло Ейн Соф.
- אוה"ת - «Ор га-Тора».
- או"ח - ор хозер.
- או"י - ор яшар.
- או"כ - світла і посудини.
- או"מ - навколишнє світло.
- או"פ - внутрішнє світло \ просте світло.
- א"ח עט"ב - дружина доблесна — вінець чоловіка свого.
- אחה"פ - проста єдність
- אח"פ - проста єдність.
- אי"ק - гематрія одиниць, десятків і сотень.
- אכו"ש - їжа і пиття.
- א"ס - Ейн Соф.
- אצי' - Ацилут.
- א"ק - Адам Кадмон.
- ארמ"ע - вогонь, вітер, вода, земля.
- אתעדל"ע - «ітарута ді-лейла».
- אתעדל"ת - ітарута ді-лтата.
2
- בג"ה - Біна, Гвура, Ход.
- בה"ז - «Біурей га-Зогар»
- בחי' - аспект\аспект чогось.
- ביהמ"ק - Храм.
- בי"ע - Брія, Єціра, Асія.
- בל"ג - безмежний.
- במ"א - в іншому місці, у трактаті «Авот», у «Мідраш агада», у книзі Мелахім I, у «Маген Аврагам», в ашкеназькому звичаї, у «Міхтав ме-Еліягу»[7].
- ב"נ - бар наш.
- ב"ן - одне з наповнень Імені Гаває.
- בע"ג - такий, що має межу.
- בע"ח - у книзі «Ец хаїм».
- בע"ת - той, хто має мету / бааль тшува.
- ברה"ע - створення світів.
3
- גוכתי"ק - власноручний святий рукопис.
- ג"ח - гмілут хасадім.
- ג"ע - Ган Еден.
- געה"ע - Вищий Ган Еден.
- געה"ת - Нижній Ган Еден.
- ג"ק (ה"ט) - три кліпи.
- ג"ר - три перші.
4
- דא"ח - слова Б-га живого.
- ד"ה - дібур га-матхіль.
- דו"מ - мовлення і дія.
- ד"מ - на зразок притчі.
- דו"ר - «дхілу у-рхіму».
- ד"ע - вищий Даат.
- דצח"מ - неживе, рослинне, тваринне і те, що говорить.
- ד"ת - нижній Даат.
- דת"י - Даат Тіферет Єсод.
- דתי"מ - Даат, Тіферет, Єсод, Малхут.
5
6
- ו"ק - шість сторін.
7
8
- חב"ד - Хохма Біна Даат.
- חג"ת - Хесед Гвура Тіферет.
- חו"ב - Хохма і Біна.
- חו"ג - Хесед і Гвура.
- חח"ן - Хохма, Хесед, Нецах.
- ח"י - хая єхіда.
- ח"ס - хохма стімаа.
- ח"ע - вища Хохма.
- ח"ת - нижня Хохма.
9
- טה"ע - Тегіру ілаа.
- טו"ר - добро і зло.
- טנת"א - знаки кантиляції, огласовка, коронки, літери.
- ט"ס - 9 сфірот.
10
- י"ח - знавці таємного вчення.
- יחו"ע - їхуда ілаа.
- יחו"ת - їхуда таата.
- י"ס - 10 сфірот.
- ילהק"ת - слід попередньо зазначити.
- יצה"ר - лихе начало.
- יצה"ט - добре начало.
- יצי"מ - Вихід з Єгипту.
- ישסו"ת - Ісраель Саба і Твуна.
20
- כח"ב - Кетер, Хохма, Біна.
- כמ"ש - як написано.
- כנס"י - Кнесет Ісраель.
- כ"ע - Кетер ельйон.
30
- למת"ב - «Лейт махшава тфіса бей».
- לפה"צ - до цімцуму.
- לע"ל - у прийдешньому майбутньому.
- לק"א - «Лікутей амарим».
- לקו"ש - «Лікутей сіхот».
- לקו"ת - «Лікутей Тора».
מ'
- מ"א - інше місце, трактат «Авот», «Мідраш агада», книга Мелахім I, «Маген Аврагам», ашкеназький звичай, «Міхтав ме-Еліягу»[7], Мегілат Естер (Сувій Естер).
- מ"ד - маїн діхрін.
- מדה"ד - атрибут суду.
- מדה"ר - атрибут милосердя.
- מדוה"ג - міра й обмеження.
- מ"ה - одне з наповнень Імені Гаває.
- מהו"ע - Мегуто ве-ацмуто.
- מהור"ר - наш учитель, рав і наставник р.[8].
- מה"מ - Мелех га-Мошіах.
- מוהר"ר - наш учитель і наставник, рав р.
- מו"ס - Моха стімаа.
- מחדו"מ - думка, мовлення і дія.
- מל"ת - заповіді-заборони
- ממכ"ע - «Мемале коль алмін».
- ממ"ש - Мошіах Менахем шмо, а також Менахем-Мендл Шнеєрсон[9]. З того, що сказано / що ми сказали / що написано / що роз'яснено.
- מ"ן - маїн нуквін
- מס"נ - самопожертва.
- מ"ע - заповідь-повеління.
- מק"מ - «Мікдаш мелех».
- מק"פ - вільний простір.
- מרע"ה - Моше Рабейну, мир йому.
- מ"ת - Дарування Тори.
נ'
- נה"א - Б-жественна душа.
- נה"ב - тваринна душа.
- נוק' - нуква.
- נה"י - Нецах Ход Єсод.
- נהי"ם - Нецах, Ход, Єсод, Малхут.
- נו"ה - Нецах і Ход.
- נח"י - нешама хая єхіда.
- נס"א - нсіхей адам.
- נפה"א - Б-жественна душа.
- נפה"ב - тваринна душа.
- נר"נ - нефеш руах нешама.
- נרנח"י - нефеш руах нешама хая єхіда.
- נש"י - душі Ізраїлю.
ס'
- ס"ג - одне з наповнень Імені Гаває.
- סדכ"ס - Стіма де-холь стімін.
- סוכ"ע - «Совев коль алмін».
- סט"א - ситра ахра.
- סש"ב - «Сефер шель бейноніім».
- סת"ר - кінець, середина, голова.
ע'
- ע"ב - одне з наповнень Імені Гаває.
- עוה"ב - Світ прийдешній.
- עה"ש - світанок
- עוה"ז - цей світ.
- ע"ד - на зразок\щодо\з наміром.
- עד"מ - на зразок притчі.
- עה"נ - по той бік річки
- עו"ע - причина і наслідок.
- ע"ח - «Ец хаїм».
- ע"י - Атік йомін / за допомогою.
- עי"מ - ібур, єніка, мохін.
- ע"כ - десять кетерів.
- ע"מ - десять речень.
- ע"ס - десять сфірот.
- ע"ק - Атіка кадиша.
- ע(ל)דאת"ג - алма де-ітгалья.
- ע(ל)דאת"כ - алма де-іткасья.
- ע"ח - «Ец хаїм».
פ'
- פ"א - «Лик лева».
- פב"פ - паним бе-паним\такий-то син такого-то\така-то дочка такої-то.
- פו"מ - пнімі і макіф \ у дійсності.
- פ"נ - Лик орла\підйон нефеш.
- פע"ח - «Прі ец хаїм».
- פרד"ס - пшат, ремез, драш, сод.
- פרד"א - «Піркей де-рабі Ельазар».
- פ"ש - «Лик бика».
- פשמ"ט - нижня свита.
- פשמ"ע - вища свита.
צ'
- צ"ג - завершений праведник.
- צ"ל - необхідно зрозуміти\слід сказати\має бути.
- צ"ע - вищий праведник.
- צ"ע - потребує вивчення.
- צ"צ - Цемах Цедек.
- צ"ת - нижній праведник.
ק'
- קו"א, ק"א - «Кунтрес ахарон».
- קו"ח - кав і хут.
- ק"נ - кліпат нога.
- ק(ד)ה"ק - Святеє Святих.
ר'
- ר"ה - Рош га-Шана.
- רו"ש - рацо і шов.
- רדל"א - «Риша де-ла ітьяда».
- רח"ר - милосердя велике.
- ר"מ - «Раая меемна».
- רצה"ע - Вища воля.
- רצה"ת - нижня воля.
- ר"ר - велике милосердя.
- ר"ת - Рабейну Там\абревіатура.
- רת"ס - голова, середина, кінець.
ש'
- שבה"כ - розбиття посудин.
- שה"ש - Пісня пісень.
- שוה"ג - примітка на полях.
- שליט"א - хай живе він довгі добрі дні, амен.
ת'
- תו"א - «Тора ор».
- תומע"ט - Тора і добрі справи.
- תומ"צ - Тора і заповіді.
- תחב"ס - їхній початок у їхньому кінці.
- תחה"מ - воскресіння мертвих.
- תרדל"מ - «Трейн реїн де-ла мітпаршін».
- ת"ת - Тіферет.
Див. також
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Розділ 12.
- ^ Див. сіху Шабату тижневої глави «Ахарей-Кдошим» 5751, примітка 14.
- ^ Трактат Шабат, 105б.
- ^ І в багатьох нових виданнях маамарів, коли вперше трапляється рідкісна абревіатура, її розшифровку наводять у примітці (на полях сторінки).
- ^ Наприклад, «דע"מ» або «מע"מ» ти знайдеш під «ע"מ» («Асара маамарот»).
- ^ Наприклад, «כמ"כ» замість «כמו"כ» (а також).
- ^ 1 2 (це не книга «Міхтав ме-Еліягу»)
- ^ Згідно з відповіддю Ребе
- ^ Наші Ребе, провідники поколінь, ніколи не торкалися цих абревіатур, але так заведено в хасидів на підставі того, що в сіхі Шабату тижневої глави «Мішпатім» 5752 року (1991/1992) Ребе сказав про прихід повного Визволення: «Так хай буде в нас на ділі справді, і негайно й невідкладно справді, з усіма тлумаченнями, що в „невідкладно“, і всіма тлумаченнями, що в „справді“, і насамперед — невідкладно справді в прямому значенні, справді, справді, справді»