Мелех га-Мошіах

На фото: Ребе покладає корону на сувій Тори Мошіаха (10 швата 5730 (17 січня 1970))
Мелех га-Мошіах — цар, якому належить царювати над Ізраїлем наприкінці днів і здійснити пророцтва пророків про справжнє і повне Визволення. Мелех га-Мошіах — нащадок родини царя Давида, який за своїми чеснотами, мудрістю і праведністю гідний виконати роль Мошіаха. Коли його буде обрано Святим, благословенний Він, бути Мошіахом, у ньому розкриється душа Мошіаха, він царюватиме над Ізраїлем, змусить їх дотримуватися Тори і заповідей, вестиме війни заради виконання волі Творця у світі й володарюватиме над усіма мешканцями світу, збудує Третій Храм, збере євреїв з усього світу, щоб привести їх до Землі Ізраїлю, виправить світ для Б-жественних розкриттів і приведе всіх мешканців світу до пізнання Святого, благословенний Він, у найширший і найглибший спосіб.
Віра в прихід Мелех га-Мошіаха — основоположна віра в Торі; про нього сказано безліч пророцтв. Протягом поколінь сини Ізраїлю сподіваються на його прихід, мудреці встановили безліч молитов про його прихід.
Любавицького Ребе рабини Хабаду та інші визнали Мелех га-Мошіахом, якому належить розкритися і визволити Ізраїль, у постанові за галахою, що спирається на галахічні рішення і на висловлювання самого Ребе з цього питання.
У джерелах
Мелех га-Мошіах — одна з особистостей, про яких найбільше йдеться в Писанні й у Талмуді, в історії Ізраїлю. Про його особистість, царство, прихід і розкриття наводиться безліч описів і пророцтв, починаючи з пророцтва праотця Яакова, Моше Рабейну, аж до пророцтв останніх пророків. Гемара в багатьох місцях обговорює його і подробиці його діянь; також із рішонім Рамбам присвячує у своїй галахічній книзі цілий розділ опису його особистості й того, як він розкриється, на додачу до численних послань, які він написав на цю тему. Протягом сотень років ці описи в Писанні й у Гемарі обговорювали багато хто з великих Ізраїлю, і про нього написано безліч книжок.
У Торі
Тора свідчить, що Святий, благословенний Він, у майбутньому виведе і визволить синів Ізраїлю з їхнього вигнання і поверне їх до їхньої землі:
І поверне Г-сподь, Б-г твій, вигнанців твоїх, і змилується над тобою; і знову збере тебе з усіх народів, серед яких розсіяв тебе Г-сподь, Б-г твій. Навіть якщо будуть вигнанці твої на краю небес — звідти збере тебе Г-сподь, Б-г твій, і звідти візьме тебе. І приведе тебе Г-сподь, Б-г твій, до землі, якою володіли батьки твої, — і ти оволодієш нею; і облагодіє тебе, і розмножить тебе більше, ніж батьків твоїх.
— Дварім 30, 3-5
Буквальний зміст вірша не передбачає, що це визволення здійсниться через Мошіаха[1] Однак у пророцтві Моше Рабейну[2] в главі про Білама він провістив, що в майбутньому постане цар, який вестиме народ Ізраїлю і володарюватиме над усіма народами:
Бачу його, але не нині, дивлюся на нього, але не зблизька: зійшла зоря від Яакова, і піднявся скіпетр від Ізраїлю, і розтрощить він межі Моава, і розгромить усіх синів Шета. І буде Едом спадщиною, і буде Сеїр спадщиною ворогів його, а Ізраїль набуде сили.
— Бемідбар 24, 17–18
Цей вірш мудреці витлумачили[3] як такий, що стосується двох Мошіахів, які постануть для народу Ізраїлю: царя Давида і Мелех га-Мошіаха, причому в кожному уривку вірша перша його частина пророкує про царя Давида, а друга — про Мелех га-Мошіаха. Є коментатори, які тлумачили весь вірш як пророцтво про Мелех га-Мошіаха[4][5]. Однак є й такі, що тлумачили його цілком як такий, що стосується царя Давида[6]. Раші також тлумачить ці вірші як такі, що стосуються царя Давида, однак, за його словами, вірш у продовженні «І володарюватиме з Яакова, і знищить уцілілого з міста» — пророцтво про Мелех га-Мошіаха. І є такі, що тлумачили, що цей вірш — пророцтво про прийдешнє визволення загалом, а не про особистість Мелех га-Мошіаха[7].
З цього вірша Рамбам у своїй галахічній книзі «Мішне Тора» вивів, що той, хто заперечує особистість Мелех га-Мошіаха (хоча й вірить у визволення загалом), суперечить словам Тори і пророцтву Моше Рабейну, і він — кофер і апікойрес. (Однак він навів доказ і з вірша «І поверне Г-сподь, Б-г твій, вигнанців твоїх», оскільки обітницю визволення висловлено в ньому явно, на відміну від пророцтва в главі про Білама, записаного натяком і виведеного тлумаченням в Усній Торі)[8].
Ще одне джерело міститься в Торі[9]
Не відійде скіпетр від Єгуди і законодавець — від стегон його, доки не прийде Шіло, і йому — покора народів.
Цей вірш більшість коментаторів пояснили як такий, що стосується Мелех га-Мошіаха, який буде нащадком царя Давида, що походить із коліна Єгуди[10].
(Однак Рамбам не навів цього вірша, оскільки його мета — не зібрати всі вірші Тори, і він обрав вірш «Бачу його, але не тепер тощо», в якому пророцтво про Мошіаха, бо в ньому натякається, крім його появи, також на риси його особистості, роль і діяльність Мошіаха в керуванні народом і народами світу[11]
У Пророках
Однак слова пророків «сповнені цим»[12] — безліч віршів у їхніх словах пророкують про прийдешнє визволення і про його здійснення через Мелех га-Мошіаха. Одне з найяскравіших місць, де описано його особистість і діяння, — пророцтво пророка Єшаягу:
І вийде пагін із пня Ішая, і паросток від коріння його принесе плід. І спочине на ньому дух Г-сподній — дух мудрості й розуміння, дух ради й мужності, дух знання і трепету перед Г-сподом. І надихне його трепет перед Г-сподом; і не за тим, що бачать очі його, судитиме він, і не за тим, що чують вуха його, вирішуватиме. І судитиме бідних по справедливості, і вирішуватиме по правді за смиренних землі; і вразить землю жезлом уст своїх, і духом уст своїх умертвить нечестивого. І буде справедливість поясом стегон його, і вірність — поясом бедер його...І буде того дня: до кореня Ішая, що стане прапором для народів, звернуться народи, і спокій його буде славою.
— Єшаягу 11, вірші 1-5 і 10.
.
Також у пророцтвах пророка Ірмеягу ми знаходимо явне пророцтво про нього:
Ось настають дні, — слово Г-сподне, — і Я поставлю Давидові пагін праведний; і зацарює цар, і матиме успіх, і чинитиме суд і справедливість на землі. За його днів буде врятований Єгуда, і Ізраїль житиме в безпеці; і ось ім'я його, яким назвуть його: «Г-сподь — справедливість наша».
— Ірмеягу 23, 5.
У словах мудреців
У багатьох місцях у словах мудреців трапляються описи Мошіаха: його імена[13] чесноти, час його приходу та ін.[14] .
Кесар і напівкесар
Згадка про питання, хто є Мелех га-Мошіах, міститься в трактаті Санедрін, де записано думку рава Єгуди, згідно з якою Мелех га-Мошіах — не цар Давид, однак і Давид служитиме насі під Мелех га-Мошіахом[15]:
Сказав рав Єгуда від імені Рава: у майбутньому Святий, благословенний Він, поставить їм іншого Давида, як сказано (Ірмеягу 30, 9) «І служитимуть Г-сподові, Б-гові своєму, і Давидові, цареві своєму, якого Я поставлю їм» — не сказано «поставив», а «поставлю». (І Гемара запитує:)Сказав рав Папа Абає: але ж написано (Єхезкель 37, 25.) «І Давид, раб Мій, буде насі їхнім навіки»? ( — тобто сам цар Давид царюватиме над ними, а не інший? Гемара відповідає:) Як кесар і напівкесар. (Цар і другий після нього. Так і новий Давид — цар, як написано: «і Давидові, цареві своєму, якого Я поставлю»; а цар Давид — другий після нього, як написано: «насі їхнім», а не написано «цар». — Раші).
Ребе пояснює, що і «кесар», і «напівкесар» — обидва описи, які характеризують самого Мелех га-Мошіаха. Сенс у тому, що в царстві Мошіаха будуть додаткові, зовсім нові якості порівняно з царством царя Давида. І за тими особливими деталями, що будуть у Мелех га-Мошіаху, він називається «кесар». А за тими деталями, в яких він «продовжує» царство царя Давида, Мошіах називається напівкесар[16][17].
Позиція рабі Гілеля
У Гемарі[18] наводиться позиція танная рабі Гілеля, який стверджував: «Немає Мошіаха для Ізраїлю, бо його вже „з'їли“ за днів Хізкіягу»; Гемара наводить слова амори рава Йосефа, який дуже обурився його словами і сказав: «Хай простить його Владика його» (хай простить Святий, благословенний Він, його за те, що сказав не так, — коментар Раші)
Тлумачі Талмуду розійшлися в поясненні слів рабі Гілеля: Раші пояснив його слова «немає Мошіаха» так: «але Святий, благословенний Він, Сам зацарює і визволить їх один»; на думку Раші, рабі Гілель не заперечував визволення, а стверджував, що воно здійсниться не через Мошіаха. І це не суперечить віршам, оскільки він стверджував, що пророцтво про Мошіаха вже справдилося в цареві Хізкіягу[19]. Виходячи з цього, деякі пояснили слова рабі Гілеля в позитивному сенсі: оскільки Ізраїль удостоївся матеріальних обітниць за днів Хізкіягу, то під час визволення одразу оживуть мертві й негайно «слава Г-сподня з'явиться над ними»[20]. Однак деякі з рішонім[21] пояснили слова рабі Гілеля так, що він мав на увазі заперечення самого визволення — що його зовсім не удостояться. Є щодо цього ще одна думка: рабі Гілелю й на думку не спадало, що «Мошіаха» немає, а лише те, що Мошіах, який прийде, прийде не завдяки заслугам Ізраїлю, оскільки рабі Гілель стверджував, що Ізраїль утратив свої заслуги за часів царя Хізкіягу; і він прийде лише тому, що настане час визволення[22]. «Хатам Софер» написав, що той, хто дотримується думки Гілеля, визначається як кофер[23].
У галахі Рамбам постановив[24], що визволення прийде через Мошіаха, і кожен, хто не вірить у нього або не чекає його приходу, — кофер і апікойрес[25].
Його імена
Мошіах називається іменами: «Мошіах»[26], «Мелех га-Мошіах»[27], «Мошіах бен Давид»[28] і просто «Бен Давид»[29]
Давність імені Мошіаха
Ім'я Мошіаха було створене до створення світу[30], «і знак тобі: „Берешит“ — спочатку побачив Тору, а також ім'я Їнон[31]». Мідраш[32] розповідає, що його було названо на ім'я ще до того, як він народився, а в іншому місці[33] написано, що його ім'я оновиться в прийдешньому майбутньому. Також наводиться[34], що його ім'я викарбуване на дорогоцінному камені, який міститься на жертовнику, і на Евен га-шетія.
Походження терміна «Мошіах»
Слово «Мошіах» походить від кореня М-Ш-Х, що означає помазання людини олією помазання як вияв її вступу на високу посаду[35]. Так у Торі[36] первосвященник називається «коген-помазаник», оскільки він «коген великий, якого помазали святою олією»[37]. У Писанні описується також помазання олією царів, таких як Шауль, Давид і Шломо, і тому Давид називає Шауля «помазаником Г-споднім»[38], і сам Давид також багаторазово називається «помазаником». У переносному сенсі прізвисько «помазаник» застосовується і до посланого Всевишнім для якоїсь місії, як Кореш, цар Персії[39]: «Так сказав Г-сподь помазаникові Своєму, Корешеві», — як вияв того, що його царство удостоїлося небесної допомоги, щоб повернути народ Ізраїлю до його землі і звести Другий Храм[40]. Також і сам пророк Єшаягу був «помазаний» у цьому сенсі[41]. Абарбанель додає, що «Мошіах» — абревіатура: Менахем, Шіло, Ханіна і Їнон — головні імена Мошіаха[42]. Алтер Ребе сказав, що «Мошіах» означає «мі-сіах»; у тлумаченні цього вислову було сказано кілька пояснень[43].
Інші його імена
У джерелах трапляються додаткові імена і прізвиська Мошіаха[44]: Бар Нафлей, Хівара де-вей Рабі[13], Ханіна[13], Їнон[13], Шіло[13], Аві Ад[45], Еліягу, Ефраїм, Гібор, Давид, Зрубавель, Хаїм, Халья, Єлед, Нехіра, Нахаш, Пеле, Цемах, Цедек, Йосеф-Іцхак[46], Менахем[47] Мендл[48][49].
Рівень його душі
Про його рівень мудреці витлумачили вірш[50]: «Ось, матиме успіх раб Мій, піднесеться, і звеличиться, і стане дуже високим», — що в цьому піднесенні є п'ять ступенів: він піднесений більше, ніж праотець Аврагам, звеличений більше, ніж Моше Рабейну, і вищий за ангелів-служителів[51]. «І дуже високим» — слово «меод» складається з тих самих літер, що й «Адам»: він буде звеличений більше, ніж Адам Рішон[52]. А про його душу сказав цар Давид[53]: «Життя просив він у Тебе — Ти дав йому», тобто його життя — його душу — Ти Сам, сам Ейн Соф, дав йому. (Чого немає в душах інших праведників: попри їхню піднесеність, вони не від світла самого Ейн Соф, а від сфірот (Хохма, Малхут і подібне)).
Високий рівень його душі виявляється і в його особистості (його мудрості), і в його царстві, в його вченні та в його впливі на народ Ізраїлю.
Аспект Мошіаха — «князь людський»[54], суть чого в тому, що він відокремлений від цього світу, але водночас у Мелех га-Мошіаха буде й аспект «пастиря», тобто виливати вплив на Ізраїль і навчати його Тори[55].
Корінь його душі вгорі
Про корінь його душі сказано кілька ступенів, один вищий за інший:
- Корінь його душі — від внутрішньої суті Атік Йомін, внутрішньої суті Кетер[56], і корінь його вищий за вищу Хохму, як написано[57]: «І дух Б-жий ширяв над водами», і мудреці[58] витлумачили: «Це дух Мелех га-Мошіаха», тобто його дух високий — «над водами», вищий за ступінь Хохми (до її розділення за допомогою небозводу)[59].
- Його корінь — від Год де-Атік, бо саме в сфірі Год розкривається глибина і внутрішня суть Атіка (Малхут де-Ейн Соф)[60].
- На відміну від душі царів, таких як цар Давид, корінь яких — у Малхут де-Ацилут, корінь його царства — від Малхут де-Адам Кадмон[61].
- І Мошіах буде колісницею для самої Малхут де-Ейн Соф, що до цімцуму. І він отримає від Хохми Малхут де-Ейн Соф (яка вища за весь порядок сходження світів — того, хто дає, і того, хто отримує, і тому через нього буде вилито рівний вплив на весь Ізраїль, так що «не будуть навчати одне одного, бо всі знатимуть Мене»).
Наводиться[62], що в душі Мошіаха світить аспект Адама Рішон до того, як він згрішив гріхом Дерева пізнання, і під час Геули це духовне світло засяє кожному єврею. Однак у багатьох місцях наводиться, що насправді в Мошіаху засяє вищий ступінь (як згадано вище), ніж ступінь Адама Рішон до гріха (тому «Адам» — абревіатура: Адам, Давид, Мошіах — по порядку, однак про Мошіаха сказано «меод» — у такому порядку літер, що вказує на розкриття без обмежень)[63].
Єхіда
Душа Мошіаха — це (найвищий аспект із п'яти ступенів, що є в кожній душі) аспект загальної єхіди народу Ізраїлю[64], яка охоплює, відповідно, всі душі Ізраїлю — з боку аспекту «єхіда» в душі кожного єврея, і завдяки цій силі він здатен визволити весь народ Ізраїлю[65][66]., його душа — загальна душа, іскра якої є в кожного єврея.
Глибше: суть Мошіаха — сутність душі, що вища навіть за ступінь єхіди, оскільки і ступінь єхіди — це ступінь і визначення, а суть Мошіаха — сутність, що вища за імена й визначення.[потрібне уточнення][67]
Риси його особистості
Основна стаття – Якості Мелех га-Мошіаха
Фізичні риси
Про вірш «Іскряться очі від вина» каже «Таргум Йонатан»: «Кама яін ейнохі де-Мешиха» — які прекрасні очі Мошіаха.
Його мудрість
Про Мелех га-Мошіаха сказано[68]: «І спочине на ньому дух Г-сподній, дух мудрості і розуміння.. дух знання і трепету перед Г-сподом»; Рамбам пише[69], що Мелех га-Мошіах «матиме мудрість більшу, ніж Шломо» (про якого сказано[70]: «І був він мудріший за всіх людей»). І пророк описує його так[71]: «Ось, матиме успіх раб Мій, піднесеться, і звеличиться, і стане дуже високим».
Рівень його мудрості — від ступеня Хохми, що в Ейн Соф до цімцуму і парси (чого немає в Моше Рабейну і царя Шломо, мудрість яких — від ступенів після розділення і цімцуму)[59]
Крім його величі в Торі, він обізнаний і в інших науках світу[74].[потрібне джерело]
Родовід
Мелех га-Мошіах має шляхетний родовід[75]: він із потомства Єгуди[76] і Тамар[77], Менаше[78] і Дана[79], він нащадок Нахшона бен Амінадава, Рут, дружини його правнука, і її народу Моава[80], Давида[81] і царя Шломо[82], і Зрубавеля бен Шеалтіеля[83].
[Завдяки його походженню від Давида і Шломо в нього будуть обидві речі: аспект «Давид» — царство, і аспект «Шломо» — мир[84]].
У торанічній літературі обговорюється питання, чи має Мошіах бути з нащадків царя Давида по чоловічій чи по жіночій лінії; зі слів ахаронім випливає, що він неодмінно має бути саме по прямій чоловічій лінії; однак є незгодні, які вважають, що він може бути і по жіночій[85].
Рамбам пише[86], що Мошіах неодмінно має бути з потомства Давида і з потомства Шломо; він ґрунтується на вірші[87] (щодо Шломо): «і утверджу престол царства його навіки».
З цього питання також точиться широка полеміка[88]. На думку тих, хто вважає, що Мошіах — саме по прямій чоловічій лінії, очевидно, що Мошіах також із потомства Шломо, адже із синів-чоловіків Давида не залишилося нікого, крім Йоаша, — а він із потомства Шломо[89]; на думку, що Мошіах може бути і по жіночій лінії, не обов'язково, що Мошіах із потомства Шломо.
Зі слів Ребе[90] випливає, що, за висновком, Мошіах неодмінно має бути (також) із потомства Шломо.
Скромність
Одна з найпомітніших чеснот Мелех га-Мошіаха — скромність; попри те, що він буде в найвищій величі й вивчатиме Тору з праотцями і Моше Рабейну, при всьому цьому він буде в цілковитій скромності й бітулі, щоб навчатися і з простими людьми[91]. Такий і внутрішній сенс опису приходу Мошіаха як «бідного, що їде верхи на віслюку»[92]: поряд із тим, що він буде в найвищій силі й піднесеності, в нього буде рух скромності і бітулю, як у бідного, що їде на віслюку[93].
Малхут
Мошіах — із потомства царя Давида, і він із тих, хто має владу під час вигнання, як Рабейну га-Кадош[94]. Це тому, що якість царственності в нього — сутнісна, і ще до його розкриття як Мелех га-Мошіаха в ньому вже є якість царственності[95].
Пророцтво
Щодо ступеня пророцтва Мелех га-Мошіаха Рамбам написав, що ступінь нашого праведного Мошіаха буде вищим за ступінь пророків, крім Моше Рабейну, який буде вищим за Мошіаха[96].
Але очевидно, що це не суперечить величі Мелех га-Мошіаха над усіма у владі й мудрості — в цьому Мелех га-Мошіах буде більшим за всіх, і лише в осягненні пророцтва Моше більший за Мелех га-Мошіаха[97].
На противагу цьому, інші, і серед них Ребе, вважають, що ступінь Мелех га-Мошіаха буде вищим навіть за ступінь Моше Рабейну[98].
Його правління
«Цар» Мошіах
Основна стаття – Царство Мелех га-Мошіаха
З віршів Тори і пророцтв пророків ми вчимо, що Мошіах буде царем. Його царство — головне в його сутності (так що сама сутність Мошіаха — піднесеність його царства, а не лише якість чи титул, яким він називається), оскільки згідно з галахою сенс приходу Мошіаха — не лише добра обітниця, а час, коли на ділі здійсниться вічність Тори і її виконання в повноті — завдяки тому, що царство повернеться до Ізраїлю[99]. Його царство буде на вершині досконалості в усіх сферах.
Також його вплив на служіння Всевишньому народу буде незрівнянним, відповідно до величі його ступеня, тому бітуль народу щодо нього буде найбільшою мірою, і він пробудить навіть у найвищих душах бітуль і трепет перед Небесами[100].
Мошіах служитиме царем уже під час вигнання, ще до фактичного визволення, в період, який визначається як статус імовірного Мошіаха[101]. Це царство буде не за рішенням бейт-діну і не за словом пророка[102] і також не через помазання олією, а завдяки тому, що Ізраїль прийме його царство над собою, а себе — рабами йому[103].
Будівничий Храму
Основна стаття – Третій Храм
Про будівництво Третього Храму є розбіжні тлумачення мудреців. У різних місцях[104] сказано, що він зійде з небес збудованим, а в інших місцях[105] написано, що його збудує народ Ізраїлю. Рамбам[106] постановляє, що частина діянь Мошіаха (що також одна з деталей розпізнання, хто є Мошіах) — будівництво Храму.
Будівництво Храму — частина галахічних визначень Мелех га-Мошіаха, оскільки цим він приносить досконалість у виконання заповідей — заповідей, що залежать від будівництва Храму, таких як заповідь жертвоприношень і подібне[99].
Будівництво Храму передує збиранню вигнанців[107].
І той, хто збирає розсіяних Ізраїлю
Основна стаття – Збирання вигнанців
Мелех га-Мошіах у майбутньому поверне всіх синів Ізраїлю з країв світу на їхню землю[108]. І тому він називається[109] «Зоря»[110]. Ця дія здійсниться саме після будівництва Храму.
Головне в приході Мошіаха відбудеться саме після збирання вигнанців, оскільки головне його царство почнеться саме після збирання вигнанців, коли сини Ізраїлю будуть на своїй землі, будуть під його владою, і він царюватиме над ними і над усім світом. (А також у самому царстві: саме після цих дій розкривається його сутнісне царство[111].) Також Б-жественні розкриття, які засяють через нього, будуть саме після збирання вигнанців, оскільки суть збирання — завершення і досконалість служіння бірурім, і коли служіння буде завершене, засяє через Мошіаха піднесеніше розкриття[112].
У визначеннях галахи збирання вигнанців Мошіахом — завершальний етап приходу Мошіаха[106], оскільки його суть — принести досконалість у виконання заповідей (як зазначено вище), і завдяки збиранню вигнанців будуть виконані всі заповіді, обов'язковість яких — лише коли весь Ізраїль на своїй землі, такі як шміта і йовель[99].
Той, хто відновлює закони
Рамбам пише: «що повернуться в його дні всі закони, як було раніше»; це здійснить Мелех га-Мошіах, бо царі дому Давида сидять і судять Ізраїль[113]. І до обов'язків царя входить чинити суд[114].
На думку Радбаза, крім того, що він відновить закони у своїх судах, він дасть сміху бейт-діну і відновить Санедрін, який судитиме за всіма законами Тори, зокрема про чотири види страти і подібне[99]. Але Ребе зауважує[115], що зі слів Рамбама в «Коментарі до Мішни» видно, що відновлення Санедріну буде до приходу Мошіаха.
«Рав» — учитель Тори
Основна стаття – Вчення Мошіаха
Крім того, що він буде «царем», Мошіах буде також равом, який навчатиме Тори весь народ Ізраїлю, як каже Рамбам[116]:
Бо той цар, який постане з потомства Давида, матиме мудрість більшу, ніж Шломо, і буде великим пророком, близьким до Моше, нашого вчителя. І тому він навчатиме весь народ і наставлятиме їх на шлях Г-сподній. І прийдуть усі народи, щоб слухати його.
І через Мошіаха розкриється корінь Тори, як він перебуває вище кореня Ацилут, — хохма стімаа, і це внутрішній бік, таємниці, сокровенне і смисли Тори. Мошіах, який розкриє Тору такою, якою вона є у своєму корені — в Сутності Маациля, розкриє її у вигляді бачення, як каже вірш[117]: «І будуть очі твої бачити наставника твого», і цим розкриє саму сутність Тори, яка розкриється всьому Ізраїлю цілком рівною мірою, тому одна з обітниць — що «не будуть навчати одне одного, бо всі знатимуть Мене» (і це також пов'язано з тим, що Мошіах — «цар», навчання якого з народом — не через розуміння й осягнення, а в баченні, «у світлі обличчя царя»)[118]. Завдяки навчанню в такий спосіб він зможе навчати весь Ізраїль[119].
Це розкриття буде через Мелех га-Мошіаха, оскільки корінь душі Мошіаха — від внутрішньої суті Атік Йомін, від Сутності Маациля. Однак, поряд із тим, що він виливатиме синам Ізраїлю знання і Тору, сам він буде вищим за них, оскільки «йому самому розкриється безмежно більше від того, що він зможе розкрити народові», і через це він буде царем над ними і піднесеним над ними[61].
Через цю роль і діяльність Мошіах описується іменем «насі» і титулом «рав», а також називається «пастир», і з цієї причини його верховенство пов'язане з царем Давидом, оскільки саме в цареві Давиді царство світило внутрішнім чином.
Але ця діяльність — не головна його суть[120]. Оскільки головна його суть — «цар»; і все ж, після того як він завершить свою роль царя — «зламати руку нечестивих» і «виправити світ», головною його діяльністю буде навчати Тори весь народ, і тоді головною його суттю буде[121] навчати Тори весь народ[122][123].
Його прихід і порядок його розкриття
Мошіах під час вигнання
Основна стаття – Мошіах у кожному поколінні
Мошіах — народжений жінкою, який перебуває в часі й місці вигнання і страждає від вигнання; і коли настає час, він розкривається синам Ізраїлю, царює над ними і визволяє їх (як далі). Гемара[124] описує, що вже 9 ава, під час зруйнування Храму, народився перший праведник, що має месіанський потенціал (час його зачаття почався в день початку облоги Єрусалима — 10 тевета[125]). Під цим народженням мається на увазі стан, у якому Мошіах готовий до розкриття і до визволення народу Ізраїлю[126][127].
Рабі Овадья з Бартенури у своєму коментарі до Сувою Рут[128] пише: «У кожному поколінні народжується один із нащадків Єгуди, гідний бути Мошіахом для Ізраїлю». А в респонсах «Хатам Софер»[129]: «І від того дня, як було зруйновано Храм, одразу народився один, гідний за своєю праведністю бути визволителем, і коли настане час, Всевишній, благословенний Він, розкриється йому і пошле його, і тоді виллється на нього дух Мошіаха, прихований і сокровенний угорі до його приходу». У «Прі цадік» рабі Цадока га-Когена з Любліна[130] написано: «У кожному поколінні є одна душа, гідна бути Мошіахом, якщо покоління буде того гідне».
Його розкриття
Основні статті – Імовірний Мошіах, Безсумнівний Мошіах
Рамбам у своїх постановах[131] описує, як розкриється Мошіах і як народ його розпізнає. Згідно з його описом, у його появі буде два етапи: спочатку в нього будуть первинні ознаки його царювання; за його відповідності основним даним, що вимагаються від нього на цьому етапі, він — «у статусі ймовірного Мошіаха». Однак у цьому стані він ще не «Мошіах», оскільки ці дії — дії всіх царів Ізраїлю. Лише потім, із завершенням завдань Мошіаха, з'ясується, що він «безсумнівно Мошіах», який визволив Ізраїль.
Різниця між цими етапами не лише щодо його дій, а головним чином у його особистості: головна його чеснота як Мелех га-Мошіаха буде саме після другого етапу, коли він буде безсумнівно Мошіахом[132][133]. Ці два етапи в Мелех га-Мошіаху подібні до двох періодів у дні Мошіаха: перший період, у якому не буде змін у природному порядку світу, і його суть — виправлення світу; і другий період, у якому будуть зміни й піднесення в самій святості. Так само і два етапи в Мелех га-Мошіаху: імовірний Мошіах — його суть у виправленні світу; а на другому етапі — безсумнівний Мошіах — його суть у самому визволенні, будівництві Храму тощо[134]
Рамбам установлює, що на жодному етапі йому не знадобиться творити знамення і чудеса та змінювати природу, щоб довести, що він Мошіах, і причина цього — як пояснює Ребе у своїх словах — у тому, що суть Мошіаха — досконалість Тори, тому ознаки для його розпізнання — в його діях у цій сфері: принести досконалість у виконання Тори[99].[потрібне уточнення]
Згідно з Мідрашем[135], віра народу в Мелех га-Мошіаха під час його розкриття не обов'язково буде одностайною, так що будуть такі, хто повірить у нього, і «він їстиме коріння дроку і листя солянки. А кожен, хто не піде за ним, піде й пристане до народів світу»; а в іншому Мідраші розповідається[136], що під час свого розкриття Мелех га-Мошіах проголошує і каже: «А якщо ви не вірите — дивіться на моє світло, що засяяло над вами».
У мідрашах багато описів того, як він розкриється: одразу після прибуття Мелех га-Мошіах почне з «шалом»[137], і весь народ Ізраїлю відповість йому «шалом алейхем». Крім того, Мелех га-Мошіах скаже пісню перед Святим, благословенний Він[138], зведе ман і підніме воду з криниці — як Моше Рабейну, перший визволитель[139]. Також, якщо Мошіах прийде «у свій час», він прийде верхи на віслюку Мошіаха, а якщо він прийде раніше від строку, він прийде на хмарах небесних[140].
Мелех га-Мошіах виправить народи світу, щоб вони служили Г-сподові разом, як сказано[141]: «Бо тоді оберну Я до народів мову ясну, щоб усі прикликали ім'я Г-спода, служачи Йому одностайно».
У впливі Мошіаха є два етапи: перший етап — шляхом війни й перемоги: змусить увесь Ізраїль до зміцнення Тори і заповідей, воюватиме з народами і переможе їх — шляхом панування. Другий етап — виливатиме Б-жественність, збудує Храм і впливатиме на народи, доки народи світу не прийдуть самі собою і не визнають Всевишнього[142].
Вічне життя
Основна стаття – Вічне життя Царя Мошіаха
Мелех га-Мошіах має вічне життя; Рамбан[143] пише, що він житиме «на віки віків», «ніколи не помре»[144], і навіть «не скуштує смаку смерті»[145], оскільки «Святий, благословенний Він, напуває його чашею еліксиру життя»[146].
У вченні хасидуту пояснюється причина його вічного життя: життя Мошіаха бен Давида походить від «Ейн Соф», на відміну від життя Мошіаха бен Йосефа, яке не вічне[147], і Давида Малка Мешиха, життя якого запозичене в Адама Рішон[148].
У Талмуді[149] наводиться, що перед розкриттям Мошіаха бен Давида Святий, благословенний Він, запитує його: «Чого ти просиш?», і він відповідає: «Я прошу в Тебе лише життя»; Святий, благословенний Він, відповідає йому: «Твоє життя вічне», адже про тебе вже пророкував твій предок, цар Давид[150]: «Життя просив він у Тебе — Ти дав йому довголіття на віки віків»[151].
Віра в Мошіаха
Основна стаття – Віра в прихід Мошіаха
Віра в прихід Мошіаха (і в повне Визволення[152]) — обов'язок кожного з Ізраїлю. Ця віра охоплює також віру в те, що його прихід реальний будь-якої миті, і очікування його приходу[153]. Рамбам пояснює у своєму коментарі до Мішни[154], що крім того, що «слід вірити і стверджувати, що він прийде», також «не слід думати, що він забариться» — віруючому не слід робити розрахунків, які призвели б його до віддалення часу приходу Мошіаха. І оскільки для його приходу не встановлено строку, слід чекати на нього будь-коли[155].
Тому частина віри — вірити, що він може прийти будь-коли, і чекати на його прихід будь-коли з повною упевненістю в його негайному приході[156][157]. В одній зі своїх сіхот Ребе пояснює, що більшість євреїв не здатні самі пробудити в собі очікування Геули заради духовних обітниць, і тому мудреці докладно описують матеріальні обітниці, щоб пробудилося очікування Геули[158].
Серед основ віри
Рамбам[153] пише, що віра в Мошіаха — одна з основ релігії, і вона одна з 13 основ віри. Той, хто заперечує цю віру, заперечує Тору і її заповіді та всіх пророків, які про це пророкували[159].
Ребе пояснює, що аргумент Рамбама ґрунтується на його власному визначенні Мелех га-Мошіаха: прихід Мошіаха — не лише добра обітниця, яку Всевишній обіцяв народові Ізраїлю, а визначення, пов'язане з вічністю Тори, як сказано вище (якій у майбутньому належить виконуватися в повноті), тому це ще одна деталь в основі віри про те, що Тора вічна[99].
Любавицький Ребе як Мелех га-Мошіах
Основна стаття – Любавицький Ребе як Мелех га-Мошіах
Любавицький Ребе — він і є Мелех га-Мошіах, обіцяний Торою. Це твердження ґрунтується також на словах, які сказав сам Ребе, наприклад: «Мошіах — наступник Ребе Раяца»[160]. «Мелех га-Мошіах діє у світі, і видно його дії»[161]. «Ребе — провідник покоління і пророк покоління, і слова про Геулу, що зійшла у світ, — слова пророцтва, які він сам пророкував»[162]. Так само є різні висловлювання Ребе про його тестя (наступником якого є Ребе), що в нашому поколінні гідний бути Мошіахом — це «провідник нашого покоління»[163].
Ребе визначається як Мелех га-Мошіах, якому належить визволити народ Ізраїлю. Визнання Ребе Мелех га-Мошіахом було оприлюднено рабинами Хабаду та іншими в галахічній постанові, що спирається на галахічні рішення і на висловлювання самого Ребе на цю тему, коли він натякав своїм хасидам, що він — Мошіах, і заохочував їх оприлюднювати це різними способами.
З початком розкриття Мошіаха, про яке Ребе оголосив 5751 року (1990/1991), ця віра набула публічного вираження, і Ребе навіть дозволив її оприлюднювати, заохочуючи спів хасидів: «Єхі адойнейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед».
Див. також
Зовнішні посилання
У торанічній літературі
- Магараль з Праги його книга «Нецах Ісраель», частина 2 — Мелех га-Мошіах: його ступінь, час, поява, зв'язок із царем Давидом, вигнання і визволення та ін.
- Тмімім Міхаель Фрідман і Сендер Вільшанський, «Мелех га-Мошіах», на сайті «Оцар га-хохма»
Хасидські книги
- Мітлер Ребе «Шаар га-емуна» — розділи 55-61 — навчатиме Тори: його ступінь, спосіб навчання та ін.
- Мітлер Ребе «Маамарей Мітлер Ребе» — Ваїкра 1, сторінка 193 і далі — рівень його душі, його мудрість, його вплив на весь Ізраїль у пізнанні Всевишнього і його правління.
- Цемах Цедек «Дерех міцвотеха» — заповідь призначення царя, розділ 3 — визначення царства Мелех га-Мошіаха.
- Ребе Рашаб «Ігрот кодеш» — частина 1, лист 130 — порядок Геули: Мошіах, будівництво Храму, збирання вигнанців та ін.
- Ребе «Лікутей сіхот», т. 18 — сіха на тижневу главу «Балак» (2) — галахічне визначення Мелех га-Мошіаха. (їдиш)
- Ребе «Лікутей сіхот», т. 35 — сіха на тижневу главу «Ваїгаш» (3) — кесар і напівкесар у царстві Мелех га-Мошіаха.
- Ребе «Лікутей сіхот», т. 34 — сіха на тижневу главу «Шофтім» (3) — віра в прихід Мошіаха і його безсумнівність.
Статті
* Рав Іцхак Шпрінгер, Ребе погодився, щоб я оприлюднив, що він — Мошіах
- Рав Гершон Авцон, Чи може Мошіах прийти з мертвих?
(посилання не працює) - Рав Шалом-Дов-Бер Вольф, торанічний огляд: Мошіах у кожному поколінні

- Рав Йоель Каган — Віра в прихід Мошіаха
Статті
- Усі статті на тему Геули і Мошіаха на сайті Геули

- Дослідження / Роль Мелех га-Мошіаха на сайті «Га-Геула»

- Мелех га-Мошіах неодмінно має жити в матеріальному тілі | рав Гінзбург на сайті «Га-Геула»

- Факти, які допоможуть вам розпізнати Мелех га-Мошіаха на сайті «Га-Геула»

- Пошана Мелех га-Мошіаха на сайті «Га-Геула»

Примітки
- ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 18, с. 272, примітка 16, що з «Мішне Тори» Рамбама (Закони про царів, розділ 11, закон 1) випливає, що з цього вірша виводиться і ця деталь, і див. «Лікутей сіхот», т. 34, с. 114
- ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 18, с. 274, у примітці.
- ^ Див. коментар рабейну Бах'є на цей вірш, який наводить це від імені мідрашу. І так само написав Рамбан у «Сефер га-геула», брама 1, від імені наших учителів, і див. «Мідраш агада» на цей вірш.
- ^ Див. «Танхума яшан» 6. І див. Єрусалимський Талмуд, Таанит 4, 5. І див. «Дварім раба» 1, 17.
- ^ «Таргум Йонатан», Рамбан у своєму коментарі до Тори і в «Сефер га-геула», Рашбам на цей вірш.
- ^ Ібн Езра на цей вірш (на його думку, мабуть, у Торі немає пророцтва про «Мелех га-Мошіаха», а лише в Пророках.)
- ^ Хізкуні, Сфорно та ін.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 34, с. 114.
- ^ Берешит 49, 10.
- ^ «Берешит раба» 99, 10 Раші, Рамбан, «Таргум Онкелос» на цей вірш та ін.
- ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 34, с. 115, примітка 11.
- ^ Формулювання Рамбама, Закони про царів, розділ 11, закон 1.
- ^ 1 2 3 4 5 Санедрін, 98б.
- ^ Див., наприклад, Санедрін, 93б: «Морах ве-даїн».
- ^ Санедрін, 98б. Така сама думка Рами у фрагменті, що починається словами «Сказав рав Єгуда від імені Рава».
- ^ Див. статтю Царство Мелех га-Мошіаха про деталі правління Мелех га-Мошіаха, що перевершують царя Давида.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 35, сіха на тижневу главу «Ваїгаш» (3).
- ^ Санедрін, 99а.
- ^ «Сефер га-ікарім», на початку.
- ^ «Хідушей га-Ран», Санедрін там само. Наведено в «Лікутей сіхот» там само.
- ^ Див. «Хідушей Яд Рама» на Гемару там само.
- ^ Думка Абарбанеля в «Рош амана», розділ чотирнадцятий.
- ^ Респонси «Хатам Софер», закони «Йоре деа», розділ 356.
- ^ «Закони про царів», розділ 11, галаха 1.
- ^ І з цим погодилися всі поскім (хоча й обговорювали, чи є це самостійною основою) — див. далі «Віра в Мошіаха».
- ^ Див. Псахім, 5а; Мегіла, 12а; Санедрін, 98б та ін.
- ^ Див. Єрусалимський Талмуд, Брахот, розд. 2, закон 4; «Мідраш раба» на Пісню пісень, розд. 2, 7; Рамбам, Закони про царів, розд. 11, закон 1 та ін.
- ^ Див. Сука, 52б та ін., і див. там, що згадується також Мошіах бен Йосеф, який прийде до Мошіаха бен Давида, і так само в кількох мідрашах. І див. зібрання всіх висловів мудреців і слів рішонім та ахаронім про існування і діяння Мошіаха бен Йосефа в передмові до книги «Коль га-тор», у «Га-Ткуфа га-гдола» рава Менахем-Мендла Кашера, с. 421 — 431; див. «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, зазначені в примітці 96.
- ^ Див. Ерувін, 43а; Євамот, 62а; Санедрін, 98а; Ніда, 13б; Раші, Санедрін, 97а, фрагмент, що починається словами «І дві тисячі», див. там у Гемарі про роки світу, і в коментарі Раші там, фрагмент «І дві тисячі», що після двох тисяч років Тори за законом має прийти Мошіах тощо.
- ^ «Пірке де-рабі Еліезер», розділ 3, «Берешит раба» 1, 4.
- ^ «Агра де-кала», «Церуфей Берешит».
- ^ «Мідраш хасерот ве-єтерот», Берешит, 14.
- ^ «Мідраш шлоша ве-арбаа», 1, 48.
- ^ «Ялкут га-Реувені», Берешит 1, 2.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5752, частина 1, с. 201.
- ^ Ваїкра, розділ 4, 3.
- ^ Бемідбар, розділ 35, 25.
- ^ Шмуель I 24, 6.
- ^ Єшаягу, розділ 45, 1.
- ^ Згідно зі словами попереднього вірша (розділ 44, вірш 28): «Той, що говорить про Кореша: „Пастир Мій, і всяку волю Мою він виконає“, — і той, що говорить про Єрусалим: „Буде збудований“, і про Храм: „Буде заснований“».
- ^ Єшаягу 61, 1
- ^ Дон Іцхак Абарбанель у своїй книзі «Єшуот мешіхо», 2, 3. І Ребе згадував його кілька разів, наприклад, «Гітваадуйот» 5715, тижнева глава «Шміні», пункт 14, і див. «Лікутей Леві-Іцхак», лікутім на вислови мудреців, с. 106.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5704, с. 110.
- ^ Частину з них роз'яснено в книзі «Нецах Ісраель» Магараля.
- ^ Рамбам в «Ігерет Тейман».
- ^ «А ми (хасиди) відповідаємо слідом за ними (щодо наших Ребе, провідників поколінь, і особливо його святості, мого тестя, Адмора, провідника нашого покоління): Йосеф — його ім'я, як сказано: „Простягне Г-сподь удруге руку Свою тощо і збере розсіяних Ізраїлю тощо“, Іцхак — його ім'я, як сказано: „Тоді сповняться сміхом уста наші“». (Сіха Шабату тижневої глави «Тазрія-Мецора» 5751, примітка 67).
- ^ Санедрін, розділ 10. У наявних у нас виданнях Вавилонського Талмуду трапляється ім'я «(Менахем) бен Хізкія», але в інших місцях (Єрусалимський Талмуд і «Ейха раба», зазначені нижче) трапляється просто «Менахем», і, можливо, це додавання друкаря («Двар малхут» до тижневої глави «Тазрія-Мецора», у примітці на берегах до прим. 67).
- ^ «Менахем-Мендл, ім'я нашого праведного Мошіаха і найменування Імені» — «Сефер га-сіхот» 5751, частина 1, с. 14.
- ^ «Мелех га-Мошіах», «Його імена», с. 9 — 16.
- ^ Єшаягу 52, 13.
- ^ «Мідраш Танхума», Толдот, розділ 14, а також схожа версія в «Ялкут Шимоні», Зхарья, розділ 4, ремез 571.
- ^ «Дерех міцвотеха», призначення царя. Та ін.
- ^ Тегілім 21, 5.
- ^ Сука, 52б.
- ^ «Сефер га-маамарім» 5669, с. 39, і «Тора ор», «Мікец» 13, 3.
- ^ «Шаар га-емуна», розділ 56.
- ^ Берешит 1, 2.
- ^ «Берешит раба», розділ 2, 4.
- ^ 1 2 «Маамарей Мітлер Ребе», Ваїкра 1, с. 195.
- ^ «Сідур ім ДАХ», «Шаар Лаг ба-Омер», фрагмент, що починається словами «Щоб зрозуміти корені речей» (і там від імені «Мішнат хасидім»[потрібне джерело]).
- ^ 1 2 «Дерех міцвотеха», заповідь про призначення царя.
- ^ Р. Гілель із Паричів, «Пелах га-рімон» на книгу Ваїкра, аркуш 505.
- ^ Див., наприклад, маамар, що починається словами «Ейха» 5731.
- ^ Рамаз на «Зогар», ч. 3, 260б (надруковано в «Мікдаш мелех», 190б). «Лікутей Тора» Арізаля на вірш (Берешит 5, 22) «І ходив Ханох». Та ін.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 20, с. 522.
- ^ Див. також у «Кунтрес Іньяна шель торат га-хасидут», із сіхи 19 кислева 5726 (13 грудня 1965), пункт 5 і далі.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Толдот» 5752.
- ^ Єшаягу 11, 2
- ^ Закони тшуви 9, 2
- ^ Мелахім I 5, 11.
- ^ Єшаягу 52, 13.
- ^ Закони тшуви 9, 2
- ^ Мелахім I 5, 11.
- ^ Його джерело, мабуть, у тому, що Рамбам пише[72], що Мелех га-Мошіах «матиме мудрість більшу, ніж Шломо» (про якого сказано[73]: «І був він мудріший за всіх людей»).
- ^ «Ялкут Меам лоез», Тегілім, ч. 1, с. 273.
- ^ «Ялкут Шимоні», Ваєхі, 49, 160.
- ^ «Берешит раба», розд. 85, 1.
- ^ «Бемідбар раба», 14, 1
- ^ «Ялкут» там само.
- ^ «Бемідбар раба» там само, «Нецах Ісраель», розд. 32, трактат Санедрін, 93б.
- ^ Рамбам, Закони про Мелех га-Мошіаха, розд. 11.
- ^ Згідно з коментарем до Мішни, до розділу «Хелек», однак його походження від Шломо не обов'язкове — див. докладно «Ковец Гаарот га-тмімім ве-анаш», «Хасидей Хабад Любавич», Цфат, адар 5763 — у нотатці тамима Менахем-Мендла Фельдмана.
- ^ «Мецудат Давид», Хагай, 22, 23.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Емор» 5751, пункт 6.
- ^ Докладно див. згаданий вище «Ковец Гаарот га-тмімім ве-анаш».
- ^ Коментар до Мішни, передмова до розділу «Хелек», «Ігерет Тейман», розд. 3, «Сефер га-міцвот», заборонна заповідь 362, та ін.
- ^ Шмуель II, розд. 7, вірш 12.
- ^ Див. докладно у вищезгаданому «Ковец гаарот» і в книзі «Шаарей єшива», т. 5.
- ^ «Ємот га-Мошіах ба-галаха», у відповідному місці.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 25, с. 112, і в сіхі тижневої глави «Емор» 5751.
- ^ Згідно з «Гайом йом» на 1 ава, та ін.
- ^ Зхарья 9, 9. І див. Санедрін, 98а.
- ^ «Гітваадуйот» 5744, частина 3, сторінка 1618. Щодо того, як це буде на ділі, можливі два шляхи, як пояснюється в Гемарі, Санедрін там само (і див. у сіхі, що в наш час це безсумнівно буде з хмарами небесними).
- ^ Магарша, Санедрін, 98б.
- ^ І див. «Гітваадуйот» року 5752, том 1, тішрей — кислев на сайті «Оцар 770», сіха Шабату тижневої глави «Толдот» 5752, що тому, коли «постане цар», у цьому розкривається «сутність» його буття — цар за суттю. І див. нижче в тексті.
- ^ «Ігерет Тейман» Рамбама.
- ^ Див. «Акедат Іцхак» до тижневої глави «Ваєшев»; «Анаф Йосеф», Абарбанель, Єшаягу 52. І див. про все це «Шаарей га-геула», нове видання, ч. 2, с. 65 і далі, і див. дивовижну історію від Алтер Ребе про перевагу Мошіаха і Моше Рабейну — сіха Сімхат бейт га-шоева 5724.
- ^ Згідно з «Мідраш Танхума», Толдот, розділ 14.
- ^ 1 2 3 4 5 6 «Лікутей сіхот», т. 18, с. 182, сіха до тижневої глави «Балак»
- ^ «Торат Менахем», фарбрейнген Шабату Берешит 5742.
- ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот» 5751, т. 3, с. 159, примітка 66, на підставі Рамбама, «Закони про царів», розділ 11
- ^ «Лікутей сіхот», т. 8, с. 361, у примітці.
- ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 8, там само, і див. «Лікутей сіхот», т. 23, с. 105, і в примітці на берегах, звідки випливає, що є вада в тому, що він не цар за рішенням пророка і бейт-діну. І в будь-якому разі статус царя буває лише або через пророка, або через прийняття його царства всім Ізраїлем (або його більшістю) — див. Радбаз, Закони про царів, Закони про царів, розділ 3, закон 8, і див. «Лікутей сіхот», т. 16, с. 304, і «Лікутей сіхот», т. 21, с. 196. (В «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, частина 1, с. 310 — що в нього не буде статусу царя до збирання вигнанців, і неминуче, що визначення царя буде раніше, як у Рамбама: він царюватиме над частиною Ізраїлю, які будуть у бітулі, однак статус «царя Ізраїлю» буде під час збирання вигнанців, коли всі приймуть його царство).
- ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 18, «Бейн га-мецарім» (остання сіха), і див. фарбрейнген 5739, зазначений там.
- ^ Єрусалимський Талмуд, Псахім, розд. 9, закон 1 (Тосефта, Псахім, розд. 8, 2).
- ^ 1 2 Рамбам, Закони про царів, розділ 11, закон 4.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, частина 1, лист 130.
- ^ Рамбам, розділ 11 Законів про царів, і див. «Мідраш раба» на Пісню пісень, на вірш «Заклинаю вас», Хулін, аркуш 63а («Покличу їх свистом і зберу їх» — спочатку «покличу їх свистом» — прихід Мошіаха, а потім «і зберу їх»), книга «Зогар» — Шмот, аркуш 9а.
- ^ Бемідбар 24, 17.
- ^ Рамбан там само.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 27. Див. вище в тексті статті.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, с. 310.
- ^ Рамбам, Закони про царів, розділ 2, закон 5.
- ^ Див. Рамбам, Закони про царів, кінець розділу 4, і Рамбам, Закони про Санедрін, розділ 2, закон 5.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 9, с. 105, примітка 74.
- ^ Рамбам, «Закони про каяття», розділ 9, закон 2.
- ^ Єшаягу 30, 20.
- ^ Див. про все це в книзі «Шаар емуна» Мітлер Ребе, розділи 56–61.
- ^ «Торат Менахем», т. 16, с. 139.
- ^ А суть царства. Сіха Шабату Берешит 5742, «Гітваадуйот», частина 2, с. 292.
- ^ Також тоді головною його суттю буде «цар» — завдяки його впливу в бітулі народу (як вище: цар згідно з хасидутом). («Лікутей сіхот», т. 35, с. 210, примітка 36).
- ^ «Лікутей сіхот», т. 35, с. 210.
- ^ Див. «Сефер га-сіхот» 5750, частина 1, с. 222, примітка 107.
- ^ Докладно і з розповіддю про це — Єрусалимський Талмуд, Брахот, розд. 2, закон 4.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5752, частина 1, с. 230.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5751, частина 2, с. 744, примітка 93; і див. «Торат Менахем — Гітваадуйот» 5751, частина 4, с. 134, прим. 93
- ^ І див. у книзі «Нецах Ісраель» Магараля, розділ 26, де пояснюється сенс народження (що це не лише фізичне народження): що тоді світ став готовий до Мошіаха, див. там, і див. у книзі «Єшуот мешіхо», друге дослідження, розділ 1.
- ^ Коментар до Сувою Рут на сайті на сайті HebrewBooks.
- ^ Частина 6, розділ 98, що починається словами «Гарейні назір».
- ^ Тижнева глава «Дварім», пункт 13.
- ^ На відміну від інших описів, наведених в інших джерелах, які не є галахічною постановою і які не обов'язково здійсняться на ділі, галахічні постанови Рамбама — і ніхто з цим не сперечається — неодмінно так і будуть.[потрібне джерело]
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, т. 1, с. 310.
- ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 18, с. 281, примітка 66.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5750, частина 1, сторінка 222, примітка107.
- ^ «Бемідбар раба» 11, 3.
- ^ «Ялкут Шимоні» на книгу Єшаягу, ремез 499.
- ^ «Тосафот Йом-Тов» наприкінці трактату «Укцін»
- ^ «Мідраш Тегілім».
- ^ Когелет раба, 1, 9, 1.
- ^ Санедрін, 98а.
- ^ Цфанья 3, 9.
- ^ Із сіхи Ребе, «Лікутей сіхот», т. 11, с. 283.
- ^ Твори Рамбана, частина 1, с. 325.
- ^ «Біркат Шмуель» на Тору, книга Берешит, розд. 2, вірш 16.
- ^ «Оцар га-мідрашім» (Айзенштейн), 2, 10.
- ^ Мідраш «Отійот де-рабі Аківа», частина 1, фрагмент «Давар ахер».
- ^ «Торат хаїм» Мітлер Ребе, тижнева глава «Ваєхі», аркуш 106
- ^ А сказане «Давид, цар Ізраїлю, живий і існує» стосується не царя Давида, а його нащадка — Мелех га-Мошіаха. «Маамарей Алтер Ребе» — Пророки, маамар, що починається словами «Для примноження влади і для миру без кінця».
- ^ Трактат Сука, 52.).
- ^ Тегілім, 21, 5
- ^ Вічність Мелех га-Мошіаха
- ^ Перший вірш, який навів Рамбам у своїй книзі в «Законах про царів», — це: "І поверне Г-сподь, Б-г твій, а потім додає: "І навіть у розділі про Білама пророкував він про двох 'Мошіахів'". Те, що він навів два вірші, — тому, що перший вірш говорить про саму Геулу (і вона написана в ньому явно, а не як тлумачення мудреців), а другий вірш доводить, що Геула буде саме через Мелех га-Мошіаха, і звідси доводиться, що це дві деталі у вірі: а. Геула, б. Мелех га-Мошіах. — «Лікутей сіхот», т. 34, Дварім, с. 114 на сайті «Оцар 770», і див. сіху Ребе, «Лікутей сіхот», т. 18, Бемідбар, с. 272 і в примітці 16 -17 на сайті «Оцар 770»
- ^ 1 2 Рамбам, розділ 11 «Законів про царів та їхні війни».
- ^ Санедрін, розділ 10 — «дванадцятий принцип».
- ^ «Бейт Елокім» Мабіта, «Шаар га-єсодот», розділ 50.
- ^ Шут «Ігрот Моше», «Орах хаїм», частина 5, сіман 8, і див. збірник «Геула у-Мошіах», частина 7, сторінка 28 і далі.
- ^ У кількох сіхот Ребе вчить буквально, що частина обов'язку вірити — чекати з почуттям серця; див. «Лікутей сіхот», т. 28, с. 163. (Хоча, на перший погляд, важко зрозуміти, який стосунок «основа віри» має до почуття серця).
- ^ «Лікутей сіхот», т. 27, сіха до тижневої глави «Бехукотай», у примітці.
- ^ Чи є його статус лише кофером, чи також апікойресом — див. «Лікутей сіхот», т. 18, Бемідбар на сайті «Оцар 770», і див. у «Лікутей сіхот», т. 34, там само, що тому в нього є і статус апікойреса, адже він тлумачить частину заповідей Всевишнього не в буквальному сенсі, див. там.
- ^ «Сіхот кодеш» — 5752, частина 1, с. 318, із сіхи Шабату тижневої глави «Хаєй Сара» 5752.
- ^ «Сіхот кодеш», Шабат тижневої глави «Мішпатім».
- ^ «Сіхот кодеш», тижнева глава «Шофтім».
- ^ «А в нашому поколінні — провідник нашого покоління», фотокопія святого рукопису на сайті «Га-Геула» (посилання не працює, «Ємот га-Мошіах», 4 менахем-ава 5784 (8 серпня 2024))