Перейти до вмісту

Хода Лаг ба-Омеру

Матеріал з Хабадпедії
Мівцоїм Ребе
Десять мівцоїм
Тфілін · Тора · Мезуза · Цдака · Дім, повний книжок — «Явне і його мудреці» · Нешек · Кашрут · Чистота сімейного життя · Виховання · Любов до ближнього
Різні мівцоїм
Літера в загальному сувої Тори · Літера в сувої Тори для єврейських дітей · Літера в сувої Тори для солдатів ЦАХАЛу · Друкування «Танії» · Гакгель · Гакгалат кегілот · «І поверне серця батьків до синів» · «У-фарацта» · Ханука · День народження · Лаг ба-Омер · Лулав · Суботні зібрання · Маца · Мошіах · Пурим · Заохочення народжуваності · Десять заповідей · Сім заповідей нащадків Ноаха · Шофар
Ребе на «Параді» Лаг ба-Омеру у 5750 році (1989/1990) біля входу до 770

Хода Лаг ба-Омеру — це єврейський марш вулицею міста, що проводиться за вказівкою і проханням Ребе. Хода проводиться 18 іяра, у день Лаг ба-Омеру, і вона на честь Б-жественного таная рабі Шимона бар Йохая. На ходу збираються сини Ізраїлю всюди і з гордістю виражають свій зв'язок зі Святим, благословенним Він, за допомогою ходи, що несе гасла в дусі любові до євреїв, любові до Всевишнього і Мошіаха.

У дворі 770 такі ходи проводилися починаючи з 5703 року (1942/1943). Сам Ребе бере участь у ходах у Сполучених Штатах, коли Лаг ба-Омер припадає на перший день тижня. По всьому світу ходи почалися за вказівкою Ребе в 5740 році (1979/1980).

" «..тим, що проводять ходу відповідно до „шляху“ дитини, тим, що вона йде, „крокує“ гордо й потужно (з прапором або табличкою), на яких можна написати й теми, пов'язані з Торою і заповідями, і особливо — теми, що стосуються Рашбі і Лаг ба-Омеру тощо, — це дає життєвість і теплоту єврейським дітям щодо всіх тем Тори і заповідей, так що добре враження від ходи залишається в них у пам'яті, і це має тривалий вплив на їхнє виховання».

Із сіхи Ребе на фарбрейнгені святого Шабату тижневої глави «Ахарей-Кдошім» 10 іяра 5750 (5 травня 1990) — відредаговано

"

Ходи в 770

Основна стаття – Парад у Ребе
Алея Істерн-Парквей під час ходи Лаг ба-Омеру (5747)
Фасад будівлі 770 під час ходи Лаг ба-Омеру 5753, на якому на табличці написано: «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед».

Ходи почалися ще до проводу Ребе як щорічні зібрання для дітей, які постійно брали участь у діяльності «суботніх зібрань». Ці ходи проводилися тільки у дворі 770 (у «Курені») і мали на меті продемонструвати єврейську силу і тим самим посилити в дітей почуття належності до цінностей юдаїзму. У цих зібраннях брав участь сам Ребе і виголошував промову перед дітьми.

У перші роки зібрання проводилися в різні терміни, а починаючи з 5716 року (1955/1956) їх стали постійно проводити в Лаг ба-Омер у ті роки, коли він припадає на неділю, яка є вихідним днем у загальноосвітніх школах[1].

Ці ходи називаються «Парад» (слово англійською, що в перекладі означає: марш), і вони проходять на алеї Істерн-Парквей; з роками вони набули концепції масового зібрання з Ребе і маршу в бік парку й організовувалися під керівництвом «Уроків релігійних знань» і «Цівос Гашем» у Нью-Йорку.

До 5750 року (1989/1990) «Парад» вів рав Яаков-Єгуда Гехт, а після його відходу з життя його змінив його син р. Шимон.

І на ходах, які проводяться перед «Бейт хаєйну» в наступні роки, організатори продовжують ставити «стендер» Ребе на передній частині сцени з прикріпленим до нього мікрофоном, із ясної віри в участь Ребе і тепер, і в його негайне розкриття.

Хода відкривається співом «Ані маамін» під час входу Ребе.

Після чого солдати «Цівос Гашем» промовляють 12 віршів, а наприкінці — проголошення: «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед».

Роки, коли Лаг ба-Омер припав на неділю

Роки, коли Лаг ба-Омер припав нарік Гакгель, але не на неділю

Рік виховання

  • 5736 — цього року Лаг ба-Омер не припав на неділю, але оскільки це був «Рік виховання», відбувся «Парад».

Вказівки Ребе

Особливі вказівки Ребе щодо ходів

1. Як заведено в останні роки, нехай намагаються, щоб у кожному місці в Лаг ба-Омер проводилася «хода», щоб підкреслити й показати відкрито на очах у всіх, також на очах народів землі, що євреї йдуть виконувати волю свого Творця, і шляхом просування від щабля до щабля.

2. Особливо коли перебувають у державі благополуччя, як-от держава Сполучені Штати тощо, де можна виконувати Тору і заповіді без переслідувань і залякувань, треба використати це становище для проведення публічних ходів, у яких виразиться зміст ходи синів Ізраїлю в справах юдаїзму.

3. Проведення урочистостей і ходів усіх синів Ізраїлю в будь-якому місці, де б вони не були, чи то за кордоном, і тим паче в Землі Ізраїлю, у яких братимуть участь чоловіки й жінки окремо, з повною скромністю, і, зрозуміло, діти.

7. Вищесказане особливо стосується дітей — за звичаєм Ізраїлю з давніх поколінь, що в Лаг ба-Омер скорочують навчання тінокот шель бейт рабан приблизно на половину дня або третину дня і виходять (у поле) радіти з дітьми в справах дозволеного, і завдяки цьому додається у вивченні Тори.

8. Щоб ходи пройшли з великим і винятковим успіхом, для цього потрібні й відповідні приготування, з розголосом і великим штуремом, щоб залучити якомога більше дітей, які братимуть у цьому участь.

9. Безсумнівно, кожен і кожна зробить у цьому все, що від нього залежить, чоловіки, жінки й діти, кожен за своєю мірою, а також вплине на інших, щоб вони в цьому брали участь, починаючи з настанови особистим живим прикладом‎, як він бере в цьому участь із життєвістю і в радості.

10. Безсумнівно, сказане оприлюднять у кожному місці, у кожному місті тощо, включно й особливо — у нашій Святій Землі.

11. Діяльність у всьому цьому буде в радості, відповідно до змісту Лаг ба-Омеру — дня радості Рашбі, включно з приготуваннями в попередні дні, які здійснюються в радості, як у природі людини, що знання про те, що наближається день радості, уже викликає почуття радості.

12. Навіть коли діяльність у цьому здається «стисненою», важкою працею, адже, оскільки йдеться про незвичайну справу, зв'язок із Рашбі, «гідний рабі Шимон того, щоб покластися на нього у скрутну годину», і трудитися в цій діяльності навіть «у стиснених обставинах».

13. Проведення «ходів» дітей Ізраїлю під гаслом і проголошенням «Усі діти Ізраїлю разом» — як сказано в Писанні: «Як добре і як приємно сидіти братам також разом», як відомий зв'язок і стосунок цього вірша до Рашбі.

14. Просто, що під час ходів говоритимуть із дітьми й дорослими і розповідатимуть їм (і слід скорочувати) про Рашбі, і спонукатимуть їх додавати в усіх справах юдаїзму, Тори та її заповідей. І особливо — вчитися з образу дій Рашбі.

15. Прохання від душі — намагатися також додати в поясненні вищесказаного у відповідних виразах і стилі, починаючи із самого того, хто пояснює, щоб це вляглося в нього, і відповідно слова виходитимуть із серця, і тоді вони входять у серце того, хто слухає.

Ребе під час об'їзду на автомобілі в Лаг ба-Омер 5748 (5 травня 1988)

У 5740 році (1979/1980) Ребе вказав перенести ідею ходів із 770 до Землі Ізраїлю і в увесь світ. Ребе просив проводити ходи в кожному місці й державі світу, підкреслюючи, що треба постаратися й організувати не менш як 30 ходів у кожній державі на відзначення «тридцятого року» відходу Ребе Раяца. А в Землі Ізраїлю — «кіфлаїм ле-тушія»: треба організувати не менш як 60 ходів у різних містах. Ребе додав, що в державах, де немає можливості досягти такої великої кількості ходів, об'єднаються разом кілька держав регіону, щоб досягти цього числа.

Професор р. Ірміягу Брановер повернувся в ті дні з 770 до Землі Ізраїлю з 60 банкнотами по 50 лір кожна, які треба роздати від імені Ребе кожному, хто на ділі організує дитячу ходу на честь Лаг ба-Омеру — дня відходу рабі Шимона бар Йохая.

У неділю, 4 іяра 5740 (20 квітня 1980), Ребе надіслав 120 доларів на організацію 120 ходів у Сполучених Штатах, причому по 30 доларів було надіслано в кожен штат, у якому буде проведено 30 ходів. Ребе додав і вказав, що ті, хто не організує ходів, — нехай постараються провести хоча б зібрання. Водночас Ребе роз'яснив, що банкноту слід давати лише тому, хто організує ходу без хитрощів, і тому, хто організує на ділі. І вказав, що якщо не досягнуть цього числа, слід «повернути сюди» решту банкнот. Якщо ходів буде більше, оголосив Ребе, буде надіслано додаткові банкноти.

Про масштаб діяльності, якого хотів Ребе, можна дізнатися з такої вказівки: «Постаратися, щоб не залишилося в нашій Святій Землі єврейської дитини, яка не взяла б участі в ході».

Про важливість, якої Ребе надавав ходам, можна дізнатися з відповіді, яку він надіслав: «.. буде успіх тощо, і заслуга Рашбі, безсумнівно, дуже-дуже велика, ААЦ (згадаю на святій могилі)».

Це мівцо стало продовженням заклику Ребе в місяці нісан посилити діяльність у місяці Песаху під гаслом «І наверне серце батьків до синів». Це був новий напрям у діяльності Ребе з метою посилити вплив на дітей Ізраїлю, а через них і на батьків.

Перші ходи у Святій Землі

Перша хода в Петах-Тікві

Загальнонаціональна хабадська мережа на початку 5740-х років була доволі обмеженою. Лише близько двадцяти Бейт Хабадів були розкидані по всій країні, однак рав Ісраель Гальперін вирішив, що це мівцо, яке проводиться за вказівкою Ребе, має бути здійснене в широкому масштабі і водночас — у зразковому порядку.

Поки широкий штат працював над справою наввипередки з часом, для мівцо було мобілізовано всіх учнів хабадських єшив у країні, аврехів колелів та анаш усюди. З їхньою допомогою було складено групи інструктажу й організації в кожному місці у Святій Землі. За кожною ходою було закріплено місцевого відповідального, а над кількома відповідальними був регіональний відповідальний. У кожній єшиві було призначено бахура, до завдань якого входило організовувати й розподіляти людські ресурси з єшиви.

Паралельно було випущено докладні інструктивні листи, в яких зазначалося, як слід діяти для успіху ходи. У цих листах було наведено всі проблеми, які можуть виникнути, а також поради, рішення та ідеї, щоб підвищити ефективність ходи. Крім різних інструктивних листів, не забули й про ведучих зібрань, і для них теж було випущено особливий допоміжний матеріал.

Рав Нахум Коген із «Цеірей Хабад» у Святій Землі придумав гасло для ходів «Усі діти Ізраїлю разом» — гасло, яке Ребе прийняв і навіть повторив публічно на фарбрейнгені.

У святий Шабат тижневої глави «Емор», напередодні Лаг ба-Омеру, провів фарбрейнген Ребе — фарбрейнген, майже повністю присвячений дню гілули Лаг ба-Омер і Рашбі. У цих сіхот Ребе говорив також про ходи, які мали відбутися наступного дня, і просив, щоб під час ходи подбали виконати з дітьми три лінії, на яких стоїть світ: Тору, молитву і цдаку. Також вказав підтримувати зв'язок із дітьми і після ходи.

Ребе запропонував видати книжку фотографій ходів по всьому світу, яка містила б також враження й розповіді і була б надрукована всіма мовами, якими розмовляють діти Ізраїлю: святою мовою, англійською, російською, перською та іншими мовами.

Ребе подбав нагадати громадськості і про фінансовий бік і закликав долучитися й допомогти в цьому питанні. Сіху Ребе завершив проханням, «щоб кожен висував ідеї, пропозиції та міркування — і головне (щодо ходів), щоб здійснилося „від нього самого і через нього самого прославиться Всевишній“ — щоб було освячення Імені Всевишнього, освячення народу Ізраїлю і освячення Тори, і щоб пішли з дітьми зустрічати праведного Мошіаха, і Рашбі серед них і на чолі їх».

Ребе навіть виголосив слова, виняткові за своєю суттю, про важливість заняття ходами, сказавши:

«У кожного є бажання серця, приватні й загальні, — про це кажуть йому: у заслугу заняття з дітьми дасть тобі Всевишній усі твої бажання».

Далі Ребе додав:

«Мій тесть, святійший Адмор, віддавав душу і виховував кожного, щоб у його чотирьох ліктях займалися на ділі, буквально, не шукали пошани тощо... Ті, хто діяв досі на ділі, буквально, з дітьми, і особливо в діяльності з участі хлопчиків і дівчаток у ході на честь радості Рашбі, — додасть у цьому, щоб справа йшла з ще більшим успіхом».

Організатори ходів у країні, побачивши, якої великої ваги Ребе надає цій справі, не задовольнилися шістдесятьма ходами, які їм було доручено провести, і доклали виняткових зусиль, щоб дійти до кожного можливого місця на втіху Ребе.

Одне з рішень було — не обмежуватися лише містами й поселеннями всередині країни, а й за «зеленою лінією» — в Юдеї, Самарії, Газі та на Голанських висотах. Делегацію анаш було відправлено до єврейських поселень у Газі. На півночі країни долучилися шлухім у Цфаті, і вони організували шість ходів, зокрема на Голанських висотах. Також у поселенні Яміт (на Синаї) було проведено вражаючу ходу.

Війна і заклик Ребе

Протест проти ходів, під яким підписався також Стайплер

Того року взялися організувати ходу в Тель-Авіві рав Ісраель-Цві Габер, рав Рамі Антіан і рав Моше Дікштейн, і вони оголосили, що прийде «фокусник».

Двоє з лідерів харедимно-литовської громадськості виступили проти ходи з різкою відозвою і опублікували її на першій шпальті газети «Га-Модіа», яку тоді контролювали також міснагдім.

Унаслідок цього були хасиди, які думали, що варто скасувати цю ходу, однак приготування тривали за підтримки машпіїм і рабинів.

Після ходи рав Моше Дікштейн поїхав до Ребе і не знав, чи угодні його дії, чи, може, боротьба зайва. У наступні дні Ребе висловився про нього: «Він угодний, і його дії угодні».

4 сівана, у ніч напередодні свята Шавуот, у сіхі, яку Ребе виголосив на фарбрейнгені, Ребе звеличив гідність дітей Ізраїлю, які проголосили на вулиці міста вірш «Слухай, Ізраїлю, Г-сподь — Б-г наш, Г-сподь — один», і сказав, що не треба зважати на тих, хто заважає, займаючись розбратом. Пояснюючи їхні спонуки, Ребе сказав:

А потім приходить гіркий жаль: звідки ж це береться? (їдиш)

Це зовсім незрозуміло: син Аврагама, Іцхака і Яакова, з усіма речами, що з цим пов'язані, — як може бути, що він просякнутий безпричинною ненавистю? (їдиш)

Не давати спокою, відірвати його від його Тори!.. відірвати його від служіння Всевишньому!.. і шукати євреїв — може, вдасться їх збити з пантелику і насадити в них безпричинну ненависть!.. (їдиш)

Із ді асборе гор а пошете: ер давнт міт пасуле тфілін!..

Переклад: І тут приходить ще гіркіший жаль: звідки ж це насправді походить?

Це зовсім незрозуміло: ідеться про нащадка Аврагама, Іцхака і Яакова разом з усім, що з цим пов'язано, — як доходять до того, щоб бути настільки просякнутими безпричинною ненавистю?

Без спокою, відриватися від вивчення своєї Тори!.. відриватися від служіння Всевишньому!.. і шукати євреїв, яких, може, можна заплутати й навіяти їм безпричинну ненависть!..

Але пояснення цьому просте: він молиться в непридатних тфілін!...(вільний переклад)

Далі Ребе пояснив, що без тфілін бракує підкорення серця й мозку, а коли цього бракує, не можна очікувати відповідальності. Ребе вимагав від хасидів не захоплюватися розбратом і, не дай Б-г, не послаблювати діяльність.

Протест

Складна ситуація, коли харедимна щоденна газета опублікувала оголошення проти ходів, призвела до відхилення будь-якої спроби опублікувати в щоденній газеті протест. І за браком вибору рав Ісраель-Цві Габер, один з організаторів ходи, опублікував лист проти тих, хто підписав вищезгадану відозву, у газеті «Шеарім» «Поалей Агудат Ісраель», і в ньому він описує обов'язок, укладений у ході.

У наступні роки релігійна й харедимна громадськість у Святій Землі долучилася до ходів.

СНД

У Лаг ба-Омер 5750 (13 травня 1990), за кілька місяців до падіння комуністичного режиму, шаліах, головний рабин держави Молдова, рав Залман Абельський провів першу ходу Лаг ба-Омеру в СНД на головній вулиці міста Кишинів, столиці держави Молдова. У дні, близькі до Лаг ба-Омеру, почали приготування до ходи. Попри те, що зрештою було отримано офіційний дозвіл пройти вулицею міста ходою Лаг ба-Омеру, — влада не знала, як упоратися з ходою, від початку незаконною, і зрештою вирішила вислати двох молодих людей, які приїхали допомогти, р. Зушу Абельського і р. Пінхаса Вишедського, з держави Молдова під сумнівним приводом. Після ходи шаліах рав Залман Абельський написав докладний звіт Ребе, і відповідь, яку він отримав через секретаріат, була: «Його листа отримано. Велике спасибі, велике спасибі, і з додаванням». Наступного року — 5751 — почали проводитися ходи Лаг ба-Омеру в кожному місті й державі, куди вже прибули шлухім Ребе в державах СНД.

Ходи сьогодні

«Хасиди Хабаду присвятять Лаг ба-Омер приведенню Мошіаха», газетне повідомлення 5751 року (1990/1991)

З 5740 року (1979/1980), з року в рік, діти Ізраїлю збираються в кожному місті, мошаві й селі і з великою гордістю виражають свій зв'язок зі Святим, благословенним Він, і навіть несуть гасла в дусі любові до євреїв, любові до Всевишнього і любові до Тори.

В останні роки додалася звістка про Геулу і Мошіаха згідно з вказівкою Ребе, що «єдине, що залишилося тепер у служінні шліхуту, — це зустріти праведного Мошіаха на ділі, буквально».

У 5751 році (1990/1991) після обговорення, яке відбулося між активістами Бейт Хабаду і «Цеірей Агудат Хабад», «Цеірей Агудат Хабад» написали Ребе, що побоюються, що підняття табличок на тему Геули й Мошіаха віддалить учасників від ходи; у відповідь Ребе відповів: «Якщо так, то нехай приберуть таблички» (див. у книжці «Тумат єшарім танхем»). До Лаг ба-Омеру 5751 була вказівка із секретаріату прибрати таблички «Настав час Геули»[2], які використовувалися починаючи з 5741, і це внаслідок звернення «Цеірей Агудат Хабад» до Ребе, що побоюються, що зменшиться кількість учасників. Однак на ділі на самій ході в Ейлаті залишили таблички і навіть додали таблички про Ребе як про Мошіаха, а після цього Ребе надіслали фотографії з ходи й отримали позитивну відповідь[3].

Близько чверті мільйона дітей, за різними оцінками, беруть участь останніми роками в ходах Лаг ба-Омеру, що проводяться в сотнях точок по всій країні, від Метули на півночі до Ейлата на півдні.

З 5765 року (2004/2005) Ваад аврехім почав роздавання 18 ротлів — напоїв учасникам ходів силами «Цеірей Агудат Хабад» в Ізраїлі.

У 5774 році (2013/2014) було підписано заклик рабинів Хабаду використати зібрання ходи для поширення звістки про Геулу і Мошіаха і пророцтва про Геулу. У 5781 році (2020/2021) організація «Гітахадут га-хасидім» і «Центр освіти та шліхуту» підготувалися до посилення заняття цією темою[4].

Додаткова література

  • «Марш єдності», книжка-альбом, що документує ходи Лаг ба-Омеру у Святій Землі в 5747 році (1986/1987)
  • Менахем Зігельбойм, «Історія свята» — Лаг ба-Омер — документація «Параду» в Ребе впродовж років, документація ходів Лаг ба-Омеру по всьому світу, документація ходів Лаг ба-Омеру у Святій Землі — включно з розповідями, спогадами, фотографіями й документами, частина з яких рідкісні й публікуються вперше.
  • Шнеур-Залман Бергер, «Шліхут у комуністичній Румунії», участь рава Ісраеля-Цві Габера в організації першої ходи в Тель-Авіві та його протест проти голів міснагдім, які паплюжили ходу та її організаторів.
  • «Цеірей Агудат Хабад» (книжка) — розділ «Лаг ба-Омер» — вказівки й відповіді Ребе про ходи Лаг ба-Омеру у Святій Землі
  • Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 414, перші ходи у Святій Землі

Зовнішні посилання

Огляди
Медіа
Історичні статті
Статті думок
Брошури

Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці