Перейти до вмісту

Рабі Дов-Бер Шнеурі (Мітлер Ребе)

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Дов-Бер Шнеурі
Титульний аркуш «Сефер га-маамарим» Мітлер Ребе
(його зображення не існує)
Основна інформація
Ім'я в оригіналіדובער שניאורי[В]
Відомий якМітлер Ребе
Дата народження9 кислева 5534 (24 листопада 1773)
Місце народженняЛіозно
Місце похованняНіжин
КраїнаРосійська імперія[В]
Місце проживанняКременчук, Любавичі
Місце діяльностіЛюбавичі
НалежністьХасидизм Хабад
Рід діяльностірабин, автор[В]
Посададругий Адмор у династії адморів Хабаду
УчителіРабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе), Аврагам з Лепеля та інші
Праці«Дерех хаїм», «Імрей біна», «Торат хаїм», «Маамарей Мітлер Ребе», «Ігрот кодеш Мітлер Ребе»
Відхід9 кислева 5588 (28 листопада 1827)
Ніжин
Попередник у династіїЙого батько Алтер Ребе
Наступник у династіїЙого зять Ребе Цемах Цедек
Сім'я
БатькоРабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе)
Матиребецн Стерна, Стерна
ДружинаШейна
ДітиМенахем-Нохум, Барух, Сара, Бейла Волес, Хая-Мушка Шнеєрсон, Двойра-Лея Тверська, Браха, Менуха-Рахель Слонім та інші, Естер-Мір'ям, Сара Александров-Заславська
Брати й сестриФрейда, Двора-Лея, Рахель, Хаїм-Аврагам Шнеурі, Моше Шнеурі
Родовід
Медіафайли у Вікісховищі

Рабі Дов-Бер Шнеурі — Мітлер Ребе (в оригіналі на їдиші דעֶר מיטעֶלעֶר רבי)[1] (9 кислева 5534 (24 листопада 1773) — 9 кислева 5588 (28 листопада 1827)) — другий Адмор у династії адморів Хабаду і продовжувач шляху свого батька, Алтер Ребе. Провід хасидизму в його поколінні вирізнявся розширенням і достатком; він написав і докладно виголосив тисячі маамарів хасидуту. Він прославився під іменем «Мітлер Ребе» («середній Адмор») після свого відходу з життя — після того як третього Адмора руху Хабад, «Цемах Цедека», було призначено Адмором хасидизму. На цьому етапі рабі Дов-Бер виявився середнім із трьох адморів.

Біографія

Його народження

Після 14 років шлюбу, протягом яких у його батьків народжувалися лише доньки, його батько Алтер Ребе поїхав до свого вчителя, Магіда з Межиріча, щоб отримати благословення на сина. Магід пообіцяв йому, що коли він буде особливо ретельним у заповіді гостинності, то удостоїться сина, і натякнув на це віршем[2] «Чим очистить юнак свою путь» — тобто як можна удостоїтися сина: через гостинність.

У Шабат тижневої глави «Ваїшлах» 5533 року (1772/1773), останній Шабат у житті Магіда, він розповів Алтер Ребе порядок «шалом захар» згідно з внутрішнім змістом речей, а також порядок «вахнахт» (ніч перед брітом), і на тому ж зібранні пообіцяв йому, що в нього народиться син і що він має назвати його своїм іменем (Дов-Бер).

Через рік, 9 кислева 5534 року (24 листопада 1773), народився рабі Дов-Бер, перший син Алтер Ребе і ребецн Стерни. Під час його народження точно виконали вказівки Магіда.

Під час його народження батько дав шматок тканини, який зберігався в нього, щоб сповити в нього немовля після першого обмивання[3].

На трапезі бріту були присутні кілька великих учнів Магіда, як-от рабі Менахем-Мендл з Вітебська і рабі Аврагам з Каліська.

Його виховання

Для його виховання його батько Алтер Ребе найняв особливого меламеда[4] з учнів Магіда, щоб той навчав його сина Тори, і настановив його, як поводитися з дитиною. Ще одним меламедом був р. Аврагам з Лепеля.

Уже з дитячих років усім було видно, що він обдарований найрідкіснішими здібностями, і він навчався та вів учені суперечки з великими хасидами свого батька; особливим захопленням у дитячі роки для нього було записувати те, що він бачив у свого великого батька. Змалку він звик писати швидко й вільно.

Бар-міцва

[5]На святкування бар-міцви прибули з усієї округи всі учні та хасиди його батька, хоча в ті роки Ребе забороняв хасидам приїжджати в місяці хешван і кислев[6]; заради урочистості це правило було скасовано.

У день бар-міцви — четвер 9 кислева 5547 року (30 листопада 1786) — запалили свічки по всьому подвір'ю дому навчання і особливо розширили місце для численних гостей. Під час читання Тори винуватець бар-міцви до Тори не підіймався, але його батько піднявся третім, а після цього виголосив благословення «Барух шептарані» зі згадуванням Імені та царства. Після молитви Алтер Ребе виголосив маамар на вірш «Кі леках тов», а потім винуватець бар-міцви сказав слова Тори на вірш «Магід дварав ле-Яаков». Алтер Ребе перебував у величезному двейкуті й почав співати нігун «Арба бавот»; великі хасиди, що були там присутні, розповідали, що під час нігуну вони згадали все, що було з ними від дня, коли вони почали себе усвідомлювати.

Після цього Алтер Ребе взяв шматок «лекаху» і чарку «машке», а потім роздали іншим хасидам.

Після молитви маарів відбулася святкова трапеза, Алтер Ребе виголосив маамар хасидуту, і хасиди проводили фарбрейнген до світанку.

У Шабат після бар-міцви рабі Дов-Бер уперше піднявся до Тори — під час молитви мінха Шабату, оскільки час мінхи в Шабат — найпіднесеніший час усього тижня; під час його підйому до Тори його батько, який був також «читцем», перебував в особливому двейкуті.

Одруження

У 5548 році (1787/1788), коли Мітлеру Ребе було чотирнадцять років, його батько вибрав йому за наречену пані Шейну, доньку р. Яакова, бідного меламеда з містечка Яновичі, поблизу Ліозно. Це сталося тому, що батько Шейни поскаржився Алтер Ребе, що голова його зайнята тим, як видати заміж п'ятьох доньок, які досягли шлюбного віку, і тому він не може молитися зосереджено. Алтер Ребе запропонував йому свого сина, р. Дов-Бера, бо якщо він укладе такий почесний шідух, одразу ж і інші хасиди захочуть із ним поріднитися.

Рабі Дов-Бер дав свою згоду на шідух за умови, що він відбудеться якомога швидше, щоб він міг почути маамари хасидуту, які його батько виголосить на його весіллі.

І справді, оскільки Алтер Ребе поріднився з рабі Яаковом, невдовзі знайшлися наречені й для всіх інших його доньок: р. Ісраель Шац, р. Шмар'я Берлін і р. Авігдор га-Коен Биховський[7].

Настановництво молодих хасидів

У 5550 році (1789/1790), у віці 16 років, він був призначений своїм батьком наставляти молодих аврехів — як тих, хто навчався при дворі Ребе, так і через листування з тими, хто перебував у місцях свого проживання, — і займався цим з великою енергією. Розповідають, що одного разу, проводячи фарбрейнген з молоддю, він говорив з великим хвилюванням, що зашкодило його здоров'ю, і він прохворів кілька днів.

Того ж року почав служити «маніахом» у свого батька, тобто запам'ятовувати й записувати маамари, які виголошував його батько. Слід зазначити, що святий рав р. Аврагам з Каліська писав Алтер Ребе в листі 5558 року (1797/1798): «і шкода мені нащадків батька, а саме видатного й досвідченого сина його, нашого вчителя рава Дов-Бера, бо його честь увів його у велике випробування, наче корабель у серце моря, для чого потрібні великі заступники, щоб урятуватися з тенет гордині й величі... а його честь увів у це свого сина, а він ще юний роками, і зброї в нього немає, і де ж милосердя батька до сина».

Прийняття проводу

Під час відходу з життя його батька, Алтер Ребе, 24 тевета 5573 року (27 грудня 1812), Мітлер Ребе перебував у місті Кременчук, куди прибув, щоб приготувати місце для приїзду Алтер Ребе. Одразу після відходу з життя члени родини поїхали до рабі Дов-Бера в Кременчук, де він перебрав на себе провід.

Частина хасидів Алтер Ребе обрала собі за ребе одного з великих учнів Алтер Ребе, рабі Агарона зі Старосілля, який почав поводитися як адмор.

У перші три місяці після відходу з життя Алтер Ребе серед хасидів Хабаду по всій Росії піднялося велике пробудження. Хасиди кількох центральних міст Росії надіслали делегацію до Мітлера Ребе і просили його оселитися в одному з міст Росії. Хасиди Білої Русі теж надіслали делегацію з проханням повернутися до Білої Русі й облаштувати там своє житло в одному з міст. Зрештою Мітлер Ребе вирішив відгукнутися на прохання хасидів Білої Русі і після свята Шавуот 5573 року (4 червня 1813) залишив Кременчук і вирушив у дорогу до Білої Русі. Цю подорож назвали «коронаційною подорожжю», і вона була своєрідним фактичним перебранням проводу Мітлером Ребе.

Близько трьох місяців тривала подорож Мітлера Ребе до Вітебська. У кожному місці, куди він прибував, він виголошував глибокі маамари хасидуту і приймав хасидів на єхідут. Караван усюди зустрічали з великою шаною — хасиди, євреї, а також урядовці й поліцейські, які отримали вказівку з міністерства внутрішніх справ виявляти особливу шану Мітлеру Ребе, синові Алтер Ребе, який багато зробив на благо вітчизни, допомагаючи у зусиллях війни проти француза Наполеона. Під час подорожі до Мітлера Ребе приєдналося багато хасидів.

Любавичі

Зображення містечка Любавичі
Основна стаття — Любавичі

Подорож завершилася тим, що Мітлер Ребе обрав місцем свого проживання містечко Любавичі, куди прибув разом із тисячами хасидів 18 елула 5573 року (13 вересня 1813). Після прибуття Мітлер Ребе розповів хасидам, що Алтер Ребе в дитинстві навчався в містечку Любавичі у рабі Іссахара-Бера з Любавичів. І додав, що Алтер Ребе відкрився йому й попросив його встановити своє місцеперебування в Любавичах.

Князь Чеховський, який володів містечком, наказав своїм працівникам рубати ліс у своїх лісах, щоб збудувати будинки для Ребе і хасидів.

З Любавичів учення Ребе, учення хасидизму Хабад, почало поширюватися по всій Білій Русі та Литві, і кількість тих, хто приїжджав до Любавичів, дедалі зростала.

Через рік після переїзду до Любавичів багато хто з найстаріших хасидів, які гуртувалися довкола його батька, Алтер Ребе, почали приїжджати до нього, щоб чути від нього хасидут. Усі були сповнені захоплення поведінкою нового Адмора, маамарами хасидуту, які він виголошував у великому достатку, за своїм звичаєм. Інколи він виголошував хасидут кілька разів в один і той самий Шабат, і щоразу по кілька годин. У свято Шавуот одного з років Ребе виголошував хасидут 11 разів за один день! І про це сказав йому його дядько рабі Єгуда-Лейб, брат Алтер Ребе: «Лав коль моха савіль да» (не всякий мозок це витримує).

У 5575 році (1814/1815) Ребе заснував єврейські колонії в Херсонській губернії, на землях, які виділив уряд завдяки його клопотанню. У 5577 році (1816/1817) відвідав колонії і пробув там від Песаху до місяця елул[8].

За часів його проводу кількість хасидів примножилася, подвоїлася й потроїлася порівняно з їхньою кількістю за днів Алтер Ребе. Найстаріші хасиди розповідали, що в перший рік його проводу лише в Білій Русі додалося п'ятнадцять тисяч хасидів, а в другий рік, 5575, уся Чернігівська губернія стала центром любавицького хасидизму.

Хеврон

Основна стаття — Синагога Мітлера Ребе в Хевроні

У 5583 році (1822/1823) хасиди Хабаду піднялися до Хеврону, і Мітлер Ребе купив приміщення в сефардській синагозі «Аврагам авіну» і призначив його для окремої синагоги для хасидів Хабаду. Ця синагога сьогодні — найдавніша хабадська синагога у світі.

Його арешт і звільнення

Надгробок Мітлера Ребе в Ніжині
Основна стаття — Арешт і звільнення Мітлера Ребе

У 5585 році (1824/1825) єврей на ім'я Сімха Кісін подав владі донос, ніби рух хасидизму на чолі з Мітлером Ребе — це секта, яка заманює під своє крило тисячі хасидів, щоб додати грошей до каси адмора; це твердження ґрунтувалося на підробці листа Мітлера Ребе і на зборі коштів, влаштованому для відбудови двору після пожежі, що сталася за часів Алтер Ребе. Унаслідок доносу Мітлера Ребе було взято під арешт в ісру хаг Сукот 5587 року (25 жовтня 1826). Після допитів і перевірок слідчі зрозуміли, що його обмовили, і 10 кислева 5587 року (10 грудня 1826) він вийшов з-під арешту. Цю дату встановлено на всі покоління як свято Визволення.

Його відхід з життя

Огель Мітлера Ребе в Ніжині
Основна стаття – Відхід з життя Мітлера Ребе

Перед своїм відходом з життя Мітлер Ребе натякнув на це хасидам, сказавши про 5588 рік, що в ньому будуть укази. На свята місяця тішрей 5588 року (вересень–жовтень 1827) він виїхав з Любавичів на могилу свого батька в Гадяч. На зворотному шляху він тяжко захворів, і в Ніжині зупинилися на відпочинок. З дня на день хвороба посилювалася, і щоразу, коли до нього торкалися, він непритомнів. Цей стан тривав до 8 кислева. Того дня він хотів написати хасидут на теми Хануки, але, оскільки оточення перебувало в скорботі, він не хотів насолоджуватися писанням хасидуту і тому не писав. Натомість він сказав своїм хасидам, щоб вони йшли додому в радості й казали «лехаїм». Уночі він багато разів непритомнів, а коли опритомнів, попросив, щоб його вдягли в білу сорочку; обличчя його почервоніло, і він почав вихваляти й виправдовувати весь народ Ізраїлю. Він знову попросив хасидів бути радісними, бо радість пом'якшує суди.

У ніч на середу 9 кислева 5588 року (28 листопада 1827) Мітлер Ребе почав з великим піднесенням виголошувати маамар хасидуту на вірш «За Б-гом вашим ідіть». На світанку він завершив маамар словами «бо з Тобою джерело життя, від Життя життів» і відійшов у віці 54 років. Місце його спочинку — у Ніжині.

Мітлер Ребе залишив сувій Тори, який перейшов у спадок до його сина рабі Менахем-Нохума, а звідти — до його онуків, родини Попка: р. Іцхака-Хаїма Попка і р. Мордехая-Дов-Бера Попка. Сьогодні сувій Тори зберігається в синагозі «Бейт Тора де-Дамесек Еліезер» у Флетбуші.

Пояснення того, що він відійшов зі світу в день свого народження

Мітлер Ребе відійшов зі світу в день свого народження, 9 кислева. Ребе зазначив у зв'язку з цим вислів мудреців[9]: «Святий, благословенний Він, доповнює роки праведників день у день і місяць у місяць, як сказано: „число днів твоїх доповню“» — звідки видно, що є особлива перевага в тому, що відхід з життя праведника відбувається в день його народження, так що його роки й дні повні. Ребе додає й зазначає, що всі праведники мають цю перевагу — що Святий, благословенний Він, доповнює їхні роки, тільки в більшості з них це не видно явно й матеріально. І в цьому перевага Мітлера Ребе, що в нього це виявилося також і матеріально[10].

Це відповідає його служінню протягом усіх днів його життя[11] — втілити високі теми хасидуту також і в матеріальну плоть, і в матеріальні речі; як висловився про нього його зять, Ребе Цемах Цедек: «Якби моєму тестеві відрізали палець, у нього потекла б не кров, а хасидут»[12]. У цьому ж напрямі він впливав і на своїх хасидів, як він висловився, що бажає, «щоб, коли двоє аврехів зустрічаються на ринку, вони говорили про хасидут»[13], а також «щоб, коли аврехи розбиратимуться в Кетер так само, як у своїх п'яти пальцях, він матиме з цього вдоволення»[14].

Його вчення

Мітлер Ребе виголошував маамари хасидуту продовженнями два або три рази кожного Шабату, причому щоразу говорив від трьох чвертей години до години. У Йом Кіпур він виголошував хасидут тричі: напередодні Йом Кіпуру вранці після молитви шахаріт (було заведено молитися рано), на виході Йом Кіпуру і наступного дня після Йом Кіпуру перед молитвою шахаріт.

Перш ніж виголосити маамар, він передавав його у своєму рукописі, і внаслідок цього збереглося небагато ганахот хасидів на його маамари. У тих випадках, коли Мітлер Ребе передавав не запис власних слів, а ганаху з маамару свого батька, Алтер Ребе, на якому ґрунтувався його маамар, бракує тих нововведень, які Мітлер Ребе додав у тих маамарах свого батька, які він тоді повторював. Записи маамарів Мітлера Ребе схожі стилем на маамари його батька, Алтер Ребе, і принагідно він мав звичай додавати свої роз'яснення й пояснення. Його стиль мовлення був розлогим і роз'яснювальним, на відміну від батька.

Про роз'яснення, які наш учитель додав до слів свого батька, він сам свідчив у багатьох місцях, що це не що інше, як слова його батька в інших маамарах, оскільки слова Тори скупі в одному місці й багаті в іншому, хоча, безумовно, він додав і багато свого.

Ще одна перевага роз'яснень нашого вчителя наводиться в передмові до «Торат хаїм», де його син — рабі Менахем-Нохум — пише, що шлях Алтер Ребе полягав у тому, щоб тлумачити двома способами: один — для всіх хасидів, і там він приховував корені речей, а другий — те, що він тлумачив для обраних одиниць; а Мітлер Ребе, благословенної пам'яті, узяв ці два дерева і зробив їх одним деревом. Тобто основа роз'яснень Мітлера Ребе — пояснити друшім, які виголошувалися для всіх хасидів, згідно з обраними роз'ясненнями, що містяться в друшім для обраних одиниць.

Інколи він наводить роз'яснення, а потім відкидає його словами «і не як сказано вище», але не опускає відкинутого роз'яснення — згідно з правилами «сімдесят облич у Тори» і «мішна не зрушується зі свого місця»[15].

Його книги

Більшу частину маамарів, які виголошував Мітлер Ребе, надрукував він сам у книгах, які видавав протягом років свого проводу, і, певно, вони також пройшли редагування для друку. Ребе особливо відзначав старання й праці Мітлера Ребе в друкуванні його книг — аж до того, що він докладав зусиль, щоб друкувати їх окремими збірками, щоб полегшити незаможним хасидам їх купівлю; нововведення, якого немає в інших наших провідників[16].

Інша частина його книг була надрукована лише після його відходу з життя.

Книги, надруковані ним

  • Сідур ім ДАХ і «Біурей га-Зоар» з маамарів його батька, Алтер Ребе, записаних ним (і тому книгу «Біурей га-Зоар» іноді приписують Мітлеру Ребе) (5576)
  • Кунтрес «Покеах іврім» — настанова для бааль тшува (5577. Написаний спочатку мовою їдиш)
  • «Шаарей тшува» — про тшуву, молитву і вибір (5577 — ч. 1, 5578 — ч. 2)
  • «Дерех хаїм» — ч. 3 книги «Шаарей тшува». У наступних виданнях друкувалася окремо (5579)
  • «Нер міцва ве-Тора ор», поділена на дві частини: «Шаар га-емуна» — маамари про віру і теми свята Песах, і «Шаар га-їхуд» — роз'яснення теми гітбоненут згідно з порядком гішталшелут (5580)
  • «Імрей біна» — про заповідь читання «Шма» і єдність Б-га, заповідь тфілін і заповідь цицит (5581)
  • «Атерет рош» — маамари на Грізні дні (5581)
  • «Шаарей ора» — маамари на Хануку і Пурим (5582)
  • «Торат хаїм» — маамари на тижневі глави Тори («Берешит» ч. 1 — до глави «Хаєй Сара», надрукована самим Мітлером Ребе; «Берешит» ч. 2 — «Толдот»—«Ваєхі», надрукована в 5626 році (1865/1866) його сином; «Шмот» — надрукована в 5707 році (1946/1947) Ребе) (5586)

Книги, надруковані після його відходу з життя

  • Кунтрес «Бад кодеш» — лист із проханням до губернатора Вітебської губернії судити його справедливо, написаний у період його ув'язнення
  • «Перуш га-мілот» (книга) — роз'яснення до молитви
  • «Піскей дінім» — галахічні постанови до «Шулхан арух», розділи «Йоре деа» і «Евен га-езер»
  • «Маамарей Адмор га-Емцої» — решта його маамарів, які не були надруковані й дійшли до нас; видані в сьомому поколінні за вказівкою Ребе: на Тору, Танах, весільні друшім і кунтресім (18 томів — 5745—5751)
  • «Маамарім єкарім» — його святі рукописи про те, що було сказано йому його батьком, Алтер Ребе.
  • «Ігрот кодеш» — з його листів, що дійшли до нас. Надруковано у двох томах, у яких листи Алтер Ребе, Мітлера Ребе і Ребе Цемах Цедека.

Його постанови та нововведення

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Мітлер Ребе першим запровадив домашні скарбнички для цдаки, поширені сьогодні в кожному єврейському домі, коли на початку свого проводу він збільшив і розширив пожертви до Колель Хабад через поширення домашніх скарбничок для цдаки за допомогою шадарів, а гроші, що накопичувалися в скарбничках, час від часу збирали посланці. Очільники інших колелів, які діяли в той час, побачили великий успіх і почали наслідувати цю ідею, і за короткий час домашні скарбнички поширилися по всьому світу[17].

Основна стаття – Хор хасидів Мітлера Ребе

Мітлер Ребе заснував організацію хор хасидів Мітлера Ребе, який називався «Капельє», діяв при його дворі й займався співом і складанням глибоких нігунім у дусі хабадського хасидуту[18]. Крім того, розповідають, що бували часи, коли він наказував деяким призначеним для цього хасидам їздити верхи на конях, коли на задньому плані грала «Капельє», а Мітлер Ребе дивився на них. Одним із вершників був його син рав Менахем-Нохум, який одного разу впав з коня й знепритомнів.

Риси його обличчя

Мітлер Ребе — єдиний з провідників Хабаду, від якого не залишилося жодного портрета чи малюнка, і немає жодної можливості дізнатися, які були риси його обличчя.

На одному з фарбрейнгенів Ребе згадав настанову мудреців[19], що під час вивчення Тори «нехай бачить автора вислову, ніби той стоїть навпроти нього», і пояснив, що щодо всіх наших провідників можна виконати це тим, що уявляють риси його обличчя; але й щодо Мітлера Ребе в цьому немає браку, оскільки він вклав себе у свою Тору (як сказали мудреці[20] про Святого, благословенний Він, що Він вклав Свою сутність у Тору), і через вивчення його Тори способом бачення виходить не лише «ніби він стоїть навпроти нього», а автор вислову стоїть навпроти нього у буквальному сенсі!

Родина

Додаткова література

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 66. Каталог HebrewBooks.

Показати всі книжки (66)
  1. «Атерет рош» עטרת ראש (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  2. «Атерет рош» עטרת ראש (Копись) — у каталозі · читати
  3. «Бад кодеш» בד קודש (Варшава) — у каталозі · читати
  4. «Бад кодеш», нове виправлене видання בד קודש - מהדורה חדשה ומתוקנת (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  5. «Біурей га-Зогар» ביאורי הזהר (Бруклін) — у каталозі · читати
  6. «Дерех хаїм» דרך חיים (Копись) — у каталозі · читати
  7. «Дерех хаїм» דרך חיים (Бруклін, Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  8. «Дерех хаїм» דרך חיים (Бруклін) — у каталозі · читати
  9. «Кунтрес га-гітпаалут» קונטרס ההתפעלות (Жовква) — у каталозі · читати
  10. «Кунтрес га-гітпаалут» קונטרס ההתפעלות (Варшава) — у каталозі · читати
  11. «Кунтрес га-гітпаалут» קונטרס ההתפעלות (Варшава) — у каталозі · читати
  12. «Кунтрес га-тфіла» קונטרס התפלה (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  13. «Кунтрес га-тфіла» קונטרס התפלה (Бруклін, Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  14. «Кунтрес катан мі-ін'єней бхіра» («Малий кунтрес про свободу вибору») קונטרס קטן מעניני בחירה (Жовква) — у каталозі · читати
  15. «Кунтрес катан мі-іньяней бхіра» («Малий кунтрес про свободу вибору») קונטרס קטן מעניני בחירה (Варшава) — у каталозі · читати
  16. «Кунтрес перуш га-мілот» («Тлумачення слів») קונטרס פירוש המלות (Бруклін) — у каталозі · читати
  17. «Маамарей Мітлер Ребе» — маамар «Дор ле-дор» מאמרי אדמו''ר האמצעי - ד"ה דור לדור (Нью-Йорк, 1992) — у каталозі · читати
  18. «Маамарей Мітлер Ребе», том 1 (Берешит) מאמרי אדמו''ר האמצעי - א (בראשית) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  19. «Маамарей Мітлер Ребе», том 2 (Шмот, частина 1) מאמרי אדמו''ר האמצעי - ב (שמות א) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  20. «Маамарей Мітлер Ребе», том 3 (Шмот, частина 2) מאמרי אדמו''ר האמצעי - ג (שמות ב) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  21. «Маамарей Мітлер Ребе», том 4 (Ваїкра, частина 1) מאמרי אדמו''ר האמצעי - ד (ויקרא א) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  22. «Маамарей Мітлер Ребе», том 5 (Ваїкра, частина 2) מאמרי אדמו''ר האמצעי - ה (ויקרא ב) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  23. «Маамарей Мітлер Ребе», том 6 (Бемідбар, частина 1) מאמרי אדמו''ר האמצעי - ו (במדבר א) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  24. «Маамарей Мітлер Ребе», том 7 (Бемідбар, частина 2) מאמרי אדמו''ר האמצעי - ז (במדבר ב) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  25. «Маамарей Мітлер Ребе», том 8 (Бемідбар, частина 3) מאמרי אדמו''ר האמצעי - ח (במדבר ג) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  26. «Маамарей Мітлер Ребе», том 9 (Бемідбар, частина 4) מאמרי אדמו''ר האמצעי - ט (במדבר ד) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  27. «Маамарей Мітлер Ребе», том 10 (Бемідбар, частина 5) מאמרי אדמו''ר האמצעי - י (במדבר ה) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  28. «Маамарей Мітлер Ребе», том 11 (Дварім, частина 1) מאמרי אדמו''ר האמצעי - יא (דברים א) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  29. «Маамарей Мітлер Ребе», том 12 (Дварім, частина 2) מאמרי אדמו''ר האמצעי - יב (דברים ב) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  30. «Маамарей Мітлер Ребе», том 13 (Дварім, частина 3) מאמרי אדמו''ר האמצעי - יג (דברים ג) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  31. «Маамарей Мітлер Ребе», том 14 (Дварім, частина 4) מאמרי אדמו''ר האמצעי - יד (דברים ד) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  32. «Маамарей Мітлер Ребе», том 15 (Пророки, Писання) מאמרי אדמו''ר האמצעי - טו (נביאים, כתובים) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  33. «Маамарей Мітлер Ребе», том 16 (Друшей хатуна — весільні маамари, частина 1) מאמרי אדמו''ר האמצעי - טז (דרושי חתונה א) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  34. «Маамарей Мітлер Ребе», том 17 (Друшей хатуна — весільні маамари, частина 2) מאמרי אדמו''ר האמצעי - יז (דרושי חתונה ב) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  35. «Маамарей Мітлер Ребе», том 18 (Кунтресім) מאמרי אדמו''ר האמצעי - יח (קונטרסים) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  36. «Маамарей Мітлер Ребе», том 19 (Ганахот — записи слухачів) מאמרי אדמו''ר האמצעי - יט (הנחות) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  37. «Нер міцва ве-Тора ор» נר מצוה ותורה אור (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  38. «Нер міцва ве-Тора ор» נר מצוה ותורה אור (Копись) — у каталозі · читати
  39. «Перуш га-мілот» («Тлумачення слів»), що називається «Мадура батра» («Остання редакція») פירוש המילות הנקרא מהדורא בתרא (Варшава) — у каталозі · читати
  40. «Покеах іврім» פוקח עורים (Шклов, 1832) — у каталозі · читати
  41. «Покеах іврім» פוקח עורים (Пйотркув) — у каталозі · читати
  42. «Покеах іврім» פוקח עורים (Лодзь) — у каталозі · читати
  43. «Полум'я» Flames (Нью-Йорк) — читати
  44. «Піскей дінім» — Евен га-езер, 119–134, 141 פסקי דינים - קיט-קלד, קמא אה''ע (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  45. «Піскей дінім» — Йоре деа, 32–58 פסקי דינים - לב-נח יו''ד (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  46. «Сефер га-мафтехот» («Книга покажчиків») — Мітлер Ребе ספר המפתחות - אדמו''ר האמצעי (Нью-Йорк, 1982) — у каталозі · читати
  47. «Торат хаїм» — доповнення (до книги Берешит) תורת חיים - הוספות (לספר בראשית) (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  48. «Торат хаїм», Берешит, частина 1 תורת חיים - בראשית - חלק א (Копись) — у каталозі · читати
  49. «Торат хаїм», Берешит, частина 1 תורת חיים - בראשית - חלק א (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  50. «Торат хаїм», Берешит, частина 2 תורת חיים - בראשית - חלק ב (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  51. «Торат хаїм», Шмот, частина 1 תורת חיים - שמות חלק א (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  52. «Торат хаїм», Шмот, частина 1 תורת חיים - שמות חלק א (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  53. «Торат хаїм», Шмот, частина 1 תורת חיים - שמות חלק א (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  54. «Торат хаїм», Шмот, частина 2 תורת חיים - שמות - חלק ב (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  55. «Шаар га-тшува ве-га-тфіла» («Брама тшуви і молитви»), частина 1 שער התשובה והתפלה - חלק א (Шклов, 1817) — у каталозі · читати
  56. «Шаар га-тшува ве-га-тфіла» («Брама тшуви і молитви»), частина 1 שער התשובה והתפלה - חלק א (Шклов) — у каталозі · читати
  57. «Шаар га-тшува ве-га-тфіла» («Брама тшуви і молитви»), частина 2 שער התשובה והתפלה - חלק ב (Шклов, 1817) — у каталозі · читати
  58. «Шаар га-тшува ве-га-тфіла» («Брама тшуви і молитви»), частина 2 שער התשובה והתפלה - חלק ב (Шклов) — у каталозі · читати
  59. «Шаарей ора» שערי אורה (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  60. «Шаарей ора» שערי אורה (Копись) — у каталозі · читати
  61. «Шаарей ора» שערי אורה (Копись) — у каталозі · читати
  62. «Шаарей тшува» שערי תשובה (Бруклін) — у каталозі · читати
  63. «Ігрот кодеш» (Мітлер Ребе) אגרות קודש (אדמו"ר האמצעי) (Бруклін) — у каталозі · читати
  64. «Імрей біна» אמרי בינה (Копись) — у каталозі · читати
  65. «Імрей біна» אמרי בינה (Бруклін) — у каталозі · читати
  66. Маамар «Мізмор шир ле-йом га-Шабат» מאמר מזמור שיר ליום השבת (Нью-Йорк) — у каталозі · читати

Зовнішні посилання

Мітлер Ребе
Категорії на тему «Мітлер Ребе»
Родина Мітлера Ребе
Хасиди доби Мітлера Ребе
Книги Мітлера Ребе
Нігуни Мітлера Ребе
Попередній:
Алтер Ребе
Провідники Хабаду
24 тевета 5573 (27 грудня 1812) — 9 кислева 5588 (28 листопада 1827)
Наступний:
Ребе Цемах Цедек
Родовідне дерево Ребе Хабаду
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Стерна
 
 
 
Шнеур-Залман — Алтер Ребе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Шейна
 
Дов-Бер — Мітлер Ребе
 
Хаїм-Аврагам
 
Моше
 
Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Рахель
 
Аврагам Шейнес
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
?
 
Шифра
 
Еліягу
 
Шолом-Шахна Альтшулер
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Нахум
 
Барух
 
Сара
 
Бейла
 
 
Двойра-Лея
 
Браха
 
Менуха-Рахель
 
Хая-Сара
 
Естер-Міріам
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Хая-Мушка
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Ребе Цемах Цедек
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Барух-Шолом
 
Єгуда-Лейб
 
Хаїм-Шнеур-Залман
 
Ісраель-Ноах
 
Йосеф-Іцхак
 
Яаков
 
 
Раде-Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Леві-Іцхак Залмансон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Штерна
 
 
 
Шмуель — Ребе Магараш
 
 
 
Ребецн Рівка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леві-Іцхак
 
Мордехай Шнеєрсон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шнеур-Залман-Агарон
 
 
Аврагам-Сендер
 
Менахем-Мендл
 
Двойра-Лея
 
Хая-Мушка
 
Барух-Шнеур-Залман
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шолом-Дов-Бер — Ребе Рашаб
 
 
 
Ребецн Штерна-Сара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рабі Леві-Іцхак
 
Ребецн Хана
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосеф-Іцхак — Ребе Раяц
 
 
 
Ребецн Нехама-Діна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дов-Бер
 
Ісраель-Ар'є-Лейб
 
 
 
 
 
 
Хана
 
 
 
 
Шейна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Адмор шліта
 
 
Хая-Мушка
 
 
 


Примітки

  1. ^ Прізвисько «Середній» закріпилося за ним після його відходу з життя і після того, як Ребе Цемах Цедек став продовжувачем його шляху. Порівняно недовгий провід рабі Дов-Бера призвів до того, що багато хасидів знали всіх трьох Адморів (Алтер Ребе, рабі Дов-Бера і Ребе Цемах Цедека). Рабі Дов-Бера, який був середнім, почали називати «Мітлер Ребе» («Середній Ребе»)
  2. ^ Тегілім 119:9
  3. ^ «Лікутей дібурім» ч. 2, с. 225
  4. ^ Меламед з Ліозно, дід р. Дов-Бера, сина р. Песаха-меламеда. «Сефер га-сіхот» 5710, с. 395.
  5. ^ Розлогий і всеосяжний опис бар-міцви Мітлера Ребе передав Ребе Раяц 25 швата 5696 року (18 лютого 1936), під час трапези бар-міцви свого онука, Б. Г. Сіху надруковано в «Лікутей дібурім», частина 2, 224, 2 і далі, розлого
  6. ^ Ліозненські постанови 5543 року (1782/1783), надруковані в «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, частина 1, с. 53.
  7. ^ Імена зятів рабі Яакова наводяться в книзі «Історія Хабаду в царській Росії», сторінки 83–84
  8. ^ «Шалшелет га-яхас»
  9. ^ Рош га-Шана 11, 1. Сота 13, 2. Кідушин 38, 1.
  10. ^ Див. сіхот: Шабат тижневої глави «Ваєце», 9 кислева 5742 (5 грудня 1981). 9 кислева 5749 (18 листопада 1988). Шабат тижневої глави «Ваєце», 9 кислева 5752 (16 листопада 1991).
  11. ^ Згадана вище сіха Шабату тижневої глави «Ваєце» 5752 року (1991/1992).
  12. ^ «Сефер га-сіхот» 5704, с. 79.
  13. ^ «Сефер га-сіхот» 5701, с. 52.
  14. ^ «Сефер га-сіхот» 5703, с. 13.
  15. ^ Згідно з відповіддю Ребе маніхім на їхнє запитання в сіхі Шабату тижневої глави «Балак» 5743 року (1982/1983), «Лікут маанот кодеш» 5743, відповідь 152.
  16. ^ Сіха 10 кислева 5745 року (4 грудня 1984).
  17. ^ Див. докладно дослідження рава Амрама Блоя на цю тему, «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов», випуск 11, с. 127.
  18. ^ Лев Лейбман, Легендарна «Капельє» Мітлера Ребе קישור לאתר חב"ד אינפו קובץ וידאו
  19. ^ Єрусалимський Талмуд, Шабат, розділ 1, галаха 5.
  20. ^ Шабат 105, 1.
  21. ^ Останніми роками на кладовищі в Любавичах виявили її надгробок, хоча вона й не згадана в «Шалшелет га-яхас», вміщеній на початку «Гайом йом».
  22. ^ Згадується в записах Рабаша, «Диврей ємей ребецн Рівки» та інших. І в «Диврей ємей ребецн Рівки», у примітці там, сказано, що вона народилася останньою з доньок, оскільки народилася після того, як померла ребецн Стерна, бо була названа на її честь. А ребецн Стерна померла за часів проводу Цемах Цедека. Жодних подробиць про неї не відомо.
  23. ^ Історія Хабаду в царській Росії
Рабі Дов-Бер Шнеурі згадується ще в 820 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2657847700

Повідомити про помилку на цій сторінці